Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Штрафи за порушення податкового законодавства

Редакція ПК
Податковий кодекс Липень, 2013/№ 14
Друк
Стаття

ШТРАФИ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

 

Під податковими правопорушеннями розуміють протиправні діяння (дії чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.1 ПК).

Порушення правил бувають випадковими, умисними або з незнання. У будь-якому разі вони призводять до відповідальності.

Так, згідно з п. 111.1 ПК за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна.

Далі буде представлено основні види штрафних санкцій, які можуть бути застосовані до платників, податкових агентів та/або їх посадових осіб.

 

ФІНАНСОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

Зауважимо, що фінансова відповідальність передбачає застосування штрафів і пені. Причому ця частина випуску буде присвячена саме штрафним санкціям. А про нарахування пені читайте на с. 24.

Згідно з п.п. 14.1.265 ПК штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) — це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Штрафи до платників податків застосовуються протягом граничних строків, що відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначених ст. 102 ПК (ст. 114 ПК). Таким чином, у загальному випадку штраф може бути накладено не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку виконання податкового зобов’язання або за днем його фактичного виконання, якщо воно було виконане пізніше.

У разі здійснення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафи застосовуються за кожне вчинене разове порушення та триваюче окремо, тобто поглинання стягнень у цьому випадку не передбачено. Водночас згідно з п. 116.2 ПК за одне податкове правопорушення може бути застосовано тільки один вид штрафу, передбачений ПК або іншими законами України.

Зауважимо, що притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

№ з/п

Вид податкових правопорушень

Норма ПК

Відповідальність

у разі здійснення правопорушення вперше

у разі неусунення
або повторного здійснення правопорушення впродовж певного періоду

1

2

3

4

5

1

Неподання у строки та у випадках, передбачених ПК, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження або внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік або внесення змін

П. 117.1 ПК

Штраф у розмірі:

170 грн.*

510 грн.**

У разі неусунення порушення або повторного порушення протягом року особою, до якої було застосовано штрафи
за таке порушення, —
штраф у розмірі:

340 грн.*

1020 грн.**

* Для самозайнятих осіб.

**Для юросіб, відокремлених підрозділів юрособи або юрособи, відповідальної за нарахування та сплату податків до бюджету при виконанні договору про спільну діяльність.

Оштрафувати на підставі п. 117.1 ст. 117 ПК платника податків можуть у випадку:

1) неподання ним у строки та у випадках, передбачених ПК, заяв і документів для взяття на облік у відповідному органі ДПС.

Перш за все йдеться про неподання документів, перелічених у Порядку обліку платників. У цілому, нагадаємо, самостійно ставати на облік в органах ДПС суб’єктам господарювання, відомості про яких містяться в Єдиному державно реєстрі (ЄДР), не потрібно. Держреєстратор передає органам ДПС повідомлення та відомості з реєстраційних карток про здійснення реєстраційних дій, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 Закону про реєстрацію).

Водночас, наприклад, якщо в підприємства на підставі п. 63.3 ПК виникає необхідність стати на облік до податкового органу за неосновним місцем обліку, то воно має подати до податкового органу за неосновним місцем обліку заяву за формою № 1-ОПП протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого або нерухомого майна або відкриття об’єкта чи підрозділу, через які здійснюється діяльність або які підлягають оподаткуванню за неосновним місцем обліку.

Платники податків, які своєчасно не подали таку заяву, можуть бути притягнені до відповідальності відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПК;

2) неподання платниками податків у строки та у випадках, передбачених ПК, заяв та/або документів для реєстрації змін місцезнаходження або внесення інших змін до своїх облікових даних.

Про зміну місцезнаходження/місця проживання податковий орган повідомить держреєстратор згідно з принципом «єдиного вікна». Відповідно до платника податків, відомості про якого міститися в ЄДР, відповідальність за неповідомлення окремо ДПІ застосовуватися не повинна.

Водночас, якщо зміна місцезнаходження пов’язана зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, у зв’язку з чим здійснюється перехід до іншої податкової, то протягом 10 календарних днів з дня держреєстрації зміни місцезнаходження юрособа має подати до ДПС за новим (!) місцезнаходженням заяву за ф. № 1-ОПП, а підприємці — за ф. № 5-ОПП з позначкою «Перереєстрація». У разі неподання такої заяви в установлені строки платники можуть бути притягнені до відповідальності відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПК;

3) неподання виправлених документів для взяття на облік у відповідному органі ДПС або внесення змін до облікових даних.

Відповідно до п. 63.9 ПК документи, що подаються платниками податків для взяття на облік в органах ДПС, перевіряються органами ДПС і в разі виявлення помилок або надання недостовірних відомостей повертаються для виправлення.

Платники податків, які не подали протягом 5 календарних днів, що настають за днем отримання повернених документів, виправлені документи для взяття на облік в органах ДПС або які повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПК

2

Надання з помилками або в неповному обсязі, ненадання відомостей про осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складання податкової звітності, відповідно до вимог, установлених ПК

П. 117.1 ПК

Штраф у розмірі:

170 грн.*;

510 грн.**

У разі неусунення порушення або повторного порушення протягом року особою, до якої було застосовано штрафи за таке порушення, — у розмірі:

340 грн.*;

1020 грн.**

* Для самозайнятих осіб.
**Для юросіб, відокремлених підрозділів юрособи або юрособи, відповідальної за нарахування та сплату податків до бюджету, при виконанні договору про спільну діяльність.

Крім обов’язку всіх платників податків стати на облік або зареєструватися в органах ДПС (передбаченого п. 63.2 ПК), юридичні особи та їх відокремлені підрозділи також зобов’язані подавати органу ДПС відомості про осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та податкового обліку. Спочатку ця інформація наводиться у формі № 1-ОПП, що подається в 10-денний строк з дня взяття на облік (п. 66.4 ПК). У разі зміни відомостей про осіб, відповідальних за ведення бухобліку (наприклад, при зміні головного бухгалтера, зміні форми ведення бухгалтерського обліку) у 10-денний строк з дня виникнення таких змін, платнику необхідно подати до податкового органу реєстраційну заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» (п. 9.3 Порядку № 1588). У разі ненадання відомостей підприємству загрожує штраф у розмірі 510 гривень. Також підприємство в цьому випадку підпадає під загрозу невизнання податкової звітності, адже підпис особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку, є обов’язковим реквізитом податкової декларації. Ураховуючи те, що в даних податківців значитимуться відомості про попередню відповідальну особу, підписання звітності новою відповідальною особою веде до визнання податкової декларації недійсною

3

Неповідомлення фізичними особами — підприємцями та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність про свій статус банку або іншої фінансової установи при відкритті рахунка

П. 118.3 ПК

Штраф у розмірі 340 грн. за кожен випадок неповідомлення

Згідно з п. 69.7 ПК фізичні особи — підприємці та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов’язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки.
Причому податківці наполягають на тому, що повідомляти банк про свій «підприємницький» статус потрібно навіть у тому випадку, якщо рахунок відкривається не для підприємницької діяльності, а для особистих потреб фізичної особи (розділ 119.08 ЄБПЗ):
Запитання. Чи зобов’язані банки та інші фінансові установи повідомляти органи ДПС про відкриття рахунків для власних потреб ФОП та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, з метою взяття їх на облік?
Відповідь. <…> Відповідно до ст. 128 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

У разі виникнення питання щодо стягнення податкового боргу з платника податків — фізичної особи-підприємця його майно, у тому числі і кошти, які знаходяться на його рахунках у банках чи інших фінансово-кредитних установах, можуть бути використані для забезпечення виконання податкових зобов’язань такого платника податків.

До того ж слід зауважити, що нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) та інших законодавчих актів не надано повноважень жодному органу або установі щодо визначення переліку рахунків платників податків, інформація щодо відкриття/закриття яких має надаватись до органів державної податкової служби.

Враховуючи наведене та відповідно до п. 69.2 ст. 69 р. ІІ ПКУ банки зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків — фізичної особи — підприємця або особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, до органу державної податкової служби, в якому обліковується платник податків, протягом трьох робочих днів з дня відкриття/закриття рахунка (включаючи день відкриття/закриття).

Зазначимо, що за неповідомлення податкового органу про відкриття рахунків підприємцям або самозайнятим особам банк несе фінансову відповідальність, передбачену п. 118.1 ПК.

Якщо фізичні особи — підприємці або самозайняті особи при відкритті рахунку не повідомили про це банк, то останні не вважають таких осіб платниками податків і відповідно не повідомляють про це ДПС. Оскільки банки не зобов’язані здійснювати перевірку статусу фізичної особи, яка звернулася до банку з метою відкриття рахунка (лист НБУ від 13.10.2011 р. № 25-113/2388-12062), то відповідальність за неповідомлення податкового органу про відкриття рахунку у цьому випадку лягає на самих підприємців і самозайнятих осіб

4

Неподання або порушення порядку подання платником податків інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, передбаченого ПК

П. 119.1 ПК

Штраф у розмірі 85 грн.

За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення — штраф у розмірі 170 грн.

Відповідно до п. 70.7 ст. 70 ПК фізичні особи — платники податків зобов’язані подавати органам державної податкової служби відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики

5

Неподання або подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками в податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку

П. 119.2 ПК

Штраф у розмірі 510 грн.

За повторне порушення протягом року — штраф у розмірі 1020 грн.

Накладається штраф у цьому випадку на податкового агента, уповноваженого на подання податкової звітності з нарахованих (сплачених) доходів. До цієї звітності належить, у першу чергу, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і суми утриманого з них податку (ф. № 1ДФ).

Так, штраф застосовується за такі порушення:

неподання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ;

— подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з порушенням установлених строків;

подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками.

За будь-яке із зазначених порушень застосовуються штрафні санкції.

Слід зауважити, що в ЄБПЗ (розділ 103.26) можна знайти низку роз’яснень, у яких податківці стверджують, що штраф, передбачений п. 119.2 ПК, застосовується навіть:

1. Якщо помилка не вплинула на суму податкового зобов’язання з ПДФО, що підлягає сплаті (не міститься у графах 3а, 3, 4а і 4)

2. При самостійному виправленні помилок.

Їх логіка проста: факт зазначення недостовірних відомостей у ф. № 1ДФ був, а тому підстави для штрафу є.

Водночас деякі фахівці профільних держорганів дотримуються менш фіскальної позиції. Наприклад, на думку головного консультанта секретаріату Комітету ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Тетяни Добродій, помилки, що не впливають на показники, зазначені у графах 3, 3а, 4 і 4а, не повинні призводити до такого штрафу (наприклад, неправильний ідентифікаційний номер працівника або ознака доходу) (див. «Праця і зарплата», 2012, № 12, с. 20).

Ми повністю поділяємо такий підхід, а крім того, вважаємо, що штраф згідно з п. 119.2 ПК не повинен застосовуватися, якщо податковий агент самостійно виявив помилку та виправив її в уточнюючому розрахунку (до початку перевірки податковим органом). Адже після того, як податковий агент виправить помилку у формі № 1ДФ, дані, подані податковому органу про суми виплачених фізособам доходів і суми утриманого з них податку, стануть уже достовірними. А отже, і підстав для застосування санкцій немає.

Стосовно повторності порушення. Як випливає з Узагальнюючої податкової консультації № 592, а також листа ДПСУ від 05.04.2012 р. № 9993/7/15-1417, повторним вважатиметься тільки однотипне порушення (а не будь-яке порушення, що дає підстави для застосування штрафу за відповідною статтею ПК), за яке протягом 365 днів платнику було направлено повідомлення-рішення із сумою штрафних санкцій. Так, якщо штраф за ст. 119 ПК було застосовано за несвоєчасне подання ф. № 1ДФ, то якщо після цього податковий агент подає розрахунок своєчасно, але з помилками, штраф усе одно має становити 510 грн.

6

Оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених п119.2 ст. 119 ПК

П. 119.3 ПК

Штраф у розмірі 170 грн.

7

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків)

П. 120.1 ПК

Штраф у розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання

За ті самі дії, здійснені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, штраф у розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання

Умови застосування штрафної санкції:

1. Штраф застосовується тільки до звіту, що вважається податковою декларацією. Податковою декларацією згідно зі ст. 46 ПК може визнаватися тільки той документ, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання. Наприклад, Звіт про суми податкових пільг, що подається податковому органу, не є податковою декларацією, адже на підставі цього документа не здійснюється ані нарахування, ані сплата податку до бюджету. Тому за його неподання не можуть бути накладені штрафи згідно з п. 120.1 ПК.

Штраф на підставі п. 120.1 ПК не застосовується до Податкового розрахунку № 1 ДФ. За його неподання або несвоєчасне подання застосовуються штрафні санкції, установлені ст. 119.2 ПК (див. п. 5).

Не може застосовуватися штраф на підставі п. 120.1 ПК і в разі неподання або несвоєчасного подання податковому органу фінансової звітності, адже вона не має статусу податкової декларації.

Зауважимо також, що за неподання копій податкових декларацій (наприклад, якщо місце подання податкової декларації з екологічного податку не збігається з місцем обліку платника, то він має подати копію такої декларації податковому органу за місцем обліку), штраф згідно з п. 120.1 ПК не застосовується. На це звертали увагу податківці в роз’ясненнях, розміщених у розділі 137.01 ЄБПЗ, у журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 46, с. 42.

2. Підставою для нарахування штрафу є встановлений податківцями факт неподання звітності в установлений законодавством строк. Якщо строк подання декларації пропущено, то підстава для застосування штрафу вже є.

3. Коли порушення вважати повторним? Це питання було роз’яснене в Узагальнюючій податковій консультації № 592, а також у листі ДПСУ від 05.04.2012 р. № 9993/7/15-1417. На думку ДПСУ, порушення буде повторним, якщо до платника протягом року (365 днів або 366 днів — для високосного року) уже було застосовано штраф за аналогічний проступок, тобто було винесено податкове повідомлення-рішення з нарахуванням санкцій за аналогічний проступок. Причому вид податку, за який було застосовано штраф, значення не має. Відлік 365 днів починається з дати винесення податкового повідомлення-рішення.

Приклад 1. Підприємство не подало декларацію з екологічного податку за I і II квартали 2013 року. Припустимо, що протягом 365 днів платнику не виписувалося податкове повідомлення-рішення
за неподання податкових декларацій. У цьому випадку на платника буде накладено штраф у розмірі 170 грн. за неподання податкової декларації з екологічного податку за I квартал і 170 грн. за неподання податкової декларації за II квартал. Повторним вважатиметься тільки порушення, здійснене після того, як щодо платника податків вже виписувалося податкове повідомлення-рішення за аналогічний проступок (незалежно від виду податку).

Приклад 2. Підприємство несвоєчасно подало декларацію з ПДВ за лютий 2013 року. За вчинене порушення у квітні йому було виписано податкове повідомлення-рішення про застосування до нього штрафу на підставі п. 120 ПК у розмірі 170 грн. У червні підприємство припускається аналогічної помилки щодо декларації із земельного податку. У цьому випадку за несвоєчасне подання декларації із земельного податку на підприємство буде накладено штраф у розмірі 1020 грн.

Штраф на підставі п. 120.1 ПК сплачується після винесення податківцями відповідного повідомлення-рішення

8

Невиконання платником податків вимог, передбачених абз. 2 п. 50.1 ст. 50 ПК щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності

П. 120.2 ПК

Штраф у розмірі 5 % від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати)

Ідеться про суму самоштрафу, що нараховується платником при самостійному виправленні помилок, допущених ним у раніше поданих податкових деклараціях.

Зазначимо, що в разі виявлення помилок, допущених у деклараціях за минулі періоди, платник може виправити такі помилки шляхом (п. 50.1 ПК):

— подання уточнюючого розрахунку. Якщо помилка призвела до заниження податкового зобов’язання, у цьому випадку платнику доведеться нарахувати та сплатити самоштраф у розмірі 3 %,

або

— «виправитися» в податковій декларації за будь-який наступний податковий період. У разі заниження податкового зобов’язання сума самоштрафу в цьому випадку становить 5 %. Ось про цей самоштраф і йдеться в п. 120.2 ПК.

Важливо зазначити, що самоштраф у розмірі 5 % сплачується тільки в разі, якщо помилка призвела до недоплати податку до бюджету. Якщо недоплати немає — самоштраф не нараховується.

При самостійному донарахуванні сум податкових зобов’язань інші штрафи, передбачені гл. 11 розд. II ПК, не застосовуються.

Тепер про строк сплати самоштрафу. Оскільки помилка виправляється в податковій декларації за поточний період, то сплата самоштрафу в розмірі 5 % здійснюється у строки сплати поточного податкового зобов’язання за звітною декларацією. Принагідно зазначимо, що при виправленні помилки шляхом подання окремого уточнюючого розрахунку самоштраф сплачується до подання такого уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ПК).

Якщо штраф не буде сплачено своєчасно, то він перейде до розряду податкового боргу (п.п. 14.1.175 ПК).

Тут також слід урахувати, що в разі самовиправлення помилок, що допущені в період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. та призвели до заниження податкових зобов’язань платника податків, штрафні санкції застосовуються в розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення (п. 7 підрозд. 10
розд. ХХ ПК)
. Інакше кажучи, якщо помилку було допущено в зазначений період часу, а виявлено та виправлено зараз, то штраф складе всього 1 грн.

Крім того, з 01.07.2012 р. оновленим п7 підрозд. 10 розд. ХХ ПК передбачено норму, що звільняє платників єдиного податку від сплати штрафних санкцій за порушення у 2012 році:

— порядку обчислення єдиного податку;

— правильності заповнення податкових декларацій;

— повноти сплати єдиного податку.

Тому в разі виправлення помилок, допущених єдиноподатниками в податковій звітності за періоди 2012 року, штрафні санкції не нараховуються та не сплачуються.

Також зазначимо, що при самостійному виправленні помилок у разі заниження податкових зобов’язань не уникнути й пені. Детальніше про це див. на с. 34

9

 

Незабезпечення платником податків зберігання первинних облікових та інших регістрів бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення та сплати податків і зборів протягом установлених ст. 44 ПК строків їх зберігання та/ або неподання платникам податків контролюючим органам оригіналів документів або їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПК

П. 121.1 ПК

Штраф у розмірі 510 грн.

За повторне порушення протягом року — штраф у розмірі 1020 грн.

Згідно з п. 44.3 ПК платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також документів, пов’язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менше 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого ПК граничного строку подання такої звітності. Якщо такі документи пов’язані з предметом перевірки, що вже почалася, або проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та вирішення справи судом, але не менше 1095 днів (п. 44.4 ПК).

Виникає запитання щодо того, чи можна знищувати документи, якщо минув термін 1095 днів, але ці документи не перевірені податковою? Якщо дотримуватися вимог ПК, то подовжувати строк у 1095 днів потрібно тільки в тому випадку, якщо на момент закінчення строку в 1095 днів почалася перевірка. Якщо на момент закінчення строків зберігання перевірка не розпочата, документи можуть бути знищені. Водночас зазначимо, що згідно з Переліком № 578 документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій і є підставами для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах, після закінчення строків їх зберігання можуть бути знищені тільки за умови завершення перевірки державними податковими органами. Проте якщо минув строк у 1095 днів, на нашу думку, для застосування штрафу згідно з п121.1 ПК підстав немає.

При цьому зазначимо, що згідно з вимогами п.п. 44.5 ПК у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, установленому ПК для подання податкової звітності. Після цього платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби.

Важливо враховувати, що чинне законодавство не передбачає пом’якшення вини платника податків у разі втрати документів. Тому якщо до кінця всі документи відновити не вдалося, на «невідновлену частину» в обліку доведеться здійснити відповідні коригування (перш за все відкоригувати податкові витрати, податковий кредит, за необхідності перерахувати податки тощо).

Крім того, порушення строків зберігання бухгалтерських документів тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 1642 КУпАП, оскільки є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку (див. лист ГоловКРУ від 16.12.2002 р. № 02-18/724) .За незабезпечення належного стану первинного обліку, який може, зокрема, знайти прояв у незабезпеченні збереження документів, на підставі яких він ведеться, закріплена відповідальність у ст. 1863 КУпАП.

У деяких випадках порушення вимог зі зберігання документів зумовлює притягнення винних осіб навіть до кримінальної відповідальності

10

Несплата (неперерахування) фізичною особою — платником єдиного податку першої та другої групи авансових внесків єдиного податку в порядку і строки, визначені ПК

П. 122.1 ПК

Штраф у розмірі 50 % ставки єдиного податку

11

 

Самостійне визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та від’ємного значення суми ПДВ на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ПК

П. 123.1 ПК

Штраф у розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування

При повторному порушенні протягом 1095 днів — штраф у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування

Притягнення платника податків до відповідальності згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК можливо, зокрема, якщо:

— платник податків не подає в установлені строки ПК податкову декларацію;

— у результаті перевірки платника податків виявлені порушення податкового законодавства, що призвели до заниження податкових зобов’язань з податків та зборів, завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування;

— рішенням суду, що набуло законної чинності, особа визнана винною в ухиленні від сплати податків (п.п. 54.3.4 ст. 54 ПК).

У всіх перелічених випадках орган ДПС самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків і застосовує до нього штраф у розмірі 25 % суми донарахованого податкового зобов’язання або завищеної суми бюджетного відшкодування. При цьому, якщо підставою для самостійного визначення податковим органом суми податкових зобов’язань є неподання податкової декларації, крім штрафу на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК, до платника податків застосовується штраф, передбачений п. 120.1 ст. 120 ПК.

Звернемо увагу, що в разі завищення від’ємного значення, виходячи з норм ПК, штраф не застосовується. Адже сума штрафу розраховується або від суми податкового зобов’язання або від суми бюджетного відшкодування.

Порядок нарахування штрафів у разі самостійного нарахування податкового зобов’язання органом ДПС розглянемо на прикладі.

Приклад. За результатами перевірки податківцями виявлено заниження податкових зобов’язань з ПДВ за лютий 2011 року на суму 10000 грн. У цьому випадку сума штрафу становить 2500 грн. (10000 грн. х 25 % : 100 %).

Платнику також потрібно буде сплатити й пеню, що розраховується за період з 2 березня 2011 року (останній день граничного строку сплати податкового зобов’язання з декларації за лютий 2011 року) по день сплати податкового зобов’язання (уключно).

Детальніше про розрахунок пені див. на с. 34.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування розмір відповідальності платника податків зростає. У цьому випадку величина штрафу складе вже 50 % суми нарахованого податкового зобов’язання або завищеної суми бюджетного відшкодування. При цьому повторним вважатиметься тільки однотипне порушення. Наприклад, зменшення за результатами перевірки платника податків суми бюджетного відшкодування не вважатиметься повторним порушенням, якщо протягом 1095 днів податковий орган визначав податкове зобов’язання платника податків унаслідок неподання ним податкової декларації

12

Використання платником податків (посадовими особами платника податку) сум, не сплачених до бюджету в результаті отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам або цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу)

П. 123.2 ПК

Стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги

Ця штрафна санкція не є самостійною мірою відповідальності, а застосовується разом зі штрафом, передбаченим п123.1 ПК

13

Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу ДПС (нині — Міндоходів), якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з ПК

П. 124.1 ПК

Штраф у розмірі вартості відчуженого майна

Отримання згоди органу ДПС на відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, у загальному випадку є обов’язковим згідно з абз. 2 п. 92.1 ПК. Винятком є випадки, коли:

— у податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси. У такому разі платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу ДПС, але тільки за умови, що відчуження здійснюється за грошові кошти за цінами не нижче звичайних, а кошти від такого відчуження будуть спрямовані в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, сплати ЄСВ і погашення податкового боргу;

— орган ДПС впродовж 10 днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Нагадаємо, що згідно з п.п. 14.1.31 ПК відчуження майна — це будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платникові податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування. Виходячи з цього будь-які інші операції із заставними активами, які хоч і підлягають узгодженню, але не пов’язані з передачею права власності іншій особі, вважаємо, не повинні призводити до застосування штрафу

14

Порушення порядку отримання та використання торгового патенту:

— порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого пп. 267.6.1 — 267.6.3 ПК

суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері розваг

Абз. 2 п. 125.1 ПК

Штраф у розмірі збору на один календарний квартал

іншими суб’єктами господарювання, які здійснюють патентовану діяльність

Штраф у розмірі збору на один календарний місяць

14

 

Під порушення порядку використання торгового патенту згідно з пп. 267.6.1 — 267.6.3 ПК підпадають такі види правопорушень:

1) нерозміщення оригіналу (нотаріально засвідченої копії) торгового патенту:

— на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності — біля реєстратора розрахункових операцій;

— на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

— на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;

— у пунктах обміну іноземної валюти;

— у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри;

2) незабезпечення відвертості та доступності для огляду торгового патенту;

3) ненадання оригіналу торгового патенту для огляду уповноваженим законом особам, якщо в місцях, перелічених у п.п. 267.6.1 ПК, розміщено його копію

— провадження без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку їх використання, передбаченого пп. 267.6.4 — 267.6.6 ПК

торговельної діяльності в пунктах продажу товарів

Абз. 3 п. 125.1 ПК

Штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності,

але (!)

не менше подвійного його розміру за один місяць

діяльності з надання платних побутових послуг

торгівлі валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти

діяльності у сфері розваг

Абз. 6 п. 125.1 ПК

Штраф у восьмикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності,

але (!)

не менше восьмикратного його розміру за один квартал

Під порушення порядку використання торгового патенту згідно з пп. 267.6.4 — 267.6.6 ПК підпадають такі види правопорушень:

1) здійснення діяльності, передбаченої ст. 267 ПК, з торговим патентом, але не на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб’єкта господарювання або за місцем знаходження його відокремленого підрозділу;

2) передача торгового патенту іншому суб’єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу такого суб’єкта;

3) здійснення торгової діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазин, розвозка тощо) з торговим патентом за межами України

— здійснення реалізації товарів, визначених п. 267.2 ПК, без отримання пільгового торгового патенту* або з порушенням порядку його отримання та використання, передбаченого пп. 267.6.4 — 267.6.6 ПК

Абз. 4 п. 125.1 ПК

Штраф у п’ятикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності,

але (!)

не менше п’ятикратного його розміру за рік

* Відповідно до п.п. 14.1.146 ПК пільговий торговий патент — це торговий патент на провадження торговельної діяльності певними видами товарів, визначених ст. 267 ПК.

— здійснення торговельної
діяльності без придбання короткотермінового патенту* або з порушенням порядку його отримання та використання, передбаченого пп. 267.6.4 — 267.6.6 ПК

Абз. 5 п. 125.1 ПК

Штраф у подвійному розмірі збору за весь строк такої діяльності

* Згідно з п.п. 14.1.92 ПК короткотерміновий торговий патент є торговим патентом на провадження торговельної діяльності, строк дії якого не перевищує 15 календарних днів.

— несплата (неперерахування) суб’єктом господарювання сум збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, зазначених у п.п. 267.1.1 ПК в порядку та у строки, визначені ПК

Абз. 7, 8 п. 125.1 ПК

Штраф у розмірі 50 % ставок збору, встановлених ст. 267 ПК

Зауважте: для цілей застосування цієї санкції під неперерахуванням суми збору варто розуміти не тільки відсутність відповідного платежу в установлені строки, а також сплату збору в неповному обсязі,
не в установлені строки або ж не за встановленим місцем сплати

15

Несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених ПК

при затримці до 30 ка-лендарних днів включно

П. 126.1 ПК

Штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу*

при затримці більше
30 кален-дарних днів

Штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу*

Згідно з роз’ясненням, наведеним в ЄБПЗ у підкатегорії 137.01, нарахування штрафних санкцій у разі порушення суб’єктом господарювання термінів сплати грошових зобов’язань здійснюється органами ДПС (нині — Міндоходів) у порядку та розмірах, передбачених ПК. Разом з тим, самостійне нарахування та сплата штрафних санкцій за затримку термінів сплати грошових зобов’язань платником податків ПК не передбачено. Таким чином, платнику податків на суму штрафу за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань випишуть податкове повідомлення-рішення (форма «Ш», затверджена наказом № 1236) (див. абз. 4 п. 2.2 Порядку № 1236). Сплатити такий штраф необхідно протягом 10 календарних днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.

Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган склав або вручив податкове повідомлення-рішення з порушенням вимог ст. 58 ПК або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановленого ПК або іншими законами України, він має право відповідно до ст. 56 ПК рішення, прийняті контролюючим органом, оскаржити в адміністративному або судовому порядку. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (див. роз’яснення в підкатегорії 137.01 ЄБПЗ).

Зауважте, що для платника єдиного податку — юридичної особи, на картці особового рахунку якого значиться переплата по єдиному податку, сума грошового зобов’язання, зазначеного у податковій декларації, погашається за рахунок переплати, а штрафні санкції за несплату грошового зобов’язання у встановлені чинним законодавством строки до платника не застосовуються. Також до платників єдиного податку — юридичних осіб не застосовуються штрафні санкції, якщо грошове зобов’язання, зазначене у податковій декларації, сплачено таким платником у встановлені чинним законодавством строки, але не в повному обсязі (див. лист ДПС від 18.10.2012 р. № 6401/0/71-12/15-2217є).

