Сплачувати частіше, звітувати рідше та інші новини

Сплачувати частіше, звітувати рідше та інші новини

Олексій Кузнєцов, заступник головного редактора

Чергові зміни, унесені до Податкового кодексу (далі — ПК) Законом України від 05.07.2012 р. № 5083-VI (далі — Закон № 5083 ), за обсягом майже не поступаються нещодавнім правкам, унесеним Законом від 24.05.2012 р. № 4834-VI (далі — Закон № 4834). Приводом для його появи стала адміністративна реформа, унаслідок якої відбувся перерозподіл функцій між різними державними органами. Щоправда, у багатьох випадках унесені зміни обмежуються простим перейменуванням держорганів. Наприклад:

— «центральний орган державної податкової служби» перетворився на «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику»;

— «Міністерство фінансів України» — на «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики»;

— «спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи» — на «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи»;

— «орган Державного казначейства» — на «орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів».

Чесно кажучи, глибинний сенс такого перейменування наша свідомість не сприймає.

Слід визнати, що у деяких випадках законодавець не обмежився простим перейменуванням, а ще й передав деякі функції одних органів іншим. Так, у митниці та податкової відібрали повноваження з розробки і видання нових форм звітних та інших документів і практично всю методологічну та нормотворчу роботу. Тепер цим займатиметься Мінфін (даруйте, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики). Утім, на практиці він і так займається цією роботою протягом останнього року. Податківцям і митникам депутати залишили практичну роботу.

При підготовці тексту ПК зі змінами, унесеними Законом № 5083, ми вирішили не захаращувати його тими нормами, в яких, по суті, немає нічого нового, крім нових назв держорганів. Читачам же порекомендуємо в тих випадках, коли їм для чогось потрібно звернутися до податкової або митниці, спочатку перевірити у чинному варіанті ПК (наприклад, на сайті Верховної Ради), чи займаються, як і раніше, цим питанням податківці та митники, чи його передано у відання Мінфіну.

А тепер розглянемо ті зміни, які змінюють щось по суті.

Повноваження податкових органів

Нормативне регулювання діяльності органів ДПС змінилося кардинально: з появою Закону № 5083 втратив чинність Закон України «Про державну податкову службу в Україні» (далі — Закон про ДПС). Віднині діяльність податкових органів урегульовано двома новими розділами ПК: XVIII¹ «Посадові особи органів державної податкової служби та їх правовий і соціальний захист» та XVIII² «Податкова міліція», а також новою статтею 19¹ «Функції органів державної податкової служби».

Якщо порівняти зазначену ст. 19¹ ПК з аналогічними положеннями ст . 8, 9 і 10 Закону про ДПС по суті, то звертають на себе увагу такі зміни.

По-перше, серед функцій ДПС тепер відсутні:

— видання нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

— затвердження форм податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразка картки фізособи-платника податків, форми повідомлення про відкриття чи закриття юрособами та фізособами-підприємцями банківських рахунків, а також форми звітів про роботу, проведену органами ДПС;

— розробка проектів законів та інших нормативно-правових актів щодо форм і методів проведення планових та позапланових виїзних перевірок.

По-друге, з’явилися (або принаймні виділені в самостійні підпункти) функції органів ДПС, у тому числі:

— контроль за цільовим використанням підакцизних товарів (продукції), які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, або оподатковуються за нульовою ставкою акцизного податку (п.п. 19¹.1.12 ПК);

— прийняття декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (п.п. 19¹.1.13 ПК).

По-третє, закритий раніше перелік функцій ДПС став відкритим: він завершується п.п. 19¹.1.38 ПК, згідно з яким органи ДПС здійснюють також «інші функції, визначені законами України».

З нових повноважень податкової міліції відзначимо:

— розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері (п.п. 350.1.3 ПК);

— виявлення і розслідування злочинів, пов’язаних з відмиванням, легалізацією, розкраданням грошових коштів та іншими незаконними фінансовими операціями (п.п. 350.1.4 ПК);

— у разі виявлення фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направлення матеріалів з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю (п.п. 350.1.6 ПК);

— передача відповідним правоохоронним органам матеріалів за фактами правопорушень, за які законом передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції (п.п. 350.1.7 ПК);

— складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.п. 350.1.3 ПК).

Що стосується прав податкової міліції, то вони не змінилися. Відповідна ст. 351 ПК по суті ідентична тексту ст. 22 Закону про ДПС.

На цьому закінчимо з адмінреформою і перейдемо до останніх змін, яких у Законі № 5083 більш ніж досить.

Нові групи платників ЄП

На додачу до вже існуючих чотирьох вводяться нові групи платників єдиного податку:

— 5-та група — фізособи-підприємці, які протягом календарного року не використовують працю найманих осіб або їх кількість одночасно не перевищує 20 осіб, а обсяг доходу не перевищує 20000000 грн.;

— 6-та група — юрособи, у яких протягом календарного року середньоспискова чисельність працівників не перевищує 50 осіб, а обсяг доходу — 20000000 грн.

По суті, нові групи у всьому подібні до груп 3 й 4 відповідно, за винятком ставки податку. Платники, що належать до них, можуть вибрати ставку 7 % доходу у разі сплати ПДВ або 10 % доходу — у разі включення ПДВ до складу ЄП.

Таким чином, тепер єдиноподатники «старих» груп у разі перевищення обсягів доходу та/або кількості працівників дістали можливість залишатися на спрощеній системі, сплачуючи ЄП за вищою ставкою. Цим, поза сумнівом, скористаються багато підприємців та маловитратні підприємства — адже перейти до іншої групи платників ЄП набагато простіше, ніж повертатися на загальну систему оподаткування.

Звіт щодо контрагентів-єдиноподатників

І ще одна зміна, пов’язана з ЄП. З п. 152.3 ПК виключили абзаци 2 та 3, відповідно до яких платники податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією зобов’язані були подавати органу державної податкової служби перелік доходів і витрат у розрізі контрагентів-єдиноподатників. Отже, до голосу розуму хтось таки прислухався.

Новий порядок сплати податку на прибуток

Кардинально змінюється порядок сплати податку на прибуток: для деяких категорій платників запроваджуються авансові внески за цим податком, при цьому змінюються терміни сплати податку та порядок подання податкової декларації. З 1 січня наступного року почнуть діяти нові абзаци п. 57.1 ПК, відповідно до яких платники податку на прибуток будуть розділені на дві категорії за критерієм величини доходу за останній річний звітний (податковий) період: до 10 млн грн. включно (до цієї категорії належать і неприбуткові організації) та понад 10 млн грн.

Перша категорія платників здає річні декларації з податку на прибуток і відповідно до них же сплачує податок один раз на рік. Вимога щодо сплати авансових внесків на цю групу платників не поширюється.

Друга категорія платників теж здає декларації з податку на прибуток раз на рік, проте протягом цього звітного (податкового) року щомісяця сплачує авансові внески в розмірі не менше 1/12 нарахованого до сплати минулорічного податку без подання податкової декларації. Зрозуміло, такий платник податків за підсумками минулого звітного (податкового) року повинен отримати прибуток, щоб мати базовий показник для визначення авансових внесків наступного року.

Очевидно, що найбільше виграють від цього нововведення підприємства, які, маючи дохід понад 10 млн грн., з року в рік нарощують прибуток: протягом року вони сплачуватимуть меншу суму, ніж було б при щоквартальній сплаті наростаючим підсумком, а отже, деяка частина їх податкових зобов’язань ніби відстрочується до настання граничного строку сплати за підсумками звітного податкового року, коли відбуватиметься остаточний розрахунок.

Особливо новий порядок потішить тих, у кого прибуток протягом року розподіляється нерівномірно і на початку року зазвичай буває набагато вищим, ніж наприкінці.

Слід відзначити той факт, що автори змін до п. 57.1 ПК звернули увагу і на можливу збитковість прибуткового у минулому платника податків. Якщо такий платник податків, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал і вже у другому-четвертому кварталах не сплачувати авансових внесків, а подавати декларації та сплачувати податок щоквартально за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік. Той платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов’язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.

Для зручності покажемо ці положення у вигляді таблиці:

На жаль, у тому випадку, якщо платник у I кварталі хоча й отримав прибуток, але набагато менший, ніж минулого року, п. 57.1 ПК не передбачає ані можливості зменшити авансовий внесок, ані можливості перейти на квартальну сплату.

Для розрахунку щомісячних авансових внесків нормами ПК передбачено введення спеціальної форми, яка має бути затверджена Мінфіном як додаток до річної декларації.

Про те, з якого місяця починається і яким місяцем закінчується дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків, у ПК зазначено буквально таке:

«…починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік».

Слід нагадати, що згідно з п. 49.19 ПК, якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), то зазначена податкова декларація подається у строки, визначені п. 49.18 ПК для такого базового звітного (податкового) періоду. З огляду на те, що згідно з п. 152.9 ПК для цілей податку на прибуток базовим податковим (звітним) періодом є календарний квартал, річну декларацію з цього податку слід подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). А тому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків з податку на прибуток буде від березня до березня наступного року. Тобто за даними річної декларації за 2012 рік сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток (у розмірі 1/12 нарахованого податку за 2012 рік) потрібно буде з березня 2013 року по лютий 2014 року. Сплаті такий авансовий внесок з податку на прибуток підлягає в порядку та строки, установлені для місячного податкового періоду.

Звертаємо вашу увагу на те, що згідно з доповненим п. 2 підрозд. 4 розд. ХХ ПК платники, які з 2013 року здаватимуть річну декларацію, у січні — лютому 2013 року повинні сплачувати авансовий внесок у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого в податковій звітності за дев’ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Тобто форма розрахунку авансових внесків, імовірно, з’явиться ще до здавання декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року.

Що стосується новостворених підприємств, то вони сплачувати авансовий внесок не повинні, а податок на прибуток будуть сплачувати на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев’ять місяців).

Наостанок про всяк випадок зауважимо, що авансові внески, про які йдеться, не мають жодного стосунку до авансів, що сплачуються при виплаті дивідендів згідно з п. 153.3 ПК. Щодо них, до речі, нічого не змінилося.

Старі збитки

Нещодавно Законом № 4834 було змінено порядок погашення збитків, що накопичилися у платників податку на прибуток на початок 2011 року. Тепер до цього порядку внесено істотну зміну. Якщо раніше передбачалося, що у підприємств, які мають доходи понад 1 млн грн. за 2011 рік, старі збитки, не погашені до кінця 2015 податкового року, просто «згорять», то тепер законодавець чітко зазначив: такі суми підлягають обліку при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах до повного погашення.

Перевірки та адмінарешт активів

Пунктом 44.7 ПК платникам податків надано деяке послаблення: якщо в акті перевірки якісь документи значаться відсутніми, то платник податків має право подати їх до контролюючого органу, що призначив перевірку, протягом 5 робочих днів з дня отримання акта перевірки. Раніше на це відводилося всього 3 дні.

З пп. 75.1.3, 80.2.1 та 80.2.2 вилучено одну з підстав для проведення фактичних перевірок, а саме: якщо від державних органів чи органів місцевого самоврядування отримано дані або за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо наявності документа, який підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Дійсно, з усіх можливих підстав для перевірки відсутність документа про держреєстрацію (витягу або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб — підприємців) — найбільш надумана, і добре, що її скасували. Щоб з’ясувати, чи видавалися суб’єкту ці документи, зовсім не обов’язково йти до цього суб’єкта з перевіркою, досить поглянути на відповідний реєстр.

Шкода, що те ж саме не зроблено для випадків відсутності патентів та ліцензій. Хоча тут, можливо, і є сенс перевірити, чи дійсно безліцензійно-безпатентний платник податків займається діяльністю, для якої ці документи обов’язкові.

Заразом цю обставину виключено з переліку підстав для адміністративного арешту активів платника податків (п.п. 94.2.4 ПК).

Податкова застава

Зі ст. 95 ПК виключено п. 95.23, що дозволяв платнику податків самостійно здійснити відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, за наявності відповідної згоди органу державної податкової служби та направлення отриманих від такого продажу коштів у рахунок погашення податкового боргу. Цей пункт діяв зовсім недовго (уведений до ПК Законом № 4834).

З одного боку, зрозуміло, що податківці угледіли в цій нормі небезпеку того, що несумлінні платники податків у такий спосіб перекладатимуть на дружні фірми найбільш цінні зі своїх активів (зрозуміло, за заниженими цінами). З іншого боку, добре відомо, що у разі продажу через аукціон несумлінний чиновник — організатор такого продажу за належного старання сам може домогтися того, що майно потрапить до потрібного покупця і за потрібною ціною. Отже, тут, здається, інтереси підприємств увійшли в конфлікт саме з інтересами чиновників. А держава тут ні до чого.

Штрафи

До ст. 126 ПК унесено зміни щодо штрафів за порушення правил сплати (перерахування) податків.

По-перше, у п. 126.1 несплату у встановлені строки ПК авансових внесків з податку на прибуток прирівняли до несплати погодженого грошового зобов’язання. Отже, таке порушення каратиметься 10 % штрафом у разі затримки до 30 календарних днів і 20 % — у разі більш тривалої затримки. Щоправда, з точки зору законодавчої техніки згадка в цьому пункті про авансові внески разом з погодженими грошовими зобов’язаннями здається зайвою — адже згідно з п. 57.1 ПК визначена платником податків у розрахунку сума авансових внесків і так вважається погодженою сумою грошових зобов’язань.

По-друге, виключено п. 126.2, яким запроваджувався штраф за несплату авансових внесків з плати за користування надрами для видобутку корисних копалин у розмірі 50 % суми податкових зобов’язань. Цей штраф, запроваджений п. 32 Закону № 4834, мав застосовуватися з 1 січня 2013 року, але тепер його скасовано.

ПДФО

Згідно зі зміненим п.п. «в» п.п. 164.2.16 до загального оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються суми, які сплачуються його роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податків, якщо така сума не перевищує 15 % нарахованої цим роботодавцем зарплати протягом кожного звітного податкового місяця, але не більше 5 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом про Держбюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків. Раніше ця сума обмежувалася величиною, визначеною абз. 1 п.п. 169.4.1 ПК (місячний прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн.).

З оподатковуваних доходів фізосіб з 1 січня 2013 року будуть виключені суми, отримані ними за здані (продані) вторсировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані свинцево-кислотні акумулятори, залишки та брухт акумуляторів із вмістом свинцю, та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (п.п. 165.1.25 ПК).

Одночасно з цим з наступного року зі складу оподатковуваного доходу також будуть виключені суми, отримані фізособами за зданий (проданий) брухт чорних металів (п.п. 164.2.18 ПК).

Дещо про ПДВ

За нульовою ставкою тепер обкладатимуться операції з перевезення пасажирів швидкісними поїздами «Інтерсіті+» (п.п. «г» п.п. 195.1.3 ПК).

Для великих платників податків запроваджено новий критерій для визначення права на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (на додачу до вже існуючого): такий платник не повинен декларувати від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року (п.п. 200.19.8 ПК).

Уводиться новий обов’язковий реквізит, що зазначається в податковій накладній: номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України (п.п. «ї» п. 201.1 ПК).

Різні дрібниці

Традиційно законодавець не залишив без уваги плату за користування надрами для видобутку корисних копалин, особливо щодо нафти та газу. Переказувати численні зміни в цьому розділі ПК особливого сенсу немає. Зауважимо лише, що ставки цього платежу для природного газу, які почнуть діяти з 1 січня наступного року, істотно знижено.

І ще одна дрібна зміна: у визначенні поняття «Розміщення відходів» (п.п. 14.1.223 ПК) слова «дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами» замінено на «дозволи уповноважених органів» — мабуть, у рамках тієї ж адмінреформи. На цей підпункт ми, власне, звертаємо увагу лише тому, що він зовсім недавно зазнав правки відповідно до Закону № 4834 і в новому вигляді ще не набув чинності. Ця знаменна подія відбудеться лише 1 січня 2013 року.

Якщо розглядати Закон № 5083 в цілому, то позитивного в ньому можна знайти набагато більше, ніж негативного. Адже вибори не за горами…

P. S. До речі, у тексті кодифікованого ПК залишилися непрокоментованими зміни, унесені до п. 26 підрозд. 2, п. 10 підрозд. 4 та п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК. Коментар до цих змін, унесених Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» від 05.07.2012 р. № 5091-VI, читайте на с. 51 цього випуску.