Теми статей
Обрати теми

«Фініш» старого та «старт» нового податкового року: 2012—2013

Редакція ПК
Стаття

«Фініш» старого та «Старт» нового податкового року: 2012—2013

Немає меж досконалості — стверджують наші законодавці, вносячи все нові й нові зміни до порядку обкладення податками та зборами, передбаченими ПК. Зупинимось на тих змінах, що набрали чинності з нового року.

Юрій Товстоп’ят, економіст-аналітик
Марина Казанова, економіст-аналітик
Олексій Кузнєцов, консультант

 

Адміністрування податків

 

Скасування рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що добуваються в Україні

З 01.01.2013 р. з переліку загальнодержавних податків і зборів вилучається рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні (відповідні зміни було внесено до ПК Законом № 4834). Тому сплачувати рентну плату та подавати звітність із цього податку з початку 2013 року суб’єкти господарювання не повинні. Замість рентної плати вони сплачуватимуть плату за користування надрами у збільшеному розмірі.

 

Запровадження щомісячної сплати авансових внесків з податку на прибуток

З 01.01.2013 р. запроваджується щомісячна сплата авансових внесків з податку на прибуток. Сплачувати щомісячні авансові внески зобов’язані ті платники податку на прибуток, в яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний податковий період перевищують 10 млн грн. Такі платники подають декларацію з податку на прибуток тільки раз на рік (після закінчення звітного року) і щомісячно сплачують авансові внески (розраховані на підставі минулорічної декларації — не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за минулий рік). Сума авансових внесків за січень і лютий 2013 року згідно з абз. 2 п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК розраховується в розмірі 1/9 нарахованого податку в декларації за дев’ять місяців 2012 року.

Неприбуткові організації, виробники сільгосппродукції та платники, в яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта обкладення (податкові доходи), не перевищують 10 млн грн., авансові внески не сплачують. Такі платники подають річні декларації з податку на прибуток і відповідно до них сплачують податок один раз на рік.

За несвоєчасну сплату узгодженої суми авансових внесків з податку на прибуток, визначеної в річній податковій декларації, на платника податків накладається штраф (абз. 1 п. 126.1 ПК):

— при затримці до 30 календарних днів уключно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

—  при затримці більше 30 календарних днів — у розмірі 20 % від суми погашеного боргу.

Детальніше про сплату авансових внесків з податку на прибуток — див. с. 6 — 8 цього випуску.

 

Уточнення термінів

Розміщення відходів. З 01.01.2013 р. набувають чинності зміни, унесені Законом № 4834 до п.п. 14.1.223 ПК, що визначає термін «розміщення відходів». Із зазначеної дати розміщенням відходів вважається постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або на об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Нагадаємо, що через нечітке формулювання цього терміна ДПСУ тривалий час наполягала на тому, що платниками екоподатку за розміщення відходів вважаються й ті суб’єкти господарювання, які тимчасово зберігають відходи на своїй території протягом звітного кварталу (листи ДПСУ від 06.05.2011 р. № 12789/7/15-0817, від 17.05.2011 р. № 9126/6/15-0816 і від 01.07.2011 р. № 17870/7/15-0817). Проте потім в Узагальнюючій консультації № 258 ДПСУ визнала помилковість своїх попередніх тверджень.

З набуттям чинності оновленою редакцією п.п. 14.1.223 ПК проблема зі сплатою екоподатку за відходи, що тимчасово зберігаються на підприємстві до передачі на утилізацію або захоронення, вирішена остаточно.

Самозайнята особа. Починаючи з 18.01.2013 р. до самозайнятих осіб належатимуть й арбітражні керуючі. Відповідні зміни було внесено до п.п. 14.1.226 ПК Законом № 4212.

 

Взяття на облік у податкових органах

З 17.12.2012 р. почали діяти зміни щодо взяття на облік платників податків в органах ДПС, передбачені Законом № 4834. Із цієї дати взяття на податковий облік юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, фізичних осіб-підприємців підтверджуватиметься не довідкою за формою № 4-ОПП, а випискою з Єдиного держреєстру, яку платник податків отримає одразу після держреєстрації. Таким чином, відвідувати податкову для взяття на «податковий» облік не потрібно. Виписка з Єдиного госреєстру міститиме всі «реєстраційні» відомості про суб’єкта господарювання.

У зв’язку з цими змінами, при відкритті рахунка в банку з 17.12.2012 р. суб’єкту господарювання не доведеться отримувати довідку, що підтверджує взяття на облік в органі податкової служби. Достатньо буде надати виписку з Єдиного держреєстру.

 

Подання уточнюючих розрахунків за період, що перевіряється

У разі підписання Президентом Закону, прийнятого на базі законопроекту № 10687, з 01.01.2013 р. оновиться п. 50.2 ПК, відповідно до якого платник податків під час проведення документальних планових і позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку та збору, що перевіряється контролюючим органом. Раніше його вимоги поширювалися тільки на виїзні перевірки. Тепер же він стосується і проведення невиїзних документальних перевірок.

Електронний кабінет платника податків

Згідно з Розпорядженням КМУ від 05.12.2012 р. № 1007-р з 01.01.2013 р. ДПСУ повинна створити та забезпечити впровадження електронного сервісу «Електронний кабінет платника податку».

Планується, що через «Електронний кабінет» платник податків матиме можливість здійснити:

— онлайн-перегляд інформації про себе, об’єкти оподаткування, надані пільги;

— електронне декларування податкових зобов’язань у режимі онлайн з використанням електронного цифрового підпису;

— сплату податків за допомогою банківської системи типу інтернет-банкінг;

— листування з ДПС.

 

Нові повноваження ДПС

На підписі у Президента знаходиться Закон (прийнятий на базі законопроекту № 11285), що передбачає розширення повноважень ДПС. У разі підписання його Президентом до функцій органів ДПС буде віднесено здійснення контролю за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Розширяться й повноваження ДПС у галузі ЗЕД. Податківці набудуть право здійснювати контроль за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог валютного законодавства. Відповідні зміни будуть внесені до п.п. 20.1.29 ПК.

Крім того, ДПСУ буде погоджувати рішення НКЦПФР щодо встановлення ознак фіктивності емітента цінних паперів, а також щодо встановлення порядку визначення емітента цінних паперів таким, що відповідає ознакам фіктивності (новий п.п. 191.1.39 ПК), що матиме неабияке значення для оподаткування операцій з цінними паперами.

 

Нові податкові пільги — лише з наступного року

У разі підписання Президентом Закону, прийнятого на базі законопроекту №10687, ПК бути доповнено п. 4.5, який визначає, що при встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються лише з наступного бюджетного року. Хоча ця норма нібито й спрямована проти платників податків, насправді вона є дуже корисною для більшості з них — адже таким чином попереджаються численні проблеми, пов’язані з операціями, що вже розпочалися на момент прийняття нових норм. Крім того, не виникатиме таких «улюблених» бухгалтерами ситуацій, коли пільги запроваджуються в середині місяця.

 

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

 

Ставка податку

Відповідно до п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ ПК ставка податку на прибуток підприємств з 01.01.2013 р. становить 19 %, а для суб’єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в п. 15 підрозд. 10 розд. ХХ ПК, — 5 %. Якщо для «звичайних» платників податку ставка податку 19 % застосовуватиметься лише протягом 2013 року, то пільгове оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції шляхом застосування ставки 5 % здійснюватиметься до 01.01.2023 р. Детальніше про порядок обкладення податком на прибуток останніх йтиметься в цій статті на с. 10 — 11.

Крім того, з нового року в новій редакції викладено п. 151.2 ПК, який встановлює ставки податку на прибуток для страховиків.

Відтепер при здійсненні страхової діяльності юридичних осіб — резидентів ставки податку встановлюються у таких розмірах:

— 0 % — при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пп. 14.1.52 та 14.1.116 ПК;

— 3 % (а не 0 %, як написано зараз) — при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхової діяльності, визначеного п. 156.1 ПК. При цьому й ст. 156 ПК з нового року викладено в новій редакції.

Незважаючи на ці зміни в тексті ПК, фактично в частині застосування ставки 0 % норми ПК залишилися такими, як і були. До внесення цих змін ставка 0 % також застосовувалась відповідно до п. 151.2 ПК, тоді як ставки податку для інших доходів страховиків та порядок його обчислення і сплати регламентувалися п. 8 підрозд. 4 розд. ХХ ПК.

Відповідно до п.п. 14.1.52 ПК договір довгострокового страхування життя — це договір страхування життя строком на 5 і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 5 років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку — роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.

У свою чергу, недержавне пенсійне забезпечення — це пенсійне забезпечення, яке здійснюється недержавними пенсійними фондами, страховими організаціями та банками відповідно до Закону № 1057-IV (п.п. 14.1.116 ПК).

Таким чином, ставка податку 0 %, як і раніше, застосовується страховиками при виконанні договорів довгострокового страхування життя та при здійсненні пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у тому випадку, якщо дотримуються вимоги, встановлені для таких договорів та виду пенсійного забезпечення, викладені у наведених підпунктах ПК.

Зміни в порядку обкладення податком на прибуток страховиків детально проаналізовано на с. 8 — 10 цієї статті.

 

Податкові різниці

Згідно із п. 1 розд. ХІХ ПК з 01.01.2013 р. набрав чинності абз. 3 п. 46.2 ПК, відповідно до якого у складі фінансової звітності платник податків повинен зазначати тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Мінфіном.

Згідно з абз. 2 п. 1 підрозд. 4 розд. ХХ ПК методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV, публікується до 01.04.2011 р. та набуває чинності з 01.01.2013 р. Суб’єкти господарювання — платники податку на прибуток подають фінансову звітність з урахуванням податкових різниць починаючи зі звітних періодів 2013 року.

На виконання цих приписів ПК було прийнято ПБО «Податкові різниці», яке починаючи з 01.01.2013 р. визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про податкові різниці та її розкриття у фінансовій звітності.

Зауважимо, що норми цього документа застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства), які згідно із законодавством є платниками податку на прибуток (крім банків, бюджетних установ та суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб, що відповідають критеріям, визначеним п. 154.6 ПК, та застосовують порядок спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат).

Тема постійних та тимчасових податкових різниць висвітлювалась на сторінках нашого видання досить давно («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2011, № 15 (15), с. 46), коли запровадження обліку податкових різниць передбачалося ще з 01.01.2012 р. (нагадаємо, Законом № 3609-VI набрання чинності відповідними нормами було відкладено на рік).

Відповідно до п.п. 14.1.188 ПК податкова різниця — це різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов’язань за національними П(С)БО або МСФЗ, та доходами і витратами*, визначеними згідно з розд. III ПК.

* Очевидно, у визначенні після цих слів не вистачає словосполучення «активів, зобов’язань», адже, керуючись здоровим глуздом, важко уявити порівняння активів та зобов’язань, визначених за даними бухгалтерського обліку, з доходами та витратами, визначеними в податковому обліку.

