Додатки до податкової накладної

Додатки до Податкової накладної

Додаток 1 до ПН

На практиці нерідко зустрічаються ситуації, коли здійснюється постачання товару частинами, кожна з яких не має відокремленої вартості. Наприклад, підприємство поставляє обладнання, що складається з декількох елементів, постачання яких відбувається в різних податкових періодах. У договорі визначено вартість усього комплекту без зазначення ціни кожного елементу.

Якщо відвантаження такого товару є першою подією, то при виписці ПН потрібно керуватися п. 14 Порядку № 1379, в якому зазначено, що якщо частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної (додаток 1) і в повній вартості обліковується в ПН і загальних податкових зобов’язаннях. Додаток 1 виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю товарів/послуг, а копія залишається у їх продавця.

Тобто додаток 1 до ПН заповнюється у разі здійснення часткової поставки товарів/послуг, якщо частка товару/послуги не має відокремленої вартості (наприклад, часткова поставка окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, поставка частини меблевого гарнітура, на який установлено єдину ціну тощо) та містить перелік (номенклатуру) частково поставлених товарів/послуг.

ПН складається при першому постачанні і в ній зазначається повна вартість поставленого товару/послуги, до якої також виписується додаток 1 із зазначенням частини поставленого товару/послуги.

При постачаннях наступної частини виписується додаток 1, але при цьому ПН не складається. При постачанні останніх частин дотримується аналогічний порядок. При остаточному постачанні графи 11, 12 додатка 1 до ПН не заповнюються.

У консультації з ЄБПЗ (розділ 130.21) податківці додатково пояснили окремі нюанси запов­нення додатка 1 до ПН на прикладі часткового постачання окремих вузлів складного обладнання, що має єдину ціну. Так, у графу 3 записуються найменування окремих вузлів складного обладнання, які поставлені, у графі 9 — одиниця виміру (шт.), у графі 10 — кількість кожного найменування окремих вузлів складного обладнання, у графах 11 — 12 відображаються аналогічні відомості про невідвантажені частини окремих вузлів складного обладнання. При остаточному постачанні частин цього обладнання графи 11 — 12 не заповнюються. При цьому у графах 5 — 8 зазначаються дані щодо повного постачання обладнання, де, зокрема, у графі 5 проставляється вартість повного постачання (ціна обладнання), що відображається в ПН та обліковується в загальних податкових зобов’язаннях.

Ще раз повторимо, що при отриманні перед­оплати за товар/послугу, частка яких не має відокремленої вартості, додаток 1 до ПН не виписується. У такому разі складається тільки ПН в загальному порядку на суму часткової передоплати, яка і враховується в податкових зобов’язаннях. Наприклад, у випадку отримання передоплати за вказане обладнання платником податку заповнюється ПН, у графі 6 якої зазначається кількість обладнання, пропорційна сумі отриманої передоплати (дробове число). Така кількість розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості обладнання.

У разі, коли після отримання попередньої оплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості, відбувається часткове постачання таких товарів, податкова накладна виписується на різницю між повною вартістю товарів/послуг та отриманою передоплатою, а додаток 1 заповнюється виходячи з переліку (номенклатури) частково поставлених товарів/послуг.

Приклад. ТОВ «ПРЕСТИЖ» (ІПН — 231234567890) уклало договір постачання від 30.01.2013 р. № 11 з ТОВ «САЛЮТ» (ІПН — 238394625789) на постачання комплекту офісних меблів загальною вартістю 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.). Оплата здійснюється після постачання. Вартість кожної окремої одиниці такого комплекту в договорі не виділяється. Графік постачання, а також номенклатуру постачання представимо в таблиці.

На ці операції необхідно виписати такі документи:

04.02.2013 р. — податкову накладну на всю вартість комплекту офісних меблів (6000 грн.) і додаток 1 до такої ПН;

18.02.2013 р. — ще один додаток 1 до первинної ПН.

Фрагмент додатка 1 до ПН на постачання першої частини комплекту офісних меблів

Фрагмент додатка 1 до ПН на постачання другої частини комплекту офісних меблів

Додаток 2 до ПН — Розрахунок коригування

Згідно з п. 18 Порядку № 1379 розрахунок коригування (РК) складається у випадках коригування податкових зобов’язань, здійснюваних відповідно до ст. 192 ПК. Такими випадками, зокрема, є:

— зміна суми компенсації вартості товарів/послуг (уключаючи наступний за постачанням перегляд цін);

— повернення товарів/послуг;

— повернення попередньої оплати (авансу) покупцю за товари/послуги.

У ЄБПЗ податківці також вказують на необхідність складання РК у разі зміни номенклатури товарів, адже в цьому випадку фактично відбувається повернення одних товарів та отримання інших.

РК не складається до ПН, які виписуються за щоденними підсумками операцій (підсумкова ПН). При постачанні товарів за готівку кінцевим споживачам ПН виписується за щоденними підсумками операцій із зазначенням суми роз­рахунків і суми ПДВ за даними Z­звіту. Тобто ПН виписується на підставі показників РРО, що відображають щоденні підсумки обсягів проданих товарів з урахуванням коштів, отриманих за продані товари та виданих за повернені товари. Таким чином, при поверненні покупцем товарів повернена йому сума враховується в щоденних підсумках, що фіксуються в показниках РРО та у складених на їх підставі податкових накладних. Тому РК до ПН, виписаної за щоденними підсумками операцій, складати не потрібно.

Правила заповнення РК

Порядок складання РК аналогічний порядку, передбаченому для ПН (п. 18 Порядку № 1379). РК складається у двох примірниках. Після підписання його сторонами оригінал РК передається покупцю товарів/послуг. Копія залишається у продавця (п. 19 Порядку № 1379).

ПК не містить жодних особливих вказівок щодо того, на яку дату повинен складатися РК. Тому необхідно керуватися загальним правилом першої події (як за податковими накладними) і виписувати РК або на дату повернення товарів, або на дату повернення грошових коштів, залежно від того, яка подія сталася раніше. Такої самої позиції дотримується і ДПСУ в консультації, розміщеній у розділі 130.10 ЄБПЗ. Якщо товар повертається частинами, у цій ситуації постачальник повинен виписати РК на кожну дату повернення товару, тобто кількість РК дорівнюватиме кількості частин поверненого товару.

На титульному аркуші РК зазначається, до якої ПН і за яким договором уносяться зміни (п. 21 Порядку № 1379).

Номер РК присвоюється згідно з його номером запису в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (п. 18 Порядку № 1379, п.п. 9.3 Порядку № 1002).

У такому порядку, як і при заповненні ПН, наводяться дані про продавця та покупця.

У полі «Вид цивільно­правового договору» необхідно зазначити договір, на підставі якого здійснюється коригування.

Поле «Дата оплати». Згідно з роз’ясненням ДПСУ, розміщеним під кодом 130.10 у ЄБПЗ, рядок «Дата оплати» РК заповнюється тільки в тому випадку, коли на момент коригування податкових зобов’язань (податкового кредиту) товари/послуги було оплачені, причому незалежно від того, якою подією була оплата — першою чи другою. Якщо ж товари/послуги не було оплачено, то реквізит «Дата оплати» не заповнюється, а його клітинки залишаються порожніми.

Поле «Форма проведених розрахункiв». Згідно з роз’ясненнями податківців (розділ 130.21 ЄБПЗ) у рядку «Форма проведених розрахункiв» РК потрібно зазначати форму, в якій передбачалося проведення розрахунків за поставлений товар: оплата з поточного рахун­ка, готівковий розрахунок, бартер, чек тощо.

Що стосується заповнення основних граф РК, то тут:

— у графі 1 зазначається дата проведення коригування;

— до графи 2 вноситься причина проведення коригування, наприклад «Повернення товару», «Зміна номенклатури товару», «Повернення попередньої сплати», «Зміна ціни товару» тощо;

— у графі 3 наводиться номенклатура товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується;

— до графи 4 заноситься код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

— у графі 5 зазначаються одиниці виміру (грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо);

— графи 6 та 7 заповнюються у випадку коригування кількості товарів/послуг, а саме у графі 6 указується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки (зі знаком «­» при зменшенні кількості, зі знаком «+» при збільшенні), а у графі 7 — загальна ціна товарів/ послуг, щодо яких проводиться зміна поставки;

— графи 8 та 9 заповнюються у випадку коригування вартості товарів/послуг, а саме у графі 9 вказується фактична кількість постачання товарів/послуг, а у графі 8 — сума різниці між ціною домовленості без податку на додану вартість та фактичною ціною без ПДВ, за якою здійснено постачання;

— у графах 10 — 12 вказуються обсяги без урахування ПДВ, що підлягають коригуванню. При цьому, залежно від того як оподатковувалась ПДВ операція з поставки товарів/послуга (за основною ставкою, за ставкою 0 % чи звільнялася від оподаткування ПДВ) продавцем заповнюється одна з цих граф розрахунку коригування, а інші дві графи залишаються незаповненими. При заповненні графи 10 в останньому рядку по цій графі вказується сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту.

РК має бути підписано покупцем, оскільки суми податкових зобов’язань у продавця та суми податкового кредиту у покупця мають бути відкориговані одночасно. Відповідно до думки ДПСУ, викладеної в розділі 130.10 ЄБПЗ, у випадку якщо покупець відмовляється підписувати РК і коригувати свій податковий кредит, законодавчі підстави для коригування податкових зобов’язань у постачальника відсутні. Як вихід із ситуації податківці пропонують передачу спору на вирішення суду, як це передбачено ст. 188 ГК.

Повернення від неплатника

Відповідно до абз. 2 п. 192.2 ПК зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, які не були платниками ПДВ на дату такого постачання, вирішується тільки при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону чи договору.

Якщо покупець є неплатником ПДВ, розраху­нок коригування йому на підпис узагалі не передається (обидва примірники РК у такому разі без підпису покупця — неплатника ПДВ залишаються у продавця товарів/послуг), тобто поле «(дата отримання розрахунку, підпис покупця)» залишиться незаповненим.

Приклад (повернення товару). 20.02.2013 р. підприємство­продавець ТОВ «ПРЕСТИЖ» (ІПН — 231234567890) за договором від 17.02.2013 р. № 5 відвантажило покупцю ТОВ «САЛЮТ» (ІПН — 238394625789) товар (офісні крісла «Стандарт» вітчизняного виробництва) у кількості 20 шт. за ціною 300 грн. без ПДВ за одиницю. Того самого дня було виписано податкову накладну у двох примірниках (№ 388). Товар було повністю оплачено 23.02.2013 р. Проте згодом крісла виявилися бракованими, з причини чого покупець реалізував своє право за договором (від 17.02.2013 р. № 5) повернення товару з отриманням повної компенсації.

Товар було повернено 10.03.2013 р., а оплату — 15.03.2013 р.

Керуючись нормами Порядку № 1379, продавець повинен 10.03.2013 р. виписати РК (припустимо № 33, згідно з порядковим номером запису в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних) до ПН від 20.02.2013 р. № 388.