Векселі отримані

ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ

ВЕКСЕЛІ ОТРИМАНІ

Вексель — цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу певну суму власнику векселя (векселедержателю) (ст. 14 Закону про цінні папери). Як видно з визначення, вексель, з одного боку, є безумовним грошовим зобов’язанням і є засобом платежу, а з іншого — цінним папером.

Векселі бувають двох видів: прості та переказні. Уніфікований закон про векселі не містить визначень простого векселя та переказного векселя, а містить тільки перелік реквізитів, що мають бути зазначені в документі, щоб той мав чинність простого або переказного векселя.

Основна ж відмінність простого від переказного векселя полягає в кількості учасників операції. У разі використання простого векселя їх двоє: особа, яка зобов’язалася виплатити певну суму грошей (боржник), та особа, на чию користь боржник зобов’язався сплатити гроші (векселедержатель). Простий вексель виписується та підписується боржником (векселедавцем). При цьому спочатку передбачається, що платником за векселем є його векселедавець.

У разі використання переказного векселя з’являється третя фігура — платник за векселем (трасат). Переказний вексель (тратта) виписується та підписується кредитором (трасантом) і містить пропозицію боржнику векселедавця (трасату) сплатити в зазначений строк позначену у векселі суму третій особі — векселедержателю (ремітенту — кредитору трасанта). Таким чином, векселедавець (трасант) для платника за векселем (трасатом) виступає кредитором, а для векселедержателя — боржником. Платнику пропонується погасити в рахунок його заборгованості перед векселедавцем заборгованість останнього перед векселедержателем. Таким чином, сенс переказного векселя полягає в тому, що векселедавець призначає платником за векселем свого боржника, тобто на відміну від простого векселя векселедавець і платник за переказним векселем не збігаються.

Правила податкового та бухгалтерського обліку для кожної сторони вексельного обігу різні. Сторонами вексельного обігу є — векселедавець (особа, яка видала вексель) і векселедержатель (отримувач векселя). При цьому, як правило, векселедавець і платник за векселем — одна й та сама особа (у разі переказного векселя ці сторони, як наголошувалося, не збігаються). Ми зупинимося тільки на обліку отриманих векселів.

Бухгалтерський облік. У бухгалтерському обліку згідно з Інструкцією № 291 векселі отримані обліковуються на таких рахунках (субрахунках):

34 «Короткострокові векселі отримані», що має два субрахунки:

341 «Короткострокові векселі, отримані в національній валюті»

342 «Короткострокові векселі, отримані в іноземній валюті»;

182 «Довгострокові векселі отримані» (Інструкцією № 291 не передбачено відкриття субрахунків в іноземній і національній валюті).

На рахунку 34 «Короткострокові векселі отримані» за дебетом вищезазначених субрахунків відображають отримання векселів за продані товари (роботи, послуги). За кредитом — отримання коштів на погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо. Зазначимо, що для переказних векселів можна створити два субрахунки другого порядку 3411 «Переказні векселі отримані, але не акцептовані» і 3412 «Переказні векселі отримані й акцептовані».

Аналітичний облік на рахунку 34 «Короткострокові векселі отримані» ведеться за кожним отриманим векселем.

На субрахунку 182 «Довгострокові векселі отримані» ведеться облік векселів, отриманих на забезпечення довгострокової заборгованості, визначення якої надане в П(С)БО 10. Тобто тих векселів, що отримані на забезпечення дебіторської заборгованості, яка не виникає під час нормального операційного циклу й така заборгованість буде погашена після 12 місяців з дати балансу. Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, строками її виникнення та погашення.

У Балансі підприємства (форма № 1) отримані векселі залежно від строку погашення відображаються в таких рядках:

«Векселі отримані» (рядок 150 Балансу) — короткострокові векселі;

«Довгострокова дебіторська заборгованість» (рядок 050 Балансу) — довгострокові векселі.

Векселі, придбані за грошові кошти, відображаються на рахунках:

14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (рядок 045 Балансу)

35 «Поточні фінансові інвестиції», субрахунок 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» (рядок 220 Балансу).

Податковий облік. У цілях податкового обліку операції з векселями належать до операцій особливого виду. У ПК є спеціальна норма — п. 153.8 «Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами». Згідно з цією нормою платник податків замість звичних доходів і витрат повинен вести окремий «ціннопаперовий» облік доходів і витрат. Такий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами ведеться за окремими видами цінних паперів: акціями та іншими корпоративними правами, облігаціями, векселями, іпотечними сертифікатами (іпотечними сертифікатами участі та іпотечними сертифікатами з фіксованою прибутковістю), сертифікатами фондів операцій з нерухомістю, іншими цінними паперами та деривативами. У податковому обліку відображається тільки підсумковий позитивний фінансовий результат — прибуток від операцій з цінними паперами, що розраховується як сума прибутків від операцій з цінними паперами кожного виду та включається за підсумками звітного періоду до складу інших доходів (рядки 03.20 і 03.21 додатка ІД до Декларації з податку на прибуток).

Облік «ціннопаперових» доходів і витрат протягом звітного року ведеться наростаючим підсумком у додатку ЦП до Декларації з податку на прибуток підприємства. Якщо за підсумками року за будь-яким видом цінних паперів (у нашому випадку це векселі) отримано збиток, то він переноситься на зменшення фінансового результату за таким самим видом цінних паперів майбутніх звітних періодів і прибуток, отриманий за іншими видами цінних паперів, не зменшує.

Згідно з п. 189.7 ПК у разі якщо платник податків здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування згідно зі ст. 185 ПК, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі — вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, установленому п. 188.1 ПК, без урахування дисконту чи інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями — така договірна вартість, збільшена на суму відсотків, нарахованих або таких, які мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

За нормами п. 189.8 ПК на номінал векселя, у тому числі без урахування дисконту або з урахуванням відсотків, податкові зобов’язання не нараховуються. Крім цього, існує й п.п. 196.1.1 ПК, що виводить з-під об’єкта оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення в будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за грошові кошти цінних паперів, випущених в обіг (емітованих) суб’єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, видача векселя як забезпечення або підтвердження заборгованості векселедавця в цілях оподаткування не є об’єктом обкладення ПДВ. Відповідно в податковому обліку сторін ця операція не матиме жодних податкових наслідків. Якщо погашення векселя здійснюється в негрошовій формі (зустрічним постачанням товарів/послуг), то базою обкладення ПДВ буде договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче звичайних цін (п. 188.1 ПК). При цьому:

— за безпроцентними векселями — без урахування дисконту чи інших знижок з номіналу такого векселя;

— за процентними векселями — збільшена на суму відсотків, які нараховані або мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Що стосується обкладення податком на прибуток процентних векселів, то згідно з п.п. 153.4.3 ПК векселедавець уключає суми відсотків до складу витрат у податковому періоді, протягом якого здійснено або повинна була здійснюватися виплата таких відсотків. Отже, векселедержатель одночасно включає аналогічні суми до складу доходів.

Отримання та погашення простого та переказного векселів

Підприємство реалізувало товар на 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.) первісною вартістю 43000 грн. У рахунок погашення заборгованості покупець передав короткостроковий вексель, номінальна вартість якого 60000 грн. Після закінчення зазначеного у векселі строку він пред’являється до платежу та погашається грошовими коштами.

Розглянемо порядок відображення операцій з отримання та погашення простого та переказного векселя.

Продаж векселя за ціною нижче номінальної

Підприємство реалізувало товар на 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.) первісною вартістю 43000 грн. У рахунок погашення заборгованості покупець передав короткостроковий вексель, номінальна вартість якого 60000 грн. Отриманий вексель було продано за 45000 грн. (за ціною нижче номінальної).

Отримання та погашення процентного векселя

Підприємство реалізувало товар на 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.) первісною вартістю 43000 грн. У рахунок погашення заборгованості покупець передав короткостроковий вексель, номінальна вартість якого 60000 грн. Після закінчення зазначеного у векселі строку він пред’являється до платежу та погашається грошовими коштами. Вексель процентний — відсотки нараховуються після пред’явлення векселя до платежу в сумі 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.).

Викуп векселя з дисконтом

Підприємство реалізувало товар на 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.) первісною вартістю 43000 грн. За відвантажений товар підприємство отримало вексель. Номінальна вартість короткострокового векселя — 60000 грн. Не чекаючи кінцевого строку пред’явлення векселя до платежу, векселедержатель достроково звертається до векселедавця з пропозицією погасити вексель. Грошові кошти, отримані за вексель, дорівнюють 55000 грн. (дисконт склав 5000 грн.) 

Погашення векселя в негрошовій формі

Підприємство реалізувало товар на 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.) первісною вартістю 43000 грн. У рахунок погашення заборгованості покупець передав короткостроковий вексель, номінальна вартість якого 60000 грн. Отриманий вексель було передано підприємству «А» у забезпечення кредиторської заборгованості, що виникла, за отримані товари в сумі 60120 грн. (у тому числі ПДВ — 10020 грн.).

Покупка векселя у торговця цінними паперами

Підприємство придбало в торговця цінними паперами вексель номінальною вартістю 60000 грн.