Зобов'язання, забезпечені виданими векселями

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, ЗАБЕЗПЕЧЕНІ ВИДАНИМИ ВЕКСЕЛЯМИ

У процесі ведення господарської діяльності підприємства можуть проводити операції із застосуванням векселів.

Вексель — це цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателеві).

За формою та способом використання векселі поділяються на прості та переказні, але існують виключно в документарній формі.

Простий вексель — вексель, що містить зобов’язання векселедавця сплатити в зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Переказний вексель (тратта) — вексель, що містить письмовий наказ однієї особи (юридичної або фізичної) іншій особі сплатити в зазначений строк визначену суму грошей третій особі.

Видача векселя

Векселі видаються боржником кредитору на забезпечення постачань, в результаті яких у підприємства виникла кредиторська заборгованість перед постачальниками за надані товари (виконані роботи, послуги).

Згідно з вексельним законодавством при видачі векселя припиняються грошові зобов’язання щодо платежу на погашення заборгованості перед постачальниками та виникають грошові зобов’язання за векселем, тобто видача векселя замінює кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги іншим вексельним зобов’язанням, тобто зобов’язанням погасити вексель у визначений строк.

Інакше кажучи, видача як простого, так і переказного векселя, припиняє зобов’язання з оплати товарів (робіт, послуг).

Вексельне зобов’язання має абстрактний характер і не пов’язано з подіями, що стали підставою видачі векселя. Як абстрактний грошовий документ він не забезпечується заставою або неустойкою.

Переказний вексель за своєю суттю є борговою розпискою. В операціях з переказним векселем беруть участь три особи:

— векселедавець (трасант);

— векселедержатель (ремітент);

— платник (трасат), який зобов’язаний провести платіж.

Бухгалтерський облік. Облік векселів, виданих залежно від строку платежу за ними, ведеться на рахунках 51 «Довгострокові векселі видані» або 62 «Короткострокові векселі видані». До цих рахунків передбачено субрахунки, на яких обліковуються довгострокові або короткострокові векселі в національній та іноземній валютах.

На рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та на інших операціях, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та не є поточним зобов’язанням. За кредитом цього рахунка відображається видача векселя на забезпечення за отримані матеріальні цінності, послуги, виконані роботи та за іншими операціями, за дебетом — погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем.

На рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за отримані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видано векселі. За кредитом рахунка 62 відображається видача векселів на забезпечення постачань товарів (робіт, послуг) постачальників та інших кредиторів та на забезпечення інших операцій, за дебетом — погашення заборгованості за виданими векселями, її списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення.

Податковий облік. Згідно з п. 153.9 ПК норми п. 153.8 ПК не розповсюджуються на операції, що здійснюються платником податку — емітентом з розміщення та подальшого продажу корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку — емітентом.

Операції з випуску (емісії) цінних паперів не є також об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.1 ПК).

Інакше кажучи, видача векселя векселедавцем не зумовлює жодних наслідків у його податковому обліку.

Видача простого векселя

Підприємство А реалізувало підприємству Б товар на суму 1200 грн. (зокрема ПДВ — 200 грн.). У розрахунок за цей товар підприємство Б видає простий вексель строком погашення після пред’явлення, номінальною вартістю 1200 грн.

При цьому грошовий договір купівлі-продажу товарів шляхом додаткової угоди (підписаної після відвантаження товару) трансформується в договір з вексельною формою розрахунків, після чого видається вексель.

Видача та акцепт переказного векселя

Підприємство А реалізувало підприємству Б товар на суму 2400 грн. (зокрема ПДВ — 400 грн.) і придбало товар на суму 1200 грн. (зокрема ПДВ — 200 грн.) у підприємства В.

У зв’язку з виникненням заборгованостей підприємством А було прийнято рішення видати підприємству В переказний вексель номінальною вартістю 1200 грн. з призначенням платником за цим векселем підприємства Б. Вексель акцептується підприємством Б.

Обидва договори купівлі-продажу спочатку передбачали вексельну форму розрахунків.

Погашення векселя

Після закінчення зазначеного у векселі строку утримувач отримує право на пред’явлення векселя до платежу. Погашення векселя здійснюється шляхом проведення платежу за векселем на повну вартість векселя (тобто номінальну вартість, а також на суму відсотків, якщо вони зумовлені текстом векселя).

Платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.

Операція з погашення векселя не знаходить відображення в окремому податковому «ціннопаперовому» обліку векселедавця (п. 153.9 ПК).

Погашення векселя за номіналом

Підприємством видано вексель у розрахунок за отриманий товар номінальною вартістю 1200 грн. Вексель пред’явлено до платежу та оплачено за номінальною вартістю.

Викуп векселя

На відміну від погашення векселя, викуп векселя здійснюється за ціною, відмінною від номіналу, як правило, за ціною нижче його номінальної вартістю (тобто з дисконтом).

Викуп векселя відрізняється від погашення не тільки сумою операції, а й порядком її оформлення. Так, якщо при погашенні векселя платіж обов’язково має бути здійснено в безготівковій формі (ст. 6 Закону про векселі), то на викуп векселя ця вимога не розповсюджується. Тому викуп векселя може бути здійснено як за грошові кошти, так і шляхом розрахунку (або заліку) за наявними зобов’язаннями.

На відміну від погашення викуп векселя оформляється індосаментом (передавальним написом). Причому якщо при погашенні векселя, як правило, складається акт про пред’явлення векселя до платежу (або ж заява про оплату векселя), викуп векселя складанням такого акта не супроводжується, а проводиться на підставі цивільно-правового договору (наприклад, купівлі-продажу векселя, договору постачання з вексельною формою розрахунків тощо), з використанням звичайного акта приймання-передачі векселя.

При викупі векселя з дисконтом важливо пам’ятати про такі податкові особливості.

По-перше, при викупі векселя дисконт або інші знижки з номіналу векселя не спричиняють жодних коригувань у податковому обліку продавця товарів (робіт, послуг) (векселедержателя), тобто добровільна згода продавця-векселедержателя прийняти меншу суму платежу за векселем не зменшує доходів і податкових зобов’язань після ПДВ, нарахованих продавцем при продажу товарів (робіт, послуг). Пояснюється це таким.

Як відомо, у разі видачі (передачі) векселя грошові зобов’язання за платежем за договором припиняються і виникають грошові зобов’язання з платежу за векселем. Таким чином, договори, що передбачають вексельну форму розрахунків, фактично включають дві операції — товарну (постачання товарів, робіт, послуг, зобов’язання з платежу за які закриваються векселем) і вексельну (видачу векселя та погашення зобов’язань за ним). Відповідно в момент відвантаження товару (виконання робіт, надання послуг) відбувається передача права власності покупцю (перша подія) товарної операції, і постачальник незалежно від передбаченої договором форми розрахунків (у тому числі й вексельної) за загальним правилом відображає доходи та податкові зобов’язання з ПДВ.

Видача (передача) векселя продавцю за товар буде другою завершальною подією товарної операції. Після цього зобов’язання за договором купівлі-продажу припиняються і товарна операція вважається за завершену, адже розрахунок за товар було здійснено векселем у повному обсязі. Тому після видачі або передачі векселя за товари (роботи, послуги) подальші операції з таким векселем уже ніяк не вплинуть на оподаткування першої товарної операції договору купівлі-продажу. А отже, продавець, у якого вексель купувався з дисконтом, не може претендувати на зменшення податкових зобов’язань, нарахованих при продажу товарів (робіт, послуг).

Що стосується покупця (векселедавця), який викупляє виданий (переданий) вексель з дисконтом, то за тими самими підставами він не коригує податковий кредит, відображений при придбанні товарів (робіт, послуг).

Другий момент стосується податкового обліку безпосередньо сум дисконту.

При викупі векселя в окремому «ціннопаперовому» обліку векселедавця операції з видачі та зворотного викупу векселя не знайдуть відображення (на податкових наслідках ситуації, коли векселедавець викупляє власний вексель, після чого йде його продаж).

Пояснюється це тим, що в цьому випадку діятимуть норми п. 153.9 ПК, що не поширює положення п. 153.8 ПК на операції з розміщення та подальшого продажу цінних паперів (у тому числі й векселів), що здійснюються платником податку, а також на операції з їх зворотного викупу або погашення таким платником податків.

Викуп векселя з дисконтом

Припустимо, підприємство А (продавець) відвантажило підприємству Б (покупцю) товар вартістю 1800 грн. (зокрема ПДВ — 300 грн.), за який підприємство Б розрахувалося векселем номіналом 1800 грн. Собівартість відвантаженого товару 1000 грн. Згодом підприємство Б (векселедавець) викупляє виданий вексель з дисконтом 200 грн., тобто за 1600 грн.