Теми статей
Обрати теми

Дисконтні картки в роздрібній торгівлі: придбання, роздача, продаж товарів

Редакція ПК
Стаття

ДИСКОНТНІ КАРТКИ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ: ПРИДБАННЯ, РОЗДАЧА, ПРОДАЖ ТОВАРІВ

Нинішнє розмаїття товарів, як і точок їх продажів, надає можливість покупцям обирати найвигідніші для себе умови покупок. Розумний керівник суб’єкта господарювання це розуміє і прагне заманити покупців всілякими бонусами, привілеями, знижками. Мабуть, найбільш поширеним маркетинговим ходом є надання покупцям дисконтних карток, що дають право на той чи інший розмір знижок. Захід, зауважимо, вигідний для обох сторін: покупець економить свої кошти, а підприємство-продавець збільшує обсяг продажів. Та й особливих непосильних труднощів з відображенням таких заходів в обліку продавця не виникає. Пропонуємо вам у цьому переконатися, прочитавши цю статтю.

Наталія Чернишова, економіст-аналітик

 

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

 

Навіть ті, хто не знає, що з англійської «discount» перекладається як знижка, розуміють, що приховане за цим приємним і благодатним для кожного покупця словом «дисконтна картка». Для нас як покупців це незмінний супутник практично в усіх найулюбленіших і часто відвідуваних закладах (магазинах, салонах, клубах тощо). А чим цей шматочок пластика чи картону є для підприємства, яке його видає?

Дисконтна картка зовсім не просто шматочок пластика чи картону, а важливий матеріальний актив, що вимагає відповідного обліку в підприємства роздрібної торгівлі. На жаль чи на щастя, законодавчо затвердженого порядку роботи з дисконтними картками на сьогодні не існує, тому підприємству-продавцю доцільно самому його створити. Зробити це радимо шляхом розробки Положення про роботу з дисконтними картками (Положення про реалізацію товарів за дисконтними картками, Положення про маркетингову політику тощо), затвердженого наказом або розпорядженням керівника чи уповноваженої на це особи (наприклад, начальника служби збуту) (як назвати цей документ, підприємство вирішує саме, головне, щоб по суті він був чітким зведенням правил з придбання, видачі, обігу дисконтних карток, а також придбання за ними товарів). У цьому положенні слід відобразити такі моменти:

— види дисконтних карток (на пред’явника чи персоніфіковані, локальні чи мережеві, накопичувальні чи фіксовані тощо);

— порядок їх виготовлення (власне виготовлення чи під замовлення);

— умови видачі (кожному покупцю, кожному n-покупцю, покупцю, який придбав товар на певну суму, покупцю, який виграв розіграш тощо);

— розмір і період дії знижок;

— порядок документування операцій з придбання та видачі дисконтних карток (зокрема, створення, затвердження та ведення Журналу (Відомості) отриманих і виданих дисконтних карток);

— правила продажу товарів за дисконтними картками;

— умови дії дисконтної програми в період проведення акцій;

— особа, відповідальна за облік дисконтних карток, тощо.

Хорошим жестом буде розміщення такого Положення в Куточку покупця (або на інтернет-сайті), щоб кожен потенційний або діючий власник дисконтної картки мав можливість ознайомитися з правилами її обігу.

Як ми вже мали можливість зазначити, для зручності обліку придбаних і виданих дисконтних карток доцільно створити Журнал чи Відомість отриманих і виданих дисконтних карток за розробленою на власний розсуд підприємства формою. При цьому це можуть бути як два окремі регістри: один — для отриманих дисконтних карток, інший — для виданих, так і один з розбиттям на два відокремлені розділи. Приблизно Журнал отриманих і виданих дисконтних карток може виглядати таким чином (для випадку, якщо дисконтні картки виготовляються під замовлення).

 

ЖУРНАЛ ОТРИМАНИХ І ВИДАНИХ ДИСКОНТНИХ КАРТОК

I. Отримані дисконтні картки

Дата отримання

Найменування постачальника

Номер накладної (акта)

Кількість, шт.

Номери (серія) карток

Підпис

1

2

3

4

5

6

09.07.2013 р.

ТОВ «Джокер»

5628

2500

2001-4500

Полякова

<...>

II. Видані дисконтні картки

Дата видачі

Номер (серія) картки

П. І. Б. отримувача

Особисті дані отримувача

Номер анкети отримувача

Підстава для видачі

Підпис

1

2

3

4

5

6

7

22.07.2013 р.

2001

Корольов Б. П.

м. Харків,
вул. Клочківська, 54, кв. 110,
тел. 711-55-69

2001

Одноразова купівля товару на суму понад 200 грн.

Полякова

22.07.2013 р.

2002

Бронник А. А.

м. Харків,
вул. Полтавський Шлях, 175,
кв. 18,
тел. 712-12-24

2002

Одноразова купівля товару на суму понад 200 грн.

Полякова

<...>

 

Під підписом у графі 6 розділу I і графі 7 розділу II мається на увазі підпис особи, відповідальної за ведення Журналу. Посадова особа постачальника в разі отримання та фізична особа — покупець у разі видачі дисконтної картки підтверджують такі отримання та видачу відповідно шляхом проставляння підпису у відповідних первинних документах. Зауважимо, що саме на підставі таких первинних документів власне й заповнюється Журнал. У разі отримання дисконтних карток такими є накладна або акт, а в разі видачі — заповнена анкета отримувача дисконтної картки, номери яких ми радимо також зазначати в Журналі (див. графу 3 розділу I і графу 5 розділу II Журналу у прикладі).

За бажанням підприємства-продавця в Журналі також можна зазначити вид дисконтної картки (наприклад, «на знижку в розмірі 5 %», «персоніфікована», «з магнітною стрічкою»), якщо на підприємстві здійснюється видача й одночасний обіг різних видів дисконтних карток.

Не важко розробити схожий журнал і для випадку, коли дисконтні картки виготовляються власними силами, дещо підкоригувавши перший розділ журналу, наведеного у прикладі.

Працюючи з подібними базами даних, в яких відображається особиста інформація про фізичних осіб — покупців, необхідно не забувати реєструвати їх у відповідному порядку як бази персональних даних (див. Закон про захист персональних даних). Крім того, на долю суб’єкта господарювання — власника бази персональних даних припадає обов’язок отримувати від кожної фізичної особи, яка надає інформацію про себе, письмовий дозвіл на обробку персональних даних, а також повідомляти потенційних власників дисконтних карток про їх права та мету збору відомостей про них. І хоча тут настають великі зміни, у тому числі такі, що передбачають скасування необхідності реєстрації баз персональних даних і знищення чинного Державного реєстру баз персональних даних*, ще як мінімум 5 місяців діятимуть старі норми. А там, дивись, законодавці передумають запроваджувати ці нововведення. Тому, щоб уникнути можливих штрафних санкцій за порушення законодавства про захист персональних даних, варто серйозно ставитися до вимог щодо їх реєстрації та використання.

* Про ці зміни див. у статті «Чи такий страшний вовк, як його малюють? (або про перевірки з питань захисту персональних даних)» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 13(61), с. 55.

Крім усього іншого, запровадження системи знижок за дисконтними картками викликає деякі технічні турботи. Так, виникає необхідність перепрограмування РРО, оскільки товари, що продаються зі знижкою, тепер матимуть дві ціни: одна — повна ціна, за якою вони продаватимуться звичайним покупцям, які не мають дисконтної картки, а друга — ціна зі знижкою, за якою товари реалізовуватимуться покупцям — власникам дисконтних карток. Це можна зробити такими шляхами на вибір підприємства торгівлі:

1) програмувати на кожен товар дві ціни: повну та зі знижкою;

2) програмувати розмір знижки у відсотках, що відображатиметься у гривнях окремим рядком після кожного найменування товару;

3) програмувати розмір знижки у відсотках, що відображатиметься у гривнях одним рядком після загальної суми за чеком.

Якщо дисконтні картки видаються в межах акцій на визначений строк, або з часом змінюється розмір знижок, то після припинення дії знижки РРО потрібно знову перепрограмувати.

 

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ДИСКОНТНИМИ КАРТКАМИ

 

Бухгалтерський облік

Придбання. Для підприємства роздрібної торгівлі дисконтні картки є нічим іншим, як матеріальними активами, які вимагають обліку на субрахунку 209 «Інші матеріали». За дебетом цього субрахунку відображається надходження дисконтних карток (від контрагента або з виробництва), а за кредитом — їх подальша видача покупцям. Дисконтні картки прибуткують на субрахунок 209 за первісною вартістю. У разі їх придбання за плату у стороннього підприємства первісна вартість дисконтних карток складається із сум, що сплачуються такому підприємству (за вирахуванням непрямих податків) та інших витрат, наведених у п. 9 П(С)БО 9. У разі самостійного виготовлення дисконтних карток їх первісна вартість визначається на рівні виробничої собівартості, визначеної згідно з П(С)БО 16.

Таким чином, придбання дисконтних карток в обліку підприємства буде відображено такими проводками:

— при придбанні дисконтних карток за плату: Дт 209 — Кт 631 (685);

— при самостійному виготовленні дисконтних карток: Дт 209 — Кт 23.

Видача. При безоплатній видачі дисконтних карток у підприємства виникають витрати. Оскільки видача дисконтних карток є одним з елементів маркетингової політики, тобто здійснюється для залучення нових покупців і тим самим збільшення обсягів продажів товарів, витрати від операції з реалізації дисконтних карток необхідно відображати як витрати на збут, тобто на однойменному рахунку 93. Доходи в такому разі в підприємства не виникають.

 

Податковий облік. Податок на прибуток

Придбання дисконтних карток в обліку з податку на прибуток ніяк не відобразиться, тобто ні доходів, ні витрат у зв’язку з такою операцією виникати не буде. Того ж не можна сказати про операцію видачі дисконтних карток покупцям. Оскільки запровадження дисконтної програми поза сумнівом пов’язане з господарською діяльністю підприємства, то витрати на її проведення (у тому числі на видачу дисконтних карток) як частини маркетингової політики підприємства зі збільшення обсягів збуту на підставі п.п. 138.10.3 ПК потраплять до складу «податкових» витрат на збут. А це означає, що в Податковій декларації з податку на прибуток, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. № 1213 (далі — Декларація з податку на прибуток), такі витрати відображатимуться в рядку 06.2 «Витрати на збут» у періоді їх виникнення згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПК).

 

Податковий облік. ПДВ

Придбання. При придбанні дисконтних карток у їх виробника наявність права на податковий кредит питань не викликає, адже подібна операція підпадає під дію п.п. «а» п. 198.1 ПК. Підпадає під дію цього підпункту і операція з власного виготовлення дисконтних карток. Таким чином, при придбанні/виготовленні дисконтних карток у підприємства торгівлі виникає податковий кредит на дату події, що відбулася раніше: або на дату списання грошових коштів з банківського рахунка платника податку, або на дату отримання ним готових дисконтних карток, що підтверджено податковою накладною.

Видача. На жаль, не все так прозоро з податковими зобов’язаннями з ПДВ у зв’язку з операцією видачі дисконтних карток покупцям. Річ у тім, що при фактичному трактуванні норм ПК безоплатна видача дисконтної картки підпадає під визначення постачання товарів, яке згідно з п.п. 14.1.191 ПК є будь-якою передачею права на розпорядження товарами як власник, у тому числі їх продаж, обмін або дарування. При цьому товарами в цілях оподаткування вважаються будь-які матеріальні і нематеріальні активи (п.п. 14.1.244 ПК). Таким чином, все вказує на те, що безоплатна передача покупцем дисконтних карток у розумінні ПК вважається постачанням товарів, а отже, у суб’єкта господарювання у зв’язку з такою операцією виникає обов’язок нарахування податкового зобов’язання з ПДВ. Базою обкладення в такому разі є вартість такої дисконтної картки, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПК. Проте, за великим рахунком, підприємство дарує дисконтну картку не як матеріальний актив, а як засіб для придбання товару зі знижкою, тому розцінювати її як повноцінний товар, а операцію з її безоплатної видачі як постачання товару не зовсім правильно. Виходячи з цього, вважаємо, що операція з безоплатної видачі дисконтної картки покупцям не є об’єктом обкладення ПДВ. Хоча податківці, можливо, не розділять нашу думку і вимагатимуть відображати за такими операціями податкові зобов’язання. Для свого підстрахування в такому разі підприємству, можливо, слід зазначити в Положенні про роботу з дисконтними картками, що видана дисконтна картка залишається у власності підприємства, що її видало. У такому разі при її видачі буде відсутній перехід права власності на неї, а отже, така операція не буде вважатися постачанням згідно з п.п. 14.1.191 ПК.

 

Приклад 1. ПАТ «Ластівка» замовило в ТОВ «Джокер» — платника ПДВ виготовлення 2500 дисконтних карток на знижку в сумі 5 %. Загальна вартість замовлення — 3000 грн. (у тому числі ПДВ — 500 грн.). 2000 карток відправлено до торговельного залу та видано покупцям.

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

сума, грн.

доходи, 
грн.

витрати, 
грн.

рядок в Декларації з податку на прибуток

1

Здійснено передоплату за виготовлення карток

371

311

3000,00

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

644

500,00

3

Отримано дисконтні картки

209

631

2500,00

4

Списано раніше нарахований податковий кредит з ПДВ

644

631

500,00

5

Відображено залік заборгованостей

631

371

3000,00

6

Списано первісну вартість реалізованих карток на витрати

93

209

2000,00
((3000 - 500) : : 2500 х 2000)

2000,00

рядок 06.2

7

Списано витрати на фінансовий результат

93

791

2000,00

 

ОБЛІК ПРОДАЖУ ТОВАРІВ ЗА ДИСКОНТНИМИ КАРТКАМИ

 

Бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік продажу товарів зі знижкою за дисконтними картками загалом такий самий, як і облік реалізації товарів без знижок. Єдина різниця — вартість таких товарів (зі знижкою вона, звісно, менше). Зауважимо, що застосовувати субрахунок 704 «Вирахування з доходу» у разі реалізації товарів зі знижкою під час продажу, як це відбувається з продажем за дисконтними картками, не потрібно. Він призначений для обліку знижок, наданих виключно після дати реалізації товарів, що надаються в основному оптовим покупцям.

Таким чином, при реалізації товару зі знижкою, наданою власнику дисконтної картки, у підприємства-продавця збільшуються його доходи від реалізації на суму вартості товару з урахуванням знижки та за вирахуванням ПДВ (Дт 301 (311*) — Кт 702; Дт 702 — Кт 641). Одночасно з визнанням доходу від реалізації за правилами бухобліку (абз. 1 п. 7 П(С)БО 16) відображається реалізаційна собівартість такого товару (Дт 902 — Кт 282).

* Якщо покупець розраховується за допомогою платіжної картки.

Як відомо, реалізація товарів у роздріб пов’язана з розрахунком і нарахуванням торговельної націнки на них. У разі реалізації товарів зі знижкою торговельна націнка розраховується особливим чином — з урахуванням наданої знижки. Пов’язано це з тим, що спочатку, коли товари надходять у роздрібний продаж, на них нараховується певний розмір торговельної націнки. Коли ж такі товари реалізуються кінцевому покупцю зі знижкою, то виходить, що реалізується не вся нарахована торговельна націнка. Як у такому разі розрахувати розмір торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари, покажемо в наступних формулах.

ТНреаліз. = ТН % х (ПВреаліз.+ Сзн),

де ТНреаліз. — сума торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари;

ТН % — середній відсоток торговельної націнки за звітний місяць;

ПВреаліз.  продажна вартість реалізованих товарів;

Сзн  сума наданих знижок на реалізовані товари.

img 1

де ТНпм — залишок торговельної націнки на початок звітного місяця;

ТНм  сума торговельної націнки, нарахована на товари, отримані у звітному місяці;

ПВпм — продажна вартість залишку товарів на початок звітного місяця;

ПВм продажна вартість отриманих у звітному місяці товарів.

 

Собівартість реалізації товарів, проданих зі знижкою, у такому разі розраховуватиметься за такою формулою:

Среаліз. = ПВреаліз. - ТНреаліз.,

де Среаліз. — собівартість реалізації проданих товарів.

 

Податковий облік. Податок на прибуток

Згідно з пп. 153.2.1 і 153.2.3 ПК дохід від продажу платником податку на прибуток товарів особам, які не є платниками цього податку (якими загалом і є фізичні особи — покупці), які визначається відповідно до договірних цін, але не менше звичайних цін на такі товари, що діють на дату їх продажу в разі, якщо договірна ціна на такі товари відрізняється від звичайної ціни на них більш ніж на 20 %. Питання в тому, що в такому разі вважати звичайною ціною. Щоб відповісти на це запитання, необхідно ознайомитися з нормами ст. 39 ПК, що регулює питання визначення та застосування звичайних цін.

Отже, методи, за якими визначаються звичайні ціни, наведено в п. 39.2 ПК, а їх опис — у пп. 39.4 — 39.8 ПК. У даному випадку, вважаємо, найдоцільніше застосовувати метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), розглянутий у п. 39.4 ПК. Згідно з цим методом для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами в порівнянних умовах на відповідному ринку товарів. При цьому при визначенні звичайної ціни, зокрема, ураховується бізнес-стратегія підприємства (до якої входить у тому числі маркетингова політика, частиною якої є надання знижок за дисконтними картками), а також звичайні знижки до ціни під час укладення договорів між непов’язаними особами (оскільки знижки до ціни реалізації товару надаються в однаковому розмірі як пов’язаним, так і непов’язаним особам, то їх можна вважати звичайними).

Таким чином, якщо бізнес-стратегія підприємства спрямована на те, щоб реалізовувати товари за ціною меншою, ніж у конкурентів, у тому числі шляхом запровадження системи знижок за дисконтними картками, то цей момент має бути враховано при визначенні звичайної ціни. У такому разі ціна, за якою реалізується товар, з урахуванням знижки і буде його звичайною ціною.

Зауважимо, що податківці можуть не горіти бажанням визнавати таке визначення звичайної ціни. Так, наприклад, було за часів дії Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (втратив чинність), коли податківці заперечували, що акційна ціна товару може бути звичайною (див. лист ДПАУ від 09.03.2006 р. № 4280/7/17-0717). Проте суди в подібних випадках зазвичай підтримують платників податків. Цьому приклад, зокрема, ухвала ВАСУ від 04.02.2013 р. у справі № К-11487/10, постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.11.2010 р. у справі № 2-а-4254/09/0770, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 р. у справі № 92417/12/9104. Тому, вважаємо, визначення звичайної ціни на рівні продажної вартості товару з урахуванням знижки має право на життя. Так вважати нам також дозволяє роз’яснення з ЄБПЗ у підкатегорії 102.06.06. І хоча в цьому роз’ясненні йдеться про формування доходів платника податків при проведенні розпродажу товару за зниженими цінами, що все ж не те саме, що продаж зі знижкою за дисконтною карткою, воно дає надію на розсудливість податківців і в ситуації зі знижкою за дисконтними картками. Так, у цьому роз’ясненні йдеться про те, що підприємство, яке проводить розпродаж товарів за зниженими цінами, при обчисленні об’єкта оподаткування враховує дохід від реалізації виходячи із фактичної ціни товарів (з урахуванням наданої знижки) за умови, що всі покупці можуть придбати товари за оголошеною ціною (зазначається на ярлику цін). Як бачимо, важливою умовою тут є публічне оголошення цін, тому щоб обзавестися додатковим аргументом на свою користь, платник податку може зазначити на ціннику до товарів, у тому числі, ціну такого товару зі знижкою. Про те, що при визначенні звичайної ціни на товари, ідентичні (за їх відсутності — однорідні) товарам, що публічно пропонуються до продажу, ураховуються такі фактори, ідеться в абз. 3 п. 39.4 ПК.

У будь-якому разі, навіть якщо визначення звичайної ціни здійснюється іншим методом і знижки до вартості товару при її визначенні не враховуються, дохід від продажу товару може визнаватися в розмірі вартості такого товару з урахуванням знижки за вирахуванням ПДВ, якщо така вартість відрізняється від звичайної ціни не більше ніж на 20 %. Такий висновок випливає як із п.п. 153.2.1, так і з п. 39.15 ПК*.

* У п.п. 153.2.1 ПК ідеться про відхилення у 20 % включно, а в п. 39.15 ПК ідеться про різницю до 20 %, що викликає певні протиріччя. Оскільки п. 39.15 ПК описує загальні випадки визначення звичайної ціни, а в цій частині статті йдеться виключно про визначення доходу, то, на нашу думку, у цьому випадку варто покладатися саме на норми п.п. 153.2.1 ПК.

Дохід від продажу товару зі знижкою визнається в податковому обліку таким за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (абз. 1 п. 137.1 ПК). У Декларації з податку на прибуток такий дохід відображається в рядку 02. У періоді визнання доходу від реалізації товарів визнаються також і витрати, що формують їх собівартість (п138.4. ПК). Такі витрати варто відображати в рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток.

 

Податковий облік. ПДВ

Абзац 5 п. 188.1 ПК установлює, що база обкладення операцій із постачання товарів** особам, не зареєстрованим платниками ПДВ (тобто і фізичним особам у тому числі), визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. Таким чином, і при розрахунку податкового зобов’язання з ПДВ не обійтися без визначення звичайних цін. Свою думку щодо визначення звичайних цін у разі реалізації товарів зі знижкою ми виклали вище, розглядаючи податковий облік податку на прибуток (див. с. 44 — 45).

** Визначення постачання товарів див. на с. 43.

 

Приклад. Підприємство роздрібної торгівлі «Аваддон» в липні придбало в постачальника товар загальною вартістю 145800 грн. (у тому числі ПДВ — 24300 грн.). Продажна вартість товару — 170100 грн. Торговельна націнка — 48600 грн. (170100 - (145800 - 24300)). Підприємство в цьому самому місяці реалізувало одиницю товару в роздрібній мережі покупцю, який пред’явив дисконтну картку на знижку 10 %. Продажна вартість товару без урахування знижки склала 567 грн. Сума десятивідсоткової знижки склала 56,70 грн. (567 х 0,1).

Продажна вартість залишку товарів на початок липня — 15200 грн.

Залишок торговельних націнок на початок липня — 4560 грн.

 

Визначимо продажну вартість товару з урахуванням знижки:

567 - 56,70 = 510,30 (грн.).

Середній відсоток торговельної націнки в липні становить:

img 2 

Сума торговельної націнки, що припадає на реалізований товар:

ТНреаліз. = 28,69 % х (510,30 + 56,70) = 162,67 (грн.).

Собівартість реалізації проданого товару:

Среаліз. = 510,3 - 162,67 = 347,63 (грн.)

Відображення зазначених операцій у податковому та бухгалтерському обліку наведено в таблиці нижче.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

сума, грн.

доходи, 
грн.

витрати, 
грн.

рядок у Декларації з податку на прибуток

1

Залишок продажної вартості товарів на початок липня

282

15200,00

2

Залишок торговельних націнок на початок липня

285

4560,00

3

Отримано товари від постачальника

281

631

121500,00

4

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

24300,00

5

Оплачено отримані товари

631

311

145800,00

6

Товари передано в роздріб

282

281

121500,00

7

Нараховано торговельну націнку

282

285

48600,00

8

Одиницю товару реалізовано покупцю (зі знижкою 10 %)

301

702

510,30

425,25

02

9

Відображено податкове зобов’язання з ПДВ

702

641

85,05

10

Списано суму реалізованої торговельної націнки

285

282

167,67

11

Відображено собівартість реалізованого товару

902

282

347,63

347,63

05.1

12

Списано на фінансовий результат:

— дохід від реалізації товару

702

791

425,25

— собівартість реалізованого товару

791

902

347,63

 

ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про захист персональних даних — Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI.

П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246.

П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі