ВІДОКРЕМЛЕНІ ПІДРОЗДІЛИ: РЕЄСТРАЦІЯ І СПЛАТА ПОДАТКІВ — РІЗНІ РЕЧІ
Лист Державної податкової служби України від 13.03.2012 р. № 4527/6/15-1215
«Про реєстрацію відокремленого підрозділу»
Державна податкова служба України розглянула лист <...> щодо порядку обліку відокремлених підрозділів товариства та сплати податку на прибуток та повідомляє наступне.
Підпунктом 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями (надалі по тексту — ПКУ), встановлено, що поняття «відокремлені підрозділи» вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 979, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 р. за № 1439/18734, було затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (надалі — Порядок). Зазначимо, що на сьогодні наказ Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 979 втратив чинність, а Порядок обліку платників податків і зборів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2012 р. за № 1562/20300.
Розділом I Порядку встановлено, зокрема, що взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів.
Щодо неосновного місця обліку повідомляємо, що такий облік встановлено розділом VII «Порядок взяття на облік за неосновним місцем реєстрації платника податку» Порядку.
Так, якщо відповідно до законодавства в платника податків, окрім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному органі державної податкової служби.
Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати до відповідного органу державної податкової служби реєстраційну заяву за ф. № 1-ОПП або ф. № 5-ОПП з позначкою «Облік за неосновним місцем обліку». Дані заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
Тобто в органі ДПС за місцезнаходженням відокремленого підрозділу одночасно можуть перебувати на обліку відокремлений підрозділ (за основним місцем обліку) та юридична особа (за неосновним місцем обліку). При цьому, якщо відокремлений підрозділ не уповноважений сплачувати жодного податку відповідно до ПКУ, він все одно відповідно до пункту 63.2 статті 63 ПКУ перебуває на обліку в органах ДПС та підлягає зняттю з обліку тільки після його закриття.
Про нарахування та сплату податку на прибуток звертаємо увагу на таке.
Статтею 133 розділу III ПКУ встановлено, що платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарювання — юридичні особи, які провадять господарську діяльність на території України, так і за її межами, а також їх відокремлені підрозділи, що визначені відповідно до розділу I ПКУ, за винятком представництв.
Водночас пунктом 3.9 Порядку встановлено, що з моменту взяття на облік згідно з цим Порядком:
— платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства;
— юридичні особи — резиденти, їх відокремлені підрозділи, угоди про розподіл продукції, договори про спільну діяльність, договори управління майном відносяться до категорії платників податку на прибуток.
Порядок нарахування податку на прибуток в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку — юридичної особи передбачено пунктом 152.4 статті 152 ПКУ.
Так, платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).
Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього пункту. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.
Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.
Ураховуючи зазначене, ТОВ <...>, маючи відокремлені підрозділи, може сплачувати податок на прибуток одним із способів:
— загальний порядок сплати, тобто сплата податку на прибуток, здійснюється кожним платником самостійно;
— сплата консолідованого податку на прибуток.
Заступник Голови А. Ігнатов
Коментар редакції
Сам по собі висновок цього листа (останній абзац) особливої цінності не має. Фактично податківці ще раз підтвердили норму абз.1 п. 152.4 ПК. У ньому йдеться про те, що існують 2 різні способи сплати податків, зборів та обов’язкових платежів у разі наявності у платника податку відокремлених підрозділів:
1) загальний порядок сплати, тобто коли сплата податку на прибуток здійснюється кожним платником (головним підприємством та відокремленими підрозділами) самостійно;
2) сплата консолідованого податку. При такому способі сплати головне підприємство має сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Вибір способу сплати платник податку має здійснювати самостійно.
Набагато важливіше, що ДПСУ в листі, що коментується, посилаючись на норми розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі — Порядок), чітко розмежувало обов’язки відокремлених підрозділів сплачувати податки, з одного боку, та ставати на податковий облік — з іншого, — як два незалежні один від одного обов’язки. При цьому, якщо від першого обов’язку відокремлений підрозділ досить часто звільнений, то невиконання другого є грубим порушенням податкового законодавства.
У зв’язку з такими обставинами ДПСУ передбачає можливість виникнення ситуації, коли в органі ДПС за місцезнаходженням відокремленого підрозділу одночасно можуть перебувати на обліку відокремлений підрозділ (за основним місцем обліку) та юридична особа (за неосновним місцем обліку). Така ситуація є можливою і у тому випадку, коли головне підприємство сплачує податок на прибуток консолідовано.
Цікавим видається той факт, що ДПСУ, цитуючи норми ПК та Порядку, не звертає уваги на невідповідність норм, що в них містяться. Так, ст. 133 ПК, окреслюючи коло платників податку на прибуток з числа резидентів, відносить до їх складу відокремлені підрозділи за винятком представництв. У той же час п. 3.9 Порядку встановлює, що з моменту взяття на облік згідно з цим Порядком до категорії платників податку на прибуток відносяться в т. ч. і відокремлені підрозділи юридичних осіб-резидентів. Тобто Порядок , на відміну від ПК, прирівнює до платників податку на прибуток і представництва.
Що це може значити? Те, що ДПСУ не проти розбіжностей між ПК та Порядком, скоріше за все, означатиме лише те, що в різних ситуаціях «правила гри» будуть різними. Зважаючи на те, що Порядок регулює в першу чергу облік платників податків і зборів, то для цілей обліку представництва прирівнюються до платників податків, тобто підлягають відповідній реєстрації та взяттю на облік. ПК, визначаючи платників податку на прибуток, орієнтується, скоріше за все, на те, хто має сплачувати податкові зобов’язання. Оскільки з кола платників податку на прибуток ПК виключає представництва, то й можливості сплачувати податок на прибуток самостійно у таких відокремлених підрозділів немає.
Юрій Товстоп'ят
