ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
УРЕГУЛЮВАННЯ СУМНІВНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ В ПОКУПЦЯ
За сумнівну вважається заборгованість, що відрізняється від безнадійної, за якою існує невпевненість у її погашенні.
Бухгалтерський облік. Визнання заборгованості покупця сумнівною на рахунках бухгалтерського обліку не відображається.
Податковий облік. Урегулювання сумнівної заборгованості в податковому обліку покупця здійснюється відповідно до порядку, установленого ст. 159 ПК.
Так, платник податку — продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у випадку, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без узгодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з наступних подій:
— платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;
— за поданням продавця нотаріус здійснює виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).
Платник податку — продавець, який зменшив суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, зобов’язаний одночасно зменшити суму витрат цього звітного періоду на собівартість таких товарів, робіт, послуг.
У свою чергу, згідно з п.п. 159.1.2 ПК платник податку — покупець зобов’язаний зменшити витрати на вартість заборгованості, визнану судом або за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набуття законної чинності рішенням суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або здійснення нотаріусом виконавчого напису. Нагадаємо, що згідно зі ст. 85 ГПКУ рішення господарського суду набуває законної чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, тобто після закінчення 10 днів з дня оголошення рішення судом. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набуває законної чинності після розгляду справи апеляційним господарським судом з дня винесення ним відповідної постанови.
Зазначене зменшення (рядок 06.4.24 додатка СБ зі знаком «-») слід здійснювати в тому розмірі, в якому витрати раніше було відображено в податковому обліку, тобто в сумі без ПДВ. Причому витрати покупець-боржник повинен зменшувати тільки за умови, що вартість отриманих від продавця товарів (робіт, послуг) уключено ним до складу своїх витрат.
Платник податку — продавець у випадку, якщо суд не задовольняє позов (заяву) такого продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог про погашення заборгованості або її частини (крім припинення судом провадження у справі повністю або частково, у зв’язку з погашенням покупцем заборгованості чи її частини після подання продавцем позову (заяви)), зобов’язаний збільшити:
— дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), заздалегідь віднесеної ним на зменшення доходу;
— витрати відповідного податкового періоду на собівартість (її частину, визначену пропорційно сумі заборгованості, уключеної до доходу відповідно до п.п. 159.1.2 ПК) товарів, робіт, послуг, за якими виникла така заборгованість, заздалегідь віднесену ним на зменшення витрат.
На суму додаткового податкового зобов’язання, розрахованого в результаті такого збільшення доходів і витрат, нараховується пеня, визначена з розрахунку 120 % річної облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення додаткового податкового зобов’язання. Якщо в наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно чи за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує (відновлює) витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.
Водночас продавець, який зменшив суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, збільшує доходи на суму заборгованості (її частини) за такі товари, роботи, послуги, погашену покупцем, і збільшує витрати на собівартість (її частину, визначену пропорційно сумі погашеної заборгованості) цих товарів, робіт, послуг за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.
Вищезазначене зменшення витрат покупця за заборгованістю, що виникла, або її частиною не здійснюється, якщо він погашає таку заборгованість (її частину) до моменту набуття законної чинності рішенням суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або здійснення нотаріусом виконавчого напису. Не потрібно проводити коригування витрат і в тому випадку, якщо набуття законної чинності рішенням суду або здійснення нотаріусом виконавчого напису та погашення заборгованості покупцем відбуваються в межах одного кварталу. Це випливає з п.п. 159.1.4 ПК.
Розглянемо порядок відображення процедури врегулювання сумнівної заборгованості в податковому обліку покупця на умовному прикладі.
Погашення визнаної заборгованості
Підприємство «Сигма» на підставі договору купівлі-продажу 06.03.20ХХ р. придбало товар на суму 12000 грн. (без ПДВ — 10000 грн.; ПДВ 20 % — 2000 грн.). Строк оплати товару — не пізніше 10.03.20ХХ р.
В установлений строк товар оплачено не було, тому продавець надіслав на адресу покупця претензію, в якій установив граничний строк погашення заборгованості 11.04.20ХХ р. Претензію визнано покупцем, але заборгованість не погашено.
Продавець звернувся з позовом до суду, який 05.06.20ХХ р. виніс постанову про стягнення заборгованості з підприємства «Сигма».
Покупець погасив заборгованість 17.10.20ХХ р.
Отже, в цій ситуації покупець повинен зменшити свої витрати на суму 10000 грн. у звітному (податковому) періоді, на який припадає набуття законної чинності рішенням суду про стягнення заборгованості.
У зв’язку з погашенням покупцем заборгованості 17.10.20ХХ р. право на збільшення (відновлення) витрат у сумі 10000 грн. виникне в нього за підсумками 20ХХ року.
