Єдиний податок і лікарняні, відпустка, декретні
Декретна відпустка
Відповідно до п.п. 291.4.1 ПК при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці:
— у зв’язку з вагітністю і пологами;
— для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку (3 чи 6 років).
Таким чином, вакантне місце, яке раніше займала особа, яка вийшла у відпустку, працюючи у платників ЄП другої або третьої групи, може зайняти інша особа без жодної шкоди для підприємця-роботодавця (принаймні кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з ним, це не збільшить).
На підприємців — платників єдиного податку поширюються такі ж вимоги трудового законодавства, як і на інших суб’єктів господарювання. Нагадаємо, ст. 179 КЗпП встановлено, що у загальному випадку жінкам на підставі медичного висновку надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю
70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів — 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.
Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. За цей період жінці на підставі листка непрацездатності підприємець нараховує допомогу по вагітності та пологах, кошти для чого підприємець отримує від ФСС ТВП.
За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства (допомогу виплачують органи соціального захисту населення безпосередньо працівнику без участі підприємця). При цьому така відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.
За бажанням жінки або вищеназваних осіб у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Сама ж жінка-підприємець у разі вагітності має право на допомогу від ФСС ТВП у разі добровільної сплати ЄСВ. Якщо сплата не здійснювалася, можна звернутися до органу соціального захисту населення.
Щорічна відпустка та тимчасова непрацездатність працівників
Державні гарантії права найманих працівників на відпустки встановлює Закон про відпустки, який водночас визначає умови, тривалість і порядок їх надання працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, усебічного розвитку особи.
Відповідно до ст. 2 Закону про відпустки право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України. Самі підприємці-роботодавці також не позбавлені права на відпустку.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Встановлення щорічних основних відпусток іншої тривалості регламентується ст. 6 Закону про відпустки.
Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три календарні дні до її початку. Витрати, пов’язані з оплатою відпусток, передбачених ст. 6, 7, 8, 13, 14, 15, 151, 16, 181 і 19 Закону про відпустки*, здійснюються за рахунок коштів фізичної особи, у якої працюють за трудовим договором працівники.
* У цих статтях ідеться про щорічну основну, щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, відпустку у зв’язку з навчанням у середніх навчальних закладах, відпустку у зв’язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах, відпустку у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, відпустку у зв’язку з профспілковим навчанням, творчу відпустку, відпустку у зв’язку з усиновленням дитини, додаткову відпустку працівникам, які мають дітей.
За період тимчасової непрацездатності застрахована особа має право на отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Необхідною умовою для цього є її участь у системі ЗДСС у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, що забезпечується сплатою роботодавцем нарахувань ЄСВ на заробітну плату працівника та утримань ЄСВ із неї.
Щорічна відпустка та тимчасова непрацездатність підприємця
Самі ж фізичні особи — підприємці забезпечують свою участь у системі ЗДСС у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, сплачуючи ЄСВ зі своєї діяльності як добровільний платник (про добровільну сплату ЄСВ див. на с. 15).
Звертає на себе увагу п. 295.5 ПК, відповідно до якого платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Згідно з п.п. 298.3.2 ПК інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПК не передбачено.
У ЄБПЗ (підкатегорія 107.12) податківці, враховуючи ці факти, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендують подавати до органу Міндоходів заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.
В іншій відповіді в ЄБПЗ (підкатегорія 107.06) податківці, розглядаючи цю ситуацію, звернули увагу на інший її аспект — авансовий внесок, який фактично вже був сплачений за період, у якому підприємець захворів або пішов у відпустку. Згідно з п. 295.6 ПК суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ПК, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПК.
Тимчасова непрацездатність фізичної особи — підприємця, яка не використовує найманих працівників, має бути документально підтверджена. Те саме стосується тимчасової втрати працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами.
Згідно з п. 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406, листок непрацездатності — це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
Таким чином, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку першої або другої групи, яка не використовує працю найманих осіб, звільняється від сплати єдиного податку на період її тимчасової втрати працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами лише за умови підтвердження такої непрацездатності листком непрацездатності (що підтверджують і податківці в ЄБПЗ, підкатегорія 107.06).
Підсумуємо
Наймані працівники фізичної особи — підприємця, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, мають такі ж права та гарантії, як і працівники інших суб’єктів господарювання. У контексті розглядуваної у цьому підрозділі тематичного випуску теми це право на відпустки (у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами, а також для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) та право на допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Оплата всіх видів відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) здійснюється за рахунок коштів підприємця. Відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами оплачує ФСС ТВП, він же «допомагає» підприємцю частково покрити витрати при тимчасовій втраті найманими працівниками працездатності (у разі хвороби працівника — з 6 дня хвороби, у разі догляду за хворою дитиною — з 1 дня хвороби дитини).
Сам підприємець теж не позбавлений права на відпустки та отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. При цьому єдиноподатники першої та другої груп, які не використовують працю найманих працівників, ще й звільняються від сплати авансових внесків з єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
