Місцеві збори. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

В обраному У обране
Друк
Редакція ПК
Податковий кодекс Жовтень, 2011/№ 20
Стаття

місцеві збори

 

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

 

Збір за провадження підприємницької діяльності — єдиний із місцевих

зборів, які міські, селищні або сільські ради повинні обов'язково встановлювати на території відповідної територіальної одиниці. Можливо, така «обов'язковість» — данина тому, що раніше плата за торговий патент (прототип збору, що розглядається) була віднесена до складу загальнодержавних податків та зборів. Далі розкладемо новий збір «по полицях».

 

ПЛАТНИКИ

Платниками

збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи (вимоги до таких підрозділів наведені у відповіді на запитання з ЄБПЗ на с. 35), які отримують торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів

.

При цьому під

торговельною діяльністю відповідно до п.п. 14.1.246 ПК розуміють роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток. Торгівля з використанням безготівкової форми розрахунків не є торговельною діяльністю в розумінні ПК, тому придбання торгового патенту не вимагає. У той же час, на думку фахівців ДПАУ (див. с. 35), навіть одноразовий продаж, здійснений за готівку, потребує отримання патенту.

Пунктом продажу товарів

відповідно до п.п. 14.1.211 ПК вважається:

— магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

— кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;

— автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;

— лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб'єктам господарювання — фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі — ринків усіх форм власності;

— стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;

— фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;

— оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток;

б) діяльність з надання платних побутових послуг.

Підпунктом 14.1.151 ПК

платні послуги визначені як діяльність, пов'язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік платних побутових послуг, на провадження діяльності з надання яких придбавається торговий патент, затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1258. Лише ті види побутових послуг, що містяться в цьому Переліку, потребують придбання торгового патенту;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти

.

Пункт обміну іноземної валюти

визначений п.п. 14.1.208 ПК як структурна одиниця, яка відкривається банком (фінансовою установою) у порядку, встановленому НБУ, у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами — резидентами, а також національним оператором поштового зв'язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб — резидентів і нерезидентів, та розташована поза межами операційного залу.

Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями

торгові патенти придбаваються окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти. Також податківці висловлюють думку, що окремі торгові патенти необхідні і в разі торгівлі товарами, на які встановлені різні ставки збору (див. с. 36) та у випадках розташування пунктів продажу товарів поза межами господарської одиниці (с. 36).

У разі наявності відокремлених підрозділів

торгові патенти придбаваються для кожного такого підрозділу, який не є платником податку на прибуток, за місцем реєстрації такого відокремленого підрозділу;

г) діяльність у сфері розваг

, що полягає у проведенні юридичними або фізичними особами — підприємцями лотерей, розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо. Не підлягає під визначення діяльності у сфері розваг проведення державних грошових лотерей. Лотерея вважається державною лише в тому разі, якщо вона передбачає наявність призового (виграшного) фонду у розмірі не менш як 50 % суми отриманих доходів, а також відрахувань до Державного бюджету, у України в розмірі ставки податку на прибуток (у 2011 р. — 23 %) від частини тих доходів, що залишилися після формування призового фонду.

Для здійснення діяльності у сфері розваг

торговий патент придбавається для кожного окремого грального місця, а в разі, якщо окреме гральне місце має декілька незалежних гральних місць, торговий патент придбавається окремо для кожного з них.

 

НЕПЛАТНИКИ

Не є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності

такі суб'єкти господарювання:

а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;

в) фізичні особи — підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;

г) фізичні особи — підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

ґ) фізичні особи — підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

д) суб'єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах «Українське товариство сліпих», «Українське товариство глухих», а також фізичними особами — інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці;

е) суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;

є) суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту;

ж) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);

з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах;

и) суб'єкти господарювання, які провадять комп'ютерні та відеоігри.

Крім того, звільнені від сплати збору платники єдиного податку (згідно з

абз. «є» п.п. 1 п. 1 підрозд. 7 розд. ХХ ПК), а також платники ФСП у частині провадження торговельної діяльності (згідно з абз. «г» п. 307.1 ПК).

 

ПІЛЬГОВИЙ ТОРГОВИЙ ПАТЕНТ

У деяких випадках платники збору можуть придбавати

пільговий торговий патент. Наведемо у вигляді таблиці товари, з використанням яких може проводитись торговельна діяльність з придбанням пільгового торгового патенту.

 

ТОВАРИ, ЯКИМИ МОЖНА ТОРГУВАТИ, ПРИДБАВШИ ПІЛЬГОВИЙ ПАТЕНТ

№ з/п

Види товарів

1

Вітчизняного виробництва:

поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту та зв'язку, і фурнітура до них

товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури

готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів
із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів

зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське

вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях

проїзні квитки

зошити

2

Незалежно від країни походження товарів:

товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів

товари військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів

насіння та посадковий матеріал овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі

сірники

термометри та індивідуальні діагностичні прилади

3

При здійсненні продажу товарів цієї групи платники збору можуть одночасно здійснювати продаж супутньої продукції* (незалежно від країни її походження)

періодичні видання друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку

книги, брошури, альбоми, нотні видання, буклети, плакати, картографічна продукція, що видаються юридичними особами — резидентами України

* Супутня продукція в цьому випадку — це ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотна, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів.

 

У чому саме полягає пільговість патенту? Часткову відповідь дасть наступне питання.

 

СТАВКИ ЗБОРУ

Ставка збору

за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від МЗП, установленої законом на 1 січня календарного року (у 2011 р. — 941 грн.), з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг. У разі не встановлення збору (на встановлення збору відведено місячний термін з дня набрання чинності ПК відповідно до п. 5 підрозд. ХІХ ПК) рішеннями місцевого самоврядування збір сплачується платниками за мінімальними ставками та без застосування відповідних коефіцієнтів.

При цьому ставка збору

за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах:

 

СТАВКИ ЗБОРУ, ЩО ВСТАНОВЛЮЮТЬСЯ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Місце розташування об'єкта

Ставка збору, розмірів МЗП

Ставка збору, грн.* (2011 р.)

На території м. Києва та обласних центрів**

0,08 — 0,4

75 — 376

На території м. Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів

0,04 — 0,2

38 — 188

На території інших населених пунктів

0,02 — 0,1

19 — 94

* Ставки збору округляються (менш як 50 копійок відкидається, а 50 копійок і більше округляється до однієї гривні).

** У такому ж розмірі встановлюється ставка збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах залежно від місця розташування таких пунктів продажу.

 

У разі якщо пункти продажу товарів (надання послуг) розташовані в курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці, інших пунктів переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовуються кошти від сплати збору, можуть прийняти рішення щодо збільшення ставки збору, але не більш як 0,4 розміру МЗП (тобто в 2011 р. — не більше 376 грн.).

Для торгівлі валютними цінностями, здійснення діяльності у сфері розваг, а також при придбанні пільгового чи короткотермінового торгового патенту ставки збору встановлені безпосередньо в

ПК:

 

ФІКСОВАНІ СТАВКИ ЗБОРУ

Види діяльності чи патентів, що придбаваються

Ставки збору, розмірів МЗП

Ставка збору, грн. (2011 р.)

Термін, на який установлено ставку

1

2

3

4

Здійснення торгівлі валютними цінностями

1,2

1129

Місяць

Діяльність у сфері розваг:

Квартал

Використання грального автомата (грального автомата «кран-машина», грального автомата, на якому проводяться дитячі ігри, іншого грального автомата, призначеного для проведення платних розважальних ігор)

1

941

Використання гральних жолобів (доріжок) кегельбана, боулінга, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них

2*

1882

Використання столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярда, що використовуються для спортивних аматорських змагань

1**

941

Проведення інших оплатних розважальних ігор

1***

941

Квартал

Торговельна діяльність із придбанням пільгового торгового патенту

0,05

47

Рік

Торговельна діяльність із придбанням короткотермінового торгового патенту

0,02

19

День

* За кожний гральний жолоб (доріжку).

** За кожний стіл для більярда.

*** За кожне окреме гральне місце.

 

ПОРЯДОК ПРИДБАННЯ ТОРГОВОГО ПАТЕНТУ

Під час придбання торгового патенту суб'єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (або квартал в разі здійснення діяльності у сфері розваг).

Підставою

для придбання торгового патенту є заявка, яка подається до органу ДПС за місцем сплати збору. Подана заявка повинна містити такі дані:

а) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);

б) юридична адреса (місцезнаходження) суб'єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, — місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);

в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;

г) вид торгового патенту;

ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору;

д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення «виїзна торгівля»;

е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди);

є) період, на який придбається торговий патент.

Відомості, наведені в поданій суб'єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів, на підставі яких заповнена така заявка.

Звірка відомостей, наведених в поданій суб'єктом господарювання заявці, здійснюється в момент подання такої заявки. Оригінали або нотаріально посвідчені копії документів, пред'явлені суб'єктом господарювання на звірку, в органі ДПС не залишаються.

У разі невідповідності відомостей, наведених у поданій суб'єктом господарювання заявці, документам, на підставі яких заповнена така заявка, або невнесення до заявки усіх необхідних відомостей

орган ДПС має право відмовити у видачі торгового патенту суб'єкту господарювання.

Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту

, крім подання заявки, не дозволяється.

Форма торгового патенту, заявки на його придбання та порядок заповнення патенту органами ДПС затверджено

наказом ДПАУ від 28.02.2011 р. № 109.

Бланк торгового патенту є документом суворого обліку і видається особисто фізичній особі — підприємцю або особі, уповноваженій юридичною особою, під підпис

у триденний термін з дня подання заявки. Кожний торговий патент має серію та шестизначний номер. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата. У разі втрати або зіпсування торгового патенту платнику збору видається його дублікат.

Внесення змін до торгового патенту у разі зміни відомостей (найменування, коду ЄДРПОУ, номеру облікової картки, адреси та інше) здійснюється на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання, на що звертає увагу ДПАУ у відповіді на запитання з ЄБПЗ (див. с. 37).

 

ПОРЯДОК ТА СТРОКИ СПЛАТИ ЗБОРУ

Де саме сплачувати збір тим чи іншим його платникам — наведено в наступній таблиці на с. 33.

 

МІСЦЕ СПЛАТИ ЗБОРУ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ ДІЯЛЬНОСТІ

Види діяльності

Місце сплати збору

Торговельна діяльність або надання платних послуг (крім пересувної торговельної мережі)

Місцезнаходження пункту продажу товарів; пункту з надання платних послуг

Торгівля валютними цінностями

Місцезнаходження пункту обміну

Діяльність у сфері розваг

Місцезнаходження пункту надання послуг

Торгівля через пересувну торговельну мережу

Місце реєстрації платників

Торгівля на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів

Місце провадження діяльності

 

А от періодичність сплати збору залежить від виду торгового патенту та діяльності, що здійснюється.

Так, у разі

придбання короткотермінового торгового патенту збір сплачується не пізніше як за один календарний день до початку провадження такої діяльності.

В інших випадках

провадження торговельної діяльності, а також при наданні платних послуг, здійсненні торгівлі валютними цінностями — збір сплачують щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю.

За здійснення діяльності у сфері розваг

сплачувати збір доведеться щоквартально не пізніше 15 числа місяця , який передує звітному кварталу.

Як бачимо, у всіх випадках збір потрібно сплачувати наперед.

ПК також передбачена можливість сплати збору авансовим внеском до кінця календарного року.

Як уже зазначалось раніше, при придбанні торгового патенту суб'єкт господарювання має внести суму збору за один місяць (або квартал у разі здійснення діяльності у сфері розваг). На цю суму зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії.

 

ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ ТА СТРОКИ ДІЇ ТОРГОВОГО ПАТЕНТУ

Що робити з отриманим торговим патентом? По-перше, оскільки це бланк суворої звітності — то зберігати дуже ретельно. По-друге, патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.

ПК містить вимогу стосовно розміщення оригіналу торгового патенту в таких місцях:

— на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності — біля РРО;

— на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

— на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;

— у пунктах обміну іноземної валюти;

— у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

При цьому

п.п. 267.6.3 ПК дозволено розміщувати в цих місцях нотаріально засвідчені копії торгових патентів (для запобігання пошкодженню оригіналів).

Торговий патент чинний на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. При цьому торговий патент, виданий для провадження торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), діє на всій території України.

Передача торгового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу такого суб'єкта заборонена.

Порівняно з тими торговими патентами, що були видані до набрання чинності

ПК, патенти нового зразка мають значно триваліший термін дії. Строк дії короткотермінового торгового патенту не змінився і становить від 1 до 15 календарних днів, а от строк дії торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг складає 8 календарних кварталів, торгового і пільгового патенту60 календарних місяців.

Проте так довго деякі патенти можуть не прожити, адже в разі невнесення суб'єктом господарювання збору у встановлений строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося порушення.

Суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка підлягає патентуванню, повинен до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомити про це відповідному органу ДПС. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу ДПС, який його видав, а надмірно сплачена сума збору повертається суб'єкту господарювання.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ОТРИМАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТОРГОВОГО ПАТЕНТУ

Заслуговує на увагу питання відповідальності за порушення правил роботи на торговому патенті. Недарма в

ПК виділено для регулювання цього питання окрему ст. 125. Види порушень та відповідальність за них наведено в наступній таблиці.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ПРИ РОБОТІ З ТОРГОВИМИ ПАТЕНТАМИ

Вид порушення

Розмір штрафу, що підлягає сплаті

Порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого пп. 267.6.1 — 267.6.3 ПК

Розмір збору на 1 місяць; для діяльності у сфері розваг — розмір збору на 1 квартал

Здійснення діяльності, передбаченої ст. 267 ПК, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту* (крім діяльності у сфері розваг)

Подвійний розмір збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць

Здійснення реалізації товарів, визначених п. 267.2 ПК, без отримання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання*

П'ятикратний розмір збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше п'ятикратного його розміру за рік

Здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання*

Подвійний розмір збору за весь строк такої діяльності

Здійснення діяльності у сфері розваг без отримання відповідного торгового патенту або з порушенням порядку його використання, передбаченого пп. 267.6.4 і 267.6.5 ПК

Восьмикратний розмір збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше восьмикратного його розміру за один квартал

Несплата (неперерахування) суб'єктом господарювання сум збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, зазначених у п.п. 267.1.1 ПК

50 % від відповідної ставки збору

* Такий порядок передбачений пп. 267.6.4 — 267.6.6 ПК.

 

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПЛАТНИКІВ, ЯКІ ПРИДБАВАЮТЬ ТОРГОВІ ПАТЕНТИ

І наостанок як не сказати про нюанси, що мають місце під час обкладення податком на прибуток тих платників, які здійснюють діяльність, що потребує патентування.

Податок, отриманий від діяльності, що підлягає патентуванню, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до

розділу ІІІ ПК і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності. При цьому від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується в складі витрат наступного календарного кварталу, а відшкодовується за
рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Згідно з

п. 152.2 ПК платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності, з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування. При цьому: до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку) від діяльності, що не підлягає патентуванню, не включаються витрати, пов'язані з отриманням доходу (прибутку) від діяльності, яка підлягає патентуванню; сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання доходу (прибутку) від діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку) від діяльності, що не підлягає оподаткуванню.

У разі якщо основні засоби використовуються як для отримання доходу (прибутку) від діяльності, що підлягає патентуванню, так і для отримання доходів (прибутків) від діяльності, яка не потребує отримання патенту, витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків) від діяльності, що не підлягає патентуванню, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням доходів від діяльності, що патентується. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, що підлягає патентуванню, так і з діяльністю, що не патентується.

 

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ*

 

* Відповіді на запитання підготовлені за матеріалами Єдиної бази податкових знань, яку розміщено на офіційному сайті ДПАУ www.sta.gov.ua

 

Відокремлені підрозділи можуть придбавати торгові патенти

 

Чи мають право відокремлені підрозділи, у тому числі ті, які не є ЮО, придбавати торгові патенти для провадження торговельної діяльності?

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. XII
Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — ПКУ) платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять торговельну діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівлю валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). Підпунктом 267.4.5 пункту 267.4 статті 267 розд. XII ПКУ визначено, що для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями для кожного відокремленого підрозділу, який не є платником податку на прибуток, торгові патенти придбаються суб'єктами господарювання за місцем реєстрації такого відокремленого підрозділу.

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, із змінами та доповненнями, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами, наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філії та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру. Таким чином, філії та інші відокремлені підрозділи юридичної особи можуть придбавати торгові патенти у разі, якщо вони діють на підставі затвердженого юридичною особою положення про філію, є платниками податку на прибуток, а також якщо відомості про такі відокремлені підрозділи внесені до Єдиного державного реєстру.

 

Продаж основних засобів за готівку — потрібен торговий патент

 

Чи необхідно придбавати торговий патент суб'єкту господарювання (ЮО або ФОП на загальній системі оподаткування) у разі продажу основного засобу за готівку?

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. XII Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — ПКУ) платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять торгівельну діяльність у пунктах продажу товарів. Згідно з п.п. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ торговельна діяльність для цілей розд. XII ПКУ — це роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток. Відповідно до п.п. 14.1.211 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пункт продажу товарів для цілей розд. XII ПКУ — це: магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців; автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі; лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб'єктам господарювання — фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі — ринків усіх форм власності; стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом; фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства; оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток. У разі якщо продаж товарів (основних фондів) суб'єктом господарювання (юридичною особою або фізичною особою — підприємцем) здійснюється з окремого приміщення (офісу) шляхом готівкових розрахунків (у тому числі з оформленням прибуткового касового ордера), то згідно зі ст. 267 ПКУ такий суб'єкт господарювання придбаває торговий патент на загальних підставах.

 

В одному пункті продажу нафтопродукти та ресторанне господарство: кожному з них — свій торговий патент

 

Скільки торгових патентів необхідно придбавати СГ у разі, якщо в одному пункті продажу здійснюється торгівля нафтопродуктами (скрапленим та стиснутим газом) та іншими товарами (ресторанне господарство)?

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — ПКУ) платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять, зокрема, торговельну діяльність у пунктах продажу товарів. При цьому згідно з п. 267.3 ст. 267 ПКУ встановлено різні ставки збору за провадження торговельної діяльності та за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах. Отже, у разі здійснення в одному пункті продажу торгівлі нафтопродуктами (скрапленим та стиснутим газом) та іншими товарами (ресторанне господарство) необхідно придбавати два торгових патенти на ці види діяльності, оскільки це є різні види діяльності, на які встановлені різні ставки збору.

 

Окремі торгові патенти потрібні лише на ті автомати з продажу товарів, що розташовані поза межами території господарської одиниці

 

Чи необхідно придбавати торгові патенти на кожен автомат з продажу товарів, якщо деякі з них розташовані на території господарської одиниці, а деякі за її межами?

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. XII Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — ПКУ) платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому ст. 267 ПКУ порядку торгові патенти та провадять торгівельну діяльність у пунктах продажу товарів. Згідно з п. 3 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, торговельна діяльність провадиться суб'єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також ресторанного господарства. Відповідно до п. 3 Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережи, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 8 липня 1996 року № 369, роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Продаж товарів здійснюється через: пункти некапітальної забудови — кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати; засоби пересувної мережі — автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо. Враховуючи вищевикладене, якщо автомат з продажу товарів розташований на території господарської одиниці, яка вже придбала торговий патент, то окремо придбавати торговий патент та автомат не потрібно. Однак, якщо автомат з продажу товарів розташований за межами господарської одиниці, то на кожен такий автомат суб'єктом господарювання придбавається торговий патент.

 

Порядок унесення змін до торгового патенту

 

Який порядок внесення змін до торгового патенту у разі зміни відомостей (найменування, коду ЄДРПОУ, № облікової картки, адреси, виду діяльності та інше)?

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення торгового патенту, затвердженого наказом ДПА України від 28.02.2011 р. № 109 (далі — Порядок), заповнення реквізитів торгового патенту на провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних побутових послуг, торгівлі валютними цінностями, діяльності у сфері розваг проводиться на підставі оформленої відповідно до п.п. 267.4.1 п. 267.4 ст. 267 розд. XII Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI заявки на придбання торгового патенту.

Згідно з п. 9 Порядку на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання щодо зміни місцезнаходження до торгового патенту вносяться відповідні записи, завірені підписом відповідальної особи та печаткою органу державної податкової служби.

Таким чином, унесення змін до торгового патенту у разі зміни відомостей (найменування, коду ЄДРПОУ, № облікової картки, адреси та інше) здійснюється на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити