Порушення порядку заповнення податкової накладної продавцем: дії покупця
Згідно з п. 6 Порядку № 1379 ПН можуть визнати недійсними з таких причин:
1) не заповнені/не правильно заповнені обов’язкові реквізити, перелічені в п. 201.1 ПК;
2) ПН не зареєстрована в ЄРПН (п. 201.10 ПК);
3) ПН складена з порушенням порядку її заповнення (п. 201.10 ПК).
У всіх цих випадках така ПН не дає покупцю права на податковий кредит.
Особливої уваги заслуговує така підстава для визнання ПН недійсною як «порушення порядку її заповнення».
За часів Закону про ПДВ, коли йшлося про порушення порядку заповнення податкової накладної, малися на увазі порушення вимог, передбачених Законом про ПДВ, під приціл яких підпадали тільки обов’язкові реквізити ПН. І навіть податкові органи, багато в чому під впливом негативної для них судової практики, вимушені були змиритися з тим, що у випадку якщо платник податків надавав покупцю ПН, що містить правильно заповнені реквізити, зазначені в п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, така податкова накладна вважалася заповненою без порушень.
Нині ж формулювання, використані законодавцем у тексті п. 201.10 ПК, дають податковим органам привід говорити про те, що не тільки відхилення від розпоряджень ПК у частині заповнення ПН, а й недотримання Порядку № 1379 може поставити під загрозу податковий кредит покупця.
Порядок № 1379 «узаконив» чимало вимог до заповнення ПН, які раніше до неї висувалися виключно в роз’ясненнях податкових органів. У зв’язку з цим особливо загрозливо стала виглядати норма п.п. 6.3 Порядку № 1379 і п. 201.10 ПК, що передбачає позбавлення покупця права на податковий кредит за податковою накладною, заповненою з порушенням установленого порядку, оскільки всі зазначені правила формально стали частиною Порядку № 1379.
Проте у нас все ж таки є привід сподіватися, що податківці обмежать сферу недійсності ПН тільки порушеннями заповнення обов’язкових реквізитів і не бачитимуть приводу для недійсності ПН за наявності таких неточностей заповнення, як вирівнювання не за правим краєм та подібних до них вимог Порядку № 1379.
Поперше, це випливає з роз’яснень у ЄБПЗ, де зазначено, що «податкова накладна вважається заповненою без порушень за умови правильного і достовірного заповнення всіх обов’язкових реквізитів».
Подруге, в Узагальнюючій податковій консультації № 127 ДПСУ роз’яснила, що порушенням порядку заповнення ПН вважаються:
1) відсутність у ній хоча б одного обов’язкового реквізиту, передбаченого п. 201.1 ПКУ;
2) невідповідність показників ПН фактичним умовам постачання — ціна, вартість, номенклатура, кількість товару тощо (у першу чергу, має дотримуватися відповідність даних ПН і первинних документів).
Там же податківці прямо висловилися про те, що недотримання правила про вирівнювання реквізитів заголовної частини ПН за правим краєм не є підставою для відмови в податковому кредиті.
Якщо покупцем отримано ПН з порушенням порядку її заповнення (у тому числі й не зареєстрована в ЄРПН), то для збереження права на податковий кредит можливо 2 варіанти дій:
1. Попросити постачальника замінити ПН.
2. Якщо постачальник відмовляється замінити ПН або наприклад не може замінити ПН унаслідок того, що вже пройшли строки її реєстрації в ЄРПН — подати скаргу на постачальника (за формою згідно з Додатком 8 (Д8) «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)(Д8)» до податкової декларації з ПДВ).
Нагадаємо, що згідно з п. 201.10 ПК при відмові продавця товарів/послуг надати ПН або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в ЄРПН покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Нічого страшного в поданні такої скарги ми не бачимо. Адже документальна позапланова виїзна перевірка, що загрожує постачальникові згідно з вимогами абз. 12 п. 201.10 ПК, проводиться тільки в тому випадку, якщо платник не надасть відповідь на письмовий запит податкового органу (п.п. 78.1.1 ПК). При цьому згідно з Методрекомендаціями ДПСУ від 15.05.2012 р. № 420, такий запит може бути надісланий платнику в тому випадку, якщо буде встановлено факт невключення продавцем суми ПДВ до складу податкових зобов’язань.
Заяву зі скаргою на постачальника (Додаток 8 (Д8) до декларації з ПДВ) слід подавати разом із декларацією за той звітний (податковий) період, в якому відбувся факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг, що підтверджується відповідними документами (оскільки саме в цьому періоді у покупця виникає право на формування податкового кредиту). Зробити це через період не можна, не допоможе в цьому й уточнюючий розрахунок (див. ЄБПЗ, розділ 130.25).
Водночас в одній із консультацій, наведених у листі ДПСУ від 01.11.2011 р. № 6451/7/15311710, податківці зазначили, що заява зі скаргою на постачальника подається з декларацією за той період, в якому платник уключив суму податку до складу податкового кредиту. Виходить, якщо податкова накладна була отримана із запізненням, то покупець може подати скаргу на продавця разом з ПДВдекларацією за звітний період, в якому отримано податкову накладну. Проте подібного роду консультація в ЄБПЗ значиться як недіюча.
При цьому слід зазначити, що однієї заяви зі скаргою на продавця товарів/послуг для підтвердження права на податковий кредит недостатньо. Пунктом 201.10 ПК також установлено, що до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Інакше кажучи, до заяви зі скаргою необхідно додати копії документів, що підтверджують виникнення першої податкової події (оплати або отримання товарів, послуг).
Копії зазначених документів необхідно подати разом з тією декларацією з ПДВ, з якою подається Додаток 8 (Д8). Якщо платник ПДВ подає декларацію разом із заявоюскаргою (Додатком 8 (Д8)) в електронному вигляді, то за нормами абз. 2 п. 21 розд. III Порядку № 1492 копії документів мають бути надані платником окремо в порядку, передбаченому для подання податкової звітності в паперовому вигляді. На це також раніше звертали увагу податківці в листі від 16.03.2011 р. № 7273/7/161117. Зробити це потрібно, звичайно ж, із дотриманням граничних строків подання декларації з ПДВ. Кількість листів, на яких подаються копії таких документів, також зазначається в Додатку 8 (Д8).
Додаток 8 (Д8) складається з двох таблиць:
— перша заповнюється, якщо продавець товарів/послуг відмовився надати ПН;
— друга — якщо ПН продавцем усе ж видана, але з порушенням порядку її заповнення та порядку її реєстрації в ЄРПН.
У першій таблиці Додатка 8 (Д8) є спеціальна графа 7, передбачена для зазначення номера і дати документа, що засвідчує факт відмови постачальника у видачі податкової накладної (при цьому одразу зазначимо, що друга таблиця Додатка 8 (Д8) зазначення подібних відомостей не передбачає). Стосовно цієї графи податківці в ЄБПЗ (розділ 130.25) зауважили, що в ній необхідно вказувати номер і дату документа, що свідчить про факт відмови, яким є лист, що свідчить про звернення покупця до постачальника з вимогою надати податкову накладну, і, за наявності лист, що містить відмову постачальника її надати.
Зі свого боку зазначимо, що абз. 11 п. 201.10 ПК передбачає право подати заяву із скаргою на постачальника товарів/послуг у разі відмови останнього надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в ЄРПН без жодних додаткових умов. Про необхідність документального підтвердження факту відмови ніде не йдеться. Тому повідомляти постачальника про подання скарги на нього покупець не зобов’язаний. У графі 7 першої таблиці (в якій платник податку заявляє про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну) Додатка 8 (Д8) можна сміливо ставити прокреслення.