При цьому тимчасова податкова різниця — це податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах (п.п 14.1.189 ПК), у той час як постійна податкова різниця — це податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та не анулюється в наступних звітних податкових періодах (п.п. 14.1.192 ПК). Дублюючи ці визначення, ПБО «Податкові різниці» диференціює також:

— постійну податкову різницю, що підлягає вирахуванню, визначаючи її як постійну податкову різницю, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) звітного періоду;

— постійну податкову різницю, що підлягає оподаткуванню, визначаючи її як постійну податкову різницю, що збільшує податковий прибуток (зменшує податковий збиток) звітного періоду.

За цим же критерієм розрізняють і тимчасові податкові різниці, що підлягають вирахуванню, і ті, що підлягають оподаткуванню.

Відповідно до п. 8 ПБО «Податкові різниці» податкові різниці, які враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) за звітний період, з метою бухгалтерського обліку поділяються на податкові різниці щодо:

— доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

— інших операційних доходів;

— інших доходів;

— собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

— інших операційних витрат;

— інших витрат;

— надзвичайних доходів;

— надзвичайних витрат.

У фінансовій звітності відображаються постійні та тимчасові податкові різниці, які мають враховуватися при визначенні податкового прибутку (збитку) звітного періоду, за відповідними групами з виділенням:

— постійних податкових різниць, що підлягають вирахуванню;

— постійних податкових різниць, що підлягають оподаткуванню;

— тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню;

— тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню.

У примітках до фінансової звітності, у свою чергу, наводиться загальна сума тимчасових податкових різниць, яка має враховуватися при визначенні податкового прибутку (збитку) у наступних періодах, з виділенням:

— суми тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню, та

— суми тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню.

У такому самому порядку наводиться сума тимчасових податкових різниць, пов’язаних з основними засобами і нематеріальними активами, а також запасами.

Не сумніваємось, на практиці у бухгалтерів виникне ціла низка питань, пов’язаних із податковими різницями, які ми спробуємо допомогти вирішити на сторінках нашого видання у цьому році.

Звичайні ціни

Відповідно до п. 1 розд. ХІХ ПК з 01.01.2013 р. набрала чинності ст. 39 ПК, яка регулює методи визначення та порядок застосування звичайних цін, у той час як п. 1.20 Закону про прибуток, а відтак, і Закон у цілому, втратили чинність.

Стаття на цю тему була опублікована в останньому минулорічному аналітичному номері нашого видання («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 23 (47), с. 14, «Звичайні ціни: готуємось до переходу»).

 

Новий порядок адміністрування податку

Матеріали на цю тему ми також публікували раніше («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 17 (41), с. 45, «Сплачувати частіше, звітувати рідше та інші новини»; № 21 (45), с. 8, «Революція в адмініструванні податку на прибуток — роз’яснює ДПСУ»). Коротко нагадаємо суть змін стосовно адміністрування податку.

З нового року набрала чинності нова редакція п. 57.1 ПК згідно зі змінами і доповненнями, внесеними Законом № 5083-VI. Наведемо нові норми:

«...Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев’ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік, і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому — четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов’язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов’язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків , які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом

ДПСУ у своєму листі від 03.10.2012 р. № 4975/0/71-12/15-1217 зазначала, що зміни до відповідних форм податкових декларацій з податку на прибуток підготовлено, і вони проходять процес погодження з відповідними міністерствами та відомствами у порядку, визначеному законодавством, проте на момент відправки номера до друку жодна з форм змінена так і не була. Зважаючи на те, що головним у таких змінах є те, що платники податку на прибуток самостійно визначатимуть авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісячно, очікуємо, що доповнені додатком для розрахунку щомісячних авансових внесків форми податкових декларацій будуть прийняті та опубліковані вже найближчим часом.

Абзацом 2 п. 2 підрозд. 4 розд. XX ПК встановлено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ПК, сплачують у січні — лютому цього року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за 9 місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналізуючи зміни в адмініструванні податку, у наступній таблиці наведемо новий порядок подання звітності та сплати податку залежно від категорії платника.

№ з/п

Платники

Подання звітності

Сплата податку

1

Новостворені (створені в 2013 р. і наступних роках)*

річна податкова декларація за період діяльності у звітному (податковому) році

сплачують податок на підставі річної податкової декларації; авансового внеску не сплачують***

2

Неприбуткові установи та організації

річна податкова декларація

3

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, у 2012 р.** не перевищують 10 млн грн.

4

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, у 2012 р.** більше 10 млн грн.

щомісячна сплата авансового внеску у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік***

Платник податку, який сплачує авансовий внесок, який за підсумками I кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток

податкова декларація за I квартал — для підтвердження несплати авансових внесків у II — IV кварталах; податкові декларації за I півріччя, 3 квартали та рік — для визначення податкових зобов’язань за ці періоди

у I кварталі — щомісячна сплата авансового внеску***; у II — IV кварталах — сплата податкових зобов’язань згідно з поданими деклараціями

5

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, який за підсумками I кварталу звітного (податкового) року отримує прибуток

податкова декларація за I півріччя, 3 квартали та рік

сплата податкових зобов’язань згідно з поданими деклараціями***

6

Виробники сільськогосподарської продукції

податкова декларація за річний податковий період, що починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року

сплачують податок на підставі податкової декларації за такий період; авансового внеску не сплачують

* У цій категорії платник податку може перебувати лише протягом одного звітного (податкового) року, наступного року він відноситься до іншої категорії залежно від розміру доходів та виду діяльності.

** Взагалі розмір доходів береться за останній річний звітний податковий період, тобто у 2013 році — за 2012 рік; в 2014 році — за 2013 рік і т. д.

*** Ті платники податку, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію, сплачують у січні — лютому 2013 року авансовий внесок у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за 9 місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

 

Добові витрати

Відповідно до абз. 4 п.п. 140.1.7 ПК до складу витрат на відрядження відносяться витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відряд-
ження.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» , який на момент відправки номера до друку був прийнятий ВРУ та підписаний Президентом України, але офіційно не опублікований, з 1 січня було встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1147 гривень.

Таким чином, граничний розмір добових витрат, які у цьому році дозволено відносити до складу податкових витрат, становить:

 229,4 грн. у межах території України;

 860,25 грн. — для відряджень за кордон.

 

Змінюється мінімальна заробітна плата, а відтак зростає і її подвійний розмір

А його, як і раніше, мають регулярно відстежувати та аналізувати платники податку на прибуток, які підлягають оподаткуванню за ставкою 0 % відповідно до п. 154.6 ПК. Нагадаємо, такі платники для збереження права на застосування пільгової ставки обкладення податком на прибуток повинні нараховувати своїм працівникам заробітну плату, не меншу за 2 розміри мінімальної заробітної
плати.

Зважаючи на розміри мінімальної заробітної плати, що діятимуть у 2013 році, «нульовики» повинні нараховувати своїм працівникам заробітну плату в розмірі не менше:

 2294 грн. — з 01.01.2013 р. по 31.11.2013 р.;

 2436 грн. — з 01.12.2013 р. по 31.12.2013 р.

 

Кооперативні виплати фізособам відносяться до прямих витрат виробництва.

З нового року Законом № 5412 у новій редакції викладено п. 138.9 ПК. Відповідно до внесених змін нова редакція вказаного пункту виглядає наступним чином:

«138.9. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об’єкт витрат, у тому числі <...> кооперативні виплати фізичним особам — членам виробничого сільськогосподарського кооперативу, які не є підприємцями та які беруть трудову участь у діяльності такого сільськогосподарського кооперативу*».

* Напівжирним шрифтом виділено зміни, внесені Законом № 5412.

Говорити про масштабність вказаних змін не доводиться, проте для вузького кола платників податку (а саме сільськогосподарських кооперативів) ці зміни матимуть важливе значення.

 

Особливості оподаткування страховиків

Відповідно до п. 8 підрозд. 4 розд. ХХ ПК за результатами діяльності до 31.12.2012 р.** страховики, які отримують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону № 1057-IV, а також від діяльності, що не пов’язана із страхуванням, обчислювали та сплачували податок на прибуток таким чином:

— протягом звітного податкового року страховики щокварталу сплачували податок за ставкою 3 % від суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування, співстрахування та перестрахування ризиків на території України або за її межами;

— за результатами звітного року страховики розраховували розмір податку на прибуток, що обчислювався від оподатковуваного прибутку у порядку, встановленому ст. 156 та п.п. 134.1.1 ПК, але не сплачували його.

** Первісно передбачалося, що такий порядок оподаткування страховиків мав би діяти протягом одного року з дня набрання чинності розд. III ПК, тобто до 31.03.2012 р., але Законом № 4057-VI термін дії цих норм було подовжено до кінця 2012 року.

На період дії порядку оподаткування доходів від страхової діяльності, передбаченого п. 8 підрозд. 4 розд. ХХ ПК, доходи страховика від іншої діяльності, не пов’язаної із страховою діяльністю, а також доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшені на суму здійснених страховиком -цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (у межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом договорами перестрахування, оподатковувалися в порядку, строки і за правилами, передбаченими ПК, за ставкою, визначеною відповідно до п. 151.1 ПК (тобто 23 % з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. і 21 % з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.). З 01.01.2013 р. аналогічні норми внесено безпосередньо у ст. 156, а точніше — у п.п. 156.2.3 ПК. Відмінність полягає лише в тому, що з 01.01.2013 р. до 31.12.2013 р. для вказаних доходів передбачена ставка податку на прибуток 19 %.

З нового року почав діяти новий порядок оподаткування страховиків. Крім уже згаданих змін щодо ставок податку для страховиків, Законом № 5412 було викладено у новій редакції ст. 156 ПК, яка регулює особливості оподаткування страховиків. Безпосередньо у цій статті зазначається, що:

1) при здійсненні страхової діяльності, передбаченої п. 156.1 ПК , податок справляється за ставкою 3 %. При цьому п. 156.1 ПК містить лише перелік доходів від страхової діяльності. Очевидно, саме до вказаних у цьому пункті видів діяльності й застосовуватиметься ставка оподаткування 3 %;

2) при здійсненні страхової діяльності, передбаченої п. 156.3 ПК , податок справляється за ставкою 0 %. Скоріше за все, при формулюванні цієї норми допущено помилку, адже п. 156.3 ПК визначає порядок обчислення податку страховиками. Ми схильні вважати, що автори Закону мали на увазі п. 156.4 ПК, який визначає особливості визначення об’єкта оподаткування від провадження страхової діяльності із страхування життя. Підтвердженням такого припущення є і п.п. 151.2.2 ПК, де вказано, що ставка 0 % застосовується при здійсненні страхової діяльності юридичних осіб — резидентів при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пп. 14.1.52 та 14.1.116 ПК.

Звернемо вашу увагу на інші зміни, внесені новою редакцією ст. 156 ПК.

Як і раніше, до доходів страховика, крім доходів, передбачених ст. 135 і 136 ПК, належать також доходи від страхової діяльності, які розшифровуються у п.п. 156.1.1 ПК.

Аналізуючи склад таких доходів, зазначимо, що порівняно з минулою редакцією відбулись наступні зміни:

1) до доходів від страхової діяльності включаються:

— інвестиційний дохід, нарахований (а не отриманий!) страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя;

— доходи від реалізації права регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяні збитки в частині перевищення над виплаченими страховими відшкодуваннями. Раніше ж згідно з нормами ПК доходи в податковому обліку повинні були відображатись у повному обсязі, а не лише в частині перевищення над виплаченими страховими відшкодуваннями;

— інші доходи, нараховані страховиком у межах страхової діяльності. Раніше ж уточнення про те, що інші доходи мають бути нараховані страховиком саме у межах страхової діяльності, не було. У новій редакції статті простежується чіткий розподіл страхової діяльності та інших видів діяльності, які проводить страховик (найяскравішим тому підтвердженням є встановлення різних ставок податку для різних видів діяльності), відтак мають чітко диференціюватись і доходи, отримані страховиком від страхової діяльності та від інших видів діяльності, а тому вказане уточнення зроблене недарма;

2) немає у новому переліку доходів таких їх видів (які мали місце раніше):

— суми зменшення розміру страхових резервів порівняно зі сформованими на кінець попереднього звітного періоду з урахуванням зміни частки перестраховиків у страхових резервах, сформованих відповідно до законодавства. При цьому згідно з п.п. 156.1.3 ПК у старій редакції страхові резерви мали розраховуватися згідно з методикою формування резервів із страхування життя та правилами формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя, визначеними національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

— доходи у вигляді курсових різниць, отриманих від перерахунку страхових резервів, утворених за договорами страхування, та активів, якими представлені страхові резерви за такими договорами, у випадках, якщо такі страхові резерви та/або активи утворені в іноземній валюті;

— частки від страхових внесків, страхових премій та страхових виплат, нарахованих перестраховиками за договорами перестрахування.

Крім того, з нового року ПК не містить норм стосовно розшифрування складу витрат страховиків від страхової діяльності, з чого можна зробити висновок, що відтепер їм доведеться керуватись лише загальновстановленими правилами стосовно обліку витрат з податку на прибуток.

Натомість п.п. 156.3.2 ПК встановлює, що нараховані за звітний період витрати страховика, пов’язані одночасно з отриманням доходів від страхової діяльності та іншої діяльності, не пов’язаної із страховою, розподіляються пропорційно питомій вазі доходу, нарахованого від страхової діяльності, та доходу від іншої діяльності, не пов’язаної із страховою.

У той же час аналогічний механізм розподілу витрат (пропорційно питомій вазі доходів) для витрат відпровадження довгострокового страхування життя, пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення та інших договорів страхування життя, який раніше був передбачений п.п. 156.2.1 ПК, у теперішній редакції ст. 156 ПК відсутній, що, утім, зовсім не означає, що він і фактично не застосовуватиметься страховиками.

Також варто звернути вашу увагу на п.п. 156.4.1 ПК, згідно з яким об’єктом оподаткування від провадження страхової діяльності зі страхування життя є дохід (а не прибуток, як було раніше) від страхової діяльності зі страхування життя, визначений відповідно до ст. 156 ПК з урахуванням вимог, встановлених п.п 153.1.7 ПК, за умови виконання вимог до укладення договорів довгострокового страхування життя, визначених п.п. 14.1.52 ПК.

Відповідно до внесених змін Законом № 5412 було змінено й кореспондуючі норми ПК , зокрема п. 152.8 ПК та п.п. 153.3.3 ПК, у яких посилання на окремі пункти ст. 156 ПК змінено на більш розмите посилання на ст. 156 у цілому. Ці норми також набрали чинності з нового року.

 

Особливості оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції

Закон № 5091-VI ознаменував новий порядок оподаткування таких суб’єктів шляхом внесення доповнень до розд. ХХ ПК. Наведемо їх у вигляді таблиці.

№ з/п

Підрозділ розділу ХХ ПК, що доповнюється

Новий пункт відповідного підрозділу

Стислий зміст нових норм

Де опубліковані в «Податковому кодексі: консультації та коментарі»*

1

2

26

Звільнено від обкладення ПДВ операції з постачання програмної продукції**

2012, № 17 (41), с. 37 — 38

2

4

10

Встановлено ставку податку на прибуток підприємств 5 % для суб’єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в п. 15 підрозд. 10 розд. ХХ ПК***

2012, № 17 (41), с. 39

3

10

15

Встановлено всі інші особливості оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції

2012, № 17 (41), с. 39 — 43

* Мається на увазі змінений із врахуванням унесених доповнень текст ПК.

** Цим же пунктом до програмної продукції віднесено:

— результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

— криптографічні засоби захисту інформації.

*** З формулювання п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ ПК можна зробити висновок, що ставка 5 % буде застосовуватися суб’єктами індустрії програмної продукції довічно (адже саме така ставка передбачена як з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., так і з 01.01. 2014 р.), проте це не так, про що свідчить п. 15 підрозд. 10 розд. ХХ ПК, який вказує на тимчасовий характер пільгового оподаткування (до 01.01.2023 р.).

 

Про такі нововведення йшлося в у статті «IТ-податки: кому вигідно?» («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 17 (41), с. 51 — 53), тому детально зупинятись на цьому не будемо.

 

Оподаткування операцій з ЦП

Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» (законопроект № 11285, на момент підготовки цього номера до друку направлений на підпис Президенту) серед іншого докорінно змінюється оподаткування операцій з цінними папе-
рами.

Ця тема надто обсяжна, щоб розглядати її докладно (це ми зробимо в одному з найближчих випусків), тому зупинимося лише на найголовнішому.

Як і раніше, облік фінансових результатів від операцій з цінними паперами ведеться окремо від обліку інших видів доходів та витрат, проте він тепер здійснюється не в розрізі окремих видів цінних паперів сукупно за кожним видом, а в два етапи:

— спочатку за кожною операцією з відчуження ЦП розраховується фінансовий результат як різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких ЦП за правилами бухгалтерського обліку;

— потім ці суми складаються між собою, причому фінрезультат за операціями з ЦП, що перебувають в обігу на фондовій біржі (умовно назвемо їх «біржовими» ЦП), розраховується окремо від результату за операціями з ЦП, що не перебувають в такому обігу (відповідно, «позабіржовими» ЦП). Прибутки від операцій з «біржовими» ЦП не перекривають збитків від операцій із «позабіржовими» ЦП, і навпаки.

Якщо за результатами звітного періоду загальна сума «біржових» ЦП-збитків перевищує загальну суму аналогічних прибутків, то від’ємний фінрезультат переноситься у зменшення загального фінансового результату за такими операціями в наступних звітних періодах до повного погашення. Для «позабіржових» ЦП можливість урахування від’ємного значення обмежена трьома роками (1095 днів).

Якщо ж за результатами звітного періоду сума прибутків перевищує суму збитків (окремо щодо «біржових» та «позабіржових» ЦП), то сума перевищення оподатковується за ставкою 10 %.

Треба зауважити, що законодавець, встановлюючи останню норму, стосовно «позабіржових» ЦП, на відміну від «біржових», використав формулу «за кожним видом цінних паперів». Якщо це не технічна помилка, то для «позабіржових» паперів остаточний фінансовий результат визначається все ж таки в розрізі видів ЦП.

Звертаємо увагу також на небезпеку, пов’язану з так званими ознаками фіктивності емітента ЦП. Якщо інформація щодо емітента ЦП містилась на дату вчинення правочину в переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату. Небезпека полягає, перш за все, в тому, що при буквальному читанні норм ПК навіть виключення емітента з переліку (тобто офіційне визнання його «нормальним») не дає підстав для поновлення витрат. Нагадаємо, що серед ознак фіктивності, встановлених рішенням ДКЦПФР від 22.12.2010 р. № 1942, є й такі, як, наприклад, відсутність бухгалтера на кінець звітного періоду та відсутність чистих доходів.

Як бачимо, в цілому у платників податку на прибуток стане зависати набагато більше ЦП-витрат — чи то до майбутніх часів, чи то назавжди. Щоправда, зменшується ставка податку на прибуток, але це зменшення, мабуть, з лихвою перекриється новим податком, що запроваджується з нового року.

Цей платіж має назву «особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами» та розглядається як різновид акцизного податку. Базою оподаткування є договірна вартість ЦП або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження. А ставка податку становить:

0 % — для операцій з продажу на фондовій біржі цінних паперів, за якими розраховується біржовий курс, та операцій з деривативами;

0,1 % — для операцій з продажу поза фондовою біржею «біржових» ЦП;

1,5 % — для операцій з продажу поза фондовою біржею «позабіржових» ЦП;

5 неоподатковуваних мінімумів — за укладений дериватив (контракт) поза фондовою біржею.

 

ПДВ

 

На відміну від податку на прибуток, зміни з ПДВ не такі масштабні, однак заслуговують на увагу.

 

Звичайні ціни

Найбільш значуще ПДВ-нововведення — набуття чинності з 01.01.2013 р. ст. 39 ПК, що регулює порядок визначення звичайних цін. Детально про нові звичайні ціни та методи їх визначення ми розповідали у статті «Звичайні ціни: готуємося до переходу»// «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 23 (47), с. 14.

Одразу зазначимо, що для ПДВ-обліку нічого революційного вона не припускає. Але важливе те, що з набуттям чинності цією статтею повертається 20 % «коридор», що дозволяє обійтися без перерахунку податків за звичайними цінами в тих випадках, коли відхилення звичайної ціни від договірної не перевищує 20 %.

У п. 39.15 ПК зазначено, що відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення звичайних цін менш ніж на 20 % не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов’язання, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Нагадаємо, що в загальному випадку база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг і податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з «договірної (контрактної) ціни, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу <...>» (пп. 188.1, 198.3 ПК).

Виходить, якщо звичайна ціна за товарами (послугами) перевищить договірну ціну на 20 % і більше, то податкове зобов’язання/податковий кредит необхідно визначати виходячи із звичайної ціни. Якщо такого перевищення немає, то податкове зобов’язання/податковий кредит визначаться виходячи з договірної ціни.

При цьому вважаємо, що 20 % «коридор» повинен використовуватися в усіх випадках, де є згадка про те, що база оподаткування визначається виходячи з договірної ціни, але не нижче звичайної ціни, незалежно від того, містить норма, що вимагає застосування звичайних цін, посилання на ст. 39 чи ні. Але не виключаємо, що податківці будуть проти такого підходу.

При цьому зазначимо, що 20 % «коридор» не діятиме в тих випадках, коли база оподаткування визначається тільки виходячи зі звичайної ціни. Так, наприклад, згідно з п. 184.7ПК у разі анулювання ПДВ-реєстрації платник податків за товарами/послугами, необоротними активами, не використаними в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, в останньому звітному (податковому) періоді повинен визначити податкові зобов’язання, виходячи зі звичайних цін. Тут посилання йде виключно на звичайні ціни. Тому про жодне 20 % обмеження не може бути й мови.

На окрему увагу заслуговує ситуація з визначенням бази обкладення ПДВ при постачанні імпортних товарів. Згідно з абз. 3 п. 188.1 ПК база обкладення операцій з постачання товарів, увезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів. Важливо зазначити, що ця норма розповсюджується тільки на самих імпортерів товару, тобто тих осіб, які безпосередньо ввозили товар. При цьому для них у цьому випадку 20 % коридор не діє з причини того, що про звичайну ціну в цьому абзаці не згадується.

А от при подальшому постачанні імпортних товарів іншими постачальниками (не імпортерами) база оподаткування повинна визначатися за загальними правилами — виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін (п. 188.1 ПК). При цьому згідно з п. 39.13 для товарів, раніше ввезених на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною вважається ринкова ціна, але не нижче митної вартості товарів, з якої були сплачені податки та збори при їх митному оформленні. Таким чином, для розрахунку податкових зобов’язань і податкового кредиту при постачанні імпортних товарів потрібно буде:

1. Визначити звичайну ціну (узяти більшу з двох величин: ринкову чи митну).

2. Порівняти звичайну ціну з договірною ціною.

Якщо договірна ціна відрізнятиметься від звичайної менш ніж на 20 %, то за базу оподаткування слід узяти договірну ціну. Якщо договірна ціна відрізнятиметься від звичайної більш ніж на 20 %, базою оподаткування буде звичайна ціна.

Таким чином, на митну вартість потрібно буде орієнтуватися, не тільки імпортеру, а й усім подальшим постачальникам імпортного товару. А тут виникає черговий головний біль з тим, як постачальникам дізнатися про митну вартість.

Номер і дата ВМД у податковій накладній

Якщо Президент підпише Закон, поданий як законопроект № 10687, то 01.01.2013 р. тимчасово, до 01.07.2013 р., припиниться дія п.п. «ї» п. 201.1 ПК. Згідно з цим підпунктом, нагадаємо, податкова накладна повинна містити такий обов’язковий реквізит, як номер і дату митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, увезеного на митну територію України. Ця норма набула чинності ще з 12.08.2012 р. Але в той час ДПСУ вирішила почекати з відображенням нового реквізиту податкової накладної та в листі від 21.08.2012 р. № 1272/0/71-12/15-3117 зазначила, що до внесення відповідних змін до форми податкової накладної цей реквізит заповненню не підлягає. Зміни до форми податкової накладної не внесено досі.

Законопроектом № 10687 передбачено доповнити Перехідні положення ПК доповнено новим пунктом (п. 30 підрозд. 2 розділу XX ПК), що передбачає відстрочення введення нового реквізиту до 01.07.2013 р.

 

Пільга з ПДВ для постачань програмної продукції

З 01.01.2013 р. звільняються від обкладення ПДВ операції з постачання програмної продукції (п. 26 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Пільга діятиме протягом 10 років — до 01.01.2023 р.

До програмної продукції згідно з п. 26 підрозд. 2 розд. ХХ ПК належать:

— результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або повчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

— криптографічні засоби захисту інформації.

Хто може скористатися цією пільгою? У листі від 06.12.2012 р. № 6709/0/61-12/15-1415 ДПСУ зазначила, що звільнення від оподаткування ПДВ поширюється на операції з постачання програмної продукції незалежно від реєстрації платника ПДВ як суб’єкта, який застосовує особливості обкладення податком на прибуток суб’єктів індустрії програмної продукції, передбачені п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК.

При цьому, нагадаємо, що раніше ДПС в м. Києві у листі від 02.10.2012 р. № 6239/10/06-408 заявляла про те, що таку пільгу застосовують лише ті суб’єкти господарювання, які отримали статус суб’єктів індустрії програмної продукції.

Дещо зазначимо про обкладення перехідних операцій у зв’язку з набуттям чинності цією нормою. Вони обкладатимуться ПДВ у загальному порядку. ПДВ-пільга працюватиме тільки в тому випадку, якщо перша подія, тобто надходження оплати чи підписання акта, відбудеться після 01.01.2013 р.

 

Пільги для суб’єктів господарювання, які реалізовують інвестпроекти

Пільгу з ПДВ отримали й суб’єкти господарювання, які реалізовуватимуть інвестпроекти, що відповідають критеріям, установленим Законом № 5205.

Такі суб’єкти при ввезенні з метою реалізації інвестпроектів обладнання та комплектуючих виробів до нього звільняються від ввізного митного збору за умови дотримання вимог, установлених п.п. 10 п. 4 розд. ХХI МКУ.

Крім цього, при ввезенні вище зазначених товарів такі суб’єкти, за умови оформлення митної декларації, за бажання можуть видавати митному органу податковий вексель на суму податкового зобов’язання з ПДВ, зазначену в митній декларації (абз. 2 п. 1 підрозд. 3 розд. XX ПК).

Строк погашення такого податкового векселя наступає на 60 календарний день з дня його видачі митному органу.

У разі нецільового використання ввезених товарів платник податків зобов’язаний погасити податковий вексель у податковому періоді, на який припадає їх нецільове використання, а також сплатити пеню.

Ця пільга діятиме з 01.01.2013 р. по 31.12.2022 р.

 

Інші пільги

Звільняються від ПДВ операції зі створення, постачання, просування, реставрації та розповсюдження національного культурного продукту, у порядку, визначеному Кабміном (п.п. 197.1.30 ПК). Формально пільгові правила набули чинності з 04.11.2012 р., але до затвердження Кабміном відповідного порядку вони не можуть застосовуватися. На сьогодні такий порядок Кабміном не затверджено.

Зазначимо, що під національним культурним продуктом Закон про культуру розуміє культурні блага та культурні цінності, створені (надані) вітчизняним виробником.

Культурні блага — товари та послуги, що виробляються в процесі провадження діяльності у сфері культури для задоволення культурних потреб громадян (книги, художні альбоми, аудіовізуальні твори та їх демонстрування, аудіопродукція (музичні звукозаписи), твори та документи на новітніх носіях інформації, вироби художніх промислів, театральні та циркові вистави, концерти, культурно-освітні послуги тощо).

Культурні цінності — об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

Також тимчасово з 01.01.2013 р. на період реалізації програм (проектів) за рахунок міжнародної технічної допомоги, що надається відповідно до ініціативи країн Великої вісімки «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення», звільняються від обкладення ПДВ операції з увезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту та постачання на митній території України товарів/послуг з переліку, затвердженого Кабміном (п. 28 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Наразі перелік КМУ не затверджено.

 

Припинення пільги з ПДВ на постачання/імпорт автомобілів швидкої медичної допомоги

З 01.01.2013 р. втрачає чинність пільга, установлена п. 25 підрозд. 2 розд. XX ПК, що передбачає звільнення від обкладення ПДВ постачання/імпорту автомобілів швидкої допомоги (товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД), що оплачуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.

 

Відсотковий розподіл ПДВ переробниками сільгосппродукції

У 2013 році переробні підприємства, які застосовують спецрежим з ПДВ, передбачений п. 1 підрозд. 2 р. XX ПК, позитивну різницю між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду сплачують до спеціального фонду бюджету та на спеціальний рахунок у таких пропорціях:

— 40 % — на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України;

— 60 % — на спеціальний рахунок.

 

Бюджетне відшкодування з ПДВ фінансовими векселями

У разі підписання Президентом Закону, прийнятого на базі законопроекту № 11265, з 01.01.2013 р. від’ємне значення ПДВ відшкодовуватиметься державою також за допомогою фінансових векселів. Згідно зі змінами, унесеними до пп. 200.13 і 200.19 ПК, Держказначейство видаватиме суму бюджетного відшкодування ПДВ, зазначену у висновку ДПС або:

— шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок платника;

— шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя.

Причому право вибору способу отримання відшкодування залишається за платником.

Розшифровку поняття «фінансовий вексель» містить спеціально введений п.п. 14.1.1761 ПК.

Оформлення (випуск) казначейського фінансового векселя прирівнюється до видачі платнику суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів із бюджетного рахунку на поточний рахунок платника податків.

Пред’явлення фінансового векселя Держказначейству вважається сплатою узгодженого грошового зобов’язання. Зазначимо, що жодної прив’язки до виду податку, за яким виникло це грошове зобов’язання, закон не робить. Тобто подібними ПДВ-векселями, імовірно, можна буде сплачувати, наприклад, податок на прибуток. Тепер головне, щоб податківці погодилися з цим.

Порядок випуску, обігу та погашення фінансових векселів затвердить КМУ та НБУ.

 

ПДФО

 

Змінився порядок оподаткування здавання брухту чорних та кольорових металів

Законом № 5083-VI до ПК внесено зміни, відповідно до яких:

— з переліку доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, виключено дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт чорних металів (відповідні зміни внесено до п.п. 164.2.18 ПК). Відтепер особа, яка закуповує брухт чорних металів, не вважається податковим агентом і не зобов’язана утримати податок із суми виплати доходів за зданий (проданий) фізичними особами брухт чорних металів;

— до переліку доходів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу додатково включено доходи, отримані за зданий (проданий) брухт кольорових металів (у новій редакції викладено п.п. 165.1.25 ПК). При цьому зроблено уточнення, що брухт кольорових металів включає використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), а також залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД).

Норми ПК у новій редакції були наведені в матеріалі «Літні зміни в Податковому кодексі: невже влада пішла назустріч бізнесу?» («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 17 (41), с. 17).

 

Зміни щодо продажу заставленого майна

Крім того, Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» (законопроект № 11285, який на момент відправки номера до друку був направлений на підпис Президенту України) з переліку доходів виключено доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики). Відповідні зміни внесено до п.п. 164.2.7 та п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПК.

Цим Законом також вирішено проблему щодо оподаткування доходів, отриманих внаслідок індексації депозиту (вкладу) в гривні (прив’язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют відповідно до умов договору). Тепер такі доходи не оподатковуються згідно з доповненим п.п. 165.1.29 ПК.

 

Нове в оподаткуванні сільгосппродукції власного виробництва

З нового року діє нова редакція п.п. 165.1.24 ПК, викладена Законом № 5412-VI. Згідно з внесеними змінами, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

<...>

165.1.24. доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному статтею 46 цього Кодексу для податкових декларацій.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року*. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

* У 2013 році — 114700 грн.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана подати органу державної податкової служби довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року*.

* У 2013 році — 114700 грн.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Таким чином, порядок звільнення від оподаткування сільгосппродукції власного виробництва зазнав неабияких змін.

 

Уточнено норми ПК про звільнення від оподаткування кооперативних виплат

Законом № 5412-VI було викладено в новій редакції п.п. 165.1.48 ПК, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

<...>

165.1.48. кооперативні виплати члену виробничого сільськогосподарського кооперативу, а також кошти, що повертаються члену сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу внаслідок надлишково сплаченої ним вартості послуг, наданих кооперативом;

розмір (сума, вартість) паю, що повертається члену сільськогосподарського виробничого кооперативу у разі припинення ним членства в кооперативі. Перевищення розміру (суми, вартості) паю понад розмір (суми, вартості) пайових внесків підлягає оподаткуванню в порядку, встановленому пунктом 170.2 статті 170 цього розділу.

Таким чином, фактично з ПК було виключено вимоги про те, що:

— членами сільськогосподарського виробничого кооперативу, в якому припиняє членство один із його учасників, має бути виключно фізичних осіб;

— такий сільськогосподарський виробничий кооператив має здійснювати виробництво сільськогосподарської продукції, а саме молока та м’яса;

— такий сільськогосподарський кооператив використовує земельні ділянки членів, надані для ведення особистого селянського господарства;

— підлягають оподаткуванню кооперативні виплати та/або дохід члена кооперативу від одержання ним паю в разі припинення членства в кооперативі у разі, якщо розмір його земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю). На зміну цій вимозі прийшла норма, відповідно до якої з нового року у разі припинення одним з учасників членства в сільськогосподарському виробничому кооперативі підлягає оподаткуванню перевищення розміру (суми, вартості) паю понад розмір (суми, вартості) пайових внесків такого члена кооперативу;

— не підлягають оподаткуванню ПДФО доходи члена сільськогосподарського виробничого кооперативу від будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва за умови використання праці виключно членів такого кооперативу.

Важливі цифри: щорічні зміни

Ні для кого не секрет, що стосовно ПДФО ПК часто посилається на розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи (які останні кілька років є тотожними поняттями). При цьому вони регулярно змінюються.

На момент передачі номера до друку Закон про Державний бюджет на 2013 рік ще не був офіційно опублікований, хоч і прийнятий ВРУ та підписаний Президентом України. У ньому містяться наступні показники мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Строк дії

Розмір МЗП, грн.

Прожитковий мінімум, грн.

погодинний

місячний

для дітей у віці до 6 років

для дітей від 6 до 18 років

для працездатних осіб

для осіб, які втратили працездатність

01.01.2013 р. — 30.11.2013 р.

6,88

1147

972

1210

1147

894

01.12.2013 р. — 31.12.2013 р.

7,30

1218

1032

1286

1218

949

 

На основі цих величин, у свою чергу, розраховують різні види виплат фізичним особам. Вони містяться в таблиці.

Показник

Розмір, затверджений нормами ПК

Сума, грн.

1

2

3

1. Граничний розмір доходу для застосування малопрогресивної ставки ПДФО (абз. 1 — 2 п. 167.1 ПК)

Десятикратний розмір МЗП, установленої законом на 1 січня звітного податкового року

1147 грн. х 10 = 11470 грн.*

* Якщо дохід за звітний місяць:
— менше або дорівнює 11470 грн., то застосовується ставка 15 %;
— перевищує 11470 грн., то з 11470 грн. справляється 15 % податку, а із суми перевищення — 17 %.

2. Граничний розмір добових у 2013* р.:

— у межах України (абз. 4 п.п. 140.1.7 ПК)

Не більше 0,2 розміру МЗП**, установленої на 1 січня звітного податкового року, у розрахунку за кожен календарний день відрядження

Не більше 229,40 грн. (1147 грн. х 0,2)

— за кордон (абз. 4 п.п. 140.1.7 ПК)

Не вище 0,75 розміру МЗП**, установленої на 1 січня звітного податкового року, у розрахунку за кожен календарний день відрядження

Не вище 860,25 грн. (1147 грн. х 0,75)

* Сума добових не включається до доходу працівника, який відряджається, на підставі п.п. 165.1.11 ПК та не є об’єктом для обкладення ПДФО. Сума перевищення граничного розміру добових вважатиметься додатковим благом і підлягатиме обкладенню ПДФО. Також не слід забувати, що база оподаткування в цьому випадку повинна визначатися із застосуванням «натурального» коефіцієнта (у 2013 р. він становить 1,176471 — для доходів, оподатковуваних за ставкою 15 %, і 1,204819 — для доходів, оподатковуваних за ставкою 17 %).

** Наведені норми встановлено для працівників підприємств всіх форм власності, крім державних службовців і осіб, які відряджаються підприємствами, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, для яких постановою КМУ від 02.02.2011 р. № 98 установлено свої окремі норми.

3. Граничний розмір речових дарунків (а також призів переможцям і призерам спортивних змагань), вартість яких не включається до оподатковуваного доходу (п.п. 165.1.39 ПК)

50 % однієї МЗП (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року

1147 грн. х 50 % = 573,50 грн.*

4. Граничний розмір заборгованості платника податку за укладеним ним ЦП-договором, за якою минув строк позовної давності, та яка не підлягає оподаткуванню (п.п. 164.2.7 ПК)

50 % однієї МЗП (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року

1147 грн. х 50 % = 573,50 грн.*

* Якщо вартість дарунка (призу) або сума заборгованості:
— менше або дорівнює 573,50 грн., то такий дарунок (заборгованість) не обкладається ПДФО;
— перевищує 573,50 грн., то сума перевищення обкладається ПДФО за ставкою 15 (17) %.

5. Граничний розмір доходу, з якого в окремих випадках не справляється ПДФО*

ПМПО на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень (абз. 1 п.п. 169.4.1 ПК)

1147 грн. х 1,4 = 1605,80 грн. 1610 грн.

* У межах зазначеної величини ПДФО не справляється з доходів у вигляді:
— суми, сплаченої роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу (п.п. 165.1.21 ПК);
— стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту (п.п. 165.1.26 ПК);
— виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за ЦП-договорами), які здійснюються професійними спілками своїм членам протягом року (сукупно) (п.п. 165.1.47 ПК);
— доходу, отриманого платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів (п.п. «а» п.п. 170.2.8 ПК);
— сум нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно (п.п. 170.7.3 ПК) тощо.

6. Кошти або вартість майна (послуг), що надається як допомога на поховання платника податку роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи, з яких не утримується ПДФО (п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПК)

Подвійний розмір суми, визначеної в абз. 1 п.п. 169.4.1 ПК

1610 грн. х 2 = 3220 грн.*

* ПДФО не справляється, якщо розмір допомоги не перевищує 3220 грн. Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується за ставкою 15 (17) % під час її нарахування (виплати, надання).

7. Граничний розмір виграшів і призів у державну грошову лотерею, що не обкладаються ПДФО (п.п. 165.1.46 ПК)

50 МЗП

з 1 січня — 1147 грн. х 50 = 57350 грн.;

з 1 грудня — 1218 грн. х 50 = 60900 грн.*

* Якщо виграш або приз:
— менше або дорівнює зазначеним сумам за відповідний період — ПДФО не справляється;
— більше — оподатковується за ставкою 15 (17) %.

Зверніть увагу: при обкладенні ПДФО виграшів і призів, розмір яких перевищує зазначені межі за відповідний період, варто враховувати і граничний розмір доходу для застосування малопрогресивної ставки податку. Наприклад, якщо виграш у державну грошову лотерею в січні становитиме 100000 грн., то з 57350 грн. ПДФО не утримується, з 11470 грн. податок утримується за ставкою 15 %, а з 31180 грн. (100000 грн. - 57350 грн. - 11470 грн.) — за ставкою 17 %.

8. Граничний розмір суми, що сплачується роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку і не підлягає оподаткуванню*

5 розмірів МЗП, установленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік

з 1 січня — 1147 грн. х 5 = 5735 грн.;

з 1 грудня — 1218 грн. х 50 = 6090 грн.

* Нагадуємо, що згідно з п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПК такі платежі не включаються до оподатковуваного доходу працівника за умови, що їх сума не перевищує:

1) 15 % нарахованої таким роботодавцем суми заробітної плати протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується платіж;

2) неоподатковувана сума не перевищує 5 розмірів МЗП, встановленої Законом про Державний бюджет України на відповідний рік з розрахунку на місяць.

Сума перевищення включається до оподатковуваного доходу працівника. Причому для визначення розміру доходу необхідно застосувати «натуральний» коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПК.

Якщо підприємство здійснює платежі за договорами довгострокового страхування життя або в межах НПЗ на користь непрацівника підприємства, то вони в повній сумі обкладаються ПДФО за ставкою 15 (17) %.

Інформація для платників — фізичних осіб

9. Граничний розмір доходу, який можна включити до складу податкової знижки платника податку за підсумками року*

ПМПО на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень

1147 грн. х 1,4 = 1605,80 грн. ≈ 1610 грн.

* Зокрема, у межах зазначеної величини до податкової знижки можуть бути включені витрати на навчання платника податку і члена його сім’ї першого ступеня спорідненості, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати 1610 грн. у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (п.п. 166.3.3 ПК).

 

Важливе значення для найманих працівників з найменшим рівнем доходів і для деяких пільгових категорій громадян має податкова соціальна пільга, розмір якої в 2013 році в розрізі її видів наведено у наступній таблиці.

Вид ПСП

Граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП

Розмір ПСП*

розрахунок

сума

розрахунок

сума

«Звичайна» (п.п. 169.1.1 ПК)

1 1147 грн. х 1,4 = 1605,80 грн. ≈ 1610 грн.

1610 грн.

1147 грн. х 50 %

573,50 грн.

«Підвищена» (пп. «в — е» п.п. 169.1.3 ПК)

1147 грн. х 50 % х
х 150 %

860,25 грн.

«Максимальна» (п.п. 169.1.4 ПК)

1147 грн. х 50 % х
х 200 %

1147,00 грн.

«На дітей», що надається:

— одному з батьків, хто утримує двох і більше дітей віком до 18 років (п.п. 169.1.2 ПК)

Для одного з батьків — 1147 грн. х 1,4 х кількість дітей віком до 18 років = 1605,80 грн. х кількість дітей віком до 18 років ≈ 1610 грн. х кількість дітей віком до 18 років;

для другого з батьків — 1147 грн. х 1,4 = 1605,80 грн. ≈ 1610 грн.

Для одного з батьків — 1610 грн. х

х кількість дітей віком до 18 років;

для другого — 1610 грн.

1147 грн. х 50 % х кількість дітей віком до 18 років

573,50 грн. х кількість дітей віком до 18 років

— самотній матері (батьку), вдові (вдівцю) або опікуну, піклувальнику (п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПК)

1147 грн. х 50 % х 150 % х кількість дітей віком до 18 років

860,25 грн. х кількість дітей віком до 18 років

— особі, яка утримує дитину-інваліда (п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПК)

1147 грн. х 50 % х кількість дітей-неінвалідів віком до 18 років + 1147 грн. х 50 % х 150 % х кількість дітей-інвалідів віком до 18 років

573,50 грн. х кількість дітей-неінвалідів віком до 18 років + 860,25 грн. х кількість дітей-інвалідів віком до 18 років

* У таблиці наведено розміри ПСП з урахуванням абз. 8 п. 1 розд. ХIХ ПК.

 

Єдиний податок

 

Закінчення дії мораторію на штрафи

З 01.01.2013 р. припиняється дія мораторію, що звільняє платників єдиного податку від застосування штрафних санкцій за порушення порядку обчислення єдиного податку, правильності заповнення податкових декларацій і повноти сплати сум єдиного податку. Нагадаємо, цей мораторій було встановлено п. 7 пізрозд. 10 розд. XX ПК і стосувався порушень, допущених у 2012 році. За подібні порушення, вчинені у 2013 році, штрафи застосовуватися будуть у повному обсязі.

Також із цієї ж дати втрачає чинність «пільга», що звільняла підприємців-єдиноподатників груп 1 і 2 від відповідальності за здійснення видів діяльності, не зазначених у Свідоцтві платника єдиного податку. З 01.01.2013 р., якщо підприємець здійснить діяльність, не зазначену у Свідоцтві, він повинен буде в обов’язковому порядку: (1) застосувати до доходу, отриманого від не зазначеної у Свідоцтві діяльності ставку 15 % (п.п. 2 п. 293.4 ПК) і (2) перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим періодом, в якому було отримано такий дохід (п.п. 7 пп. 298.2.3 ПК).

Крім того, з 01.01.2013 р. у податківців з’являться підстави для застосування до підприємців адміністративних штрафів, передбачених ст. 1641 КпАП за порушення ведення Книги обліку доходів і витрат. За помилки, допущені при веденні Книги у 2012 році, штрафи не застосовуються на підставі п. 4 розд. II Закону № 4834.

 

Остаточний перехід на КВЕД-2010

З 01.01.2013 р. втрачає чинність КВЕД-2005. Діятиме тільки КВЕД-2010. У зв’язку з цим нагадуємо, що підприємцям-єдиноподатникам груп 1 і 2, у яких у Свідоцтві зазначено види діяльності згідно з КВЕД-2005, слід подати податковому органу заяву про внесення змін до видів діяльності за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. № 1675. Згідно з п. 298.5 ПК у разі зміни видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої та другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися такі зміни. Проте радимо не затягувати з поданням заяви.

Зміни видів діяльності до раніше виданого Свідоцтва платника єдиного податку вносяться органом ДПС у день подання відповідної заяви (п.п. 4 п. 299.12 ПК).

 

Ставки єдиного податку для підприємців-єдиноподатників групи 1 і 2

Ставки ЄП для підприємців 1 та 2 груп установлюються у відсотках від мінімальної заробітної плати, що діє на 1 січня поточного року.

Згідно із Законом про Держбюджет на 2013 рік розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2013 року становить 1147 гривень. Відповідно, ставки єдиного податку у 2013 році коливатимуться в таких межах:

— для групи 1 — від 11,47 грн до 114,7 грн;

— для групи 2 — від 22,94 грн до 229,4 грн.

Конкретний розмір ставки встановлюється сільськими, селищними та міськими радами залежно від виду здійснюваної діяльності.

 

Квартальний період сплати ПДВ

Платникам єдиного податку, які обрали ставку єдиного податку зі сплатою ПДВ, нагадуємо про можливість обрати квартальний період подання звітності з ПДВ (п. 202.2 ПК). Для цього податковому органу разом з декларацією з ПДВ за останній звітний період 2012 року потрібно подати заяву про вибір квартального періоду за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 25.11.2011 р. № 1492. У цьому випадку квартальний період почне застосовуватися з 1-го числа 2013 року. Тобто у 2013 році застосовувати квартальний звітний період з ПДВ зможуть тільки ті суб’єкти господарювання, які на момент подання заяви, тобто у грудні 2012 року, були платниками ПДВ.

Нижче наведемо зміни, які містяться у прийнятому ВРУ Законі, поданому як законопроект № 10687. Зараз цей Закон направлено на підпис Президенту. У разі підписання його Президентом, зміни почнуть діяти з 01.01.2013 р.

Закон передбачає наступне:

 

Скасування обмеження за чисельністю працівників та зниження ставок єдиного податку для єдиноподатників групи 5 і 6. Для платників єдиного податку груп 5 і 6 скасовується обмеження за чисельністю працівників. Для переходу на сплату єдиного податку їм достатньо буде відповідати одному критерію: обсяг доходу не повинен перевищувати 20 млн гривень.

Крім того, для платників єдиного податку 5 та 6 груп знижено ставки єдиного податку. З 01.01.2013 р. єдиноподатники сплачуватимуть ЄП за ставкою: 5 % (за умови сплати ПДВ) і за ставкою 7 % (без сплати ПДВ). При цьому за 2012 рік задекларувати та сплатити податок потрібно буде ще за старими ставками.

Також підкориговано абз. 3 п. 292.3 і абз. 1 п. 292.6 ПК. Ними закріплено, що сума кредиторської заборгованості зі строком давності, що минув, уключається й до доходу підприємця-єдиноподатника групи 5. Дохід визнається за датою списання кредиторської заборгованості.

 

Установлення річного звітного періоду для єдиноподатників групи 2. Для єдиноподатників групи 2, починаючи з 01.01.2013 р., звітним (податковим) періодом буде календарний рік. При цьому за IV квартал 2012 року такі єдиноподатники ще повинні подати квартальну декларацію не пізніше 11.02.2013 р. А вже за 2013 рік їм належить звітувати за наслідками року. Декларацію за 2013 р. необхідно подати не пізніше 03.03.2014 р. У разі перевищення гранично допустимого обсягу доходу та/або переходу до іншої групи платників єдиного податку декларація подається після закінчення кварталу, в якому допущено таке перевищення та/або здійснено перехід до іншої групи (абз. 2 п. 296.2 ПК).

 

Можливість подання заяви про перехід на єдиний податок в електронному вигляді. З 01.01.2013 р. подавати заяву про перехід на єдиний податок можна буде не тільки особисто або поштою, а й в електронному вигляді з дотриманням умов реєстрації електронного цифрового підпису (п.п. 298.1.1 ПК).

 

ІНШІ ПОДАТКОВІ ЗМІНИ

 

Акцизний податок

Згідно з п. 1 підрозд. 5 розд. ХХ ПК з 01.01.2012 р. до 01.01.2013 р. застосовувалася ставка акцизного податку 27 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту.

З 01.01.2013 р. запроваджується ставка акцизного податку, визначена п.п. 215.3.1 ПК, а саме 45,87 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту. Таким чином, розмір ставки акцизного податку зріс майже на 70 %. Які наслідки це матиме, більшість із нас матиме змогу побачити вже найближчим часом.

Крім того, до 31.12.2012 р. діяли ставки акцизного податку на цілу низку товарів, установлені п. 5 підрозд. 5 розд. ХХ ПК . З нового року ставки акцизного податку на ці товари встановлюються п.п. 215.3.4 ПК.

Відповідно до п. 4 підрозд. 5 розд. ХХ ПК до 31.12.2012 р. тимчасово звільнялись від оподаткування акцизним податком операції з увезення на митну територію України спеціалізованих транспортних засобів, таких як автомобілі швидкої медичної допомоги товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, що призначені для використання закладами охорони здоров’я і оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів або за замовленням відповідних розпорядників бюджетних коштів.

З нового року така пільга не застосовується.

При цьому звертаємо увагу, що в самій ст. 215 ПК ставки акцизу змінено (звісно, у бік підвищення) законопроектом № 11285.

 

Екологічний податок

Норми ПК відносно обкладення цим податком також практично не змінились. Зокрема, унесені Законом № 4834-VI зміни стосовно розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини вже публікувались на сторінках нашого видання («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 15 (39), с. 35 — 36, 62).

Крім того, згідно з п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ ПК за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли з 01.01.2013 р. до 31.12.2013 р. включно, ставки податку становлять 75 % від ставок, передбачених ст. 243, 244, 245, 246 ПК. Виходить, що порівняно з минулим роком відповідні ставки зросли рівно в півтора рази.

 

Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні

Відповідно до Закону № 4834-VI розд. X ПК втрачає чинність з 01.01.2013 р. Нагадаємо, цей розділ ПК установлював та регулював порядок справляння рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні. Таким чином, з нового року такий податок перестав існувати.

 

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

З нового року порядок обкладення цим податком суттєво змінився. Відповідні правки до ст. 263 ПК, що власне й регулює обкладення платою за користування надрами для видобування корисних копалин, були внесені Законом № 4834-VI («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 15 (39), с. 36 — 44) та Законом № 5083-VI («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 17 (41), с. 20 — 24). Знову переповідати всі численні зміни не бачимо сенсу. Зауважимо лише, що ставки плати за користування надрами для видобування природного газу з нового року суттєво знизились.

 

Хмелезбір

Навколо цього збору склалася ситуація, що потребує пояснення. З одного боку, відповідно до п. 4 підрозд. 10 розд. XX ПК до 01.01.2015 р. збір буде справлятися відповідно до Закону про хмелезбір. З іншого боку, з 01.01.2013 р. діє новий п. 16 того ж підрозділу, згідно з яким збір установлюється до 01.01.2018 р., причому докладно розписано, як і ким хмелезбір сплачується і використовується. Насправді ніякої суперечності між цими нормами немає, бо новий пункт «Перехідних положень» ПК майже дослівно відтворює норми Закону про хмелезбір.

Нічим не загрожує платникам збору і Закон про Держбюджет-2013. Ним, щоправда, зупинено на 2013 рік дію частин першої, третьої та четвертої ст. 4 Закону про хмелезбір, проте зупинені частини стосуються не справляння збору, а його використання, тобто платників жодним чином не торкаються.

 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

З 01.01.2013 р. згідно з абз. 9 п. 1 розд. ХІХ ПК набирає чинності ст. 265 ПК, яка запроваджує новий місцевий податок — податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У найближчому аналітичному номері нашого видання буде опублікована стаття, яка в деталях розкриє всі особливості його запровадження.

 

«Неподаткові» зміни

 

Новий перелік типових документів

Під час складання номенклатури справ на 2013 рік необхідно керуватися новою редакцією Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту України від 12.04.2012 р. № 578/5, що набуває чинності з 01.01.2013 р.

Цей нормативний документ визначає строки зберігання документів та є обов’язковим для застосування всіма підприємствами, установами та організаціями. Для фізичних осіб — підприємців Перелік має рекомендаційний характер (лист Державної архівної служби України від 30.10.2012 р. № 01.2/3388).

Строки зберігання документів, визначені в Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати.

Згідно з Переліком, первинні документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій та є підставами для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах, після закінчення строків їх зберігання можуть бути знищені тільки за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства.

 

Перехід з КВЕД-2005 на КВЕД-2010

Протягом усього 2012 року одночасно діяли і КВЕД-2005, і КВЕД-2010. Проте з 01.01.2013 р. КВЕД-2005 утрачає свою чинність. Через це тим підприємствам і підприємцям, які у 2012 році не здійснили «перекодування» видів діяльності, потрібно якнайшвидше звернутися до державних реєстраторів з відповідними документами. Перекодування здійснюється безоплатно. Документи, які потрібно подати держреєстратору для переходу на КВЕД-2010, подамо в таблиці.

Фізичні особи — підприємці

Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін у відомості про ФОП, що містяться в ЄДР за формою № 11 (наказ Мін’юсту від 14.10.2011 р. № 3178/5).

Заповненню підлягають розділи:

«І. Відомості про фізичну особу — підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців». У ньому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові підприємця, його ідентифікаційний номер.

«ІІ. Перелік змін, що вносяться до відомостей про фізичну особу — підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців». У ньому ставиться відмітка навпроти пункту «Зміна видів діяльності, що здійснює фізична особа — підприємець».

«ІІІ. Відомості про фізичну особу — підприємця з урахуванням змін». Заповненню підлягає тільки пункт «Види діяльності фізичної особи — підприємця». Сюди вписуються види діяльності за КВЕД-2005 з мінусом у стовпчику «Викл.» і види діяльності за КВЕД-2010 з плюсом у стовпчику «Вкл.»

Юридичні особи

Реєстраційна картка на внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР за формою № 4 (наказ Мін’юсту від 14.10.2011 р. № 3178/5).

1. Заповненню підлягають такі розділи:

«І. Відомості про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Тут необхідно зазначити код згідно з ЄДРПОУ, організаційно-правову форму та назву підприємства.

«II. Перелік змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (необхідне відмітити)».

Слід зробити відмітку (проставити галочку або плюсик) навпроти пункту «Зміна видів економічної діяльності видами економічної діяльності з їх переліку, зазначеними у статуті юридичної особи».

«III. Відомості про юридичну особу з урахуванням змін». Слід заповнити тільки пункт «Види економічної діяльності юридичної особи». Для цього вписуються види діяльності за КВЕД-2005 з відміткою у стовпчику «Викл.» (тобто на вилучення) та види діяльності за КВЕД-2010 з відміткою у стовпчику «Вкл.» (тобто на включення)

Якщо в установчих документах юрособи найменування видів діяльності зазначаються разом з КВЕД, то крім надання форми № 4 необхідно внести зміни до установчих документів у зв’язку зі зміною видів діяльності. Для цього юрособа додатково подає реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (форма № 3) і пакет документів згідно з вимогами ст. 29 Закону про держреєстрацію

 

Електронна звітність з РРО

З 01.01.2013 р. набувають чинності норми абз. 2 і 3 п. 7 ст. 3 Закону про РРО, що зобов’язали суб’єктів господарювання, які використовують РРО, подавати податковому органу по дротових або бездротових каналах зв’язку (абз. 2 і 3 п. 7 ст. 3 Закону про РРО):

— електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, що містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані, — у разі використання РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або ЕККР, що створюють контрольну стрічку у друкованому вигляді;

 інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що перебуває у фіскальній пам’яті реєстраторів розрахункових операцій — у разі використання РРО, що створюють контрольну стрічку у друкованому вигляді, за винятком ЕККР.

Передача інформації з РРО податковому органу по дротових або бездротових каналах зв’язку запроваджується замість «паперової» звітності з РРО.

Передбачається, що дані з РРО передаватимуться органу податкової служби автоматично. Відповідно, платник повинен мати РРО, здатний технічно здійснити подібне завдання. Наказом МФУ від 08.10.2012 р. № 1057 затверджено Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі, а також Порядок передачі даних податковому органу, в яких визначено технічні вимоги до РРО і модемів для передачі звітної інформації.

Вимоги набули чинності зовсім нещодавно (05.11.2012 р.), тому придбати і почати використовувати нові, такі, що відповідають всім вимогам, РРО або дообладнати старі РРО модемами поки що на практиці немає можливості.

Ураховуючи це, а також те, що штрафи за неподання в електронному вигляді звітності про використання РРО відповідно до п. 9 ст. 17 Закону про РРО застосовуватимуться тільки з 01.07.2013 р., ДПСУ у своїх роз’ясненнях (лист від 03.12.2012 р. № 10322/0/71-12/22-1317/1317) зазначає, що в першому півріччі проводитиметься тільки роз’яснювальна робота зі створення необхідних умов для подання суб’єктами господарювання звітності про використання РРО до органів податкової служби по дротових та бездротових каналах зв’язку за технологією НБУ.

Проте при цьому ДПСУ звертає увагу на те, що до 01.07.2013 р. суб’єкти господарювання, які використовують РРО, повинні звернутися до сервісних центрів або до виробників РРО для того, щоб придбати нові РРО, укомплектовані модемами, або дообладнати реєстратори, що використовуються.

При цьому до моменту переходу на електронну передачу інформації з РРО платник, як і раніше, повинен здавати «паперову» звітність з РРО не пізніше 15 числа кожного місяця.

 

Новий Закон про зайнятість

З 01.01.2013 р. набуває чинності новий Закон про зайнятість від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

Закон передбачає такі важливі для суб’єктів господарювання нововведення:

1. Установлення квоти для працевлаштування неконкурентоздатних на ринку праці громадян. Підприємствам з чисельністю штатних працівників більше 20 осіб установлено квоту в розмірі 5 % середньооблікової чисельності штатних працівників за минулий календарний рік для працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштування (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку*). Тобто, до 5 % загальної кількості робочих місць на підприємстві повинно відводитися для таких громадян. Важливо звернути увагу, що на фізосіб-підприємців ця вимога не поширюється.

* Стосовно інвалідів підприємство, як і раніше, зобов’язане дотримуватися нормативу працевлаштування, установленого Законом про соцзахист інвалідів, — у розмірі 4 % середньооблікової чисельності працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб — одне робоче місце.

До громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, згідно зі ст. 14 Закону про зайнятість належать:

1) один з батьків або особа, що їх замінює, яка:

— має на утриманні дітей віком до шести років;

— виховує без чоловіка (дружини) дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;

— утримує без чоловіка (дружини) інваліда з дитинства (незалежно від віку) та інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності);

2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківської опіки, особи, яким виповнилося 15 років і які з відома одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;

4) молодь, яка закінчила або припинила навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невоєнної) служби (протягом шести місяців після завершення або припинення навчання чи служби) та яка вперше приймається на роботу;

5) особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.03 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років;

6) інваліди, які не досягли пенсійного віку, установленого ст. 26 Закону № 1058;

7) особи, яким виповнилося 15 років та які з відома одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.

Про працевлаштування вищезазначених громадян необхідно буде щороку інформувати «центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у встановленому ним порядку» (ч. 3 ст. 14 Закону про зайнятість).

За кожну необґрунтовану відмову у працевлаш-
туванні громадян, які мають додаткові гарантії у працевлаштуванні, у межах відповідної квоти, на підприємство накладатиметься штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої на момент виявлення порушення (ч. 2 ст. 53 Закону про зайнятість).

Звертаємо увагу на те, що штраф застосовується саме за необґрунтовану відмову, а не за невиконання квоти.

2. Компенсація ЄСВ роботодавцям. Тим роботодавцям, які:

— протягом 12 календарних місяців забезпечували створення нових робочих місць, працевлаштовували на них працівників і протягом цього періоду щомісячно здійснювали їм виплату заробітної плати в розмірі не менше трьох мінімальних зарплат, держава компенсує 50 % ЄСВ, нарахованого на кожну особу. Така компенсація виплачуватиметься протягом наступних 12 календарних місяців, за умови збереження рівня заробітної плати та незменшення штатної чисельності працівників. Порядок такої компенсації повинен розробити КМУ (ст. 24 Закону про зайнятість);

— працевлаштовують не менше ніж на 2 роки на нові робочі місця громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість (крім осіб, яким виповнилося 15 років та які з відома одного з батьків можуть прийматися на роботу) за направленням центрів зайнятості, держава компенсує 100 % нарахованого ЄСВ з розрахунку на кожну таку працевлаштовану особу. Компенсація виплачується протягом року. У разі звільнення таких працівників з ініціативи роботодавця або за згодою сторін сума отриманих грошових коштів повертається в повному обсязі (ст. 26 Закону про зайнятість).

Суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних на строк не менше 2 років за направленням центрів зайнятості на нові робочі місця у пріоритетних видах економічної діяльності, компенсується 100 % ЄСВ (ст. 27 Закону про зайнятість).

3. Вимоги до оголошень про вакансії. Забороняється в оголошеннях про вакансії (прийняття на роботу) зазначати вік кандидатів, пропонувати роботу тільки жінкам або тільки чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі). Такі вимоги прописано у ст. 241 Закону про рекламу і почнуть діяти з 01.01.2013 р. У разі їх порушення на роботодавця буде накладено штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої на момент виявлення порушення.

 

Бази персональних даних

З 20 грудня 2012 року набули чинності зміни до Закону про захист персональних даних.

Найголовніша зміна: роботодавцям більше не потрібно реєструвати бази з персональними даними своїх працівників. Відповідні зміни було внесено до ст. 9 Закону про захист персональних даних Законом № 5491.

 

Держреєстрація прав користування нерухомістю

З 1 січня 2013 р. змінюється процедура реєстрації прав на нерухомість. З цієї дати набувають чинності зміни, передбачені Законом № 1878 і Законом № 5037.

Так, держреєстрацію прав здійснюватимуть нотаріуси (як державні, так і приватні) одночасно з нотаріальним посвідченням операції (п. 5 ст. 3 Закону про держреєстрацію).

Нотаріуси як спеціальні суб’єкти, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, з 01.01.2013 р. матимуть доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек.

Держреєстрація прав на нерухоме майно здійснюватиметься на підставі заяви, форму якої затверджено наказом Мін’юсту від 17.04.2012 р. № 595/5.

Реєстрація прав на новостворені земельні ділянки здійснюватиметься органами Держземагенства та органами Укрдержрєєстра. Перш ніж зареєструвати право власності на земельну ділянку, її слід спочатку зареєструвати в Державному земельному кадастрі (таку реєстрацію проводять органи Держземагентства), а потім уже звертатися до органів Укрдержрєєстра. При цьому фізичні та юридичні особи мають право вибору: самому відвідувати ці органи або доручити все кадастровому реєстратору. У другому випадку кадастровому реєстратору потрібно подати заяву на реєстрацію прав на ділянку. У свою чергу, реєстратор направить заяву до відділу реєстрації прав на нерухомість, який зареєструє ділянку, оформить свідоцтво про право власності та передасть його кадастровому реєстратору, який і видасть усі документи заявнику. В обох випадках процедура займе 14 днів.

 

ЄСВ

З 1 січня 2013 року для роботодавців запроваджується сплата ЄСВ одним платіжним документом. З цієї дати набувають чинності зміни до ст. 8 Закону про ЄСВ, унесені Законом № 5455. Суть змін зводиться до того, що уніфікуються пропорції розподілу ЄСВ між соціальними фондами. Це дозволяє страхувальникам сплачувати ЄСВ, нарахований за різними ставками, одним платіжним дорученням. Нагадаємо, що наразі страхувальники зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за різними ставками, окремими платіжними дорученнями.

За інформацією, розміщеною на офіційному сайті ПФУ (www.pfu.gov.ua), з 1 січня 2013 року буде відкрито нові рахунки в органах Державної казначейської служби для зарахування ЄСВ. Тому із зазначеної дати необхідно буде перераховувати ЄСВ на нові рахунки, інформацію про які слід отримати в органі ПФ за місцем узяття на облік.

Порядок нарахування та сплати ЄСВ для страхувальників залишиться тим самим.

 

Сплата підприємцями ЄСВ «за себе»

З 13 жовтня 2012 року набув чинності Закон України від 18.09.2012 р. № 5292-VI «Про внесення змін до ст. 9 і 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким змінено строки сплати ЄСВ фізичними особами — підприємцями.

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, сплачують ЄСВ «за себе» за календарний рік до 10 лютого наступного року. За 2012 рік ЄСВ необхідно сплатити не пізніше за 11.02.2013 р. Водночас згідно з проектом змін до Інструкції № 22 передбачається, що за підприємцями-загальносистемниками все ж збережеться обов’язок щокварталу сплачувати авансові платежі з ЄСВ до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада в розмірі 25 % річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи підприємця.

Підприємці-єдиноподатники сплачують ЄСВ «за себе» поквартально — до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. За IV квартал ЄСВ потрібно сплатити не пізніше 18.01.2013 р.

Звіт про ЄСВ «за себе» підприємці подають раз на рік — до 1 квітня року, наступного за звітним.

Щодо сплати ЄСВ за працівників усе залишається по-старому. Його потрібно сплачувати не пізніше 20 числа наступного місяця.

 

Бухгалтерський облік

Податкові різниці. З 01.01.2013 р. набуває чинності ПБУ «Податкові різниці».

Починаючи зі звіту I кварталу 2013 року платники податку на прибуток (крім банків, бюджетних установ і суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб, які згідно з п. 154.6 ПК сплачують податок на прибуток за ставкою 0 % і застосовують порядок спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат), у складі фінансової звітності повинні зазначати тимчасові та постійні податкові різниці.

Згідно з п. 3 ПБУ «Податкові різниці» податкова різниця різниця, що виникає між оцінкою та критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов’язань з П(С)БО і доходами та витратами, визначеними податковим законодавством.

Для розкриття інформації про тимчасові та постійні податкові різниці у фінансовій звітності з 01.01.2013 р. згідно з наказом Мінфіну від 11.08.2011 р. № 1021 Звіт про фінансові результати за формою № 2 доповниться двома розділами:

— «IV. Податкові різниці», призначеним для відображення впливу податкових різниць (постійних і тимчасових) на доходи та витрати в розрізі кожного з їх видів;

—  «V. Узгодження фінансового результату та податкового прибутку (збитку)», де шляхом коригування фінансового результату, отриманого за даними бухгалтерського обліку, на загальний підсумок податкових різниць виводитиметься сума податкового прибутку (збитку).

 

МСФЗ. З 1 січня 2013 року застосування МСФЗ стане обов’язковим для підприємств, які здійснюють господарську діяльність у сферах надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (група 64 КВЕД ДК 009:2010), та які займаються недержавним пенсійним забезпеченням (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010).

 

Мораторій на продаж сільгоспземель

З 01.01.2013 р. повинна була закінчитися дія мораторію на продаж сільгоспземель державної та комунальної власності. Проте Закон України від 20.11.12 р. № 5494-VI ВРУ продовжив дію мораторію до 01.01.2016 р.

 

Нові форми статзвітності

З 01.01.2013 р. деякі види статистичної звітності належить подавати за новими формами. Інформацію про найпоширеніші форми наведемо в таблиці.

Назва форми статистичної звітності

Періодичність подання

З якого періоду запроваджується

Документ, яким затверджено форму

1

2

3

4

Статистика праці

№ 1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці»

Квартальна

Зі звіту за I квартал 2013 р. (подається не пізніше 7-го числа після звітного періоду)

Наказ Держслужби статистики від 16.08.12 р. № 355

Форма № 6-ПВ (річна) «Звіт про кількість працівників, їх якісний склад і професійне навчання»

Річна

Зі звіту за 2012 р. (подається не пізніше 9 лютого після звітного року)

Форма № 7-тнв (річна) «Звіт про травматизм на виробництві в 20__ році»

Річна

Зі звіту за 2012 р. (подається до 9 лютого 2013 р.)

Наказ Держслужби статистики від 02.11.12 р. № 449

Статистика підприємств

Форма № 1-підприємництво (річна) «Структурне обстеження підприємства»

Річна

Зі звіту за 2012 р.

Наказ Держслужби статистики від 01.08.2012 р. № 321

Форма № 1-підприємництво (коротка) (річна) «Структурне обстеження підприємства»

Річна

Статистика промисловості

Форма № 1-П (місячна) «Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами»

Місячна

Зі звіту за січень 2013 р. (подається до 04.02.13 р.)

Наказ Держслужби статистики від 01.08.12 р. № 325

Подають юрособи/їх відокремлені підрозділи та фізособи-підприємці, які займаються промисловими видами діяльності, незалежно від основного виду діяльності

Форма № 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції (товарів, послуг) за видами»

Річна

Зі звіту за 2012 р.
(подається до 09.02.13 р.)

Наказ Держслужби статистики від 07.08.12 р. № 331

Форма поширюється на юросіб, відокремлені підрозділи юросіб, які займаються промисловими видами діяльності, незалежно від основного виду діяльності

Статистика послуг, торгівлі, громадського харчування та матеріально-технічних ресурсів

Форма № 1-послуги (нерухомість) (річна) «Надання посередницьких послуг при операціях з нерухомістю»

Річна

Зі звіту за 2012 р.

Наказ Держслужби статистики від 02.08.12 р. № 327

Форма № 7-торг (річна) «Звіт про наявність торговельної мережі та мережі ресторанного господарства»

Річна

Зі звіту за 2012 р.

Наказ Держслужби статистики від 01.08.12 р. № 323

Подають юридичні особи, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства

Форма № 12-торг (річна) «Про наявність та використання торговельної мережі на ринках і реалізації сільськогосподарської продукції на них»

Річна

Зі звіту за 2012 р.

Наказ Держслужби статистики від 01.08.12 р. № 323

Подають юридичні та фізичні особи — підприємці, які мають ринки

Форм № 1-торг (нафтопродукти) (місячна) «Про продаж світлих нафтопродуктів та газу»

Місячна

Зі звіту за січень 2013 р.

Наказ Держслужби статистики від 01.08.12 р. № 323

Форма № 2-торг (авто) (річна) «Звіт про продаж і запаси транспортних для авто засобів, деталей та приладдя до них»

Річна

Зі звіту за 2012 р.

Наказ Держслужби статистики від 01.08.12 р. № 324

Подають юрособи, основним видом діяльності яких є торгівля автотранспортом, мотоциклами, деталями та приладдям до них

Форма № 1-КЗР (річна) «Звіт про діяльність колективного засобу розміщення»

Річна

Зі звіту за 2012 р.

Наказ Держслужби статистики від 30.11.12 р. № 499

Подавати цю форму зобов’язані суб’єкти господарювання, які надають послуги з тимчасового розміщення (юридичних та фізичних осіб), а також підприємства, на балансі яких перебувають кошти, які надають послуги з тимчасового розміщення

Статистика транспорту, зв’язку та дорожнього господарства

Форма № 2-тр (річна) «Звіт про роботу автотранспорту»

Річна

Зі звіту за 2012 р.

(подається до 20.01.13 р.)

Наказ Держслужби статистики від 09.08.12 р. № 338

Подають підприємства, які експлуатували автотранспорт (власний/орендований) у звітному році

Статистика зовнішньоекономічної діяльності

Форма № 9-ЗЕД (квартальна) «Звіт про експорт (імпорт) послуг»

Квартальна

Зі звіту за І квартал 2013 р. (подається до 10.04.13 р.)

Наказ Держслужби статистики від 07.09.12 р. № 377

Подають юрособи, які здійснюють експортно-імпортні операції послугами

Статистика будівництва

Форма № 1-кб (місячна) «Звіт про використання будівельних робіт»

Місячна

Зі звіту за січень 2013 р.

Наказ Держслужби статистики від 20.07.2012 р. № 308

Форма № 1-буд (квартальна) «Інформація про отримання дозвільних документів на виконання будівельних робіт»

Квартальна

Зі звіту за січень — березень 2013 р.

Форма № 2-буд (квартальна) «Звіт про реалізацію дозвільного документа на виконання будівельних робіт»

Квартальна

 

ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

Закон про держбюджет на 2013 р. — Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI.

Закон про прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (втратив чинність).

Закон про хмелезбір — Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.99 р. № 587-XIV.

Закон про зайнятість Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

Закон про захист персональних даних Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI.

Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон № 1057-IV — Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 р.

Закон № 1878 — Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції від 11.02.2010 р. № 1878-VI.

Закон № 3609-VI — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI.

Закон № 4057-VI — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестицій у вітчизняну економіку» від 17.11.2011 р. № 4057-VI.

Закон № 4834-VI — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 р. № 4834-VI.

Закон № 5037 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» від 04.07.2012 р. № 5037-VI.

Закон № 5083-VI — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012 р. № 5083-VI.

Закон № 5091-VI — Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» від 05.07.2012 р. № 5091-VI.

Закон № 5412 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань оподаткування» від 02.10.2012 р. № 5412-VI.

Закон № 5455 — Закон України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 16.10.2012 р. № 5455-VI.

КВЕД-2005 — ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375.

КВЕД-2010 — ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457.

ПБО 35 — Положення бухгалтерського обліку «Податкові різниці», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 25.01.2011 р. № 27.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі