Податковий кодекс: корективи*
Податковий кодекс України
зі змінами**, внесеними Законом України від 24.05.2012 р. № 4834-VI***
(витяг)
* Матеріали підготовлені за сприяння редакції журналу «Бухгалтер».
** Наведено витяг із Податкового кодексу України з урахуванням змін. Система кодифікації: нові положення виділено напівжирним курсивом, видалені норми надруковано [у квадратних дужках кеглем меншого розміру]. — Прим. ред.
*** Зміни, внесені Законом від 24.05.2012 р. № 4834-VI, набрали чинності із 01.07.2012 р., крім деяких змін: порядок набрання ними чинності зазначено окремо у виносках до відповідних фрагментів. — Прим. ред.
Розділ I. Загальні положення
<…>
Стаття 9. Загальнодержавні податки та збори
9.1. До загальнодержавних належать такі податки та збори:
<…>
[9.1.8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;]****
* *** Зазначена зміна згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирає чинності з 01.01.2013 р. — Прим. ред.
<…>
Стаття 14. Визначення понять
14.1. У цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:
<…>
[14.1.25. видобуток для цілей розділу X цього Кодексу — технологічний процес вилучення з покладу в надрах та підняття на поверхню вуглеводневої сировини, у тому числі під час геологічного вивчення;]****
**** Зазначена зміна згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирає чинності з 01.01.2013 р. — Прим. ред.
<…>
14.1.30. відокремлені підрозділи — у значенні, визначеному Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців». Для розділу IV цього Кодексу — у визначенні Господарського кодексу України»;
<…>
14.1.35. вуглеводнева сировина — нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією;
<…>
14.1.97. <…>
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу [у] з наступним переходом права власн[і]ост[ь]і [протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення] від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
<…>
14.1.139. особа для цілей розділу V цього Кодексу — будь-яка із зазначених нижче осіб:
[суб’єкт господарювання —] а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, [в] у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, [незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій (крім юридичних осіб, якими застосовується ставка єдиного податку у розмірі 5 відсотків, за винятком юридичних осіб — платників єдиного податку, які здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу)] яка:
або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;
або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 3 відсотки;
або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 3 відсотки;
[інша юридична особа, що не є суб’єктом господарювання;]
б) фізична особа [(громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб — підприємців, визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, та фізичних осіб — підприємців, визначених у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, якими застосовується ставка єдиного податку у розмірі 5 відсотків, за винятком фізичних осіб — підприємців, визначених у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, які здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу), та/або] — підприємець, яка:
або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;
або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 3 відсотки;
або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 3 відсотки;
в) юридична особа, фізична особа, фізична особа — підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;
г) представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.
<…>
14.1.191. постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
<…>
Постачанням товарів також вважаються:
<…>
[ґ) умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж той, що визначений цим розділом;]
<…>
14.1.205. прибудинкова територія — [встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови] територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельн[а]ої ділянк[а]и, на якій розташовані багатоквартирн[ої]ий [несадибної житлової забудови] будинок і належні до нього будівлі і споруди, [яка] та необхідна для [розміщення та] обслуговування [житлового] багатоквартирного будинку [(будинків) і пов’язаних з ним (ними) господарських та технічних будівель і споруд] та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
<…>
[14.1.214. рентна плата, оподаткування, платник рентної плати для цілей розділу X цього Кодексу — рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, оподаткування рентною платою за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, платник рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;]
14.1.223. розміщення відходів — [зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та] постійне (остаточне) перебування або* захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами;
* Ця зміна згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирає чинності з 01.01.2013 р.— Прим. ред.
<…>
14.1.227. середньооблікова кількість працівників [для цілей розділу III та глави 1 розділу XIV цього Кодексу] — кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку;
<…>
Стаття 17. Права платника податків
17.1. Платник податків має право:
<…>
17.1.6. бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;
<…>
Стаття 20. Права органів державної податкової служби
20.1. Органи державної податкової служби мають право:
<…>
20.1.2. під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби[, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами України]; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків — фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків — юридичних осіб документи, що посвідчують особу;
<…>
20.1.41. отримувати безоплатно від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, необхідну для здійснення повноважень органів державної податкової служби щодо забезпечення погашення податкового боргу платника податків.
Строк надання інформаційних довідок цими органами на письмові запити органів державної податкової служби не може перевищувати п’яти робочих днів з дня отримання таких запитів.
20.2. Права, передбачені підпунктами 20.1.1 — 20.1.11, 20.1.21, 20.1.23 — 20.1.26, 20.1.29 — 20.1.31, 20.1.41, надаються посадовим особам органів державної податкової служби, а права, передбачені підпунктами 20.1.12 — 20.1.20, 20.1.22, 20.1.27 — 20.1.28, 20.1.32 — 20.1.39 цієї статті, надаються головам державних податкових служб і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.
<…>
Стаття 34. Види податкового періоду
34.1. Податковим періодом може бути:
34.1.1. календарний рік;
34.1.2. календарне півріччя;
34.1.3. календарні три квартали;
34.1. [3] 4. календарний квартал;
34.1. [4] 5. календарний місяць;
34.1. [5] 6. календарний день.
<…>
Розділ II. Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)
Глава 1. Загальні положення
<…>
Стаття 45. Податкова адреса
<…>
45.2. Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі [підприємств та організацій України] юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.
Глава 2. Податкова звітність
Стаття 46. Податкова декларація (розрахунок)
<…>
46.6. Якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган державної податкової служби, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податков[ого]ий період[у], що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
<…>
Стаття 48. Складення податкової декларації
<…>
48.3. Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити:
<…>
ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту*, посадових осіб платника податків;
*Наводимо згаданий абзац:
«реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті)». — Прим. ред.
<…>
48.5. Податкова декларація повинна бути підписана:
48.5.1. керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником [та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку];
<…>
Глава 3. Податкові консультації
Стаття 52. Податкова консультація
<…>
52.4. Консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом [, в якому платник податків перебуває на обліку,] за місцем митного оформлення товарів або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
<…>
52.6. Центральний орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.
<…>
Глава 4. Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів
<…>
Стаття 55. Скасування рішень контролюючих органів
55.1. Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
[Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.]
<…>
Стаття 58. Податкове повідомлення-рішення
<…>
58.3. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) [юридичній особі] платнику податків, якщо його передано посадовій особі тако[ї]го [юридичної особи] платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
<…>
Стаття 59. Податкова вимога
59.1. <…>
Податкова вимога [може] не надсилаєт[и]ься (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує [одного] двадцяти неоподатковуван[ого]их мінімум[у]ів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
<…>
59.4. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
59.5. У разі [коли] якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що [виник після надіслання (вручення) податкової вимоги] існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Стаття 60. Відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги
<…>
60.6. Якщо нарахована сума грошового зобов’язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов’язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
<…>
Глава 6. Облік платників податків
<…>
Стаття 64. Взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб
64.1. Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів в органах державної податкової служби здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами державної податкової служби.
Дані про взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів в органах державної податкової служби передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у день взяття на облік юридичної особи та відокремленого підрозділу юридичної особи в порядку, встановленому спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.*
* Це доповнення згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирає чинності одночасно із набранням чинності законом про внесення змін до деяких законів України щодо взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. — Прим. ред.
64.2. Взяття на облік за основним місцем обліку платників податків — юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру [підприємств та організацій України] юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від них відповідної заяви, яку платник податків зобов’язаний подати у десятиденний строк після державної реєстрації (легалізації, акредитації чи засвідчення факту створення іншим способом).
64.3. Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів в органах державної податкової служби згідно з пунктом 64.1 цієї статті підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, яка надсилається (видається) цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
[Довідка про взяття на облік платника податків надсилається (видається) платникам податків —] У разі взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів в органах державної податкової служби згідно з пунктом 64.2 цієї статті цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб наступного робочого дня з дня взяття на облік за основним місцем обліку надсилається (видається) довідка про взяття на облік.*
* Зміни до п. 64.3 ПК згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирають чинності одночасно із набранням чинності законом про внесення змін до деяких законів України щодо взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. — Прим. ред.
<…>
64.6. На обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у підпункті 153.13.10 пункту 153.13 статті 153** або у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180*** цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на як[их] і поширюються особливості податкового обліку та оподаткування [спільної] діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.
** Наводимо зазначений підпункт:
«153.13.10. Положення цього пункту не поширюються на операції з управління активами інститутів спільного інвестування <,> фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону». — Прим. ред..
*** Наводимо зазначений фрагмент:
«Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону». — Прим. ред.
<…>
[Взяття на облік договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції здійснює платник податків — учасник, визначений відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.]
Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік [такого учасника] управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків — відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
<…>
64.7. Центральний орган державної податкової служби визначає порядок обліку платників податків в органах державної податкової служби та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків.
<…>
Стаття 65. Облік самозайнятих осіб
<…>
65.5. Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється органом державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб — підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).
Дані про взяття на облік фізичної особи — підприємця передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у день взяття на облік у порядку, встановленому спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Взяття на облік фізичної особи — підприємця підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, яка надсилається (видається) фізичній особі — підприємцю у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
Довідка про взяття на облік платника податків надсилається (видається) [фізичній особі — підприємцю або] особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, наступного робочого дня з дня взяття на облік****.
**** Зміни до п. 65.5 ПК, згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI, набувають чинності одночасно із набранням чинності законом про внесення змін до деяких законів України щодо взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. — Прим. ред.
<…>
Стаття 66. Внесення змін до облікових даних платників податків, крім фізичних осіб, які не зареєстровані підприємцями та не провадять незалежну професійну діяльність
<…>
Стаття 67. Підстави та порядок зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб
<…>
67.4. Договори про спільну діяльність, договори управління майном та угоди про розподіл продукції знімаються з обліку в органах державної податкової служби після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії [такого договору] чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку.
Стаття 68. Інформація, що подається для обліку платників податків органами державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності та іншими органами
<…>
[68.2. Органи, що здійснюють реєстрацію незалежної професійної діяльності або видають дозволи на право самостійного провадження такої діяльності, зобов’язані подавати органам державної податкової служби відомості з документа, що підтверджує право на провадження такої діяльності, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.]
<…>
Стаття 69. Вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах
69.1. Банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків — юридичним особам ([як] резидентам[, так] і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, [фізичним особам — підприємцям та] фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, [лише] за наявності документів, виданих органами державної податкової служби, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (для осіб, взяття на облік яких в органах державної податкової служби здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»).*
* Зміни до п. 69.1 ПК згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирають чинності одночасно з набранням чинності законом про внесення змін до деяких законів України щодо взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. — Прим. ред.
<…>
Глава 7. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби
<…>
Стаття 72. Збір податкової інформації
<…>
72.1. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла:
<…>
72.1.2. від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:
<…>
72.1.2.3. що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації
[, фінансових звітів]), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;
<…>
Глава 8. Перевірки
Стаття 75. Види перевірок
<…>
75.1.3. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
[До введення в дію положень щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва не проводиться фактична перевірка фізичної особи — підприємця, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, та юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.]
<…>
Стаття 78. Порядок проведення документальних позапланових перевірок
78.1. Документальна позапланова [виїзна] перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
<…>
78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова [виїзна] перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;
<…>
Стаття 79. Особливості проведення документальної невиїзної перевірки
<…>
79.2. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
<…>
Стаття 80. Порядок проведення фактичної перевірки
<…>
80.2. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
<…>
Стаття 81. Умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок
81.1. Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
<…>
Непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
<…>
Стаття 86. Оформлення результатів перевірок
<…>
86.4. <…>
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків [або] чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов’язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов’язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.
86.5. Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, орган державної податкової служби, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається в органі державної податкової служби, який проводив перевірку.
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками [(у разі наявності)] та посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу державної податкової служби.
<…>
86.7. У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами [та] і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов’язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
86.8. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки — з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки — протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
<…>
Глава 9. Погашення податкового боргу платників податків
Стаття 87. Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків
<…>
87.9. У разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
<…>
Стаття 89. Виникнення права податкової застави
<…>
89.2. <…>
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
<…>
89.4. <…>
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення [зазначених у цьому пункті] цих актів, зобов’язаний надіслати банкам [та], іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення [таких] актів
[. Таке рішення], яке є підставою для поновлення видаткових операцій [на рахунках платника податків] та скасування заборони на відчуження майна.
<…>
Стаття 93. Припинення податкової застави
93.1. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
93.1.1. отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;
93.1.3. [прийняття] набрання законної сили відповідн[ого]им рішенням суд[ом]у про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
93.2. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів [застав рухомого або нерухомого майна] є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 — 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.
<…>
93.4. У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання органом державної податкової служби підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Стаття 94. Адміністративний арешт майна
<…>
94.2. Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
<…>
94.2.4. відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, [сертифікати відповідності] а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
<…>
94.19. Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв’язку з:
<…>
94.19.8. пред’явленням платником податків документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців відповідно до закону, дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, торгових патентів, [сертифікатів відповідності] а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
<…>
Стаття 95. Продаж майна, що перебуває у податковій заставі
<…>
95.2. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
<…>
95.16. Інформація про склад майна платників податків, призначеного для продажу, оприлюднюється відповідною біржею. Компенсація витрат, пов’язаних з [такими публікаціями] організацією і проведенням торгів з продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та оплата банківських послуг за перерахування коштів до відповідного бюджету здійсню[є]ються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів, отриманих від реалізації такого майна [платника податків], [у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України] та за рахунок стягнутих коштів.
<…>
95.23. Платник податків має право самостійно здійснити відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, за умови наявності відповідної згоди органу державної податкової служби та спрямування коштів, отриманих від такого продажу, в рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
Для узгодження окремої операції з відчуження майна на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому звернення, в якому визначаються зміст такої операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право не надати згоду на здійснення такої операції, якщо, за його висновками, цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або в повному обсязі погасити податковий борг. Зазначена згода надається відповідно до статті 92 цього Кодексу.
95.24. У разі якщо сума коштів, отримана в результаті продажу майна платника податків, є недостатньою для погашення податкового боргу платника податків, податковий керуючий здійснює додатковий опис майна у податкову заставу в порядку, визначеному статтею 89 цього Кодексу.
<…>
Глава 11. Відповідальність
<…>
Стаття 126. Порушення правил сплати (перерахування) податків
126.1. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
126.2. Несплата авансових внесків з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в порядку та у строки, визначені підпунктом 263.12.2 пункту 263.12 статті 263,—
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, визначених за податковий (звітний) період, у якому такі аванси були не сплачені.*
*Зазначене доповнення згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирає чинності з 01.01.2013 р. — Прим. ред.
<…>
Розділ III. Податок
на прибуток підприємств
<…>
Стаття 135. Порядок визначення доходів та їх склад
<…>
135.5. Інші доходи включають:
<…>
135.5.14. суми коштів (інших видів компенсації), отримані платником податку як оплата товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, з яких не був сплачений єдиний податок, включаються до доходу (без урахування сум податку на додану вартість, що надійшли у вартості таких товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у звітному податковому періоді отримання таких коштів (інших видів компенсації);
135.5.[14]15. інші доходи платника податку за звітний податковий період.
Стаття 136. Доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування
136.1. Для визначення об’єкта оподаткування не враховуються доходи:
<…>
136.1.13. кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи — емітента, або в разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв;
кошти або майно, внесені до статутного капіталу, які не повернуті власнику корпоративних прав, емітованих платником податку, або не повернуті учаснику господарського товариства у зв’язку з недостатністю або відсутністю активів внаслідок погашення зобов’язань при припиненні діяльності такого платника шляхом ліквідації юридичної особи;
<…>
136.1.16. вартість основних засобів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у таких випадках:
якщо такі основні засоби отримані за рішенням центральних органів виконавчої влади або рішень місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їх повноважень;
<…>
Стаття 137. Порядок визнання доходів
<…>
137.9. Датою отримання доходів власника іпотечного сертифіката участі за операціями з таким іпотечним сертифікатом є дата нарахування протягом відповідного звітного періоду доходу за консолідованим іпотечним боргом (зменшеного на суму винагороди за управління та обслуговування іпотечних активів).
[Якщо позичальник (дебітор) затримує сплату процентів (комісійних), кредитор урегульовує таку заборгованість згідно з пунктом 159.1 статті 159 цього Кодексу.
При цьому метод нарахувань процентів (комісійних) за таким кредитом (депозитом) не застосовується до повного погашення дебітором заборгованості або списання заборгованості, яка визнана безнадійною згідно зі статтею 159 цього Кодексу.]
<…>
137.17. Доходи платника податку у вигляді вартості основних засобів, отриманих з метою здійснення їх експлуатації, які не враховані у складі доходу під час їх зарахування на баланс платника податку відповідно до цього Кодексу, з метою оподаткування визнаються доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів, нарахованої у порядку, передбаченому цим Кодексом, у момент нарахування такої амортизації у разі:
безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до зазначених мереж;
безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, [з метою здійснення їх експлуатації, які не враховані у складі доходу під час їх зарахування на баланс платника податку відповідно до цього Кодексу, визнаються з метою оподаткування доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів, нарахованих у порядку, передбаченому цим Кодексом, у момент нарахування такої амортизації] у разі виконання зобов’язань за гарантією Кабінетом Міністрів України.
<…>
137.20. Доходи платника податку — ліцензіата з постачання природного газу за регульованим тарифом (гарантований постачальник), який визначається відповідно до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (далі — гарантований постачальник), враховані для визначення об’єкта оподаткування відповідно до норм цієї статті, зменшуються на суму нарахованих, але не отриманих у звітному періоді коштів з бюджету за програмою фінансування пільг та житлових субсидій окремим категоріям населення на оплату окремих видів енергії, товарів та послуг.
Сума заборгованості бюджету з оплати пільг та житлових субсидій, погашеної з бюджету, у наступному звітному (податковому) періоді включається до суми доходу, визначеної як об’єкт оподаткування.
137.21. Якщо позичальник (дебітор) затримує сплату процентів (комісійних), кредитор урегульовує таку заборгованість згідно з пунктом 159.1 статті 159 цього Кодексу.
При цьому метод нарахування процентів (комісійних) за таким кредитом не застосовується до повного погашення позичальником (дебітором) заборгованості або списання заборгованості, яка визнана безнадійною згідно із статтею 159 цього Кодексу.
Стаття 138. Склад витрат та порядок їх визнання
<…>
138.4. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
<…>
138.8. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
прямих матеріальних витрат;
прямих витрат на оплату праці;
амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);
<…>
138.8.6. витрати з придбання природного газу, що формують собівартість послуг гарантованого постачальника з постачання природного газу споживачам за регульованим тарифом у звітному податковому періоді, визначаються в розмірі суми коштів, що перераховані власнику природного газу з відкритого у банку відповідно до закону гарантованим постачальником поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів.
Після оформлення акта приймання-передачі природного газу між власником природного газу та гарантованим постачальником витрати, включені до собівартості постачання природного газу, підлягають коригуванню (у сторону збільшення чи зменшення) відповідно до суми вартості придбаного природного газу гарантованим постачальником, визначеної в акті приймання-передачі природного газу за звітний податковий період.
<…>
Стаття 139. Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку
<…>
139.1. Не включаються до складу витрат:
<…>
139.1.13. витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8 статті 160 цього Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а для банків — в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.
<…>
Стаття 140. Особливості визнання витрат подвійного призначення
140.1. При визначенні об’єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення:
140.1.1. витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
<…>
140.1.2. витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов’язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних з основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку.
До складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь:
1) нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8, нарахувань, що здійснюються суб’єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а для банків — в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов:
<…>
140.2. У разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку — продавець та платник податку — покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами:
у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину — у разі визнання судом правочину недійсним [як такого, що порушує публічний порядок, є фіктивним];
<…>
Стаття 144. Об’єкти амортизації
144.1. Амортизації підлягають:
<…>
витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні [таких] (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;
<…>
вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов’язань за гарантією Кабінетом Міністрів України;
вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності».
<…>
Стаття 146. Визначення вартості об’єктів амортизації
<…>
146.12. Сума витрат, що пов’язана з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат [того звітного податкового періоду, в якому такий ремонт та поліпшення були здійснені].
<…>
146.17. Для цілей цього розділу:
<…>
146.17.2. до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі:
<…>
прийняття на баланс залізниць або підприємств залізничного транспорту загального користування основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, переданих для експлуатації з балансу юридичних осіб за їх рішенням, а також рухомого складу за рішенням Укрзалізниці.
<…>
Стаття 152. Порядок обчислення податку
<…>
152.4. Порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку — юридичної особи.
Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади [,] може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок [до бюджетів територіальних громад] за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також [до бюджету територіальної громади] за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого [до бюджетів територіальних громад] за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
<…>
[Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому платник податку або відокремлений підрозділ подає податковому органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу розрахунок податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту.]
Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету [територіальної громади] за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.
<…>
152.9. Для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал;
<…>
Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті.
<…>
153.1.4. У разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від’ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів [або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу].
<…>
Термін «балансова вартість іноземної валюти» для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу або на дату здійснення операції залежно від того, яка дата настала пізніше.
[Термін «вартість іноземної валюти на дату здійснення операції» для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату здійснення операції.]
<…>
153.1.6. Іноземна валюта, отримана платником податку на окремий спеціальний рахунок у банку у вигляді гуманітарної або міжнародної технічної допомоги, а також у вигляді грантів (субгрантів) відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, затверджених законом*, не враховується під час проведення перерахунків у національну валюту в цілях оподаткування.
* Це доповнення згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирає чинності одночасно із набранням чинності Законом про виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією в Україні.— Прим. ред.
<…>
153.3. Оподаткування дивідендів.
<…>
153.3.2. <…>
Обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151* цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу [(крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 156.1 статті 156 цього Кодексу)]. Обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб’єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.
* Наводимо п. 151.1 статті 151 «Ставки податку»:
«151.1. Основна ставка податку становить 16 відсотків.
Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу».
Наводимо згаданий п. 10 підрозд. 4 розд. XV:
«10. Встановити ставку податку на прибуток підприємств:
з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно — 23 відсотки;
з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно — 21 відсоток;
з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно — 19 відсотків;
з 1 січня 2014 року — 16 відсотків». — Прим. ред.
<…>
Стаття 157. Оподаткування неприбуткових установ та організацій
157.1. Ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є:
а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, Національною академією наук України та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;
<…>
є) професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок[, а також організаціями роботодавців та їх об’єднаннями], утвореними в порядку, визначеному законом;
ж) організаціями роботодавців та їх об’єднаннями, утвореними в порядку, визначеному законом;
з) садівничими та гаражними кооперативами або товариствами, створеними в порядку, визначеному законом.
<…>
157.9. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті «є» пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді вступних, членських та цільових внесків, відрахувань коштів підприємств, установ і організацій на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань і пасивних доходів, а також вартість майна та послуг, отриманих первинною профспілковою організацією від роботодавця згідно з положеннями колективного договору (угоди), з метою забезпечення умов діяльності такої профспілкової організації відповідно до статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті «ж» пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді вступних, членських та цільових внесків, безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань і пасивних доходів.
Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті «з» пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді разових та періодичних внесків, безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань і пасивних доходів.
<…>
Стаття 160. Особливості оподаткування нерезидентів
<…>
160.2. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 — 160.[6]7 цієї статті, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
<…>
160.6. Страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:
у межах договорів із обов’язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб — нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта» — за ставкою 0 відсотків;
у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому цього пункту,— за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;
під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією), а також під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, — за ставкою 0 відсотків;
в інших випадках, ніж зазначені в абзацах другому — четвертому цього пункту, — за ставкою 12 відсотків суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких платежів (виплат).
160.7. Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами [про такого резидента], під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.
<…>
Розділ IV. Податок на доходи фізичних осіб
<…>
Стаття 164. База оподаткування
<…>
164.2. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:
<…>
164.2.9. інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2 [і], 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу;
<…>
164.2.14. дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:
<…>
г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;
ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.
<…>
164.2.17. дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:
а) вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання [або компенсація] зумовлен[і]о виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачен[і]о нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;
<…>
д) суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку — боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації;
<…>
Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
165.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
165.1.1. сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, у тому числі (але не виключно):
<…>
е) сума пенсій (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати;
<…>
165.1.9. вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці», спеціального (форменого) одягу та взуття, що нада[є]ються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються [спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України] Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Норми забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, мийними та знешкоджувальними засобами розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у [галузі] сфері охорони здоров’я[. Порядки видачі спеціального (форменого) одягу та взуття, його переліки та граничні строки використання затверджуються Кабінетом Міністрів України];
<…>
165.1.11. кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 цього Кодексу, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження;
<…>
165.1.47. сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), [яка] що здійсню[є]ються за рішенням професійн[ими]ої спілк[ам]и [своїм], її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена[м] такої професійної спілки протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1* пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу[, встановленого на 1 січня такого року. При цьому зазначені виплати повинні бути здійснені у розмірах та на цілі, установлені загальними зборами членів профспілки];
* Наводимо абзац перший п/п. 169.4.1:
«169.4.1. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень». — Прим. ред.
<…>
165.1.51. доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами цього розділу;
165.1.52. інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України.
<…>
Стаття 167. Ставки податку
167.1. <…>
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з [підпунктом «є» пункту 176.1 статті 176], статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
<…>
Стаття 168. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету
<…>
168.4. Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету.
<…>
168.4.3. суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до [місцевого] відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до [місцевого] відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу;
168.4.4. <…>
Органи Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних [місцевих] бюджетів.
Територіальні управління Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних [місцевих] бюджетів;
<…>
Стаття 169. Перерахунок податку та податкові соціальні пільги
<…>
169.4. Перерахунок податку, перерахунок та обмеження податкової соціальної пільги.
<…>
169.4.2. Роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу [третього] другого* пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених підпунктом 169.2.3** пункту 169.2 цієї статті;
в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
* Наводимо зазначений абзац п. 167.1:
«Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу <про вирахування ЄСВ. — Прим. ред> щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків». — Прим. ред.
** У зазначеному підпункті перелічено доходи, щодо яких не може бути застосовано ПСП. — Прим. ред.
<…>
Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
<…>
170.2. Оподаткування інвестиційного прибутку.
<…>
170.2.2. <…>
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:
<…>
зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
<…>
170.2.8. Не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
<…>
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпункт[о]ами 165.1.40 та 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
<…>
170.7. Оподаткування благодійної допомоги.
<…>
170.7.4. Не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами — юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості):
<…>
ґ) будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів та їх відділенням, пансіонату для ветеранів війни і праці, геріатричному пансіонату для поліпшення умов їх утримання, харчування, медичного обслуговування, соціальної реабілітації, реабілітаційному центру, територіальному центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрам обліку і закладам соціального захисту для бездомних [громадян] осіб, центрам соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, санаторіям для ветеранів та інвалідів, які утримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів, для розподілу благодійної допомоги між особами, які перебувають у таких закладах;
<…>
Стаття 173. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна
<…>
[173.5. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані повідомляти органи державної податкової служби за місцем розташування про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, а також про їх власників.]
<…>
173.8. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування. Норми цієї статті не застосовуються до операцій з валютними цінностями, які оподатковуються відповідно до підпункту 165.1.51 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Стаття 174. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав
<…>
174.5. [У разі успадкування права на вклад у банку (небанківській фінансовій установі) відповідно до статті 1228 Цивільного кодексу України податковим агентом є такий банк (небанківська фінансова установа).]
У разі переходу права на отримання страхових виплат згідно із статтею 1229 Цивільного кодексу України податковим агентом є страхувальник — фінансова установа.
<…>
Стаття 177. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування
<…>
177.8. Під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від [операцій,] здійсн[юваних]ення [у межах обраних ним видів] нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, як[ий]і нарахову[є]ють (виплачу[є]ють) такий дохід, не утриму[є]ють податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
<…>
Стаття 179. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)
<…>
179.2. Відповідно до цього розділу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
<…>
у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3* статті 174 цього Кодексу;
зазначені у пунктах 167.2-167.4** статті 167 цього Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу;
зазначені у підпункті «є» пункту 176.1*** статті 176 цього Кодексу від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
* Наводимо зазначений пункт:
«174.3. Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини <,> та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями — резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини». — Прим. ред.
** Наводимо зазначені пункти:
«167.2. Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як:
процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;
дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом внаслідок викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, відповідно до закону, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;
дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;
дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;
доходи у вигляді дивідендів;
доходи в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього розділу.
167.3. Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної абзацом першим пункту 167.1 цієї статті <тобто 15 % (17 %) х 2. — Прим. ред.>, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшу у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів.
Як виняток з абзацу першого цього пункту грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам — чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, визначених у підпункті «б» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу) оподатковуються за ставкою, визначеною у пункті 167.1 цієї статті.
167.4. Ставка податку становить 10 відсотків бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати, визначеного згідно із пунктом 164.6 статті 164 цього Кодексу <про вирахування ЄСВ. — Прим. ред.>, шахтарів — працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50 відсотків і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у вугільній промисловості, — за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України». — Прим. ред.
*** Наводимо зазначений фрагмент:
«176.1. Платники податку зобов’язані:
<…>
є) подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року». — Прим. ред.
<…>
Розділ V. Податок на додану вартість
<…>
Стаття 182. Добровільна реєстрація платників податку
182.1. Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми [та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання], вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
[Особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 000 гривень та яка не є платником податку відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу, може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку.]
Стаття 183. Порядок реєстрації платників податку
<…>
183.4. У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до підпункту [«г»] «б» підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 цього Кодексу[,] реєстраційна заява подається [у строк, визначений пунктом 183.2 цієї статті] не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку у розмірі 3 відсотки.
183.5. Особи, зазначені у пунктах 183.3** [та 183.4] цієї статті [(у разі добровільної реєстрації)], можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.
**Наводимо зазначений пункт:
«183.3. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу <конфіскатори тощо. — Прим. ред.>, реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних». — Прим. ред.
[При цьому] Реєстрація осіб, зазначених [у] в абзаці другому пункт[і]у 183.4 цієї статті, [здійснюється не раніше дати зміни системи оподаткування] діє з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку у розмірі 3 відсотки.
<…>
183.9. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов’язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом [10] 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення [10] 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, орган державної податкової служби зобов’язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.
<…>
183.15. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого органу державної податкової служби зняття такого платника з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.
У разі зміни даних про платника податку, які зазначаються у свідоцтві про реєстрацію, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах свідоцтва про реєстрацію та/або реєстру платників податку, втрати або непридатності свідоцтва для користування платник податку подає реєстраційну заяву до органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації та заміни свідоцтва про реєстрацію.
Орган державної податкової служби видає платнику податку нове свідоцтво замість старого з дотриманням правил та у строки, визначені цією статтею для реєстрації платників податку.
<…>
Стаття 184. Анулювання реєстрації платника податку
184.1. Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
<…>
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс [або], передавальний акт або розподільчий баланс [щодо своєї діяльності] відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
<…>
[и) обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.]
184.2. Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-[«и»]«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. [Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.]
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
подання заяви платником податку або прийняття рішення органом державної податкової служби про анулювання реєстрації, якщо у свідоцтві про реєстрацію платника податку не було визначено граничний строк дії;
зазначену в судовому рішенні;
закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію платника податку;
що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
<…>
184.7. Якщо [в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються] товари/послуги, [та] необоротні активи, [при придбанні яких] суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити [умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати] податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
184.8. У разі якщо [на дату подання заяви про анулювання реєстрації] платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності [сплачується до державного бюджету] у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні. [Анулювання реєстрації особи як платника податку відбувається у день, що настає за днем проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду.]
<…>
Стаття 187. Дата виникнення податкових зобов’язань
<…>
187.10. Платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим [подібним] платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості [(далі — ЖЕКи)], визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
<…>
Стаття 188. Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг
188.1. <…>
База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.
<…>
До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю — бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
<…>
Стаття 189. Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках
189.1. У разі [постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, постачання товарів/послуг та виробничих основних засобів] здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу[, використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів,] база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з [їх] балансової (залишкової) вартості [на момент переведення (постачання)], що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), а [для] за товар[ів]ами/послугами — [не нижче цін] виходячи з вартості їх придбання.
<…>
[189.11. У разі умовного постачання товарів базою оподаткування є звичайна ціна відповідних товарів чи необоротних активів.]
<…>
189.13. У разі постачання відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії.
<…>
Стаття 196. Операції, що не є об’єктом оподаткування
196.1. Не є об’єктом оподаткування операції з:
196.1.1. випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
<…>
Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
197.1. Звільняються від оподаткування операції з:
<…>
197.1.7. постачання послуг з:
<…>
в) харчування та облаштування на нічліг та надання інших соціальних послуг бездомним [громадянам] особам у центрах обліку, закладах соціального захисту для бездомних [громадян] осіб, а також особам, звільненим з місць позбавлення волі, у центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;
<…>
д) харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими соціальними послугами за рахунок державних коштів, що надаються особам, які утримуються в реабілітаційних установах, територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг), установах, підприємствах, організаціях всеукраїнських громадських організацій інвалідів та їх спілок, які займаються реабілітацією, оздоровленням та фізкультурно-спортивною діяльністю, центрах обліку та закладах соціального захисту для бездомних [громадян] осіб, центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, санаторіях для ветеранів та інвалідів, будинках-інтернатах для громадян похилого віку, інвалідів та дітей-інвалідів, психоневрологічних та спеціалізованих будинках-інтернатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатах;
<…>
197.1.17. безоплатного постачання товарів/послуг власного виробництва підсобними господарствами і лікувально-виробничими трудовими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів, територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрів реінтеграції бездомних [громадян] осіб, центрів соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, спеціалізованих лікарень, лікувально-профілактичних закладів особливого типу та диспансерів за умови, що така передача здійснюється для задоволення власних потреб зазначених закладів;
<…>
197.1.19. надання послуг з реєстрації актів [громадянського] цивільного стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством;
<…>
197.1.29. безоплатної передачі у державну або комунальну власність відповідних територіальних громад трамвайних вагонів (товарна позиція згідно з УКТ ЗЕД 8603 10 00 10), тролейбусів (товарна позиція згідно з УКТ ЗЕД 8702 90 90 10), автобусів (товарна позиція згідно з УКТ ЗЕД 8702) для перевезення громадян на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту (постачання) таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.
<…>
197.6. Звільняються від оподаткування операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання [підакцизних] товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями інвалідів, де кількість інвалідів, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств.
<…>
Стаття 198. Податковий кредит
<…>
198.2. <…>
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати [(нарахування)] податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8* статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України — дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
* Наводимо зазначений пункт:
«187.8. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше». — Прим. ред.
<…>
198.5. Платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо [у подальшому] такі товари/послуги, [основні виробничі засоби фактично] необоротні активи починають використову[ю]ват[ь]ися:
а) в операціях, [які] що не є об’єктом оподаткування [або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод)] ([за винятком] крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу)[, то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами];
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197** цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
[Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.]
** Наводимо зазначений фрагмент:
«197.1. Звільняються від оподаткування операції з:
<…>
197.1.28. постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету». — Прим. ред.
Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов’язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.
З метою застосування цього пункту податкові зобов’язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
198.6. <…>
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати [виписки] складання податкової накладної.
<…>
Стаття 199. Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту
199.1. У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.
199.2. Частка використання [сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними)] товар[ами]ів/[(]послуг[ами) між], необоротних активів в оподатковувани[ми]х [та неоподатковуваними] операція[ми]х визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
199.3. Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання [придбаних] товарів/послуг, необоротних активів [між] в оподатковувани[ми]х [та неоподатковуваними] операція[ми]х на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання [сплаченого
(нарахованого) податку за придбаними (ввезеними)] товар[ами]ів/[(]послуг[ами) між], необоротних активів в оподатковувани[ми]х [та неоподатковуваними] операція[ми]х подається до органу державної податкової служби одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
199.4. Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за [результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання] підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).
199.5. Частка використання [сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними)] товар[ами]ів/[(]послуг[ами) між], необоротних активів в оподатковувани[ми]х [та неоподатковуваними] операція[ми]х, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 — 199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
199.6. Правила цієї статті не застосовуються та податковий кредит не зменшується в разі:
проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу;
постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій;
проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу.
Стаття 200. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків
<…>
200.4. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1* цієї статті, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України — сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
* Наводимо зазначений пункт:
«200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду». — Прим. ред.
<…>
200.19. Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям:
<…>
200.19.4. загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов’язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг[, за даними податкових накладних], що виникла протягом [трьох] попередніх трьох [звітних періодів (кварталу)] послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;
<…>
Стаття 201. Податкова накладна
201.1. Платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, [у якій зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити] складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:
а) у паперовому вигляді;
б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
<…>
201.4. Податкова накладна [виписується] складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал [податкової накладної видається покупцю], а копія залишається у продавця [товарів/послуг].
<…>
201.7. Податкова накладна [виписується] складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
<…>
201.9. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, [виписана] складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.
201.10. <…>
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну [після] та зареєстр[ації]увати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
<…>
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше [двадцяти] п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх [виписки] складання.
<…>
Відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
<…>
Стаття 207. Порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності
<…>
207.5. Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом, є [комісійна] винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги).
207.6. Суми податку, [що відповідно до статті 139 цього Кодексу] сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються [до витрат] у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не [враховуються при визначенні] включаються до бази оподаткування [в цілях цієї статті] туристичного оператора.
Суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), включаються до податкового кредиту в порядку, визначеному цим Кодексом.
Датою виникнення податкових зобов’язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.
<…>
Стаття 209. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства
<…>
209.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
<…>
209.6. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих [виробничих потужностях] основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Ця норма діє з урахуванням того, що:
<…>
б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання [капітальних активів] основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
<…>
209.15. Для цілей цієї статті застосовуються такі терміни:
209.15.1. виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит:
а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з [частки використання таких] питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг [, основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях] у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.
У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання;
<…>
Розділ VI. Акцизний податок
<…>
Стаття 214. База оподаткування
<…>
214.6. <…>
Норми втрат і виходу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв затверджуються [центральним органом виконавчої влади, уповноваженим] в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
<…>
Стаття 216. Дата виникнення податкових зобов’язань
<…>
216.3. Податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
<…>
б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються [центральним органом виконавчої влади, уповноваженим] в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
<…>
Розділ VII. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
Стаття 234. Ставки збору
234.1. Ставки збору для колісних транспортних засобів:
<…>
234.1.6. для вантажних автомобілів:
| Група | Об’єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів | Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна | |
| від | до (включно) | ||
| 1 | до 8200 | 16,34 | |
| 2 | 8201 | 15 000 | 21,78 |
| 3 | понад 15 000 | 27,23 | |
Збір за першу реєстрацію транспортного засобу для вантажопасажирських автомобілів сплачується за ставками, установленими для вантажних автомобілів.
<…>
Стаття 239. Порядок сплати збору
<…>
239.5. Центральні органи виконавчої влади, що [проводять державну] забезпечують здійснення обліку та реєстраці[ю]ї транспортних засобів, зобов’язані повідомляти центральний орган[и] виконавчої влади, що реалізує державн[ої]у податков[ої]у [служби] політику, про зареєстровані транспортні засоби, [а також] про осіб, на яких вони зареєстровані, а також зняті з реєстрації такі транспортні засоби. Форма та порядок подання інформації затверджуються центральним органом [державної податкової служби за погодженням з відповідним центральним органом, який реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху і державної реєстрації транспортних засобів] виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Розділ VIII. Екологічний податок
Стаття 240. Платники податку*
240.1. Платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
*Зміни, внесені до ст. 240 ПК, згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирають чинності з 01.01.2013 р. — Прим. ред.
<…>
240.1.3. розміщення відходів [у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах,] (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
<…>
240.5. Не є платниками податку за розміщення відходів [у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах] суб’єкти господарювання, які [мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що] розміщують[ся] на власних територіях (об’єктах) [, та надають послуги у цій сфері] виключно відходи як вторинну сировину.
<…>
Стаття 242. Об’єкт та база оподаткування
242.1. Об’єктом та базою оподаткування є:
<…>
242.1.3. обсяги та види (класи) розміщених відходів, [що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу,] крім обсягів та видів (класів) [окремих] відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання [, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів];*
* Зміни, внесені до п.п. 242.1.3 ПК, згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирають чинності з 01.01.2013 р. — Прим. ред.
<…>
Розділ X. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні
Стаття 256. Платники рентної плати
256.1. Платниками рентної плати (далі — платники) є суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.
256.2. Платником рентної плати під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа — один із учасників такого договору про спільну діяльність, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі — уповноважена особа), та за умови, що один з учасників договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи має відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування корисних копалин. Облік результатів спільної діяльності ведеться окремо від обліку господарської діяльності цього учасника. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати у порядку, визначеному цим Кодексом.
<…>
Стаття 258. Ставки рентної плати
<…>
258.4.1. Перелік ділянок надр та/або об’єктів ділянок надр, на яких реалізуються інвестиційні проекти (програми), визначається центральним органом виконавчої влади [з питань забезпечення], що реаліз[ації]ує державн[ої]у політик[и]у [в]у нафтогазовому комплексі.
<…>
258.4.5. Додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, що розташовані на ділянках надр, [базовим обсягом видобутку є середньомісячний] визначаються як різниця фактичн[ий]ого обсягу видобутку вуглеводневої сировини за звітний податковий період та середньомісячного фактичного обсягу видобутку на таких об’єктах ділянок надр протягом останніх [дванадцяти] 12 місяців, що передували початку капітального ремонту.
<…>
Стаття 260. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати
<…>
260.4. Податков[ий]і розрахун[о]ки з рентної плати пода[є]ються платником податків починаючи з календарного місяця, що настає за місяцем, у якому такий платник отримав [передбачене статтями 35 та 36 Закону України «Про нафту і газ» рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, про введення родовища або окремого покладу в дослідно-промислову або у промислову розробку] спеціальний дозвіл для видобування корисних копалин на здійснення видобутку вуглеводневої сировини.
260.4.1. Податкові розрахунки з рентної плати під час виконання договорів про спільну діяльність подаються уповноваженою особою починаючи з календарного місяця, що настає за місяцем, у якому такий договір про спільну діяльність зареєстровано в органах державної податкової служби.
<…>
Розділ XI. Плата за користування надрами
<…>
Стаття 263. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин
263.1. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі — платники)
<…>
263.1.4. Платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа — один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі — уповноважена особа), та за умови, що один з учасників договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи має відповідний спеціальний дозвіл.
<…>
263.6. Визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)
263.6.1. Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:
за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім нафти, конденсату.*
*Доповнення, внесені до пп. 263.6.1 і 263.6.2 ПК, згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирають чинності з 01.01.2013 р. — Прим. ред.
263.6.2. У разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). Фактична ціна реалізації для нафти, конденсату визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за податковий (звітний) період як середня ціна одного бареля нафти «Urals», перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, яка склалася на момент завершення проведення торгів нафтою на Лондонській біржі протягом такого податкового (звітного) періоду. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, до 15 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує визначену ціну реалізації нафти на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.*
*Доповнення, внесені до пп. 263.6.1 і 263.6.2 ПК, згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирають чинності з 01.01.2013 р. — Прим. ред.
<…>
263.7. Порядок обчислення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин
263.7.1. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті ставки плати (Свнз) встановлено у відносних показниках (відсотках), податкові зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою:
Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп,
де Vф — обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об’єму);
Вкк — вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з пунктом 263.6 цієї статті;
Свнз — величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у відсотках), встановлена у пункті 263.9 цієї статті;
Кпп — коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 цієї статті.
<…>
263.9. Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин[:]
263.9.1. Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у таких розмірах:
| Назва корисної копалини | Одиниця виміру | [За одиницю погашених запасів корисних копалин, гривень] | За одиницю видобутих корисних копалин, гривень | Від вартості видобутих корисних копалин[,] | |
| відсотків | але не менше ніж гривень за одиницю видобутих корисних копалин | ||||
| 1 | 2 |
| 3 | 4 | 5 |
| Корисні копалини загальнодержавного значення | |||||
| [Горючі корисні копалини: | |||||
| нафта, конденсат | тонн |
| 147,63 |
|
|
| газ природний, у тому числі газ, розчинений у нафті (нафтовий (попутний) газ), етан, пропан, бутан | тис. куб. метрів |
| 42,05] |
|
|
| [вугілля кам’яне марки] Антрацит | тонн | [5,33] |
| 0,5 | 5,33 |
| [енергетичне та інші марки кам’яного вугілля] | [—»—] | [3,51] |
|
|
|
| Вугілля буре | —»— | [0,57] |
| 1 | 0,57 |
| Вугілля кам’яне: | |||||
| вугілля енергетичне, окиснене; | —»— |
|
| 0,4 | 3,51 |
| вугілля коксівне |
|
|
| 0,4 | 3,51 |
| Торф, сапропель | —»— |
| [0,59] | 1 | 0,59 |
| Металічні руди: | |||||
| залізна руда для збагачення | —»— | [3,64] |
| 2,7 | 3,64 |
| залізна руда для збагачення | —»— | [0,89] |
| 1,5 | 0,89 |
| залізна багата | —»— | [11,45] |
| 3,5 | 11,45 |
| марганцева | —»— | [21,70] |
| 5 | 21,70 |
| титанова (розсипних родовищ) | —»— | [3,99] |
| 5 | 3,99 |
| титано-цирконієва (розсипних родовищ) | —»— | [7,40] |
| 5 | 7,40 |
| нікелева (силікатна) | —»— | [9,72] |
| 3,5 | 9,72 |
| хромова | —»— | [10,98] |
| 3,5 | 10,98 |
| ртутна | —»— | [0,59] |
| 3,5 | 0,59 |
| уранова | —»— | [3,19] |
| 3,5 | 3,19 |
| золота | —»— | [15,98] |
| 5 | 15,98 |
| ванадію | —»— | [6,12] |
| 3,5 | 6,12 |
| гафнію | —»— | [9,46] |
| 3,5 | 9,46 |
| бариту | —»— | [6,45] |
| 3,5 | 6,45 |
| Горючі корисні копалини: | |||||
| нафта, конденсат: | |||||
| — з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів | тонн |
|
| 39* (1) |
|
| — з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів | —»— |
|
| 17* (1) |
|
| Газ горючий природний: | |||||
| газ природний, у тому числі газ, розчинений у нафті (нафтовий (попутний) газ), етан, пропан, бутан, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід: | |||||
| — з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів | тис. куб. метрів |
|
| 17** (1) | 594,64** (1) |
| — природний газ, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, видобутий з покладів до 5000 метрів | —»— |
|
| 28 (1) | 101,30 (1) |
| — з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів | —»— |
|
| 9** (1) | 318,34** (1) |
| — природний газ, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, видобутий з покладів понад 5000 метрів | —»— |
|
| 25 (1) | 89,45 (1) |
| — з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України | —»— |
|
| 15** (1) | 53,90** (1) |
| Глинисті породи: | |||||
| глина тугоплавка | тонн |
|
| 5 |
|
| каолін первинний | —»— |
|
| 5 |
|
| глина вогнетривка | —»— |
|
| 5 |
|
| каолін вторинний | —»— |
|
| 5 |
|
| сировина керамзитова | —»— |
|
| 5 |
|
| Сировина формувальна та для огрудкування залізорудних концентратів — глина бентонітова | —»— | [3,59] |
| 5 | 3,59 |
| Сировина вогнетривка: | |||||
| доломіт | [тонн] | [11,30] |
| 7,5 | 11,30 |
| кварцит та пісок кварцовий | —»— |
|
| 7,5 |
|
| пісок формувальний | —»— | [25,24] |
| 7,5 | 25,24 |
| кварцит для виробництва кремнію | —»— | [2,64] |
| 2 | 2,64 |
| сировина високоглиноземна, крім глин (кіаніт (дистен), силіманіт, ставроліт) | куб. метрів | [1,23] |
| 3,5 | 1,23 |
| Сировина флюсова — вапняк (флюсовий) | тонн | [11,30] |
| 5 | 11,30 |
| Сировина хімічна: | |||||
| сірчана руда | —»— | [6,50] |
| 3 | 6,50 |
| сіль кам’яна (галіт) | —»— | [5,85] |
| 2,5 | 5,85 |
| сіль кам’яна (галіт) для харчової промисловості | —»— | [5,85] |
| 2,5 | 5,85 |
| сіль калійно-магнієва | —»— |
|
| 3 |
|
| крейда для виробництва соди | —»— | [25,78] |
| 7,5 | 25,78 |
| вапняк для цукрової промисловості | —»— | [25,51] |
| 7,5 | 25,51 |
| крейда для хімічної промисловості | —»— | [25,67] |
| 7,5 | 25,67 |
| Сировина агрохімічна — фосфорити (агроруди) | —»— | [2,30] |
| 2 | 2,30 |
| Сировина для мінеральних пігментів | —»— | [6,07] |
| 5,5 | 6,07 |
| Електро- та радіотехнічна сировина: | |||||
| графітова руда | тонн | [3,87] |
| 5 | 3,87 |
| пірофіліт | —»— | [34,08] |
| 5 | 34,08 |
| озокерит | —»— | [34,51] |
| 5 | 34,51 |
| Сировина оптична та п’єзооптична | кілограмів |
| [13,62] | 5 | 13,62 |
| Сировина адсорбційна — бентоніт, палигорскіт, цеоліт, сапоніт | тонн | [3,66] |
| 5 | 3,66 |
| Сировина абразивна | —»— | [2,09] |
| 5 | 2,09 |
| Сировина ювелірна (дорогоцінне каміння) — бурштин, топаз, моріон, берил тощо | кілограмів, грамів, каратів |
|
| 5 |
|
| Сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння) | кілограмів |
|
| 4 |
|
| Сировина виробна | тонн, куб. метрів |
|
| 4 |
|
| Сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння) | куб. метрів |
|
| 3 |
|
| Сировина скляна та фарфоро-фаянсова: | |||||
| польовий шпат (пегматит) | тонн |
|
| 5 |
|
| пісок для виробництва скла | —»— |
|
| 7,5 |
|
| Сировина цементна | —»— |
| [16,99] | 5 | 16,99 |
| Сировина для пиляних стінових матеріалів | куб. метрів |
|
| 3 |
|
| Сировина петрургійна та для легких заповнювачів бетону: | |||||
| перліт | тонн | [3,53] |
| 5,5 | 3,53 |
| сировина для виробництва мінеральної вати (андезит, андезито-базальт, базальт) | —»— |
|
| 7,5 |
|
| Сировина для покриття доріг — бітуми | —»— | [8,44] |
| 5 | 8,44 |
| Підземні води: | |||||
| мінеральні для промислового розливу | куб. метрів |
| 39,30 |
|
|
| мінеральні (лікувальні та лікувально-столові питні) для внутрішнього використання лікувальними закладами | —»— |
| 14,18 |
|
|
| мінеральні (лікувальні) для зовнішнього використання лікувальними закладами | —»— |
| 9,47 |
|
|
| промислові (розсіл) | —»— |
| 0,92 |
|
|
| теплоенергетичні (термальні) | —»— |
| 0,77 |
|
|
| прісні підземні води | 100 куб. метрів |
| 8,95 |
|
|
| Поверхневі води — ропа (лікувальна, промислова) | куб. метрів |
| 0,86 |
|
|
| Грязі лікувальні | [куб. метрів] |
| 10,24 |
|
|
| Корисні копалини місцевого значення | |||||
| Сировина для будівельного вапна та гіпсу: | |||||
| крейда і вапняк на вапно, крейда будівельна | тонн | [25,24] |
| 7,5 | 25,24 |
| гіпс | —»— | [25,73] |
| 7,5 | 25,73 |
| Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів — вапняк | —»— | [16,73] |
| 7,5 | 16,73 |
| Сировина для бутового (будівельного) каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, у тому числі для щебеневої продукції) | —»— |
|
| 7,5 |
|
| Сировина піщано-гравійна: | |||||
| сировина піщано-гравійна | [—»—] тонн |
|
| 5 |
|
| сировина піщано-глиниста для закладки вироблених просторів, будівництва дорожних насипів, дамб тощо | куб. метрів | [1,37] |
| 5 | 1,37 |
| [Глинисті породи: |
|
|
|
|
|
| глина тугоплавка | тонн |
|
| 5 |
|
| каолін первинний | —»— |
|
| 5 |
|
| глина вогнетривка | —»— |
|
| 5 |
|
| каолін вторинний | —»— |
|
| 5 |
|
| сировина керамзитова | —»— |
|
| 5] |
|
| Сировина цегельно-черепична | [—»—] тонн |
|
| 5 |
|
| * В умовах дії угоди про розподіл продукції для нафти та конденсату, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 2 відсотки від вартості видобутих корисних копалин, решта плати за користування надрами враховується при визначенні частин розподілу продукції між інвестором і державою. — Офіц. прим.(2) ** В умовах дії угоди про розподіл продукції для газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 1,25 відсотка від вартості видобутих відповідних корисних копалин, решта плати за користування надрами враховується при визначенні частин розподілу продукції між інвестором і державою. — Офіц. прим.(2) (1) Зміни, внесені до зазначених рядків таблиці щодо ставок плати за «нафту, конденсат, газ горючий природний (за винятком газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу центральнобасейнового типу, газу колекторів щільних порід)», згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI, набирають чинності з 01.01.2013 р. — Прим. ред. (2) Зазначені примітки — щодо встановлення ставок плати за «нафту, конденсат, газ горючий природний (за винятком газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід)»,— згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирають чинності з 01.01.2013 р. — Прим. ред. | |||||
263.9.2. Додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок виконання діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр, оподатковуються за ставкою 2 відсотки від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.
Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, а також порядок контролю за виконанням таких інвестиційних проектів (програм), визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку.
Перелік ділянок надр та/або об’єктів ділянок надр, на яких реалізуються нові інвестиційні проекти (програми, договори), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі.
Норми цього підпункту поширюються на:
підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше;
господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава;
дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств;
учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, господарських товариств, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 25 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність*.
* Ця зміна — доповнення пункту 263.9 підпунктом 263.9.2,— згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирає чинності з 01.01.2013 р. — Прим. ред.
263.10. Коригуючі коефіцієнти
До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин, крім ставок плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід**, застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування:
** Зазначене доповнення, згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирає чинності з 01.01.2013 р. — Прим. ред.
| Критерії застосування коефіцієнта | Величина коефіцієнта |
| Видобування позабалансових запасів корисних копалин* | 0,5 |
| Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ | 0,5 |
| Видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) | 2 |
| Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами | 0,85 |
| Видобування запасів з родовищ, які в порядку, визначеному законодавством, визнані як дотаційні запаси | 0,01 |
| Видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти | 0,7 |
| * За умови, що запаси корисних копалин віднесено до такої категорії на підставі річного плану гірничих робіт або за результатами геологоекономічної оцінки, проведеної не раніш як за 10 років до виникнення податкових зобов’язань. — Офіц. прим. | |
263.11. Порядок подання податкових розрахунків
263.11.1. Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення [визначеного розділом II цього Кодексу] граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, [подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу,] податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до органу державної податкової служби:
за місцезнаходженням [у межах території України] ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
263.11.2. У разі якщо місце обліку платника плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноваженої особи, визначеної відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, таким платником та уповноваженою особою подається копія податкового розрахунку [з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається] до органу державної податкової служби за місцем обліку такого платника та уповноваженої особи.
263.11.3. Податков[ий]і розрахун[о]ки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин пода[є]ються платником, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл [на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об’єкта].
263.11.4. Податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи подаються уповноваженою особою, визначеною відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий договір про спільну діяльність зареєстровано в органах державної податкової служби.
263.11.5. Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин або уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, які у податковому (звітному) періоді видобули природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) та реалізували суб’єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, у податковому розрахунку визначають податкові зобов’язання з урахуванням обсягів, визначених в актах приймання-передачі, та обсягів виробничо-технологічних витрат природного газу. Акти приймання-передачі оформляються відповідно до типових договорів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі, про реалізацію природного газу у податковому (звітному) періоді, коли такий газ був видобутий, та не пізніше 8 числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, підписуються платником або уповноваженою особою та уповноваженим суб’єктом на підставі укладених ними господарських договорів.
Обсяги виробничо-технологічних витрат природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), зазначеного в абзаці першому цього підпункту, визначаються пропорційно до питомої ваги обсягів такого природного газу, реалізованого уповноваженому суб’єкту, в загальному обсязі природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що підлягає оподаткуванню, зменшеному на обсяг виробничо-технологічних витрат такого природного газу.*
*Ця зміна — доповнення пункту 263.11 підпунктом 263.11.5,— згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирає чинності з 01.01.2013 р. — Прим. ред.
263.12. Порядок сплати податкових зобов’язань
263.12.1. Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачу[є]ють податкові зобов’язання [з плати за користування надрами для видобування корисних копалин] у сумі, визначеній в розрахунку з плати, з урахуванням фактично сплачених авансових внесків, поданому ним органу державної податкової служби:
за місцезнаходженням [у межах території України] ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника [в] у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
263.12.2. Платник плати та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, які здійснюють видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, сплачують авансові внески з плати за користування надрами у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому — до 28 або 29 числа) поточного кварталу. Розмір таких авансових внесків складається з однієї третини суми податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, визначеної у податковому розрахунку з плати за попередній податковий (звітний) період.*
*Зазначена зміна — доповнення пункту 263.12 підпунктом 263.12.2 — згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирає чинності з 01.01.2013 р. — Прим. ред.
<…>
Розділ XII. Місцеві податки і збори
<…>
Стаття 266. Збір за місця для паркування транспортних засобів
<…>
266.5. Порядок обчислення та строки сплати збору
266.5.1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується [у строки] щоквартально, у визначен[і]ий для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
<…>
Стаття 268. Туристичний збір
<…>
268.7. Порядок сплати збору
268.7.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується [у строки] щоквартально, у визначен[і]ий для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
<…>
Розділ XIII. Плата за землю
<…>
Стаття 271. База оподаткування
<…>
271.2. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
<…>
Стаття 274. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)
274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 [і 278] цього Кодексу.
Стаття 275. Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
<…>
275.3.1. рішення рад щодо затвердження ставок податку за земельні ділянки набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 цього Кодексу.
<…>
Стаття 277. Ставки податку за земельні ділянки несільськогосподарських угідь та садівницьких товариств, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
<…>
Стаття 278. Ставки податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
<…>
Стаття 286. Порядок обчислення плати за землю
<…>
286.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця [нову] звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
286.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
<…>
Розділ XIV. Спеціальні податкові режими
Глава 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності
Стаття 291. Загальні положення
<…>
291.4. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
<…>
2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;
<…>
291.5. Не можуть бути платниками єдиного податку:
291.5.1. суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють:
<…>
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
<…>
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
<…>
291.5.3. фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
<…>
Стаття 292. Порядок визначення доходів та їх склад
<…>
292.3. До суми доходу [за звітний період] платника єдиного податку включа[ю]ється [сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та] вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, та платника єдиного податку четвертої групи за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку четвертої групи за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
<…>
292.6. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів [на поточний рахунок (у касу)] платник[а]у єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, [дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності,] дата [фактичного отримання] підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно [одержаних] отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, та платника єдиного податку четвертої групи датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку четвертої групи датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
<…>
Стаття 293. Ставки єдиного податку
<…>
293.3. Відсоткова ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу — у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2) 5 відсотків доходу — у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному абзацом третім цього пункту.
<…>
293.8. Ставки, встановлені пунктами 293.3 — 293.5 цієї статті,застосовуються з урахуванням таких особливостей:
<…>
4) ставка єдиного податку, визначена для третьої і четвертої груп у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:
<…>
б) платником єдиного податку, який [зареєстрований платником] обрав ставку єдиного податку [на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу] в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу;
<…>
[г) платником єдиного податку, що застосовує ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі постачання ним послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і якщо обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V цього Кодексу, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;]
<…>
Стаття 297. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку
<…>
297.2. Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 297.1 цієї статті, здійснюються платниками єдиного податку в порядку [та], розмірах та у строки, встановлен[их]і цим Кодексом.
<…>
Стаття 298. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування
<…>
298.1.4. Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування [один раз протягом календарного року] шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
<…>
298.1.5. За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених цим Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється свідоцтво платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом.
<…>
298.2.3. Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
<…>
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті [291.7] 291.6* статті 291 цього Кодексу,— з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
* Наводимо зазначений пункт:
«291.6. Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій)». — Прим. ред.
<…>
298.3. У заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:
<…>
5) обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:[2005] 2010[, у разі здійснення виробництва — також види товару (продукції), що нею виробляються];
<…>
298.3.1. До заяви включаються відомості (за наявності) про:
<…>
3) зміну місця провадження господарської діяльності;
<…>
8) зміну групи та ставки платника єдиного податку.
<…>
Стаття 299. Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку
<…>
299.6. У випадках, передбачених пунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу, свідоцтво видається у день отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування.
<…>
299.9. Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб’єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:
<…>
3) [подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування] недотримання вимог підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
<…>
299.11. У свідоцтві платника єдиного податку зазначаються такі відомості:
<…>
5) обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:[2005] 2010 [, у разі здійснення виробництва — також види товару (продукції), що нею виробляються];
<…>
299.12. До раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником єдиного податку заяви органом державної податкової служби вносяться зміни щодо:
<…>
3) місця провадження господарської діяльності;
<…>
299.15. Свідоцтво платника податку анулюється за рішенням орган[ом]у державної податкової служби у випадках та у строки:
<…>
7) застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті [291.7] 291.6 статті 291 цього Кодексу,— в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено такий спосіб розрахунків.
<…>
299.16. У разі виявлення органами державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, свідоцтво платника єдиного податку анулюється за рішенням органу державної податкової служби на підставі акта перевірки.
<…>
Глава 2. Фіксований сільськогосподарський податок
<…>
Стаття 308. Порядок набуття та скасування статусу платника податку
308.1. Сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають [до] станом на 1 [лютого] січня поточного року:
<…>
308.4. Дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включає доходи, отримані від:
<…>
реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
<…>
Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України
Стаття 318. Платники збору
318.1. Платниками збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, як[і]им надано право користу[ю]ват[ь]ися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
<…>
Розділ XVI. Збір за спеціальне використання води
Стаття 323. Платники збору
<…>
323.2. Не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та платників єдиного податку.
Для цілей цього розділу під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Стаття 324. Об’єкт оподаткування збором
<…>
324.4. Збір не справляється:
324.4.1. за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та платників єдиного податку;
<…>
Розділ XIX. Прикінцеві положення
1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім:
<…>
статті 265 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 [липня] січня 20[12]13 року;
<…>
Розділ XX. Перехідні положення
<…>
Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість
1. У період до 1 січня 2015 року податок на додану вартість юридичними особами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м’яса, м’ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м’ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м’яса в живій вазі сільськогосподарськими [товаровиробниками] підприємствами, визначеними розділом V Кодексу, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами — підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу (далі — переробні підприємства), справляється з урахуванням таких особливостей:
1) норми цього пункту не поширюються на операції з постачання продукції, виготовленої переробними підприємствами з імпортованої сировини, сировини, поставленої не в живій вазі, сировини, що не є сировиною власного виробництва сільськогосподарських [товаровиробників] підприємств, визначених розділом V Кодексу, інших юридичних і фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену цим Кодексом (далі — сільськогосподарські товаровиробники);
<…>
8. На період до 1 січня 2015 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання [підакцизних] товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі — комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі — комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.
<…>
15. Тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств — виробників.
Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
При формуванні податкового кредиту по придбаних та/або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних податком на додану вартість операціях, зазначених у абзацах першому та другому цього пункту, норми статті 199 цього Кодексу не застосовуються, сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту.
<…>
[22. Тимчасово з 1 липня 2011 року до 31 грудня 2012 року операції з постачання природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 (без урахування вартості послуг з його транспортування, розподілу і постачання), ввезеного на митну територію України Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (крім операцій з постачання такого газу для населення, установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету і місцевих бюджетів, підприємств теплоенергетики для виробництва теплової енергії для населення, та інших споживачів, що не є платниками цього податку) оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.]
23. Тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
<…>
26. Тимчасово, на період виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з:
ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), якщо такі товари оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону. Порядок ввезення зазначених товарів визначається Кабінетом Міністрів України. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку збільшує податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також зобов’язаний сплатити пеню відповідно до цього Кодексу;
постачання на митній території України товарів (крім підакцизних) та надання послуг, якщо такі товари/послуги оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону. Порядок здійснення таких операцій визначається Кабінетом Міністрів України. У разі порушення вимог, встановлених цим порядком, платник податку, який фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до такого платника застосовуються штрафні (фінансові) санкції, встановлені цим Кодексом.*
*Доповнення підрозділу 2 розділу XX ПК пунктом 26 згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 24.05.2012 р. № 4834-VI набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією в Україні. — Прим. ред.
<…>
Підрозділ 4. Особливості справляння податку на прибуток підприємств
<…>
3. Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується:
у 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого — четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення;
у 2012 — 2015 роках таким чином:
якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від’ємне значення (з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:
звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних податкових періодах;
звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;
звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;
звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума не підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах.
При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від’ємного значення об’єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 — 2015 років. Таке від’ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від’ємне значення об’єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.
Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від’ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від’ємного значення.
<…>
12. Норми абзацу [третій] другого пункту [137.9] 137.21 статті 137 цього Кодексу застосову[є]ються до 1 січня 2014 року.
<…>
15. Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування:
<…>
прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії з використанням біологічних видів палива та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;
<…>
Підрозділ 8. Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку
<…>
2. Установити, що норми підпункту 2 пункту 293.4 статті 293* та підпункту 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298** цього Кодексу у 2012 році не застосовуються.
*Наводимо зазначений фрагмент:
«293.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп у розмірі 15 відсотків:
<…>
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи». — Прим. ред.
** Наводимо зазначений фрагмент:
«298.2.3. Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
<…>
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця,— з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності». — Прим. ред.
3. Не є підставою для прийняття органом державної податкової служби у 2012 році рішення про відмову у видачі фізичній особі — підприємцю свідоцтва платника єдиного податку наявність у такої особи на день подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування податкового боргу з єдиного і фіксованого податків, який виник за наслідками обліку в податкових органах у лютому 2011 року, а також податкового боргу, який виник з єдиного податку за січень 2012 року.
<…>
Підрозділ 10. Інші перехідні положення
<…>
7. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.
8. У випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Положення підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо донарахування податкових зобов’язань платнику податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін за процедурою, встановленою за-
коном для нарахування податкових зобов’язань за непрямими методами, не застосовується.
<…>
14. Установити, що до 1 січня 2014 року не застосовуються штрафні санкції за неподання або порушення строку подання фізичними особами до органів державної податкової служби відомостей про зміну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.
Президент України В. Янукович
м. Київ,
2 грудня 2010 року,
№ 2755-VI
