Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу та їх вибуття

ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ

Бухгалтерський облік. На відміну від податкового обліку, де наслідки можуть мати виключно операції з отримання доходу від інвестицій та їх відчуження (погашення), в бухгалтерському обліку все набагато складніше. Тут залежно від виду інвестиції та мети її придбання (подальший перепродаж або здійснення контролю над емітентом) діють різні методики оцінки таких фінансових інвестицій на дату балансу, що впливають на показники фінансового результату інвестора у звітному періоді. Подамо їх у таблиці.

Як видно, основним методом оцінки фінансових інвестицій на дату балансу є їх оцінка за справедливою вартістю, а якщо її неможливо достовірно визначити — за собівартістю з урахуванням зменшення корисності. З цього методу й почнемо розгляд.

Податковий облік. У цілях оподаткування суто бухгалтерські операції з переоцінки фінансових інвестицій не враховуються. Тут наслідки будуть зумовлені тільки їх вибуттям (відчуженням, погашенням).

Як відомо, втратити статус інвестора можна двома способами:

1) продати інвестицію на вторинному ринку: у цьому випадку цінні папери або корпоративні права як окремий об’єкт права власності передаються третій особі;

2) отримати від емітента інвестиції її номінальну вартість (наприклад, погасити облігації, векселі або ощадні сертифікати наприкінці періоду обігу, отримавши від емітента їх номінальну вартість; при ліквідації емітента корпоративних прав отримати частину його майна).

Проте в податковому обліку інвестора — платника податку на прибуток обидві ці операції матимуть рівні наслідки. Згідно з п. 153.8 ПК сума грошових коштів або вартість майна, отримана (нарахована) платником податків від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей або нематеріальних активів, що передаються платнику податків у зв’язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням, розглядається як «доходи» у цілях окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з певними видами цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. До складу доходів уключається також сума будь-якої заборгованості платника податків, що погашається у зв’язку з таким продажем, обміном чи відчуженням.

У податковому періоді, коли було нараховано чи отримано дохід від відчуження фінансової інвестиції (цінних паперів або корпоративних прав), інвестор повинен визначити фінансовий результат від операцій з цінними паперами цього виду в цьому звітному періоді за наведеною вище методологією згідно з п. 153.8 ПК.

Податковий облік операцій з вибуття фінансових інвестицій.

У I кварталі 20ХХ року підприємство придбало на вторинному ринку пакет дисконтних облігацій місцевої позики в 1000 штук загальною вартістю 60000 грн. (за ціною 60 грн. за штуку), а також пакет акцій вартістю 55000 грн. і продало частину раніше придбаних облігацій місцевої позики (250 шт.) на вторинному ринку за ціною 58 грн. за штуку. Решту облігацій місцевої позики було погашено емітентом у II кварталі 20ХХ року за їх номінальною вартістю: 70 грн. за штуку. Також у II кварталі 20ХХ року було придбано пакет облігацій підприємств вартістю 25000 грн.

Розглянемо порядок податкового обліку фінансових результатів операцій цього підприємства з цінними паперами в I кварталі та I півріччі 20ХХ року. При цьому припустимо, що в минулих звітних періодах підприємством не було накопичено від’ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами.

I квартал 20ХХ року

При цьому додаток ЦП до рядків 03.20 і 03.21 додатка ІД до Декларації з доходу на прибуток підприємства буде заповнено таким чином.

Таблиця 1. Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами
 та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами

II квартал 20ХХ року

При цьому додаток ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД до Декларації з податку на прибуток буде заповнено таким чином:

Таким чином, для інвестора — платника податку на прибуток механізм п. 153.8 ПК є допоміжним і нібито «одностороннім»: адже практичним підсумком його дії, що впливає на показник оподатковуваного прибутку звітного періоду, може бути тільки позитивна різниця — прибуток (у межах кожного виду цінних паперів), що відображається в підсумковому рядку 03.20 Додатка ЦП. Значення цього рядка включається до інших «податкових» доходів і переноситься до однойменного рядка 03.20 Додатка ІВ до Декларації з податку на прибуток підприємства.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу за справедливою вартістю

Нагадаємо, що П(С)БО 19 визначає справедливу вартість як суму, за якою може бути здійснено обмін активу або оплату зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Справедливою вартістю цінних паперів є їх поточна ринкова вартість на фондовому ринку, а за її відсутності — експертна оцінка.

З п. 3 П(С)БО 12:

«Ринкова вартість фінансової інвестиції — сума, яку можна отримати від продажу фінансової інвестиції на активному ринку».

З П(С)БО 8:

«Активний ринок — ринок, якому властиві такі умови:

— предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;

— у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

— інформація про ринкові ціни є загальнодоступною».

Згідно з п. 8 П(С)БО 12 сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що враховуються за методом участі в капіталі) залежно від їх справедливої вартості відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу за справедливою вартістю

20 березня 20ХХ року підприємство придбало на вторинному ринку пакет процентних облігацій у кількості 10000 шт. за ціною 0,5 грн. за штуку при номіналі 0,55 грн./шт. Витрати при придбанні (комісійні торговцю) склали 100 грн. Таким чином, собівартість придбаних облігацій дорівнює 5100 грн. Облігації будуть погашені через рік, проте у зв’язку з браком оборотних коштів підприємство планує продаж придбаних цінних паперів на вторинному ринку в найближче півріччя. Станом на 31 березня 20ХХ року ринковий курс (справедлива вартість) цих облігацій, зафіксований на організованому фондовому ринку, склав 0,7 грн./шт., а станом на 30 червня 20ХХ року — 0,6 грн./шт. Облігації було продано в липні 20ХХ року за ціною 0,59 грн. /шт. Відсотки за облігаціями виплачуються емітентом наприкінці кожного кварталу в розмірі 5 % від номінальної вартості.

У бухгалтерському та податковому обліку інвестора зазначені операції відображатимуться таким чином:

Тепер розглянемо випадок, коли справедливу вартість фінансової інвестиції з будь-яких причин достовірно визначити неможливо. У цьому випадку згідно з п. 9 П(С)БО 12 фінансові інвестиції відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності

Сферу застосування цього методу розглянуто в таблиці на с. 34 — 36.

Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій. Про це свідчить п. 9 П(С)БО 12.

Визначення терміна «зменшення корисності» дає П(С)БО 7: «Зменшення корисності — втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування».

П(С)БО 12 не містить опису методу зменшення корисності фінансових інвестицій. Проте з цього приводу є певні вказівки в п. 33
П(С)БО 13, норми якого також регламентують облік фінансових інвестицій (фінансових активів). Отже, згідно з П(С)БО 13 балансова вартість фінансових активів, до яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю, переглядається щодо можливого зменшення корисності на кожну дату балансу на основі аналізу очікуваних грошових потоків. Сума втрат від зменшення корисності фінансового активу визначається як різниця між його балансовою вартістю та поточною (справжньою) вартістю очікуваних грошових потоків, дисконтованих за поточною ринковою ставкою відсотка на подібний фінансовий актив, з визнанням цієї різниці іншими витратами звітного періоду.

Разом з тим виникає запитання: а що відбудеться, якщо причини зменшення корисності перестануть існувати? Чи можна провести збільшення балансової вартості такої фінансової інвестиції?

Спеціальне П(С)БО 13 щодо цього мовчить, а загальне П(С)БО 28 указує на необхідність відновлення корисності активів у тому випадку, якщо ознаки зменшення корисності активу перестали існувати. Отже, збільшення балансової вартості фінансових інвестицій, за якими визнано втрати від зменшення їх корисності, є необхідним.

Утім, при проведенні відновлення корисності фінансових інвестицій слід ураховувати важливу обставину: сума вигод від відновлення корисності не повинна призводити до збільшення первісної вартості (собівартості) фінансової інвестиції. Відновлення корисності може бути проведено виключно в межах суми втрат від її зменшення як коригування таких витрат.

Для визначення поточної вартості очікуваних грошових потоків у фінансовому аналізі використовуються такі формули:

1) якщо має місце один грошовий потік («одноразова віддача» від інвестицій):

де Рv — поточна вартість;

S — вартість, що має бути отримана в майбутньому;

r — відсоткова ставка на подібний фінансовий актив за певний період;

n — кількість періодів (наприклад, кварталів, років), для яких установлено відсоткову ставку;

2) якщо мають місце декілька грошових потоків від інвестицій (наприклад, періодичне отримання відсотків та кінцеве погашення боргового цінного папера):

де РV — поточна вартість;

S_k — грошовий потік від інвестицій у k-тому періоді;

r — відсоткова ставка на подібний фінансовий актив за визначений період;

n — кількість періодів (наприклад, кварталів, років), для яких установлено відсоткову ставку.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності

20 березня 20ХХ року підприємство придбало на вторинному ринку пакет дисконтних облігацій у кількості 10000 шт. за ціною 0,5 грн. за штуку при номіналі 0,7 грн./шт. Витрати при придбанні (комісійні торговцю) склали 100 грн. Таким чином, собівартість облігацій при придбанні дорівнює 5100 грн. Облігації буде погашено емітентом через рік, проте у зв’язку з браком оборотних коштів підприємство планує продаж придбаних цінних паперів на вторинному ринку в найближче півріччя з очікуваним середнім прибутком від таких операцій 15 % (за ціною 0,575 грн./шт.). Припустимо, достовірно визначити справедливу вартість куплених облігацій неможливо (активний ринок цих облігацій відсутній, операції з купівлі-продажу одиничні, а їх умови невідомі). У червні 20ХХ року була поширена інформація про можливі проблеми з погашенням облігацій. У зв’язку з цим підприємство-інвестор припускає зменшення корисності інвестицій в облігації цього емітента: за експертними оцінками, в умовах, що склалися, їх не вдасться продати дорожче 0,525 грн./шт. (очікуваний прибуток не перевищить 5 %). Підприємство-інвестор також планує найшвидший продаж цих облігацій. Продано їх було в липні 20ХХ року за фактичною ціною 0,47 грн./шт.

Розрахуємо балансову вартість фінансової інвестиції станом на 30 червня 20ХХ року з урахуванням зменшення її корисності. Для цього визначимо поточну вартість за формулою (1):

При розрахунку поточної вартості ми виходили з таких міркувань:

S — очікувана ціна продажу облігацій, що дорівнює 5250 грн. (0,525 грн./шт. х 10000 шт.);

r — прибутковість, яка, за оцінкою інвестора, забезпечується під час аналогічних операцій купівлі-продажу облігацій (у нашому прикладі 15 %);

n — кількість періодів, що дорівнює в нашому випадку 1, оскільки від продажу інвестицій очікується один грошовий потік, а власник облігацій планує їх продаж уже в наступному кварталі.

Отже, сума втрат від зменшення корисності фінансової інвестиції становить 534,78 грн. = 5100 грн. - 4565,22 грн.

У бухгалтерському та податковому обліку інвестора розглянуті нами операції відображатимуться таким чином:

Порядок застосування формули (2) для визначення поточної вартості очікуваних грошових потоків від інвестицій і відповідно практика застосування методу оцінки фінансових інвестицій, що генерують декілька грошових потоків, за собівартістю з урахуванням зменшення корисності розглянуті у прикладі (див. с. 60 — 62).

Отже, розібравшись з відносно простими методами оцінки фінансових інвестицій за справедливою вартістю та за собівартістю з урахуванням зменшення корисності, перейдемо до складніших — методу участі в капіталі та оцінки за амортизованою собівартістю.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу за методом участі в капіталі

Сферу застосування цього методу розглянуто в таблиці на с. 34 — 36.

У його основі лежить припущення, що результати діяльності підприємства — об’єкта інвестування безпосередньо впливають на стан справ його інвестора, навіть якщо у звітному періоді розподіл прибутку не здійснювався і дивіденди не виплачувалися.

Цей метод дозволяє відобразити зміну величини фінансової інвестиції в інвестора безпосередньо в момент збільшення чи зменшення загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування, а отже, можна говорити про реакцію розміру активів і власного капіталу інвестора на зміну потенціалу його асоційованого, дочірнього або спільного підприємства, хоча ні в чому матеріальному для інвестора така зміна поки що не позначилося.

Логіка досить проста: оскільки фінансова інвестиція надає право власності на частку в капіталі підприємства — об’єкта інвестування, то при розподілі його майна під час ліквідації сума коштів, яку отримає інвестор, безпосередньо залежить від розміру активів підприємства — об’єкта інвестування.

Розглянемо особливості обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі.

Згідно з абзацом другим п. 12 П(С)БО 12 балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що становить частку інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за звітний період, з уключенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Отже, при відображенні в бухгалтерському обліку результатів діяльності підконтрольного підприємства інвестор повинен орієнтуватися саме на чистий прибуток (збиток), суму якого буде відображено у Звіті про фінансові результати об’єкта інвестування (асоційованого, дочірнього або сумісного підприємства). Помноживши суму отриманою ним чистого прибутку (збитку) на частку інвестора у статутному капіталі об’єкта інвестування, отримаємо шукану величину. При цьому в бухгалтерському обліку інвестора буде зроблено один із таких записів:

Утім, зменшення вартості фінансових інвестицій як результат діяльності підконтрольного підприємства може бути спричинено не тільки збитками об’єкта інвестування.

Згідно з положеннями того самого абзацу другого п. 12 П(С)БО 12, балансову вартість фінансових інвестицій має бути зменшено інвестором на суму визнаних дивідендів від об’єкта інвестування.

Дійсно, дивіденди виплачуються підприємством — об’єктом інвестування за рахунок раніше отриманого чистого прибутку, який згідно з правилом, що тільки-но розглядалося, уже «взяв» участь у збільшенні балансової вартості фінансової інвестиції. Таким чином, інвестором уже було відображено зростання «потенціалу» фінансової інвестиції. Тепер же, при «матеріалізації» цього «потенціалу» на цілком реальну суму нарахованих дивідендів, балансову вартість фінансової інвестиції (її «потенціал») має бути зменшено на цю суму.

При цьому порядок відображення в обліку інвестора операцій з отримання дивідендів від підконтрольного підприємства буде дещо відрізнятися від звичайного порядку. У момент нарахування дивідендів об’єктом інвестування інвестор, який веде облік за методом участі в капіталі, повинен зробити такий запис: Дт 373 — Кт 141.

Викладене стосується чистого прибутку (збитку) і дивідендів об’єкта інвестування. Проте, як уже зазначалося, метод участі в капіталі припускає зміну балансової вартості фінансових інвестицій, а також величини власного капіталу інвестора залежно від змін, що торкнулися у звітному періоді статті власного капіталу підконтрольного підприємства. Отже, цей метод передбачає коригування величини вартості фінансових інвестицій не тільки на ту частину прибутку (збитку), що належить інвестору .

Так, абзац третій п. 12 П(С)БО 12 містить такі норми:

«Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку) з уключенням (виключенням) цієї суми до іншого додаткового капіталу інвестора або до додатково вкладеного капіталу (якщо зміна величини власного капіталу об’єкта інвестування виникла в результаті розміщення (викупу) акцій (часток), що призвело до виникнення (зменшення) емісійного доходу об’єкта інвестування). Якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування (крім змін за рахунок чистого збитку) більше іншого додаткового капіталу або додаткового вкладеного капіталу інвестора (якщо зменшення величини власного капіталу об’єкта інвестування виникло в результаті викупу акцій (часток), що призвело до зменшення емісійного доходу об’єкта інвестування), то на таку різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток)».

Зміст цих норм розглянемо на прикладах.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу за методом участі в капіталі

Припустимо, у звітному періоді дочірнім підприємством (частка інвестора у статутному капіталі становить 70 %) було отримано прибуток у розмірі 40000 грн., а також було проведено дооцінку необоротних активів, унаслідок чого на дату балансу зафіксовано збільшення загальної величини власного капіталу в розмірі 42000 грн.

Дотримуючись вимог абзаців другого і третього п. 12 П(С)БО 12, інвестор повинен відобразити дохід від участі в капіталі та збільшення іншого додаткового капіталу таким чином:

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу за методом участі в капіталі

У звітному періоді асоційованим підприємством (частка інвестора у статутному капіталі становить 30 %) було отримано збиток у розмірі 10000 грн., а також було здійснено збільшення статутного капіталу на 100000 грн. Причому результатом збільшення статутного капіталу стало також формування додаткового вкладеного капіталу (припустимо, що асоційоване підприємство існує у формі ТОВ, а отже, отримані понад внески до статутного капіталу суми формують у нього не емісійний дохід, а інший вкладений капітал — субрахунок 422) у сумі 18000 грн. При цьому виходитимемо з припущення, що сам інвестор є акціонерним товариством.

Відповідно до вимог абзаців другого і третього п. 12 П(С)БО 12, інвестор повинен відобразити втрати від участі в капіталі та збільшення власного додаткового вкладеного капіталу таким чином:

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу за методом участі в капіталі

У звітному періоді асоційованим підприємством (частка інвестора у статутному капіталі становить 30 %) було викуплено та перепродано зі збитком власні акції (викупна вартість акцій виявилася вище продажної). У результаті на суму цього збитку (5000 грн.) було зменшено емісійний дохід асоційованого підприємства, а отже, і його власний капітал. Ніякі інші показники на величину власного капіталу асоційованого підприємства в цьому звітному періоді не вплинули. Припустимо, що інвестор цього асоційованого підприємства існує у формі ТОВ і не має додаткового вкладеного капіталу.

Дотримуючись вимог абзацу третього п. 12 П(С)БО 12, інвестор свою частку зменшення загальної величини власного капіталу асоційованого підприємства повинен відобразити зменшенням (збільшенням) нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) таким чином:

Слід ураховувати, що зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в бухгалтерському обліку тільки на суму, що не призводить до від’ємного значення вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, які в результаті зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерському обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.

Але цим правила коригування балансової вартості фінансових інвестицій за методом участі в капіталі не обмежуються. Пункт 12 П(С)БО 12
містить також абзац четвертий такого змісту:

«Балансова вартість інвестицій в асоційоване підприємство зменшується на суму зменшення корисності інвестиції та зменшується (збільшується) на суму амортизації різниці між собівартістю фінансової інвестиції в асоційоване підприємство і часток інвестора в балансовій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань на дату придбання. Амортизація суми такої різниці здійснюється в порядку, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств».

Як видно, це правило стосується виключно інвестицій в асоційовані підприємства, залишаючи осторонь інвестиції в дочірні та сумісні підприємства.

Правило можна розділити на дві складові:

1) балансова вартість інвестицій в асоційоване підприємство зменшується на суму зменшення корисності інвестиції;

2) балансова вартість інвестицій в асоційоване підприємство зменшується (збільшується) на суму амортизації різниці між собівартістю фінансової інвестиції в асоційоване підприємство і часток інвестора в балансовій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань на дату придбання.

Що стосується методології визначення суми зменшення корисності інвестицій, то її було розглянуто раніше.

Окремого розгляду вимагає друге правило абзацу четвертого п. 12 П(С)БО 12, яке, безумовно, необхідно застосовувати в комплексі з усіма нормами п. 12 П(С)БО 12: зі включенням відповідних сум різниці до складу доходів (втрат) від участі в капіталі та/або з їх уключенням (виключенням) до іншого додаткового капіталу і до додаткового вкладеного капітал інвестора. У зв’язку з цим важливо знати величини всіх складових власного капіталу підприємства — об’єкта інвестування, знати його структуру для правильного коригування власного капіталу інвестора.

Проілюструємо це на прикладі.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу за методом участі в капіталі

АТ-інвестор придбало пакет акцій іншого підприємства, що забезпечило йому 30-відсоткову частку у статутному капіталі об’єкта інвестування. Собівартість інвестиції склала 450000 грн. Вартість чистих активів (власного капіталу) АТ — об’єкта інвестування на дату придбання інвестиції — 1700000 грн., зокрема емісійний дохід (додатковий вкладений капітал) — 340000 грн. (20 % від загальної суми власного капіталу), нерозподілений прибуток і резервний капітал (що формується за рахунок чистого прибутку) — 425000 грн. (25 % від загальної суми власного капіталу).

Визначимо частку інвестора в балансовій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань на дату придбання. Для цього розрахуємо його частку у вартості власного капіталу АТ — об’єкта інвестування на дату придбання:

частка інвестора в загальній сумі власного капіталу:

1700000 грн. х 0,3 = 510000 грн.;

зокрема в сумі емісійного доходу (додаткового вкладеного капіталу):

510000 грн. х 0,2 = 102000 грн.;

зокрема в сумі нерозподіленого прибутку та резервного капіталу:

510000 грн. х 0,25 = 127500 грн.

Визначимо різницю між собівартістю фінансової інвестиції та розрахованою часткою власного капіталу виходячи із загальної суми власного капіталу:

510000 грн. - 450000 грн. = 60000 грн.;

зокрема виходячи із суми емісійного доходу (додаткового вкладеного капіталу):

(510000 грн. х 0,2) - (450000 грн. х 0,2) =  12000 грн.;

зокрема виходячи із суми нерозподіленого прибутку і резервного капіталу:

(510000 грн. х 0,25) - (450000 грн. х 0,25) = 15000 грн.

Саме на 60000 грн. і має бути поетапно (у порядку амортизації) збільшено балансову вартість інвестиції, в ідеалі прирівнявши її до частки інвестора у власному капіталі АТ на дату придбання інвестиції.

Що стосується амортизації отриманої різниці, то вона, як зазначено в п. 12 П(С)БО 12, повинна здійснюватися в порядку, визначеному П(С)БО 19. Але річ у тім, що з 01.07.2008 р. П(С)БО 19 не припускає амортизації гудвіла, а вимагає періодично (на дату річного балансу, тобто щорічно) перевіряти на предмет наявності ознак можливого зменшення його корисності в порядку, передбаченому П(С)БО 28 (пп. 10 і 16 П(С)БО 19). Не амортизується тепер і «від’ємний гудвіл», а як зазначено в п. 13 П(С)БО 19, сума перевищення вартості «частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов’язань і непередбачених зобов’язань об’єкта придбання» над сукупністю «витрат на об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності» визнається покупцем як дохід.

Зазначене дозволяє зробити висновок про те, що зважаючи на відсутність механізму нарахування амортизації різниця між собівартістю фінансової інвестиції в асоційоване підприємство і часток інвестора в балансовій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань зменшує (збільшує) балансову вартість такої інвестиції на дату її придбання.

Тоді в регістрах бухгалтерського обліку АТ-інвестора мають бути зроблені такі записи:

Таким чином, ми розглянули всі правила застосування методу участі в капіталі, що стосуються безпосередньо оцінки балансової вартості фінансових інвестицій в асоційовані, дочірні та сумісні підприємства. Проте слід сказати, що ми розглянули не всі складові обліку за методом участі в капіталі. П(С)БО 12 передбачає також окрему систему правил обліку «внутрішніх» операцій між контролюючим і підконтрольним підприємством. Цим правилам присвячено пп. 13 і 14 П(С)БО 12. І хоча вони не пов’язані з урахуванням безпосередніх фінансових інвестицій, їх не можна не розглянути в межах цього підрозділу як «супутні» обліку інвестицій за методом участі в капіталі.

Але перш ніж розпочати такий розгляд, необхідно зробити одне важливе зауваження: розпорядженнями пп. 13 і 14 П(С)БО 12 необхідно керуватися тільки при інвестиціях в асоційовані та сумісні підприємства. Фінансові інвестиції в дочірнє підприємство звільняють інвестора від необхідності вести облік «внутрішніх» операцій за спеціальними правилами пп. 13 і 14 П(С)БО 12.

Отже, п. 13 П(С)БО 12 установлено таке:

«Якщо інвестор (контрольний учасник, інвестор асоційованого підприємства) вносить або продає активи спільному, асоційованому підприємству відповідно і передає значні ризики та вигоди, пов’язані з їх володінням, то у складі фінансових результатів звітного періоду відображається лише та частина прибутку (збитку), що припадає на частку інших інвесторів спільного, асоційованого підприємства відповідно.

Сума прибутку (збитку) від внеску або продажу спільному, асоційованому підприємству активів, що припадає на частку інвестора, уключається до складу доходів (витрат) майбутніх періодів з визнанням їх прибутком (збитком) інвестора лише після продажу спільним, асоційованим підприємством цього активу іншим особам або в періодах амортизації отриманих чи придбаних необоротних активів. Цей актив вважається проданим спільним, асоційованим підприємством у межах кількості та вартості подібних активів, реалізованих ним після його отримання.

Інвестор спільного, асоційованого підприємства відображає всю суму отриманих збитків, якщо внесок або продаж свідчить про зменшення чистої вартості реалізації оборотних активів або зниження корисності необоротних активів».

Порядок застосування цих норм проілюструємо на прикладі.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу за методом участі в капіталі

На 1 січня 20Х1 року на балансі ТОВ-інвестора значиться фінансова інвестиція вартістю 56000 грн., що є 40-відсотковою часткою у статутному капіталі ТОВ «А». За підсумками роботи за I квартал 20Х1 року у власному капіталі об’єкта інвестування ТОВ «А» відбулися зміни за такими статтями:

Крім того, у цьому звітному періоді асоційованим підприємством було нараховано та виплачено дивіденди за підсумками 20X0 року в загальній сумі 42000 грн.

Інвестор у цьому самому звітному періоді продає своєму асоційованому підприємству ТОВ «А» товар вартістю 120000 грн. (100000 грн. вартість товару + 20000 грн. сума ПДВ). Розглянемо два варіанти з різною величиною собівартості проданого інвестором товару:

А) 90000 грн. — товар продається асоційованому підприємству з прибутком;

Б) 110000 грн. — товар продається асоційованому підприємству зі збитком, що пояснюється зменшенням чистої вартості його реалізації і, отже, призводить до необхідності відображення отриманих інвестором збитків у звичайному порядку.

У бухгалтерському та податковому обліку інвестора буде зроблено такі записи:

Натомість пп. 13 П(С)БО 12, 14 П(С)БО 12 регламентується облік інвестором фінансових результатів, отриманих від внутрішніх операцій іншою їх стороною — об’єктом інвестування:

«Якщо інвестор (контрольний учасник, асоційоване підприємство) придбав активи відповідно у спільного, асоційованого підприємства, то сума прибутку (збитку) об’єкта інвестування від цієї операції, що припадає на частку інвестора, відображається тільки після перепродажу цих активів іншим особам або в періодах амортизації придбаних необоротних активів. Збитки, які виникли в результаті зменшення чистої вартості реалізації оборотних активів або зниження корисності необоротних активів, відображаються повністю в період здійснення операції».

Порядок застосування цього правила розглянемо на прикладі.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу за методом участі в капіталі

На 1 січня 20ХХ року на балансі інвестора значиться фінансова інвестиція вартістю 70000 грн., що є 30-відсотковою часткою у статутному капіталі ТОВ «Б».

Об’єкт інвестування — ТОВ «Б» у I кварталі 20ХХ року продає своєму інвестору товар вартістю 120000 грн. (100000 грн. вартість товару + 20000 грн. сума ПДВ).

Розглянемо два варіанти з різною величиною собівартості проданого асоційованим підприємством інвестору товару:

А) 90000 грн. — товар продано інвестору з прибутком у 10000 грн.

Б) 110000 грн. — товар продається інвестору зі збитком у 10000 грн., що пояснюється зменшенням чистої вартості його реалізації і, отже, призводить до необхідності відображення інвестором у власному обліку отриманих асоційованим підприємством збитків у звичайному порядку.

Придбаний інвестором товар було перепродано третім особам лише у II кварталі 20ХХ року. При цьому за підсумками I кварталу 20XX року асоційоване підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 50000 грн., а за підсумками II кварталу 20ХХ року — збиток у розмірі 75000 грн.

У бухгалтерському та податковому обліку інвестора буде зроблено такі записи:

Оцінка фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю

Сферу застосування цього методу розглянуто в таблиці на с. 34 — 36: на дату балансу за амортизованою собівартістю оцінюються фінансові інвестиції, що утримуються до погашення, у боргові цінні папери — облігації (підприємств, державні облігації України та місцевих позик), ощадні (депозитні) сертифікати та векселі на вторинному ринку.

З п. 3 П(С)БО 12 :

Амортизована собівартість фінансової інвестиції — собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).

З огляду на визначення амортизованої собівартості фінансової інвестиції можна зробити висновок, що її основу становить собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання у результаті зменшення корисності (див. визначення в інформаційному блоці). І лише цей «базис» може бути збільшено або зменшено на суму накопиченої амортизації дисконту або премії. Ці дві категорії й розглянемо далі.

Так, під час придбання боргових цінних паперів можливі два варіанти розбіжності їх фактичної вартості (вартості придбання) з їх же номінальною вартістю (вартістю погашення):

1) якщо борговий цінний папір придбано за вартістю нижчою, ніж номінальна, то його придбано з дисконтом;

2) і навпаки, якщо борговий цінний папір придбано за фактичною вартістю, що перевищує номінальну, то його придбана з премією.

Дисконт або премія під час придбання, тобто різниця між собівартістю (фактичною вартістю придбання) та вартістю погашення (номінальною вартістю) фінансових інвестицій амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка.

З п. 3 П(С)БО 12:

Метод ефективної ставки відсотка — метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

Ефективна ставка відсотка — ставка відсотка, що визначається діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов’язання) та вартості її погашення.

Отже, для визначення величини ефективної ставки відсотка використовуються такі формули:

— у разі придбання фінансової інвестиції з дисконтом

— у разі придбання фінансової інвестиції з премією

У П(С)БО 12 зазначається, що сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно. Якщо цю норму розглядати в контексті прикладів, наведених у додатку 1 до П(С)БО 12, то можна дійти висновку, що за концепцією авторів П(С)БО 12 дата нарахування амортизації дисконту або премії пов’язується з датою фактичної («юридичної») виплати відсотків. Судячи з усього, зроблено це з метою спрощення вітчизняного обліку, що, проте, обернулося додатковими проблемами у низці ситуацій. Наприклад, у зв’язку з такою прив’язкою нарахування амортизації до виплати доходу за борговими цінними паперами можуть виникнути такі запитання:

— Що робити з дисконтними (безпроцентними) облігаціями, дохід (дисконт) за якими виплачується тільки при погашенні?

— Що робити з процентними облігаціями, виплата відсотків (доходу) за якими також може бути передбачена тільки при погашенні?

Якщо формально дотримуватися вказівок П(С)БО 12, то у зазначених випадках відповідні суми премії або дисконту будуть списані на витрати або доходи одночасно з погашенням боргового цінного папера, що явно не узгоджується із суттю самої їх амортизації інвестором протягом усього періоду з дати придбання до дати погашення боргового цінного папера. Не узгоджується такий порядок і з МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», в якому вказано, що «Ефективна ставка відсотка — це ставка, яка точно дисконтує попередньо оцінені майбутні платежі або надходження грошових коштів протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента та, якщо доцільно, протягом коротшого періоду до чистої балансової вартості фінансового активу чи фінансового зобов’язання». Із цих положень можна зробити висновок, що МСБО 39 припускає списання сум дисконту або премії поетапно протягом усього періоду утримання боргового цінного папера до погашення незалежно від строку нарахування та виплати відсотків. У зв’язку з цим підприємствам, що бажають мати максимально точні показники фінансової звітності, можна порадити скористатися закріпленим у Законі про бухоблік правилом «несуперечності» вітчизняних П(С)БО міжнародним стандартам і амортизувати суми премії або дисконту протягом усього періоду утримання боргових цінних паперів, які утримуються до погашення та дохід за якими виплачується при погашенні. Така амортизація повною мірою відповідатиме нормам ст. 4 Закону про бухоблік, згідно з яким доходи і витрати повинні відображатися в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Отже, доходи і витрати, пов’язані з амортизацією дисконту (премії), можна враховувати на кожну дату балансу навіть для тих утримуваних до погашення фінансових інвестицій, сплата відсотків за якими передбачена у кінці періоду їх обігу.

Далі на прикладах розглянемо порядок обліку інвестицій у боргові цінні папери, що утримуються до погашення.

Оцінка фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю з амортизацією дисконту

11 лютого 20Х0 року підприємство придбало пакет процентних облігацій номінальною вартістю 56000 грн. за ціною 47000 грн. Комісійні торговцю цінними паперами склали 470 грн. Відсотки виплачуються в кінці кожного півріччя з розрахунку 10 % номінальної вартості. Термін погашення облігацій — 6 липня 20Х1 року (отже, відсотки буде виплачено тричі).

Таким чином, собівартість облігацій при придбанні склала 47470 грн. (47000 грн. + 470 грн.), отже, дисконт дорівнює 8530 грн. (56000 грн. - 47470 грн.).

Розрахуємо ефективну ставку відсотка за формулою (3) з «прицілом» на відображення сум амортизації дисконту на кожну дату балансу, як випливає з МСБО:

Далі в таблиці розглянемо порядок визначення суми амортизації дисконту, а також амортизованої собівартості фінансових інвестицій на кожну дату балансу:

Наведемо пояснення до цієї таблиці. Номінальна сума відсотка є сумою відсотків, що фактично виплачується у розрахунку на квартал.

Сума відсотків за ефективною ставкою розраховується як добуток собівартості фінансової інвестиції на попередню дату та ефективної ставки відсотка, що амортизується.

Сума амортизації дисконту визначається як різниця між сумою відсотка за ефективною ставкою та номінальною сумою відсотка.

І нарешті, амортизована собівартість фінансової інвестиції визначається шляхом додавання вартості фінансової інвестиції на попередню дату та суми амортизації дисконту.

А зараз розрахуємо ефективну ставку відсотка за тією самою формулою (3), але спираючись при цьому на логіку прикладів П(С)БО 12, тобто «прив’язуючись» до дат фактичної виплати відсотків (один раз на півріччя):

Визначимо суми амортизації дисконту, а також амортизованої собівартості фінансових інвестицій на кожну дату фактичної виплати відсотків:

На підставі цих розрахунків в обліку інвестора буде зроблено такі записи:

Дещо змінимо умови цього прикладу і розглянемо ситуацію придбання боргового цінного папера з премією.

Оцінка фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю з амортизацією премії

11 лютого 20Х0 року підприємство придбало пакет процентних облігацій підприємства номінальною вартістю 56000 грн. за ціною 62000 грн. Комісійні торговцю цінними паперами склали 620 грн. Відсотки виплачуються в кінці кожного півріччя з розрахунку 10 % номінальної вартості. Строк погашення —
6 липня 20Х1 року (відсотки буде виплачено тричі).

Отже, собівартість облігацій при придбанні склала 62620 грн. (62000 грн. + 620 грн.), таким чином, премія при придбанні дорівнює 6620 грн. (62620 грн. - 56000 грн.).

Розрахуємо ефективну ставку відсотка за формулою (4):

Далі в таблиці визначимо суми амортизації премії, а також амортизованої собівартості фінансових інвестицій на дату фактичної виплати відсотків:

Сума амортизації премії визначається як різниця між номінальною сумою відсотка та сумою відсотка за ефективною ставкою. При розрахунку амортизованої собівартості фінансової інвестиції необхідно від вартості фінансової інвестиції на попередню дату відняти суму амортизації премії.

В обліку інвестора операції з облігаціями підприємства та амортизація премії за ними будуть відображені такими основними записами:

Оцінка фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю

Вексель (що не передбачає нарахування відсотків на номінал у період обігу) утримується інвестором до його погашення. Вексель придбано на вторинному ринку в лютому 20Х0 року за ціною 69000 грн. за номінальної вартості 85000 грн. Сума оплати посередницьких послуг торговця цінними паперами склала 700 грн. Термін погашення векселя — грудень 20Х1 року.

Отже, собівартість векселя при придбанні склала 69700 грн. (69000 грн. + 700 грн.), таким чином, дисконт дорівнює 15300 грн. (85000 грн. - 69700 грн.).

Якщо виходити з вимог П(С)БО 12, то всю суму дисконту буде списано на доходи при пред’явленні векселя до погашення.

У бухгалтерському та податковому обліку власника інвестицій це буде відображено так:

У той же час підприємства, що бажають мати достовірну інформацію про вартість своїх інвестицій, можуть амортизувати дисконт протягом усього періоду утримання безпроцентного боргового цінного папера до погашення. У цьому випадку можливе застосування методу рівномірної амортизації.

У цьому прикладі вексель утримується інвестором протягом трьох кварталів. Отже, сума амортизації дисконту дорівнює 5100 грн./квартал = 15300 грн./3 квартали.

У бухгалтерському та податковому обліку інвестора буде зроблено такі записи:

Ми розглянули найпростіші приклади оцінки фінансових інвестицій на дату балансу за амортизованою собівартістю — без урахування можливого зменшення їх корисності.

Тепер розглянемо приклад поєднання двох методів оцінки інвестицій на дату балансу: оцінки за собівартістю з урахуванням зменшення корисності та оцінки за амортизованою собівартістю.

Оцінка фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю з урахуванням зменшення корисності

10 січня 20Х0 року підприємство придбало пакет дисконтних облігацій номінальною вартістю 83000 грн. за ціною 75000 грн. Комісійні торговцю цінними паперами склали 750 грн. Термін погашення — 10 жовтня 20Х1 року. Папери утримуватимуться до їх погашення.

У грудні 20Х0 року було поширено інформацію про відкриття справи про банкрутство щодо емітента облігацій: згідно із заявою його керівництва фінансовий стан емітента такий, що власники облігацій можуть розраховувати лише на отримання 95 % їх номінальної вартості (у нашому випадку 83000 грн. х 0,95 = 78850 грн.). У зв’язку з цим підприємство-інвестор припускає зменшення корисності інвестицій в облігації цього емітента.

І нарешті, у травні 20Х1 року було поширено інформацію про злиття в межах санації емітента облігацій з іншим підприємством та про повне погашення цим новоствореним підприємством заборгованості за облігаційною позикою 10 жовтня 20Х1 року — як і планувалося.

Отже, собівартість облігацій при придбанні склала 75750 грн. (75000 грн. + 750 грн.), таким чином, дисконт при придбанні дорівнює 7250 грн. (83000 грн. - 75750 грн.).

Цю суму ми амортизуватимемо, не враховуючи фактичну дату виплати доходів (дисконту) за цими облігаціями (одноразово при погашенні облігацій). І хоча формально такий варіант амортизації суперечить нормам абзацу третього п. 10 П(С)БО 12, за своєю суттю вона, як уже наголошувалося, є можливою і бажаною, бо забезпечує найбільш точні показники фінансової звітності. Отже, облігації утримуються протягом 7 кварталів, таким чином, сума амортизації дисконту дорівнює 1035,70 грн./квартал (7250 грн./7 кварталів).

В обліку інвестора операції з облігаціями та амортизація дисконту за ними в період до грудня 20Х0 року будуть відображені такими основними записами:

У грудні 20Х0 року згідно з умовами нашого прикладу необхідно перерахувати собівартість фінансової інвестиції з урахуванням зменшення її корисності. При цьому зазначимо, що фінансова інвестиція як і раніше відповідає критеріям визнання активів: від її використання очікується отримання економічних вигод. Щоб визначити нову собівартість фінансової інвестиції з урахуванням зменшення її корисності, скористаємося формулою (2) для розрахунку поточної вартості очікуваних грошових потоків:

Наведемо пояснення до цього розрахунку. У чисельнику — очікувані надходження від інвестиції в кожному з кварталів (період, нагадаємо, визначає показник відсоткової ставки). Такі надходження матимуть місце лише в третьому за рахунком кварталі: 95 % номінальної вартості пакета облігацій. Як відсоткова ставка за квартал на подібний фінансовий актив нами прийнято показник 0,013 (1,3 %): припустимо, прибутковість дисконтних облігацій з аналогічними умовами випуску в певний момент на певному ринку дорівнює 1,3 % на квартал.

Як видно, поточна вартість очікуваних грошових потоків від інвестиції (75853 рн.) менша за її балансову вартість (78857,10 грн.). Різниця (3004,10 грн. = 78857,10 грн. - 75853 грн.) якраз і є сумою втрат від зменшення її корисності.

У зв’язку зі зміною балансової вартості фінансової інвестиції згідно з п. 15 П(С)БО 28 необхідно перерахувати також суму амортизації дисконту.

Тепер сума дисконту, що підлягає списанню на доходи в порядку амортизації, дорівнює 2997 грн. (78850 грн. - 75853 грн.), а періодів амортизації — три. Визначимо суму амортизації дисконту з розрахунку на період, що залишився до погашення облігацій: 2997 грн./3 квартали = 999 грн./квартал.

У бухгалтерському та податковому обліку інвестора буде зроблено такі записи:

За умовами нашого прикладу, у травні стало відомо, що вся заборгованість за облігаційною позикою буде погашено 10 жовтня 20Х1 року.

Отже, ознаки зменшення корисності активу припинили існувати, і згідно з п. 16 П(С)БО 28 підприємство повинне визначити та відобразити вигоди від відновлення корисності інвестиції.

Керуючись вказівками п. 18 П(С)БО 28, станом на 30.06.20Х1 р. балансову вартість облігацій приймаємо рівною тій їх балансовій вартості, яка могла б бути спочатку, якби не було попереднього зменшення корисності: 75750 грн. + 1035,70 грн. х 6 = 81964,20 грн. При цьому за нормами того ж п. 18 П(С)БО 28 «балансова (залишкова) вартість активу, збільшена внаслідок відновлення його корисності, не повинна перевищувати балансову (залишкову) вартість цього активу, визначену на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності»: 78857,10 грн. + 999 грн. = 79856,10 грн. Відповідно вигоди від зменшення корисності можуть бути визнані в сумі 3004,10 грн., а різниця у розмірі 2108,10 грн. (81964,20 грн. - 79856,10 грн.) є сумою амортизації дисконту за IV квартал 20Х0 року та I — II квартали 20Х1 року (1035,70 грн. х 3 – 999 грн. = 2108,10 грн.).

У бухгалтерському та податковому обліку інвестора буде зроблено такі записи: