ПК: нова порція змін за Законом № 657
Зміни до податкової Біблії стали вже звичним явищем, а тому штиль протягом останніх кількох місяців у цьому питанні викликав деяке здивування. Та ось на обрії з’явилась чергова порція змін, деякі з яких набрали чинності ще 13.11.2013 р. Натомість більшість нововведень будуть впроваджені в життя лише з наступного року. Закон № 657, яким вносяться зміни, має здебільше позитивний характер для платників податків. Але й без ложки дьогтю в бочці меду наші законодавці обходяться дуже рідко. Не став винятком і згаданий Закон, та в даному випадку це, швидше, ложка перцю чи то пак хріну. Переконати вас у цьому допоможе наша публікація.
Олександр Крук, економіст-аналітик
Одразу попередимо, що розмір нашої публікації не дозволить охопити всі нововведення, тому ми акцентуємо вашу увагу лише на найголовніших із них. Більш детальне знайомство зі всіма змінами, внесеними Законом № 657, очікуватиме вас уже в першому інформаційно-аналітичному номері нашого видання за 2014 р.
Крім того, у сьогоднішньому номері є окремий матеріал, присвячений спрощенню реєстрації платників ПДВ та єдиного податку (с. 12 — 13), при цьому частина змін стосовно вказаного питання запроваджена саме нашим головним героєм — Законом № 657. Зі зрозумілих причин і такі зміни в рамках цієї публікації ми не розглядатимемо.
Далі послідовно пройдемось основними податками, належну увагу приділивши при цьому й адмініструванню податків та зборів, а також загальним положенням ПК.
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК
Закон № 657 вносить велику кількість змін, більшість з яких не пов’язані між собою. Розглянемо їх!
Уточнено поняття безнадійної заборгованості
Відповідні зміни будуть внесені до п.п. 14.1.11 ПК. З нового року прострочена заборгованість юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, також вважатиметься безнадійною за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення вказаної заборгованості. Поки що така заборгованість визнається безнадійною лише для фізосіб.
Резиденти для цілей розд. ІІІ ПК
Визначення резидентів, наведене у п.п. 14.1.213 ПК, доповниться одним абзацом надзвичайної важливості. Так, з нового року буде передбачено, що при використанні у розд. III ПК терміна «резидент» у відповідних відмінках, під цим терміном слід буде розуміти осіб, визначених п. 133.1 ПК (у якому перелічені платники податку на прибуток).
Що це означає?
Те, що норми розд. ІІІ ПК вже не зможуть поширюватись на неплатників податку на прибуток (єдиноподатників, ФСПшників). Зараз же Міндоходів активно застосовує тактику примушення таких платників податків подавати звітність з податку на прибуток (!) у разі здійснення ними виплат на користь нерезидентів. Керуються при цьому представники міністерства саме нормами розд. ІІІ ПК. Зрозуміло, що порядок заповнення Податкової декларації з податку на прибуток у таких випадках значно спрощений, проте сам факт необхідності її подання не міг не викликати невдоволення та супротиву.
З нового року, нарешті, подібне безглуздя вдасться залишити в минулому.
Нематеріальні активи: строк корисного використання зменшено
Чинна редакція п.п. 145.1.1 ПК передбачає, що строк дії права користування нематеріальним активом становить 10 років безперервної експлуатації (якщо такий строк не встановлено правовстановлюючим документом). Таким чином, платники податків, які мають на балансі такі нематеріальні активи, зобов’язані нараховувати їх амортизацію протягом 10 років. Зрозуміло, що це знижує їх податкові витрати і, як наслідок, збільшує оподатковуваний прибуток.
Оновлена редакція згаданого підпункту буде вже більш гуманною: замість чіткої директиви платникові податку буде надано право визначити такий строк самостійно, при чому останній не може становити менше 2 та більше 10 років безперервної експлуатації.
Базові податкові періоди: рік — не лише для платників авансових внесків
Пункт 152.9 ПК передбачає два види базового податкового (звітного) періоду: квартал та рік. Та якщо зараз рік формально є базовим податковим періодом лише для платників щомісячних авансових внесків, то з початку нового року такий же базовий податковий період нормами ПК буде передбачено й для інших платників податку, визначених у п. 57.1 ПК. А це і платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), і платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 млн грн., і неприбуткові установи (організації). Згадка про таких платників міститься в абз. 7 і 8 п. 57.1 ПК. В той же час у цьому ж пункті йде мова і про:
— платників податку, які сплачують авансовий внесок і за підсумками I кварталу звітного (податкового) року не отримали прибуток або отримали збиток та вирішили скористатись своїм правом подати податкову декларацію та фінансову звітність за I квартал;
— платників податку, які за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримали прибутку або отримали збиток, податкові зобов’язання не нараховували і не мали базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками I кварталу отримали прибуток.
Але стверджувати, що і для них базовим звітним (податковим) періодом буде рік, некоректно. Тому замість запланованого удосконалення маємо чергове непорозуміння.
Боргові цінні папери: визначено дату визнання доходів та витрат
Це стало можливим завдяки внесенню до п.п. 153.4.3 ПК нового абзацу наступного змісту:
| У разі розміщення платником податку боргових цінних паперів вище/нижче номінальної вартості, прибуток/збиток від їх розміщення відноситься до складу його доходів/витрат у податковий період, протягом якого відбулося погашення/викуп таких цінних паперів |
Зверніть увагу: вказане правило не поширюється на випадки розміщення боргових цінних паперів за номінальною вартістю.
Відсоткові пункти — не відсотки!
З першого погляду зовсім несуттєва зміна, що внесена до п.п. 39.2.2.2 ПК, насправді має неабияке значення. Пояснимо чому.
У згаданому підпункті наведено один із видів контрольованих операцій (цитуємо нову редакцію) — операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні.
Стара редакція п.п. 39.2.2.2 ПК замість «відсоткових пунктів» містила «відсотки». Для ілюстрації різниці використовуватимемо основну ставку податку на прибуток в Україні (19 %). Так от, ставки, що на 5 % нижчі від неї, — це ставки податку 18 % і нижче (адже 19 % х 5 % : 100 % = 18,05 %). А от на 5 відсоткових пунктів нижчими за ставку 19 % є ставки податку 14 % і нижче (бо 19 % — 5 % = 14 %).
Безсумнівно, первісний задум авторів нововведень, що стосуються трансфертного ціноутворення, таким і був, але, як бачимо, з першої спроби його не вдалось коректно сформулювати.
Зверніть увагу: це нововведення вже набрало чинності.
Оскільки ми вже торкнулись правил трансфертного ціноутворення (а вони, нагадаємо, застосовуються під час визначення бази оподаткування податком на прибуток та ПДВ у контрольованих операціях), то тим самим ми плавно перейшли до розгляду наступного податку.
ПДВ
Як ми вже домовились, питання спрощення реєстрації платником ПДВ та скасування свідоцтв платника ПДВ у рамках цього матеріалу ми не розглядатимемо, адже для цього в сьогоднішньому номері видання є окрема публікація (с. 12 — 13). Проте все ж зазначимо, що вказані зміни є чи не найбільш суттєвими серед тих, що внесені Законом № 657 стосовно ПДВ. Далі перейдемо до розгляду інших нововведень.
База оподаткування: без неустойок, процентів та інфляційних
Закон № 657 тепер уже на законодавчому рівні закріпив норму (п. 188.1 НК) стосовно невключення суми неустойки (штрафів та/або пені), трьох процентів річних та інфляційних, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань до складу договірної (контрактної) вартості товарів/послуг. Раніше таке правило також діяло, але воно не було прописане безпосередньо в ПК. Нагадаємо, виходячи з договірної вартості товарів/послуг визначається база оподаткування операцій з їх постачання.
Бюджетне відшкодування: ні анулюванню!
Нова редакція п. 200.6 ПК закріпить за платниками податку збереження права на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах у випадках, якщо такі платники прийняли рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів. Поки що передбачено, що в разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Номер та дата митної декларації більше не потрібні в податковій накладній
Про катавасію, пов’язану із реквізитом податкової накладної «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України» не чув хіба що глухий. Зазначення відповідного реквізиту в податковій накладній передбачене п.п. «ї» п. 201.1 ПК. Однак про можливість «ігнорування» цього підпункту податківці неодноразово нагадували у своїх роз’ясненнях. З нового року цей підпункт нарешті буде вилучено із ПК.
Автомобілі швидкої медичної допомоги, ласкаво просимо на наші дороги!
З 1 грудня 2013 року відновлено дію п. 251 підрозд. 2 розд. ХХ ПК, яким було передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій із постачання, у тому числі із ввезення на митну територію України автомобілів швидкої медичної допомоги товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД. При цьому такі спеціалізовані транспортні засоби мають бути призначені для використання закладами охорони здоров’я і оплата їх вартості має здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів або на замовлення відповідних розпорядників бюджетних коштів.
При цьому передбачено, що в разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент імпорту (постачання) таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.
Таке звільнення діятиме до 01.01.2015 р.
Аналогічні зміни внесено і стосовно обкладення акцизним податком, при цьому звільняються від оподаткування операції із ввезення спеціалізованих транспортних засобів на митну територію України.
Розглянувши зміни щодо основних податків, перейдемо до адміністрування податків і зборів.
АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПК
У цьому розділі розгляд матеріалу побудуємо також на виділенні окремих питань.
Податкова консультація: змінилось не тільки визначення
Проте розпочнемо саме з визначення. Відповідно до нової редакції п.п. 14.1.172 ПК, що набере чинності з 01.01.2014 р., податкова консультація — це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Зрозуміло, що й раніше контролюючі органи надавали податкові консультації з питань нарахування та сплати податків чи зборів, а не лише стосовно їх адміністрування, але у визначенні податкових консультацій це буде враховано лише завдяки Закону № 657.
Та більше звертає на себе увагу те, що з нового року платники податку отримають право оскаржувати в судовому порядку податкові консультації, чого раніше в ПК прямо передбачено не було. Відповідним чином буде змінено п.п. 17.1.7 ПК. Наразі ж цим підпунктом визначено, що оскаржувати можна лише рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб) та надані контролюючими органами роз’яснення. Таке формулювання формально надавало податківцям право стверджувати, що податкові консультації оскаржувати не можна.
Крім того, зазнає змін і п. 56.18 ПК, що надасть право платникам податків оскаржувати в судовому порядку будь-які рішення контролюючих органів (а не лише ті, що стосуються нарахування грошового зобов’язання). Причому зробити це платник зможе у будь-який момент після отримання такого рішення.
Строки сплати змінити — тепер без податкового кредиту
Закон № 657 вилучає «мертву» норму, згідно з якою зміна строку сплати податку може здійснюватися, крім іншого, у формі податкового кредиту (не плутати з ПК з ПДВ). З нового року такої можливості не буде, але фактично її немає і зараз. Отже, як фактично, так і формально, зміна строку сплати податку здійснюватиметься у формі відстрочки або розстрочки (п. 32.2 ПК).
Good bye, податкові різниці!
Зможе сказати кожен, хто був зобов’язаний відображати тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Мінфіном, у складі фінансової звітності, і не має твердого наміру все ж робити це за власним бажанням. Завдячувати цьому потрібно новій редакції п. 46.2 ПК, яка замінила відповідний обов’язок на добровільне рішення.
Подання документів, які допоможуть обґрунтувати показники звітності
Зазнає змін п. 44.7 ПК, яким визначено, що платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта перевірки має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
З нового року платник податків замість цього матиме право подавати документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Тобто, по-перше, відпаде необхідність подавати всі документи, визначені в акті перевірки як відсутні (у випадку, якщо такі документи не мають зв’язку із показниками податкової звітності). По-друге, з’явиться можливість подання документів, не зазначених в акті перевірки як відсутні, у випадку, якщо, на думку платника податків, вони зможуть обґрунтувати показники, відображені у податковій звітності.
Змінити місце обліку Міндоходів зможе лише для великих платників
Відповідно до оновленої редакції п.п. 63.3 ПК Міндоходів зможе прийняти рішення про зміну основного місця обліку виключно великого платника податків.
Нагадаємо, великий платник податків — це юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 млн грн. або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує 12 млн грн. (п.п. 14.1.24 ПК).
Є об’єкти оподаткування — відпаде важливе завдання
А саме завдання повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, орган Міндоходів за місцем обліку такого об’єкта. З нового року платникові достатньо буде повідомляти про такі об’єкти органи Міндоходів за своїм основним місцем обліку (п. 63.3 ПК).
Документальні позапланові перевірки: нові та уточнені підстави
Змін зазнає ст. 78 ПК, якою регламентується порядок проведення документальних позапланових перевірок. Зокрема, буде передбачено ще одну підставу для проведення перевірки — закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації (завдяки доповненню п.п. 78.1.7 ПК).
Крім того, будуть відкориговані деякі підстави для проведення документальної позапланової перевірки (наведемо ті з них, що зазнають змін):
1) за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п. 78.1.1 ПК);
2) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію, протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (п.п. 78.1.4 ПК);
3) щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються інформація зі скарги або про порушення правил заповнення податкової накладної.
Майно фізичної особи — джерело погашення її боргу при припиненні діяльності
Тепер це чітко прописано у новому абз. 2 п. 97.3 ПК. Судіть самі:
| У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи |
Штрафи з ПДФО: як камінь з душі спав
Закон № 657 вносить суттєві послабленні стосовно відповідальності податкових агентів з ПДФО.
По-перше, відкориговано порядок накладення штрафів, передбачених п. 119. 2 ПК. Цим пунктом встановлено відповідальність за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.
Так от, Законом № 657 встановлено, що відповідальність за подання податкової звітності з недостовірними відомостями або з помилками застосовуватиметься лише у тому випадку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку.
Крім того, штрафи, передбачені п. 119.2 ПК, не застосовуватимуться у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ПК та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПК.
По-друге, зміни торкнуться і п. 127.1 ПК, який встановлює відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Завдяки Закону № 657 штрафи, передбачені п. 127.1 ПК, не застосовуватимуться, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) ПДФО самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ПК, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПК.
Ось так коротко ми висвітлили найважливіші, на наш погляд, зміни до ПК, що внесені Законом № 657. Ви ж маєте майже місяць для того, щоб ознайомитись із ними і щоб такі нововведення не стали для вас сюрпризами (хоча, в основному, вони мають бути приємними).
ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ
ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 657 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24.10.2013 р. № 657-VII.
