Визначення суми податкових зобов'язань та оскарження рішень контролюючих органів

Редакція ПК
Податковий кодекс Листопад, 2011/№ 22
В обраному У обране
Друк
Стаття

ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ТА ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

Тема цієї статті надзвичайно актуальна як для платників податків, так і для представників контролюючих органів, адже знаходиться в точці перетину їх інтересів. Органи ДПС та митні органи зацікавлені в максимальному наповненні бюджету, в той час як платники хочуть знайти шляхи «оптимізації» оподаткування. Не дивно, що в результаті між ними виникають розбіжності, в результаті яких платник часто вдається до апеляційного чи судового оскарження рішень контролюючих органів. Деталі — далі.

 

Загальну картину виникнення податкового зобов'язання наведено на рис. 1.

 

 

ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ПОДАТКОВОГО ТА ГРОШОВОГО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

 

Порядок такого визначення висвітлено в ст. 54 ПК, в п. 54.1 якої вказано, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК. При цьому така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Передбачено виняток з цього правила, коли суму податкового та/або грошового зобов'язання визначає орган ДПС чи митний орган, при цьому всі подібні випадки мають бути чітко прописані в податковому законодавстві.

Бачимо, що в цьому пункті ПК визначено, що зобов'язання платника податків може бути податковим та грошовим. Спробуємо провести межу між цими поняттями.

Згідно з п.п. 14.1.156 ПК податкове зобов'язання — це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.39 ПК грошове зобов'язання платника податків — це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, поняття грошового зобов'язання ширше, ніж податкове зобов'язання, і включає в себе останнє поряд із штрафними (фінансовими) санкціями.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку — фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розд. IV ПК для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Підпунктом 168.1.6 ПК встановлено, що для цілей розд. IV та п. 54.2 ПК під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені п. 168.1 ПК. А ним встановлено, що:

— якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4);

— якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПК для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5), тобто протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку надання податкової декларації.

Ті випадки, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, прописано в п. 54.3 ПК. Згідно з цим пунктом контролюючий орган визначає також зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків. Це такі випадки:

1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

2) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

3) згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері ЗЕД, є контролюючий орган;

4) рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

5) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, у тому числі ПДФО таким податковим агентом;

6) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п. 57.3 ПК у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 — 54.3.6 ПК, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження;

7) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Якщо контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, зроблений за результатами перевірки.

У разі якщо згідно з нормами ст. 54 ПК сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання. Крім того, він має право оскаржити зазначену суму. Про порядок такого оскарження і поговоримо далі. Але спочатку розглянемо документи, якими закріплюються рішення контролюючих органів.

 

ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ

 

Згідно з п.п. 14.1.157 ПК податкове повідомлення-рішення — це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених ПК та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності. Про податкові повідомлення-рішення йдеться в ст. 58 ПК.

Контролюючий орган може надсилати (вручати) платнику податків податкове повідомлення-рішення у випадках, коли:

— платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

— згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері ЗЕД, є контролюючий орган;

— за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій (митній) декларації;

— контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток чи від'ємного значення суми ПДВ;

— рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

— дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, у тому числі ПДФО таким податковим агентом;

— результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

При цьому орган ДПС керується Порядком № 985. Митний орган, в свою чергу, використовує Порядок підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затверджений наказом Держмитслужби України від 11.05.2006 р. № 370.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій з наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звітного періоду, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

За кожним окремим податком , збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПК, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності надсилається (вручається) окреме податкове повідомлення-рішення.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

У разі здійснення розрахунку (перерахунку) збільшення (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення суми ПДВ із застосуванням звичайних цін за результатами перевірки надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення на ці суми.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків в розрізі юридичних та фізичних осіб.

Податкове повідомлення-рішення повинне містити :

— підставу для нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ;

— посилання на норму ПК та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків;

— суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку;

— суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми ПДВ;

— граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності;

— попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк;

— граничні строки, передбачені для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Форма податкового повідомлення-рішення встановлена Порядком № 985. У той же час необхідно зазначити, що Держмитслужба не привела у відповідність до ПК свою документацію і митні органи досі користуються затвердженими ще в 2006 році формами податкових повідомлень замість відповідних повідомлень-рішень.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) :

— юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення;

— фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податкове повідомлення-рішення через:

а) відсутність за місцезнаходженням посадових осіб,

б) їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення,

в) незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника,

г) з інших причин,

податкове повідомлення-рішення вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Органи ДПС за письмовим зверненням суб'єкта господарювання мають право надати копії податкових повідомлень-рішень. Оригінали раніше вручених платнику податків документів не надаються.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, воно вважається таким, що не вручено платнику податків.

У разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок*, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій.

* Обвинувальний вирок відповідно до ст. 327 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.60 р. не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Це правило не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

 

ПОДАТКОВА ВИМОГА

 

Відповідно до п.п. 14.1.153 ПК податкова вимога — це письмова вимога органу ДПС до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Податковим вимогам присвячена ст. 59 ПК.

Орган ДПС надсилає (вручає) платнику податків податкову вимогу (один примірник) при виконанні таких умов:

— платник не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені строки;

— загальна сума податкового боргу платника податків перевищує 1 нмдг (17 грн.) (у такому випадку надсилання (вручення) вимоги не є обов'язковим, проте все ж можливе);

— минув граничний строк сплати суми грошового зобов'язання.

При цьому орган ДПС керується Порядком № 1037.

Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом ДПС, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу ДПС:

— подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, форма якого затверджена наказом № 1237;

— розрахунок розміру податкового боргу.

На підставі такого розрахунку орган ДПС, у свою чергу, надсилає податкову вимогу платнику податків.

Тим платникам, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені ПК строки, податкова вимога надсилається без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити :

— відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави,

— розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою,

— обов'язок погасити податковий борг;

— можливі наслідки його непогашення в установлений строк,

— попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави,

— можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Форма податкової вимоги встановлена Порядком № 1037.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) :

— юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення;

— фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з:

а) відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб,

б) відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу,

в) незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника;

г) з інших причин,

податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як податкові повідомлення-рішення, так і вимоги можуть бути оскаржені платником.

 

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

 

Згідно з п.п. 14.1.7 ПК оскарження рішень контролюючих органів — це оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені ПК за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку. Як бачимо, оскарженню підлягають будь-які рішення контролюючих органів без жодних обмежень.

Платник на власний вибір може оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку, про що свідчить п. 56.1 ст. 56 ПК, присвяченої порядку такого оскарження. При виборі на користь того чи іншого варіанта платник має враховувати, що рішення контролюючого органу , оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. У той же час, судове оскарження рішень контролюючих органів, раніше оскаржених в адміністративному порядку, допускається.

Варто пам'ятати, що грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає. Причиною цього є існування інших способів виправлення своїх же помилок, та й сенсу в подібному оскарженні було б небагато, проте законодавці все ж вирішили безпосередньо у ПК присікти подібну можливість (п. 56.11).

Адміністративний порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентується Порядком № 1001 — щодо рішень органів ДПС і Порядком № 315 — щодо надісланих (вручених) митними органами повідомлень-рішень. Адміністративне оскарження передбачає звернення до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Платник має всі законні підстави піти на такий крок, якщо вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПК або іншими законами України.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ПК) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючими органами вищого рівня є :

— ДПАУ — для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій;

— спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи — для інших митних органів.

Якщо відповідно до ПК контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу.

Тридцятиденний термін для оскарження поширюється, у тому числі на:

а) суми грошового зобов'язання з плати на землю, нарахованої органами ДПС фізичним особам;

б) рішення про:

— розподіл суми грошових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають у результаті реорганізації;

— погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, забезпечених податковою заставою, до проведення такої реорганізації;

— встановлення солідарної відповідальності за сплату грошових зобов'язань платника податків, який реорганізується, щодо всіх осіб, утворених у процесі реорганізації, що тягне за собою застосування режиму податкової застави щодо всього майна таких осіб;

— поширення права податкової застави на майно платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали грошові зобов'язання або податковий борг, забезпечений податковою заставою.

Відповідно до п. 56.13 ПК у разі коли останній день строків, відведених для подання скарги, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. При цьому строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені в тому випадку, якщо платник протягом зазначених строків:

1) перебував за межами України;

2) перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

3) перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

4) мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

5) був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Це стосується як платників податків — фізичних осіб, так і посадових осіб юридичної особи, у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Скарга повинна містити таку інформацію:

— прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи або найменування, місцезнаходження юридичної особи, а також адресу, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) за скаргою;

— найменування органу, яким видано рішення, що оскаржується, його дату й номер; назву податку, збору (обов'язкового платежу) або штрафної (фінансової) санкції та суму;

— суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із відповідним рішенням;

— про подання чи неподання до суду позовної заяви про визнання недійсним рішення, а також про повідомлення відповідного контролюючого органу про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня;

— підпис фізичної особи — платника податку, для юридичної особи — платника податку — підпис керівника або особи, яка виконує обов'язки керівника юридичної особи — платника податку. Якщо скарга в інтересах фізичної особи — платника податку або юридичної особи — платника податку подається її представником, то до скарги додається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства. Підпис представника юридичної особи — платника на скарзі повинен бути скріплений печаткою юридичної особи — платника податку;

— перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги, у разі надсилання скарги поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення.

Скарга, подана із дотриманням установлених вимог та строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно з п. 56.16 ПК днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою — дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Процедура адміністративного оскарження покладає обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом або будь-яке інше його рішення є правомірним, на контролюючий орган. У той же час при судовому оскарженні обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом встановлюється процесуальним законом.

Зазначимо, що відповідно до п. 19 Порядку № 1001 особа, яка подала скаргу на податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу ДПС, має право:

— особисто викласти аргументи особі, яка перевіряла скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги;

— ознайомитися з матеріалами перевірки;

— подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом ДПС, який розглядає скаргу;

— бути присутньою при розгляді скарги;

— користуватися послугами адвоката або представника, оформивши це повноваження у встановленому законом порядку;

— одержати рішення про результати розгляду скарги;

— висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;

— вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом неправомірних рішень;

— відкликати подану скаргу в будь-який час до прийняття рішення за наслідками розгляду скарги. Відкликання скарги проводиться за письмовою заявою особи, яка подала скаргу.

Згідно з п. 56.5 ПК платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, рішення якого оскаржується, про факт такого оскарження.

При невдалому для платника результаті розгляду його скарги, тобто у разі, коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги, платник має право звернутися зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня. Зробити це потрібно протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги. У разі недотримання цього строку, так само, як і у випадку з первинним оскарженням, платник податків ризикує тим, що його скарга не розглядатиметься і буде повернена йому із зазначенням причин такого повернення. При цьому контролюючий орган зобов'язаний повернути платникові його скаргу не пізніше 10 днів від дня її отримання.

Якщо питання, порушені у скарзі, одержаній органом ДПС, не належать до компетенції відповідних органів, то така скарга в термін не більше 5 днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу.

Варто звернути увагу також на те, що не розглядаються повторні звернення до одного і того самого органу ДПС від однієї і тієї самої особи з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті.

На розгляд скарги та прийняття вмотивованого рішення контролюючий орган має 20 календарних днів після отримання скарги. Своє рішення податківці чи митники зобов'язані надіслати на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до п. 56.9 ПК керівник (або його заступник) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника до закінчення попередньо встановленого граничного строку.

Якщо рішення за скаргою платника податків не надсилається йому протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку. ДПАУ звернула увагу на цей момент у листі від 20.07.2011 р. № 13096/6/10-1015/2871. Проте довести факт подібного неотримання на практиці доволі непросто, оскільки органи ДПС, як правило, в подібних випадках списують всі провини на роботу пошти. Радимо в подібному випадку звернутись до контролюючого органу з повідомленням про факт неотримання, вказавши, що на підставі цього вважаєте свою скаргу повністю задоволеною. Навряд чи податківці з цим погодяться, проте вони будуть зобов'язані здійснити відповідні дії з доведення факту відправлення.

Орган ДПС при розгляді скарги платника перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом ДПС, у випадках, визначених ПК, або прийняття будь-якого рішення органу ДПС, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

а) залишає податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу ДПС, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення;

б) скасовує у певній частині податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу ДПС, яке оскаржується, і не задовольняє скаргу платника податків у певній частині;

в) скасовує податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу ДПС, яке оскаржується, і задовольняє скаргу платника податків повністю;

г) збільшує суму грошового зобов'язання або податкового боргу;

ґ) у передбачених законодавством випадках залишає скаргу без розгляду та повертає автору.

Рішення ДПАУ та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в суді.

Згідно з п. 56.17 ПК процедура адміністративного оскарження закінчується:

— днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

— днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

— днем отримання платником податків рішення ДПАУ або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи;

— днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення* грошових зобов'язань що оскаржувались.

* Згідно зі ст. 100 ПК розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ПК.

Важливо! День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Судове оскарження згідно з п. 56.18 ПК може відбуватись у будь-який момент після отримання податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання. При цьому єдиним обмеженням є строк давності, визначений ст. 102 ПК на рівні 1095 днів.

Досить важливим моментом є те, що рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. У той же час процедура адміністративного оскарження, якщо вона мала місце до судового оскарження, вважається досудовим порядком вирішення спору.

У п. 56.19 ПК міститься норма, що відводить на оскарження в суді рішення контролюючого органу місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Проте вказана норма, на думку ДПАУ (лист від 20.05.2011 р. № 6082/5/10-1016) та ВАСУ (лист від 10.02.2011 р. № 203/11/13-11), суперечить п.п. 56.18 ПК, який, в свою чергу, встановлює строк 1095 днів для подання заяви до суду. Скоріш за все, на практиці застосовуватиметься саме останній строк, що, безперечно, на користь платника.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке обвинувачення базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Порушення кримінальної справи за будь-якими приводами та підставами стосовно платника податків або його службових (посадових) осіб не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду у межах процедури апеляційного узгодження.

Пунктом 56.21 ПК встановлено правило конфлікту інтересів. Його суть в тому, що в разі коли норма ПК чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі ПК, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Та як діє це правило в реальному житті, більшість з вас прекрасно знає…

 

ВІДКЛИКАННЯ ПОВІДОМЛЕННЯ-РІШЕННЯ ЧИ ПОДАТКОВОЇ ВИМОГИ

 

У кращому для платника податку випадку результатом оскарження рішень податкових органів є їх відкликання. Проте трапляються й інші ситуації, в яких податкові повідомлення-рішення і податкові вимоги підлягають відкликанню. Всі подібні випадки та дати відкликань приведені в ст. 60 ПК і таблиці, наведеній нижче.

 

Підстава відкликання

Підпункт ПК

Дата відкликання

Сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення

60.1.1

День, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі

Контролюючий орган скасовує* раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу

60.1.2

День прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги

Контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі

60.1.3

День надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу

Рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі

60.1.5

Рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі

60.1.4

День набрання законної сили відповідним рішенням суду

* Таке скасування відповідно до п. 55.1 ПК здійснює контролюючий орган вищого рівня під час проведення процедури адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

 

Якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Контролюючий орган, який надіслав відповідному органу ДПС подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, зобов'язаний подати такому органу ДПС інформацію про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов'язання згідно з наказом № 1237.

 

Відповіді на запитання*

 

Які строки давності та терміни оскарження в суді повідомлень-рішень або інших рішень органу ДПС про нарахування грошового зобов’язання (з/без процедури адміністративного оскарження) (п. 56.18 ст. 56 ПКУ)?

 

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання у будь-який момент після отримання такого рішення. У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПКУ у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (п. 4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV). Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк (п. 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк. Терміни оскарження в суді повідомлень-рішень або інших рішень органу ДПС про нарахування грошового зобов’язання становлять місячний термін, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

 

* Відповіді на запитання підготовлені за матеріалами Єдиної бази податкових знань, яку розміщено на офіційному сайті ДПАУ www.sta.gov.ua 

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд