Про зміни податкового законодавства

ДПСУ АКЦЕНТУЄ УВАГУ НА НОВОВВЕДЕННЯХ 2013 РОКУ. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Лист Державної податкової служби України від 31.12.2012 р. № 12917/0/71-12/15-1317

«Про зміни податкового законодавства»

З метою належного адміністрування та своєчасного надходження до бюджету податку на прибуток підприємств Державна податкова служба України надає для використання в роботі інформаційний лист щодо прийнятих Верховною Радою України змін до податкового законодавства в частині оподаткування прибутку підприємств, які починають застосовуватися з 01.01.2013 р.

Так, набирають чинності такі зміни, внесені законодавчими актами до Податкового кодексу України (далі — Кодекс):

1. Закон України від 05.07.2012 р. № 5091-VI «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» (далі — Закон № 5091), яким підрозділ 10 розділу XX Кодексу доповнено пунктом 15.

Законодавчі зміни передбачають тимчасове, з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р., застосування для суб’єктів індустрії програмної продукції зниженої ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 5 відсотків від здійснення видів економічної діяльності.

Наразі зазначаємо, що суб’єкти індустрії програмної продукції можуть застосовувати особливості оподаткування податку на прибуток у разі здійснення видів економічної діяльності, визначених п. 1.5 п. 15 Закону № 5091*.

* Мається на увазі п.п. 1.5 п.15 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК. — Прим. ред.

При цьому суб’єкти індустрії програмної продукції з метою застосування особливостей оподаткування податку на прибуток повинні протягом попередніх чотирьох звітних (податкових) кварталів сукупно одночасно відповідати таким критеріям:

1) питома вага доходів суб’єкта від здійснення видів економічної діяльності має становити не менш як 70 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;

2) первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів суб’єкта перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

3) відсутність у суб’єкта податкового боргу;

4) щодо суб’єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Для отримання суб’єктом індустрії програмної продукції свідоцтва, яке даватиме йому право на застосування особливостей оподаткування, він має подати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву разом з фінансовою звітністю та копіями первинних документів, які мають бути засвідчені підписом платника податку або його посадовою особою.

Така заява подається керівником або представником юридичної особи — платника (з документальним підтвердженням особи та повноважень) не пізніш як за 30 календарних днів до початку звітного (податкового) кварталу, з якого зазначений суб’єкт передбачає отримати право на використання особливостей оподаткування.

Звертаємо увагу, що у разі відсутності підстав для відмови суб’єкту індустрії програмної продукції в реєстрації його як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, органи державної податкової служби мають включити його протягом 15 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви до реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції.

Водночас повідомляємо, що Державною податковою службою України розроблено проект форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації та свідоцтва про реєстрацію суб’єктів індустрії програмної продукції, які буде затверджено наказом Міністерства фінансів України.

На теперішній час відповідний проект погоджено Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва та найближчим часом Міністерством фінансів України буде подано Міністерству юстиції України для державної реєстрації*.

* Порядок ведення реєстру, форм реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації та свідоцтва про реєстрацію суб’єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, затверджений наказом Мінфіну від 14.01.2013 р. № 12. — Прим. ред.

Слід відзначити, що крім зазначених форм, наказом установлюватиметься порядок ведення реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, який передбачає механізм включення суб’єктів до цього реєстру, порядок його ведення та виключення з нього суб’єктів індустрії програмної продукції.

2. Закон України від 06.09.2012 р. № 5211-VI «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки» (далі — Закон № 5211), яким підрозділ 4 розділу XX Кодексу доповнюється новим п. 28.

Слід відзначити, що встановлені Законом № 5211 особливості оподаткування податком на прибуток підприємств застосовуватимуться до суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, які схвалені відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць».

Зазначені суб’єкти господарювання оподатковуються за ставкою, яка з 01.01.2013 р. по 31.12.2017 р. включно становитиме 0 відсотків, а з 01.01.2018 р. по 31.12.2022 р. включно — 8 відсотків.

Водночас податок на прибуток підприємств має обчислюватися з урахуванням таких особливостей:

1) під час нарахування амортизації основних засобів, що використовуються в період реалізації інвестиційного проекту та входять до груп 2 (капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом) і 3 (будівлі), може бути застосовано метод прискореного зменшення залишкової вартості, визначений розділом III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу;

2) сума отриманих податкових пільг з цього податку не може перевищувати обсягу інвестицій, що фактично здійснені таким суб’єктом;

3) ведення суб’єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти, окремого податкового обліку доходів та витрат, пов’язаних з отриманням прибутку від реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, що звільняються від оподаткування, який відповідає правилам, визначеним п. 152.11 ст. 152 Кодексу;

4) сплати податку на прибуток на загальних підставах за весь період реалізації інвестиційного проекту у разі, якщо протягом двох років з дня схвалення інвестиційного проекту не досягнуто критеріїв, установлених Законом, або в разі недотримання таких критеріїв упродовж подальшого строку його реалізації, або в разі відмови суб’єкта господарювання від реалізації інвестиційного проекту;

5) використання коштів, не сплачених до бюджету в результаті наданих пільг з цього податку, на цілі та в порядку, передбачені п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Для забезпечення реалізації положень Закону № 5211 Державною податковою службою України разом з Міністерством фінансів України розроблено проект порядку, який установлюватиме контроль за дотриманням суб’єктами господарювання — платниками податку на прибуток, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, положень Податкового кодексу України.

Після погодження цього проекту із зацікавленими центральними органами виконавчої влади його буде подано на розгляд та затвердження Кабінетом Міністрів України**.

** На момент відправки номера до друку вказаний порядок не було затверджено. — Прим. ред.

3. Закон України від 02.10.2012 р. № 5412-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань оподаткування» (далі — Закон № 5412), яким встановлено особливості оподаткування діяльності страховика, які полягають у такому.

Встановлено віднесення до доходів страховика, крім доходів, передбачених статтями 135 і 136 Кодексу, також доходів від страхової діяльності та порядок їх обчислення.

Також у зазначених змінах містяться особливості визначення об’єкта оподаткування від провадження страхової діяльності із страхування життя.

Ставка податку при здійсненні страхової діяльності юридичних осіб — резидентів встановлюється у таких розмірах:

3 відсотки — при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхової діяльності, визначеного п. 156.1 ст. 156 Кодексу;

0 відсотків — при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених підпунктами 14.1.52 та 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Водночас доводимо до відома, що наказом Міністерства фінансів України форма податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика буде приведена у відповідність*.

* Відповідний наказ Мінфіну від 05.12.2012 р. № 1281 набрав чинності 22.01.2013 р. (див. «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 3 (51), с. 5 — 6).— Прим. ред.

4. Стаття 39 Кодексу, яка визначає новий порядок застосування звичайної ціни, набирає чинності згідно з абзацом третім п. 1 розділу XIX Кодексу з 01.01.2013 р.

Так, ст. 39 Кодексу встановлено конкретні методи визначення звичайних цін, а саме: порівняльної неконтрольованої ціни; ціни перепродажу; «витрати плюс»; розподілення прибутку; чистого прибутку.

Установлено перелік офіційних джерел інформації для визначення звичайних цін.

Обов’язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, покладено на орган державної податкової служби. Водночас для обґрунтування відповідності ціни господарської операції рівню звичайної ціни платник податків зобов’язаний за запитом органу державної податкової служби обґрунтувати рівень договірних цін.

Важливою в цій статті є норма про те, що для товарів, раніше ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною продажу (поставки) на митній території України вважається ринкова ціна, але не нижче митної вартості товарів, з якої були сплачені податки та збори під час їх митного оформлення.

У разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов’язання, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

5. Закон України від 05.07.2012 p. № 5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», яким доповнено новими абзацами п. 57.1 ст. 57 розділу II та п. 2 підрозділу 4 розділу XX Кодексу щодо щомісячної сплати платниками податку на прибуток авансових внесків.

Так, зокрема, передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 млн грн.) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Актуальні питання щодо сплати платниками податку на прибуток авансових внесків висвітлені в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДПС України від 21.12.2012 р. № 1171**.

** Див. «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 3 (51), с. 7 — 11. — Прим. ред.

Заступник Голови А. Ігнатов

Коментар редакції

Лист, що коментується, без перебільшення є безпрецедентним явищем у роз’яснювальній роботі ДПСУ. Раніше подібного аналізу законодавчих змін станом на певну дату (початок року в цьому випадку) головне податкове відомство не практикувало, принаймні стосовно питань з обкладення податком на прибуток. А він був би не зайвим навіть у тому разі, якби робився хоч щороку (а особливо актуальним міг би стати станом на 01.04.2011 р. — дату набрання чинності розд. ІІІ ПК, який регулює порядок справляння податку на прибуток підприємств).

Одразу зазначимо, що перелік питань, наведених у листі, далеко не повний. Із ґрунтовним аналізом законодавчих нововведень з податку на прибуток ви мали змогу ознайомитись у першому випуску нашого видання в цьому році («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 1 (49), с. 4 — 11). Крім того, звертаємо вашу увагу на зміни стосовно обкладення податками (і не лише податком на прибуток) операцій із цінними паперами, які вступили в дію з 03.01.2013 р. одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» від 06.12.2012 р. № 5519-VI (див. «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 3 (51), с. 50 — 56).

Далі наведемо перелік матеріалів, які публікувались на сторінках газети «Податковий кодекс: консультації та коментарі» раніше і мають безпосереднє відношення до питань, розглянутих ДПСУ в листі, що коментується. При цьому робитимемо це в тому ж порядку, в якому головне податкове відомство зробило це в листі, що розглядається.

Як бачимо, більшості питань, що розглянуті в листі, що коментується, було приділено достатньо уваги на шпальтах нашого видання. Виняток становить хіба що друге питання, яке ми умовно назвали «Оподаткування суб’єктів, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки». На ньому зупинимося дещо детальніше.

Регламентуються вказані зміни Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки» від 06.09.2012 р. № 5211-VI (далі — Закон № 5211), який набрав чинності 01.01.2013 р.

Зважаючи на те, що цим Законом внесено зміни до розд. XX ПК (підрозд. 4 доповнено новим п. 29), то характер внесених змін є тимчасовим (адже в протилежному випадку було б змінено безпосередньо розд. ІІІ ПК, який регулює загальні моменти обкладення податком на прибуток, а не Перехідні положення ПК). Прямим тому підтвердженням є застосування до пільгової категорії платників таких ставок податку:

з 01.01.2013 р. по 31.12.2017 р. включно — 0 %,

з 01.01.2018 р. по 31.12.2022 р. включно — 8 %.

Як зазначається у п. 2 листа, що коментується, встановлені Законом № 5211 особливості оподаткування податком на прибуток підприємств застосовуються до суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки*, які схвалені відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» від 06.09.2012 р. № 5205-VI (далі — Закон № 5205), що набрав чинності 01.01.2013 р. Що ж передбачає подібне схвалення?

* Згідно зі ст. 2 Закону № 5205 пріоритетними галузями економіки є галузі, спрямовані на забезпечення потреб суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній екологічно чистій продукції, високоякісних послугах, які реалізують державну політику щодо розвитку виробничого та експортного потенціалу, створення нових робочих місць.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 5205 державна підтримка надається суб’єктам інвестиційної діяльності, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки. Такі проекти обов’язково повинні бути схвалені КМУ за поданням:

— спеціально уповноваженого органу при КМУ з питань надання державної підтримки суб’єктам інвестиційної діяльності, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки (далі — спеціально уповноважений орган при КМУ);

— Ради міністрів АР Крим;

— обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Повноваження Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій стосовно вказаного питання визначені у ст. 5 Закону № 5205. Вони, зокрема, передбачають:

1) розроблення та забезпечення виконання програм розвитку інвестиційної діяльності на території регіону;

2) відбір інвестиційних проектів для реалізації на території регіону, залучення інвестицій, створення максимально сприятливих умов для інвесторів;

3) розгляд за поданням представництв спеціально уповноваженого органу при КМУ при Раді міністрів АР Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних
адміністраціях інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки та внесення пропозицій КМУ про надання державної підтримки суб’єктам інвестиційної діяльності, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки;

4) сприяння в отриманні в установленому порядку дозвільних документів для початку реалізації інвестиційного проекту, вирішення поточних питань його реалізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 5205 інвестиційним проектом у пріоритетній галузі економіки вважається інвестиційний проект, що передбачається реалізувати на новоствореному або діючому підприємстві, на якому буде проведено реконструкцію або модернізацію (за обов’язкової умови виділення окремого структурного підрозділу, на якому буде реалізовуватися інвестиційний проект). Такий проект повинен одночасно відповідати ряду критеріїв, які різняться залежно від того, до якої категорії суб’єктів належить підприємство, що має намір його реалізувати.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону № 5205 інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, що передбачають використання державної підтримки, підлягають державній реєстрації спеціальним уповноваженим органом при КМУ у встановленому КМУ порядку (причому на момент відправки номера до друку відповідного порядку затверджено не було).

Державний реєстр таких проектів спеціально уповноважений орган при КМУ має розміщувати на своєму офіційному веб-сайті.

При цьому якщо протягом 2 років з дня державної реєстрації інвестиційного проекту не досягнуто необхідних критеріїв, строк дії державної реєстрації інвестиційного проекту припиняється. Тоді суб’єкт, що взявся реалізувати такий проект, зобов’язаний буде сплати податку на прибуток на загальних підставах за весь період реалізації інвестиційного проекту. Таке ж покарання чекає на суб’єктів господарювання у разі недотримання ними встановлених критеріїв упродовж подальшого строку реалізації проекту або в разі відмови суб’єкта від реалізації інвестиційного проекту.

Вимоги до інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, порядок їх відбору, схвалення та реєстрації також встановлює КМУ (чого він, знову ж-таки, не зробив на момент відправки номера до друку).

Тепер перейдемо до особливостей сплати податку на прибуток суб’єктами інвестиційної діяльності, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки. Таких у листі налічується 5, що відповідає вимогам Закону № 5211*. Розглянемо їх детальніше.

* У Законі міститься також п. 6, відповідно до якого порядок контролю за дотриманням норм п. 29 підрозд. 4 розд. ХХ ПК встановлюється КМУ, проте вказану норму не зовсім коректно відносити до особливостей обчислення податку на прибуток суб’єктами інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки.

Олександр Крук