ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ З ЄБПЗ
Плата за комунальні послуги при оренді приміщень
Чи враховуються у складі витрат платника податку — орендаря витрати, понесені на оплату вартості комунальних послуг (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення) орендованого приміщення?
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями , витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 — 138.9, підпунктами 138.10.2 — 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з п.п. «д» п.п. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 ПКУ витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень включаються до складу загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Витрати на утримання основних фондів загальногосподарського використання (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення) враховуються у складі адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством (п.п. «в» п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПКУ).
Витрати на утримання основних засобів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (опалення, освітлення) враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у складі витрат на збут (п.п. «д» п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПКУ).
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Що стосується включення до складу витрат орендаря витрат, понесених на оплату комунальних послуг (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення) орендованого приміщення, то під час оренди приміщення комунальними послугами фактично користується орендар такого приміщення, і тому в договорі оренди має бути обумовлено порядок розрахунків за комунальні послуги.
Орендар може самостійно оплачувати вартість комунальних послуг за умови укладення договорів з відповідними підприємствами про надання комунальних послуг та установки окремих лічильників для обліку спожитих газу, тепла, води, електроенергії. Орендар може компенсувати вартість спожитих комунальних послуг орендодавцю за умови, що договір оренди передбачає здійснення компенсації вартості комунальних послуг на підставі наданих орендодавцем рахунків.
При цьому, якщо відсутня можливість обладнання орендованого приміщення окремими лічильниками для обліку спожитих газу, тепла, води, електроенергії, то вартість спожитих орендарем комунальних послуг визначається: послуг водопостачання пропорційно чисельності працівників підприємства-орендаря щодо загальної чисельності працівників; вартість спожитої електроенергії — виходячи з потужності електроприладів і фактичного часу роботи; вартість теплопостачання — із співвідношення орендованої та загальної площ.
Враховуючи зазначене, витрати платника податку — орендаря, понесені на оплату вартості спожитих комунальних послуг (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, за умови наявності первинних документів (договорів, рахунків, платіжних документів тощо) включаються до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування залежно від призначення орендованого приміщення до загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, адміністративних витрат, або витрат на збут.
Чи є об'єктом оподаткування ПДВ кошти, що надійшли орендодавцю у вигляді компенсації комунальних послуг та послуг на поточне утримання приміщень від орендаря?
Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 розд. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Відповідно до ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Враховуючи викладене, кошти, що надійшли орендодавцю у вигляді компенсації комунальних послуг та послуг на поточне утримання приміщень від орендаря, включаються до бази оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.
Коментар редакції
По суті, податківці підтверджують, що компенсація вартості комунальних послуг обкладається ПДВ (а від себе додамо — і податком на прибуток) на загальних підставах. Хочемо звернути увагу тільки на один нюанс, пов'язаний з оформленням таких компенсаційних платежів.
Річ у тім, що деякі комунальні послуги належать до видів діяльності, що ліцензуються. Тому, наприклад, орендар не має права купувати електроенергію безпосередньо в орендодавця окремо від орендної послуги, якщо в того немає відповідної ліцензії. Отже, сторони повинні обрати один із двох варіантів оформлення плати за електроенергію:
— або орендар укладає прямий договір з Обленерго, установлює в себе окремий лічильник та оплачує рахунки, що виставляються Обленерго (це повинно бути зафіксовано в договорі оренди);
— або орендар оплачує вартість електроенергії орендодавцю у складі орендної плати, без виділення цієї суми в рахунку та в акті окремим рядком. У такому разі встановлювати окремі прилади обліку не обов'язково, хоча ніхто не забороняє це зробити.
Щоправда, виникає проблема зміни вартості оренди залежно від обсягів спожитої електроенергії та інших комунальних послуг, але з цим впоратися легко. Із цього приводу рекомендуємо відшукати давній лист НКРЕ від 11.01.2005 р. № 05-39-11/109, в якому проблема висвітлено досить детально.
Олексій Кузнєцов
Техобслуговування орендованого майна — тільки згідно з документами
Як в податковому обліку відображаються витрати платника на технічне обслуговування основних засобів, в тому числі орендованих (наприклад, чистка кондиціонерів)?
Відповідно до п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 (далі — ПСБО 7), первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.
Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.
Порядок відображення в податковому обліку витрат на поліпшення основних засобів визначено п. 146.11 ст. 146 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — ПКУ). Згідно з п. 15 ПСБО 7 витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.
Податковий облік витрат, що здійснюються для підтримання об'єкта основних засобів в робочому стані, залежить від напрямку використання таких основних засобів, а саме:
включається до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо основний засіб використовується в операційній діяльності (п. 138.8 ст. 138 ПКУ);
включається до складу інших витрат (п. 138.10 ст. 138 ПКУ).
При цьому, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II ПКУ (п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
Таким чином, якщо технічна документація з експлуатації об'єкта основних засобів передбачає проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування тощо, для підтримання об'єкта в робочому стані, в результаті якого платник податку одержує первісно визначену суму майбутніх економічних вигод від його використання, то такі витрати включаються до складу витрат.
Коментар редакції
Для розмежування ремонту і техобслуговування Держподатслужба пропонує використовувати формальний критерій: наявність у технічній документації на ОЗ вказівок про необхідність проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування тощо для підтримки об'єкта в робочому стані. Хоча ПК подібних вимог не висуває, не сперечатимемося з цим твердженням, а просто зробимо для себе висновок: орендуючи будь-яке обладнання, потрібно не забути взяти в орендодавця техпаспорт, інструкцію з експлуатації чи інші аналогічні документи. Якщо орендодавець з будь-яких причин таких документів не має, можна пошукати необхідні відомості в Інтернеті або звернутися безпосередньо до виробника обладнання. Особливо це важливо, коли йдеться про відносно дорогі, але такі, що мають обмежений ресурс, елементи та блоки: різноманітні одноразові картриджі, змінні фільтри тощо, вартість яких нерідко дорівнює, а то й перевершує вартість решти об'єкта ОЗ. І, зрозуміло, у жодному разі не можна вживати у внутрішній документації слово «ремонт».
Олексій Кузнєцов
