ЯК ТІКАЮТЬ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ
Розглянемо ситуацію, у якій нерезидент, зневірившись в українському бізнес-середовищі, вирішує вийти зі складу засновників господарського товариства.
Учасники та керівники госптовариства приймають рішення викупити за рахунок товариства за договірною ціною частку у нерезидента.
Іван Чалий, член редакційної колегії
Викуп: бухоблік
У бухгалтерському обліку така операція не пов’язана з відображенням витрат, оскільки відноситься виключно до інструментів власного капіталу.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків вона має бути відображена за рахунком 45:
«За дебетом рахунку 45 «Вилучений капітал» відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом — вартість анульованих або перепроданих акцій (часток)».
Таким чином, при викупі частки учасника в обліку товариства буде відображена така кореспонденція:
Дт 45 — Кт 31 — на фактичну суму, сплачену засновнику.
Ця сума буде відображена в першому розділі пасиву балансу контрпасивно, тобто зі знаком «-» (у дужках у рядку 370).
Відповідно до
п. 44 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87:«У статті «Вилучений капітал» господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників, державні (казенні) та комунальні підприємства — передачу майна відповідно до Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 р. № 1213. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу».
У випадку, коли ціна, заплачена товариством засновнику, що виходить, перевищує номінальну вартість його частки, може виникнути досить делікатна ситуація.
Якщо у статтях першого розділу пасиву балансу недостатньо сум, що можуть компенсувати цей показник, то власний капітал (чисті активи) товариства може виявити дефіцит.
У зв’язку з цим потрібно звернути увагу керівників товариства на положення
ч. 4 ст. 144 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-VI:«Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації».
Припускаючи наявність такого ризику, менеджмент повинен подбати про те, щоб збільшити власний капітал до необхідного рівня.
Що стосується бухобліку, то зазначимо ще одну особливість: деякі витрати, супутні викупу власних корпоративних прав, у бухобліку на витрати не відносяться, а безпосередньо зменшують власний капітал —
п. 25 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 13 «Фінасові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. № 559:«Витрати на випуск або придбання інструментів власного капіталу відображаються зменшенням додаткового вкладеного капіталу, а за його відсутності — зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку). До витрат на придбання або випуск інструментів власного капіталу включаються лише витрати на оплату послуг сторонніх організацій з операцій, результатом яких є збільшення або зменшення величини власного капіталу підприємства».
Викуп: податковий облік
Що стосується податкового обліку, то, перш за все, у цій операції необхідно розглядати положення
ст. 160 Податкового кодексу України (далі — ПК):«160.1. Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються:
<…>
е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу.
<…>
160.2. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пп. 160.3 — 160.6 цієї статті, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності».
Таким чином, якщо юристи не знайдуть у міжнародних договорах норми про позбавлення від податку, який називають
податком на репатріацію, то головбух товариства при перерахуванні грошей нерезиденту-учаснику повинен буде утримати 15 % із суми прибутку. Прибутком у цьому випадку, очевидно, слід називати різницю між викупною ціною і сумою внеску до статутного капіталу.Крім того, зазначимо, що за операцією придбання корпоративних прав у податковому обліку товариства не використовуватимуться правила окремого
обліку операцій із цінними паперами. Це обумовлено положенням п. 153.9 ПК:«153.9. Норми п. 153.8 цього Кодексу не поширюються на операції, що здійснюються платником податку — емітентом з розміщення та наступного продажу корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку — емітентом».
При викупі власних корпоративних прав, товариство не повинне відображати витрати.
При придбанні валюти для перерахування нерезиденту операцію викупу корпоративних прав, вочевидь, слід називати
поверненням іноземної інвестиції.Так принаймні розцінюють її фахівці НБУ в
листі від 15.12.2005 р. № 13-124/6648. Вони вважають, що будь-яка операція «відчуження нерезидентом-інвестором належних йому корпоративних прав або акцій українських емітентів є поверненням інвестору його іноземної інвестиції».Тут ми повинні сказати ще про одну особливість операції, в якій учасникові виплачується грошей більше, ніж він вносив.
Ми не виключаємо ризик того, що представники держподатслужби побачать тут «аналогію» з виплатою дивідендів. У такому випадку неминучі претензії щодо нарахування авансового внеску з податку на прибуток (податок на дивіденди) —
п. 153.3 ПК.Однак, на наш погляд, у ситуації викупу корпоративних прав не можна проводити аналогію з виплатою дивідендів, оскільки виплаті не передував процес
розподілу прибутку, що є принциповим із точки зору п.п. 14.1.49 ПК.Що буде потім з викупленою часткою?
Тут є два варіанти:
1. Анулювання товариством корпоративних прав, викуплених у засновника.
2. Продаж товариством викуплених корпоративних прав.
Анулювання: бухоблік
При анулюванні викуплених корпоративних прав слід зменшити розмір зареєстрованого статутного капіталу.
У результаті цього за кредитом рахунка 40 буде відображена зменшена величина статутного капіталу:
Дт 40 — Кт 45 — на номінальну вартість викупленої частки.
Якщо ціна викупу частки відрізнялася від номіналу, то всі вартісні різниці, на наш погляд, слід віднести на нерозподілений прибуток, оскільки операції з власним капіталом не розглядаються як такі, що впливають на фінансові результати
звітного періоду:Дт 40 — Кт 44 — якщо сума викупу нижча від номіналу.
Дт 44 — Кт 45 — якщо сума викупу більша за номінал.
