«Має революція початок, не має революція кінця…»
Олексій Кузнєцов, заступник головного редактора
Податківцям аж свербить — так хочеться реформуватися. Незважаючи на те, що в травні — липні вже прийнято низку законів, зокрема досить масштабних, якими вносяться зміни до Податкового кодексу (наприклад, Закони від 24.05.2012 р. № 4834-VI та від 05.07.2012 р. № 5083-VI), Держподатслужба вирішила не зупинятися на досягнутому і правити Кодекс далі. Останніми тижнями податкове відомство розпочало активний піар підготовленого в його надрах програмного документа — Концепції реформування податкової системи України. Саму Концепцію, зрозуміло, обговорювати на сторінках нашого видання немає сенсу — слова в ній гарні й інакшими бути за визначенням не можуть.
А от про перший із законопроектів, розроблених у рамках цього-таки реформування, поговорити варто. Що ж пропонується змінити в нашій податковій системі?
ПДВ
1. Замість єдиної 20 % ставки ПДВ запропоновано ввести 12 % ставку для:
— імпортних операцій;
— постачання товарів, увезених на митну територію України;
— постачання підакцизних товарів;
— усіх видів послуг;
— галузей, що належать до природних монополій та енергетичного сектора.
Решта операцій обкладатиметься за ставкою 7 %. Для експорту зберігається нульова ставка.
Зниження ПДВ — це, звісно, добре. Але диференціація ставок, особливо така значна, — це створення нового джерела серйозних конфліктів. Адже тут відкривається широке поле для свавілля податківців, з одного боку, та для махінацій несумлінних платників податків — з другого. Неминучими будуть, наприклад, конфлікти, пов’язані з бажанням податківців вичленувати з ціни товарів, що поставляються, вартість різних додаткових послуг та обкласти її за підвищеною ставкою. Подібне ми вже проходили в 90-ті роки.
Крім того, загальне зниження ставки ПДВ обов’язково призведе до проблеми з бюджетним відшкодуванням. Автори законопроекту з цим собі голову не морочили, а вирішення проблеми відклали на потім. Поки ж пропонується суми бюджетного відшкодування ПДВ за податкові періоди до 1 січня 2013 року оформити облігаціями внутрішньої державної позики. Причому ні термін, ні порядок погашення таких облігацій в законопроекті жодним чином не конкретизовано.
2. Ліквідовуються більшість існуючих пільг з оподаткування, зокрема «спецрежимні» та сільськогосподарські.
3. На додачу до транспортних квитків, готельних рахунків та касових чеків на суму до 200 грн. запроваджується ще один вид документів, що підтверджує право на податковий кредит з ПДВ без виписки податкових накладних, — первинний документ бухгалтерського обліку, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Але не поспішайте радіти. По-перше, форму такого документа має бути затверджено Мінфіном, а по-друге, сам документ для надання йому юридичної сили реєструватиметься в установленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних. З тексту законопроекту не зовсім зрозуміло, в яких саме випадках можна буде використовувати подібні первинні документи. Не виключено, що тут маються на увазі документи, якими супроводжується скарга платника податків на постачальника, що відмовився видати податкову накладну.
4. Найголовніше: проект передбачає фактичне введення податку з обороту за ставкою 2,5 % (з подальшим зниженням до 2 %). Щоправда, в тексті цей новий податок заховано до розділу V «Податок на додану вартість» під сором’язливою назвою «Додаткове оподаткування за ставкою 2 відсотки». Новий податок додається до ціни товарів/послуг і сплачується до бюджету окремо від решти ПДВ. При цьому сума такого податку автоматично перераховується до бюджету банком не пізніше наступного операційного дня після зарахування коштів в оплату товарів (послуг) покупцем (замовником) на банківський рахунок постачальника.
А ось тут галузева диференціація ставок була б зовсім не зайвою. Не секрет, що рентабельність бізнесу за галузями має різницю в рази, а то і в десятки разів. І сума, яка високодохідному підприємству здасться дрібницею, для низькодохідного може виявитися непосильним вантажем. Скажімо, для оптовика, що має норму прибутковості 5 %, запровадження цього податку означатиме зниження прибутку удвічі.
