Реєстрація платником ПДВ
Підприємство бажає добровільно зареєструватися платником ПДВ на підставі ст. 182 ПК. У податковій, крім реєстраційної заяви платника ПДВ, вимагають додатково надати документи, які б підтверджували факт здійснення оподатковуваних операцій. Чи правомірні дії працівників податкової служби?
Перш за все слід зазначити, що з 01.07.2012 р. у зв’язку з набуттям чинності Законом № 4834 знято обмеження щодо добровільної реєстрації платником ПДВ, що існували раніше. Так, нагадаємо, що раніше для того, щоб отримати статус добровільного платника ПДВ, особі потрібно було:
— або як мінімум 1 рік пропрацювати, здійснюючи оподатковувані операції, і мати за цей рік постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ не менше 50 % від загального обсягу постачань;
— або мати статутний капітал чи балансову вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) понад 300 тис. грн.
Нині законодавці повернулися до колишньої системи. Ті особи, які здійснюють оподатковані операції, але не досягли обсягу у 300 тис грн., можуть за своїм бажанням без будь-яких умов за обсягами постачань і статусом покупців зареєструватися платниками ПДВ (п. 182.1 ПК). Відповідно, тепер без жодних обмежень можуть зареєструватися платниками ПДВ і новостворені суб’єкти господарювання. Щоправда, тут потрібно звернути увагу на формулювання п. 182.1 ст. 182 ПК, яким передбачено, що зареєструватися добровільним платником може особа, яка «здійснює оподатковувані операції».
Тому, для того щоб формально виконати всі вимоги ст. 182 ПК, особі потрібно здійснити як мінімум одну оподатковувану операцію.
Зазначимо, що оподатковуваною операцією вважається операція, що підлягає обкладенню податком на додану вартість (п.п. 14.1.186 ПК), тобто обкладається ПДВ за ставкою 20 % або 0 %. Важливо звернути увагу, що такими операціями вважаються саме операції постачання (придбання не враховується).
Тепер стосовно документів, що подаються для реєстрації. Згідно з п. 183.1 ПК особа, яка прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ, подає до органу податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву (ф. № 1-ПДВ). Нагадаємо, що в разі добровільної реєстрації така заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ і матиме право на податковий кредит та виписку податкових накладних (п. 183.3 ПК). При цьому в Положенні про реєстрацію платників ПДВ (п. 3.8) зазначено, що:
«з метою підтвердження достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг або відповідність особи вимогам, визначеним <...> пунктом 182.1 статті 182 <...>, така особа відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу подає до податкового органу документи, що підтверджують такі відомості».
Таким чином, факт здійснення оподатковуваної операції потрібно підтвердити документально. Конкретного переліку документів, які потрібно подавати, Положення про реєстрацію платником ПДВ не містить. Але за роз’ясненнями, наведеними в ЄБПЗ (див. наприклад, роз’яснення в розд. 130.01), такими документами можуть бути, наприклад, копії виписок банку або довідка банку про рух грошових коштів, копії документів, що підтверджують відвантаження товарів, виконання робіт або надання послуг тощо.
Тут ще важливо звернути увагу на те, що для цілей ПДВ-реєстрації враховуються тільки фактично здійснені операції. Тому, наприклад, просто укладення договору не буде достатнім підтвердженням факту здійснення оподатковуваних операцій.
