ЄСВ за час відпустки або хвороби підприємці-спрощенці сплачують на загальних підставах
Статтею 295.5 ПК для підприємців-єдиноподатників груп 1 і 2 (за умови, що у них немає найманих працівників) передбачено можливість не сплачувати єдиний податок :
— за час відпустки (не більше 1 місяця на рік);
— у разі хвороби (якщо вона триває 30 і більше календарних днів і підтверджена листком непрацездатності).
Водночас на ЄСВ ця «пільга» не поширюється. У листі від 02.04.2012 р. № 7619/03-30 ПФУ зазначив, що фізичні особи — підприємці, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, визначені п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ як платники ЄСВ. Підприємці-єдиноподатники сплачують єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожен місяць у період, коли підприємець був платником єдиного податку.
Оскільки на час відпустки, а також на період хвороби підприємці залишаються платниками єдиного податку, то відповідно за ними зберігається обов’язок зі сплати ЄСВ за зазначений період.
Затверджено новий Перелік типових документів і строків їх зберігання
Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5 затверджено новий Перелік типових документів, які створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів.
Цей документ є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне і тривале (понад 10 років) зберігання або для знищення.
Наказ № 578/5 набуває чинності з 1 січня 2013 року. З цієї дати втрачає чинність наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України «Про затвердження Переліку типових документів» від 20.07.98 р. № 41.
Оновлено Держреєстр РРО
Наказом від 14.05.2012 р. № 406 ДПСУ затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Наказ набув чинності з 14.05.2012 р. З цієї ж дати визнано таким, що втратив чинність, наказ ДПСУ «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» від 06.04.2012 р. № 271.
Реєстрація відокремлених підрозділів і сплата податку на прибуток
У листі від 13.03.2012 р. № 4527/6/15-1215 ДПСУ роз’яснила порядок обліку відокремлених підрозділів підприємства та сплати податку на прибуток. ДПСУ зокрема зазначила, що згідно з розділом I Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб , відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основним місцем обліку), а також за місцем знаходження (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які здійснюється діяльність (неосновним місцем обліку). Тобто в органі ДПС за місцезнаходженням відокремленого підрозділу одночасно можуть перебувати на обліку відокремлений підрозділ (за основним місцем обліку) та юридична особа (за неосновним місцем обліку). При цьому, якщо відокремлений підрозділ не уповноважено сплачувати жодні податки згідно з ПК, він усе одно відповідно до пункту 63.2 статті 63 ПК має перебувати на обліку в органах ДПС і підлягає зняттю з обліку тільки після його закриття.
Щодо порядку сплати податку на прибуток підприємствами ДПСУ, ґрунтуючись на п. 152.4 ПК, зазначає, що підприємства, які мають відокремлені підрозділи, можуть сплачувати податок на прибуток в один зі способів:
— загальний порядок сплати, тобто сплата податку на прибуток здійснюється кожним платником самостійно;
— сплата консолідованого податку на прибуток.
Порядок сплати ПДФО відокремленими підрозділами
У листі від 14.12.2011 р. № 4252/5/17-1116 ДПСУ нагадала правила сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за наявності в підприємства відокремлених підрозділів.
Висновки листа такі:
— у разі нарахування ПДФО на доходи працівників відокремленого підрозділу, уповноваженого сплачувати податок, перерахування коштів здійснює такий підрозділ до бюджету за своїм місцезнаходженням;
— у разі нарахування ПДФО на доходи працівників відокремленого підрозділу, не уповноваженого сплачувати податок, перерахування коштів здійснюється до бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу, але самим підприємством (юридичною особою).
Розмежування робіт з техобслуговування та ремонту
У листі від 03.02.2012 р. № 1075/25/10-12 Мінінфраструктури роз’яснило, які роботи належать до технічного обслуговування автомобіля, а які до ремонту. Розмежування робіт важливе для цілей податкового обліку. Так, витрати на ремонт підприємство може включити до складу «податкових» витрат у межах 10 % «ремонтного» ліміту. Суми перевищення відносяться на збільшення первісної вартості об’єкта, що ремонтується, і підлягають подальшій амортизації. Витрати ж на технічне обслуговування включаються до «податкових» витрат без обмеження 10 % лімітом (залежно від напряму використання основного засобу можуть потрапляти до складу собівартості, адміністративних витрат, витрат на збут чи інших операційних витрат).
Мінінфраструктури роз’яснило, що виконані роботи належать або до технічного обслуговування, або до ремонту автотранспорту на підставі переліків і порядку виконання робіт, регламентованих розробником (виробником) дорожніх транспортних засобів та їх складових і (або) за записами, розробленими в інструкціях з експлуатації та (або) у сервісних книгах, а також у нормативних документах. При цьому згідно з п. 24 Правил надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Мінтранспорту від 11.11.2002 р. № 792, виконавець відповідних послуг оформляє для юросіб окремі фінансові документи на оплату матеріалів і послуг з техобслуговування та окремі документи на оплату матеріалів і виконання робіт з ремонту. Якщо експлуатаційна документація відсутня, віднесення виконаних робіт здійснюється згідно з Положенням про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженим наказом Мінтранспорту від 30.03.98 р. № 102.
Транзитні перевезення: пільга з ПДВ діє за всім маршрутом перевезення
У листі від 28.03.2012 р. № 8971/7/15-3417-26 ДПСУ роз’яснила, на яких відрізках маршруту діє «транзитна» пільга з ПДВ, передбачена п.197.8 ПК. Нагадаємо, що згідно з п. 197.8 ПК від обкладення ПДВ звільняються операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів і вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов’язаних з такими перевезеннями (переміщеннями).
У листі податківці зазначають, що в розумінні норм Закону про транзит вантажів транзитним перевезенням є не тільки частина маршруту між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а й перевезення вантажів за всім маршрутом у межах договорів транзитного перевезення. Таким чином, пільга, передбачена п. 197.8 ПК, застосовується за всім маршрутом перевезення, без поділу його на відрізки в межах митної території України та за межами митної території України.
При цьому нульова ставка ПДВ до операцій з міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажів (п.п. 195.1.3 ПК), на думку ДПСУ, до відрізків транзитного маршруту за межами території України не застосовується, оскільки такі відрізки є не самостійними маршрутами, а частинами повного маршруту транзитного перевезення.
Граматичні помилки в податковій накладній не є підставою для визнання її недійсною
За роз’ясненнями ДПС у м. Києві, наведеними в листі від 13.04.2012 р. № 2174/10/06-408, порушенням порядку заповнення податкової накладної вважається перш за все відсутність у податковій накладній хоча б одного показника, який є обов’язковим реквізитом податкової накладної. Якщо в податковій накладній усі обов’язкові реквізити заповнені правильно й достовірно, то, незважаючи на наявність граматичних помилок (неправильного використання закінчення), податкова накладна вважається заповненою без порушень (за умови правильного заповнення решти реквізитів).
