ПІДПРИЄМСТВО ОДЯГАЄ, ВЗУВАЄ ТА ЗАБЕЗПЕЧУЄ: ЧИ ВИНИКАЮТЬ ВИТРАТИ?
Лист Державної податкової адміністрації України від 29.07.2011 р. № 13818/6/15-1415
«Щодо деяких питань оподаткування»
Державна податкова адміністрація України розглянула лист <…> щодо деяких питань оподаткування і повідомляє.
Відповідно до п. п. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — Кодекс) визначено, що до витрат подвійного призначення включаються витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, який для банківських установ доповнюється переліком, затвердженим Національним банком України*.
* Згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI слова «, який для банківських установ доповнюється переліком, затвердженим Національним банком України» вилучено з тексту ПК. —
Прим. ред.Статтею 8 Закону України від 14.10.92 р. № 2694-XII «Про охорону праці» встановлено, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково понад встановлені норми видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.
Пунктом 5 Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення яких включаються до витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 994, передбачено забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до встановлених норм.
Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 р. № 53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 р. за № 446/15137, затверджено Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та засобами індивідуального захисту, норми якого поширюються на підприємства, установи, організації, для працівників яких є обов'язковим застосування під час трудового процесу спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Відповідно до Положення засоби індивідуального захисту видаються на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, що пов'язані із забрудненням, або таких, що виконуються в несприятливих температурних умовах, робітникам і службовцям тих професій та посад, що передбачені у відповідних виробництвах, цехах, дільницях та видах робіт Типовими галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту або відповідними галузевими нормами, що внесені на підставі типових.
Отже, витрати на забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків, платник податку — юридична особа вправі врахувати при визначенні об'єкта оподаткування у складі витрат, якщо ці засоби включено до переліку спеціального одягу, що затверджено Кабінетом Міністрів України, та передбачено Типовими галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Заступник голови комісії з проведення
реорганізації ДПА України, заступник Голови ДПС України С. Лекарь
коментар редакції
Цей лист — свого роду підбірка нормативних документів, на основі яких підприємство зобов'язане забезпечувати своїх працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, а також продуктами спеціального харчування. Проте більше такі підприємства, скоріше за все, турбує питання, в яких випадках подібні витрати вони мають право включати до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта обкладення податком на прибуток.
Відповідь на це запитання міститься власне в
ПК, проте в листі, що коментується, податківці інтерпретували його дещо в іншому світлі.Так,
ПК визначено, що до витрат подвійного призначення включаються витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється КМУ. Жодних інших вимог стосовно таких витрат ПК не ставить. Але! Подібного переліку КМУ не встановив і, схоже, встановлювати не збирається.Можливо, саме тому лист, що коментується, ставить іншу вимогу стосовно того, щоб понесені підприємством витрати могли включатись до складу витрат платника податку на прибуток:
такі витрати мають бути передбачені Типовими галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту .А на сьогоднішній день на території України діють
Типові галузеві норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам закладів охорони здоров'я та соціального забезпечення, медичних науково-дослідних установ і навчальних закладів, виробництв бактерійних і біологічних препаратів, матеріалів, навчальних наочних посібників із заготівлі, вирощування і обробки медичних п'явок, затверджені постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Президіуму Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 18.08.80 р. № 241/П-9 (далі — Типові галузеві норми).Проте цей документ поширюється не на всі галузі народного господарства.
Так,
для підприємств скляної промисловості застосовуються Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, зайнятим на підприємствах скляної промисловості, затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30.01.2006 р. № 41.Підприємства суднобудівної промисловості
застосовують Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам суднобудівної промисловості, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 29.03.2007 р. № 64.А от для
промисловості будівельних матеріалів чинними є Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, зайнятим на підприємствах промисловості будівельних матеріалів, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 11.12.2007 р. № 298.У зв'язку з чинністю цих нормативних документів на території України не застосовуються
розділи VI, VII, VIII, XI та ХІІ Типових галузевих норм.Підсумуємо. Відповідно до чинного законодавства роботодавець зобов'язаний забезпечувати своїх працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування
відповідно до встановлених норм. При цьому подібні норми встановлено не КМУ, а Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Також досі діють Типові галузеві норми, затверджені постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Президіуму Всесоюзної центральної ради професійних спілок. У разі дотримання відповідних норм платник податку має право включати зазначені витрати до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. Проте законодавчо закріплена можливість надавати певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці робітника вимагають їх застосування понад установлені норми. Проте при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток такі витрати не враховуються.
Юрій Товстоп'ят
