Прострочена кредиторська заборгованість

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

ПРОСТРОЧЕНА КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ

Буває, що підприємство не виконує взяті на себе зобов’язання щодо свого контрагента (наприклад, передати товар, виконати роботу, сплатити гроші тощо) і стає боржником, тобто має кредиторську заборгованість. Кошти, виражені у грошовій формі, які не були в установлені строки повернені кредиторам, вважаються простроченою кредиторською заборгованістю.

Кредиторська заборгованість повинна значитися в обліку або до дати її погашення підприємством (стягнення контрагентом), або до дати її списання з обліку. Припустимо, що підприємство з будь-яких причин не погасило кредиторську заборгованість. При цьому кредитор не робив жодних дій для того, щоб стягнути суму цієї заборгованості зі свого боржника. Коли ж у підприємства виникне обов’язок списати кредиторську заборгованість? Це потрібно зробити після закінчення строку позовної давності, тривалість якого в загальному випадку становить три роки (ст. 256 і 257 ЦК).

Позовна давність — це строк, протягом якого кредитор може звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості з боржника. При цьому підприємство повинне керуватися нормами цивільного законодавства, що встановлюють правила перебігу, зупинення та переривання перебігу строку позовної давності (гл. 19 ЦК).

Після закінчення строку позовної давності кредиторська заборгованість списується за кожним зобов’язанням на підставі даних проведеної інвентаризації, письмового обґрунтування (бухгалтерської довідки) і наказу (розпорядження) керівника підприємства.

Бухгалтерський облік. Після закінчення строку позовної давності кредиторська заборгованість, що виникла під час операційного циклу, підлягає зарахуванню до складу доходів з відображенням на субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності за отриманими авансами, що минув

Прострочена кредиторська заборгованість за отриманими авансами виникає, якщо продавець товару отримав передоплату і з будь-яких причин затримує відвантаження товару без узгодження з покупцем. Після закінчення строку позовної давності така заборгованість у продавця — одержувача грошових коштів та в його кредитора підлягає списанню з балансу.

Податковий облік. Згідно з ПК сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною або фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, стає безнадійною заборгованістю (п.п. 14.1.11 ПК) і вважається безповоротною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 ПК).

Безповоротна фінансова допомога відображається у складі доходів з урахуванням ПДВ (п.п. 135.5.4 ПК).

У Декларації з податку на прибуток підприємства безнадійна кредиторська заборгованість зазначається в рядку 03.25 додатка IД.

Одразу виникає запитання: як бути з раніше відображеними до 01.04.2011 р. валовими доходами, що за правилом першої події (у момент отримання передоплати від покупця) були показані в рядку 01.1 старої Декларації з податку на прибуток підприємства? Чи не вийде в такому разі, що одну й ту саму суму двічі буде включено до складу доходів?

Щоб не допустити такого «задвоєння» доходів, раніше відображені валові доходи за отриманим авансом за товари, роботи, послуги необхідно сторнувати в момент закінчення строку позовної давності з одночасним збільшенням доходу від безнадійної кредиторської заборгованості. У Декларації з податку на прибуток підприємства таке зменшення слід відобразити в рядку 03.26 додатка IД із знаком «-». У результаті буде проведено: зменшення доходу на суму отриманих від покупців авансів (передоплат) за товари (роботи, послуги) (без урахування ПДВ) та збільшення доходу на суму безнадійної заборгованості (кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув) (з урахуванням ПДВ). Водночас податківці роз’яснили, що суму такої безнадійної заборгованості (без урахування ПДВ) у доходи ставити не потрібно (за умови, що при отриманні авансу було відображено валові доходи). У зв’язку з цим у доходи за рядком 03.25 додатка IД слід поставити суму безнадійної заборгованості тільки в частині ПДВ.

Щодо ПДВ зазначимо, що в періоді перетворення кредиторської заборгованості за отриманими авансами на безнадійну раніше нараховані податкові зобов’язання було б логічно відкоригувати (через відсутність об’єкта оподаткування). Водночас, чинне податкове законодавство не передбачає механізму коригування податкових зобов’язань з ПДВ. Та й податкове відомство виступає проти такого коригування.

Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, за отриманими авансами

20.05.2009 р. продавець у межах договору купівлі-продажу отримав попередню оплату в сумі 1200 грн. (зокрема ПДВ — 200 грн.). У договорі зазначено, що відвантаження проводиться протягом одного місяця після отримання оплати (20.06.2009 р.). Продавець без узгодження з покупцем затримує відвантаження. Після закінчення строку позовної давності заборгованість не погашена та підлягає списанню.

Строк позовної давності починає обчислюватися з дня, наступного за останнім днем виконання зобов’язання (з 21.06.2009 р.). Тому днем закінчення строку позовної давності слід вважати 21.06.2012 р.

Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, за отриманими товарами (роботами, послугами)

Прострочена кредиторська заборгованість за отриманими товарами (роботами, послугами) виникає, коли покупець затримує оплату без узгодження з продавцем (постачальником). Після закінчення строку позовної давності така заборгованість вважатиметься безнадійною заборгованістю (п.п. 14.1.11 ПК).

Податковий облік. Якщо сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною або фізичною особою за отриманими товарами (роботами, послугами) залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, вона підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги, на підставі п.п. 135.5.4 ПК уключається до складу його доходів (з урахуванням суми вхідного ПДВ) та відображається в рядку 03.25 додатка IД до Декларації з податку на прибуток підприємства.

Що ж до податкового кредиту з ПДВ, то згідно з нормами ПК його коригувати не потрібно.

Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, за отриманими товарами від резидента

20.05.2009 р. підприємство отримало товар у межах договору купівлі-продажу на суму 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.). У договорі не зазначено строк виконання покупцем зобов’язань з оплати товару. 10.06.2009 р. продавець висунув вимогу про оплату поставленого товару. Покупець вартість товару не сплатив.

Після закінчення строку позовної давності покупець приймає рішення про списання заборгованості зі строком позовної давності, що минув.

Оскільки строк виконання зобов’язань у договорі не встановлено, то й перебіг строку позовної давності починається після закінчення 7 днів з моменту витребування кредитором. Таким чином, з 18.06.2009 р. необхідно починати відлік перебігу строку позовної давності. Закінченням строку позовної давності слід вважати 18.06.2012 р.

Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, за отриманими товарами від нерезидента

Підприємство уклало контракт з нерезидентом на постачання товару. В умовах контракту застережено, що оплата здійснюється протягом 2 місяців з моменту постачання товару.

18.03.2009 р. (курс НБУ — 7,7 грн./$) підприємство отримало від постачальника товар вартістю $ 2000. Згідно з митною декларацією плата за митне оформлення поза місцем розташування митного органу склала 30,80 грн., ПДВ — 3080,00 грн.

Курс НБУ на 31.03.2011 р. склав 7,7 грн./$ на момент списання кредиторської заборгованості (на 19.05.2012 р.) — 7,9857 грн./$.

Після закінчення 2 місяців (18.05.2009 р.) оплату не проведено. Строк позовної давності починає обчислюватися з наступного за останнім днем дня виконання зобов’язання (з 19.05.2009 р.). Тому закінченням строку позовної давності слід вважати 19.05.2012 р. (країна постачальника не приєдналася до Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів).

Наведемо приклади відображення операцій у податковому обліку сум безнадійної заборгованості після закінчення строку позовної давності, припустивши, що вартість товару — 1000 грн., ПДВ — 200 грн. (див. таблиці на с. 43).

Податкові наслідки списання заборгованості
зі строком позовної давності, що минув,
 за товарами (роботами, послугами)

Податкові наслідки списання заборгованості
зі строком позовної давності, що минув, за авансами