авторські винагороди та ЄСВ
Лист Пенсійного фонду України від 11.07.2011 р. № 14179/03-30
«Щодо обкладення ЄСВ сум авторських винагород»
Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 р. (далі — Закон), платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою для нарахування єдиного внеску
для зазначених платників відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем (частина третя статті 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску визначений Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289.
Згідно з підпунктом 4.3.5 Інструкції визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачене Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 114/8713.
Відповідно до пункту 2.1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві, відноситься до фонду основної заробітної плати.
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавця, на які не нараховується єдиний внесок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170 (далі — Перелік).
Відповідно до пункту 9 розділу 1 Переліку єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нараховується на винагороду, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва,
крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві.Отже, якщо гонорар виплачується працівнику згідно з трудовим договором, він є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.
Цивільно-правовий договір на створення твору має ознаки договорів про виконання робіт.
Отже, якщо винагорода згідно з цивільно-правовим договором за створення твору виплачується видавництвом автору, який є його працівником, то на таку винагороду єдиний внесок нараховується на загальних підставах.
Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право) регулюється статтею 1113 Цивільного кодексу України, коли одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах, і за своїми ознаками належить до групи договорів у сфері інтелектуальної власності (глава 75 Цивільного кодексу України), що не є характерною ознакою договорів про виконання робіт, надання послуг (глави 61 та 63 Цивільного кодексу України відповідно).
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону (стаття 1109 глави 75 Цивільного кодексу України).
Відносини, що виникають при укладенні ліцензійного договору, не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи вищезазначене, винагороди, отримані згідно з договорами про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності та ліцензійним договором, не є базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Заступник Голови правління
В. Короневський
коментар редакції
У
листі, що коментується, ПФУ спробував всебічно розглянути питання обкладення єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) сум авторських винагород, що виплачуються фізичним особам.Проте зробити це «чисто» у пенсійників не вийшло.
Подробиці розглянемо в таблиці, проте раніше нагадаємо, що згідно з
п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) базою обкладення ЄСВ є сума:—
нарахованої заробітної плати (її структуру визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5));—
винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
| № з/п | Авторська винагорода | Думка ПФУ | Думка редакції |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | — трудовим договором (тобто працівнику) | ЄСВ справляється. | Згодні. |
| 2 | — ліцензійним договором | ЄСВ не справляється. | Погоджуємося |
| 3 | — договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності | ||
| 4 | — ліцензією на використання об'єкта права інтелектуальної власності | У листі, що коментується, ПФУ нічого не говорить про виплати за цими видами авторських договорів | ЄСВ не справляється. |
| 5 | — іншим договором щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності | ||
| 6 | — договором про створення за замовленням | ЄСВ справляється, якщо винагорода виплачується видавництвом автору, який одночасно є його працівником. | ЄСВ не справляють, причому незалежно від того, перебуває автор з підприємством, що виплачує винагороду, у трудових відносинах чи ні*. видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві». На нашу думку, таке формулювання дає підстави вважати, що у разі, якщо винагорода автору виплачується згідно з умовами: |
| * На сторінках нашого видання ми наводили консультацію заступника директора департаменту — начальника відділу методології забезпечення платежів департаменту надходження доходів ПФУ Людмили Польовик, в якій також зазначалося, що винагорода за договором замовлення, виплачувана фізичним особам, не обкладається ЄСВ (див. «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2011, № 14, с. 4). Причому тоді для цілей обкладення ЄСВ авторів не поділяли на працівників і непрацівників підприємства, що виплачує таку винагороду. ** Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170. *** Очевидно, задум пенсійників полягав у тому, щоб викоренити ситуацію, коли авторам-працівникам замість заробітної плати (з усіма нарахуваннями та утриманнями) виплачується вигідніша для роботодавця винагорода за договором замовлення. Проте думку сформульовано не зовсім вдало і замість забезпечення соціальних гарантій, необґрунтовано «утискаються» права авторів, які перебувають у трудових відносинах з чесним роботодавцем і одночасно отримують від нього зарплату за трудовим договором і винагороду за договором замовлення. | |||
Яна Клиженко
