Чи потрібні підприємцю-єдиноподатнику документи, що підтверджують доходи і витрати?
Підприємці не ведуть бухгалтерський облік і, відповідно, не зобов’язані складати бухгалтерські документи. Водночас, згідно зі ст. 44 ПК, яка стосується всіх без винятку підприємців (у тому числі й єдиноподатників), «платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами…».
Відповідно, єдиноподатники зобов’язані документально підтверджувати дані, зазначені ними в деклараціях.
У цьому питанні цікава позиція Мінфіну. Так, у листі від 29.02.2012 р. б/н Мінфін зазначає, що при відображенні доходів у Книзі обліку доходів/доходів і витрат факт їх надходження не завжди може бути підтверджено первинними документами, зокрема отримання готівки в оплату товарів (робіт, послуг), тому ПК не передбачена вимога обов’язковості здійснення записів у Книзі на підставі первинних документів. При цьому, на думку Мінфіну, дані самої Книги будуть документальним підтвердженням даних про доходи, заявлені в декларації з єдиного податку (як того вимагає ст. 44.1 ПК).
Тим часом податківці мають дещо іншу думку з цього приводу. Так, у своїх роз’ясненнях (ЄБПЗ, лист ДПСУ від 06.01.12 р. № 432/6/15-2216є) вони зазначають, що «фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам — у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються».
Отже, щоб уникнути конфліктів з перевіряючими, підприємцю-єдиноподатнику краще мати первинні документи. Причому радимо мати документи, які б підтверджували як доходи, так і витрати. Незважаючи на те, що сума витрат не відображається в декларації з єдиного податку і не впливає на суму єдиного податку, первинні документи, що підтверджують факт їх здійснення, важливо мати з таких причин:
— по-перше , якщо підприємець купував товари (роботи, послуги) у громадян або інших підприємців, то він повинен відобразити ці суми у формі № 1ДФ. Якщо у нього немає документів, які б підтверджували такі покупки, то податківці можуть не визнати звіт за формою № 1ДФ, наданий підприємцем;
— по-друге, якщо підприємець купував товари (роботи, послуги) в юридичної особи, то йому потрібно мати документи про купівлю для того, щоб підтвердити той факт, що товар дійсно було куплено, а не отримано безкоштовно чи придбано у звичайної фізособи (а отже, вартість такого товару не потрапила до форми № 1ДФ цілком законно).
Підтверджуючими документами можуть бути:
1. Для доходів : виписка банку (якщо дохід отримано в безготівковій формі), запис про виручку в Книзі обліку доходів/доходів і витрат (якщо дохід отримано готівкою).
2. Для витрат : платіжні доручення, квитанція, чек або документ довільної форми про готівкову оплату товарів, робіт або послуг, якщо вони отримувалися у громадян або у фізичних осіб — підприємців, договори, акти закупівлі, ТТН тощо.
Відсутність документів може бути небезпечною і з огляду на те, що згідно з п. 292.3 ПК до доходу єдиноподатника включається вартість безкоштовно отриманих товарів. Проте, виходячи з визначення безкоштовно отриманих товарів для єдиного податку, якщо єдиноподатник не укладав письмовий договір на товар відповідно до законодавства, то товар не може вважатися безкоштовно отриманим, і тому його не включаємо до доходу єдиноподатника.
