Теми статей
Обрати теми

Неосновне місце обліку платника податків

Редакція ПК
Відповідь на запитання

НЕОСНОВНЕ МІСЦЕ ОБЛІКУ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ

У підприємства на загальній системі оподаткування (платника податку на прибуток та ПДВ) фактичне місцезнаходження не співпадає з офіційним (юридичною адресою), інформація про яке міститься в ЄДРПОУ. Крім того, у власності підприємства перебувають об’єкти нерухомості, один з яких знаходиться в іншому районі міста, а ще два — взагалі в іншому місті. Чи потрібно в такому випадку ставати на облік у податковій інспекції за фактичним місцезнаходженням і за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна?

 

Питанням обліку платників податків присвячено

гл. 6 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі — ПК). Перше, що звертає на себе увагу, — поява нових термінів: «основне місце обліку» та «неосновне місце обліку». Відповідні визначення можна знайти у п. 63.3 ПК:

«З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку)».

Як вбачається з тексту запитання, підприємство має певні негаразди як з основним місцем обліку, так і з неосновним.

 

Щодо основного місця обліку платників податків

 

Отже,

ПК затвердив, що для підприємства основним місцем обліку є його місцезнаходження. І тут виникає запитання: а що мається на увазі під місцезнаходженням юридичної особи? Питання зумовлене тим, що визначення місцезнаходження міститься і в Цивільному кодексі України (далі — ЦК), і в Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV. Різниця достатньо очевидна:

 

ст. 93 ЦК

абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»

Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку

Місцезнаходження юридичної особи — адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі — виконавчий орган)

 

Як бачимо,

ЦК, на відміну від зазначеного Закону, дозволяє визначити місцезнаходження не лише за адресою розташування керівництва юридичної особи (її виконавчого органу), але й за фактичним місцем ведення діяльності. При цьому ДПАУ, вочевидь*, не поділяє думку про те, що застосуванню підлягає Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» як більш спеціальний нормативно-правовий акт, і застосовує ЦК. Але тривожить не це, а бажання податківців неодмінно бачити посадових осіб платника податку за офіційним місцем знаходження**.

* Див. хоча б п. 25 Пам’ятки про адміністративні процедури виписування, видачі й отримання податкових накладних (додаток до листа ДПАУ від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517).

** Див. п. 1.8 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків (додаток 1 до наказу ДПАУ від 14.04.2011 р. № 213).

Але в будь-якому разі податківці перевірятимуть «наявність» підприємства саме за тією адресою, що зазначена в ЄДРПОУ***. І якщо з якихось причин**** фактичне місцезнаходження підприємства не відповідатиме офіційному (зазначеному в ЄДРПОУ), то звісно, такому платнику податків слід було б рекомендувати спочатку внести відповідні зміни до своїх статутних документів (зазначити «фактичну» адресу) і зареєструвати ці зміни у державного реєстратора.

*** З методами організації роботи податківців щодо встановлення місцезнаходження платників податків можна ознайомитися, прочитавши п. 5.2. Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого ще наказом ДПАУ від 28.02.2007 р. № 110.

**** Реєстрація підприємства за місцем проживання його засновника, припинення договору оренди офісу, що був чинним на момент реєстрації підприємства тощо.

Наступним етапом має бути або

зміна основного місця обліку (якщо зміна адреси пов'язана зі зміною адміністративно-територіальної одиниці*****), або повідомлення платником податків «своєї» податкової інспекції про зміну облікових даних (у випадку, коли нове місцезнаходження перебуває в межах «старої» адміністративно-територіальної одиниці). У першому випадку слід керуватися розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 979. У другому — розд. IX того ж Порядку.

***** Згідно з абз. 3 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР адміністративно-територіальна одиниця — це область, район, місто, район у місті, селище, село.

Як ми вже зазначили, такі дії

слід було б рекомендувати, але наполягати на цьому ми не маємо права. Підставою для цього є надмірний ажіотаж, створений податківцями навколо свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість: платники ПДВ, які здійснюють перереєстрацію як платника ПДВ у зв’язку зі зміною місцезнаходження, ризикують не отримати нове свідоцтво на заміну старого.

Із точки зору юридичної деонтології, правознавець не має права давати рекомендації, які б суперечили закону. Але в сьогоднішній ситуації неприкритої війни податківців із платниками податків автор із розумінням ставиться до тих платників ПДВ, які не бажають афішувати відмінності між фактичним та офіційним місцезнаходженням. Більше того, таким платникам ПДВ у їх боротьбі за свідоцтво ми б рекомендували дві речі:

1) ретельніше контролювати поштові надходження на свою адресу;

2) якомога частіше перевіряти відсутність у ЄДРПОУ фатальних записів, які можуть коштувати свідоцтва платника ПДВ: про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) чи про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо ж ваше підприємство не входить до кола обраних (платників ПДВ), то вас ніщо не повинне стримувати у бажанні привести відомості про офіційне місцезнаходження у відповідність до фактичного стану речей.

 

 

Щодо неосновного місця обліку платників податків

 

Відповідь щодо неосновного місця обліку платника податків у контексті вищенаведеного запитання достатньо проста: відповідно до

п. 63.3 ПК наявність об’єкта нерухомого майна на території іншої адміністративно-територіальної одиниці є підставою для обов’язкового звернення платника податків до відповідної ДПІ із заявою за формою № 1-ОПП (з позначкою «облік за неосновним місцем обліку»).

Крім того, протягом 10 робочих днів після державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна платник податків зобов’язаний подати до ДПІ за місцем розташування такого об’єкта Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (об’єкт оподаткування), за

формою № 20-ОПП (п. 8.4 розд. VІII Порядку № 979).

Якщо ж місце розташування придбаної нерухомості збігається з основним місцем обліку (місцезнаходженням) платника податків, то подавати

заяву за формою № 1-ОПП (з позначкою «облік за неосновним місцем обліку») не потрібно. Такий висновок міститься в одній із консультацій у Єдиній «справедливій, об’єктивній, законній, беззаперечній» базі податкових знань. www.sta.gov.ua Крім того, він підтверджується п. 7.1 Порядку обліку платників податків і зборів:

«7.1. Якщо відповідно до законодавства в платника податків, окрім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному органі державної податкової служби».

Однак зазначена норма не звільняє платника податків від необхідності подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (об’єкт оподаткування), за

формою № 20-ОПП.

Пам’ятайте також, що за несвоєчасне подання документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби законодавці у

ст. 117 ПК передбачили штраф, який може сягати 1020 грн.

 

Віталій Рябов

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі