Загальні положення про декларацію з ПДВ
Хто подає
Подання до контролюючих органів декларацій у порядку, установленому податковим законодавством, є одним з обов’язків платника податків (п.п. 16.1.3 ПК). Основне коло осіб, зобов’язаних подавати податкову декларацію з ПДВ до органів ДПС, можна знайти серед платників ПДВ, наведених у п. 180.1 ПК. Крім того, до нього примикають особи, які здійснюють операції, зазначені в ст. 208 ПК. Повний їх перелік наведемо нижче.
| № з/п | Платники ПДВ | Норма ПК | Примітка |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Особи з добровільною реєстрацією платником ПДВ | П.п. 1 п. 180.1 | Згідно зі ст. 182 ПК таким платником податку може бути будьяка особа (у тому числі платник єдиного податку груп 3 і 4 за ставкою 3 %, а також груп 5 і 6 за ставкою 5 %), яка не відповідає критеріям обов’язкової реєстрації, установленим ст. 181 ПК, у разі виявлення з її боку такого бажання, здійснення оподатковуваних операцій та подання відповідної заяви за формою № 1ПДВ, затвердженою наказом № 1394 (додаток 1 до наказу) |
| 2 | Особи з обов’язковою реєстрацією платником ПДВ | П.п. 2 п. 180.1 | Обов’язковій реєстрації підлягають особи, в яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі), нарахована (сплачена) такій особі впродовж останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 грн. (без ПДВ) (п. 181.1 ПК) |
| 3 | Особа, яка веде облік спільної діяльності без створення юрособи* | П.п. 4 п. 180.1 | Спільна діяльність — господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом загального контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними (п. 3 П(С)БО 12). |
| 4 | Особауправитель майна* | П.п. 5 п. 180.1 | Управитель майна веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном. Виняток становлять управителі майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону. |
| 5 | Особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна тощо | П.п. 6 п. 180.1 | Повний перелік таких осіб наведено в п.п. 6 п. 180.1 ПК. До них належать: особи, які здійснюють операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, кладів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, і майна, яке за правом спадкоємства або на інших законних підставах переходить у власність держави. Зазначені особи реєструються платниками ПДВ в обов’язковому порядку незалежно від того, чи досягли вони обсягів, установлених для обов’язкової реєстрації, а отже, і подають декларацію |
| 6 | Особа, уповноважена вносити ПДВ, що виникає внаслідок постачання послуг підприємствами залізничного транспорту за їх основною діяльністю* | П.п. 7 п. 180.1 | Підприємство залізничного транспорту доручає відособленим структурним підрозділам, які здійснюють постачання послуг і проводять розрахунки з постачальниками, ведення податкового обліку, у тому числі складання декларації з ПДВ. Такі декларації щомісячно подаються структурними підрозділами підприємству залізничного транспорту для складання зведеної податкової декларації та її подання до органу ДПС. У цьому випадку підприємствам слід керуватися Порядком № 187 |
| 7 | Особа — інвестор (оператор), яка веде окремий податковий облік, пов’язаний з виконанням угоди про розподіл продукції | П.п. 8 п. 180.1 | Порядок оподаткування інвестора під час виконання угоди про розподіл продукції регулюється розд. XVIII ПК. Зокрема, після реєстрації інвестора (оператора), на якого покладено ведення податкового обліку за угодою про розподіл продукції, як платника ПДВ інвестор зобов’язаний складати та подавати до органів ДПС декларацію з ПДВ. При цьому така декларація подається окремо від аналогічної декларації за результатами діяльності такого інвестора, не пов’язаної з виконанням угоди про розподіл продукції |
| 8 | Особи — не зареєстровані платниками ПДВ, які отримують послуги від нерезидентів, місце постачання яких перебуває на митній території України | Ст. 208 | Згідно з п. 208.4 ПК отримувач послуг, які поставляються нерезидентом, не зареєстрованим платником ПДВ, зобов’язаний подавати податкову звітність з ПДВ у вигляді розрахунку податкових зобов’язань (за формою згідно з наказом № 1492). Це не стосується тих випадків, коли отримувачем послуги, що поставляється нерезидентом на митній території України є резидент — інвестор, а послуга призначена для виконання угоди про розподіл продукції. ПДВ у такому разі не справляється (п. 337.2 ПК), відповідно підстав для подання розрахунку немає |
| * Якщо вона пройшла обов’язкову або добровільну реєстрацію платником ПДВ. | |||
Зазначимо, що крім наведених вище осіб, платниками ПДВ також є імпортери товарів (п.п. 3 п. 180.1 ПК), проте відповідно до п.п. 1.4.3 Положення № 1394 не зареєстровані платниками податків особи, які ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, сплачують податок під час митного оформлення та реєструватися платниками ПДВ не повинні, отже, обов’язок з подання ПДВдекларації на них не поширюється.
Звітні (податкові) періоди та строки подання декларації
Статтею 202 ПК передбачено два звітні (податкові) періоди:
1) календарний місяць;
2) календарний квартал.
Для більшості платників ПДВ базовим є місячний звітний (податковий) період. Квартальний період можуть обрати виключно такі платники ПДВ (п. 202.2 ПК):
— особи, які відповідно до п.п. «б» п. 154.6 ПК мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток (квартальний період для таких осіб може застосовуватися до 01.01.2016 р.);
— єдиноподатники, зареєстровані як платники ПДВ (платники ЄП 3 і 4 груп на ставці 3 %, платники ЄП 5 і 6 груп на ставці 5 %).
Крім того, ПК передбачено особливі періоди, пов’язані з моментом реєстрації/анулювання платника ПДВ:
1) якщо особа реєструється платником ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який починається з дня такої реєстрації та закінчується останнім днем повного календарного місяця. Вважаємо логічним, що якщо для платника ПДВ звітним (податковим) періодом є квартал, то декларація подається за підсумками кварталу, в якому відбулася його реєстрація. Раніше такий висновок випливав з роз’яснення податківців, наведеного в розділі 130.24 ЄБПЗ. Наразі це роз’яснення не є чинним, проте, на наш погляд, його застосування справедливе й зараз;
2) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, що починається з першого дня такого місяця та закінчується днем анулювання. Відповідно до роз’яснення, наведеного в розділі 130.24 ЄБПЗ, у разі такого анулювання реєстрації платника ПДВ зазначений платник зобов’язаний подати декларацію з ПДВ за останній податковий період упродовж 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ. Проте на практиці платники податків подають останню декларацію разом із заявою про анулювання, щоб виконати всі умови для анулювання, установлені ст. 184 ПК (див. п. 184.3 ПК), зокрема, підтвердити недосягнення 300тисячного обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців (п.п. «а» п. 184.1 ПК).
Строки подання декларації з ПДВ різняться залежно від установленого для осіб звітного (податкового) періоду. Так, місячні платники ПДВ зобов’язані подати декларацію протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Для квартальних же платників такий термін становить 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Якщо останній день строку подання декларації випадає на вихідний або святковий день, то граничний строк подання переноситься на перший операційний (банківський) день, наступний за таким вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПК).
Момент подання декларації за наявності особливих обставин представимо в таблиці.
| Обставина | Подання декларації | Нормативний документ | Примітка |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Перехід з місячного звітного (податкового) періоду на квартальний* | Декларація подається, починаючи з першого кварталу наступного календарного року | П. 3 розд. ІІ Порядку № 1492 | Для того, щоб перейти на квартальний звітний (податковий) період, платник податків повинен подати до органу ДПС разом з декларацією за останній звітний (податковий) період календарного року відповідну заяву** за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1492 і зробити про це відмітку у спеціальному полі декларації (див. таблицю після розділу III декларації) |
| * Для платників ПДВ, які мають право на такий перехід. | |||
| Квартальний платник ПДВ втрачає право на застосування ставки 0 % податку на прибуток, передбачене п.п. «б» п. 154.6 ПК | Декларація з ПДВ подається за результатами місячного звітного (податкового) періоду, починаючи з місяця, в якому втрачається право на застосування ставки 0 % податку на прибуток | П. 4 розд. ІІ Порядку № 1492 | Про перехід з квартального на місячний звітний (податковий) період платник ПДВ зобов’язаний зазначити у спеціальному полі декларації з ПДВ («Відмітка про перехід на місячний податковий період з потокового звітного (податкового) періоду») за результатами місяця, в якому здійснено такий перехід |
| Квартальний платник ПДВєдиноподатник переходить на загальну систему оподаткування | Декларація з ПДВ подається за результатами місячного звітного (податкового) періоду, починаючи з першого місяця переходу на загальну систему оподаткування | ||
У випадках, передбачених п. 102.6 ПК, граничні строки подання декларації можуть бути продовжені керівником податкового органу або його заступником за письмовим запитом платника податків. Це випадки, коли платник податків — фізична особа або посадова особа юридичної особи* перебували за межами України, у місцях позбавлення волі за вироком суду або мали обмежену свободу пересування, були визнані за рішенням суду безвісно відсутніми або перебували в розшуку. Порядок продовження строків установлено Порядком № 1044.
* Якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.
За неподання або несвоєчасне подання декларації платнику ПДВ загрожує штраф у розмірі 170 грн. — при першому порушенні, при повторному такому порушенні протягом року — 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПК).
Способи подання
Згідно з п. 49.3 ПК платник податків, у тому числі й ПДВ, на свій розсуд, якщо інше не передбачено ПК, може подавати декларацію одним з таких способів:
— особисто або через уповноважену на це особу;
— надсилати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
— засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Зупинимося на кожному зі способів детальніше.
Подання декларації особисто (через уповноваженого представника). Спочатку визначимося з тим, хто може бути уповноваженою особою платника податку при поданні податкової декларації. Відповідь на це запитання міститься в ЄБПЗ у розділі 020.02. Так, такою може бути особа (або декілька осіб), яка має право підпису відповідної податкової звітності для подання її до органу ДПС. Для фізичної особи — підприємця уповноваженою особою може виступати також фізична особа, яка має нотаріально завірену довіреність на представлення його інтересів у податкових органах та здійснення відповідних операцій.
Зауважимо, що податківці виступають проти подання податкової звітності посильними або кур’єрською службою (див. «Вісник податкової служби України», 2011, № 44, с. 11).
Надсилання декларації поштою. При виборі такого способу подання декларації потрібно мати на увазі, що вона має бути надіслана на адресу ДПС за місцем реєстрації платника поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку, установленого для подання декларації. Зауважимо, що податківці допускають можливість відправки декларації поштою пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання в тому випадку, якщо таку декларацію отримано податковим органом до закінчення таких граничних строків. Штрафні санкції в такому разі не застосовуються (див. відповідну консультацію в розділі 020.02 ЄБПЗ).
Порядок оформлення поштових відправлень зі вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій затверджено постановою КМУ від 28.06.97 р. № 799.
Якщо під час поштової доставки декларації сталася втрата або псування поштового відправлення чи затримка його вручення органу ДПС з вини оператора поштового зв’язку, платник податків у такому разі не несе відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) такої декларації. Проте в такій ситуації у нього виникає обов’язок направлення до органу ДПС другого примірника такої декларації (поштою або особисто — на вибір платника податків) разом з копією повідомлення про втрату або псування поштового відправлення протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення.
Зауважимо, що незалежно від факту втрати або псування поштового відправлення або затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену їм у такій декларації, упродовж законодавчо встановлених строків, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.
Два наведені вище способи передбачають подання декларації в паперовому вигляді. Далі зупинимося на порядку подання декларації в електронній формі.
Подання декларації засобами електронного зв’язку. Декларація в електронній формі подається за умови, що на такий електронний документ буде накладено електронний цифровий підпис (далі — ЕЦП), який має сертифікат відповідності, у порядку, визначеному Законом № 852, з урахуванням положень Закону № 851. Накладають ЕЦП за допомогою особистого ключа. На підтвердження правомочності ЕЦП платнику податків слід звернутися до будьякого акредитованого центру сертифікації ключів.
З інформацією про подання податкової звітності в електронному вигляді, програмним забезпеченням, переліком центрів сертифікації ключів, з якими ДПС уклала договір, можна ознайомитися на офіційному сайті ДПС (www.sts.gov.ua).
Декларація в електронній формі має бути подана платником ПДВ до органу ДПС не пізніше закінчення останньої години дня, в якому минає граничний строк подання такої декларації (п. 49.5 ПК).
Платники податку, які належать до великих і середніх суб’єктів підприємництва*, обов’язково подають податкові декларації до органу ДПС в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 49.4 ПК). Критерії, що відносять суб’єктів господарювання до великих і середніх, містяться в ч. 3 ст. 55 ГК.
* У ПК, як, власне, і в Порядку № 1492, замість словосполучення «суб’єктам підприємництва» вживається слово «підприємства», проте ГК у зв’язку із змінами, унесеними до нього Законом № 4618, розмежовує господарюючих суб’єктів саме на суб’єктів малого, середнього та великого підприємництва.
Декларація вважається прийнятою в таких випадках:
— за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація, і за бажанням платника податків на її копії відмітки (штампу) органу ДПС із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової накладної в разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу ДПС у разі надсилання податкової декларації поштою (п.п. 49.9.1 ПК);
— якщо орган ДПС з дотриманням вимог п. 49.11 ПК не надає платнику податку повідомлення про відмову у прийомі податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений ст. 49 ПК строк.
Склад і форма
Як ми писали в попередньому номері (див. «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 5 (53), с. 35), форма та склад звітності з ПДВ віднедавна зазнали деяких змін, привнесених наказом № 1342. У сьогоднішньому ж номері ми відтворимо повну картину того, що та в яких випадках повинні подавати платники ПДВ у складі своєї звітності з цього податку.
Декларація з ПДВ складається з таких елементів (п. 1 розд. V Порядку № 1492):
— вступна частина;
— службові поля;
— 4 розділи;
— обов’язкові додатки.
При цьому всі перелічені вище елементи заповнюються платником податку, крім розділу IV, який заповнюють працівники органу ДПС.
Нагадаємо, що до складу нової звітності з ПДВ входить всього одна декларація уніфікованої форми, єдиної для всіх платників ПДВ (як «звичайних», так і «спецрежимних»). Для ідентифікації платника ПДВ тепер призначено спеціальні поля вступної частини, в яких робиться відповідна відмітка. Так, нова декларація з ПДВ у вступній частині має такі поля для заповнення:
0110 — для всіх платників ПДВ;
0121 — для платників, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства;
0122 — для платників, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері лісового господарства;
0123 — для платників, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері рибальства;
0130 — для сільськогосподарських підприємств, які не обрали спеціальний режим оподаткування (п. 209.18 ПК);
0140 — для платників, які застосовують спеціальний режим оподаткування переробного підприємства.
При цьому декларацію з відміткою в полі 0110 подають всі без винятку суб’єкти господарювання, зареєстровані платниками ПДВ, незалежно від того, проводив такий платник господарську діяльність у звітному періоді чи ні (п. 5 розд. І, п. 13 розд. ІІІ Порядку № 1492). Якщо ж суб’єкт господарювання використовує будьякий із наведених спецрежимів, то крім звичайної декларації йому додатково необхідно подати декларацію з відміткою в полі, що відповідає такому спецрежиму (п. 6 розд. І Порядку № 1492). При цьому до такої декларації включаються тільки ті операції, що стосуються безпосередньо такого спецрежиму. «Спецрежимна» декларація також подається незалежно від наявності господарських операцій протягом звітного (податкового) періоду.
Основна частина декларації, як ми вже зазначили, складається з 4 розділів, нижченаведені 3 з яких заповнюються безпосередньо самим платником податку:
Розділ І — «Податкові зобов’язання»;
Розділ ІІ — «Податковий кредит»;
Розділ ІІІ — «Розрахунки за звітний період».
Порядок заповнення кожного з цих розділів детально розглянуто далі в цьому номері.
Наразі декларація з ПДВ має 9 додатків, що заповнюються та подаються до органів ДПС певними платниками в певних ситуаціях. Розглянемо їх далі в таблиці.
| Додаток | Назва додатка | Декларації, до яких можуть подаватися | Випадки, в яких подається | Рядки декларації, до яких подається* |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Д1 | Розрахунок коригування сум ПДВ | До всіх (0110, 0121 — 0123, 0130, 0140) | Подається, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будьяка зміна суми компенсації їх вартості, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг та суми попередньої оплати | Ряд. 8.1, 8.1.1, 16.1, 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3 |
| Д2 | Довідка про залишок суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду | Тільки до загальної (0110) | Подається, якщо залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду, після вирахування з нього бюджетного відшкодування, заявленого у звітному (податковому) періоді, залишається не повністю погашеним. Подається навіть тими платниками податків, які відповідно до п. 200.5 ПК не мають права на бюджетне відшкодування | Ряд. 22 |
| Д3 | Розрахунок суми бюджетного відшкодування |
| Подається, якщо платник ПДВ має право на бюджетне відшкодування та не потрапляє під обмежувальні критерії п. 200.5 ПК | Ряд. 23 |
| Д4 | Заява про повернення суми бюджетного відшкодування | Подається, якщо платник ПДВ має право на бюджетне відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку | Ряд. 23.1 | |
| Д5 | Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів | До всіх (0110, 0121 — 0123, 0130, 0140) | Подається всіма платниками ПДВ, які здійснюють операції з контрагентами, у результаті яких у них виникають податкові зобов’язання або податковий кредит | Ряд. 1, 10, 14.1, 15 |
| Д6 | Довідка | Подається в разі наявності операцій, що не є об’єктом оподаткування; операцій, звільнених від оподаткування; операцій з постачання послуг з місцем постачання за межами митної території України; з постачання товарів/послуг у підприємств та організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів, до яких застосовується пільговий режим оподаткування | Ряд. 3, 4, 5 | |
| Д7 | Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях | Подається в разі придбання (виготовлення, будівництва, споруди, створення, ввезення) з ПДВ товарів/послуг та необоротних активів, частково використовуваних в оподатковуваних операціях, а частково в необ’єктних, та звільнених від оподаткування, та не оподатковуваних ПДВ | Ряд. 15, 16.4, 16.6 | |
| Д8 | Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) | Подається, якщо постачальник товарів/послуг відмовляється надати податкову накладну або ним порушено порядок заповнення та порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних | — | |
| ДС9 | Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг | До «спецрежимних» (0121, 0122, 0123, 0130) | Подається «спецрежимними» підприємствами, які разом із сільськогосподарськими товарами/послугами здійснюють реалізацію інших товарів (надання інших послуг) та мають необхідність у розрахунку сільгоспчастки | — |
* У разі заповнення таких рядків.
Детальніше порядок заповнення кожного додатка буде розглянуто далі в цьому номері.
Вимоги до заповнення
Для того, щоб податкова звітність вважалася податковою декларацією та була прийнята податковим органом і зареєстрована в базі даних адресата звітності (БДАЗ) з унесенням до неї відповідних показників, мають бути дотримані законодавчі вимоги щодо її складання. Основні вимоги до складання декларації наведено у ст. 48 ПК і Порядку № 1492, а додаткові та уточнюючі моменти, не висвітлені такими документами, можна знайти в ЄБПЗ у розділі 020.02 і 130.25 (див. http://sts.gov.ua/ebpz/) та листах ДПС.
Перше, про що варто зазначити, це те, що декларація з ПДВ заповнюється без наростаючого підсумку, тобто за кожен звітний (податковий) період окремо.
При заповненні декларації в паперовій формі варто мати на увазі, що інформація до неї має бути внесена так, щоб забезпечити збереження записів і вільне прочитання тексту (цифр) упродовж установленого строку зберігання звітності. У незаповнених рядках такої декларації має бути проставлено прокреслення.
Усі показники в декларації проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Згідно з п. 7 розд. ІІІ Порядку № 1492 в колонці А у всіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без ПДВ, а в колонці Б зазначається безпосередньо сума ПДВ, що, втім, видно з найменування колонок самої декларації.
Мову заповнення декларації прямо не зазначено в нормативних документах. Проте органи ДПС давали свого часу з цього приводу роз’яснення в ЄБПЗ (підкатегорія 020.02). Так, посилаючись на Закон про мови* та Конституцію, податківці приписували подавати звітність до податкових органів (у тому числі в електронному вигляді на адресу центру обробки електронних звітів) українською мовою, оскільки, згідно із зазначеними документами, українська мова, як державна, є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади.
* Наразі втратив чинність.
Пункт 9 розд. ІІІ Порядку № 1492 визначає коло осіб, якими має бути підписано декларацію. Так, декларація підписується:
а) для юридичної особи:
— керівником платника податку або уповноваженою особою;
— особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання декларації.
У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така декларація підписується тільки таким керівником. Таким чином, якщо штатним розписом не передбачено посаду головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання декларації здійснюється безпосередньо керівником, така декларація підписується тільки у графі «керівник», а у графі «головний бухгалтер» проставляються прокреслення** (див. роз’яснення в ЄБПЗ, розділ 020.02).
** Така форма підпису не може використовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, і в бюджетних установах.
Достатнім підтвердженням достовірності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі в паперовій формі або наявність в електронному документі ЕЦП платника податку*** (абз. 2 п.п. 48.5.1 ПК).
б) для фізичної особи — платника податків — безпосередньо такою фізособою або його законним представником;
в) для договорів спільної діяльності або управління майном — особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації відповідно до таких договорів;
г) для угод про розподіл продукції — особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації інвестора (оператора), який веде окремий податковий облік, пов’язаний з виконання такої угоди.
*** Таким чином, виходячи з положень ПК, податкова декларація не може бути підписана за допомогою використання факсиміле. Це, у тому числі, підтверджується листом ДПСУ від 14.03.2012 р. № 9499/К/10-1115/1139.
