Доставка товару поштою

Доставка товару поштою

Дистанційна торгівля (інтернет-торгівля, торгівля за каталогами), що не передбачає особистого контакту продавця та покупця, останнім часом набуває все більшої популярності. Вигоди її очевидні. Продавець має можливість значно розширити коло своїх покупців. Крім того, при такій торгівлі істотно економляться витрати на організацію торговельних приміщень для магазина. Покупець, у свою чергу, може вигідно та зручно здійснювати покупки, економлячи при цьому свій час.

При дистанційній торгівлі важливо правильно налагодити систему доставки товарів. Одним із способів такої доставки може бути доставка поштою. Доставити товар у такий спосіб можна до будь-якого населеного пункту України за цілком помірну плату. Про те, як правильно це організувати і відобразити в бухгалтерському та податковому обліку, поговоримо у пропонованій статті.

Марина Казанова, економіст-аналітик

Якими нормативними документами керуватися?

Насамперед зазначимо, що на сьогодні існують Правила продажу товарів поштою. Проте ці правила передбачають, що весь цикл продажу товарів від моменту прийому замовлень-заявок до вручення їх споживачу відбувається через пошту. На практиці ж в основному суб'єкти господарювання самостійно приймають замовлення (через Інтернет, поштою), а пошта тільки доставляє товари. Такий вид торгівлі належить до продажу товарів на замовлення, тому суб'єктам господарювання, які здійснюють її, потрібно керуватися Правилами № 103. Згідно з п. 1.2 Правил № 103:

«продаж товарів на замовлення — вид торгівлі, за якої споживач укладає договір купівлі-продажу товарів із продавцем на відстані за допомогою засобів дистанційного зв'язку або здійснює їх попереднє замовлення безпосередньо в продавця»;

<...>

«засоби дистанційного зв'язку — телекомунікаційні мережі, поштовий зв'язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані».

Дія Правил № 103 поширюється на відносини, однією зі сторін яких виступає споживач, тобто фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих цілей, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Правовідносини між суб'єктами господарювання — покупцями та продавцями регулюються загальними нормами господарського і цивільного законодавства. Одразу зауважимо, що у статті йтиметься про той випадок, коли замовником товарів виступає фізична особа, яка придбаває товар для особистих потреб.

Оскільки доставка товарів здійснюватиметься поштою, то крім Правил № 103, необхідно також ураховувати вимоги Правил надання поштових послуг, Правил продажу товарів поштою, а також правил торгівлі відповідними групами товарів.

Організаційні моменти

Як випливає з Правил продажу товарів поштою, доставляти поштою можна тільки непродовольчі товари. Це цілком виправдано, оскільки до умов зберігання і транспортування продовольчих товарів висувається низка вимог, що при торгівлі поштою можуть не дотримуватися.

При цьому слід ураховувати, що в поштових відправленнях не можуть пересилатися:

— товари, продаж яких заборонено згідно із законодавством (зокрема, які не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, товари, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, товари, строк придатності яких закінчився, а також ті товари, на які немає документів, що підтверджують їх якість і безпеку);

— товари, заборонені для пересилання в поштових відправленнях (вогнепальна зброя всіх видів, боєприпаси до неї, холодна зброя, вибухонебезпечні речовини, наркотичні, токсичні, радіоактивні речовини, кислоти, мінеральні добрива, національна валюта, крім нумізматичних монет та їх колекцій, і іноземна валюта).

Крім того, існують ще певні обмеження щодо ваги посилки. Вона не повинна перевищувати 30 кг (п. 14 Правил надання поштових послуг). У деяких випадках можна надсилати і прямі контейнери* масою до 500 кг. Але можливість такої пересилки заздалегідь потрібно погоджувати з підприємством поштового зв'язку.

* Прямий поштовий контейнер під пломбою (печаткою) відправника (прямий контейнер) — внутрішнє реєстроване поштове відправлення з вкладенням товарів та інших матеріальних цінностей у спрощеній упаковці, пересилання якого здійснюється без розкриття (п. 2 Правил надання поштових услуг).

Для того щоб здійснювати доставку товарів поштою, підприємству потрібно укласти договір з Укрпоштою на надання послуг з пересилки поштових відправлень. Перевага укладення такого договору полягає в тому, що в ньому буде чітко визначено строки доставки товару поштою і строки перерахування отриманої поштою оплати (якщо товари оплачуватимуться післяплатою).

Водночас, якщо обсяги товарів незначні й доставки нерегулярні, договір можна не укладати, а відправляти товар на адресу покупців звичайними посилками.

Щоб оцінити приблизну вартість послуг з доставки посилки певної маси та вартості, можна скористатися калькулятором послуг, розміщених на офіційному сайті Укрпошти http://services.ukrposhta.com/calcutil/PostalMails.aspx

Правила здійснення торгівлі

При здійсненні торгівлі за замовленням договір з покупцем укладається на відстані за допомогою засобів дистанційного зв'язку (телекомунікаційних мереж, поштового зв'язку, телебачення, інформаційних мереж, зокрема Інтернет).

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону № 1023, п. 1.6 Правил № 103 перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачу таку інформацію:

— найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензій;

— основні характеристики продукції;

— ціну, уключаючи плату за доставку, а також умови оплати;

— гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з ремонтом чи утриманням продукції;

— інші умови постачання або виконання договору;

— мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні постачання продукції чи послуг;

— вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;

— період прийняття пропозицій;

— порядок розірвання договору.

Факт надання переліченої інформації має бути підтверджено письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку.

Ненадання покупцю повної та достовірної інформації про товар у місці його продажу може стати підставою для повернення товару (ст. 700 ЦК, ч. 4 ст. 8 Закону № 1023). Також за ненадання переліченої вище інформації на суб'єкта господарювання може бути накладено штраф у розмірі 30 % вартості реалізованих товарів, але не менше 5 нмдг, тобто 85 грн.

Слід зазначити, що продавець при виконанні прийнятого замовлення не має права в односторонньому порядку вносити зміни до асортименту товарів і змінювати ціни на замовлений товар. Виняток становить випадок, коли в договорі є умова про можливість заміни товару в разі його відсутності іншим, за умови що (п. 2.7 Правил № 103):

— інший товар відповідає меті використання замовленого товару;

— має таку саме або вищу якість;

— його ціна не перевищує ціну замовленого товару.

Якщо така умова присутня в договорі, то покупця обов'язково потрібно про це попередити.

Документальне оформлення

Продаж товару з доставкою поштою включає такі етапи:

Етап 1. Отримання заявки-замовлення від споживача

Замовлення товару покупцем починається з оформлення заявки-замовлення, яку він оформляє на сайті або висилає на адресу продавця поштою.

Згідно з п. 2.4 Правил № 103 замовлення на товари оформляється на бланку замовлення у двох примірниках. Форму цього бланка законодавчо не встановлено, її продавець розробляє самостійно. Проте в ній в обов'язковому порядку має бути зазначено: найменування суб'єкта господарювання, найменування товару, його ціна (за 1 кг або 100 грамів, одиницю розфасовки, упаковки, штуку, один метр тощо); кількість; загальна вартість товару; вартість послуг, що надаються додатково; дата (час) виконання замовлення тощо.

Перший примірник оформленого бланка замовлення, завірений штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи, передається покупцю (покупець отримає його під час отримання посилки), другий з підписом одержувача залишається у продавця.

Договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем вважатиметься укладеним з моменту отримання продавцем заявки-замовлення з підписом покупця.

Етап 2. Виконання продавцем заявок-замовлень і передача їх пошті

Строк виконання замовлення зазначається на сайті продавця, у каталозі, проспекті. При цьому продавець зобов'язаний поставити споживачеві замовлення не пізніше тридцяти днів з моменту отримання згоди споживача на укладення договору (п. 2.8 Правил № 103).

Виконання замовлення зводиться до такого (п. 10 Правил продажу товарів поштою): продавець упаковує замовлений товар як поштове відправлення, опломбовує його та передає для пересилки об'єкту поштового зв'язку. Упакування та опломбування поштового відправлення може також здійснювати пошта за додаткову плату.

Поштові відправлення видаються працівнику, який передаватиме їх пошті, під звіт, і він несе за них повну матеріальну відповідальність.

Стаття 134 КЗпП:

«Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

<...>

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами».

В укомплектовану посилку продавець зобов'язаний вкласти:

1) розрахунковий документ на повну суму проведеної операції (п. 2.4 Правил № 103, п. 10 Правил продажу товарів поштою).

Згідно із Законом № 265/95:

«розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну».

Оскільки розрахунки здійснюються в безготівковій формі (гроші до продавця надходять на поточний рахунок), таким документом є товарний чек. Зазначимо, що форму товарного чека, на відміну від інших розрахункових документів, законодавчо не затверджено. Проте податківці вимагають, щоб реквізити товарного чека в цілому відповідали переліку, установленому для фіскального чеку в п. 3.2 Положення № 614. Приклади форми товарного чека див. у газеті « Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 11, с. 47;

2) технічний паспорт або інші документи, що його замінюють, — у разі продажу товарів, на які встановлено гарантійні строки. У цих документах робиться відмітка про дату продажу (день доставки) і найменування продавця товару, що завіряється штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи продавця. Покупцю також надається інформація про підприємства (сервісні центри, майстерні тощо), які проводять гарантійний і поточний ремонт цих товарів. Важливо звернути увагу на те, що гарантійні строки обчислюються від дня вручення поштового відправлення покупцю (замовнику) або одержувачу, а якщо товар вимагає спеціальної установки (підключення) або збірки, то з дня їх здійснення (п. 20 Правил продажу поштою).

Етап 3. Отримання покупцем товару на пошті

Покупець отримує замовлений товар на пошті. Пошта повинна направити покупцю повідомлення про те, що товар доставлено. Про факт отримання товару продавцю надсилається відповідне повідомлення. Поштові відправлення і грошові суми, які пересилаються поштовим переказом, вручаються адресатам (одержувачам) за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу (п. 104 Правил надання поштових послуг). Поштові відправлення, не отримані покупцями внаслідок вибуття адресатів, неправильно зазначеної адреси, письмової відмови від отримання поштового відправлення, відсутність адресата (отримувача) або після закінчення встановленого Правилами надання поштових послуг строку зберігання пошта повертає продавцю.

Оплата товару

Оплату за товар покупець може здійснювати на умовах:

1) попередньої оплати — покупець заздалегідь оплачує у відділенні банку або поштовим переказом вартість замовленого товару;

2) подальшої оплати (післяплати) — замовлення оплачується в поштовому відділенні під час отримання товару шляхом поштового переказу. Цей спосіб привабливий для покупців — таким чином зменшується ризик неотримання посилки, але не вигідний для продавця — адже в цьому випадку для нього існує ризик відмови покупця від свого замовлення. А оплату поштових послуг на повернення посилки в цьому випадку нестиме продавець. Зазвичай продавці пропонують товар на умовах подальшої оплати за вищими цінами, ніж у разі попередньої оплати. Поштове відправлення з позначкою «Післяплата» видається одержувачу після внесення визначеної відправником суми післяплати та здійснення оплати за її пересилання поштовим переказом.

Бухгалтерський та податковий облік

Податок на прибуток. Згідно з п. 137.1 ПК дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу до покупця права власності на такий товар. Суми авансів, отриманих у рахунок оплати товарів, до складу доходу не включаються (п.п. 136.1.1 ПК).

Таким чином, у податковому обліку дохід від продажу слід відображати на дату переходу права власності на товар до покупця.

Статтею 334 ЦК установлено, що:

«1. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки».

Виходячи з цієї норми, якщо договір припускає доставку товарів покупцю (а в нашому випадку суб'єкт господарювання переймає на себе зобов'язання з доставки товарів поштою) датою переходу права власності на товар до покупця буде дата безпосереднього вручення товару покупцю, тобто дата фактичного отримання товару покупцем на пошті. Про цей момент свідчитиме повідомлення про вручення замовлення, отримане від пошти. До цього моменту товар все ще перебуває у власності продавця. На це також вказує і п. 29 Правил надання поштових послуг:

«Поштові відправлення, поштові перекази до моменту вручення їх одержувачам є власністю відправників».

!При доставці товарів поштою дохід відображається за датою фактичного отримання замовленого товару покупцем

Витрати на оплату поштових послуг за пересилку товарів (якщо за умовами договору вони покладаються на продавця та включаються до вартості товару) — це витрати на збут. Такі витрати включаються до складу інших витрат (п.п. 138.10.3 ПК) і відображаються в тому звітному періоді, в якому їх здійснено (п. 138.5 ПК).

ПДВ. Податкові зобов'язання з ПДВ виникають за першою подією: за датою зарахування коштів від покупця, або за датою відвантаження (п. 187.1 ПК).

Якщо перша подія — отримання оплати, проблем не виникає. На дату отримання оплати продавець нараховує податкові зобов'язання з ПДВ.

А от при післяплаті не все так просто. Справа в тому: якщо перша подія не оплата товару, то податкові зобов'язання з ПДВ виникають за датою відвантаження товарів. Ось тут і виникає головне запитання — що вважати за дату відвантаження:

— дату передачі поштового відправлення (товару) відділенню пошти для відправки покупцю

або

— дату вручення на пошті поштового відправлення (товару) покупцю?

На думку податківців, що міститься в листі ДПАУ від 07.03.2008 р. № 4501/7/16-1517-18, датою відвантаження вважається «дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцеві, або організації, що здійснюватиме доставку покупцю цього товару в будь-який спосіб (перевезення, пересилка тощо)». Тобто податкові зобов'язання слід відображати на дату передачі товару пошті для пересилки його покупцю.

Сперечатися з податківцями з цього питання досить важко, адже визначення терміна «відвантаження» жоден нормативний документ не містить.

! Якщо покупець оплачує товар на пошті післяплатою, податкові зобов'язання з ПДВ виникають у момент передачі товару відділенню зв'язку

У момент виникнення податкових зобов'язань продавець виписує податкову накладну (п. 201.4 ПК), обидва примірники якої залишаються у продавця. При цьому в шапці податкової накладної ставиться тип причини 02 («Постачання неплатнику податку») і позначка «Х» у полі «Залишається у продавця».

Слід зазначити, що податкові накладні, виписані неплатникам ПДВ, не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4 Порядку № 1246).

Бухгалтерський облік. Згідно з п. 8 П(С)БО 15 дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) виникає за таких умов:

— покупцю передано ризики та вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

— підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

— суму доходу (виручку) може бути достовірно визначено;

— є впевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Як бачимо, на відміну від «податкового» обліку, у бухгалтерському обліку при визначенні моменту відображення доходу важливий не перехід права власності на товар, а передача покупцю ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності.

Статтею 323 ЦК передбачено, що ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Таким чином, якщо договір не містить жодних спеціальних застережень, дохід у бухгалтерському обліку відображається так само, як і в податковому обліку — на дату фактичного отримання замовленого товару покупцем (така дата зазначається в повідомленні про вручення замовлення, що видається підприємством поштового зв'язку).

! У бухгалтерському обліку в момент передачі товару поштовому відділенню дохід не відображається, а визнається тільки після передачі поштою товару покупцю

Товар до фактичного його отримання покупцем продовжує значитися на балансі продавця. Для обліку таких товарів доцільно ввести додатковий субрахунок до рахунка 281, наприклад, субрахунок 281.1 «Товари в дорозі».

При передачі товарів поштовому відділенню в обліку здійснюється проводка:

Дт 281.1 «Товари в дорозі» — Кт 281 «Товари на складі».

Видача товарів зі складу й отримання його матеріально відповідальною особою оформляється накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М11.

Витрати з пересилання товарів підприємством поштового зв'язку обліковуються продавцем на рахунку 93 «Витрати на збут».

Факт надання послуг підприємством поштового зв'язку підтверджується:

— або розрахунковим документом (квитанцією, чеком), що видається підприємством поштового зв'язку в момент прийняття посилки до відправлення;

— або Актом виконаних робіт, якщо договором, укладеним з підприємством поштового зв'язку, передбачено, що виконання робіт підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт.

Приклад

Підприємство ТОВ «Смакота» 11.06.2012 р. отримало від покупця заяву-замовлення на купівлю 1 одиниці товару (форми для випікання). Доставка товарів покупцю здійснюється поштою.

Продажна вартість товару, уключаючи вартість пересилки, — 379,80 грн. (без ПДВ — 316,50 грн.; ПДВ — 63,30 грн.). Вартість поштових послуг за пересилку товару (посилка масою 0,5 кг з оголошеною цінністю 360 грн. і повідомленням про вручення) — 19,80 грн. (без ПДВ — 16,50; ПДВ — 3,30 грн.).

Товар було передано оператору поштового зв'язку 14.06.2012 р. Згідно з повідомленням про вручення товар було отримано покупцем 18.06.2012 р.

Собівартість проданих товарів — 250 грн.

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються таким чином.

Варіант 1. Покупець оплачує товари за передоплатою (оплату отримано 12.06.2012 р.).

Варіант 2. Покупець оплачує товар при його отриманні на пошті (післяплата).

Захист прав споживачів

Захисту прав споживачів у разі укладення договору на відстані присвячено ст. 13 Закону про захист прав споживачів, а також пп. 1.7, 1.8, 1.10 і 1.11 Правил № 103.

Після укладення угоди згідно з пунктом 4 статті 13 Закону № 1023 покупець має право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом повідомлення про це продавця протягом 14 днів з моменту надання інформації про операцію, або з моменту отримання товару, або з моменту першого його постачання.

У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору (тобто окремо повідомляти продавця про розірвання договору не обов'язково).

Зазначений вище строк збільшується до 90 днів при наданні покупцю недостовірної або неповної інформації про операцію (з моменту отримання виправленої інформації розірвання договору відбувається за загальними правилами — 14 днів). При продажу матеріальних речей 90 днів відлічуються не від моменту отримання інформації (неповної/недостовірної), а з моменту отримання або першого постачання товару.

Проте споживач не має права розірвати договір в односторонньому порядку (за умови, що інше не встановлено договором з покупцем), якщо (ч. 5 ст. 13 Закону № 1023):

— постачання товару електронними засобами зв'язку здійснилося до закінчення строку розірвання договору (14 днів з моменту повідомлення) з повідомленням споживача;

— ціна товару залежить від котирувань на фінансовому ринку, тобто не залежить від продавця;

— договір обумовлює переробку або виготовлення товару за замовленням конкретного споживача, і цей товар після відмови не може бути продано іншому споживачу без істотних втрат продавця;

— запечатана упаковка з аудіо-, відеокасетою або диском була відкрита;

— операція стосується доставки періодичних видань, лотерей або інших азартних ігор.

Суб'єкт господарювання несе відповідальність за якість і безпеку товарів і повинен забезпечити належний рівень торгового обслуговування. Якщо покупець вважає, що йому реалізовано неякісний товар, то його вимоги розглядаються продавцем після пред'явлення ним бланка замовлення, товарного чеку тощо, а за товарами, на які встановлено гарантійні строки, — технічного паспорта або іншого документа, що його замінює.

Решта всіх вимог Закону № 1023, а також спеціальні вимоги, установлені для окремих груп товарів, повинні дотримуватися в загальному порядку.

ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 1023 — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Закон № 265/95 — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.

Положення № 614 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

Правила продажу товарів поштою — Правила продажу товарів поштою, затверджені спільним наказом Мінекономіки та Мінтрансу від 11.06.2008 р. № 206/699.

Правила № 103 — Правила продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджені наказом Мінекономіки від 19.04.2007 р. № 103.

Правила надання поштових послуг — Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270.