За неподання електронної звітності по РРО штрафуватимуть з 2014 року
14.07.2013 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України» щодо відстрочення настання відповідальності за неподання електронної звітності» від 21.06.2013 р. № 357-VII, яким перенесено введення штрафів за неподання підприємцями звітності по РРО в електронному вигляді з 01.07.2013 р. на 01.01.2014 р.
Причинами прийняття Закону стали відсутність необхідної кількості підходящих РРО, відсутність в держреєстрі РРО моделей апаратів, що задовольняють потреби великих магазинів, та низька розповсюдженість доступу до мережі Інтернет.
Бюджетне відшкодування з ПДВ у формі фінансового казначейського векселя?
04.07.2013 р. було прийнято одразу 7 (!) законів, що вносять зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI.
Найбільшу увагу до себе привернув Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 04.08.2013 р. № 391-VII (далі — Закон), яким КМУ надано право реструктурувати фактичну бюджетну заборгованість за визначеними ним видатками державного бюджету, що виникла станом на 01.01.2013 р., у встановлених ним обсягах шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до 5 років з дохідністю 5 %.
Органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі отриманого від відповідного контролюючого органу висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, надано право видавати платнику податку, який подав до такого контролюючого органу заяву про обрання способу відшкодування з бюджету суми ПДВ шляхом отримання фінансового казначейського векселя, зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування шляхом видачі такого векселя. Порядок обігу фінансових казначейських векселів має бути визначено КМУ.
Крім того, вказаний Закон вносить зміни до порядку сплати і використання збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Зокрема, на 2013 рік зупинено дію абз. 1 п.п. 1.5, пп. 1.6 і 1.7 п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПК.
Закон набрав чинності 27.07.2013 р.
Змінено пенсійне законодавство
У листі від 27.06.2013 р. № 16652/03-20 Пенсійний фонд зазначив, що 01.07.2013 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії» від 14.05.2013 р. № 231-VII, яким урегульовано питання щодо зарахування до страхового стажу часу перебування осіб у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.
Починаючи з липня цього року платниками ЄСВ визначено також:
— підприємства, установи, організації, фізичних осіб, які використовують найману працю та виплачують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами,
— осіб, які перебувають у відпустці та отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
Перші зобов’язані нараховувати ЄСВ у розмірі 33,2 % суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами та утримувати єдиний внесок у розмірі 2 % таких сум з осіб, які перебувають у відпустці та отримують таку допомогу.
Зазначені суми нарахованого та утриманого ЄСВ відображаються платником у звітності до Пенсійного фонду та підлягають сплаті за календарний місяць, в якому їх нараховано, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати такий внесок не пізніше 28 числа наступного місяця.
Реквізити митної декларації у податковій накладній вказувати не потрібно
Нагадаємо: перелік обов’язкових реквізитів, що повинна містити податкова накладна, доповнено новим реквізитом «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України» відповідно до п.п. «ї» п. 201.1 ПК, який внесено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012 р. № 5083-VI. Ця норма знову діє, починаючи з 01.07.2013 р.
Однак до сьогодні відповідні зміни до форми податкової накладної так і не було внесено, тобто у податковій накладній немає відповідних граф під дату на номер митної декларації.
На вирішення цієї проблеми спрямовано лист Міндоходів від 27.06.2013 р. № 9684/7/99-99-19-04-01-17, у якому зазначено, що реквізити «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України» підлягають зазначенню у податковій накладній з моменту набрання чинності змінами до форми останньої про її доповнення відповідними графами для відображення таких реквізитів.
Водночас у листі Міндоходів від 26.06.2013 р. № 5790/6/99-99-19-04-01-10 повідомляється, що вже розроблено і подано до КМУ проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України в частині вдосконалення обкладення податком на додану вартість», до якого, крім іншого, внесено норму про відміну п.п. «ї» п. 201.1 ПК.
ВРУ прийняла Закон про трансфертне ціноутворення
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (на основі законопроекту № 2515) 04.07.2013 р. був прийнятий ВРУ.
З набуттям чинності Законом трансфертне ціноутворення визначатиметься як процес визначення ціни продажу (реалізації) товарів та/або результатів робіт (послуг) під час здійснення операцій, визнаних відповідно до ст. 39 ПК контрольованими. Сама ст. 39 при цьому йменуватиметься «Трансфертне ціноутворення» і буде повністю викладена в новій редакції. У наступних інформаційно-аналітичних випусках видання ми поговоримо про нововведення більш детально.
Нова конвенція з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування
Цього ж дня ВРУ ратифікувала Конвенцію між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протокол до неї, підписані 08.11.2012 р.
Податками, на які поширюється дія цієї Конвенції, зокрема є:
— в Україні: податок на прибуток підприємств і ПДФО;
— на Кіпрі: прибутковий податок; корпоративний податок на прибуток; спеціальний внесок на оборону Республіки та податок на доходи від відчуження майна.
Аванс на відрядження зобов’язані видавати лише бюджетники
Такого обов’язку для небюджетних підприємств нормативні документи не встановлюють, — зазначає Міндоходів у листі від 03.07.2013 р. № 6091/6/99-99-22-02-04-15/169. Статтею 121
КЗпП передбачено лише обов’язок підприємства відшкодувати понесені працівником у відрядженні витрати. Тобто працівник у відрядженні може нести витрати за рахунок власних коштів. А після повернення з відрядження підприємство має відшкодувати відповідні витрати.
Крім того, в листі зазначається, що незалежно від того, видавався аванс на відрядження, чи витрати під час відрядження здійснювались за власні кошти, працівник підприємства зобов’язаний подати звіт про використані кошти, видані на відрядження або під звіт, у терміни, встановлені п. 170.9 ПК.
Невелика заборгованість — також заборгованість
Йдеться про заборгованість по заробітній платі при звільненні працівника з посади, а також середній заробіток за час затримки розрахунку, які стали предметом спору, розгляд якого дійшов до Верховного суду України. На його вирішення останній прийняв постанову від 03.07.2013 р. (у справі № 6-64 цс 13).
ВСУ звернув увагу, що згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
На підставі аналізу зазначених норм ВСУ робить висновок про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП.
Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна сума заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.
Податківці мають знати про втрату податкових документів
Відповідне повідомлення було розміщене на офіційному порталі Міндоходів (http://minrd.gov.ua/) у розділі «Повідомлення та нагадування». Зокрема, зазначається, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, платник зобов’язаний у п’ятиденний строк із дня такої події письмово повідомити орган Міндоходів за місцем обліку.
Крім того, платнику необхідно відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів із дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу Міндоходів.
Також працівники Міністерства нагадали, для цілей оподаткування платник податків і зборів повинен вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі зазначених документів. Формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, не допускається.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити зберігання відповідних документів не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.
ЄСВ може бути сплачений за «пропущені» періоди
23.07.2013 р. набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України «Про внесення змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України щодо добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 12.06.2013 р. № 8-1, якою визначено, що договором про добровільну участь у системі ЗДСС може бути передбачена одноразова сплата особою ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала ЗДСС (у т. ч. за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2010 р.). При цьому сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановлених на дату укладення договору.
Одноразова сплата особою ЄСВ за попередні періоди може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому ч. 1, 3 та 4 ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Затверджено типову форму плану санації боржника у справі про банкрутство
Наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2013 р. № 1223/5 затверджено:
1. Типову форму плану санації боржника у справі про банкрутство;
2. Вимоги щодо розроблення плану санації боржника відповідно до Типової форми плану санації боржника у справі про банкрутство;
3. Типову форму мирової угоди у справі про банкрутство;
4. Вимоги щодо розроблення мирової угоди боржника відповідно до Типової форми мирової угоди у справі про банкрутство.
План санації оформляється у вигляді систематизованого переліку взаємопов’язаних і послідовних заходів, що підлягають здійсненню під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом або його ліквідації, що спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також на задоволення вимог кредиторів, із зазначенням строків здійснення таких заходів, з передбаченням їх очікуваних результатів (наслідків) (відповідно до п. 2 Вимог щодо розроблення плану санації боржника відповідно до Типової форми плану санації боржника у справі про банкрутство).
В свою чергу Мирова угода оформляється у вигляді систематизованого переліку взаємопов’язаних і послідовних заходів, що підлягають здійсненню під час провадження у справі про банкрутство з метою розрахунків з кредиторами та відновлення платоспроможності боржника на умовах та порядку, визначених цією Мировою угодою (п. 2 Вимог щодо розроблення мирової угоди боржника відповідно до Типової форми мирової угоди у справі про банкрутство).
Наказ набрав чинності 12.07.2013 р.
Нові форми звітності до Державної служби зайнятості
12.07.2013 р. набрали чинності одразу 3 накази Міністерства соціальної політики України:
«Про затвердження форми звітності № 1-ПА «Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб’єктами господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні» та Порядку її подання» від 31.05.2013 р. № 315 ;
«Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» від 31.05.2013 р. № 316 ;
«Про затвердження форми звітності № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці» та Порядку її подання» від 31.05.2013 р. № 317 .
Затверджено Методрекомондації щодо облікової політики
Завдячувати при цьому потрібно наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України» від 27.06.2013 р. № 635.
Ці Методрекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від організаційно-правових форм господарювання і форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності).
Відповідно до п. 1.2 Методрекомендацій підприємство самостійно на основі національних П(С)БО та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї.
У розпорядчому документі про облікову політику наводяться принципи, методи і процедури, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант, а також попередні оцінки, які використовуються підприємством з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документа включати недоцільно.
Облікова політика може враховувати організаційно-правову форму підприємства, галузеві особливості економічної діяльності, обсяги виробництва тощо.
Облікова політика є елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві і застосовується всіма філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами незалежно від їх місцезнаходження.
З початку осені обмежать граничну суму готівкових розрахунків
01.09.2013 р. набере чинності постанова правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210, якою установлено граничну суму розрахунків готівкою:
— підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10000 грн.;
— фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 грн. ;
— фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150000 грн.
При цьому п. 2 постанови визначено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 150000 грн., шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у т. ч. у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Розроблено проект Книги обліку доходів та витрат ФОП
На офіційному порталі Міндоходів «висить» Проект наказу Міндоходів України «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».
Проект розроблено на виконання пп. 177.10 та 178.6 ПК, відповідно до яких фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
У Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність звертає на себе увагу той факт, що Книгу в разі затвердження на основі Проекту відповідного наказу можна буде вести (за вибором платника податку) у паперовому або електронному вигляді .
Юрій Товстоп’ят
