Податкові пільги: турботи і клопоти
Продовжуючи порушену в попередньому інформаційно-аналітичному номері тему («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 13 (61), с. 8 — 14), сьогодні ми розкажемо вам про деякі інші аспекти податкових пільг. Зокрема, як і обіцяли, ми торкнемось питання відповідальності за несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг, детальніше розглянемо пільги з ПДВ, а також розповімо, в яких випадках платники податку на прибуток зобов’язані подавати відповідний звіт, а в яких — ні.
Олександр Крук, економіст-аналітик
ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ З ПДВ
Пільгам з ПДВ Довідником № 66/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, станом на 01.07.2013 р. (далі — Довідник № 66/1) відведено коди 14010403-14010499, а Довідником № 66/2 інших податкових пільг станом на 01.07.2013 р. (далі — Довідник № 66/2) — 14010049 — 14010502, тому просто сказати, що таких пільг багато, буде замало: їх дуже багато. Ми не ставимо собі на меті розглянути всі пільги з ПДВ, проте все ж розповімо про них дещо, зосередивши вашу увагу на важливих, як нам здається, аспектах.
Постачання, що не є об’єктом оподаткування, — не податкова пільга
Якщо платник ПДВ здійснює операції з постачання товарів/послуг, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, то сам по собі цей факт не означає, що платник податку користується податковою пільгою. На це податківці звернули увагу в ЄБПЗ (підкатегорія 101.30.1), зазначивши, що відповідно до п. 8 Порядку № 1233 податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення ПДВ і відповідно до ПК та міжнародних договорів України, ратифікованих ВРУ, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.
Оскільки за операціями з постачання товарів/послуг, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, податкові пільги не визначаються, то платник податку, який здійснює такі операції, не повинен подавати звіт про суми податкових пільг.
Суми ПДВ, сплачені постачальникам, що відшкодовуються з бюджету
Як і в попередньому випадку, суми ПДВ, які сплачені постачальникам за товари/послуги та підлягають відшкодуванню з бюджету, також не підлягають відображенню в звіті про суми податкових пільг. Причина, як зазначають податківці в ЄБПЗ (згадувана раніше підкатегорія 101.30.1), все та ж: у п. 8 Порядку № 1233, який вказує, у яких випадках визначають суми податкових пільг з ПДВ, згадки про суми ПДВ, які сплачені постачальникам за товари/послуги та підлягають відшкодуванню з бюджету, немає.
Визначення втрат бюджету від отримання платниками податкових пільг
Відповідно до п. 9 Порядку № 1233 суми податків та зборів, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються таким суб’єктом у порядку, встановленому ДПСУ за погодженням з Мінфіном. На сьогодні чинним є Порядок № 167, відповідно до п. 4 розд. I якого суми ПДВ, не сплачені платником до державного бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування. Наведемо формули для розрахунку таких сум у наступній таблиці.
| № з/п | Вид пільги | Регулюючі норми ПК | Формули розрахунку суми пільги | Розшифрування показників |
| 1 | Звільнення від оподаткування ПДВ | Ст. 197, підрозд. 2 | СП = (V пост. зв. - (V прид. з податком + V прид. без податку)) х розмір ставки податку | V пост. зв. — обсяги операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, — з розділу I «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ; |
| 2 | Операції з експорту товарів та операції з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за нульовою ставкою | Ст. 195, 211, 337, підрозд. 2 розд. XX | СП = (V пост, нульов. - V прид.) х розмір ставки податку | V пост, нульов. — обсяги операцій з експорту товарів та/або операцій з постачання товарів (послуг) на митній території України, оподатковуваних за нульовою ставкою, — з розділу I «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ; |
| 3 | Спеціальні режими оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства | Ст. 209 | СП = ПЗ декларацій | ПЗ декларацій — сума ПДВ, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства або спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, відповідно до податкових декларацій з ПДВ* |
| * Зважаючи на те, що переробні підприємства, починаючи з 01.01.2011 р., відповідно до п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПК, суму ПДВ, нараховану на вартість реалізованих ними молока, молочної сировини та молочних продуктів, м’яса і м’ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин, закуплених у живій вазі, спрямовують до спеціального фонду державного бюджету, тому такі операції не вважаються пільговими та не підлягають відображенню в звіті (лист ДПАУ від 27.04.2011 р. № 11915/7/16-1417). | ||||
Далі перейдемо від загального до конкретного, привівши приклад визначення сум податкових пільг по операціях з експорту товарів.
«Експортна» пільга
Відповідно до п.п. 195.1.1 ПК операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту обкладаються ПДВ за нульовою ставкою. При цьому товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному КМУ, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.
Пункт 195.2 ПК встановлює, що у разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення розд. V ПК, то до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.
Застосування ставки оподаткування 0 % у розумінні податкового законодавства є податковою пільгою. При цьому розрахунок суми такої пільги наведемо на наступному прикладі.
Приклад. 17.06.2013 р. ТОВ «Афіна» продало партію товарів на суму, еквівалентну 250000 грн., резиденту Російської Федерації — ТОВ «Афродита». Раніше товари були придбані у резидента України — ПрАТ «Гера» за 125000 грн. Усі сторони вчасно погасили свої грошові зобов’язання одна перед одною.
Таким чином, у зв’язку з тим, що операція з експорту товарів підлягає обкладенню ПДВ за нульовою ставкою, ТОВ «Афіна» зобов’язане подати за 6 місяців 2013 року (наростаючим підсумком з початку року) звіт про суми податкових пільг. Сума пільги в ньому при цьому має бути розрахована наступним чином:
СП = (V пост, нульов. - V прид.) х розмір ставки податку = (250000 грн. - 125000 грн.) х 20 % : 100 % = 25000 грн.
Сам же звіт виглядатиме так (наводимо фрагмент звіту):
| Код податку, збору | Найменування податку, збору | Код пільги згідно з довідником пільг | Найменування податкової пільги | Сума податкових пільг, гривень | Строк користування податковими пільгами у звітному періоді | Сума податкових пільг, що використана за цільовим призначенням, гривень | |||
| усього | у тому числі з державного бюджету | дата початку | дата закінчення | усього | у тому числі з державного бюджету | ||||
| 14010100* | Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) | 14010394 | За нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту | 25000 | 25000 | 01.01. | 30.06. | — | — |
| * Як зазначають податківці у ЄБПЗ (підкатегорія 101.30.1), у графах звіту про суми податкових пільг «Код податку, збору» та «Найменування податку, збору» зазначається — код та найменування податку та збору відповідно до бюджетної класифікації, зокрема, з ПДВ код та назва податку відповідно становлять: — 14010100 — Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); — 14010700 — Податок на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясо-кісткове борошно). При цьому з метою правильного заповнення граф звіту про суми податкових пільг «Код податку, збору» та «Найменування податку, збору» платнику податку необхідно звернутися до органів державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. | |||||||||
Розглянувши пільги з ПДВ, перейдемо до послаблень з податку на прибуток.
ПОДАННЯ «ПІЛЬГОВОГО» ЗВІТУ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
У зв’язку з переходом переважної більшості платників на щорічне декларування податку на прибуток гостро постало питання подання такими платниками звіту про суми податкових пільг у разі користування тими чи іншими пільгами з податку. В ЄБПЗ з цього приводу податківці дійшли такого висновку: враховуючи те, що сума пільги з податку на прибуток розраховується платником податку на прибуток на підставі даних додатка ПЗ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яка подається до органу ДПС згідно з п. 57.1 ПК один раз за підсумками року, звіт про суми податкових пільг таким суб’єктом господарювання подається у строки подання річної Декларації (підкатегорія 102.30.01).
При цьому розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування, відображається у додатку ПЗ до рядка 09 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. № 1213.
У Звіті суб’єктом господарювання зазначається сума пільги у зв’язку із звільненням прибутку від оподаткування, розрахована як прибуток від пільгової діяльності (рядок 09 додатка ПЗ до Декларації), помножений на діючу ставку податку на прибуток.
Логічно припустити, що у випадку, коли платник податку користується виключно пільгами з податку на прибуток (тобто не має жодних послаблень щодо обкладення іншими податками, зборами (обов’язковими платежами)), то потреби подавати звіт про суми податкових пільг щоквартально в нього немає.
Необхідно звернути увагу на той момент, що в разі, коли платник податку звітує з податку на прибуток лише за підсумками року, то на подання звіту про суми податкових пільг у нього є всього 40 календарних днів по закінченні звітного (податкового) періоду (в той час як на подання податкової декларації з податку на прибуток за звітний рік вказаним платникам відведено 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року). Пояснюється це тим, що п. 3 Порядку № 1233 зобов’язує суб’єктів господарювання подавати звіт протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду, незалежно від граничних термінів звітування з будь-яких інших податків та зборів.
Таким чином, щокварталу подавати звіт про суми податкових пільг повинні лише ті платники податку на прибуток, які, по-перше, користуються податковими пільгами і, по-друге, щоквартально звітують з податку на прибуток. Про те, хто має звітувати за I півріччя 2013 року, ми писали в одній зі своїх недавніх статей («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 13 (61), с. 24 — 29).
Наступна інформація у зв’язку з цим найближчим часом може бути корисна саме їм. Звернемо при цьому вашу увагу на декілька важливих з нашої точки зору моментів.
У Довіднику немає тієї чи іншої пільги
Інколи трапляються моменти, коли Довідник податкових пільг (наразі, нагадаємо, таких Довідників два: Довідник № 66/1 та Довідник № 66/2) не містить тієї чи іншої пільги. Імовірними причинами тому можуть бути як те, що пільга з’явилась пізніше, ніж були оприлюднені Довідники, так і прорахунки зі сторони автора Довідників (на сьогодні це Міндоходів). У такій ситуації платники постають перед вибором: подавати звіт чи не робити цього? Замість того, щоб допомогти, податківці у ЄБПЗ зазначають наступне: «У Довіднику пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків та зборів, зазначено всі коди податкових пільг».
Ми з такою позицією не згодні, а тому радимо в подібній ситуації платникові все ж подавати звіт про суми податкових пільг, при цьому для коректного заповнення граф 3 та 4 заздалегідь звернутись до територіального органу Міндоходів за відповідною податковою консультацією.
Визначення втрат бюджету від отримання платниками податку пільг
Це питання регулюють Методичні рекомендації щодо визначення втрат бюджету від застосування пільг з податку на прибуток, доведені листом ДПСУ від 06.06.2012 р. № 15709/7/15-1217 (далі — Методрекомендації).
Відповідно до п. 3 розд. I Методрекомендацій суми податку на прибуток, які не сплачено до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей їх використання.
У наступній таблиці наведемо інформацію стосовно розрахунку суми втрат бюджету від застосування платниками податкових пільг залежно від виду останніх (ДПСУ оперує поняттями «сума пільги» та «сума втрат бюджету», що, по суті, є одним і тим же).
| № з/п | Вид пільги | Формули розрахунку пільги | Регулюючі норми | Примітка |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Звільнення від оподаткування прибутку | Сума пільги = (Доходи від діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування - Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), яка відноситься до діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування - Інші витрати, які відносяться до діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування) х Розмір ставки податку* | Ст. 154, 158, підрозд. 4 розд. XX | Розрахунок здійснюється на підставі показників податкової декларації з податку на прибуток та додатка ПЗ до податкової декларації |
| Сума пільги для платників, прибуток яких звільняється відповідно до пп. 154.8 — 154.9 ПК = Сума прибутку, звільненого від оподаткування х Ставка податку | ||||
| Сума пільги для платників, які застосовують ставку 0 % з податку на прибуток = Об’єкт оподаткування за всіма видами діяльності (рядок 07 Спрощеної декларації) х Ставка податку | Розрахунок здійснюється на підставі показників спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств | |||
| * Така ж формула наведена й у відповіді на запитання в Узагальнюючій податковій консультації щодо визначення суми пільги у зв’язку із звільненням прибутку від оподаткування, затвердженій наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 584. | ||||
| 2 | Звільнення від оподаткування доходу неприбуткових установ та організацій | Сума пільги = Сума доходу неприбуткової організації х Розмір ставки податку | Пп. 157.2 — 157.9 | Доходи неприбуткової організації, що звільняються від оподаткування, відображаються у I частині Податкового звіту, форма якого затверджена наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 56, у рядках 1 — 7 |
| 3 | Несплата податку на прибуток, що пов’язано з особливостями формування доходів та витрат платника | 1. У випадку якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток має від’ємне значення: Сума втрат бюджету з податку на прибуток = (Сума доходу, що враховується при визначенні об’єкта оподаткування - Сума витрат, що враховується при визначенні об’єкта оподаткування - | Ст. 135, 137, 138 | У разі якщо за наслідками такого обрахунку результат залишається зі знаком мінус, втрати бюджету відсутні |
|
|
| 2. У випадку якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток має позитивне значення або дорівнює нулю: Сума втрат бюджету з податку на прибуток = Сума витрат, які не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг х Розмір ставки податку | Ст. 135, 137, 138 | Для уникнення подвійного врахування витрат у формулі обчислення втрат бюджету сума від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього періоду враховується із позитивним значенням |
| Розрахунок не внесених до державного бюджету сум податку на прибуток у зв’язку із невключенням окремих сум до складу доходу здійснюється за формулою: | Розрахунок втрат бюджету з податку на прибуток здійс-нюється на підставі показників податкової декларації з податку на прибуток та додатків IВ, IД до неї | |||
| 4 | Оподаткування нерезидентів з урахуванням положень міжнародних договорів України | Сума втрат бюджету = Сума доходу із джерелом його походження з України х (Ставка податку (%) згідно зі ст. 160 ПК - Ставка податку (%) згідно із міжнародним договором) : 100 % | Ст. 103, 160 | Розрахунок здійс-нюється на підставі показників податкової декларації з податку на прибуток та додатка ПН до неї |
Порядок визначення суми пільг з податку на прибуток наведемо у наступному підрозділі нашої публікації на прикладі такої пільги, як врахування збитків минулих періодів.
Урахування від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток
Навколо цієї теми в кінці 2011 року розгорілася справжня дискусія, про що ми неодноразово писали на сторінках нашого видання.
Тепер же розглянемо врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року з іншого боку — як податкової пільги.
Відповідно до п. 150.1 ПК, якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат I календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, 3 кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від’ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення. Останнє, як ви зрозуміли, актуальне лише для тих платників, які звітують з податку на прибуток щокварталу.
Пунктом 3 підрозд. 4 розд. ХХ ПК при цьому встановлено, що в 2012 — 2015 роках п. 150.1 ПК застосовується таким чином:
— якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 млн грн. та більше станом на 01.01.2012 р. є від’ємне значення (з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на 01.01.2011 р.), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:
звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 % суми такого від’ємного значення. У разі якщо 25 % суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних податкових періодах;
звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 % суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 % суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;
звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 % суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 % суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;
звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 % суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 % суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах до повного погашення такого від’ємного значення.
При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від’ємного значення об’єкта оподаткування, що склався станом на 01.01.2012 р. та включається до витрат наступних податкових періодів, і сум, не погашених протягом 2012 — 2015 років. Таке від’ємне значення погашається в першу чергу. У другу чергу погашається від’ємне значення об’єкта оподаткування, що виникло після 31.12.2011 р.
Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 млн грн. п. 150.1 ПК застосовується з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від’ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від’ємного значення.
Те, що платник податку має право на врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування, податківці вважають податковою пільгою.
Як ви пам’ятаєте, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг. У графах «Код пільги згідно з довідником пільг» та «Найменування податкової пільги» звіту при цьому зазначається код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до Довідників пільг.
Зокрема, сума податку, не сплаченого через отримання пільг, встановлених п. 150.1 ПК та п. 3 підрозд. 4 розд. XX ПК, зазначається у Довіднику № 66/2 за кодом 11020255.
Отже, у звіті про суми податкових пільг відображається сума податку на прибуток підприємства, яку платник мав би сплатити за умови, що у складі витрат відповідного звітного (податкового) періоду не враховував від’ємне значення об’єкта оподаткування згідно з нормами п. 150.1 ПК з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. XX ПК.
Приклад. ТОВ «Афіна», зареєстроване у I кварталі 2012 року, за підсумками року отримало більше 10 млн грн. доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, і при цьому відобразило в податковому обліку збиток у сумі 100000 грн. Таким чином, ТОВ податкові зобов’язання з податку на прибуток не нараховувало і не мало базового показника для визначення авансових внесків у 2013 році.
У I кварталі 2013 року ТОВ «Афіна» відобразило у податковому обліку прибуток у розмірі 200000 грн. У зв’язку з цим ТОВ було зобов’язане подати до органу ДПС податкову декларацію з податку на прибуток за I квартал 2013 року та звіт про суми податкових пільг за цей же період (у зв’язку із врахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на 31.12.2012 р. у витратах I кварталу 2013 року).
Сума втрат бюджету з податку на прибуток, що підлягає відображенню у звіті про суми податкових пільг, при цьому розраховуватиметься таким чином:
100000 грн. х 19 % : 100 % = 19000 грн.
Сам же звіт у цьому випадку виглядатиме так, як показано на с. 30.
Після розгляду найбільш поширених пільг доцільно згадати й про відповідальність за неподання звіту про суми податкових пільг або ж за несвоєчасне його подання.
| Код податку, збору | Найменування податку, збору | Код пільги згідно з довідником пільг | Найменування податкової пільги | Сума податкових пільг, гривень | Строк користування податковими пільгами у звітному періоді | Сума податкових пільг, що використана за цільовим призначенням, гривень | |||
| усього | у тому числі з державного бюджету | дата початку | дата закінчення | усього | у тому числі з державного бюджету | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11021000 | Податок на прибуток приватних підприємств | 11020255 | Пільга, встановлена п. 150.1 ПК та п. 3 підрозд. 4 розд. XX ПК* | 19000 | 19000 | 01.01. | 31.03. | — | — |
| * Потрібно наводити повний текст пільги (див. відповідну позицію Довідника № 66/2), проте оскільки назва цієї пільги є, скоріше за все, найдовшою серед усіх пільг, то ми обмежимось умовною її назвою. | |||||||||
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕСВОЄЧАСНЕ ПОДАННЯ ЗВІТУ
Звіт про суми податкових пільг, як ми з’ясували у минулій публікації, не є податковою декларацією у розумінні ПК, у зв’язку з чим у разі неподання його у встановлені строки фінансові санкції, передбачені податковим законодавством за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків), не можуть бути застосовані до платника податків.
Водночас це зовсім не означає, що подібне порушення залишиться без покарання. Відповідаючи на запитання «Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг?», податківці у ЄБПЗ зазначили, що в такому разі до платника застосовується адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 1631 КпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, — тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 85 до 170 грн.).
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.).
Хоч обговорюване порушення навряд чи повністю ідентичне хоча б одній із названих неправомірних дій, проте з позицією податківців (чи то б пак представників Міндоходів) доведеться рахуватись. Підтримують такі висновки і київські податківці (лист ДПС у м. Києві від 28.01.2013 р. № 833/10/06-406).
ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Порядок № 1233 — Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233.
Порядок № 167 — Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2011 р. № 167.