Нагадаємо, що перенесення граничного строку сплати грошового зобов’язання на найближчий робочий день у разі, якщо такий граничний строк припадає на вихідний або святковий день, ПК не допускається.

Майте на увазі, що після закінчення встановлених ПК строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу також нараховується пеня (детальніше див. на с. 31-34).

Стосовно несплати платниками податку на прибуток авансових внесків з цього податку зазначимо таке. Згідно з листом ДПС від 29.01.2013 р. № 2267/7/15-1317 не застосовуються штрафні санкції до платників податку на прибуток, які сплатили авансові внески у січні 2013 року (до встановлення кодів для сплати авансових внесків з податку на прибуток), на інші коди бюджетної класифікації для сплати податку на прибуток.

Оскільки розрахунок штрафу прив’язаний до суми податкового боргу, що є сумою узгодженого грошового зобов’язання з урахуванням штрафу та пені (за їх наявності), то виникає питання наявності підстави для застосування штрафу до несплачених авансових внесків за січень — лютий 2013 року. Адже за загальними правилами узгодженим податкове зобов’язання стає, якщо воно або самостійно наведене платником податків у податковій декларації, або визначено органом ДПС і за ним минув строк оскарження. А оскільки перехідні авансові внески за січень і лютий 2013 року не відображаються в річній Податковій декларації з податку на прибуток, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. № 1213 (форма декларації цього не передбачає), то підстав вважати податкове зобов’язання узгодженим немає. Проте податківці в Узагальнюючій податковій консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженій наказом ДПС від 21.12.2012 р. № 1171, відповідаючи на запитання 9, висловили свою позицію, відповідно до якої авансові внески, що сплачуються у січні та лютому 2013 року також є узгодженими сумами податкових зобов’язань, отже, за їх несвоєчасну сплату також застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 126.1 ПК

* Податковий борг — це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПК строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання (п.п. 14.1.175 ПК).

16

Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків

П. 127.1 ПК

Штраф у розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету

Повторно протягом 1095 днів — 50 % суми податку

Утретє і більше протягом 1095 днів — 75 % суми податку

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає в результаті ненарахування, неутримання та несплати (неперерахування податків), та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПК, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку — отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПК.

Нині податковим законодавством, зокрема, передбачено такі податки, що утримуються та сплачуються у джерела виплати:

— ПДФО (п.п. 168.1.1 ПК);

— авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів (п.п. 153.3.2 ПК) (крім випадків, передбачених п.п. 153.3.5 ПК). Згідно з роз’ясненням, наведеним у підкатегорії 102.33 ЄБПЗ, ці штрафні санкції застосовуються і в тому випадку, коли за результатами камеральної перевірки виявлено, що у рядку 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства та у рядку 13.5.1 додатка ЗП до неї не зазначено суму авансового внеску, на яку зменшується сума нарахованого податку на прибуток звітного періоду, але при цьому платник податку своєчасно сплатив суму такого авансового внеску;

— податок на доходи нерезидентів (п. 160.2 ПК);

— податок на прибуток з доходів від фрахту (п. 160.5 ПК).

Також відповідно до ст. 129 ПК після закінчення встановлених ПК строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (див. детальніше на с. 31, 38). Це, зокрема, підтверджує лист ДПС в Харківській області від 25.02.2013 р. № 363/А/17.1-14

17

Неподання або подання податкової інформації банками чи іншими фінансовими установами з порушенням строку, визначеного ПК, органам ДПС (нині Міндоходів)

П. 128.1 ПК

Штраф у розмірі 170 грн.

Повторно протягом року — 340 грн.

18

Порушення порядку цільового використання деяких видів підакцизних товарів:

— нецільове використання суб’єктами господарювання спирту етилового та біоетанолу, що отримані як сировина для виробництва продукції, зазначеної в п.п. 229.1.1 ПК*

П.п. 229.1.17 ПК

Штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням спирту етилового та біоетанолу та ставки акцизного податку, передбаченої п. 215.3 ПК, збільшеної в 1,5 раза

— нецільове використання суб’єктами господарювання легких та важких дистилятів**

отриманих як сировина для виробництва етилену

П. 229.2.16 ПК

Штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного податку, передбаченої п. 215.3 ПК, збільшеної в 1,5 раза

увезених як сировина для виробництва етилену

П.п. 229.3.18 ПК

— нецільове використання суб’єктами господарювання нафтопродуктів, що отримані в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості***

отриманих як сировина для виробництва в хімічній промисловості

П.п. 229.4.16 ПК

Штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням нафтопродуктів та ставки акцизного податку, передбаченої п. 215.3 ПК, збільшеної в 1,5 раза

увезених як сировина для виробництва в хімічній промисловості

П.п. 229.5.18 ПК

18

— нецільове використання суб’єктами господарювання речовин, що використовуються як компоненти моторних палив****

отриманих як сировина для виробництва в хімічній промисловості

П.п. 229.6.14 ПК

Штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів зазначених речовин, що використані не за призначенням, та ставки акцизного податку, передбаченої п. 215.3 ПК, збільшеної в 1,5 раза

увезених як сировина для виробництва в хімічній промисловості

П.п. 229.7.16 ПК

Відповідно до ст229 ПК акцизний податок розраховується із застосуванням ставки податку:

а) 0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту із:

— спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів;

— спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;

— спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб’єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1 % залишкового етанолу;

— біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

— біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива;

б) 0 євро за 1000 кг легких та важких дистилятів, що реалізуються у якості сировини для виробництва етилену;

в) 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів, що реалізуються у якості сировини для виробництва у хімічній промисловості;

г) 0 євро за 1000 кг речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, що реалізуються як сировина для виробництва в хімічній промисловості.

Ввезення на митну територію України підакцизних товарів, наведених вище в пп. б — г, здійснюється без сплати акцизного податку.

Проте щоб мати можливість застосування подібних пільг, необхідне обов’язкове дотримання цільового використання зазначених підакцизних товарів, підтверджене відповідною довідкою. У разі недотримання такого до платників акцизного податку застосовуються штрафні санкції, що розглядаються в рядку 19
цієї таблиці.

При цьому дані про обсяги використаних не за цільовим призначенням підакцизних товарів відображаються у графі 12 додатка 7 — для спирту етилового та у графі 10 додатка 8 — для нафтопродуктів. Окремого місця, в якому б відображалися обсяги використаних не за цільовим призначенням речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, формою Декларації акцизного податку та додатків до неї, затвердженою наказом ДПАУ від 24.12 2010 р. № 1030, не передбачено. Припускаємо, що з огляду на те, що нафтопродукти та речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, належать до однієї групи підакцизних товарів, обсяги останніх, використані не за цільовим призначенням, також варто відображати у графі 10 додатка 8

* Довідка про цільове використання спирту етилового подається до органів Міндоходів за місцем реєстрації платника податку за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 19.04.2011 г. № 224.

** Довідка про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену подається до органів Міндоходів за місцем реєстрації платника податку за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.02.2012 г. № 196.

*** Довідка про цільове використання нафтопродуктів як сировини для виробництва у хімічній промисловості подається до органів Міндоходів за місцем реєстрації платника податку за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 07.08.2012 г. № 899.

**** Довідка векселедавця про цільове використання як сировини для виробництва у хімічній промисловості речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, подається до органів Міндоходів за місцем реєстрації платника податку за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 27.03.2013 р. № 430.

19

 

Заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, виявлене платником податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки*) до початку його перевірки контролюючим органом, за умови сплати суми такої недоплати та штрафу до надання уточнюючого розрахунку

П.п. «а» абз. 3 п. 50.1 ПК

Штраф у розмірі 3 % від суми недоплати

Якщо суб’єкт господарювання до початку перевірки контролюючим органом самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів і подав уточнюючу декларацію (розрахунок), але без відповідної сплати донарахованих сум зобов’язань і без сплати штрафу, до такого суб’єкта господарювання застосовується штраф, передбачений п.п. «б» абз. 3 п. 50.1 ПК (див. рядок 20 цієї таблиці).
Заниження податкового зобов’язання минулих періодів тягне за собою також накладення пені згідно з п.п. 129.1.2 ПК (див. с. 34-38)

20

Заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, виявлене платником податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки*) до початку його перевірки контролюючим органом, за умови відображення суми такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, в якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання

П.п. «б» абз. 3 п. 50.1 ПК

Штраф у розмірі 5 % від суми недоплати

Додатково див. пояснення до рядка 8 цієї таблиці на с. 13

* Нагадаємо, що електронні перевірки, передбачені ПК, проводяться стосовно платників податків:

— які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності — з 1 січня 2014 року;

— суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу — з 1 січня 2015 року;

— інших платників податків — з 1 січня 2016 року.

21

Несвоєчасне погашення податкового векселя, виданого вітчизняними підприємствами суднобудівельної промисловості при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання у господарській діяльності, Перелік яких затверджено постановою КМУ від 28.05.2012 р. № 466

П. 6 підрозд. 3 розд. ХХ ПК

Штраф у розмірі 1 % суми ПДВ, зазначеної у податковому векселі, за кожен день порушення строку, включаючи день погашення, але не більш як 50 % суми векселя

Несвоєчасне погашення податкового векселя, виданого суб’єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону № 5205, при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що звільняються від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному п.п. 10 п. 4 розд. XXI МК

Згідно з п. 5 підрозд. 3 розд. ХХ ПК строк погашення податкового векселя настає:

для підприємств суднобудівної промисловості — на дату виникнення податкових зобов’язань по постачанню збудованого судна, для будівництва якого були ввезені устаткування, обладнання та комплектуючі, із застосуванням вексельної форми розрахунків з податку на додану вартість;

для суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону № 5205 , — на 60-й календарний день з дня його видачі митному органу;

у разі нецільового використання зазначених товарів — у податковому періоді, на який припадає їх нецільове використання (у такому разі суб’єкту господарювання також доведеться сплатити пеню).

При цьому зауважте: погашення податкового векселя здійснюється виключно шляхом перерахування коштів до Державного бюджету України, а часткове погашення податкового векселя заборонене

Додаткові нюанси стягнення штрафних санкцій:

1. У разі здійснення низки правопорушень, розглянутих у цій таблиці, ПК передбачає стягнення підвищених розмірів штрафів, якщо правопорушення здійснюється платником податків, до якого протягом року вже було застосовано штраф за аналогічне правопорушення, або ж правопорушення здійснюється повторно протягом 1095 днів. У такому разі слід враховувати такі моменти:

1) повторність установлюється тільки щодо до тих порушень, які здійснені після 01.01.2011 р., тобто після набуття чинності ПК;

2) повторним вважається тільки однотипне правопорушення;

3) якщо суб’єкт господарювання перебуває на обліку в органах Міндоходів за основним і неосновним місцем обліку, то при визначенні «повторного» правопорушення, з метою застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, потрібно враховувати результати камеральної перевірки по податках та зборах кожного органу Міндоходів, як за основним так і неосновним місцезнаходженням.

2. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення (п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

3. Штрафні санкції не застосовуються до платників єдиного податку за порушення у 2012 році:

— порядку обчислення єдиного податку;

— правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку;

— повноти сплати сум єдиного податку.

Причому перелік правопорушень, за які у 2012 році знято фінансову відповідальність, є вичерпним. Так, згідно з листом ДПС від 02.08.2012 р. № 21000/7/17-12/7 у 2012 році мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій не поширюється на окремі види відповідальності за порушення чинного законодавства, що застосовується до фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку, зокрема, за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків єдиного податку, квартальних платежів та неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.

Попутно зазначимо, що згідно з п. 4 розд. ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 р. № 4834-VI не застосовуються адміністративні стягнення (штрафи), передбачені ст. 1641 КпАП за неправильність заповнення у 2012 році платниками єдиного податку книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат.

4. До податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених ПК на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій з урахуванням того, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення (п. 11 підрозд. 10 підрозд. ХХ ПК).

5. До 1 січня 2014 року не застосовуються штрафні санкції за неподання або порушення строку подання фізичними особами до органів державної податкової служби відомостей про зміну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (п. 14 підрозд. 10 підрозд. ХХ ПК).

6. Не застосовуються фінансові санкції за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому — четвертому календарних кварталах 2011 року до (п. 6 підрозд. 10 підрозд. ХХ ПК):

платників податку на прибуток підприємств;

— платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування. При цьому згідно з листом ВАСУ від 04.05.2012 р. № 1197/12/13-12 за відсутності відповідних обмежень у п. 6 підрозд. 10 розд. XX ПК установлене цією нормою звільнення повинно поширюватися на будь-які порушення податкового законодавства, вчинені особами, які раніше перебували на спрощеній системі оподаткування, а не лише на порушення цими особами правил справляння податку на прибуток

 

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

Згідно з ч. 1 ст. 9 КпАП адміністративна відповідальність передбачена за протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління. У таблиці нижче наведено штрафні санкції за порушення податкового законодавства, передбачені КпАП.

№ з/п

Вид податкових правопорушень

Норма КпАП

Відповідальність

у разі здійснення правопорушення вперше

у разі повторного вчинення правопорушення протягом року

1

Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій установленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачене законами України

Ст. 1631

Штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг
(від 85 до 170 грн.)

Штраф у розмірі від 10 до 15 нмдг
(від 170 до 255 грн.)

2

Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)

Ст. 1632

Штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг
(від 85 до 170 грн.)

Штраф у розмірі від 10 до 15 нмдг
(від 170 до 255 грн.)

3

Невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, уключаючи установи НБУ, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб органів ДПС

Ст. 1633

Попередження або штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг
(від 85 до 170 грн.)

Штраф у розмірі від 10 до 15 нмдг
(від 170 до 255 грн.)

4

Неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів, перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ та організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволене законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення органів ДПС за встановленою формою про доходи громадян посадовими особами підприємств, установ та організацій, а також громадянами — суб’єктами підприємницької діяльності

Ст. 1634

Попередження або штраф у розмірі від 2 до 3 нмдг
(від 34 до 51 грн.)

Штраф у розмірі від 3 до 5 нмдг
(від 51 до 85 грн.)

5

Неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку

Ст. 1641

Попередження або штраф у розмірі від 3 до 8 нмдг
(від 51 до 136 грн.)

Штраф у розмірі від 5 до 8 нмдг
(від 85 до 136 грн.)

6

Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного податку, або з підроб-леними чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів

Ч. 1 ст. 1645

Штраф у розмірі від 50 до 200 нмдг (від 850 до 3400 грн.) з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів

Штраф* у розмірі від 200 до 500 нмдг (від 3400 до 8500 грн.) з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів

* Така міра адмінвідповідальності застосовується і в разі здійснення правопорушення у великих розмірах. При цьому під великим розміром слід розуміти вартість алкогольних напоїв або тютюнових виробів, що у сто або більше разів перевищують нмдг (понад 1700 грн.).

7

Незаконне зберігання марок акцизного податку

Ч. 3 ст. 1645

Штраф у розмірі від 50 до 200 нмдг (від 850 до 3400 грн.) з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів

 

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК. Штрафні санкції, передбачені КК за порушення податкового законодавства, наведено в наступній таблиці.

№ з/п

Вид податкових правопорушень

Норма КК

Відповідальність

1

Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять до системи оподаткування, уведених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи або будь-якою іншою особою, зобов’язаною їх сплачувати, якщо такі діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів грошових коштів у значних розмірах*

Ч. 1 ст. 212

Штраф у розмірі від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років

* Під значним розміром грошових коштів слід розуміти суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які в тисячу та більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (нмдг) (примітка до ст. 212 КК). При цьому відповідно до ч. 5 підрозд. 1 розд. XX ПК, якщо норми законів містять посилання на нмдг, то для цілей застосування норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, сума нмдг встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 розд. IV ПК для відповідного року. Відтак, у 2013 році значним розміром вважається сума, що перевищує 573500 грн.

2

Такі самі діяння (див. п. 1), здійснені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів грошових коштів у великих розмірах*

Ч. 2 ст. 212

Штраф у розмірі від 2000 до 3000 нмдг (від 34000 до 51000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років

* Під великим розміром грошових коштів слід розуміти суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які у три тисячі та більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (нмдг). При цьому відповідно до ч. 5 підрозд. 1 розд. XX ПК, якщо норми законів містять посилання на нмдг, то для цілей застосування норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, сума нмдг встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 розд. IV ПК для відповідного року. Відтак, у 2013 році великим розміром вважається сума, що перевищує 1720500 грн.

3

Діяння, передбачені ч. 1 і 2 ст. 212 КК, здійснені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів грошових коштів в особливо великих розмірах*

Ч. 3 ст. 212

Штраф у розмірі від 15000 до 25000 нмдг (від 25500 до 425000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна

* Під особливо великим розміром грошових коштів слід розуміти суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що у п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (нмдг). При цьому відповідно до ч. 5 підрозд. 1 розд. XX ПК, якщо норми законів містять посилання на нмдг, то для цілей застосування норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень сума нмдг встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 розд. IV ПК для відповідного року. Відтак, у 2013 році особливо великим розміром вважається сума, що перевищує 2867500 грн.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі