податкові накладні
Єдиний реєстр податкових накладних
Після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних виявилося, що податкова накладна містить помилку. Чи можна виправити таку помилку?
Насамперед зауважимо, що вилучити з ЄРПН податкову накладну, у тому числі й таку, що містить помилкові показники, неможливо. На це, зокрема, звертали увагу податківці в Узагальнюючій податковій консультації № 127 від 16.02.2012 р., а також у роз’ясненнях, розміщених у ЄБПЗ. Неможливо також зареєструвати в ЄРПН дві податкові накладні з одними й тими ж реквізитами.
Проте ситуація не безвихідна. Виправити помилку в цьому випадку можна. Причому єдино можливий варіант її виправлення, який підтримують і податківці (див. роз’яснення в ЄБПЗ; розділ 130.22), — виписати розрахунок коригування до такої податкової накладної та «відкоригувати» таким чином неправильні показники. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН протягом 20 календарних днів з моменту його виписування.
Тут важливо звернути увагу на характер допущених помилок:
1. Якщо помилки були допущені в обов’язкових реквізитах «табличної» частини податкової накладної , тобто у вартісних або кількісних показниках (наприклад, у номенклатурі, кількості, загальній вартості постачання тощо). У цьому випадку розрахунок коригування виписується в загальному порядку.
Причому виписати такий розрахунок коригування можна і в наступному податковому періоді. Те, що вже минуло 20 календарних днів, відведених на реєстрацію податкової накладної, в якій виявлено помилки, значення не має, адже в цьому випадку підприємство керується загальними правилами коригування податкових зобов’язань, передбаченими ст. 192 ПК.
2. Якщо помилки допущені в «заголовній» частині податкової накладної (наприклад, зазначено неправильний номер податкової накладної або допущена помилка в ІПН покупця чи продавця, зазначено помилкову адресу тощо).
У цьому випадку виправити помилку також можна шляхом виписування розрахунку коригування. Проте, оскільки ця ситуація не стосується вартісних та кількісних показників податкової накладної, єдиним варіантом коригування помилкових показників буде повне «обнулення» такої податкової накладної. Тобто в розрахунку коригування постачальнику потрібно буде заповнити один рядок, зазначивши зі знаком «-» дані із попередньо виписаної податкової накладної. Після чого постачальнику потрібно виписати нову податкову накладну (з новим порядковим номером) і зареєструвати її в ЄРПН.
Проте важливо пам’ятати, що такий варіант підходить лише для випадку, коли ще не закінчився 20-денний строк з моменту виписування «помилкової» податкової накладної. Інакше зареєструвати нову податкову накладну в ЄРПН буде неможливо з тієї причини, що виписуватися така податкова накладна повинна за датою виникнення податкових зобов’язань (тобто на ту ж дату, що й «помилкова» податкова накладна).
Якщо 20-денний строк пройшов, покупець зможе відобразити податковий кредит на підставі скарги (додаток Д8 до декларації з ПДВ). Водночас подати її вийде тільки з декларацією за той звітний період, в якому було отримано товар/послугу або здійснено передоплату, інакше, на жаль, право на податковий кредит для покупця буде втрачено.
Зведена податкова накладна*
Постачальник пропустив термін реєстрації податкової накладної в ЄРПН і тепер пропонує нам оформити таку податкову накладну як зведену з випискою в кінці місяця. Чи можливий такий варіант? Які особливості виписування зведеної податкової накладної?
Справді, основною особливістю зведеної податкової накладної є те, що вона виписується не за датою виникнення податкових зобов’язань. У зв’язку з цим потенційно строк, відведений для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, може продовжуватися.
Проте тут не все так просто. Для того щоб підприємство мало право виписувати зведену податкову накладну, мають дотримуватися певні умови.
Згідно з п. 15 Порядку № 1379 за умови безперервного або ритмічного характеру постачання товарів/послуг при постійних зв’язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна — виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставленої продукції (один раз на 5 днів, 10 днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов’язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.
Отже, для виписування зведеної податкової накладної необхідно, щоб:
1) постачання товарів (послуг) мало безперервний або ритмічний характер. Що розуміти під ритмічним та безперервним постачанням, чинне законодавство не визначає. На наш погляд ритмічність має на увазі здійснення постачань кілька разів на місяць, не менше 2 разів на місяць;
2) у договорі має бути встановлено періодичність оплати товарів, робіт, послуг (один раз на 5 днів, один раз на 10 днів тощо).
Важливою умовою є також те, що зведена податкова накладна виписується на « поставлену» продукцію. Лише в цьому випадку підприємство зможе виконати вимогу, передбачену п. 15 Порядку № 1379, — додати реєстр товаротранспортних накладних та інші відповідні документи, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг. При цьому сума оплат не повинна перевищувати вартість відвантажених товарів/виконаних робіт, тобто заборгованості постачальника перед покупцем бути не повинно. Якщо ж у постачальника на момент виписки зведеної податкової накладної виникне передоплата, то на суму такої передоплати має виписуватися «звичайна» податкова накладна за загальним правилом першої події, тобто «на дату зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок».
Заява зі скаргою на постачальника
Постачальник відмовився видати податкову накладну. Для збереження права на податковий кредит підприємство планує подати разом з декларацією за звітний період Заяву зі скаргою. Чи потрібно повідомляти постачальнику про подання такої заяви?
Почнемо з того, що заява зі скаргою на постачальника подається за формою згідно з додатком Д8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» до податкової декларації з ПДВ (п. 20 Порядку № 1492).
Додаток Д8 складається з двох таблиць:
— перша заповнюється, якщо продавець товарів/послуг відмовився надати податкову накладну;
— друга — якщо податкову накладну продавець усе-таки видав, але з порушенням порядку її заповнення або порядку її реєстрації в ЄРПН.
У першій таблиці додатка Д8 є спеціальна графа 7, яка передбачена для зазначення номера і дати документа, що засвідчує факт відмови постачальника у видачі податкової накладної (при цьому відразу зазначимо, що друга таблиця додатка Д8 зазначення подібних відомостей не передбачає). Щодо цієї графи податківці в ЄБПЗ (розділ 130.25) зазначили, що в ній необхідно вказувати номер і дату документа, що свідчить про факт відмови, яким є лист, що підтверджує звернення покупця до постачальника з вимогою надати податкову накладну, та за наявності лист, що містить відмову постачальника її надати.
Зі свого боку зауважимо, що абз. 10 ст. 201 ПК передбачає право подати заяву зі скаргою на постачальника в разі відмови постачальника товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення і порядку реєстрації в ЄРПН без будь-яких додаткових умов. Про необхідність документального підтвердження факту відмови ніде не йдеться. Тому повідомляти постачальника про подання скарги на нього покупець не зобов’язаний. Графу 7 першої таблиці додатка Д8 можна сміливо не заповнювати.
При цьому зауважимо, що до заяви повинні додаватися копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження заяви зі скаргою може бути підставою для проведення позапланової перевірки продавця, який відмовив у видачі податкової накладної, для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним податкових зобов’язань з ПДВ щодо такої операції (п. 201.10 ПК).
Марина Казанова
* Див. також с. 11.
