ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Зобов’язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Зобов’язання містять у собі ймовірність майбутнього вилучення коштів підприємства і втрати економічної вигоди унаслідок узятих у минулому обов’язків. Разом з тим підприємство може мати обов’язок діяти певним чином, але це не обов’язково призводить до відображення в його бухгалтерському обліку та фінансовій звітності відповідного зобов’язання.
ВИЗНАННЯ ТА ОЦІНКА ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
Зобов’язання визнається і відображається в бухгалтерському обліку за дотримання одночасно двох умов:
— його оцінка може бути достовірно визначена;
— існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому унаслідок його погашення.
Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Згідно з П(С)БО 11 з метою бухгалтерського обліку зобов’язання поділяються на:
— довгострокові;
— поточні;
— забезпечення;
— непередбачені зобов’язання.
— доходи майбутніх періодів.
Залежно від строку погашення зобов’язання розділяють на поточні (короткострокові) та довгострокові. Згідно з П(С)БО 2 зобов’язання класифікуються як поточні, якщо вони:
— будуть погашені протягом операційного циклу підприємства
або
— мають бути погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу.
Усі інші зобов’язання є довгостроковими.
Поточні та довгострокові зобов’язання — це реальні зобов’язання, що виникають на основі договору, контракту, пред’явленого рахунку. Як правило, сума заборгованості за ними конкретна, вона відома і прямо зазначається у відповідних документах або розраховується на підставі встановлених правил (ставок, норм, тарифів тощо).
Забезпечення та непередбачені зобов’язання — це зобов’язання потенційні.
Непередбачені зобов’язання, які стануть реальними, якщо відбудеться або не відбудеться в майбутньому одна або кілька невизначених подій (рішення суду, виконання зобов’язань за виданими гарантіями тощо), відображаються підприємством на позабалансовому субрахунку 042 «Непередбачені зобов’язання» за обліковою оцінкою.
Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов’язання.
Теперішня вартість — це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
До довгострокових зобов’язань належать:
— довгострокові кредити банків;
— інші довгострокові фінансові зобов’язання (за випущеними облігаціями, за довгостроковими векселями виданими, за іншими позиковими коштами (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки);
— відстрочені податкові зобов’язання;
— інші довгострокові зобов’язання (наприклад, довгострокові зобов’язання з фінансової оренди, відстрочена відповідно до законодавства заборгованість за податками, зборами (обов’язковими платежами), фінансова допомога на поворотній основі тощо).
На відміну від довгострокових поточні зобов’язання відображаються в балансі у сумі погашення і включають:
— короткострокові кредити банків;
— поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;
— короткострокові векселі видані;
— кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;
— поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, із внутрішніх розрахунків;
— інші поточні зобов’язання.
Сума погашення — недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
При віднесенні заборгованості до складу поточних зобов’язань застосовується підхід, аналогічний визнанню поточних активів.
У той же час зобов’язання, пов’язані з витратами, які виникають під час нормального операційного циклу (унаслідок придбання товарно-матеріальних цінностей, нарахування заробітної плати персоналу тощо), є поточними навіть тоді, коли строк їх погашення настає після 12 місяців з дати балансу.
Зобов’язання, які прямо не пов’язані з операційною діяльністю підприємства (кредити банку, дивіденди, податок на прибуток, що підлягає сплаті), вважаються поточними лише за умови, що їх необхідно погасити протягом 12 місяців з дати балансу.
Поточне зобов’язання, на яке нараховуються відсотки, може бути перекласифіковане в довгострокове, якщо:
— первісний строк погашення був більше ніж дванадцять місяців з дати балансу;
— до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове.
Суму такого зобов’язання, строки його погашення та обґрунтування причин його виключення зі складу поточних зобов’язань слід наводити в примітках до фінансової звітності.
Разом з тим слід пам’ятати, що до складу довгострокових включається лише та частина зобов’язання, яка не підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу.
Якщо кредитна угода передбачає погашення зобов’язання на вимогу кредитора (позикодавця) (у разі порушення певних умов, пов’язаних з фінансовим станом позичальника), зобов’язання розглядається як довгострокове тільки у разі, якщо:
— позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення;
— не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом 12 місяців з дати балансу.
Підприємство списує зобов’язання (або його частину) з балансу, тільки коли воно виконане, оспорене або строк його погашення закінчився, а також коли первісна відповідальність за виконання зобов’язання (або його частини) передана іншій стороні у встановленому законом порядку (здійснене відступлення права вимоги або переведення боргу).
Зобов’язання відображаються у відповідному розділі пасиву балансу:
— розділ II «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»;
— розділ III «Довгострокові зобов’язання»;
— розділ IV «Поточні зобов’язання»;
— розділ V «Доходи майбутніх періодів».
