«Купуй зараз, плати потім»: особливості роздрібної торгівлі у розстрочку та у кредит

«Купуй зараз, плати потім»: особливості роздрібної торгівлі у розстрочку та у кредит

Нинішня економічна ситуація в країні, на жаль, така, що іноді навіть повсякденні товари виявляються не по кишені покупцеві. Тому продавцям доводиться шукати різні способи розширення споживчих можливостей покупця. Широкого розповсюдження в роздрібній торгівлі набув продаж товарів у кредит (із залученням банківського кредитування). Щоправда, останнім часом покупці все частіше з недовірою ставляться до банківського кредитування. З огляду на таку ситуацію, продавці пропонують покупцям продаж товарів з розстроченням платежу без залучення банку, тобто самі кредитують покупця.

У сьогоднішній статті ми розглянемо правові та облікові особливості роздрібної торгівлі:

— у розстрочку без залучення банку;

— у кредит із залученням банківського кредитування.

Марина Казанова, економіст-аналітик

Торгівля у розстрочку (без залучення банку)

Згідно зі ст. 694 ЦК договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Розстрочення платежу є різновидом комерційного кредиту і передбачає внесення плати покупцем не відразу і не через певний час, а частинами протягом визначеного договором періоду часу.

Продавати товари у розстрочку мають право всі суб’єкти господарювання.

Роздрібна торгівля у розстрочку регулюється спеціальним нормативним документом — Правилами торгівлі у розстрочку фізичним особам, які затверджені постановою КМУ від 30.03.2011 р. № 383 (далі — Правила № 383).

Конкретного визначення торгівлі у розстрочку зазначені вище Правила не містять, але виходячи з їх норм можна виділити такі важливі особливості торгівлі у розстрочку:

1. Право власності на товар при торгівлі у розстрочку переходить до покупця після проведення кінцевого розрахунку за нього (абз. 3 п. 10 Правил № 383). З моменту передання товару покупцю та до його оплати продавцю належить право застави на товар (ч. 6 ст. 694 ЦК). Так, щодо транспортних засобів, що продаються у розстрочку, в абз. 4 п. 10 Правил № 383 чітко зазначено, що такі транспортні засоби не підлягають відчуженню, про що в свідоцтві про їх реєстрацію робиться спеціальна позначка «відчуження заборонено», також такі транспортні засоби не знімаються з обліку в органах Державтоінспекції до пред’явлення покупцем договору з відміткою суб’єкта господарювання про проведення розрахунку в повному обсязі.

2. Товар передається покупцю після сплати ним першого внеску (п. 10 Правил № 383).

3. З покупця справляються відсотки за надання товару на умовах розстрочення платежу (п. 1 Правил № 383).

Ці положення цілком узгоджуються з визначенням торгівлі у розстрочку, яке наведене в п.п. 14.1.249 ПК і використовується для податкових цілей:

«торгівля у розстрочку — господарська операція, яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визначений строк та під процент.

Торгівля у розстрочку передбачає передачу товарів у розпорядження покупця в момент здійснення першого внеску (завдатку) з передачею права власності на такі товари після кінцевого розрахунку».

Правила здійснення торгівлі у розстрочку

Для наочності правила торгівлі у розстрочку наведемо в таблиці.

Документальне оформлення

Роздрібний продаж товарів у розстрочку включає такі етапи:

1. Надання покупцем документів, необхідних для оформлення розстрочки. Для укладення договору купівлі-продажу товарів у розстрочку покупець згідно з п. 6 Правил № 383 повинен пред’явити:

— паспорт;

— довідку для придбання товарів у розстрочку (за формою, наведеною в додатку до Правил № 383), що видається за місцем роботи (навчання), а непрацюючим пенсіонерам — органом, що призначив пенсію (далі — довідка).

Довідка видається підприємством (установою, організацією) особам, які перебувають у трудових відносинах з цим підприємством або навчаються у навчальному закладі не менш як три місяці і постійно отримують заробітну плату (стипендію).

Довідка не видається фізичним особам, у яких утримання за виконавчими документами становлять 50 відсотків заробітної плати (стипендії, пенсії).

Підприємство може видати фізичній особі лише одну довідку. Наступна довідка видається тільки після пред’явлення договору з відміткою суб’єкта господарювання про повний розрахунок за товари, придбані на підставі раніше виданої довідки (п. 7 Правил № 383).

2. Укладення з покупцем договору купівлі-продажу товарів у розстрочку. Продаж товару у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу, який укладається між суб’єктом господарювання та фізичною особою (покупцем) (п. 5 Правил № 383).

За таким договором суб’єкт господарювання зобов’язується передати обумовлений товар, а покупець — провести розрахунки за товар у строки та у розмірах, передбачених договором.

Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки та розміри платежів (ч. 1 ст. 695 ЦК).

3. Внесення першого внеску покупцем та передача йому товару. Передача у розпорядження покупцеві товарів, що придбаваються у розстрочку, здійснюється за умови внесення першого внеску (завдатку) (п. 10 Правил № 383).

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО на повну суму покупки (надання послуг) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Як правило, у роздрібній торгівлі перший внесок здійснюється готівковими коштами. Тому при внесенні таких коштів продавцю необхідно роздрукувати розрахункові документи на повну вартість товарів. Наполягають на цьому і податківці (роз’яснення в розділі 109.02 ЄБПЗ, лист ДПАУ від 05.10.2010 р. № 20886/7/10-2017) та суди (постанова Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010 р. № К-11728/09).

Операцію з продажу товарів у розстрочку потрібно оформити, пробивши 2 чеки із зазначенням відповідних часток товару:

— на суму першого внеску — через відділ «Готівкою»;

— на суму, що залишилася, — через відділ «Кредит».

4. Подальші платежі та остаточний розрахунок. Подальші платежі згідно з п. 17 Правил № 383 можуть здійснюватися покупцем як у готівковій, так і в безготівковій формі. Якщо розрахунки здійснюватимуться в безготівковій формі, то при зарахуванні банком від покупця сум у рахунок погашення заборгованості за товари, продані у розстрочку, такі суми через РРО не проводитимуться. Якщо ж покупець погашатиме свою заборгованість готівкою через касу продавця, то тоді при прийманні від покупця таких готівкових коштів потрібно буде проводити операції через відділ «Погашення кредиту» РРО.

Після проведення розрахунку в повному обсязі за товари, придбані у розстрочку, продавець проставляє на примірнику договору покупця відмітку про повний розрахунок за товари (абз. 2 п. 7 Правил № 383).

Податковий та бухгалтерський облік

Податок на прибуток. Згідно з п. 137.1 ПК дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу до покупця права власності на такий товар. Торгівля у розстрочку передбачає передачу права власності на товари покупцеві після кінцевого розрахунку (п.п. 14.1.249 ПК). Це ж зазначено і в абз. 3 п. 10 Правил № 383:

«Право власності на товари, передані у розпорядження покупця, переходить до нього після проведення кінцевого розрахунку».

А це означає, що дохід від продажу товару, проданого у розстрочку, підприємство визнає лише за підсумками сплати покупцем останнього платежу (тобто на дату останнього платежу). На цю ж дату він визнає витрати за проданим товаром на підставі п. 138.4 ПК:

«Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг <…> визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг».

Відсотки за розстрочення платежу. Платіж за придбання товарів у розстрочку у розумінні п.п. 14.1.206 ПК є процентами. Проценти, що нараховуються при торгівлі у розстрочку, включаються до інших доходів на підставі п.п. 135.5.1 ПК. При цьому датою визнання таких доходів продавця є дата визнання процентів, визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку (п. 137.8 ПК). Пункт 20 П(С)БО 15 визначає, що дохід у вигляді процентів визнається в тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами. Таким чином, у податковому обліку, як і в бухгалтерському, доходи у вигляді процентів при торгівлі у розстрочку виникають на дату їх нарахування в строки, встановлені договором.

ПДВ. Операція з продажу товарів у розстрочку належить до постачання товарів (п.п. 14.1.191 ПК) і відповідно є об’єктом обкладення ПДВ.

Базою оподаткування в цьому випадку є договірна вартість товарів, що продаються у розстрочку, але не нижче звичайних цін, визначених згідно зі ст. 39 ПК (п. 188.1 ПК).

Податкові зобов’язання з ПДВ виникають у продавця за правилом першої події (п. 187.1 ПК): на дату відвантаження товарів або на дату отримання оплати. Передання товару, що продається у розстрочку, здійснюється після внесення покупцем першого внеску (завдатку). Як правило, дата внесення першого внеску та дата відвантаження товару збігаються. На цю дату продавець може:

— або скласти податкову накладну на всю вартість відвантаженого товару, прийнявши за першу подію факт відвантаження (у такому разі отриману оплату не потрібно включати до підсумкової податкової накладної, складеної на суму денної виручки);

— або включити отриману оплату до підсумкової накладної, прийнявши оплату за першу подію, а на неоплачену частину відвантаженого товару скласти додаткову податкову накладну (у шапці податкової накладної зазначається тип причини «02» — Постачання неплатнику податку).

Якщо дата внесення першого внеску не збігається з датою відвантаження, тоді потрібно буде виписати дві податкові накладні:

— одну на перший внесок (завдаток) — у розмірі, пропорційному сумі такого внеску (ця сума включається до підсумкової податкової накладної);

— другу на дату відвантаження — у сумі, пропорційній неоплаченій частині вартості товару (у шапці податкової накладної вказується тип причини «02» — Постачання неплатникові податку).

Відсотки за розстрочкою . Відсотки є платою за надання послуги з розстрочення платежу, тому підпадають під об’єкт обкладення ПДВ. Згідно з п. 187.3 ПК податкові зобов’язання з ПДВ щодо відсотків виникають у продавця на дату їх на-
рахування згідно з умовами відповідного договору. Податкові накладні на суми відсотків складаються на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, тобто на дату їх нарахування.

Бухгалтерський облік

Згідно з п. 8 П(С)БО 15 дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) виникає, коли покупцю передано ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив). Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 668 ЦК).

Як бачимо, на відміну від податкового обліку, в бухгалтерському обліку при визначенні моменту відображення доходу важливий не перехід права власності на товар, а передання покупцю ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності.

Тому на дату передання товару покупцеві в бухгалтерському обліку слід відобразити дохід від реалізації (кредит субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів»).

Відсотки за розстрочкою. Відсотки, що отримуються від покупця як плата за розстрочку платежу, згідно з п. 20 П(С)БО 15 визнаються доходом підприємства. Дохід у вигляді відсотків визнається у тому звітному періоді, в якому вони нараховані згідно з умовами договору
(п. 20 П(С)БО 15).

Нарахування відсотків відображають по кредиту субрахунку 732 «Відсотки одержані» в кореспонденції з дебетом субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами».

Приклад 1. Магазин меблів 03.06.2013 р. продав покупцю-громадянинові шафу-купе вартістю 18000 грн. (у тому числі ПДВ — 3000 грн.) у розстрочку на 6 місяців. Зарплата покупця згідно з довідкою з місця роботи становить 4800 грн. на місяць. Згідно з п. 11 Правил № 383 сума розстрочки, що надається фізичним особам при продажу товарів із розстроченням платежу на 6 місяців, не повинна перевищувати тримісячної заробітної плати (стипендії, пенсії), тобто за умовами нашого прикладу — це 14400 грн. (4800 грн. х 3 міс.). Різницю між вартістю шафи-купе та граничною сумою розстрочки (3600 грн.) покупець сплатив у момент отримання товару. Крім того, у момент отримання товару покупець уніс перший внесок, сума якого згідно з договором становить 600 грн.

Відсотки за розстрочку платежу складають 12 % річних.

Договором установлено такий графік погашення покупцем заборгованості за договором.

Порядок відображення операції продажу товару у розстрочку в бухгалтерському та податковому обліку покажемо в таблиці.

Захист прав споживачів

Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, який за якістю відповідає вимогам нормативних документів та умовам договору (п. 12 Правил № 383). На товари, придбані у розстрочку, поширюються гарантійні строки обслуговування (ремонту) або гарантійна заміна, встановлені для товарів, що продаються у роздрібній торговельній мережі з розрахунком без розстрочки (п. 13 Правил № 383).

Купуючи товари у розстрочку, фізичні особи — покупці мають ті самі права, передбачені Законом про захист прав споживачів, що й у разі звичайної купівлі. Так, покупець має право:

1. Протягом 14 днів з дня купівлі обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний, якщо товар не задовольнив його формою,
габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний ним за призначенням (за винятком товарів, наведених у Переліку № 172). Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом із проданим товаром. У разі якщо аналогічного товару немає, покупець має право придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад сплачені за повернутий товар грошові кошти (ч. 1 і 2 ст. 9 Закону про захист прав споживачів).

2. У разі виявлення протягом установленого гарантійного строку недоліків вимагати (ч. 1 ст. 8 Закону про захист прав споживачів):

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

3. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків непродовольчого товару або його фальсифікації — вимагати за своїм вибором здійснити заміну неякісного товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар, але іншої моделі або розірвати договір і отримати назад сплачену за товар грошову суму (ч. 1 ст. 8 Закону про захист прав споживачів).

Продаж товару в кредит

При торгівлі у розстрочку продавець несе певний ризик неповернення коштів покупцем. Тому більш привабливим для продавця є продаж товару в кредит із залученням банківського кредитування. Вигоди такої торгівлі очевидні: збільшуються обсяги продажів, гроші суб’єкт господарювання при цьому отримує практично відразу, та й усі ризики неоплати товару переходять до банку.

Для торгівлі в кредит із залученням банківського кредитування між підприємством роздрібної торгівлі та банком укладається договір про співпрацю.

Як правило, продаж товарів у кредит здійснюється за такою схемою:

1. Продавець виписує рахунок на товар.

2. Покупець звертається до представника банку та укладає з ним договір споживчого кредитування.

3. Банк видає лист-зобов’язання про надання кредиту покупцеві.

4. На підставі листа-зобов’язання продавець відпускає товар покупцеві.

5. Банк від імені покупця перераховує продавцю гроші за товар.

Надалі всі відносини відбуваються вже безпосередньо між банком і покупцем і торговельного підприємства не стосуються.

Розрахункові документи на товар

Згідно з п. 18 Правил торгівлі непродовольчими товарами разом із товаром споживачу в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.

Якщо товар буде повністю оплачений за рахунок кредитних коштів і відповідно грошові кошти надійдуть продавцю в безготівковій формі, то виходячи з п. 12 ст. 9 Закону про РРО, застосовувати реєстратори розрахункових операцій не потрібно:

«Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

<…>

12) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються <…>».

У цьому разі покупцю достатньо видати товарний чек. Проте податкові органи і суди наполягають на тому, що при продажу товарів згідно з кредитним договорам у момент передання таких товарів покупцю необхідно застосовувати РРО для цілей обліку кількості реалізованих товарів і роздруковувати розрахункові документи на повну вартість таких товарів (див. лист ДПАУ від 05.10.2010 р. № 20886/7/10-2017; постанова Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010 р. № к-11728/09).

Тому рекомендуємо в цьому випадку на всю вартість товару пробити чек РРО через відділ «Кредит».

Якщо частину вартості товару покупець оплачуватиме самостійно готівкою, тоді через РРО слід пробити 2 чеки:

— на суму внеску готівкою — через відділ «Готівкою»;

— на суму, що залишилася, — через відділ «Кредит».

Податковий та бухгалтерський облік

Податок на прибуток. Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (п. 137.1 ПК). Згідно зі ст. 334 ЦК право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно, на дату передання товару покупцеві продавець відображає дохід. На цю ж дату він відображає податкові витрати у розмірі собівартості реалізованих товарів (п. 138.4 ПК).

ПДВ. На дату першої з подій: відвантаження товару або отримання оплати за нього продавець збільшує податкові зобов’язання. Якщо товар буде повністю оплачено за рахунок кредитних коштів, то продавець повинен виписати окрему податкову накладну (із зазначенням типу причини «02» — Постачання неплатнику податку).

Бухгалтерський облік. На дату передання товарів покупцю продавець на підставі п. 8 П(С)БО 15 відображає дохід від реалізації (Дт 361 — Кт 702). Сума такого доходу визначається виходячи з вартості проданих товарів. Одночасно з визнанням доходу, отриманого від продажу товарів, у бухгалтерському обліку підприємства відображаються витрати в сумі, що дорівнює їх собівартості (Дт 902 — Кт 282).

Приклад 2. 03.06.2013 р. магазин реалізував покупцю товар вартістю 18000 грн. (у тому числі ПДВ — 3000 грн.). Покупець уніс готівкою в касу магазину 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.). На решту вартості товару оформлений банківський кредит (від банку отримано лист-зобов’язання про надання кредиту).

04.06.2013 р. банк від імені покупця перерахував гроші магазину за товар.

У бухгалтерському та податковому обліку підприємства операцію буде відображено таким чином (див. с. 44).

Повернення товару, придбаного в кредит

У разі придбання товару в кредит покупець має право протягом 14 календарних днів повернути його і відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин відкликання (ч. 6 ст. 11 Закону про захист прав споживачів). Відлік 14 календарних днів починається з моменту передання споживачу примірника укладеного договору. Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов’язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю. З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, отримані за договором. Споживач також сплачує відсотки за період між моментом отримання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі. Споживач не зобов’язаний сплачувати будь-які інші збори у зв’язку з відкликанням згоди.

У свою чергу, кредитодавець зобов’язаний повернути споживачеві кошти, сплачені ним згідно з договором про надання споживчого кредиту. Зробити це він повинен не пізніше ніж протягом 7 днів.

У разі виявлення недоліків товарів, придбаних у кредит, споживач має всі права, передбачені ст. 8 Закону про захист прав споживачів, — вимагати безоплатного усунення недоліків, заміни неякісного товару на такий самий або аналогічний товар або ж розірвання договору (детальніше див. підрозділ «Захист прав споживачів» на с. 42). У разі розірвання договору купівлі-продажу покупець має право розірвати і договір із кредитодавцем (ч. 9 ст. 11 Закону про захист прав споживачів). Кредитодавець у такому випадку зобов’язаний повернути споживачеві суму вже здійснених ним виплат при розірванні договору купівлі-продажу або здійснити відповідне коригування кредитних зобов’язань споживача.

ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ЦК  — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ПК  — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про РРО  — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

Закон про захист прав споживачів  — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

П(С)БО 15  — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.

Правила № 383  — Правила торгівлі у розстрочку фізичним особам, затверджені постановою КМУ від 30.03.2011 р. № 383.

Перелік № 172  — Перелік товарів належної якості, які не підлягають обміну (поверненню), затверджений постановою КМУ від 19.03.94 р. № 172.

Правила торгівлі непродовольчими товарами  — Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. № 104.