Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Консервація основних засобів

Редакція ПК
Податковий кодекс Червень, 2013/№ 11
Друк
Стаття

Консервація основних засобів

У процесі своєї діяльності підприємство може зіткнутися із ситуацією, коли деякі об’єкти основних засобів з тієї чи іншої причини (сезонність робіт, економічна неефективність використання, призупинення діяльності тощо) тривалий час ним не експлуатуються. Часто в подібній ситуації доцільно такі невживані об’єкти основних засобів тимчасово «відправити у відпустку», тобто говорячи професійною мовою, провести їх консервацію. Санаторно-курортні умови їм, звичайно, не світять, але в активній діяльності підприємства вони деякий час участі не братимуть. Про процес консервації таких основних засобів , його документальний супровід, а також податковий і бухгалтерський облік ми й поговоримо в цій статті.

Наталія Чернишова, економіст-аналітик

 

Поняття консервації та порядок її проведення

 

Визначення поняття «консервації» і порядок її проведення наведено в Положенні № 1183. Обов’язковий характер цей нормативний документ має тільки для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також заснованих на державній власності. Для всіх інших суб’єктів господарювання він виступає тільки рекомендаційним орієнтиром. Проте у зв’язку з відсутністю іншого законодавчо закріпленого порядку проведення консервації, надалі при розгляді процедури консервації основних засобів (далі — ОЗ) спиратимемося саме на цей нормативний документ, окремі норми якого, вважаємо, можуть бути корисними для всіх суб’єктів господарювання. До речі, щодо добровільного характеру повного або часткового застосування норм Положення № 1183 іншими підприємствами висловився також Мінрегіонбуд у листі від 14.11.2012 р. № 7/15-18364.

Отже, відповідно до п. 2 Положення № 1183 консервація основних засобів* підприємств — це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання ОЗ підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

* Безпосередньо у Положенні № 1183 як у визначенні, так і далі за текстом, вживається словосполучення «основні фонди», проте на сьогодні таке поняття маловживане, тому далі у статті ми говоритимемо саме «основні засоби», вважаючи, що в цьому випадку ці два поняття тотожні.

Дещо з іншим формулюванням, але фактично з таким самим змістом, наводиться трактування терміна «консервація основних засобів підприємства» у п. 2.3 Методрекомендацій № 274, дія яких поширюється на державні підприємства і організації, підприємства і організації засновані на державній формі власності, де є частина державного майна, і які входять до сфери управління Мінпромполітики України, а також на концерни, компанії, об’єднання, які знаходяться у сфері управління Мінпромполітики України. Це визначення звучить таким чином: консервація основних засобів підприємств  — це комплекс заходів, які спрямовані на довгострокове (більше одного року, але не більше як три роки) зберігання ОЗ за умов падіння обсягу виробництва, у разі тимчасового припинення (скорочення) виробничої та іншої господарської діяльності, зниження (нижче 0,25) коефіцієнта використання основних засобів, нераціонального використання енергомістких технологічних процесів (виробництв, об’єктів) тощо, але з можливістю подальшого відновлення функціонування основних засобів.

Як бачимо, з наведених вище визначень, консервація ОЗ, щоб вважатися такою, має тривати не більше трьох років . Проте згадуючи, що Положення № 1183 Методрекомендації № 274, зауважимо, також) для більшості підприємств має тільки рекомендаційний характер, вважаємо, що для суб’єктів господарювання, для яких виконання його норм не є обов’язковим, строк консервації ОЗ може перевищувати зазначені в п. 2 Положення № 1183 граничні три роки. Поділяє нашу позицію і Мінрегіонбуд у зазначеному вище листі від 14.11.2012 р. № 7/15-18364. При цьому рішення про більш тривалий строк консервації рекомендуємо чітко обґрунтувати і закріпити документально, щоб убезпечити себе від можливих претензій податківців щодо необґрунтованого відображення в податковому обліку витрат на «надстрокове» утримання таких законсервованих ОЗ (детальніше про податковий облік витрат на утримання ОЗ, що перебувають на консервації, див. на с. 44 цього номера).

З визначень також випливає, що невикористання законсервованих ОЗ передбачає тимчасовий характер, тобто мається на увазі, що в майбутньому можливе відновлення їх функціонування .

Таким чином, проаналізувавши наведену інформацію, можна зробити висновок, що основна мета консервації ОЗ — забезпечити збереження окремих об’єктів ОЗ у період, коли з будь-яких об’єктивних причин вони не можуть бути ефективно використані, з можливістю відновлення їх експлуатації в майбутньому. Варто мати на увазі, що законодавство жодним чином не зобов’язує суб’єктів господарювання здійснювати консервацію ОЗ, якщо ті не бачать у цьому обґрунтованої для себе необхідності.

Зауважимо, що для об’єктів будівництва, будівництво яких здійснюється із залученням державних і змішаних інвестицій, передбачено окремий порядок проведення їх консервації та розконсервації, регламентований Положенням № 2. Для об’єктів, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, це Положення також має рекомендаційний характер.

Під час консервації та подальшої розконсервації ОЗ мають бути приведені у стан, який би забезпечував збереження технологічного обладнання, будівель і споруд, безпеку технічного персоналу та населення, а також охорону довкілля (п. 8 Положення № 1183).

Зверніть увагу на один важливий момент: проведення консервації об’єкта ОЗ не означає його переведення до складу невиробничих ОЗ. Розуміння цього особливо важливе для податкового обліку консервації ОЗ, на якому ми обов’язково зупинимося детальніше трохи далі (див. с. 43-45).

 

Документальне оформлення консервації

 

Як випливає з п. 7 Положення № 1183, для підприємств, що не є державними або стратегічно значимими, достатньою підставою для проведення консервації є рішення платника податків. Таке рішення може бути оформлене у вигляді наказу керівника, рішення загальних зборів акціонерів або засновників залежно від того, які правила щодо прийняття подібних рішень прописано в установчих документах суб’єкта господарювання. Хоча вважаємо, що в цілях обкладення податком на прибуток без наказу керівника підприємства все ж не обійтися. На цю думку нас наводить п. 146.18 ПК, відповідно до якого виведення з експлуатації будь-якого об’єкта основних засобів здійснюється за результатами консервації на підставі наказу керівника підприємства (це додатково підтверджується роз’ясненням податківців у ЄБПЗ).

Для підготовки обґрунтованих матеріалів щодо консервації ОЗ підприємства та тимчасового виведення їх з виробничого процесу на підприємстві утворюється комісія з питань проведення консервації ОЗ на чолі з керівником підприємства (головою виконавчого органу) (п. 10 Положення № 1183). Створення такої комісії оформляється відповідним наказом.

Після того, як рішення про консервацію об’єкта ОЗ прийняте і документально зафіксоване, і створено спеціальну комісію, п. 6 Положення № 1183 від державних і стратегічно значимих підприємств вимагає, а решті — рекомендує скласти проект консервації, який для останньої категорії підприємств підлягає затвердженню їх власником (власниками).

Згідно з п. 13 Положення № 1183 проект консервації складається з:

1) пояснювальної записки, в якій зазначаються:

— вид і річні обсяги продукції, що випускається на потужностях ОЗ підприємства, які підлягають консервації, вплив консервації ОЗ на такі показники діяльності підприємства, як виконання виробничих планів протягом терміну консервації, використання потужностей, ціноутворення, рентабельність, прибуток, реалізація, фінансове становище підприємства;

— порядок і графік виведення з виробничого процесу ОЗ підприємства та їх консервацію;

— тривалість консервації ОЗ підприємства;

— заходи щодо забезпечення безпеки робіт під час консервації та збереження законсервованих ОЗ протягом усього терміну консервації, а також суміжних об’єктів, на технічному стані яких можуть негативно позначитися наслідки консервації;

— план-графік розконсервації;

2) технологічної документації проведення консервації, якою визначаються технологічні процеси, за якими проводитиметься консервація ОЗ підприємства, обслуговування їх у законсервованому стані та розконсервація;

3) переліку робіт, ресурсів (матеріальних і трудових) та кошторису витрат, пов’язаних з проведенням консервації та розконсервації ОЗ підприємства (складається за формою, наведеною в додатку 2 до Положення № 1183).

Звичайно, складання проекту консервації для більшості підприємств має рекомендаційний характер, проте така процедура не буде зайвою для будь-якого підприємства, що проводить консервацію ОЗ, оскільки вона спрямована на організацію максимально точного обліку та планування подальшої діяльності підприємства. Крім того, таке документування в майбутньому може допомогти довести податковим перевіряючим, що проведення консервації було обґрунтованою необхідністю, а отже, вона має безпосередній зв’язок з його господарською діяльністю. Ураховуючи, що у своєму роз’ясненні, наведеному в ЄБПЗ у розділі 110.09.01, податківці також говорять про необхідність складання проекту консервації, причому без прив’язки до форми власності підприємства та його стратегічної значущості, вважаємо, що проведення такої про-цедури зайвим не буде ні для кого.

Не зашкодить підприємству і складання відомостей інвентаризації консервованих об’єктів та актів їх технічного стану, що є разом з проектом консервації частиною техніко-економічного обґрунтування доцільності подальшого тимчасового зупинення використання ОЗ.

За результатами аналізу техніко-економічного обґрунтування необхідності проведення консервації ОЗ та проекту консервації робочою комісією підприємства виноситься рішення шляхом складання Акта про тимчасове виведення ОЗ з виробничого процесу та їх консервації, форму якого наведено в додатку 1
до Положення № 1183. Якщо процес консервації супроводжується демонтажем об’єкта ОЗ або його частин, то це також бажано задокументувати, скориставшись типовою формою № ОЗ-5, затвердженою наказом № 352, підкоригувавши її під ситуацію, або ж склавши акт довільної форми.

Завершальним етапом у документуванні операції з консервації ОЗ згідно з п. 17 Положення № 1183 є складання Акта про прийняття ОЗ на консервацію, який для всіх «звичайних» підприємств затверджується власником (власниками) підприємства. Зазначений Акт складається після закінчення всіх робіт, пов’язаних з консервацією ОЗ. Наразі форму такого акта не розроблено, тому суб’єктам господарювання не залишається нічого іншого, як складати його в довільній формі або, як варіант, скористатися типовою формою № ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів», затвердженою наказом № 352.

 

Бухгалтерський облік операцій, пов’язаних із консервацією

 

Як відомо, основною «дороговказною зіркою» при обліку ОЗ є П(С)БО 7. Проте достатньої кількості інформації про «облікові» дії підприємства при проведенні консервації об’єктів ОЗ воно не має. Однак окремі норми, що регулюють цей процес, все ж таки є. Так, п. 23 П(С)БО 7 містить інформацію про необхідність тимчасового призупинення нарахування амортизації на час консервації об’єкта ОЗ.

Згідно з абз. 4 п. 29 П(С)БО 7 припинення амортизації ОЗ, у тому числі й унаслідок їх консервації, розпочинається з місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено їх консервацію. Це не стосується випадків, коли амортизація таких об’єктів ОЗ нараховувалася виробничим методом. За таких обставин нарахування амортизації припиняється з дати, наступної за датою початку робіт з консервації. Це зумовлено тим, що виробничий метод амортизації прив’язаний до обсягів продукції (робіт, послуг), що виробляється з використанням об’єкта ОЗ, отже, за відсутності виробничої діяльності на такому об’єкті амортизація за ним не нараховується.

При подальшій розконсервації об’єктів ОЗ нарахування їх амортизації поновлюється з місяця, наступного за місяцем, в якому вони знову вводяться в експлуатацію після консервації. Для об’єктів ОЗ, що амортизуються за виробничим методом, стартом відновлення нарахування амортизації є дата, що настає за датою початку використання такого об’єкта у виробничому процесі (абз. 3 п. 29 П(С)БО 7).

Зауважимо, що інший порядок обліку амортизації законсервованих об’єктів ОЗ наводиться в МСБО. У світлі наполегливого бажання законодавців наблизити облік за нацстандартами до міжнародних ідеалів, вважаємо, не зайвим буде зупинитися на цьому моменті. Так, параграф 55 МСБО 16 «Основні засоби» передбачає тільки два випадки припинення нарахування амортизації: або об’єкт ОЗ класифікують як утримуваний для продажу, або припиняють визнавати його активом. Якщо ж актив не використовується або вибуває з активного використання, то нарахування його амортизації продовжується і триває доти, доки він не буде повністю замортизованим. Для суб’єктів господарювання, які ведуть облік відповідно до міжнародних стандартів*, ця обставина призведе до виникнення податкових різниць, оскільки в податковому обліку, подібно до бухгалтерського обліку за нацстандартами, об’єкти ОЗ, що перебувають на консервації, не амортизуються (детальніше див. на с. 43-44). Це додасть клопоту бухгалтерам таких господарюючих суб’єктів. Не відобразиться це хіба що на об’єктах ОЗ, які амортизуються за виробничим методом, оскільки упродовж періоду їх невикористання амортизація в бухгалтерському обліку, що ведеться за міжнародними стандартами у тому числі, попросту дорівнюватиме нулю.

* Така можливість, а для деяких суб’єктів господарювання обов’язок, передбачена, зокрема, ст. 121 Закону про бухоблік.

Звертаємо увагу на те, що тимчасове виведення об’єктів ОЗ з експлуатації, пов’язане з їх консервацією, і припинення нарахування амортизації за ними не означає їх вилучення зі складу ОЗ. Отже, вони нарівні з експлуатованими об’єктами ОЗ мають обліковуватися на рахунку 10 «Основні засоби». Проте не зайвим буде виділити для обліку таких законсервованих ОЗ додаткові субрахунки другого порядку або принаймні вести окремий аналітичний облік. Зокрема, такий окремий облік знадобиться при заповненні Приміток до річної фінансової звітності (ф. № 5), затверджених наказом № 302, адже відповідно до п. 37.5 П(С)БО 7 інформація про залишкову вартість ОЗ, що тимчасово не використовуються (у тому числі унаслідок їх консервації), підлягає розкриттю в таких Примітках. Для цього у ф. № 5 передбачено довідковий рядок 263.

Крім того, п. 9 Методрекомендацій № 561 рекомендує виділити окрему групу в картотеці бухгалтерії для інвентарних карток обліку ОЗ, що перебувають на консервації (наприклад, «Об’єкти на консервації»).

Що стосується витрат на консервацію ОЗ, забезпечення їх належного стану в період тимчасового невикористання та подальшу розконсервацію, то у зв’язку з тим, що ні в операційній, ні у фінансовій, ні в інвестиційній діяльності підприємства такі ОЗ участі не беруть, відображати їх слід у складі інших витрат звичайної діяльності, тобто на однойменному субрахунку 977.

Можлива також ситуація, коли консервація об’єктів ОЗ є наслідком якоїсь надзвичайної події. У такому разі з облікової точки зору цього виду витрати мають бути віднесені на рахунок 99 «Надзвичайні витрати». Проте варто зауважити, що надалі в підприємства може виникнути запитання: куди діти суму таких «надзвичайних» витрат у Звіті про фінансові результати? Ця
проблема може виникнути у зв’язку з тим, що в новій формі Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), затвердженій наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. № 73, ані основного, ані додаткового рядка для надзвичайних витрат не передбачено**. Швидше за все, такі витрати доведеться відображати в ряд. 2270 «Інші витрати», куди, зауважимо, потраплять витрати «консерваційні», понесені під час звичайної діяльності.

** Зауважимо, що з «міжнародної» звітності така стаття витрат уже давно була вилучена.

 

Податковий облік операцій, пов’язаних із консервацією

 

Податок на прибуток

Податковий облік операцій, пов’язаних з консервацією, у частині податку на прибуток, благо, досить схожий з бухгалтерським. Перша подібність полягає в тому, що нарахування амортизації об’єктів ОЗ зупиняється на період їх виведення з експлуатації, у тому числі й унаслідок їх консервації, на підставі документів, що свідчать про виведення таких ОЗ з експлуатації (п.п. 145.1.2 ПК). Нагадаємо, що виведення будь-якого об’єкта ОЗ здійснюється за результатами консервації на підставі наказу керівника підприємства. Припиняється нарахування амортизації окремого об’єкта ОЗ з місяця, наступного за місяцем виведення такого об’єкта з експлуатації внаслідок консервації. Поновлюється нарахування амортизації за таким розконсервованим об’єктом ОЗ із місяця, наступного за місяцем його зворотного введення в експлуатацію (п. 146.15 ПК). Амортизації в такому разі підлягатиме вартість об’єкта ОЗ, що амортизується на момент його виведення з експлуатації. Зауважимо, незважаючи на те що в податковому обліку також передбачено можливість застосування виробничого методу нарахування амортизації, особливої дати початку та припинення нарахування амортизації в ПК, на відміну від П(С)БО 7, у разі його вибору підприємством не передбачено.

Зверніть увагу на те, що витрати на утримання ОЗ, що перебувають на консервації, не підлягають амортизації, а повністю включаються до складу «податкових» витрат за звітний період. Про це свідчить абз. 2 п. 144.2 ПК. Вважаємо, що до таких витрат належать не тільки витрати на безпосереднє утримання вже законсервованих об’єктів ОЗ, а й витрати на їх консервацію (наприклад, витрати на демонтаж обладнання, його перевезення, підготовку техдокументації тощо) і подальшу розконсервацію. Часткове підтвердження такої думки можна знайти в роз’ясненні податківців, наведеному в розділі 110.09.01 ЄБПЗ, в якому міститься такий висновок: «Витрати платника податку на утримання основних засобів під час консервації і на подальшу розконсервацію належать до складу витрат за відповідний звітний період». Як бачимо, у наведеній цитаті не згадуються витрати на безпосереднє проведення консервації ОЗ, проте оскільки вже податківці погодилися прийняти в когорту «податкових» витрат витрати на розконсервацію, то, вважаємо, логічним було б і «доконсерваційні» витрати відображати у складі таких. Сподіваємося, податківці будуть солідарні з нашою думкою.

Тепер зупинимося на такому важливому моменті, як облік тимчасово законсервованих об’єктів ОЗ при визначенні 10 % ремонтного ліміту. Нагадаємо, що згідно з п. 146.12 ПК до складу витрат може бути віднесено тільки ту суму витрат на ремонт і поліпшення об’єктів ОЗ, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ на початок звітного року. А пп. 144.1 і 146.11 ПК додають, що такі ОЗ мають підлягати амортизації. Сума, що перевищує 10 % ліміт, збільшує первісну вартість ОЗ, щодо якого здійснюється ремонт/поліпшення (п. 146.11 ПК).

Ураховуючи зазначене, напрошується висновок про те, що законсервовані ОЗ відповідають тим, які мають право брати участь у розрахунку 10 % ліміту. По-перше, можна визначити балансову вартість таких ОЗ. Вона дорівнюватиме тій, що значилася в обліку підприємства на момент виведення ОЗ з експлуатації унаслідок їх консервації. По-друге, такі ОЗ, на нашу думку, підлягають амортизації у принципі. Такий висновок базується на нашому переконанні в тому, що переведення ОЗ на консервацію і, відповідно, тимчасове припинення їх амортизації не означає, що такі ОЗ не підлягають амортизації — для них її нарахування тільки тимчасово припинене (п. 146.2 ПК). Звичайно, гарантувати, що податківці не чіплятимуться до подібного трактування визначення «ремонтного» ліміту, ми не можемо. Проте, якщо об’єкт ОЗ на початок року експлуатувався і на нього нараховувалася амортизація, а протягом цього року він був підданий консервації, то в суб’єкта господарювання є всі підстави включити його балансову вартість до розрахунку 10 % ремонтного ліміту, оскільки згідно з формулюванням п. 146.12 ПК у ньому бере участь сукупна балансова вартість усіх груп ОЗ на початок звітного року. Тут податківцям причепитися вже буде ні до чого.

Як ми вже зазначили, витрати на утримання ОЗ, що перебувають на консервації, а також, згідно з викладеною нами вище думкою, на їх консервацію і розконсервацію повністю включаються до складу витрат звітного періоду. Нішею обліку таких витрат будуть інші витрати (п.п. 138.12.1 ПК), які відповідно до п. 138.5 ПК визнаються витратами того звітного періоду, в якому їх було здійснено, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку. У декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженій наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. № 1213, для таких витрат призначено рядок 06.4 «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» і рядок 06.4.39 «Інші витрати господарської діяльності, до яких розділом III Податкового кодексу Україні прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат»
у додатку ІВ до неї.

 

ПДВ

Операція з проведення консервації ОЗ не потрапляє ні під визначення постачання товарів, наведене в п.п. 14.1.191 ПК, ні під визначення постачання послуг, що утримуються в п.п. 14.1.185 ПК. До інших операцій, що є відповідно до ст. 185 ПК об’єктом обкладення ПДВ, консервація ОЗ також не належить. Отже, податкові зобов’язання за операцією консервації ОЗ не нараховуються.

Немає підстав говорити і про нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі п.п. «в» п. 198.5 ПК, коли виробничі ОЗ переводяться до складу невиробничих. При розгляді поняття консервації та порядку її проведення ми звертали увагу на те, що проведення консервації ОЗ не означає їх виведення зі складу виробничих ОЗ. Річ у тім, що невиробничі ОЗ не беруть участі саме у виробничій (точніше, згідно з п. 144.3 ПК — господарській) діяльності, але водночас використовуються в діяльності невиробничій. Законсервовані ж ОЗ, такі, що раніше брали участь у виробничому процесі, тимчасово припиняють таку свою участь, але водночас не починають використовуватися в невиробничій діяльності. Вони на якийсь час фактично припиняють будь-яке функціонування, але при цьому не втрачають свого виробничого статусу. Більше того, після закінчення строку консервації передбачається відновлення їх експлуатації у виробничому процесі.

Що стосується податкового кредиту за операціями консервації ОЗ, забезпечення їх збереження та належного стану під час консервації, а також подальшої розконсервації таких ОЗ, то він відображається за звичайними правилами, передбаченими ст. 198 ПК. Головна умова віднесення ПДВ за такими операціями до складу податкового кредиту — намір платника податку використовувати законсервовані ОЗ в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності. Той факт, що такі ОЗ тимчасово не експлуатуються внаслідок їх консервації, не позбавляє платника податку права на податковий кредит з ПДВ, якщо в нього є наміри використовувати їх після розконсервації в господарській діяльності. Зауважимо, що платник ПДВ має право на відображення у своєму обліку податкового кредиту тільки за умови наявності правильно оформленої податкової накладної (п. 201.10 ПК).

 

Плата за землю

Проведення консервації нерухомих об’єктів ОЗ не призводить до автоматичної консервації землі, що знаходиться під такими об’єктами. Підтвердженням тому може служити п. 1 ст. 172 ЗК, згідно з яким консервації підлягають виключно деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я. Як бачимо, про консервацію земель, на яких розташовані законсервовані ОЗ у зазначеному пункті — жодного слова. Отже, такі землі не потрапляють під пільгові правила обкладення податком на землю законсервованих земель, передбачені п. 278.3 і п.п. 283.1.2 ПК. Звідси робимо висновок, що земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовано об’єкти ОЗ, що перебувають на консервації, сплачується в загальному порядку. Точно також на загальних підставах підлягає сплаті й орендна плата за земельні ділянки, зайняті законсервованими об’єктами нерухомості.

 

Сподіваємося, що після прочитання цієї статті, процес консервації ОЗ не викличе у вас труднощів ані з організаційного, ані з облікового боку. А якщо у когось усе ж залишилися якісь не до кінця зрозумілі моменти спробуємо розвія-ти такий туман нерозуміння шляхом розгляду числового прикладу.

 

Приклад. ТОВ «Афіна» прийняло рішення про тимчасову консервацію виробничого обладнання у зв’язку із зниженням економічної ефективності його використання. Таке рішення оформлено наказом керівника підприємства. Складено Акт про тимчасове виведення ОЗ із виробничого процесу та їх консервації й Акт про прийняття ОЗ на консервацію. Установлено строк консервації — 2 роки.

Первісна вартість обладнання — 218000 грн., ліквідаційна вартість — 15000 грн., сума нарахованого зносу — 152250 грн. Амортизація обладнання нараховується виробничим методом.

У зв’язку з консервацією обладнання, його утриманням і розконсервацією було понесено такі витрати:

— витрати на придбання пакувального матеріа-лу для зберігання обладнання — 420 грн. (у тому числі ПДВ — 70 грн.);

— оплата робіт з проведення консервації обладнання сторонньої організації — 1440 грн. (у тому числі ПДВ — 240 грн.);

— витрати на оплату праці працівнику підприємства, що здійснює охорону законсервованого обладнання — 12000 грн. (за весь період консервації);

— оплата пусконалагоджувальних робіт сторонньої організації — 3000 грн. (у тому числі ПДВ — 500 грн.).

У податковому та бухгалтерському обліку операції з консервації об’єкта ОЗ, його утримання та розконсервації буде відображено таким чином.

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет

кредит

сума,
грн

витрати,
грн

рядок у декларації з податку на прибуток і додатка
до неї

1

2

3

4

5

6

7

1

Відображено передоплату постачальнику за пакувальний матеріал

371

311

420,00

2

Відображено податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої податкової накладної

641

644

70,00

3

Отримано пакувальні матеріали від постачальника

201

631

350,00

4

Списано раніше нарахований податковий кредит з ПДВ

644

631

70,00

5

Відображено залік заборгованостей

631

371

420,00

6

Передано пакувальні матеріали із складу на упакування обладнання

977

201

350,00

350,00

06.4.39 додатка IВ

06.4 декларації

7

Відображено виконання робіт з консервації обладнання сторонньою організацією (підписано акт виконаних робіт)

977

631

1200,00

1200,00

06.4.39 додатка IВ

06.4 декларації

8

Відображено податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної

641

631

240,00

9

Відображено оплату робіт з проведення консервації обладнання

631

311

1440,00

10

Переведено обладнання до складу ОЗ, що перебувають на консервації

1041*
131

104
1311

218000,00
152250,00

З місяця, наступного за місяцем переведення обладнання до складу законсервованих ОЗ, нарахування амортизації цього обладнання зупиняється

11

Списано на фінансовий результат суму витрат з консервації обладнання

791

977

1550,00

12

Відображено нарахування заробітної плати працівнику, який здійснює охорону законсервованого обладнання**

977

661

12000,00

12000,00

06.4.39 додатка IВ

06.4 декларації

13

Відображено ЄСВ у частині нарахувань (ставка ЄСВ — 36,92 %)***

977

651

4430,40

4430,40

06.4.39 додатка IВ

06.4 декларації

14

Списано на фінансовий результат витрати на оплату праці та соціальні відрахування****

791

977

16430,40

15

Перераховано аванс організації, що здійснює пусконалагоджувальні роботи

371

311

3000,00

16

Відображено податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної

641

644

500,00

17

Відображено виконання пусконалагоджувальних робіт на підставі акта виконаних робіт

977

631

2500,00

2500,00

06.4.39 додатка IВ
06.4 декларації

18

Списано раніше нарахований податковий кредит з ПДВ

644

631

500,00

19

Відображено залік заборгованостей

631

371

3000,00

20

Списано на фінансовий результат суму витрат на виконання пусконалагоджувальних робіт

791

977

2500,00

21

Виведено обладнання зі складу ОЗ, що перебувають на консервації, і введено в експлуатацію

104
1311

1041
131

218000,00
152250,00

Із місяця, наступного за місяцем уведення обладнання в експлуатацію після консервації, поновлюється нарахування його амортизації. Недоамортизована частина вартості обладнання дорівнюватиме 50750 грн. (218000 грн. -  15000 грн. - 152250 грн.)

* Вважатимемо, що підприємство веде облік ОЗ, що перебувають на консервації, на спеціально введених субрахунках другого порядку.
** Нарахування та виплата заробітної плати мають здійснюватися щомісячно, проте для спрощення прикладу наводимо це однією операцією.
*** Оскільки утримання із заробітної плати працівника, за великим рахунком, не впливають на фінансовий результат діяльності підприємства, для спрощення прикладу відображати операції з їх нарахування та сплати ми не будемо.
**** Подібні витрати списуються на фінансовий результат того звітного періоду, в якому їх було здійснено. Для спрощення прикладу наводимо таке списання однією проводкою.

 

ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ЗК — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Наказ № 352 — наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95 р. № 352.

Наказ № 302 — наказ Мінфіну України «Про Примітки до річної фінансової звітності» от 29.11.2000 р. № 302.

П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.

Положення № 1183 — Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затверджене постановою КМУ від 28.10.97 р. № 1183.

Положення № 2 — Положення про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва, затверджене наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.10.2005 р. № 2.

Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну України від 30.09.2003 р. № 561.

Методрекомендації № 274 — Методичні рекомендації Мінпромполітики України про підготовку та розгляд матеріалів стосовно консервації основних засобів підприємств Мінпромполітики України, затверджені наказом Мінпромполітики України від 09.06.2004 р. № 274.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі