Податкова накладна

ПОДАТКОВА НАКЛАДНА

Загальні питання щодо заповнення ПН

* Застосування цього обов’язкового реквізиту відстрочене до 01.07.2013 р. Законом № 5503. Тобто платники податків можуть поки що не зазначати дату і номер МД у ПН.

Заповнення ПН

Шапка ПН

Як ми вже зазначали, ПН складається у двох примірниках (оригінал і копія). Оригінал ПН надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу, а копія залишається у їх продавця як звітний податковий документ. При цьому у верхній лівій частині ПН робляться відповідні відмітки (потрібне поле виділяється позначкою «Х»):

Якщо ПН підлягає реєстрації в ЄРПН*, то позначку «Х» поміщають також у поле «Включено до ЄРПН» (п.п. 6.1 Порядку № 1379). Вважаємо, що не буде помилкою, якщо як контроль за реєстрацією в ЄРПН позначку «Х» у полі «Включено до ЄРПН» продавець вирішить проставити не тільки на оригіналі ПН, що видається покупцю, а й на копії ПН, що залишається у продавця.

* З 01.01.2012 р. критерій для реєстрації ПН у ЄРПН становить 10000 грн. (сума ПДВ), а для підакцизних товарів та імпортних товарів — незалежно від суми ПДВ у ПН.

У тому випадку, коли обидва примірники ПН залишаються у продавця, у верхній лівій частині оригіналу такої ПН робиться відповідна помітка «Х» і зазначається тип причини:

01 — Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.

02 — Постачання неплатнику податку.

03 — Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам.

04 — Постачання в межах балансу для невиробничого використання.

05 — Ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податків.

06 — Переведення виробничих основних кош­тів до складу невиробничих.

07 — Експортні постачання.

08 — Постачання для операцій, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

09 — Постачання для операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

10 — Визнання умовного постачання товарних залишків і необоротних активів, що перебувають в обліку платника на день анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, відносно яких було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість.

11 — Виписана за щоденними підсумками операцій.

12 — Виписана на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін.

13 — Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

14 — Виписана покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента.

Заповнені в таких обставинах поля у верхній лівій частині ПН виглядатимуть таким чином (наприклад: 07 — Експортні постачання):

Заголовна частина ПН

Дата виписки ПН

Обов’язковий реквізит (п.п. «б» п. 201.1 ПК). Згідно з п. 201.4 ПК ПН складається в день виникнення податкових зобов’язань. Саме ця дата і має бути проставлена в полі «Дата виписки податкової накладної». Дата виписки ПН заповнюється цифрами в такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті виписки ПН не проставляються (п. 3 Порядку № 1379).

Порядковий номер ПН

Обов’язковий реквізит (п.п. «а» п. 201.1 ПК). Порядковий номер ПН присвоюється відповідно до її номера в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і не містить літер чи інших символів (абз. 2 п. 3 Порядку № 1379). Згідно з роз’ясненнями в ЄБПЗ (розд. 130.23 ЄБПЗ) «…нумерація записів у Реєстрі здійснюється зручним для платника податку способом або з першого номера кожного звітного податкового періоду (щомісячно, щокварталу) або наростаючим підсумком з початку року та не повин­на змінюватися до кінця року».

Слід звернути увагу, що номер ПН може бути тільки числовим. Використання будь­яких додаткових символів у номері не допускається.

Для заповнення порядкового номера в ПН відведено 7 клітинок, тому, як зазначають податківці в роз’ясненнях, розміщених у ЄБПЗ (розділ 130.21), максимальна кількість цифр порядкового номера — 7, тобто максимальний номер ПН — 9999999. Порядковий номер ПН вирівнюється по правому краю (п. 2 Порядку № 1379). Зайві клітинки нулями не заповнюються.

Так, якщо згідно з Реєстром порядковий номер ПН — 5, то цей реквізит потрібно заповнити таким чином:

Значення після дробу порядкового номера заповнюють тільки платники, які використовують спеціальні режими обкладення ПДВ і філії. У всіх інших клітинки після дробу мають залишатися порожніми.

Перша клітинка після дробу відведена для зазначення коду спецрежимної діяльності (див. таблицю).

Інші чотири клітинки призначено для зазначення номера філії. Якщо номер містить менше 4 знаків, то вільні комірки нулями не заповнюються. Детальніше про виписку ПН філіями див. на с. 27.

Назва продавця (поле «Особа (платник податку) — продавець»)

Обов’язковий реквізит (п.п. «в» п. 201.1 ПК). Як зазначено в п.п. «в» п. 201.1 ПК, назва підприємства­продавця має відповідати назві, зазначеній у статутних документах юридичної особи. Якщо це підприємець — то зазначається прізвище, ім’я та по батькові такої фізичної особи. Абревіатуру «ФОП» при цьому зазначати не потрібно.

Філії, яким делеговано право виписки ПН, у цьому реквізиті разом із найменуванням головного підприємства, зареєстрованого платником ПДВ, мають зазначати й назву філії (абз. 3 п. 1 Порядку № 1379).

При заповненні ПН на послуги, отримані від нерезидента на митній території України, у цьому полі зазначається найменування постачальника таких послуг — нерезидента (див. ЄБПЗ, розд. 130.21).

Період заміни Свідоцтва платника ПДВ. У період перереєстрації до початку дії нового свідоцтва використовують реквізити старого (п. 4.3 Положення № 1394). Якщо змінюється найменування юрособи і такі зміни не пов’язані з його реорганізацією, а також у разі зміни П. І. Б. фізособи­підприємця при використанні реквізитів старого свідоцтва такий платник ПДВ у ПН зазначає одночасно і старе і нове найменування (прізвище, ім’я, по батькові) (п. 4.3 Положення № 1394).

Назва покупця (поле «Особа (платник податку) — покупець»)

Обов’язковий реквізит (п.п. «д» п. 201.1 ПК). Зазначається повна або скорочена назва, указана у статутних документах юридичної особи або П. І. Б. фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, — покупця (отримувача) товарів/послуг. При заповненні ПН продавцем дані про покупця товарів (послуг) переносяться до ПН з копії Свідоцтва про його (покупця) реєстрацію платником ПДВ.

У разі постачання товарів/послуг неплатнику ПДВ (у тому числі за готівку кінцевому споживачеві, здійснення операцій з натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку) у назві покупця зазначається «Неплатник податку» (роз’яснення в розд. 130.21 ЄБПЗ).

У випадках, коли ПН виписується на умовне постачання, тобто на операції, не пов’язані з постачанням товарів/послуг покупцю (постачання в межах балансу для невиробничого використання, визнання умовного постачання товарів і необоротних активів при анулюванні ПДВ­реєстрації, ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника податку, переведення виробничих ОЗ у невиробничі), — у цьому полі податківці в ЄБПЗ (розд. 130.21) рекомендують зазначити платнику свої реквізити.

У разі виписки ПН на експорт товарів, а також постачання послуг нерезиденту — вписується найменування нерезидента (роз’яснення в розд. 130.21 ЄБПЗ).

Індивідуальний податковий номер продавця (ІПН)

Обов’язковий реквізит (п.п. «г» п. 201.1 ПК). ІПН переписується зі Свідоцтва платника ПДВ. Якщо номер містить менше 12 знаків, то перші комірки не заповнюються, а залишаються порожніми.

При отриманні послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер продавця» відображається умовний ІПН «300000000000», а якщо такі послуги не призначені для використання в господарській діяльності або придбані з метою використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ПК, — умовний ІПН «200000000000» (п. 8.2 Порядку № 1379).

Індивідуальний податковий номер покупця

Обов’язковий реквізит (п.п. «д» п. 201.1 ПК). У цьому полі проставляється ІПН платника ПДВ, зазначений у Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ покупця.

У полі «Індивідуальний податковий номер покупця» ставиться нуль (в останній комірці: 11 комірок залишають порожніми, в останній пишеться «0») у випадках:

— постачання товарів/послуг покупцю, незареєстрованому як платник ПДВ, уключаючи постачання на експорт, здійснення операцій за натуральними виплатами в рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з платником (п. 8.1 Порядку № 1379);

— постачання товарів/послуг у межах балансу для невиробничого використання;

— використання товарів/послуг, за якими суми ПДВ попередньо було включено до податкового кредиту, в операціях, що не є об’єктом обкладення або звільнених від обкладення;

— визнання умовного постачання при анулюванні ПДВ­реєстрації згідно з п. 184.7 ПК;

— ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податків;

— переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих.

Місцезнаходження продавця (поле «Місце­знаходження (податкова адреса) продавця»)

Обов’язковий реквізит (п.п. «ґ» п. 201.1 ПК). Як зазначено в п. 4 Порядку № 1379 місцезнаходження продавця вказується з урахуванням вимог ст. 45 ПК і ст. 29 і 93 ЦК. При цьому для юросіб місцезнаходженням повинна бути адреса, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців. Місцезнаходженням фізосіб є місце проживання, за яким такого підприємця взято на облік як платника податків в органі ДПС.

Філії, яким делеговано право виписки ПН, при заповненні цього реквізиту разом з місце­знаходженням головного підприємства можуть зазначати адресу філії (роз’яснення в розд. 130.21 ЄБПЗ).

Для визнання податкового кредиту важлива відповідність адреси, зазначеної в ПН, даним, що містяться в реєстраційних документах платника, а не порядок їх написання або скорочення (лист ДПАУ від 18.07.2011 р. № 12901/6/16­1115).

Місцезнаходження покупця (поле «Місце­знаходження (податкова адреса) покупця»)

Не має статусу обов’язкового реквізиту. Зазначається податкова адреса покупця — платника ПДВ.

У разі постачання товарів/послуг неплатнику ПДВ це поле залишається незаповненим (роз’яснення в розд. 130.21 ЄБПЗ).

Якщо ПН складається на операції, не пов’язані з постачанням товарів/послуг покупцям, у цьому полі платник зазначає свої дані (розд. 130.21 ЄБПЗ). До таких операцій, зокрема належать:

— постачання в межах балансу для невиробничого використання;

— використання товарів/послуг, за якими раніше було відображено податковий кредит, у:

1) пільгованих операціях;

2) операціях, що не є об’єктом обкладення ПДВ;

— визнання умовного постачання при анулюванні ПДВ­реєстрації згідно з п. 184.7 ПК;

— ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податків;

— переведення виробничих основних коштів до складу невиробничих;

— використання основних засобів, товарів/послуг не в господарській діяльності (у тому числі внаслідок псування).

Номер телефона (продавця і покупця)

Зазначаються номери телефонів продавця і покупця, відповідно. Цей реквізит не є обов’язковим (не міститься в п. 201.1 ПК). Щодо заповнення цього реквізиту в ЄБПЗ (розділ 130.21) надано такі роз’яснення:

«Для заповнення рядка «Номер телефону» податкової накладної передбачено десять клітинок, які заповнюються у числовому форматі, а тому при заповненні цього рядка слід зазначати телефонний номер абонента з кодом населеного пункту або відповідним кодом мобільного оператора».

Номер свідоцтва платника ПДВ­продавця

Не має статусу обов’язкового реквізиту. Номер переписується зі Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Якщо номер містить менше 12 знаків, перші комірки не заповнюються, а залишаються порожніми.

У разі виписки ПН покупцем (одержувачем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у цьому полі проставляється нуль (п. 8.2 Порядку № 1379).

Номер свідоцтва платника ПДВ — покупця

Не має статусу обов’язкового реквізиту. Зазначається номер Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ — покупця.

У цьому полі ставиться нуль (в останній комірці: 9 комірок залишають порожніми, в останній пишеться «0») у випадках:

— постачання товарів/послуг покупцю, незареєстрованому як платник ПДВ, уключаючи постачання на експорт, здійснення операцій за натуральними виплатами в рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з платником (п. 8.1 Порядку № 1379);

— постачання товарів/послуг у межах балансу для невиробничого використання;

— використання товарів/послуг, за якими суми ПДВ попередньо було включено до податкового кредиту, в операціях, що не є об’єктом обкладення або звільнених від обкладення;

— визнання умовного постачання при анулюванні ПДВ­реєстрації згідно з п. 184.7 ПК;

— ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податків;

— перекладі виробничих необоротних активів до складу невиробничих.

Вид цивільно­правового договору

Обов’язковий реквізит (п.п. «и» п. 201.1 ПК). Як указано в абз. 2 п. 4 Порядку № 1379, вид цивільно­правового договору має зазначатися відповідно до виду договірних зобов’язань, визначених ЦК, тобто згідно з предметною класифікацією. Відповідно, у полі ПН «Вид цивільно­правового договору» необхідно вписувати: «Договір постачання», «Договір купівлі­продажу», «Договір оренди», «Договір підряду» тощо. Умовно кажучи, зазначається назва договору.

У формі податкової накладної поряд з реквізитом «Вид цивільно­правового договору» є два поля для зазначення дати і номера договору, які також потрібно заповнити.

Дата укладення договору проставляється відповідно до вимог п. 3 Порядку № 1379 — цифрами в такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті не проставляються (п. 4 Порядку № 1379).

Номер договору може містити будь­яку кількість знаків. У цьому полі допускаються також будь­які інші символи: букви, риски, нулі тощо. Якщо номер договору відсутній, то в полі «№» рядка «Вид цивільно­правового договору» необхідно поставити прокреслення (роз’яснення в розд. 130.21 ЄБПЗ).

Якщо договір укладено в усній формі, то цей реквізит усе одно потрібно заповнювати, адже він є обов’язковим. Щодо того, як заповнювати цей реквізит у цьому випадку, є відповідна консультація в ЄБПЗ (розд. 130.21). Наведемо витяг із неї:

Який вид договору, дату та номер необхідно зазначати у графі «Вид цивільно­правового договору» податкової накладної у разі постачання товарів/послуг за усною домовленістю сторін?

За відсутності документа, що фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно. У разі наявності рахунку — фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, в графі «Вид цивільно­правового договору» ПН робиться відповідний запис та вказується документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер (наприклад: Усний договір купівлі — продажу, рахунок — фактура від _ №).

Яку дату (дату виписки рахунку­фактури чи дату отримання коштів) необхідно зазначати у рядку «Вид цивільно­правового договору» податкової накладної у разі постачання товарів/послуг за усною домовленістю сторін при отриманні попередньої (авансової) оплати?

У разі постачання товарів/послуг за усною домовленістю сторін при отриманні поперед­ньої (авансової) оплати платник податку у рядку «Вид цивільно­правового договору» податкової накладної у полі, призначеному для внесення дати договору, зазначає дату отримання коштів.

У разі виписки ПН за операціями, не пов’яза­ними з постачанням товарів/послуг третім особам (наприклад, виписка ПН у разі умовного постачання, самостійної ліквідації основних засобів тощо), у реквізиті «Вид цивільно­правового договору» ставиться прокреслення (матеріали ЄБПЗ):

Форма проведених розрахунків

Не має статусу обов’язкового реквізиту. У полі «Форма проведених розрахунків» ПН зазначається форма, в якій проводяться або будуть проводитися розрахунки, а саме: оплата з поточного рахунку, готівковий розрахунок, бартер, чек тощо. У разі якщо розрахунки за поставлені товари/послуги, основні засоби не проводяться, зокрема, при здійсненні операції з безоплатного постачання товарів/послуг, основних засобів, або їх унесення до статутного капіталу іншої особи в рядку «Форма проведених розрахунків» податкової накладної, яка виписується при здійсненні таких операцій, платник податку зазначає «без оплати».

Таблична частина ПН

Дата виникнення податкового зобов’язання (графа 2)

Порядком № 1379 не передбачено формат заповнення графи 2 ПН. Тому вона може проставлятися як із крапками, так і без крапок (лист ДПСУ від 02.11.2012 р. № 4706/0/61­12/15­3115). Тим часом, відповідно до формату складання ПН в електронному вигляді, передбаченому для реєстрації ПН у ЄРПН, дата виникнення податкового зобов’язання заповнюється з крапками.

Номенклатура товарів/послуг (графа 3)

Обов’язковий реквізит ((п.п. «е» п. 201.1 ПК). Тут зазначається повний перелік (асортимент) товарів/послуг, що поставляються, згідно з угодою. Номенклатура повинна відповідати номенклатурі, зазначеній у договорі, додатках і специфікаціях до нього. У разі отримання попередньої оплати (перша подія) у цій графі не можна писати «передоплата за такий­то товар згідно з угодою», а треба перелічити товар «поіменно».

При написанні номенклатури товарів слід ураховувати найменування товару згідно з УКТ ЗЕД, а не тільки його безпосередню назву. Наприклад, при постачанні друкованої продукції назвою товару буде «Книжка» або «Брошура» або «Журнал», а не назва друкованого твору або ім’я його автора (Узагальнююча податкова консультація № 127).

Графу 3 за можливістю потрібно заповнити українською мовою. Але в разі неможливості перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару державною мовою та з метою збереження ідентифікації такого товару, у цій графі допускається зазначати назву торгової марки та назву товару у вигляді абревіатури без перекладу її державною мовою (відповідь на запитання 8 Узагальнюючої податкової консультації № 127).

У разі перевищення кількості найменувань поставлених товарів/послуг над кількістю рядків, відведених для їх розміщення, бланк ПН може бути доповнений необхідною кількістю рядків (п. 12.2 Порядку № 1379). ЯЯкщо через велику кількість рядків розділу І ПН оформлена на декількох листах, то уповноважена особа підписує та скріплює печаткою останню сторінку такої ПН (роз’яснення в розд. 130.21 ЄБПЗ).

У ПН, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, у цій графі зазначається «Перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № __» (зазначається порядковий номер ПН, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості).

У ПН, виписаній на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін, у цій графі зазначається «звичайна ціна за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № ___» (зазначається порядковий номер ПН, виписаної на суму безоплатного постачання цих товарів/послуг, що дорівнює нулю).

Код товару згідно УКТ ЗЕД (графа 4)

Обов’язковий реквізит (п.п. «і» п. 201.1 ПК) у разі виписки ПН на постачання:

1) підакцизних товарів;

2) товарів, увезених на митну територію України.

У разі постачання вітчизняних непідакцизних товарів код УКТ ЗЕД не зазначається (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 32, с. 24).

Важливо звернути увагу, код УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів і товарів, увезених на митну територію України) повинен зазначатися на всіх етапах постачання товарів (п. 12.3 Порядку № 1379). Це означає, що його повинні заповнювати не тільки безпосередні виробники підакцизних товарів та імпортери, а й усі інші постачальники, які здійснюють подальший перепродаж таких товарів.

«…Код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів і товарів, увезених на митну територію України) повинен зазначатися по всьому ланцюгу постачання таких товарів до моменту їх продажу кінцевому споживачу, або до моменту, коли такі товари перетворяться

в інший товар, або стають частиною нового в результаті виробництва, обробки, переробки тощо. Якщо в результаті такого виробництва, обробки, переробки тощо створено новий підакцизний продукт, йому присвоюється новий відповідний код згідно з УКТ ЗЕД…».

Підакцизні товари. Перелік підакцизних товарів наведено в п. 215.1 ПК, де передбачено, що до підакцизних товарів належать:

— спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

— тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну;

— нафтопродукти, скраплений газ;

— автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Коди таких товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД можна знайти в п. 215.3 ПК, де встановлено ставки акцизного податку. Зазначені у ст. 215 ПК коди і повинні відображатися в ПН.

Товари, увезені на митну територію України. Код товару згідно з УКТ ЗЕД переписується з МД, якою були оформлені такі товари при їх увезенні на митну територію України. У разі першого постачання імпортного товару безпосередньо імпортером, він (імпортер) бере код із МД. А далі кожен подальший постачальник при подальшому перепродажі просто повторює цей код.

Цікаве запитання, як бути із зазначенням коду УКТ ЗЕД, якщо ПН складається на отриманий аванс за ще не ввезений на митну територію України імпортний товар. У цьому випадку достовірно код УКТ ЗЕД невідомий (адже товар ще не ввезено, відповідно МД на нього не оформлена). Проте код УКТ ЗЕД проставляти все одно потрібно. Адже це обов’язковий реквізит ПН. У цьому випадку ДПСУ радить узяти код із Закону про митний тариф на цей товар і вписати його у гр. 4 ПН. А потім, якщо цей код після митного оформлення товару зміниться, то виписати розрахунок коригування до ПН з підставою «зміна номенклатури товару».

Зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД стало обов’язковим тільки з 06.08.2011 р. Відповідно, може статися так, що імпортний товар було придбано до цієї дати, а реалізовуватиметься тільки зараз. У цьому випадку, як зазначає ДПСУ в листі від 16.07.2012 р. № 19145/7/15­3417­20, постачальнику потрібно визначити цей код самостійно:

«При реалізації придбаних імпортованих чи підакцизних товарів платники податку — продавці, які не є безпосередніми імпортерами чи виробниками вказаних товарів, у випадку коли податкова накладна, на підставі якої такі товари були придбані, не містить коду згідно з УКТ ЗЕД щодо таких товарів, самостійно визначають код товару згідно з УКТ ЗЕД відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням пояснень і методичних рекомендацій Держмитслужби, та зазначають його в податковій накладній».

За роз’ясненнями податківців (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 45, с. 13) у гр. 4 ПН необхідно вказати 10­значний код товару згідно з УКТ ЗЕД (зазначений у МД), що вноситься при цьому суцільним порядком, без жодних розділових знаків (пропусків, крапок тощо). Якщо в МД зазначено іншу кількість знаків коду УКТ ЗЕД, до податкової накладної переноситься аналогічний код без дописування нулів або інших знаків із вирівнюванням по правому краю поля.

Код УКТ ЗЕД не проставляється у випадку:

1) якщо товар був підданий критеріям достатньої переробки на території України. По суті, такий товар уже вважається товаром вітчизняного виробництва. Критерії достатньої переробки товару наведено в ст. 40 МКУ, а також в Угоді про Правила визначення країни походження товарів у СНД;

2) якщо поставляється послуга з використанням імпортного товару.

При виписці ПН у разі постачання одночасно імпортованих і вітчизняних товарів або підакцизних і непідакцизних товарів графа «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» заповнюється тільки за тими товарними позиціями, що належать до підакцизних або ввезені на митну територію України (роз’яснення в розділі 130.21 ЄБПЗ).

Одиниця виміру товару/послуг (графа 5)

Зазначається одиниця виміру товарів (послуг) — грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо (п. 12.4 Порядку № 1379). Так, якщо поставляється послуга, до гр. 5 слід вписати «грн.»

Кількість (обсяг) (графа 6)

Обов’язковий реквізит (п.п. «е» п. 201.1 ПК). Зазначається кількість (обсяг) постачання товарів/послуг. Якщо ПН складається на часткову оплату, то кількість зазначається виходячи з відсотка авансового платежу.

Як зазначається в консультації, розміщеній у ЄБПЗ (розд. 130.21), у разі здійснення часткової оплати за товари (послуги) у графі 6 може бути вказано як ціле, так і дробове значення, для визначення якого, необхідно суму передоплати за товари/послуги поділити на ціну поставки одиниці продукції. Наприклад: при частковій оплаті 1000 грн. за 12 стільців, у разі якщо вартість одного стільця становить 124 грн., для розрахунку кількості (об’єму, обсягу) поставки товарів необхідно 1000 грн. : 124 грн. = 8,0645, тобто у графі 6 зазначити дробове значення «8,0645».

Якщо ПН складається на послугу, яку порахувати не можна (вона вимірюється тільки у вартісному виразі), то необхідно керуватися п. 12.5 Порядку № 1379, що передбачає таке: у разі надання послуг, що вимірюються тільки у вартісному вираженні, у графі 6 зазначається «послуга», а якщо ПН виписується на операцію, за якою база оподаткування визначається з урахуванням суми відсотків, — у графі 6 зазначається «проценти». При цьому у графі 5 ПН як одиниця виміру необхідно вказати «грн.».

Ціна постачання (графа 7)

Обов’язковий реквізит (п.п. «є» п. 201.1 ПК). Ціна постачання одиниці товару (послуги) зазначається без урахування ПДВ (п.п. 12.6 Порядку № 1379). У звичайних випадках ціна постачання одиниці товару (послуги) без урахування ПДВ відповідає договірній ціні. Якщо покупцю при постачанні товарів/послуг надаються знижки/надбавки, то окремо такі знижки/надбавки в ПН ніяк не зазначаються, а у графі 7 ПН відображається кінцева (остаточна) ціна, тобто вже з урахуванням наданої знижки/надбавки (консультація в розд. 130.21 ЄБПЗ). Досить поширені ситуації, коли знижка надається не до одиниці продукції, а до партії певного обсягу — у такому разі належить перерахувати ціну одиниці продукції та відобразити її у графі 7 ПН уже з урахуванням зробленої знижки.

Якщо ПН виписується на суму перевищення звичайної ціни над договірною (тип причини «01»), то в цій графі відображається різниця — перевищення звичайної ціни над договірною;

Як зазначено в консультації, розміщеній у ЄБПЗ (розд. 130.21), графи 7 — 12 податкової накладної заповнюються у гривнях, а тому повин­ні містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціна (тарифи) затверджені відповідними рішеннями Уряду, у графі 7 ПН може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні (графи 8 — 11)

Обов’язковий реквізит (п.п. «ж» п. 201.1 ПК). У ПН обсяги постачань без урахування ПДВ (база оподаткування) відображаються залежно від виду операцій:/p>

— оподатковувані за ставкою 220 % (з 01.01.2014 р. — 17 %), — у гр. 8;

— оподатковувані за ставкою 0 % на митній території України, — у гр. 9;

— експортні операції, оподатковувані за ставкою 0 %, — у гр. 10;

— звільнені від обкладення ПДВ, — у гр. 11.

Для операцій, оподатковуваних та звільнених від оподаткування, складаються окремі ПН, тобто не допускається одночасне заповнення в одній ПН графи 11 і граф 8, 9, 10.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1379 при постачаннях, для яких ст. 195 ПК передбачає оподаткування за нульовою ставкою, у розділі III і графі 9 (або 10) проставляється «0».

При здійсненні звільнених від ПДВ постачань у розділі III і графі 11 ПН слід проставити відмітку «Без ПДВ» (п. 10 Порядку № 1379). При цьому обов’язково вказати підставу такого звільнення у вигляді посилання на відповідну норму ПК — для такої інформації передбачено спеціальний рядок (виноска «³») внизу ПН.

Загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ (графа 12)

У цій графі за розділом I зазначається загальний сумарний обсяг постачання без ПДВ за всією номенклатурою товарів (п. 12.11 Порядку № 1379), що поставляються, як сума підсумкових показників за гр. 8, 9, 10 або значення гр. 11 ряд. «Усього по розділу I».

Загальна сума коштів, що підлягають до сплати разом з ПДВ, відображається за гр. 12 розділу IV ПН.

Підпис

Згідно з п. 201.1 ПК платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою ПН.

У ЄБПЗ (розд. 130.21) податківці, посилаючись на ст. 207 ЦК указують на те, що ПН підписується особою, уповноваженою на це статутними документами, довіреністю, законом або іншими документами цивільного законодавства. Водночас має йтися про те, що керівник підприємства установчими документами наділяється правом діяти від імені самого підприємства. І вже наказом керівника відповідними повноваженнями на підписання податкових накладних може наділятися будь­яка інша особа, що перебуває у трудових відносинах з підприємством у межах виконання своїх службових обов’язків.

ПН повинна підписуватися власноручно уповноваженою особою. Факсиміле ставити не можна, тому що ані ПК, ані Порядок № 1379 цю можливість не передбачають (відповідь на запитання 2 Узагальнюючої податкової консультації № 1047).

Покупець не підписує ані оригінал ПН, що залишається в нього, ані копію ПН, призначену для продавця.

Важливо звернути увагу, що згідно з роз’яс­неннями податківців, розміщеними в ЄБПЗ (розд. 130.21), електронний цифровий підпис, що накладається на ПН при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цю ПН при її видачі покупцю, повин­ні належати одній особі, якій делеговано право підпису ПН.

Тому на кожну особу, якій делеговано право підпису ПН, потрібно отримати ЕЦП в акредитованих центрах сертифікації ключів і подати податковому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати ЕЦП зазначеної особи (п. 5 Порядку № 1246).

Печатка

Згідно з п. 201.1 ПК платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) скріплену печаткою (за наявності) ПН.

Водночас зазначимо, що норма стосовно скріп­лення ПН печаткою тільки за наявності її у платника ПДВ, почне діяти тільки з набуттям чинності Закону про встановлення принципу провадження господарської діяльності суб’єктами приватного права без застосування печаток (абз. 2 п. 1 розд. II Закону № 4014). На сьогодні такий Закон не ухвалено, тому печатку на ПН потрібно ставити обов’язково.

Згідно з п. 16 Порядку № 1379 усі примірники ПН скріплюються печаткою такого платника податку — продавця. При цьому для скріплення ПН може бути виготовлено окрему печатку «Для податкових накладних» (листи ДПСУ від 29.12.2011 р. № 10768/7/15­3117, від 31.10.2012 р. № 4519/0/61­12/17­1216).

Печатка «Канцелярія», «Для документів», «Для довідок» та інші, що мають спеціальне призначення, на ПН ставити не можна (лист ДПАУ від 26.05.2011 р. № 14839/7/16­1517). Покупець не ставить свою печатку ні на оригіналі ПН, що залишається в нього, ні на копії.

Філії/структурні підрозділи, яким делеговано право виписування ПН, можуть завіряти ПН печаткою платника податків, що крім реквізитів такого платника податку, повинна містити найменування такого філії/структурного підрозділу.

ПРИКЛАДИ ЗАПОВНЕННЯ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ

1. Постачання товарів (послуг) за ставкою 20 %

Приклад 1. 23.01.2013 р. за договором постачання від 11.01.2013 р. № 118­п підприємство ТОВ «МЕГА» (ІПН — 123456789101) відвантажило підприємству ТОВ «ВЕГАС» (ІПН — 232323232323) комп’ютерну техніку такої номенклатури (див. таблицю). Порядковий номер ПН у Реєстрі ПН — 25.

2. Відображення в ПН знижок і транспортних послуг

Форма ПН, затверджена наказом № 1379, не передбачає спеціального розділу для відоб­раження знижок. Як зазначають податківці у своїх роз’ясненнях (розд. 130.21 ЄБПЗ), у розділі I ПН підлягає відображенню кінцева вартість товарів/послуг уже з урахуванням знижки, наданої продавцем, тобто ціну одиниці продукції слід заповнювати вже з урахуванням знижки.

Товаротранспортні витрати можуть збільшувати вартість товару або окремо компенсуватися покупцем. У разі, якщо товаротранспортні витрати окремо компенсуються покупцем, то продавець на такі послуги нараховує ПДВ за основною ставкою та складає ПН. При цьому товаротранспортні витрати в ПН відображаються в розділі I із заповненням відповідних граф, зокрема, в гр.3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» зазначається: «Товаротранспортні послуги» (роз’яснення в розд. 130.21 ЄБПЗ).

Приклад 2. За договором купівлі­продажу ТОВ «ЛІРА» 23.01.2013 р. відвантажило ТОВ «ВІНД» (платник ПДВ) товар «А» у кількості 10 шт. за ціною 2000 грн. (без ПДВ) за одиницю товару. Продавець надав покупцю знижку в розмірі 15 % вартості товару без ПДВ.

Знижка на одиницю товару «А» складе 300 грн. (2000 грн. х 15 %).

Вартість товару «А» з урахуванням знижки (без урахування ПДВ) складе 1700 грн. (2000 грн. ­ 300 грн.).

Відповідно до договору покупець ТОВ «ВІНД» компенсує продавцю товаротранспортні витрати в розмірі 500,00 грн. (без ПДВ).

3. ПН на передоплату (часткову перед­оплату)

Згідно з п. 201.7 ПК ПН повинна складатися й на суми коштів, що надійшли на поточний раху­нок як попередня оплата (аванс).

Особливу увагу тут потрібно звернути на гр. 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» і гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» ПН.

У гр. 3 поіменно має перелічуватися номенклатура товарів (відповідно до Специфікації до договору). У цій графі не можна писати «перед­оплата за такий­то товар згідно з угодою».

Якщо надійшла часткова передоплата, то

1) у тому випадку, якщо з документів не можна визначити, за які конкретно товари/послуги, зазначені у специфікації до договору, пере­раховується передоплата, то передбачається, що передоплата стосується всіх товарів. Тому у гр. 3 ПН потрібно вказати повну номенклатуру постачання, а вже у гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» зазначити кількість виходячи з відсотка авансового платежу.

Приклад 3. Згідно з договором постачання ТОВ «ВЕСНА» поставляє ТОВ «СУПЕРМАРКЕТ» крупу в такому асортименті:

— крупа манна «Хуторок» — 1000 кг за ціною 3,60 грн./кг (у тому числі ПДВ — 0,6 грн.) на загальну суму 3600 грн.;

— рис довгий добірний «Хуторок» — 50 кг за ціною 12 грн./кг. (у тому числі ПДВ — 2 грн.) на загальну суму 600 грн.

12.02.2013 р. покупець перерахував 50 % передоплату в розмірі 2100 грн.

У цьому випадку ПН буде заповнена таким чином:

2) якщо з документів випливає, що авансовий платіж стосується не всієї номенклатури, а певної її частини, то тоді у гр. 3 зазначається тільки та частина номенклатури, за яку надійшла оплата.

Якщо надійшла оплата частини вартості неділимого товару. Якщо за договором передбачається поставити холодильник вартістю 5000 грн., а надійшла оплата 2000 грн., то при заповненні ПН на таку передоплату у гр. 5 «Одиниця виміру товару» необхідно зазначити «шт.», у гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» — «0,4» (кількість визначаємо як частку передоплати в загальній вартості: 2000 грн. : 5000 грн. = 0,4).

Якщо ж ідеться про часткову передоплату за послуги, що не мають одиниці виміру (такої, як люд./год., т/км., маш./год. тощо), а вимірюються тільки у вартісному виразі, то необхідно керуватися п.п. 12.5 Порядку № 1379, що передбачає таке: в разі надання послуг, що вимірюються тільки у вартісному виразі, у графі 6 ПН зазначається «послуга», а якщо ПН виписується на операцію, за якою база оподаткування визначається з ураху­ванням суми відсотків, — у графі 6 зазначається «відсотки». При цьому у графі 5 ПН як одиницю виміру необхідно зазначити «грн.».

На наш погляд, при частковій оплаті за такі послуги у графі 6 ПН, крім слів «послуги» або «відсотки», слід зазначити ще й оплачену частку від загальної вартості.

Приклад 4. Згідно з угодою підприємство надає маркетингові послуги замовнику, вартість яких становить 2500 грн. без ПДВ, ПДВ — 500 грн. 25.01.2013 р. замовник перерахував виконавцю часткову передоплату 600 грн., у тому числі ПДВ — 100 грн. (20 % вартості таких послуг).

На таку часткову оплату виконавець повинен заповнити податкову накладну таким чином:

4. Податкова накладна на експортне постачання

За правилами п. 8 Порядку № 1379 при постачанні товарів на експорт експортер повинен виписати ПН у двох примірниках, обидва з яких залишити в себе.

Особливості заповнення «експортної» ПН:

1. У шапці оригіналу ПН позначка «Х» ставиться навпроти поля «Залишається в продавця». У цьому ж полі зазначається тип причини «07» (експортні постачання).

2. У полі «Дата виписки податкової накладної» проставляється дата оформлення МД, що засвідчує факт перетину митного кордону України.

3. У полі «Особа (платник податку) — покупець» зазначається найменування (прізвище, ім’я, прізвище/за наявності/ — для фізичної особи) покупця — нерезидента.

4. У полі «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» проставляється країна нерезидента (роз’яснення в розд. 130.21 ЄБПЗ).

5. У полях «Індивідуальний податковий номер покупця» і «Номер свідоцтва про ре­єстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» в останній клітинці проставляється відмітка «0» (нуль) (п.п. 8.1 Порядку № 1379).

Якщо експортна операція оподатковується за ставкою 0 %, то обсяги постачання зазначаються у графі 10 ПН, при цьому в розділі III за графою 10 замість суми ПДВ проставляється «0» (п. 11 Порядку № 1379). Якщо експортна операція звільняється від ПДВ (наприклад, за операціями, застереженими в пп. 15, 16, 23 підрозд. 2 розд. XX ПК і п. 210.7 ПК), то обсяги постачання зазначаються у графі 11 ПН.

Реєструвати такі ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних не потрібно з тієї причини, що обидва примірники залишаються у продавця (п. 4 Порядку № 1246).

Приклад 5. ТОВ «АБВ» експортувало китайській фірмі «Моавей» 100 шт. товару «А» за ціною 20 доларів за одиницю. МД оформлена 12.03.2013 р. Курс НБУ на цю дату склав 8,0 грн./дол. Фактичне вивезення товару за межі митного кордону України відбулося 15.03.2013 р.

5. Постачання товарів (послуг), звільнених від ПДВ

При постачанні товарів/послуг, звільнених від ПДВ, продавець зобов’язаний виписати ПН у двох примірниках (п. 201.4 ПК). Оригінал ПН видається покупцю (за умови, що покупець є платником ПДВ), а копія залишається у продавця.

Важливо звернути увагу, що в цьому випадку проставляти тип причини 09 «Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість» у шапці оригіналу такої ПН не потрібно, оскільки він призначений абсолютно для іншої ситуації (випадку нарахування ПДВ відповідно до п. 198.5 ПК — коли товари/послуги, необоротні активи, при придбанні яких сума «вхідного» ПДВ потрапила до податкового кредиту, згодом стали фактично використовуватися в пільгових операціях, і коли обидва примірники податкової накладної, виписаної за нарахованим у зв’язку з цим «самому собі» ПДВ, залишаються у платника податків, який виписав їх, п. 8 Порядку № 1379).

«Пільгова» ПН заповнюється в загальному порядку (зазначається дата виписки, дані покупця, форма розрахунків, вид договору тощо). Обсяги постачання, звільнені від обкладення ПДВ, зазначаються у графі 11 і переносяться до графи 12.

У розділі III за графою 11 ПН проставляється відмітка «Без ПДВ» з посиланням на відповідну законодавчу підставу такого звільнення — тобто пункт та/або підпункт «пільгової» ст. 197 ПК або підрозд. 2 розд. ХХ ПК (п. 10 Порядку № 1379). Для цього передбачено спеціальну виноску (³) у нижній частині ПН.

ПН, складені на звільнені від ПДВ постачання, реєструвати в ЄРПН не потрібно (виняток становлять постачання імпортованих і підакцизних товарів). Тому відмітка в полі «Включено до ЄРПН» у такій ПН не ставиться.

Приклад 6. 14.02.2013 р. ТОВ «ЗДОРОВ’Я» поставило ФОП Іванову Івану Івановичу 100 упаковок лікарського препарату «Анальгін­Дарниця», табл. по 0.5 г № 10 за ціною 6 грн. за упаковку.

6. Постачання неплатнику ПДВ

ПН видається тільки покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ (п. 8 Порядку 1379). У разі постачання товарів неплатнику ПДВ ПН виписується у двох примірниках, обидва з яких залишаються у продавця (п. 8 Порядку № 1379). Заповнення такої ПН має свої особливості.

1. У шапці оригіналу ПН у полі «Залишається у продавця» проставляється тип причини «02» (постачання неплатнику податку).

2. У полі «Особа (платник податку) — покупець» зазначається «Неплатник податку». Таке роз’яснення міститься в розділі 130.21 ЄБПЗ. Хоча формально, якщо керуватися Порядком № 1379, тут має проставлятися назва покупця.

3. У полях «Індивідуальний податковий номер покупця» і «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляються нулі (п.п. 8.1 Порядку № 1379).

4. Поля «Місцезнаходження (податкова адреси) покупця» і «Номер телефону» залишаються незаповненими (роз’яснення в розділі 130.21 ЄБПЗ).

Інші поля і графи ПН заповнюються у звичайному порядку.

Така ПН незалежно від суми постачання і виду товарів, що поставляються, не підлягає реєстрації в ЄРПН.

7. Податкова накладна на послуги, отримані від нерезидента

Згідно з п. 1 Порядку № 1379 у разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких визначене згідно з правилами ст. 186 ПК розташоване на митній території України, ПН виписується зареєстрованим на території України платником податку — покупцем (отримувачем). Про це також ідеться в п. 208.2 ПК. Така ПН складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг — платника ПДВ.

Базою оподаткування послуг, що поставляються нерезидентом на митній території України, згідно з п. 190.2 ПК є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків і зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначену таким чином вартість, якщо вона виражена в іноземній валюті, необхідно перерахувати в національну валюту за курсом НБУ, чинним на дату виникнення податкових зобов’язань (п. 190.2 ПК).

Датою виникнення податкових зобов’язань за послугами нерезидента, місцем надання яких є митна територія Україні, згідно з п. 187.8 ПК є дата першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг, або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом.

Особливості заповнення ПН:

1. У шапці оригіналу ПН позначка «Х» ставиться навпроти поля «Видається покупцю», проте при цьому зазначається тип причини 14 — «Виписана покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента» у полі «Залишається у продавця». Відповідне роз’яснення міститься в розділі 130.21 ЄБПЗ.

2. У полі «Дата виписки податкової накладної» проставляється дата виникнення податкових зобов’язань (дата першої з подій: перерахування оплати нерезиденту або оформлення документа, що засвідчує постачання ним послуг).

3. У полі «Індивідуальний податковий номер продавця» відображається умовний ІПН «300000000000», а у разі якщо такі послуги не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ПК, — умовний ІПН «200000000000».

4. У полі «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)» ставиться нуль.

5. У полях «Особа (платник податку) — продавець», «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця», «Номер телефону» зазначаються відповідні дані продавця — нерезидента (роз’яснення в розд. 130.21 ЄБПЗ).

Останні реквізити заповнюються в загальному порядку.

Реєструвати таку ПН в ЄРПН не потрібно.

Приклад 8. Товариство з обмеженою відповідальністю «САТУРН» отримало консультаційні послуги від нерезидента — російської фірми «Скороход». Вартість робіт — 500000 рос. рублів. Для виконання договору нерезиденту 12.04.2013 р. було перераховано передоплату в розмірі 100 %. Курс НБУ на цю дату склав — 2,63 гривень за 10 рос. рублів. Акт виконаних робіт було підписано 20.04.2013 р.

8. Підсумкова ПН

Підпункт 8.4 Порядку № 1379 передбачає у певних випадках можливість виписувати ПН за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була виписана на ці операції):

— при здійсненні постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу, який не є платником ПДВ;

— при виписці транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, що виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку і податковий номер продавця, за винятком тих, форму яких установлено міжнародними стандартами;

— при наданні платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Така ПН виписується у двох примірниках, обидва з яких залишаються у продавця (п. 8 Порядку № 1379).

Особливості заповнення ПН:

1. У шапці оригіналу ПН ставиться позначка «Х» навпроти поля «Залишається у продавця (тип причини)». У цьому самому полі зазначається тип причини «11», це означатиме, що ПН виписана за щоденними підсумками операцій.

2. У полях «Індивідуальний податковий номер покупця» і «Номер свідоцтва про ре­єстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється «0» (нуль) (п.п. 8.1 Порядку № 1379; ЄБПЗ, розд. 130.21).

3. У полі «Особа (платник податку) — покупець» за роз’ясненнями, розміщеними в ЄБПЗ (розділ 130.21), слід вписати «Неплатник податку».

4. Поля «Місцезнаходження (податкова адреси) покупця» та «Номер телефону» залишаються незаповненими (роз’яснення в розд. 130.21 ЄБПЗ).

5. Реквізит «Вид цивільно­правового договору» ПН за щоденними підсумками операцій за роз’ясненнями податківців, розміщеними в ЄБПЗ (розд. 130.21), потрібно заповнити таким чином:

Який вид договору, дату та номер необхідно зазначати у рядку «Вид цивільно­правового договору» податкової накладної, виписаної за щоденними підсумками операцій?

Продавець — платник ПДВ при заповненні рядка «Вид цивільно­правового договору» податкової накладної за щоденними підсумками операцій:

— у полі «вид договору» повинен вказати вид договору, згідно з яким такий продавець працює з покупцями, наприклад «Договір купівлі­продажу», «Договір на виконання робіт», «Договір на виконання послуг» тощо;

— у полі «від» — дату виконання усної домовленості. Згідно із ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність;

— у полі «№» — прочерк.

6. У графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» робиться запис «Товарі в асортименті» (або «Послуги в асортименті») (ЄБПЗ, розд. 130.21). Проте якщо товари, що поставляються, є імпортними та підакцизними (при постачанні яких у ПН обов’язково має зазначатися код УКТ ЗЕД), то у графі 3 платник повинен вписати номенклатуру товару, об’єднавши продані товари за групами, що відповідають певному коду УКТ ЗЕД (розділ 130.21 ЄБПЗ).

7. Графа 4 « Код товару згідно з УКТ ЗЕД» заповнюється в разі постачання імпортних і підакцизних товарів. Тут проставляються коди УКТ ЗЕД таких товарів.

8. У графі 5 «Одиниця виміру товару» зазначають «грн.» (див. ЄБПЗ, розд. 130.21).

9. У графі 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» проставляється «1» (див. ЄБПЗ, розд. 130.21).

10. У графі 7 наводиться сумарна ціна постачання всіх проданих товарів/послуг без урахування ПДВ, за якими ПН не виписувалася. Сумарна база оподаткування товарів/послуг у ПН відображається залежно від порядку оподаткування у графі 8 або графі 9, або у графі 11.

11. У графі 12 зазначається загальна сума коштів, що підлягає сплаті.

Підсумкова ПН не підлягає реєстрації в ЄРПН з тієї причини, що обидва примірники такої ПН залишаються у продавця.

Порядок № 1246

«4. Не підлягають реєстрації податкові накладні, що не видаються покупцю та залишаються у продавця в порядку, установленому Державною податковою службою.»

Приклад 9. Згідно з даними Z­звіту РРО підприємством роздрібної торгівлі за день (14.01.2013 р.) продано товари в асортименті кінцевим споживачам за готівкові кошти на загальну суму 96000 грн. (у тому числі ПДВ — 16000 грн.).

9. Перевищення звичайної ціни над фактичною

Постачання платнику ПДВ. Якщо база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін і перевищує суму постачання товарів/послуг, визначену виходячи з договірної (контрактної) вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну, то продавець повинен керуватися п. 17 Порядку № 1379. У цьому випадку виписується 2 ПН (кожна у двох примірниках; усього 4):

— одна — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання. Виписується вона у звичайному порядку. Оригінал такий ПН видається покупцю, копія залишається у продавця;

— другу ПН — на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною. Така ПН покупцю не надається; усі її примірники зберігаються у продавця. Заповнення такої ПН має особливості:

1. У верхній лівій частині такої ПН ставимо помітку «Х» у полі «Залишається у продавця» і зазначаємо тип причини «01» — «Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною».

2. У полях ПН «Особа (платник податку) — покупець», «Індивідуальний податковий номер покупця», «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», «Номер телефону», «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» зазначаються реквізити особи­продавця, що виписує таку ПН.

3. Поле «Вид цивільно­правового договору» заповнюється у звичайному порядку.

4. У графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначається «Перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № _______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості).

Решта реквізитів та граф такої ПН заповнюються аналогічно реквізитам та графам ПН, що виписується на суму виходячи з фактичної ціни постачання.

Приклад 10. 15.02.2013 р. ТОВ «СВІТ ЕЛЕКТРОНІКИ» за договором купівлі­продажу продало ТОВ «ЛІРА» (платник ПДВ) персональний комп’ютер — Моноблок Asus ET2410INTS­B170C. Сума за договором поставляє — 7200 грн. (у тому числі ПДВ — 1200 грн.). Звичайна ціна такого товару — 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.).

Підприємство­продавець виписує 2 податкові накладні:

— одну — на фактичну ціну постачання 7200 грн. (у тому числі ПДВ — 1200 грн.);

— другу — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною — 4800 грн. (у тому числі ПДВ — 800 грн.).

1) ПН на фактичне постачання (2 примірники). Оригінал видається покупцю.

2) ПН на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. Обидва екземпляра залишаються у продавця.

Постачання неплатнику ПДВ. Усі 4 примірники ПН у цьому випадку залишаються у продавця. При цьому в першій ПН, виписаній на фактичне постачання, у верхній лівій частині її оригіналу робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини «02» — Постачання неплатнику податку; у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль.

10. Умовне постачання

У деяких випадках ПН складається на операції, не пов’язані з постачанням товарів/послуг покупцям. До таких операцій, зокрема, належать (п.п. 8.3 Порядку № 1379, пп. 198.5 і 184.7 ПК):

— постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання (тип причини в ПН — «04»);

— ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податку (тип причини в ПН — «05»);

— переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих (тип причини в ПН — «06»);

— використання товарів/послуг, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, в операціях, що не є об’єктом оподаткування (тип причини в ПН — «08») або звільнених від оподаткування (тип причини в ПН — «09»);

— визнання умовного постачання товарних залишків і необоротних активів, що перебувають в обліку платника на день анулювання його реєстрації як платника ПДВ, щодо яких було нараховано податковий кредит у минулих або поточних податкових періодах (тип причини в ПН — «10»);

— використання виробничих або невиробничих основних засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у тому числі в результаті псування, недостачі (тип причини в ПН — «13»).

ПН на такі операції виписуються у двох примірниках, обидва з яких залишаються у продавця (п. 8 Порядку № 1379).

Особливості заповнення:

1. У шапці оригіналу такої ПН проставляється помітка «Х» у полі «Залишається у продавця» і проставляється тип причини, з якої обидва примірники ПН залишаються у продавця (тип причини див. вище в дужках).

2. У полях «Індивідуальний податковий номер покупця» і «Номер свідоцтва про ре­єстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється 0 (нуль) (п.п. 8.1 Порядку № 1379).

3. У полях «Особа (платник податку) — покупець», «Місцезнаходження (податкова адреси) покупця» платник зазначає свої реквізити (роз’яснення в розділі 130.21 ЄБПЗ).

4. Поле «Вид цивільно­правового договору» не заповнюється (роз’яснення в розд. 130.21 ЄБПЗ).

Приклад 11. Основна діяльність підприємства ТОВ «АБВ» (платника ПДВ) — роздрібна торгівля побутовою технікою. Підприємство купило у постачальника партію телевізорів у кількості 100 штук за ціною 2400,00 грн./шт. (у тому числі ПДВ — 400 грн./шт.) для їх подальшого роздрібного продажу. 04.03.2013 р. підприємством прийнято рішення використовувати один телевізор для власних потреб — передати до приймальні директора.

11. Податкова накладна філії

Філії та інші структурні підрозділи підприємств не є юридичними особами (ст. 95 ЦК) і суб’єктами господарювання (ст. 55 ХК). Відповідно, вони не вписуються у визначення «особа» для цілей ПДВ (п.п. 14.1.139 ПК). А це означає, що бути самостійними платниками ПДВ і виписувати ПН від свого імені філії не можуть.

Водночас згідно з п. 1 Порядку № 1379 голов­не підприємство — платник ПДВ може делегувати своїм філіям або структурним підрозділам право виписки ПН. Таке делегування можливе за умови, що філія або структурний підрозділ самостійно:

1) здійснює постачання товарів/послуг;

2) проводить розрахунки з постачальниками/споживачами.

Можливість здійснювати самостійні постачання і розрахунки з покупцями має бути закріплена в положенні про філію.

Для делегування філії права виписки ПН голов­не підприємство повинне кожній філії присвоїти окремий числовий номер, про що письмово повідомити орган ДПС за місцем реєстрації підприємства як платника ПДВ (абз. 2 п. 1 Порядку № 1379).

Ураховуючи, що формою податкової накладної для заповнення номера філії передбачено тільки чотири клітинки, то головному підприємству при делегуванні філії права виписки ПН слід присвоїти числовий номер, що містить не більше чотирьох знаків, щоб філії під час виписки податкової накладної не порушували форму її заповнення. Зверніть увагу, номер має бути саме числовим, без жодних букв і символів.

Згідно з п. 13 розд. III Порядку № 1492 повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки ПН і ведення частини Реєстру отриманих і виданих податкових накладних (додаток 2 до цього Порядку) подається платниками разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, в якому відбулися зміни в переліку філій (структурних підрозділів). Тобто підприємству слід подати таке повідомлення разом з декларацією з ПДВ за січень звітного року. Якщо жодних змін протягом року не відбудеться, то на початку наступного року потрібно ще раз подавати цей додаток. Якщо ж якісь зміни стануться протягом року, наприклад одна з філій припинить свою діяльність, повідомлення (додаток 2 до Порядку № 1492) потрібно буде подати з декларацією з ПДВ за період, в якому це відбудеться (зазначивши в ньому відомості тільки про діючі філії).

Наведемо приклад заповнення Повідомлення.

Порядковий номер ПН. Заповнення цього реквізиту філією має особливості. Так, згідно з п. 3 Порядку № 1379 при складанні ПН філією або структурним підрозділом платника податку порядковий номер ПН встановлюється з урахуванням присвоєного такій філії числового номера і визначається числовим значенням через дріб.

Таким чином, порядковий номер ПН у філії має вигляд дробу:

— у чисельнику — проставляється порядковий номер ПН, присвоєний відповідно до Ре­єстру ПН філії;

— у знаменнику — числовий номер, присвоєний філії.

У знаменнику дробу, з якого складається реквізит «Порядковий номер» чинної форми ПН, передбачено 5 клітинок. Перша клітинка знаменника застосовується для проставляння коду «спецрежимної» діяльності. Якщо філія не здійс­нює операції зі спеціальним режимом оподаткування, то перша клітинка залишається порожньою. Інші чотири клітинки призначено для зазначення номера філії. Раніше податківці рекомендували ставити нулі, якщо номер філії менший, ніж відведена для нього кількість клітинок (лист ДПАУ від 11.01.2011 р. № 547/7/16­1117). Проте цей лист було видано під стару форму ПН, затверджену Порядком № 969. З появою нової форми ПН податківці в ЄБПЗ (розділ 130.21) та в консультації у журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 9 — 10, с. 5 говорять про те, що філія при виписці ПН повинна вказати такий числовий номер без додавання нулів, літер чи інших символів.

Порядковий номер заповнюється з вирівнюванням по правому краю (п. 2 Порядку № 1379), тобто починаючи з останньої клітинки.

Найменування продавця. При складанні ПН філією або іншим структурним підрозділом платника ПДВ разом з назвою головного підприємства в полі «Особа (платник податку) — продавець» має зазначатися і найменування такої філії (структурного підрозділу) (абз. 3 п. 1 Порядку № 1379).

Місцезнаходження (податкова адреса) продавця. Як заповнювати цей реквізит філіям Порядок № 1379 умовчує. За роз’ясненнями податківців, розміщеними в ЄБПЗ, при запов­ненні філією цього реквізиту має зазначатися місцезнаходження головного підприємства, поряд з яким може вказуватися адреса філії. Таким чином, місцезнаходження філії до ПН можна вписувати за бажанням (спочатку зазначається місцезнаходження головного підприємства, а потім — місцезнаходження філії).

Печатка в ПН. Як випливає з п. 16 Порядку № 1379, ПН, складена філією, скріплюється:

— або печаткою платника податку — продавця, що, крім реквізитів головного підприємства, може містити найменування філії, яка заповнила таку накладну;

— або спеціально виготовленою окремою печтакою «Для податкових накладних».

Водночас у консультації, розміщеній в ЄБПЗ (розд. 130.21), податківці говорять про те, що печатки, що проставляються філіями, крім реквізитів головного підприємства, повинні містити найменування філії і додатково можуть містити інші реквізити, у тому числі й індивідуальний податковий номер продавця.

Наведемо приклад заповнення «заголовної» частини ПН філією, якій делеговано право виписки ПН.

Приклад 12

12. Податкова накладна філії

Жодних особливостей у разі виписки ПН для покупця — уповноваженої філії Порядок № 1379 не встановлює. Тобто така ПН складається у звичайному порядку. У всіх реквізитах, що стосуються покупця, проставляються дані головного підприємства. Вимога стосовно вказівки разом з назвою головного підприємства найменування філії в цьому випадку не діє, адже вона стосується ситуації, коли ПН заповнюється філією («при складанні податкової накладної філією»). Водночас податківці в ЄБПЗ (розд. 130.21) говорять про те, що назву філії разом з назвою головного підприємства вказувати все ж таки потрібно:

Запитання. Як заповнюються реквізити «Особа (платник податку) — покупець» та «Місцезнаходження покупця» у податковій накладній, що надається постачальником — платником ПДВ відокремленому підрозділу (філії), якому головним підприємством делеговано право виписки податкових накладних?

Відповідь. При складанні податкової накладної, яка надаватиметься філії чи структурному підрозділу платника податку, необхідно враховувати, що:

— при заповненні реквізиту «Особа (платник податку) — покупець» разом із назвою головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, необхідно зазначити назву філії або структурного підрозділу, яка фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною по договору та отримує товари (послуги);

— при заповненні реквізиту «Місцезнаходження покупця» вказується місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, поряд з яким може зазначатись адреса філії або структурного підрозділу, яка фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною по договору та отримує товари (послуги).

Наведемо приклад заповнення «заголовної» частини ПН, що виписується для покупця — уповноваженої філії.

Приклад 13

13. Зведена податкова накладна

Згідно з п. 15 Порядку № 1379 при безперервному або ритмічному характері постачання товарів/послуг при постійних зв’язках з покупцем такому покупцеві може бути виписана зведена ПН, виходячи з визначеної в договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на 5 днів, 10 днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної ПН обов’язково додається реєстр товаротранспортних накладних або інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Особливість зведеної ПН полягає в тому, що вона складається не за датою виникнення податкових зобов’язань, а виходячи з визначеної в договорі періодичності оплати, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця.

Правила складання зведеної ПН:

1. Як зазначено в Узагальнюючій податковій консультації № 1177, зведена ПН може складатися за одночасного дотримання таких умов:

— безперервний або ритмічний характер постачання;

— постійні зв’язки постачальника з покупцем;

— обов’язкове підтвердження фактичних обсягів постачання товарів/послуг реєстром товаротранспортних накладних або інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Визначена договором або фактична ритмічність оплати не є самостійною підставою для складання зведеної ПН.

2. Зведена ПН виписується тільки на «поставлені» товари/послуги (тобто першою подією завжди буде відвантаження товарів або оформлення акта виконаних робіт). Тільки в цьому випадку підприємство зможе виконати вимогу, передбачену п. 15 Порядку № 1379, — додати реєстр товаротранспортних накладних або інших відповідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг. Складати на попередню оплату зведену ПН не можна.

Якщо сума оплати, що надійшла на рахунок постачальника на оплату товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, перевищує вартість постачання, таке перевищення вважається авансом, на суму якого складається окрема «звичайна» ПН за загальним правилом першої події, тобто «на дату зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок». На суму такого авансу зменшується обсяг постачання в такій зведеній ПН (відповідь на запитання 3 Узагальнюючої податкової консультації № 1177).

3. Якщо на дату складання зведеної ПН вартість поставлених протягом звітного місяця товарів/послуг перевищуватиме суму отриманої оплати, на яку в момент її отримання складено ПН, то постачальник має включити до зведеної ПН фактично поставлені, але ще не сплачені товари/послуги (відповідь на запитання 4 Узагальнюючої податкової консультації № 1177).

4. Дата, на яку складається зведена ПН. Зведена ПН виписується, виходячи з визначеної в договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг, але не рідше одного разу на місяць. Тобто зведена ПН повинна складатися на дату оплати, зафіксовану в договорі, незалежно від дати фактичної оплати (відповідь на запитання 2 Узагальнюючої податкової консультації № 1177). Так, якщо договором передбачено, що оплата повинна здійснюватися 20­го числа місяця, а фактично здійснена 22­го, то зведену ПН потрібно виписати 20­м числом.

У тому випадку, якщо до кінця місяця оплата в установлені договором строки так і не була здійснена, постачальник усе одно повинен виписати зведену ПН останнім днем місяця.

5. Якщо до моменту складання зведеної ПН після постачання товарів відбулися їх часткове повернення або зміна компенсації їх вартості, у такій зведеній ПН зазначається загальна сума ПДВ, що відповідає фактичній сумі поставлених покупцю товарів (тобто «згорнуто»), і розрахунок коригування до такої зведеної ПН не складається (відповідь на запитання 9 Узагальнюючої податкової консультації № 1177). Проблема може виникнути з доданими до такої ПН товаротранспортними документами. Адже в них кількість товару не відповідатиме номенклатурі зведеної ПН. Мабуть, цю проблему доведеться вирішувати, додаючи повний комплект ТТН, тобто не тільки на постачання, а й на повернення.

6. Одночасно зі складанням зведених ПН платник має право (а в разі отримання авансової оплати — зобов’язаний) окремо складати «звичайні» ПН на окремі (деякі) операції з постачання за правилом «першої події» (відповідь на запитання 10 Узагальнюючої податкової консультації № 1177).

Приклад 14. ТОВ «СОЛОДКИЙ СВІТ» поставляє ТОВ «ЛАСОЩІ» шоколад Roshen «Оленка» з періодичністю 1 раз на 5 днів. За умовами договору постачання від 22.12.2012 р. № 212/п оплата за відвантажену продукцію здійснюється 15 і 28 чисел кожного місяця.

У січні 2013 року було здійснено такі постачання та оплати.

1. Зведена ПН на першу дату оплати, установлену договором

2. «Звичайна» ПН на передоплату

3. Зведена ПН, складена в останній день місяця