Подарунок до Стрiтення, або чекати спрощену податкову декларацiю довелося майже рiк

ПОДАРУНОК ДО СТРIТЕННЯ, АБО ЧЕКАТИ СПРОЩЕНУ ПОДАТКОВУ ДЕКЛАРАЦIЮ ДОВЕЛОСЯ МАЙЖЕ РIК

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПК) задекларував норму, яка дозволяє платникам податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою 0 %, перебуваючи на податкових канікулах, подавати спрощену податкову декларацію. Та чекати на появу останньої довелося майже рік, а враховуючи те, що вищевказана норма містилась не безпосередньо в розд. III, а в розд. II (який набрав чинності з 01.01.2011 р.), то й того більше. I от тепер плескаємо в долоні: нарешті дочекалися!

Юрій Товстоп’ят, економіст-аналітик

ПОДАННЯ СПРОЩЕНОЇ ДЕКЛАРАЦIЇ: ХТО I ЧОМУ?

Спершу розберемося, хто ж має право подавати спрощені декларації з податку на прибуток. Згідно з абз. 2 п. 49.2 ПК платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 154.6 ПК, подають органам ДПС декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому ПК. Таким чином, не всі платники податку, які застосовують ставку податку на прибуток 0 %, а лише ті з них, які роблять це згідно з п. 154.6 ПК, мають право подавати спрощену податкову декларацію.

Одразу ж виникає запитання: подібне право платники податку отримали одночасно з набранням чинності ПК, але при цьому форма податкової декларації затверджена не була. Яким чином мали звітуватись платники, адже і на них поширюються норми абз. 1 п. 49.2 ПК, відповідно до якого платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПК звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до ПК незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Відповідь на це запитання міститься у листі ДПАУ від 06.05.2011 р. № 12807/7/15-0317, в якому податківці до визначення форми спрощеної податкової декларації та порядку переходу платників податків на подання такої декларації КМУ рекомендували платникам податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 154.6 ПК, подавати до органів ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 28.02.2011 р. № 114. Наразі цей наказ втратив чинність у зв’язку із запровадженням нової форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Далі перейдемо до з’ясування того, хто саме має право застосовувати ставку 0 % відповідно до п. 154.6 ПК.

дві УМОВИ I три КРИТЕРIЇ

Одразу зазначимо, що податкова пільга, передбачена п. 154.6 ПК, має тимчасовий характер і діє до 01.01.2016 р. (хоча ніхто не відміняв право законодавців змінити відповідні норми, яким вони часто й користаються).

Право скористатись пільгою мають лише ті платники податку на прибуток, у яких:

1) розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує 3 млн грн.;

2) розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж 2 мінімальні заробітні плати. Таким чином, у 2012 році виходячи з норм ст. 13 Закону про Держбюджет, мінімальний розмір заробітної плати працівників таких платників податку має складати не менше:

Зверніть увагу! Обидві умови мають виконуватись одночасно, і невиконання хоча б однієї з них автоматично позбавляє права застосовувати ставку податку на прибуток 0 %.

У той же час для того, щоб мати змогу користуватись цією податковою пільгою, платники податку на прибуток мають відповідати хоча б одному з таких критеріїв:

а) бути утвореними в установленому законом порядку після 01.04.2011 р.;

б) бути діючими платниками податку на прибуток, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн грн., та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) бути в минулому зареєстрованими платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності ПК та мати за останній календарний рік роботи на єдиному податку обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до 1 млн грн. та середньооблікову кількість працівників до 50 осіб.

Згідно з п.п. 14.1.227 ПК середньооблікова кількість працівників для цілей розд. III та гл. 1 розд. XIV ПК — це кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку. На сьогодні середньооблікова кількість працівників визначається згідно з вимогами Iнструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286, в якій ідеться про такий показник, як середня кількість працівників.

Зверніть увагу! Якщо платники податку, які застосовують норми п. 154.6 ПК, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов'язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 21 % (у 2012 р.). Треба відмітити, що подібне перевищення, виходячи з норм ПК та п. 2 Постанови, що коментується, не тягне за собою неможливості застосування ставки 0 % у наступних податкових періодах, хоча протилежну думку можуть мати представники контролюючих органів.

Також треба мати на увазі, що платники податку на прибуток, на яких розповсюджується дія п. 154.6 ПК, втрачають право на нульову ставку, перетворюючись у звичайних платників податку на прибуток і сплачуючи цей податок у загальновстановленому порядку, у періоді нарахування та виплати дивідендів своїм акціонерам (власникам). Ця вимога передбачена останнім абзацом п. 154.6 ПК, де визначено, що платники податку, зазначені у його пп. «а», «б», «в», які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам):

— нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок із податку в порядку, встановленому п.п. 153.3.2 ПК ;

— сплачують податок на прибуток за ставкою, встановленою п. 151.1 ПК (у 2012 році — 21 %) за звітний податковий період, у якому здійснювалось нарахування та виплата дивідендів.

Важливо зазначити, що платники податку на прибуток підприємств, прибуток яких оподатковується за ставкою 0 % і які відповідають критеріям, визначеним п. 154.6 ПК, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України (п. 44.2 ПК). Однак на сьогодні окрема методика спрощеного бухгалтерського обліку Мінфіном не розроблена. У зв'язку з цим платникам податку, які підпадають під норми п. 154.6 ПК, нічого не залишається, як керуватися П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, при викладенні в новій редакції якого Мінфін посилався саме на п. 44.2 ПКУ. Крім того, підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками ПДВ, можуть використовувати Методичні рекомендації із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, затверджені наказом Міністерства фінансів України від15.06.2011 р. № 720.

Податкова пільга супроводжується і певними вимогами. Зокрема, згідно з п. 152.11 ПК для платників податку, визначених п. 154.6 ПК, діють наступні обмеження:

— суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку 0 %, спрямовуються на переоснащення матеріально-технічної бази, на повернення кредитів, використаних на вказані цілі, і сплату процентів за ними та/або поповнення власних обігових коштів. При цьому матеріально-технічна база суб'єкта господарювання включає виробничі площі, матеріальні ресурси, засоби виробництва і документи, що використовуються суб'єктом господарювання у процесі вчинення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності (лист ДПСУ від 02.02.2012 р. № 2112/6/15-1215);

— суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку 0 %, визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, здійснених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат.

У разі якщо суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку 0 %, використані не за цільовим призначенням, такі кошти зараховуються до бюджету в I кварталі наступного звітного року.

ДПСУ в своєму листі від 02.02.2012 р. № 2112/ 6/15-1215 звертає увагу на те, що враховуючи, що вимога зі збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму невикористаного залишку вивільнених від оподаткування коштів, передбачена п. 5 Порядку використання коштів, вивільнених від оподаткування, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2011 р. № 299, застосовується підприємствами, які визначені пп. 15, 17 — 19 підрозд. 4 розд. XX ПК, тому така вимога для підприємств, які користуються ставкою 0 % з податку на прибуток згідно з п. 154.6 ПК, не застосовується.

ШЛАГБАУМ ДЛЯ ДЕЯКИХ ПЛАТНИКIВ

Застосування ставки 0 % згідно з п. 154.6 ПК завідомо неможливе для деяких категорій платників, що прямо зазначено в абз. 6 — 25 цього пункту.

По-перше, це — платники податку на прибуток, утворені в період після набрання чинності ПК шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації.

По-друге, дія п. 154.6 ПК не поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють:

1) діяльність у сфері розваг, яка визначена в п.п. 14.1.46 ПК як господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо;

2) виробництво, оптовий продаж, експорт-імпорт підакцизних товарів;

3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у т. ч. органогенного утворення, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III;

5) фінансову діяльність (гр. 65 — гр. 67 Секції J КВЕД ДК 009:2005);

6) діяльність з обміну валют;

7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

8) операції з нерухомим майном, оренду
(у т. ч. надання в оренду торгових місць на ринках та/або у торгівельних об'єктах) (гр. 70, 71 КВЕД ДК 009:2005);

9) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку (гр. 64 КВЕД ДК 009:2005);

10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.93 р. № 3759-XII;

12) охоронну діяльність;

13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

14) виробництво продукції на давальницькій сировині;

15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

17) діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу; надання послуг підприємцям (гр. 74 КВЕД ДК 009:2005).

Тепер перейдемо безпосередньо до форми спрощеної податкової декларації та порядку її заповнення.

СПРОЩЕНА ДЕКЛАРАЦIЯ

Платники податку, які мають право складати та подавати спрощену податкову декларацію з податку на прибуток, повинні робити це щокварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого кварталу. При цьому спрощена податкова декларація подається лише в разі застосування платником податку в звітному періоді ставки податку 0 %. У випадку, коли за результатами роботи в звітному періоді платник подібного права не має, звітуватись доводиться «по повній». Проте суб’єктів господарювання, що мають право на пільгу згідно з п. 154.6 ПК, «звичайною» формою декларації вже не злякаєш, адже їм і так доводилось подавати її протягом II — IV кварталів 2011 року.

Скоріше за все, звітуватись за спрощеною формою вперше доведеться за I квартал 2012 року. Річ у тім, що подання саме спрощеної форми декларації — невід’ємне право пільгових платників податку на прибуток, яке раніше було у них відібрано КМУ (саме на нього абз. 4 п. 46.5 ПК було покладено обов’язок розробити і встановити форму спрощеної декларації).

Тепер, коли це нарешті зроблено, немає жодного сенсу змушувати платників керуватись п. 46.6 ПК, згідно з абз. 2 якого до визначення нових форм декларацій, які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення. Річ у тім, що вищевказані норми розповсюджуються на випадки запровадження нового податку або зміни правил оподаткування, які спричиняють появу нових форм звітності. У випадку ж зі спрощеною податковою декларацією ані того, ані іншого не відбувається. А як же час, необхідний для того, щоб оволодіти навиками заповнення нової форми? — запитаєте ви. Тут жодних труднощів також не може виникнути, адже до того заповнювати доводилось набагато складнішу «повну» форму.

На спрощену податкову декларацію поширюються всі норми, встановлені гл. 2 розд. II ПК, які регулюють порядок складання та подання податкової звітності.

Далі поговоримо безпосередньо про заповнення спрощеної декларації, розпочавши із «шапки».

Спрощена податкова декларація може мати статус «Звітна», «Звітна нова» (у разі подання декларації та додатка до неї із виправленими показниками до настання граничного терміну подання декларації за той самий звітний період) або «Уточнююча» (у випадку коли надсилається декларація та додаток до неї з самостійно виправленими показниками, що містяться у раніше поданій декларації, після зазначеного строку). Навпроти потрібного статусу у відповідному полі «шапки» декларації, а також у додатку проставляється позначка «Х».

У полі «Звітний (податковий) період 20__ року, за який подається або уточнюється декларація» проставляється позначка «Х» навпроти відповідного звітного податкового періоду подання декларації. При цьому наявність, як варіантів, у декларації таких звітних податкових періодів, як «II квартал», «II і III квартали», «II — IV квартали» дозволяє платникам податку уточнювати за спрощеною формою дані податкових декларацій, поданих у 2011 році. Виходячи з логіки листа ДПАУ від 26.05.2011 р. № 14847/7/15-0317, доступною можливість «спрощеного» уточнення стане з 01.04.2012 р.

Заповнення таких реквізитів шапки декларації, як:

«Повне найменування платника податку»;

«Код платника згідно з ЄДРПОУ»;

«код виду економічної діяльності (КВЕД)»;

«Місцезнаходження платника податку»;

«Найменування органу державної податкової служби, до якого подається декларація»;

«Особливі відмітки» (де проставляється позначка «Х» в разі подання декларації платником податку, основним видом діяльності якого є виробництво сільськогосподарської продукції) не повинно викликати якихось труднощів. Зазначимо лише, що заповнення додаткових реквізитів до поля «Місцезнаходження платника податку», таких як «поштовий індекс», «номер телефона», «номер мобільного телефона», «номер телефакса» та «адреса електронної пошти», є добровільною справою платника.

Основну частину спрощеної декларації можна умовно поділити на такі 3 блока:

Доходи, що враховуються під час визначення об'єкта оподаткування (рядок 01);

Витрати, що враховуються під час визначення об'єкта оподаткування (рядок 04);

Сума податків, які утримуються під час виплати доходу (прибутку) нерезидентам за результатами звітного (податкового) періоду, що визначається згідно з додатком (рядок 08).

При цьому ключовим показником декларації є «Об'єкт оподаткування за всіма видами діяльності» (рядок 07), і саме для його визначення доходи порівнюють з витратами.

Доходи, що враховуються під час визначення об'єкта оподаткування

Показник рядка 01 одержується шляхом додавання показників рядків 02 та 03. Доходи, що враховуються під час визначення об’єкта оподаткування, класифікуються як дохід від операційної діяльності та інші доходи згідно з п. 135.1 ПК. Саме цей принцип використано і при розробці спрощеної декларації. При цьому звертає на себе увагу той факт, що в спрощеній формі декларації з податку на прибуток у частині доходів містяться точно такі ж показники, як і в «повній» декларації (мається на увазі нова форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. № 1213).

Простіше кажучи, для того, щоб правильно заповнити спрощену податкову декларацію в частині доходів, необхідно всього-на-всього коректно розділити доходи операційної діяльності (читай: дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) та інші доходи. При цьому вимоги щодо деталізації жодного з видів доходів шляхом подання певних додатків чи заповнення якихось стрічок безпосередньо в декларації не існує, що значно спрощує роботу бухгалтера при складанні звітності.

Витрати, що враховуються під час визначення об'єкта оподаткування

Показник рядка 04 одержується шляхом додавання показників рядків 05 та 06. Як і у випадку із доходами, витрати в скороченій декларації також приведені згідно з тією класифікацією, що міститься в ПК, а саме в п. 138.1. Згідно із цим пунктом витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності;

інших витрат;

крім витрат, визначених у п. 138.3 ПК та у ст. 139 ПК.

Окремо зі складу операційних витрат у спрощеній декларації при цьому виділяється собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (рядок 05.1), яка визначається відповідно до методики спрощеного обліку доходів і витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування, встановленої Мінфіном. У чому ж різниця між показниками рядків 05.1 та 05?

Наведена у п.п. 138.1.1 ПК класифікація витрат операційної діяльності передбачає їх розподіл на такі складові:

— собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати;

— витрати банківських установ.

Оскільки останні не можуть мати місце у платників, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 154.6 ПК, то виходить, що різнитимуться показники рядків 05 та 05.1 спрощеної декларації лише на суму тих самих інших витрат, які поруч із собівартістю реалізації відносяться до витрат операційної діяльності.

Варто також звернути увагу на виділення зі складу інших витрат (рядок 06) показника «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 декларації за попередній звітний (податковий) рік)» (рядок 06.1). Навколо включення такого роду збитків до складу податкових витрат минулого року розгорілася гаряча дискусія, проте тепер вона, здається, вирішена на користь платників податку.

У результаті віднімання від показника рядка 01 показника рядка 04 отримують значення рядка 07 Об'єкт оподаткування за всіма видами діяльності. Показник цього рядка множиться на діючу ставку оподаткування (у 2012 р. — 21 %) і таким чином визначається сума коштів, вивільнених від оподаткування, які слід використовувати чітко за цільовим призначенням (переоснащення матеріально-технічної бази, повернення кредитів, використаних на вказані цілі, і сплату процентів за ними та/або поповнення власних обігових коштів). З метою ведення обліку та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення використовується окремий субрахунок 481 «Кошти, вивільнені від оподаткування» рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Суми вивільнених від оподаткування податком на прибуток коштів відображаються бухгалтерським записом за дебетом субрахунку 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» в кореспонденції з кредитом субрахунку 481 «Кошти, вивільнені від оподаткування».

Сума податків, які утримуються під час виплати доходу (прибутку) нерезидентам за результатами звітного (податкового) періоду

Оскільки заповнення декларації проводиться наростаючим підсумком з початку року, то згідно із додатком до декларації визначатиметься показник «Сума податків, які утримуються під час виплати доходу (прибутку) нерезидентам за результатами звітного (податкового) періоду» (рядок 08) також наростаючим підсумком. При цьому рядок 08 спрощеної декларації заповнюється на підставі додатка, з якого до рядка 08 декларації переноситься значення рядка 19 графи шостої таблиці 1 додатка.

Значення рядка 09 Сума податків, які утримуються під час виплати доходу (прибутку) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень відповідає показнику рядка 08 декларації за попередній звітний (податковий) період, тобто не враховує показників утриманих податків у звітному (податковому) періоді. У разі, якщо звітним періодом є I квартал року, значення рядка 09 дорівнює нулю.

Значення рядка 10 Сума податків, які утримуються під час виплати доходу (прибутку) нерезидентам, нарахована за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду отримується в результаті віднімання від значення рядка 08 значення рядка 09. Ця сума проводиться по лицьовому рахунку платника за звітний період. У випадку ж звітування за перший квартал року показники рядків 08 та 10 мають бути ідентичними.

Доповнення до декларації

Відповідно до п. 46.4 ПК у разі, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, усупереч нормам ПК з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, а для випадку зі спрощеною декларацією — одразу знизу під основною її частиною, де платник вказує кількість аркушів у доповненні до декларації.

Відповідно до абз. 2 п. 46.4 ПК такі доповнення можуть бути складені за довільною формою і при цьому вважаються невід'ємною частиною податкової декларації. Такі доповнення подаються з поясненням мотивів їх подання.

Після інформації про кількість аркушів доповнення у відповідній клітинці декларації наводиться кількість поданих додатків ПН до декларації (у разі їх наявності).

Далі в декларації містяться:

— ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податку, а саме керівника та головного бухгалтера, та їх підписи, засвідчені печаткою платника податку (за наявності);

— дата подання декларації.

Тепер настав час перейти до додатку ПН до спрощеної податкової декларації, на підставі якого заповнюється рядок 08 декларації.

ДОДАТОК ДО ДЕКЛАРАЦIЇ

Відповідно до п. 160.2 ПК резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у т. ч. на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пп. 160.3 — 160.6 ПК, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 160.1 ПК, за ставкою в розмірі 15 % їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Зазначимо, що згідно з п.п. 14.1.122 ПК нерезиденти — це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Зазначимо, що при виплаті доходу на користь останніх податок на прибуток не нараховується і не утримується, адже такі виплати обкладаються ПДФО за правилами п. 170.10 ПК.

Постійне представництво — це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (п.п. 14.1.193 ПК).

З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає:

— будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців;

— надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в межах одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить понад шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді;

— резидентів, які мають повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу).

Постійним представництвом не є :

— використання споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту;

— зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації;

— зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством;

— утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента;

— направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу;

— утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Як бачимо, згідно з п. 160.2 ПК виплата доходу на користь постійного представництва нерезидента не тягне за собою необхідності обкладення податком на прибуток таких доходів, а відповідно й подання додатку ПН до спрощеної податкової декларації (принаймні у резидента, адже такий обов’язок покладається в такому випадку на саме представництво).

Відповідно до п.п. 14.1.54 ПК дохід із джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. У цьому ж підпункті наведено й орієнтовний перелік таких доходів.

Як ви вже напевно зрозуміли, саме для відображення виплати подібних доходів і слугує додаток ПН.

Відразу зазначимо, що структура цього додатку така, що дозволяє на одного нерезидента, на користь якого нараховуються та виплачуються доходи, заповнювати один додаток, а зведення даних про виплати на користь декількох нерезидентів в одному додатку не уявляється можливим.

Виявити те, що додаток спрощеної податкової декларації має буквену позначку ПН, — можна лише з того, що під основною частиною декларації наводиться кількість додатків ПН, що подаються, у той час як безпосередньо в додатку така позначка не міститься, а просто вказано, що це додаток до спрощеної податкової декларації.

Як і в «шапці» до декларації, так і в «шапці» додатка до неї наводяться такі дані:

— тип документа (звітний, звітний новий, уточнюючий);

— код платника податку згідно з ЄДРПОУ;

— звітний (податковий) період, за який подається звітний або уточнюючий додаток.

Далі ж ідуть реквізити, які характеризують нерезидента, на користь якого здійснюється виплата доходів, такі як:

1) повне найменування нерезидента;

2) назва країни резиденції українською мовою (за Класифікатором держав світу). Очевидно, у цьому випадку під Класифікатором держав світу (саме така назва двічі зустрічається у додатку до спрощеної податкової декларації) мається на увазі Класифікація країн світу. При заповненні цього поля варто вказувати назву країни саме в тій редакції, в якій вона наведена у Класифікації країн світу. Наприклад, Росію необхідно називати «Російська Федерація», Білорусію — «Білорусь» тощо;

3) місцезнаходження нерезидента;

4) код країни (за Класифікатором держав світу). У цій частині «шапки» заповнюється трьохзначний цифровий код країни, який для кожної країни визначено у підрозд. 2.1 «Покажчик цифрових кодів країн світу» Класифікації країн світу;

5) код нерезидента в країні резиденції;

6) відмітка про наявність офшорного статусу (згідно з переліком офшорних зон, визначеним Кабінетом Міністрів України). На сьогодні чинним є Перелік офшорних зон, затверджений розпорядженням КМУ від 23.02.2011 р. № 143-р. У разі, якщо країна міститься у цьому Переліку, то у відповідній клітинці ставиться позначка «Х».

Тепер перейдемо до основної частини додатка ПН, яка складається з двох таблиць, причому друга з них є своєрідним додатком до першої, а вірніше, до її рядка 15. Зосередимо вашу увагу на таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, які отримали доходи із джерелом їх походження з України».

У цій таблиці платникові податку на прибуток доведеться заповнювати дані лише в трьох колонках. Так, у колонці 3 необхідно проставити суми доходів, сплачених на користь нерезидента, у розрізі видів таких доходів, які наведені в колонці 1 і відповідають переліку доходів, наведеному в ст. 160 ПК.

У колонці 4 наведені ставки податку, встановлені ПК для оподаткування певного виду доходів (у рядку 15 платником самостійно зазначається основна ставка податку на прибуток підприємств, передбачена ст. 151 ПК), а в колонці 5 платник податку може зазначати ставку оподаткування, встановлену міжнародним договором між Україною та країною нерезидента про уникнення подвійного оподаткування, ратифікованим ВРУ в установленому порядку. Перелік міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування щороку оновлюється і доводиться у вигляді листа. Останнім з подібного роду листів є лист ДПСУ від 12.01.2012 р. № 811/7/12-1017. У разі застосування міжнародного договору в колонці 5 слід зазначити також його назву та норму, за якою застосовується передбачена договором ставка податку. Нагадаємо, що порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування наведений у ст. 103 ПКУ.

Колонка 6 служить для обчислення суми податку. Для її розрахунку показник колонки 3 множиться на показник колонки 4 (у разі застосування до певного виду доходів ставки оподаткування згідно з ПК) або показник колонки 5 (у разі застосування до певного виду доходів ставки оподаткування згідно з нормами міжнародних договорів) з діленням одержаного результату на 100.

Підсумковий показник колонки 6 (рядок 19) таблиці 1 переноситься до рядка 08 ПН спрощеної декларації.

У таблиці 2 додатка до спрощеної декларації відображаються тільки суми прибутку від операцій з безпроцентними (дисконтними) облігаціями чи казначейськими зобов'язаннями.

Відповідно до п. 160.3 ПК прибуток розраховується як різниця між номінальною вартістю зазначених цінних паперів та ціною їх придбання. Отриманий прибуток оподатковується за основною ставкою податку на прибуток, встановленою п. 151.1 ПК.

Насамкінець зазначимо, що виплата доходу на користь нерезидента і як наслідок подання додатка ПН хоча б одноразово спричиняє необхідність його подання у складі спрощеної декларації й у наступних звітних періодах (до кінця року) навіть якщо в ці періоди доходи на користь нерезидентів не нараховувалися і не виплачувалися. Пояснюється це тим, що додаток, як і спрощена декларація, заповнюється наростаючим підсумком з початку року.

ВИКОРИСТАНI НОРМАТИВНI ДОКУМЕНТИ

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-IV.

КВЕД ДК 009:2005 — Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2005, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375.

Класифікація країн світу — Національна статистична класифікація «Класифікація країн світу», затверджена наказом Держкомстату України від 22.12.2010 р. № 527.