ПДФО і ЄСВ
1. Шкалу ПДФО пропонується розширити: замість «15 % —17 %» увести «10 % — 15 % — 20 %». Найменша ставка повинна застосовуватися до доходу, величина якого зараз дає право на податкову соціальну пільгу, при цьому сама базова пільга ліквідується (залишаються тільки пільги на дітей тощо).
2. Нарешті влада почала розуміти, що без істотного зниження ставки єдиного соціального внеску ні про яку реальну легалізацію «конвертних» зарплат не може бути й мови. Тому ставку ЄСВ з роботодавця, яка зараз лежить між 30 і 50 % (залежно від класу ризику), пропонується замінити єдиною недиференційованою ставкою 15 %.
Цей пункт здається нам найменш реалістичним, якщо врахувати постійний брак грошей у Пенсійному фонді. Щоправда, частково цю проблему збираються вирішувати шляхом поновлення 3 % збору з купівлі безготівкової іноземної валюти юрособами — суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Але чи вистачить цього для покриття дефіциту ПФУ? Сумніваємося.
Інше
1. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, який повинен діяти у нас до 1 січня 2015 року, пропонується скасувати вже зараз.
2. Також пропонується скасувати збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ.
Оцінюючи цей законопроект у цілому, необхідно визнати: документ розроблено погано і надто вже відгонить передвиборним популізмом. Що ж, ураховуючи важливість запропонованих у ньому реформ, будемо стежити за його подальшою долею і у міру надходження нової інформації повідомляти її нашим читачам.
Реквізити ВМД поки що можна не вписувати до податкової накладної
Держподатслужба роз’яснила питання, яке виникло у зв’язку з тим, що Законом України від 05.07.2012 р. № 5083-VI уведено новий обов’язковий реквізит податкової накладної — номер і дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, увезеного на митну територію України.
У листі ДПСУ від 21.08.2012 р. № 1272/
0/71-12/15-3117 указується, що сьогодні цей обов’язковий реквізит зазначати в податковій накладній не треба — доти, поки не буде затверджено нову форму податкової накладної з відповідними графами.
Вельми розумне рішення. А могли й змусити вписувати дані про ВМД до будь-якої іншої графи, як це було свого часу з кодами УКТ ЗЕД.
ДПСУ розповіла, як перевіряти звичайні ЗЕД-ціни
ДПСУ розробила і розіслала на місця (листом від 24.07.2012 р. № 20001/7/15-1217) Методичні рекомендації щодо алгоритму визначення звичайної ціни продукції (товарів) при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
Цінність Методрекомендацій насамперед полягає в тому, що в них серед іншого зазначено конкретні джерела інформації, які рекомендовані податківцям для визначення звичайної ціни. Крім таких очевидних джерел, як статистичні дані державних органів статистики та інформація від податкових органів інших країн, а також цін спеціалізованих бірж з торгівлі окремими видами продукції, великий інтерес становить перелік інтернет-сайтів, які, на думку податківців, можуть стати авторитетним джерелом цінової інформації:
— metaltorg.ru — ціни на метали;
— metalcourier-online.com — світові ціни на метали, феросплави та вугілля;
— icis.com — аналітика цін хімічної продукції та продукції нафтопереробки на світових ринках Азії, Африки та Європи;
— commodityonline.com — ціни на метали на світових товарних біржах;
— ugmk.ua — ціни на метали та продукти з металу на українському ринку;
— me.kmu.gov.ua — сайт Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (моніторинг цін на метали на світових біржах);
— visnik.kiev.ua — щодо цін на зернові культури за контрактами, укладеними на товарних біржах;
— agriagency.com.ua — ціни на пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою, рапс;
— cropcongress.org — ціни на сільськогосподарську продукцію (зерно, ячмінь, пшеницю тощо);
— zerno.org.ua — ціни та аналітика закупівельних цін на зерно тощо.
Отже, учасникам ЗЕД бажано час від часу навідуватися на ці сайти, а також зазирати в бюлетені Держзовнішінформу, що рекомендуються податківцями: «Огляд цін українського та світового товарних ринків», «Біржові товари», «Сталевий прокат», «Сировинні матеріали», каталог «Імпортери та експортери України».
Цікаво, що Методрекомендації розроблено під норми п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а не під норми ст. 39 ПК, яка прийде йому на зміну з 1 січня майбутнього року. Утім, різниця між нинішніми та майбутніми нормами не така вже й відчутна, тому Методрекомендації, скоріш за все, застосовуватимуться і наступного року. Після невеликої косметичної правки, зрозуміло.
Для ЗЕД-бартеру продовжено терміни розрахунків
Опублікований і набув чинності з 18.08.2012 р. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності» від 05.07.2012 р. № 5061-VI. Термін між вивезенням експортного товару та ввезенням імпортного за бартерним договором став єдиним для всіх операцій та при цьому зріс удвічі — з 90 до 180 днів. Відповідно, скасовано і спеціальний 60-денний термін, що діяв у разі бартерного експорту високоліквідних товарів, та збільшено (порівняно з 90 днями) 150-денний термін, що діяв при імпорті каучуку.
Щоправда, взамін суб’єкти ЗЕД позбулися можливості продовжувати терміни виконання контракту за індивідуальним дозволом. Проте, по-перше, подібні дозволи і раніше, як правило, не перевищували 180 днів, а по-друге, отримати їх було не так і просто. Отже, більшість ЗЕД-суб’єктів зітхнуть із полегшенням.
Негативний фінрезультат за ЦП враховується тільки на чверть?
ДПСУ обнародувала свою позицію щодо обліку від’ємного фінрезультату від операцій з цінними паперами та деривативами (станом на 1 січня 2012 року) в податкових деклараціях за звітні періоди починаючи з I півріччя 2012 року. На думку податківців, із цих сум у податковій декларації з податку на прибуток враховується лише 25 %.
Нам цей висновок здається більш ніж сумнівним. Проте платникам податків слід бути готовими до того, що податківці на місцях виходитимуть саме з такої позиції. Адже відповідний лист ДПСУ від 09.08.2012 р. № 320/0/71-12/15-1217 «Про відображення від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами в 2012 — 2015 роках» розіслано в усі місцеві ДПА з розпорядженням урахувати зазначену інформацію при проведенні контрольно-перевірочної роботи та винесенні рішень у процесі апеляційних узгоджень.
Податкові стягнення з працівників підпорядковано КЗпП
В Інтернеті з’явився цікавий лист ДПСУ від 06.03.2012 р. № 8724/Я/17-1114, в якому описано порядок утримання із заробітної плати працівника штрафу за необґрунтоване застосування податкової соціальної пільги (ПСП).
Якщо платник податків порушив порядок застосування ПСП, то він втрачає право на її отримання, а роботодавець нараховує та утримує відповідну суму недоплати податку і штраф у розмірі 100 % суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податків, а у разі, коли сума виплати недостатня, — за рахунок наступних виплат.
При цьому бухгалтер, утримуючи цю недоплату, нерідко забуває про існування ст. 128 Кодексу законів про працю, згідно з якою розмір утримань при кожній виплаті зарплати не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 % зарплати, що належить до виплати працівнику. Про це й нагадують автори листа.
Мінфін повідомив, як заповнювати документи на розрахунки з бюджетом
Міністерство фінансів обнародувало новий Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, затверджений наказом від 07.07.2012 р. № 817. Водночас втратив чинність попередній аналогічний документ, затверджений наказом ДПАУ від 01.07.2002 р. № 301.
Зауважимо, що заміна Порядку від ДПАУ на такий самий від Мінфіну не обмежилася зміною «шапки». Немало там і суттєвих правок. Зокрема, майже повністю змінено список кодів видів сплати.
Наведено приклади заповнення поля «Призначення платежу» розрахункового документа при сплаті платежів до бюджету, здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ та повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Олексій Кузнєцов
