Теми статей
Обрати теми

Єдиний податок і наймані працівники

Редакція ПК
Стаття

Єдиний податок і наймані працівники

 

Для платників єдиного податку актуальним є питання щодо наявності або кількості найманих працівників. При цьому якщо юридичні особи — єдиноподатники повинні слідкувати за середньообліковою кількістю працівників, то фізичних осіб — єдиноподатників має хвилювати питання дотримання кількості осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах. Допустима кількість працівників різниться залежно від групи, до якої відноситься платник податку. Відповідна інформація наведена в наступній таблиці:

Група платників єдиного податку

Максимальна кількість осіб, які можуть перебувати з ФОП у трудових відносинах одночасно

1

Не мають права використовувати працю найманих осіб

2

10 осіб

3

20 осіб

5

Не обмежена

 

При цьому відповідно до п.п. 291.4.1 ПК при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці:

— у зв’язку з вагітністю і пологами;

— для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку (3 або
6 років).

 

Оформлення трудових відносин з найманими працівниками

 

Відповідно до ст. 24 і  241 КЗпП наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядок № 260.

Порядок № 260 поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб — підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо).

Відповідно до п. 2 Порядку № 260 укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і ФОП у трьох примірниках підприємець повинен подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право ФОП внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (п. 14 Порядку № 260). Ці записи має завірити посадова особа центру зайнятості (підтвердити особистим підписом і печаткою центру занятості).

Пункт 297.3 ПК зазначає, що платник єдиного податку виконує передбачені ПК функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних ПДФО доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

При цьому облік найманих працівників фізична особа — підприємець повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.

Приємно зазначити, що податківці дотримуються позиції, що працівників, яких фізична особа — єдиноподатник залучає до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорах підряду), він не повинен включати до загальної кількості осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах. Це зазначено у підкатегорії 107.01 ЄБПЗ.

Варто нагадати, що трудові відносини регулюють норми КЗпП, а цивільно-правові договори укладаються відповідно до ЦК. Найбільш розповсюдженими серед останніх, які схожі з трудовим договором, є договір підряду та договір про надання послуг.

Податківці зазначають, якщо ФОП — платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ними в трудових відносинах. Якщо ж укладений договір відповідає нормам договору підряду, то фізична особа — підприємець — платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, які перебувають з нею в трудових відносинах.

Ми вважаємо, що необхідно виходити з форми договору, тобто вирішальним фактором має бути вид укладеного договору: трудовий договір, що зареєстрований у центрі зайнятості, чи договір підряду або договір про надання послуг.

Згідно зі ст. 21 КЗпП трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 626 ЦК договір — це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Цивільно-правовий договір (договір підряду, про надання послуг, доручення тощо) — це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК). Тобто за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт, на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК). Результати надання послуг теж оформляються актом приймання-передачі наданих послуг, на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.

Також слід зазначити такі особливі ознаки цивільно-правових договорів, що відрізняють їх від трудових:

— трудова книжка на таку фізособу не ведеться;

— виконавець самостійно забезпечує умови праці та виконує роботу на свій ризик. За домовленістю сторін він може виконувати роботу з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника. А от у випадку трудових відносин необхідні умови праці забезпечує роботодавець (ст. 21 КЗпП). Роботодавець несе відповідальність за безпечність умов праці (ст. 153 КЗпП);

— підрядник (виконавець) не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та самостійно організовує свою роботу. Працівник же за трудовим договором зобов’язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку;

— підрядник має право, якщо інше не передбачено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи. Виконавець має надати послугу особисто. Водночас у випадках, установлених договором, виконавець має право доручити виконання договору іншій особі, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору. А от працівник не може доручати виконання своїх посадових обов’язків іншій особі та несе особисту відповідальність за виконану ним роботу.

 

Відповідальність за порушення обмеження щодо максимальної кількості працівників

 

Перевищення кількості найманих працівників, дозволеної п. 291.4 ПК, для ФОП-єдиноподатника загрожує необхідністю залишити спрощену систему оподаткування та перейти на загальну систему оподаткування. Це передбачено п.п. 6 п.п. 298.2.3 ПК. Перейти на загальну систему ФОП має з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення. Оскільки для першої і другої груп податковим (звітним) періодом є календарний рік (п. 294.1 ПК), то логічно, що відмовитися ці ФОП мають з наступного календарного року. Але у податківців на це власна думка — вони вважають, що перейти на загальну систему підприємець має з наступного кварталу.

Так, відповідаючи на запитання: «З якого періоду платник ЄП першої групи має перейти на сплату інших податків і зборів у разі використання праці найманих осіб?» (підкатегорія 107.01 ЄБПЗ), податківці зазначили, що платники єдиного податку першої групи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК, у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення (посилаючись на згаданий п.п. 6 п.п. 298.2.3 ПК).

Але ж податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої групи є календарний рік (п. 294.1 ПК)! Та на цей факт податківці не звернули належної уваги.

Як відомо, для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу Міндоходів заяву (п.п. 298.2.1 ПК).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПК (за умови відсутності непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які платники єдиного податку сплачують відповідно до гл. І розд. ХІV ПК), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 ПК).

На основі цього податківці резюмували: платник єдиного податку першої групи у разі використання найманої праці зобов’язаний не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу подати до органу Міндоходів заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування та з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснено використання праці найманих осіб, перейти на сплату інших податків і зборів.

З позицією податківців, звісно ж, необхідно рахуватись, але слід звернути увагу, що необхідного законодавчого підґрунтя вона під собою не має. Тобто, платники єдиного податку першої і, за аналогією до них, другої групи (оскільки і для тих, і для інших податковим (звітним) періодом є календарний рік) зобов’язані переходити на загальну систему оподаткування в разі порушення вимоги щодо наявності (для платників другої групи — максимальної чисельності) найманих працівників лише з наступного календарного року (а не кварталу, як безпідставно вважає Міндоходів).

Крім того, податківцями була розглянута ситуація (підкатегорія 107.01 ЄБПЗ), коли у платника ЄП другої групи збільшилася кількість найманих працівників, перевищивши законодавчо встановлене обмеження (10 осіб). Відповідаючи на запитання, чи має право такий платник перейти до третьої групи платників у зв’язку зі збільшенням чисельності (нагадаємо, що обмеження кількості працівників для третьої групи платників єдиного податку становить 20 осіб), податківці зазначили, спираючись на вже наведені аргументи, що у такій ситуації платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення.

Що стосується третьої групи, то оскільки для цих єдиноподатників установлений квартальний податковий період (п. 294.1 ПК), то перевищивши чисельність найманих працівників (20 осіб — прийнявши на роботу 21-го працівника), підприємець має подати заяву про відмову від спрощеної системи з наступного кварталу.

Нема про що хвилюватись лише платникам єдиного податку п’ятої групи: для них кількість працівників законодавчо не обмежена. Решта ж платників єдиного податку з числа фізичних осіб — підприємців мають пильно стежити за дотриманням відповідного обмеження з тим, щоб не лишитись права перебувати на спрощеній системі оподаткування в майбутньому.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі