Як правильно вести податковий спір у суді
Наразі податкове повідомлення-рішення у 99,9% випадків скасовується тільки за рішенням суду. Тому від того, наскільки грамотно платник податків підготує необхідні документи та побудує свою лінію поведінки в суді, багато в чому залежить позитивний кінцевий результат. У пропонованому матеріалі розкажемо про те, як звернутися до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, а також про те, на що насамперед слід звернути увагу в світлі нинішньої судової практики.
Андрій Брильов, юрист
Які строки для подання позову?
Як показує практика, багато хто прагне встигнути подати позов протягом 10 днів, що настають за днем отримання остаточного рішення від ДПС України за скаргою на податкове повідомлення-рішення. Тоді не виникне податкового боргу та інших, пов’язаних з цим неприємностей (податкова застава тощо). Насправді ж строк позовної давності для оскарження податкових повідомлень-рішень у судовому порядку становить 1095 днів з моменту їх отримання. Про це йдеться в п. 56.18 ст. 56, ст. 102 ПК, а також у листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1935/11/13-11.
Не всі знають, що в разі звернення до суду оскаржувана сума податкових зобов’язань виводиться зі складу податкового боргу (якщо він уже встиг виникнути) до набуття судовим рішенням законної чинності. Так, згідно з п. 4.4 Порядку № 985 у разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про відкриття провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати, сума грошового зобов’язання, нарахована в картці особового рахунка, підлягає виведенню з неї в окремий реєстр, де вона враховується до дня набуття судовим рішенням законної чинності.
Який обрати суд?
Розгляд спорів з податковими органами належить до компетенції окружних адміністративних судів і здійснюється згідно з процедурою, установленою КАС України. Спір про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення може бути розглянуто адміністративним судом як за місцем перебування платника податків, так і за місцем знаходження податкового органу (ч. 2 ст. 19 КАС України). Про це правило необхідно пам’ятати тоді, коли платник податків і податковий орган, що прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, розташовані в різних областях України.
За подання адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення справляється судовий збір у розмірі 1 % від донарахованих сум, але не менше 0,1 і не більше 2 мінімальних зарплат, установлених на 1 січня відповідного року. При встановленому на 1 січня 2012 року рівні мінімальної зарплати в 1073 гривні, мінімальний і максимальний розмір судового збору становлять відповідно 107,3 і 2146 гривень. Реквізити для сплати судового збору для кожного конкретного окружного адміністративного суду та порядок заповнення платіжного доручення можна дізнатися на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (www.court.gov.ua).
Надалі, у разі задоволення позову, суму судового збору може бути повернено з Державного бюджету України позивачу.
Як правильно скласти адміністративний позов?
Позовну заяву про скасування податкового повідомлення-рішення умовно можна представити у вигляді таких блоків:
1. Найменування сторін та їх реквізити
Тут зазначається реквізити позивача та відповідача. Як показує практика, часто суди, економлячи на поштових витратах, повідомляють сторони про дату майбутнього судового засідання телефонограмою. Крім того, нерідко й повістки про дату та час судового засідання надсилаються із запізненням. Тому в позовній заяві доцільно зазначити контактний телефон позивача або його діючого уповноваженого представника.
2. Суть позовних вимог
Якщо йдеться про скасування податкових повідомлень-рішень, то позовні вимоги можуть бути сформульовані у формі їх скасування або визнання недійсними. Також зазначаються й реквізити оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (номер і дата). На практиці багато хто помилково зазначає в позові вимогу про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним. Проте така вимога характерна щодо нормативно-правових актів, а не до актів індивідуальної дії (до яких, зокрема, належать податкові повідомлення-рішення). Крім того, якщо платник податків вважає, що його перевірку було проведено неправомірно, він може в позові, крім скасування податкових повідомлень, попросити суд визнати неправомірними дії з проведення перевірки.
3. Опис обставин, що обґрунтовують позов
Сам початок позовної заяви присвячено тому, що описуються обставини, які передують прийняттю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Початок позовної заяви може виглядати приблизно таким чином:
«У період з «____» по «______» працівниками ДПІ __________ було проведено перевірку підприємства «____» за період з ____________ по ________. За наслідками перевірки складено Акт №_______ від «___»__________ (надалі — Акт перевірки). На підставі висновків Акта перевірки прийнято наступні податкові повідомлення-рішення, відповідно до яких підприємству донараховано такі грошові зобов’язання:___________________
Підприємство не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями з огляду на наступне».
І далі, якщо платник податків до звернення до суду надсилав свої заперечення на акт перевірки та оскаржив податкове повідомлення-рішення шляхом подання скарг, у позовній заяві мають бути використані основні аргументи, що їх підтверджують:
— реквізити договорів, прибуткових (видаткових), податкових, товарно-транспортних накладних;
— посилання на положення нормативно-правових актів, що підтверджують правову позицію підприємства;
— інформацію про адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень, якщо таке проводилося.
4. Перелік документів, що додаються до позовної заяви
Редакція чинної ст. 106 КАС України вимагає, щоб до позовної заяви було додано докази, що підтверджують позовні вимоги. Нинішні реалії розгляду судових спорів такі, що незалежно від того, що написано в акті перевірки, суди вимагають від підприємств повний пакет первинних документів. А враховуючи, що до адміністративного суду подаються 2 комплекти позовних матеріалів (для суду та для відповідача), можна тільки уявити, яку купу документів доведеться готувати і скільки сил та часу це потребуватиме. Тому, як показує практика, стандартний набір документів, що додаються до позовної заяви, може в себе включати:
— платіжне доручення (квитанцію) про оплату судового збору;
— копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень;
— копію акта перевірки (якщо він не дуже об’ємний);
— копії матеріалів адміністративного оскарження, якщо воно проводилося (заперечення на акт перевірки, первісну та повторні скарги, а також рішення за ними);
— копію свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;
— копію довідки з органів статистики;
— копію довідки за формою № 4-ОПП;
— копію свідоцтва платника ПДВ (якщо спір стосується донарахувань за цим податком).
Такий самий пакет документів, за винятком платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору, разом з позовною заявою готується і для відповідача. Усі копії документів мають бути завірені таким чином: відмітка «Копія вірна», печатка підприємства, посада та підпис особи, яка завірила копію, та її розшифровка.
Сама позовна заява підписується керівником підприємства. Позовна заява може бути підписана і представником підприємства. У цьому випадку до позовної заяви також має бути додана і довіреність. Зверніть увагу, що положення КАС України не вимагають, щоб позовна заява обов’язково була завірена печаткою платника податків.
Пакет позовних матеріалів подається до канцелярії відповідного адміністративного суду або надсилається поштою.
Що робити при відкритті провадження у справі та у проміжок до першого судового засідання?
Після того, як відкрито провадження у справі, і до призначення першого судового засідання для швидкого розгляду спору до суду доцільно надати максимальну кількість документів, що підтверджують правову позицію платника податків. До таких документів належать:
— копія акта перевірки (якщо вона не надавалася разом з позовною заявою);
— копії накладних (прибуткових, видаткових, податкових товарно-транспортних);
— копії документів, що підтверджують оплату товару (платіжні доручення або банківські виписки);
— документ (наприклад, бухгалтерська довідка), що підтверджує відображення в обліку підприємства операцій з придбання товару;
— докази використання отриманих товарів або послуг у господарській діяльності.
Нинішня судова практика йде таким шляхом, що незалежно від висновків акта перевірки під час розгляду справи перевіряється реальність здійснених господарських операцій. Тому, готуючись до першого судового засідання, необхідно пропрацювати (у тому числі й документально) відповіді на такі запитання: хто здійснював транспортування товарів (якщо йдеться саме про товар), як здійснювалося його зберігання і як цей товар було використано надалі? Якщо донарахування стосуються операцій, здійснених одразу за декількома договорами, доцільно розписати для суду господарські операції за кожним договором окремо.
Як поводитися в судовому засіданні?
Перед першим судовим засіданням основні моменти спору рекомендується розписати на папері. Узагальнено розгляд справи за податковими спорами в адміністративному суді відбувається таким чином. Спочатку платник податків (позивач) стисло озвучує свою позицію, викладену в позовній заяві. Потім свої запитання ставлять суд і відповідач (податковий орган). Після цього свою позицію озвучує відповідач. Потім суд і позивач ставлять йому свої запитання. У цьому випадку бажано підготувати запитання до відповідача заздалегідь. Ці запитання можуть стосуватися дій під час проведення перевірки, документів, досліджених під час перевірки, методів дослідження тощо.
Наступною стадією судового процесу є дослідження доказів. Тут суд перелічує всі документи, що перебувають у матеріалах справи. Після цього приходить час судових дебатів. Під час них позивач просить задовольнити позов у повному обсязі, а відповідач — відповідно відмовити в позові. На завершення розгляду справи суддя виходить у дорадчу кімнату і після нетривалої перерви оголошує, як правило, резолютивну частину постанови (задовольнити позов чи відмовити).
Винесене на користь платника податків судове рішення ще не означає автоматичне скасування податкових повідомлень-рішень. Для цього судове рішення має набути законної чинності. Існують такі правила визначення моменту набуття законної чинності судовим рішенням.
1. Якщо постанова не була оскаржена в апеляційному порядку, вона набуває законної чинності після закінчення 10 днів з моменту отримання постанови.
2. Якщо на постанову було подано апеляційну скаргу, вона набуває законної чинності після закінчення апеляційного розгляду справи, за умови, що її не було скасовано.
3. Якщо судом апеляційної інстанції рішення окружного адміністративного суду було скасовано, нова постанова, вже прийнята апеляційним адміністративним судом, набуває законної чинності з моменту її оголошення.
Що робити, якщо ви не згодні з рішенням суду?
Якщо окружним адміністративним судом постанову було прийнято не на користь платника податків, він має право звернутися з апеляційною скаргою до апеляційного адміністративного суду. Структура апеляційних адміністративних судів побудована таким чином, що повноваження одного суду можуть територіально охоплювати декілька областей України. Про території, на які розповсюджується юрисдикція того чи іншого апеляційного адміністративного суду, можна дізнатися з Додатка № 2 до Указу Президента України від 16.11.2004 р. № 1417/2004. Саму ж адресу необхідного апеляційного адміністративного суду та реквізити щодо сплати судового збору можна також дізнатись на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (www.court.gov.ua).
Апеляційна скарга подається через той окружний адміністративний суд, який виніс оскаржувану постанову. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору (що становить 50 % від тієї суми, яку було сплаченп при поданні позову), а також копію апеляційної скарги за кількістю учасників (відповідача, третіх осіб, прокурора). Крім того, копія апеляційної скарги надсилається одночасно й до апеляційного адміністративного суду. Для подання апеляційної скарги встановлюються такі строки:
— якщо окружним адміністративним судом у судовому засіданні було оголошено повний текст постанови, апеляційна скарга подається протягом 10 календарних днів з моменту оголошення постанови;
— якщо в судовому засіданні було оголошено тільки резулятивну частину постанови, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з моменту отримання повного тексту.
Процедура розгляду апеляційної скарги в апеляційному адміністративному суді мало чим відрізняється від розгляду адміністративного позову в суді першої інстанції. У разі задоволення скарги апеляційним адміністративним судом виноситься постанова. Якщо ж апеляційну скаргу залишено без задоволення, виноситься ухвала.
У випадку якщо платник податків не згоден з рішенням судів першої та (або) апеляційної інстанції, він має право звернутися з касаційною скаргою на них. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту підписання (зверніть увагу — не отримання) повного тексту постанови або ухвали апеляційного адміністративного суду.
За подання касаційної скарги сплачується також судовий збір, але вже в розмірі 70 % від тієї суми, яку було спочатку сплачено при поданні адміністративного позову.
Оформляючи касаційну скаргу, крім інших вимог, не забудьте попросити Вищий адміністративний суд припинити виконання оскаржуваних рішень. Таке право суду касаційної інстанції закріплено у ст. 215 КАС України.
Використані нормативні документи
ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Порядок № 985 — Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом ДПАУ № 985 від 22.12.2010 р.
КАС України — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.