Анулювання: податковий облік
Якщо сума, сплачена за частку, нижча за суму внеску, який свого часу здійснив учасник, операція її анулювання з точки зору оподаткування може бути розцінена як отримання
безповоротної фінансової допомоги . Боротися з таким трактуванням товариству буде досить складно. Адже визначення безповоротної фінансової допомоги, наведене в п.п. 14.1.257 ПК, досить містке.
Продаж: бухоблік
При продажу товариством корпоративних прав, раніше викуплених у засновника, в бухгалтерському обліку буде відображена така кореспонденція:
Дт 31 — Кт 45.
Якщо корпоративні права реалізуються не за ціною викупу, то вартісні різниці відображаються таким чином:
— якщо продаж відбувся за ціною, що перевищує ціну викупу:
Дт 31 — Кт 421;
— якщо продаж відбувся за ціною, нижчою за ціну викупу:
Дт 44 — Кт 45.
Продаж: податковий облік
Що стосується податкового обліку, то ми змушені констатувати, що ця операція загрожує досить
значними податковими ризиками.Відповідно до
п. 153.9 ПК «норми п. 153.8 цього Кодексу не поширюються на операції, що здійснюються платником податку — емітентом з розміщення та наступного продажу корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку — емітентом».Деякі роз’яснення податкових органів приводять до висновку про те, що надходження від продажу викуплених корпоративних прав мають бути відображені
у складі оподатковуваних доходів (така логіка, наприклад, проглядається при аналізі ситуації з перепродажем викуплених облігацій — див. лист ДПАУ від 05.05.2011 р. № 12577/7/15-0317).Такий підхід реалізований у консультації ДПС на ресурсі «
Єдина база податкових знань» www.sta.gov.ua:«Чи включаються до складу доходів в окремому фінансовому обліку емітента кошти, отримані ним при вторинному розміщенні власних цінних паперів?
Відповідь: Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами визначено
п. 153.8 ПК, відповідно до якого платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. Норми п. 153.8 ПК не поширюються на операції, що здійснюються платником податку — емітентом з розміщення корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку — емітентом (п. 153.9 ПК).<…>
Відповідно до
абз. 2 п. 153.8 ПК для цілей цього пункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв’язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв’язку з таким продажем, обміном або відчуженням.Ураховуючи викладене, сума коштів, отримана емітентом при вторинному розміщенні власних цінних паперів, включається до складу доходів в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами та враховується в розрахунку податку на прибуток від таких операцій».
А оскільки операція зі зворотного викупу не була відображена за нормами
п. 153.8, представники ДПС можуть заявити, що при її реалізації не можна відображати витрати, понесені у зв’язку з їх викупом.Якщо товариство вирішить скористатися нормою
п.п. 136.1.3 ПК, яка дозволяє не враховувати при оподаткуванні «суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій», то тут складно розраховувати на успіх.Проблема полягає в тому, що дефініція терміна «пряма інвестиція», наведена в
п.п. 14.1.81 ПК, прив’язана виключно до поняття «розміщення» корпоративних прав:«прямі інвестиції — господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою».
Категорія «розміщення цінних паперів» у вітчизняному законодавстві, як правило, розглядається в контексті
першого продажу корпоративних прав (див. визначення термінів «розміщення цінних паперів», «перший власник», «емісія» у Законі «Про цінні папери та фондовий ринок»).Тому значним є ризик того, що у
податковому розумінні другу реалізацію викуплених корпоративних прав представники ДПС не вважатимуть «прямою інвестицією» за формальною ознакою відсутності факту «розміщення».Що стосується
відображення витрат при другому продажу корпоративних прав, то ми б звернули вашу увагу на ще одну консультацію ДПС з ресурсу Єдина база податкових знань:«II. Який порядок обліку витрат на придбання цінних паперів (деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав) під час їх первинного розміщення?
Відповідь:
<…>
Разом з цим,
п. 153.9 ПК визначено, що норми п. 153.8 ПК не поширюються на операції, що здійснюються платником податку — емітентом з розміщення корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотного викупу чи погашення таким платником податку — емітентом.Ураховуючи викладене, при первинному розміщенні цінних паперів (корпоративних прав) емітент в окремому фінансовому обліку не відображає доходи, отримані від такого розміщення, а покупець (інвестор або професійний учасник ринку — посередник) не відображає у складі витрат в окремому фінансовому обліку суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) емітенту. Якщо емітент здійснює продаж цінних паперів (корпоративних прав), які перебували в обігу, то доходи та витрати в окремому фінансовому обліку відображаються емітентом і покупцем цінних паперів (корпоративних прав) за загальними правилами».
Як бачимо, у цій консультації фахівці ДПС при повторній реалізації корпоративних прав
допускають можливість відображення витрат.Це може бути аргументом на користь того, що при повторному продажу в декларації потрібно відобразити не тільки дохід, а й витрати.
Звернемо вашу увагу ще на один нюанс.
У результаті нещодавніх змін положення
п. 153.9 ПК були відкориговані.Стара редакція:
«153.9. Норми п. 153.8 цього Кодексу не поширюються на операції, що здійснюються платником податку — емітентом з розміщення корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку — емітентом».
Нова редакція:
«153.9. Норми п. 153.8 цього Кодексу не поширюються на операції, що здійснюються платником податку — емітентом з розміщення та наступного продажу корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку — емітентом».
Ці зміни можуть свідчити про те, що поняття «наступний продаж» може включати і операцію повторної реалізації корпоративних прав.
У такому випадку при повторному продажу корпоративних прав не потрібно буде відображати в податковому обліку ані дохід, ані витрати.
Однак це припущення поки що не підтверджується коментарями та консультаціями спеціалістів ДПС.
