Заповнення декларації з ПДВ

01

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ
З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

011

Звітна

012

Звітна нова

0110

Загальна

0121

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства

0122

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері лісового господарства

0123

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері рибальства

0130

Сільськогосподарське підприємство, яке не обрало спеціальний режим оподаткування (пункт 209.18 статті 209 розділу V Кодексу)

0140

Спеціальний режим оподаткування переробного підприємства

07

ознака підприємства суднобудування

08

ознака підприємства літакобудування

09

ознака постачання в межах угод про розподіл продукції

10

ознака підприємства (організації) інвалідів

Код рядка
(код додатка)

Назва рядка/що в ньому відображається

1

2

I. Податкові зобов’язання

1/Д5

Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів

Як зазначено в п. 3.2 розділу V Порядку № 1492, в ряд. 1 декларації відображаються операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за основною ставкою, тобто за ставкою 20 % (з 01.01.2014 р. — 17 %), здійснені на митній території України, і ті, місце постачання яких згідно зі ст. 186 ПК визначено на митній території України.
Таким чином, до цього рядка мають потрапити всі здійснені у звітному періоді операції, які одночасно відповідають наступним умовам:
1. Підпадають під визначення «постачання товарів» (наведено в п.п. 14.1.191 ПК) і «постачання послуг» (п.п. 14.1.185 ПК).
2. Місце постачання товарів/послуг, визначене за правилами ст. 186 ПК, знаходиться на території України.

1/Д5

3. Обкладаються за основною ставкою, тобто за ставкою 20 %.
У зв’язку з цим, крім «традиційного» постачання товарів/послуг, в ряд. 1 декларації мають бути відображені наступні операції:
— безоплатна передача товарів/послуг (згідно з п.п. «в» п.п. 14.1.185, п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПК такі операції прирівнюються до постачання товарів/послуг) за умови, що постачання таких товарів/послуг оподатковується за ставкою 20 %;
— постачання товарів/послуг у межах бартерних операцій (пп. 14.1.191, 14.1.185 ПК);
— передача об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендатору (п.п. «а» п.п. 14.1.191, п.п. «а» п. 185.1 ПК);
— передача товарів/послуг як внесок у спільну діяльність без створення юрособи (п.п. «г» п.п. 14.1.185, п.п. «г» пп. 14.1.191, 196.1.7 ПК);
— передача товарів/послуг за договорами комісії (консигнації), доручення, довірчого управління (п.п. «е» п.п. 14.1.191, п. 189.4 ПК);
До цього рядка також потрапляють операції, що не пов’язані з постачанням товарів/послуг покупцям. Зокрема:
— передача товарів/послуг, при придбанні яких суми ПДВ було включено до податкового кредиту, у межах балансу для використання не в господарській діяльності або в неоподатковуваних або звільнених від обкладення ПДВ операціях (п.п. «в» п.п. 14.1.191, пп. 189.1, 198.5 ПК);
— перевищення звичайної ціни (для імпортованих товарів — митної вартості) над договірною (контрактною) вартістю (п. 188.1 ПК)
— визнання умовного постачання товарів/послуг і необоротних активів, щодо яких було відображено податковий кредит, при анулюванні реєстрації платника ПДВ (п. 184.7 ПК);
— ліквідація необоротних активів за самостійним рішенням платника (п.п. «д» п.п. 14.1.191, п. 189.9 ПК).
До цього рядка також потраплять постачання послуг, наданих нерезиденту, якщо місце постачання таких послуг згідно зі ст. 186 ПК знаходиться на митній території України.
У колонці А ряд. 1 відображають обсяги постачань без ПДВ, у колонці Б — суму ПДВ.
Для заповнення ряд. 1 використовуються дані гр. 8 (для заповнення колонки А), і дані гр. 9 розділу I Реєстру. Але «сліпо» перенести підсумкові суми з цих граф до рядка 1 не можна. Адже, якщо, наприклад, у звітному періоді було повернення товару і постачальник зменшив у зв’язку з цим свої податкові зобов’язання, то підсумкова сума податкових зобов’язань з ПДВ у гр. 9 розділу I Реєстру буде відображено вже за вирахуванням повернення, а в декларації до рядка 1 сума ПДВ має потрапити без такого вирахування, оскільки такий «мінус» буде показано окремо — у ряд. 8.1 декларації. Також із граф 8 і 9 розділу I Реєстру слід вилучити нарахування податкових зобов’язань з послуг, отриманих від нерезидентів, місце постачання яких знаходиться на митній території України (що потрапляють до рядка 7 декларації; у Реєстрі відображаються на підставі податкової накладної із зазначенням типу причини 14 — ПНП14).
Сільгоспдекларації. У рядку 1 зазначаються:
— у деклараціях 0121 — 0123 — виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах;
— у декларації 0130 — виключно операції сільськогосподарських підприємств, які відповідають критеріям, визначеним ст. 209 ПК, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності, передбаченого ст. 209 ПК, з постачання молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочних продуктів, молочної сировини та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах;
— у декларації 0140 — виключно операції переробних підприємств за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, виготовлені з поставлених молока або м’яса в живій вазі, власно вироблених сільськогосподарськими підприємствами, визначеними розд. V ПК, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами — підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розд. V ПК.
! При заповненні ряд. 1 подається додаток Д5 (із заповненим розділом I), в якому обсяги постачань товарів/послуг наводяться в розрізі контрагентів

2

Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою:

У рядку 2 відображаються обсяги постачання, що обкладаються ПДВ за ставкою 0 %. При цьому окремо показуються:
— операції з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за ставкою 0 % згідно з п.п. 195.1.1 ПК (рядок 2.1);
— інші операції, що обкладаються за ставкою 0 % (рядок 2.2)

2.1

Операції з вивезення товарів за межі митної території України

У декларації 0140 рядок 2.1 не заповнюється, оскільки відповідно до п.п. 5 п. 1 підрозд. 2
розд. XX ПК переробне підприємство операції з вивезення за межі митної території України продукції у митному режимі експорту відображає у декларації 0110

У цьому рядку декларації 0110 відображаються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України (так тепер у декларації названо експорт), що оподатковуються за ставкою 0 %.
Зазначимо, що відповідно до п.п. 195.1.1 ПК товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України. При цьому згідно з п. 30 і 31 Положення № 450 з метою підтвердження фактичного вивезення товарів за межі митної території України експортер повинен подати митному органу яким оформлено відповідну митну декларацію:
1) заяву про надання підтвердження фактичного вивезення експортованих ним товарів за межі митної території України (складається в довільній формі);
2) оригінал п’ятого основного аркуша («примірник для декларанта») митної декларації за формою МД­2 (аркуша митної декларації з позначенням «3/8» та у разі використання інших відповідних аркушів цієї митної декларації — доповнення форми МД­6, додаткові аркуші форми МД­3 або специфікація форми МД­8 та аркуші коригування).
Митний орган розглядає заяву протягом 5 робочих днів і, за умови відсутності зауважень, робить на наданому йому п’ятому основному аркуші («примірник для декларанта») митної декларації форми МД­2 (аркуші МД з відміткою «3/8») запис «Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» або «Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в обсязі (зазначається кількість і номери товарів у декларації)» із зазначенням дати фактичного вивезення. Ця дата й буде датою виникнення податкових зобов’язань. Якщо митне оформлення товарів здійснювалося з використанням електронної митної декларації, то згідно з п. 32 Положення № 450 повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, засвідчене електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи Держмитслужби, надсилається Держмитслужбою ДПС не пізніше наступного робочого дня після внесення посадовою особою митного органу в пункті пропуску через державний кордон до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів інформації про вивезення товарів за межі митної території України.
Таким чином, експортна операція відображається в декларації того звітного періоду, в якому фактично здійснено вивезення товарів, що підтверджено відміткою в митній декларації. Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкових зобов’язань платника податку (п. 187.11 ПК), тому суми передоплати, отримані від покупця­нерезидента, у рядку 2.1 не відображаються.
У ряд. 2.1 відображається й експорт товарів, операції з постачання яких звільнено від оподаткування на митній території України згідно зі ст. 197 ПК. А все тому, що згідно з п. 195.2 до операцій з експорту товарів, звільнених від оподаткування на митній території України, також застосовується нульова ставка.
А ось експортні постачання товарів, нульова ставка до яких не застосовується, і які повністю звільняються від оподаткування на підставі п. 210.7 ПК, пп. 15, 16 і 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПК, у ряд. 2.1 не відображаються. Їм місце в рядку 5 декларації.
У колонці А ряд. 2.1 зазначаються обсяги експортних операцій (база оподаткування). При цьому нагадаємо, що база оподаткування при здійсненні експортних операцій визначається в загальному порядку згідно з п. 188.1 ПК — виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. При визначенні бази оподаткування необхідно виходити з курсу НБУ, що діяв на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, тобто на дату оформлення митної декларації з відміткою митного органу про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.
У колонці Б ряд. 2.1 у самій формі декларації проставлено 0 (нуль), оскільки операція обкладається за ставкою 0 %.

Для заповнення ряд. 2.1 використовуються дані з гр. 12 розділу I Реєстру.
! Якщо заповнено ряд. 2.1, платник зобов’язаний додати до декларації оригінали митних декларацій (примірники декларанта) (п. 18 розд. III Порядку № 1492)

Якщо звітність з ПДВ подається в електронному вигляді, то оригінали митних декларацій (примірник декларанта) платники подають окремо в порядку, передбаченому для подання податкової звітності в паперовому вигляді (абз. 2 п. 18 розд. III Порядку № 1492).
Якщо вивезення товару за межі митної території України оформлено електронною митною декларацією, то така електронна митна декларація подається органам ДПС безпосередньо органом митної служби (абз. 3 п. 18 розд. III Порядку № 1492). Тобто подавати паперові копії електронних митних декларацій як додаток до декларації платнику ПДВ у цьому випадку не потрібно

2.2

інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою

Тут відображаються інші операції, що обкладаються ПДВ за ставкою 0 %, а саме:
— операції з постачання товарів, перелічених у п.п. 195.1.2 ПК (зокрема, для заправки або забезпечення морських суден, що використовуються за межами територіальних вод України, і повітряних суден, що виконують міжнародні рейси; постачання товарів магазинами безмитної торгівлі);
— операції з постачання послуг, перелічених у п.п. 195.1.3 ПК (зокрема, міжнародні перевезення пасажирів, багажу та вантажів; роботи з рухомим майном, тимчасово ввезеним на митну територію України, обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси);
— операції в межах міжнародної технічної допомоги з перетворення Чорнобильської АЕС на екологічно безпечну систему (п. 211.1 ПК);
— операції з постачання товарів (крім підакцизних) та послуг (крім лотерей, розважальних ігор та посередницьких послуг), які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів. Ця пільга діє до 1 січня 2015 року (п. 8 підрозд. 2 розд. XX ПК).
Такі операції має бути відображено в декларації того звітного періоду, на який припадає виникнення податкових зобов’язань. Податкові зобов’язання за такими операціями виникають за звичайним правилом першої події (п. 187.1 ПК).
При заповненні ряд. 2.2 використовуються показники гр. 10 розділу I Реєстру податкових накладних

3/Д6

Операції, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу)

Як випливає з назви цього рядка, у ньому повинні відображатися «необ’єктні» операції. При цьому йде відсилання до ст. 196 ПК. Але тут потрібно пам’ятати, що в цьому рядку відображаються не всі зазначені у ст. 196 ПК операції, а тільки ті, що підпадають під визначення постачання товарів/послуг. На це ж вказують і норми абз. 2 п. 3.1 розд. V Порядку № 1492:
«При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний період платник зобов’язаний ураховувати значення терміна «постачання товарів» відповідно до вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу та значення терміна «постачання послуг» згідно з вимогами підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу».
Крім того, за вимогами п. 3.4 розд. V Порядку № 1492 рядок 3 заповнюється платником, якщо платник здійснює такі операції як частину в загальному обсязі постачання та зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до вимог ПК.
Тому, наприклад, передача об’єкта в оперативну оренду (п.п. 196.1.2 ПК) не відображатиметься в ряд. 3 декларації, з тієї причини, що така операція не вважається постачанням.
Відображати «необ’єктні» операції в ряд. 3 потрібно в тому звітному періоді, в якому оформлено документ, що засвідчує факт постачання товарів/послуг. Пояснюється це тим, що при отриманні попередньої оплати ще немає операції з постачання, а застосовувати при цьому правило першої події, передбачене ст. 187 ПК, немає підстав, тому що ця стаття визначає порядок визначення дати виникнення податкових зобов’язань, а за цими операціями податкові зобов’язання не виникають.
При заповненні ряд. 3 декларації використовуються дані графи 11 розділу I Реєстру. Причому дані з гр. 11 Реєстру переносяться до рядка 3 декларації вибірково — відбирається тільки частина операцій, що не є об’єктом оподаткування. Нагадаємо, що в Реєстрі «необ’єктні» операції відображаються на підставі документів бухгалтерського обліку. У графі 4 Реєстру при цьому ставиться позначка «БО».
! При заповненні цього рядка подається додаток Д6 із заповненою таблицею 1

4/Д6

Операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України

Рядок 4 може заповнюватись лише у декларації 0110

4/Д6

Тут відображається обсяг операцій з постачання послуг (як резидентам, так і нерезидентам), місце постачання яких згідно зі ст. 186.2 і 186.3 ПК знаходиться за межами митної території України.
Так, у цьому рядку відображаються:
1) надані резиденту/нерезиденту послуги:
— пов’язані з рухомим майном (п.п. 186.2.1 ПК), якщо фактичне місце їх постачання — за межами України;
— пов’язані з нерухомим майном, якщо фактичне місцезнаходження нерухомого майна — за межами України (п.п. 186.2.2 ПК);
— послуги у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інші подібні послуги, якщо місце фактичного їх надання — за межами України (п.п. 186.2.3 ПК);
2) надані нерезиденту послуги, зазначені в п. 186.3 ПК (зокрема, транспортно­експедиторські, рекламні, консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні послуги, послуги з постачання та тестування програмного забезпечення тощо).
У назві цього рядка зазначено, що в ньому також відображаються операції з постачання послуг за межами митної території України. Проте зазначимо, що місце постачання послуг має визначатися тільки за правилами, установленими ст. 186 ПК, і не завжди послуга, поставлена за межами України, матиме місце постачання за межами митної території України в розумінні ст. 186 ПК. Тому формулювання, наведене в назві рядка, не відповідає вимогам законодавства.
Відображати операції з постачання послуг, місце постачання яких перебуває за межами митної території України, в ряд. 4 потрібно в тому звітному періоді, в якому оформлено документ, що засвідчує факт постачання послуг.
При заповненні ряд. 4 використовують показники графи 13 розділу I Реєстру.
! При заповненні цього рядка подається додаток Д6 із заповненою таблицею 2

5/Д6

Операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))

Як зазначено в самій назві рядка, тут фіксують обсяг операцій:
1) звільнених від ПДВ відповідно до ст. 197 ПК;
2) тимчасово звільнених від ПДВ згідно з підрозд. 2 розд. XX ПК (до них, наприклад, належать операції з постачання програмної продукції);
3) звільнених від ПДВ згідно з міжнародними договорами (угодами).
Для заповнення ряд. 5 декларації використовують дані гр. 11 розділу I Реєстру — відбирається тільки частина пільгованих операцій, тобто звільнених від оподаткування.
! При заповненні цього рядка подається додаток Д6 із заповненою таблицею 3

6

Загальний обсяг постачання (сума значень з 1­го до 5­го рядка колонки А)

Цей рядок має довідковий характер. У ньому зазначається загальний обсяг операцій, що обкладаються та не обкладаються ПДВ. Значення, що відображається в колонці А зазначеного рядка, визначається так:
ряд. 6 = ряд. 1 + ряд. 2.1 + ряд. 2.2 + ряд. 3 + ряд. 4 + ряд. 5.
Заповненню за рядком 6 підлягає тільки колонка А. Порівняти її значення з будь­якою підсумковою сумою з граф Реєстру не вийде

6.1

з рядка 6 — загальний обсяг операцій звітного періоду, що є об’єктом оподаткування (рядок 1 + рядок 2.1 + рядок 2.2 + рядок 5) колонки А

У рядку 6.1 наводиться обсяг операцій, що є об’єктом оподаткування звітного періоду. Значення, що фіксується в цьому рядку, визначається відповідно до алгоритму, наведеного в її назві, та дорівнює сумі рядків декларації:
ряд. 1 + ряд. 2.1 + ряд. 2.2 + ряд. 5 колонки А.
Розрахована величина застосовується при розрахунках загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню

7

Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України

Рядок 7 може заповнюватись лише у декларації з позначкою «0110».
У деклараціях 0121 — 0123/0130/0140 рядок 7 не заповнюється, оскільки податкові зобов’язання, що виникають при отриманні послуг від нерезидента на митній території України, не відносяться до податкових зобов’язань, що відображаються у вказаних деклараціях.

7

У цьому рядку зазначаються обсяги послуг, отриманих від нерезидента, якщо місце постачання таких послуг перебуває на митній території України. Місце постачання послуг визначається за правилами, установленими ст. 186 ПК. Відповідно оподатковуваними можуть виявитися і ті послуги, що фактично поставляються за межами митної території України. Наприклад, при отриманні від нерезидента консультаційних, рекламних, інжинірингових та інших послуг, перелічених у п. 186.3 ПК (незалежно від того, фактично вони поставлені на митній території України чи за її межами), отримувач­резидент має нарахувати податкові зобов’язання, оскільки місцем їх постачання є місце, де отримувач таких послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, — а це митна територія України.
Нагадаємо, що згідно зі ст. 208 ПК при отриманні від нерезидента, який не має в Україні представництва, послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України, отримувач таких послуг — резидент повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою (20 %) на базу оподаткування. База оподаткування визначається згідно з п. 190.2 ПК: нею є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків і зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. У ситуації, коли послуги отримано від нерезидента без оплати, база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування ПДВ. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань.
Отримані послуги має бути відображено в декларації того звітного періоду, на який припадає виникнення податкових зобов’язань, а вони згідно з п. 187.8 ПК виникають за правилом першої події: або за датою списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату послуг, або за датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом.
У день виникнення податкових зобов’язань отримувач послуг — платник ПДВ складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку. Ця податкова накладна складається в одному примірнику та залишається у платника (п. 208.2 ПК).
У наступному звітному періоді сума з цього рядка переноситься до рядка 12.4 або 13.3 декларації залежно від того, придбані вони для здійснення операцій, що обкладаються ПДВ, чи для здійснення операцій, що не обкладаються ПДВ.
Для заповнення цього рядка використовуються дані гр. 8 (для колонки А) і гр. 9 (для колонки Б) розділу I Реєстру. У графі 4 Реєстру «вид документа» фіксується умовне позначення ПНП14.
Якщо місце постачання послуг, отриманих від нерезидента, що визначене за правилами ст. 186 ПК, перебуває за межами митної території України, то такі операції в декларації з ПДВ узагалі не відображаються

8

коригування податкових зобов’язань (рядок 8.1 (+ чи ­) + рядок 8.1.1 (+ чи ­) + рядок 8.2 (+ чи ­))

У цьому рядку відображаються коригування обсягів постачання та податкових зобов’язань з ПДВ за звітний період. Джерелом для заповнення ряд. 8 служать показники ряд. 8.1, ряд. 8.1.1 і ряд. 8.2 декларації з ПДВ. Адже саме такий алгоритм наведено в назві цього рядка:
ряд. 8 = ряд. 8.1 («+» або «­») + ряд. 8.1.1 («+» або «­») + ряд. 8.2 («+» або «­»).
При цьому звернемо увагу: у формулі зазначено, що ряд. 8.2 може мати як позитивне значення (+), так і від’ємне (­). Водночас ряд. 8.2 виходячи з його назви (див. нижче) може мати тільки позитивне значення.
Значення цього рядка може бути як позитивним (податкові зобов’язання збільшуються), так і від’ємним (податкові зобов’язання зменшуються)

8.1/Д1

коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов’язань

У цьому рядку відображається збільшення або зменшення обсягів постачання і податкових зобов’язань відповідно до норм ст. 192 ПК за товарами/послугами, за якими нараховується ПДВ (за ставкою 20 % або 0 %). Зазначимо, що згідно зі ст. 192.1 ПК коригування податкових зобов’язань здійснюється, якщо після постачання товарів/послуг сталася хоча б одна з подій:
— перегляд ціни;
— повернення товарів/послуг;
— повернення попередньої оплати.
Зазначимо, що ДПСУ у своїх роз’ясненнях (розділ 130.25) вказує на те, що суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача одночасно підлягають відповідному коригуванню в деклараціях з ПДВ того звітного податкового періоду, на який припадає дата отримання отримувачем розрахунку. Наша думка з цього приводу висловлена при описі порядку заповнення додатка 1 (Д1).

8.1/Д1

Щодо коригувань, коли покупцем товарів/послуг виступає неплатник ПДВ, зазначимо таке. Відповідно до абз. 2 п. 192.2 ПК у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, які не були платниками ПДВ на дату їх постачання, зменшення суми податкових зобов’язань платника ПДВ — постачальника дозволяється тільки при поверненні раніше поставлених товарів у його власність з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону чи договору. На дату повернення товару або передоплати продавець повинен оформити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Розрахунок коригування складається у двох примірниках. Оскільки покупець є неплатником ПДВ, обидва примірники розрахунку коригування залишаються у продавця.
Для заповнення цього рядка використовуються дані гр. 8, 10, 12 розділу I Реєстру — для колонки А, гр. 9 — для колонки Б відповідно зі знаком «+» або «­».
! При заповненні цього рядка подається додаток 1 (Д1) із заповненою таблицею 1 в розрізі контрагентів і розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних

8.1.1/Д1

коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, за якими не нараховувався податок на додану вартість

У цьому рядку відображається збільшення або зменшення відповідно до норм ст. 192 ПК обсягів постачань, за якими не нараховувався ПДВ. Відповідно за цим рядком заповненню підлягає тільки колонка А.
Підставою для заповнення цього рядка будуть дані гр. 11 і гр. 13 (вибірково) розділу I Реєстру зі знаком «+» або «­».
! При заповненні цього рядка подається додаток 1 (Д1) з розшифровкою в таблиці 1 сум коригувань обсягів постачання в розрізі контрагентів і розрахунків коригування до податкових накладних

8.2

коригування податкових зобов’язань у зв’язку з нецільовим використанням
товарів, ввезених із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні
оговори (угоди)) (+)

Рядок 8.2 може заповнюватись лише у декларації 0110.
У деклараціях 0121 — 0123/0130/0140 рядок 8.2 не заповнюється, оскільки податкові зобов’язання, які виникають при ввезенні на митну територію України, не відносяться до податкових зобов’язань, що відображаються у вказаних деклараціях.

У цьому рядку відображаються суми збільшення податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з нецільовим використанням товарів, увезених платником у пільговому режимі, тобто із застосуванням звільнення від обкладення ПДВ згідно зі ст. 197 ПК (п. 197.16), підрозд. 2 розд. XX ПК і міжнародними договорами (угодами). Податкові зобов’язання збільшуються в періоді, на який припадає нецільове використання, на суму ПДВ, яку потрібно було сплатити при ввезенні таких товарів.
Крім того, порушник повинен сплатити пеню, нараховану на суму такого податку, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання. Відображення такої пені в декларації з ПДВ не передбачено (п.п. 197.16.2.4, п. 211.3 і пп. 2, 7, 25 підрозд. 2 розд. XX ПК).
Звернемо увагу: у назві ряд. 8.2 нічого не сказано про нецільове використання товарів, визначених у ст. 211 ПК. Зазначимо, що цією статтею передбачено звільнення від оподаткування операцій з імпорту товарів, увезених з метою виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему). У разі нецільового використання «Чорнобильських» товарів платник згідно з п. 211.3 ПК також повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та сплатити пеню. Тому, хоча в назві ряд. 8.2 про ст. 211 ПК не йдеться, у ній, необхідно також відображати нарахування податкових зобов’язань у разі нецільового використання «Чорнобильських» товарів

9

Усього податкових зобов’язань (сума значень рядків (1+7+8 (­ чи +)) колонки Б)

У колонці Б рядки 9 декларації з ПДВ відображається загальна сума податкових зобов’язань з ПДВ за звітний період. Значення цього рядка визначається відповідно до алгоритму, наведеного в її назві:
ряд. 9 = ряд. 1 + ряд. 7 ± ряд. 8 колонки Б

Код рядка
(код додатка)

Назва рядка/що в ньому відображається

1

2

II. Податковий кредит

10/Д5

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

У цьому рядку відображають обсяги придбання та податковий кредит за тими товарами/послугами/необоротними активами, які придбані платником на митній території України з ПДВ з метою використання в господарській діяльності.
При цьому якщо придбані товари/послуги/необоротні активи використовуватимуться:
— в оподатковуваних операціях (за ставкою 20 % і 0 %), то заповнюється ряд. 10.1;
— у «необ’єктних» або звільнених операціях — заповнюється ряд. 10.2;
— частково в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, унаслідок чого податковий кредит за ними підлягає розподілу згідно зі ст. 199 ПК — ряд. 10 не заповнюється, а обсяги таких придбань і податковий кредит за ними відображаються в ряд. 15

10.1

підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою

У цьому рядку відображають придбані з ПДВ на митній території України товари/послуги/необоротні активи, що призначаються для використання в операціях, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % або 0 %.
У колонці А відображаються обсяги придбання, а в колонці Б — дозволений податковий кредит.
Податковий кредит може бути відображено в декларації тільки в тому випадку, якщо він підтверджений належним чином оформленою податковою накладною, або документом, який може замінити податкову накладну відповідно до п. 201.11 ПК. На це, зокрема, вказують норми п. 198.6 ПК.
Відповідно, до рядка 10.1 включатимуться і суми податкового кредиту, підставою для нарахування якого, зокрема, є:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
Варто зазначити, що в ряд. 10.1 можуть бути відображені тільки ті касові чеки, сума в яких не перевищує 240 грн. (з урахуванням ПДВ). Якщо загальна сума отриманих товарів/послуг за касовим чеком перевищує 240 грн., то, за роз’ясненнями податківців (лист ДПСУ від 22.04.2011 р. № 7680/6/16­1515­20), а також виходячи з п. 2.4 розд. IV Порядку № 1340, платник не має права віднести до складу податкового кредиту ні всю суму ПДВ, сплачену при придбанні товарів/послуг, ні її частину. Придбання за такими чеками вважаються не пов’язаними з госпдіяльністю і підлягають відображенню в ряд. 14.1.
У цьому рядку платник податків має право показати обсяги придбань і суми податкового кредиту, не підтверджені податковою накладною, унаслідок відмови продавця товарів/послуг надати її або порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Для цього покупцю слід подати заяву зі скаргою на такого постачальника (додаток Д8 до декларації з ПДВ), що є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку або отримання товарів/послуг. Заяву зі скаргою слід подавати разом з декларацією за той звітний період, в якому постачальником було порушено порядок виписки податкових накладних (оскільки саме в цьому періоді у покупця виникає право на податковий кредит). ДПСУ з цього приводу в листі від 16.01.2013 р. № 721/6/15­3115 висловилася так: «…платник податку — покупець може скористатись правом на віднесення сум податку до податкового кредиту на підставі Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН) у випадку подання такої Заяви за встановленою формою разом з податковою декларацією за звітний (податковий) період, в якому така накладна була складена (мала бути складена)».

10.1

Податкові накладні/інші документи відображаються в ряд. 10.1 декларації в тому звітному періоді, в якому їх отримано.
У цьому рядку також відображаються і податкові накладні, отримані від постачальника із запізненням. Причому підтверджувати документально запізнення податкової накладної не потрібно (відповідь на запитання 9 Узагальнюючої податкової консультації № 127). Важливо враховувати, що податкові накладні, що запізнилися, можуть бути відображені в декларації тільки в тому випадку, якщо з моменту виписки податкової накладної не пройшло 365 календарних днів (60 днів з дати оплати — для платників, які застосовують касовий метод) (п. 198.6 ПК).
Відобразити податковий кредит платник має право незалежно від того, чи почали товари/послуги/необоротні активи використовуватися в господарській діяльності платника податку у звітному періоді, а також від того, чи здійснював такий платник у звітному періоді оподатковувані операції.
Слід ураховувати, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін (п. 198.3 ПК).
При заповненні ряд. 10.1 використовуються показники граф 9 (для колонки А) і 10 (для колонки Б) розділу II Реєстру податкових накладних.
! При заповненні цього рядка подається додаток Д5, в якому дані цього рядка розшифровуються в розрізі контрагентів (розділ II)

10.2

не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу) та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України)

У цьому рядку відображають придбані з ПДВ на митній території України товари/послуги/необоротні активи, що повністю призначаються для використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування (відповідно до ст. 196. ПК) і звільнених від обкладення ПДВ (згідно зі ст. 197 ПК, підрозд. 2 розд. ХХ ПК, міжнародними договорами (угодами)) та таких , що не обкладаються податком (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пп. 186.2, 186.3 ПК за межами митної території України).
Приклад. Платником придбано папір, який планується повністю використовувати для виробництва словників українсько­іноземної мови (на підставі п. 197.1.25 ПК такі операції звільняються від обкладення ПДВ). При придбанні паперу було сплачено ПДВ за ставкою 20 %. Проте папір буде використано у звільненій діяльності. Вартість такого паперу відображається за ряд. 10.2.
У колонці Б цього рядка стоїть позначка «Х» з тієї причини, що згідно з п. 198.4 ПК суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг і необоротних активів, що призначені для використання в операціях, які не є об’єктом обкладення або звільняються від оподаткування, не включаються до податкового кредиту.
Для заповнення ряд. 10.2 використовують дані гр. 11 і 15 розділу II Реєстру.
! При заповненні цього рядка подається додаток Д5, в якому дані цього рядка розшифровуються в розрізі контрагентів (розділ II)

11

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) без податку на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

У рядку 11 відображають обсяги придбаних без ПДВ на митній території України товарів/послуг/необоротних активів, з метою використання в господарській діяльності. Наприклад, за цим рядком відображаються послуги з розрахунково­касового обслуговування.
При цьому, якщо придбані товари/послуги/необоротні активи використовуватимуться:
— в оподатковуваних операціях (за ставкою 20 % і 0 %) — заповнюється ряд. 11.1;
— в «необ’єктних» або звільнених операціях — заповнюється ряд. 11.2

11.1

підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою

За цим рядком відображаються обсяги придбаних без ПДВ на митній території України товарів/послуг і необоротних активів з метою їх використання в оподатковуваних операціях за ставками 20 % і 0 %.
Заповненню підлягає тільки колонка А, з тієї причини, що товари/послуги/необоротні активи придбані без ПДВ, а отже, і права на податковий кредит за ними немає.
Для заповнення ряд. 11.1 вибірково використовуються дані гр. 9 розділу II Реєстру — обираються покупки без ПДВ, а отже, за якими гр. 10 не заповнено

11.2

не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України)

Тут (у колонці А) зазначаються обсяги придбаних без ПДВ товарів/послуг та необоротних активів, призначених для використання їх в операціях:
— що не є об’єктом оподаткування (згідно зі ст. 196 ПК);
— звільнених від оподаткування (згідно зі ст. 197 ПК, підрозд. 2 розд. ХХ ПК, міжнародними договорами (угодами));
— що не обкладаються податком (постачання послуг за межами митної території України і послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пп. 186.2, 186.3 ПК за межами митної території України).
Для заповнення ряд. 11.2 вибірково використовуються дані гр. 11 і гр. 15 розділу II Реєстру — відбираються покупки без ПДВ

12

Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, що оподатковуються за основною ставкою та нульовою ставкою:

Цей рядок призначено для відображення обсягів імпортованих товарів, необоротних активів та отриманих на митній території України послуг від нерезидента (при придбанні яких сплачено ПДВ) з метою використання їх для здійснення операцій, що обкладаються ПДВ за ставкою 20 % або 0 %

12.1

обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам

Цей рядок заповнюється у разі, коли під час митного оформлення імпортованих товарів і необоротних активів ПДВ було сплачено митним органам грошовими коштами. Тобто тут наводяться обсяги придбання та сума ПДВ за імпортованими товарами/необоротними активами, увезеними з метою використання їх у межах господарської діяльності платника податків для здійснення операцій, що обкладаються ПДВ за ставками 20 % і 0 %. Підставою для включення сум податку до податкового кредиту в такому разі є ввізні митні декларації. Зауважте, що податкові зобов’язання з ПДВ, сплаченого на митниці при ввезенні імпортних товарів, не відображаються в декларації з ПДВ.
При цьому датою виникнення податкових зобов’язань при ввезенні товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ПК). Датою ж виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту при ввезенні товарів є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями (п. 198.2 ПК).
У колонку А рядка 12.1 потрапляє та вартість, виходячи з якої було сформовано податковий кредит, тобто митна вартість, а до колонки Б — сума сплаченого при імпорті ПДВ, відображеного в МД і дозволеного до включення до податкового кредиту.
Для заповнення ряд. 12.1 використовуються дані гр. 9 (для колонки А) і гр. 10 (для колонки Б) розділу II Реєстру, у гр. 5 навпроти яких стоїть відмітка «МДП» або «МДЕ»

12.2

погашені податкові векселі (підрозділ 3 розділу XX Кодексу)

Цей рядок заповнюється виключно підприємствами суднобудівельної промисловості та суб’єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, які зазначають у ній обсяг увезення (імпорту) товарів, при митному оформленні яких сплату ПДВ було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозд. 3 розд. XX ПК. Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, в якому податкові векселі оплачено

12.3

обсяг придбання товару, ввезеного із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))

У цьому рядку відображається обсяг імпортованих товарів, звільнених від обкладення ПДВ згідно зі ст. 197 ПК, підрозд. 2 розд. XX ПК, міжнародними договорами (угодами), які призначено для здійснення операцій, оподатковуваних за ставкою 20 % або 0 %.
До рядка 12.3 декларації вибірково переносяться дані з гр. 9 розділу II Реєстру — обирається пільговий імпорт (увезення товарів, звільнених від ПДВ)

12.4

послуги отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України

Відображається придбання послуг у нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України (операції, які було відображено в ряд. 7 декларації з ПДВ за попередній звітний період), призначених для здійснення операцій, що обкладаються податком за ставками 20 % і 0 %.
Документом, що засвідчує право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов’язання за якою включено до податкової декларації попереднього періоду (п. 201.12 ПК).
Датою виникнення права на податковий кредит для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду (п. 198.2 ПК).
У ряд. 12.4 декларації вибірково потрапляють дані з гр. 9 і 10 розділу II Реєстру — дані з цих граф за включеними до розділу II Реєстру податковими накладними, виписаними самим платником (як податковим агентом) податків виходячи з вартості послуг, поставлених нерезидентом на митній території України (податкові зобов’язання за якими було відображено за рядком 7 декларації та в розділі I Реєстру минулого звітного періоду)

13

Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України):

Рядок 13 призначено для відображення обсягів імпортованих товарів, необоротних активів та отриманих від нерезидента на території України послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податків для здійснення операцій, які не є об’єктом оподаткування, звільнені від оподаткування та таких, що не обкладаються податком (постачання послуг за межами митної території України і послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п. 186.2, 186.3 ПК за межами митної території України)

13.1

обсяг придбання товару, податок на додану вартість по якому сплачений митним органам

Відображається митна вартість імпортованих товарів, при ввезенні яких ПДВ було сплачено митним органам. Проте платник не має права на формування податкового кредиту за такими товарами, оскільки вони призначені для використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування, звільнені від оподаткування або не обкладаються ПДВ.
У ряд. 13.1 декларації вибірково переносяться дані з гр. 11 і 15 Розділу II Реєстру про імпорт товарів, право на податковий кредит за ввізним ПДВ за якими відсутнє

13.2

обсяг придбання товару, ввезеного із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))

Відображається митна вартість імпортованих товарів, при ввезенні яких застосовувалося звільнення від ПДВ, і такі товари призначені для використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування, звільнені від оподаткування або не обкладаються ПДВ.
У ряд. 13.2 декларації вибірково потрапляють «імпортні» дані з гр. 11 і 15 розділу II Реєстру

13.3

послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України

Відображається вартість (без ПДВ) послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України, і такі послуги призначені для використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування, звільнені від оподаткування або не обкладаються ПДВ.
У ряд. 13.3 декларації вибірково з гр. 11 і 15 розділу II Реєстру переносяться дані про послуги, отримані від нерезидента, право на податковий кредит за якими відсутнє. При перенесенні з гр. 11 і 15 Реєстру обираються відомості про податкові накладні, виписані платником (як податковим агентом) податків на самого себе в минулому періоді (податкові зобов’язання за якими в такому минулому періоді потрапили до розділу I Реєстру і ряд. 7 декларації), а тепер в наступному періоді уключені до розділу II Реєстру

14

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності

Рядок 14 може заповнюватись лише у декларації 0110. У деклараціях 0121 — 0123/0130/0140 рядок 14 не заповнюється.

У рядку 14 відображаються дані про придбання товарів/послуг, необоротних активів, що не призначені для використання в господарській діяльності

14.1/Д5

з податком на додану вартість

У колонці А ряд. 14.1 відображаються обсяги придбання товарів/послуг, необоротних активів, не призначених для використання в господарській діяльності, при придбанні яких було сплачено ПДВ.
До ряд. 14.1 декларації вибірково потрапляють суми з гр. 13 розділу II Реєстру, за якими при цьому заповнено гр. 14 розділу II Реєстру.
! При заповненні цього рядка з Декларацією з ПДВ в обов’язковому порядку подається Додаток 5 (Д5) із заповненим розділом II

14.2

без податку на додану вартість

У колонці А ряд. 14.2 відображаються обсяги придбання товарів/послуг, необоротних активів, не призначених для використання в господарській діяльності, які було придбано без ПДВ.
У ряд. 14.1 декларації вибірково потрапляють суми з гр. 13 розділу II Реєстру, за якими при цьому не заповнено гр. 14 розділу II Реєстру

15/Д5, Д7

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України):

У колонці А цього рядка відображаються обсяги придбання товарів/послуг/необоротних активів, при придбанні яких було сплачено ПДВ та які використовуватимуться частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях, унаслідок чого податковий кредит за ними підлягає розподілу згідно зі ст. 199 ПК.
При цьому розподілу підлягає «вхідній» ПДВ за витратами (товарами/послугами/необоротними активами), зв’язок яких з тією чи іншою діяльністю (що обкладається та не обкладається ПДВ) визначити дуже складно.
Для заповнення ряд. 15 вибірково переносяться дані гр. 9, 11 і 15 розділу II Реєстру.
! При заповненні цього рядка подаються додатки 5 (Д5) і 7 (Д7)

15.1

частина*, що включається до складу податкового кредиту

ЧВ — значення колонки 6 (ряд. 1 або ряд. 2) таблиці 1 Д7

Показують ту частину суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) при придбанні товарів/послуг/ необоротних активів, що включається до податкового кредиту. Визначають її таким чином: значення колонки А ряд. 15 множать на коефіцієнт ЧВ (гр. «ЧВ» ряд. 15.1). Колонка Б ряд. 15.1 визначається шляхом множення показника колонки А ряд. 15.1 на 20 %

У спеціальному полі зазначається показник ЧВ (частка використання товарів/послуг/та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях), тобто обчислена та відображена в колонці 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) частка використання (визначається у відсотках).
ЧВ округлюється до двох знаків після коми (лист ДПАУ від 06.04.2011 р. № 9496/7/16­1517­05).

Цей коефіцієнт застосовується протягом всього поточного календарного року при визначенні податкового кредиту і заповненні рядка 15.1 (колонка Б) декларації, тобто повторюється в усіх звітних деклараціях до кінця календарного року

15.2

частина*, що не включається до складу податкового кредиту

У цьому рядку (колонка А) наводиться та частина обсягу придбань товарів/послуг і необоротних активів, що не використовується в оподатковуваних операціях. За великим рахунком, значення рядка 15.2 є різницею показників рядків 15 і 15.1 за колонкою А.
Дані цього рядка розшифровуються в Додатку 5 (Д5) у розрізі контрагентів

16

Коригування податкового кредиту (сума значень рядків (16.1 (+ чи ­) +
+ 16.1.2 (+ чи ­) + 16.2 (+ чи ­) + 16.3 (+ чи ­) + 16.4 (+ чи ­))

Відображається загальний результат коригування обсягів придбання та податкового кредиту за звітний період.
Значення цього рядка може бути як позитивним (податковий кредит збільшується), так і від’ємним (податковий кредит зменшується).
Джерелом для заповнення цього рядка служать дані рядків 16.1, 16.1.2, 16.2, 16.3 і 16.4 Декларації.
Алгоритм розрахунку показника рядка 16 наведено в його назві:
ряд. 16 = ряд. 16.1 («+» або «­») + ряд. 16.1.2 («+» або «­»)+ ряд. 16.2 + ряд. 16.3 + ряд. 16.4 («+» або «­»).
Проте звернемо увагу, у назві рядка чомусь немає згадки про нові рядки 16.5 і 16.6. Ці рядки теж повинні брати участь у розрахунку значення ряд. 16. Зазначимо, що програмне забезпечення (зокрема програма «M.E.Doc» при підрахунку показника рядка 16 ураховує показники рядка 16.5 і 16.6, що є методологічно правильним).
! При заповненні рядків 16.1, 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3 обов’язковим є надання додатка 1 до декларації (Д1), що заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних

16.1/Д1

коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1

Відображається збільшення або зменшення відповідно до ст. 192 ПК обсягів придбання та податкового кредиту за операціями, відображеними в ряд. 10.1.
Нагадаємо, ст. 192 ПК установлено порядок коригування ПДВ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь­яка зміна суми компенсації їх вартості, уключаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка надала їх, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Таке коригування здійснюється на підставі Розрахунків коригування до податкової накладної.
Для заповнення рядка 16.1 декларації вибірково використовуються дані гр. 9 (для колонки А) і гр. 10 (для колонки Б) розділу II Реєстру відповідно зі знаком «+» чи «­».
Розшифровка показників цього рядка здійснюється в таблиці 2 Додатка 1 (Д1) у розрізі контрагентів і розрахунків коригування до податкових накладних

16.1.1/Д1

коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання, за якими не нараховувався податок на додану вартість

Відображається збільшення або зменшення відповідно до ст. 192 ПК обсягів придбання за операціями, за якими не нараховувався ПДВ.
Для заповнення рядка 16.1.1 декларації вибірково використовуються дані гр. 11, 13, 15 розділу II Реєстру зі знаком «+» або «­».
! При заповненні цього рядка подається Додаток 1 (Д1) із заповненою таблицею 2

16.1.2/Д1

коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 15.1

Відображається збільшення або зменшення відповідно до ст. 192 ПК обсягів придбання та податкового кредиту за операціями, відображеними в ряд. 15.1.
Для заповнення рядка 16.1.2 вибірково використовуються дані гр. 9 (для колонки А), гр. 10 (для колонки Б) розділу II Реєстру відповідно зі знаком «+» або «­».
! При заповненні цього рядка подається Додаток 1 (Д1) із заповненою таблицею 3

16.1.3/Д1

коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання, які було включено у рядок 15.2

У цьому рядку (колонка А) наводиться коригування згідно зі ст. 192 ПК обсягів придбання, за якими ПДВ не включався до податкового кредиту та які було включено до рядка 15.2.
Для заповнення рядка 16.1.3 вибірково використовуються дані гр. 11, 15 розділу II Реєстру зі знаком «+» або «­».
! При заповненні цього рядка обов’язково подається Додаток 1 (Д1) із заповненою таблицею 3

16.2

коригування податкового кредиту внаслідок часткового використання товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва

Цей рядок заповнюють тільки платники ПДВ, які подають «спецрежимні» декларації з ПДВ (0121 — 0123, 0130, 0140). У ньому відображається зменшення/збільшення податкового кредиту у зв’язку з використанням раніше придбаних товарів/послуг, необоротних активів (за якими було сформовано податковий кредит) у спецрежимній діяльності.
Таке коригування здійснюється (1) при зміні напряму використання товарів/послуг, необоротних активів або (2) при реєстрації сільгосппідприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування.
Коригування здійснюється виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних засобів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання

16.3

коригування податкового кредиту із постачання сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробного підприємства у митному режимі експорту (переноситься з декларації (0121 — 0123) або декларації (0140))

У рядку 16.3 відображаються суми ПДВ, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських або переробних підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробних підприємств у митному режимі експорту. Значення цього рядка переноситься з рядка 16.3 декларації 0121 — 0123/0140 до рядка 16.3 декларації 0110.
Сума ПДВ у рядку 16.3 декларацій 0121 — 0123/0140 відображається згідно з бухгалтерською довідкою, в якій така сума розраховується виходячи із фактично сплаченої (нарахованої):
— постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит по сільськогосподарських товарах (супутніх послугах), вивезених у митному режимі експорту (декларації 0121 — 0123),
— та включеної до податкового кредиту суми податку постачальникам товарів/послуг, визначених відповідно до п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПК, вартість яких включена до вартості експортованої продукції власного виробництва (декларація 0140)

16.4/Д7

коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях

У цьому рядку відображається коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Такий перерахунок здійснюється за підсумками календарного року, а для необоротних активів — ще за результатами одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому необоротні активи почали одночасно використовуватися (введені в експлуатацію) у двох видах діяльності (оподатковуваній та не оподатковуваній).
У разі зняття з ПДВ­обліку платника, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Заповнюють цей рядок на підставі даних таблиці 2 і таблиці 3 Додатка 7 (Д7).
Сума коригування податку на додану вартість, визначена у Додатку 7 (Д7), відображається у гр. 10, а обсяг придбань відповідно у гр. 9 розділу II Реєстру з відповідним знаком (+ чи ­)

16.5

початок використання товарів/послуг, необоротних активів, суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні та/або виготовленні яких не були включені до складу податкового кредиту, та/або з яких були визначені податкові зобов’язання, в оподатковуваних операціях

16.5

У цьому рядку відображають відновлення податкового кредиту, у разі, коли товари/послуги/необоротні активи переводяться з неоподатковуваної діяльності в оподатковувану (невиробничі необоротні активи переводяться до складу виробничих).
Наприклад, товари було придбано з метою використання у звільнених від ПДВ операціях. У зв’язку з цим на підставі п. 198.4 ПК податковий кредит за ними не відображався. Проте згодом фактично товари почали використовуватися для здійснення оподатковуваних операцій, а отже, стали дотримуватися умови з п. 198.3 ПК, що дозволяють відобразити податковий кредит. У цьому випадку платник на підставі п. 198.5 ПК має право відновити податковий кредит.
Підставою для відновлення податкового кредиту є бухгалтерська довідка (п. 198.5 ПК), що складається на дату передачі активів з неоподатковуваної в оподатковувану діяльність. Проте на підтвердження «вхідного» ПДВ до неї додатково слід мати і податкову накладну за такими цінностями. Про це йдеться в п.п. 4.5.5 розд. V ПК:
«довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, і містити вичерпний їх перелік».
Оскільки сказано, що мають бути враховані норми п. 198.6 ПК, то відповідно строк, протягом якого платник ПДВ може скористатися правом на податковий кредит у разі зміни напряму використання товарів/послуг (не оподатковувані операції ® оподатковувані операції), обмежений 365 днями з дня складання податкової накладної (а за операціями, за якими застосовується касовий метод, — 60 днів з дати оплати).
У колонці А ряд. 16.5 відображається база оподаткування для відновлення податкового кредиту. База визначається відповідно до п. 189.1 ПК:
— за необоротними активами — виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни);
— за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання.
У колонці Б ряд. 16.5 відображається сума відновленого податкового кредиту
(колонка А ряд. 16.5 х 20 %).
Як зазначено в абз. 7 п. 198.5 ПК, «з метою застосування цього пункту податкові зобов’язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно, відновлення податкового кредиту має бути показано в декларації за той звітний період, в якому складено довідку, що свідчить про переведення товарів/послуг в оподатковувану діяльність.
Для заповнення рядка 16.5 вибірково використовуються дані гр. 9 (для колонки А) і гр. 10 (для колонки Б) розділу II Реєстру

16.6/Д7

початок використання товарів/послуг, необоротних активів, суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні та/або виготовленні яких не були включені до складу податкового кредиту, та/або з яких були визначені податкові зобов’язання, частково в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України):

У цьому рядку відображають відновлення податкового кредиту за тими товарами/послугами/необоротними активами, що переводяться з неоподатковуваної діяльності в оподатковувану (з невиробничих необоротних активів у виробничі), які частково використовуватимуться в оподатковуваній, а частково в неоподатковуваній діяльності.
У колонці А рядка 16.6 відображають:
— за товарами — вартість виходячи з ціни їх придбання без урахування ПДВ;
— за необоротними активами — балансову (залишкову) вартість на початок звітного періоду

16.6.1

частина*, що включається до складу податкового кредиту

ЧВ — значення колонки 6 (ряд. 1 або ряд. 2) таблиці 1 Д7

Зазначається частина, що припадає на оподатковувані операції.

Показник колонки А розраховується так: значення колонки А ряд. 16.6 множиться на показник ЧВ (гр. «ЧВ…» ряд. 16.6.1).
Частину суми ПДВ, що включається до податкового кредиту (показник колонки Б), визначаємо, помноживши показник колонки А на 20 %

Використовується той самий коефіцієнт розподілу, що зазначений у рядку 15.1 декларації

16.6.2

частина*, що не включається до складу податкового кредиту

У рядку 16.6.2 відображається частка, що не включається до складу податкового кредиту. Оскільки немає податкового кредиту, заповнюється тільки колонка А

17

Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 15.1 + 16 (­ чи +)) колонки Б)

Підсумковий рядок, в якому зазначається загальна сума податкового кредиту (розраховується за наведеною формулою)

Код рядка (код додатка)

Назва рядка/що в ньому відображається

1

2

III. Розрахунки за звітний період

18

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду
(рядок 9 ­ рядок 17) (позитивне значення)

Цей рядок заповнюється в тому випадку, якщо у звітному періоді податкові зобов’язання (ряд. 9) перевищили податковий кредит (ряд. 17), тобто коли значення ряд. 9 > ряд. 17.
Показник цього рядка розраховується за формулою, наведеною в її назві: від значення ряд. 9 віднімається значення ряд. 17.
Якщо ряд. 9 < ряд. 17, то ряд. 18 не заповнюється

19

Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду
(рядок 17 ­ рядок 9) (позитивне значення)

Заповнюється в тому випадку, якщо за підсумками звітного періоду утворюється від’ємне значення податку, тобто коли податковий кредит (ряд. 17) перевищив податкові зобов’язання (ряд. 9) (значення ряд. 17 > ряд. 9).
До ряд. 19 вписується значення різниці між сумою ряд. 17 і ряд. 9.
! Показник ряд. 19 записується без знака «мінус».
Якщо заповнено цей рядок, то заповненню підлягає і рядок 20.
Звертаємо увагу: якщо платник задекларував від’ємне значення понад 100 тис. грн., його чекає документальна позапланова перевірка (п.п. 78.1.8 ПК). Документальна позапланова перевірка в цьому випадку проводиться виключно щодо законності декларування від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень (абз. 2 п.п. 78.1.8 ПК).
Що стосується можливості невизнання податківцями декларації із задекларованим від’ємним значенням з ПДВ, то тут варто зазначити таке: у додатку 6 до Методрекомендацій № 516 наведено вичерпний перелік причин, з яких платнику податків може бути відмовлено у визнанні звітності. Серед них немає такої підстави, як наявність від’ємного значення з ПДВ. Відповідно не визнавати таку декларацію податківці не мають права.
Більше того, п. 49.10 ПК прямо забороняє посадовим особам органу ДПС відмовляти в прийнятті податкової декларації з будь­яких причин, не визначених ст. 49 ПК, у тому числі висунення будь­яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо)

20

Зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду:

Заповнюється в тому випадку, якщо заповнено ряд. 19, тобто якщо у звітному періоді виникло від’ємне значення ПДВ. У ряд. 20 показується, куди зараховуватиметься від’ємне значення звітного періоду, відображене в ряд. 19.
Зауважимо, що в тому періоді, в якому сформувалося від’ємне значення, платник не має права включити його суму до розрахунку бюджетного відшкодування (крім підприємств суднобудування та літакобудування). Отримане платником податків за результатами поточного звітного (податкового) періоду від’ємне значення враховується (п. 200.3 ПК):
— у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого). У цьому випадку заповнюється ряд. 20.1 декларації «у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість»;
— в разі відсутності податкового боргу — зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. У цьому випадку заповнюється ряд. 20.2 декларації «до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду…»

20.1

у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість

У деклараціях 0121 — 0123/0130/0140 рядок 20.1 не заповнюється, а від’ємне значення, відображене за ряд. 19, зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається в ряд. 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 20.1 заповнюється в тому випадку, якщо у платника заповнено ряд. 19 (тобто отримане від’ємне значення ПДВ у звітному періоді) і при цьому є податковий борг (у тому числі розстрочений або відстрочений), що виник за попередні періоди. Зазначимо, що згідно з п.п. 14.1.175 ПК податковий борг — сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПК строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Якщо сума податкового боргу більша, ніж значення ряд. 19, то потрібно зазначити значення ряд. 19, а якщо навпаки — суму податкового боргу, а решта суми переноситься до ряд. 20.2

20.2

до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду
(рядок 19 ­ рядок 20.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду**)

Цей рядок заповнюється в тому випадку, якщо у платника заповнено ряд. 19 (тобто виникло від’ємне значення в поточному звітному періоді) і при цьому немає податкового боргу, або його сума менше суми, зазначеної у ряд. 19.
Якщо у платника не було податкового боргу, до ряд. 20.2 переноситься значення ряд. 19.
Якщо податковий борг був, але він менше задекларованого від’ємного значення, то до ряд. 20.2 переноситься різниця між значеннями ряд. 19 і ряд. 20.1.
Значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного податкового періоду (тобто відображається в наступній декларації). Виняток становлять підприємства суднобудування та літакобудування, які суму, відображену в ряд. 20.2 декларації звітного періоду, переносять до ряд. 21.1 податкової декларації цього самого звітного (податкового) періоду

21

Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3):

Цей рядок заповнюють у тому випадку, якщо в минулому звітному періоді задекларовано від’ємне значення і воно не підлягало бюджетному відшкодуванню.
Значення цього рядка формують шляхом підсумовування показників ряд. 21.1, 21.2 і 21.3.
Рядок 21 заповнюється за наявності від’ємного значення попереднього періоду, навіть у разі отримання позитивного значення ПДВ у поточному звітному періоді

21.1

значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду

У рядок 21.1 переносять значення рядка 20.2 декларації попереднього періоду

21.2

значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду

Як зазначено в назві самого рядка, до нього переноситься показник рядка 24 декларації попереднього періоду. Тобто, в ньому відображається той від’ємний залишок, що не потрапив під бюджетне відшкодування в минулому періоді. Наприклад, з тієї причини, що сума ПДВ, що сформувала від’ємне значення, фактично не була сплачена постачальникам товарів/послуг. «Неоплачений» ПДВ відшкодуванню не підлягає (п. 200.4 ПК), а відображається за ряд. 24 декларації

21.3

зменшено/збільшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу

Згідно з приписами п.п. 4.6.7 Порядку № 1492 рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від’ємного значення, який (для декларації 0110 — після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом ДПС. Тобто рядок 21.3 заповнюється в тому випадку, якщо в попередньому звітному періоді платником було заявлено бюджетне відшкодування, але за результатами камеральної або документальної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, а також при встановленні податковим органом за результатами перевірки перевищення платником задекларованого залишку від’ємного значення.
Якщо за результатами перевірки виявлено завищення заявленої платником суми бюджетного відшкодування, то згідно з п.п. «б» п. 200.14 ПК у цьому випадку податковий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення­рішення за формою «В1», в якому відображається сума такого перевищення та підстави для її вирахування. У періоді отримання від податківців такого повідомлення­рішення за формою «В1» відображена в ньому сума (на яку зменшується бюджетне відшкодування та одночасно збільшується залишок від’ємного значення) зі знаком «+» має бути перенесена платником податків до рядка 21.3 декларації з ПДВ.
Якщо за результатами перевірки виявлено заниження заявленої платником суми бюджетного відшкодування, у цьому випадку згідно з п.п. «а» п. 200.14 ПК податковий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення (податкове повідомлення­рішення за формою «В2»), в якому зазначається сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п. 200.6 ПК у зменшення податкових зобов’язань з цього податку в наступних податкових періодах. У періоді отримання від податківців такого повідомлення­рішення за формою «В2» відображена в нім сума (на яку збільшується бюджетне відшкодування та одночасно зменшується залишок від’ємного значення) зі знаком «­» переноситься платником податків до рядка 21.3 декларації з ПДВ.
Згідно з п.п. «в» п. 200.14 ПК при з’ясуванні за результатами перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, орган ДПС надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Таким є податкове повідомлення­рішення за формою «В3». На суму ПДВ, у відшкодуванні якої відмовлено, збільшується сума від’ємного значення, що відображається платником зі знаком «+» у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду отримання такого повідомлення­рішення.
У разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від’ємного значення, то сума зменшення залишку від’ємного значення на підставі повідомлення­рішення за формою «В4» відображається платником зі знаком «­» у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ податкового (звітного) періоду, в якому таке повідомлення­рішення отримано

22/Д2

Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 ­ рядок 18)

У цьому рядку відображається залишок від’ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, не перекритий сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного періоду, тобто позитивне значення, отримане в результаті різниці значень ряд. 21 і 18 декларації з ПДВ.
Сума з рядка 22 бере участь у розрахунку бюджетного відшкодування в порядку, передбаченому п. 200.4 ПК.
Платники ПДВ, які не мають права на бюджетне відшкодування на підставі п. 200.5 ПК, суму з ряд. 22 переносять до ряд. 24 декларації з ПДВ.
! При заповненні рядка 22 Декларації з ПДВ усі без винятку платники ПДВ (як ті, які мають, так і ті, які не мають права на бюджетне відшкодування) подають Додаток 2 (Д2)

23/Д3

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1 + рядок 23.2):

У податкових деклараціях 0121­0123/0130/0140 рядки 23, 23.1, 23.2 не заповнюються.

Цей рядок заповнюється в тому випадку, якщо заповнено ряд. 22 і при цьому заявлене в ньому від’ємне значення є «оплаченим». Нагадаємо, що згідно з п.п. «а» п. 200.4 ПК «бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України — сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг».

23/Д3

Дані до цього рядка переносяться з ряд. 3 додатка Д3.
Зверніть увагу! Рядок 23 декларації можуть заповнювати тільки ті платники, які мають право на бюджетне відшкодування.
Зазначимо, ПК передбачено дві категорії осіб, які не мають права на бюджетне відшкодування.
Це (п. 200.5 ПК) особи, які:
1) були зареєстровані платниками ПДВ менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за результатами якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
2) мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менше заявленої суми бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження/будівництва основних фондів).
Деякі платники, знаючи про те, що, заявивши бюджетне відшкодування, потрібно чекати перевірки (камеральної (п. 200.10 ПК), а за наявності певних підстав — позапланової виїзної документальної (п. 200.11 ПК)), не хочуть заявляти бюджетне відшкодування і рядок 23 декларації не заповнюють, а переносять показник з ряд. 22 до ряд. 24 декларації.
Проте за такого підходу існує ризик того, що податківці при перевірці наступного періоду знімуть «зайвий» від’ємний ПДВ, відображений за ряд. 24. Зазначимо, що формально, якщо задеклароване за ряд. 22 від’ємне значення є «оплаченим», за ним має заявлятися бюджетне відшкодування в обов’язковому порядку, оскільки ПК у цьому випадку жодної альтернативи платнику податків не надає та не залишає права вибору: заповнювати цей рядок чи ні. Про це йдеться і в консультації з розділу 130.20.01 ЄБПЗ:
Запитання. Чи має можливість платник податку, що має право на декларування бюджетного відшкодування, не заповнювати рядок 23 декларації з ПДВ, тобто не подавати Розрахунок суми бюджетного відшкодування, а переносити значення рядка 22 до рядка 24?
Відповідь. «…нормами ст. 200 ПКУ не передбачено можливості вибору у відношенні проведення чи не проведення відшкодування ПДВ платником податку, який має право на таке відшкодування.
Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган ДПС виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом ДПС за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п. 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов’язань з цього податку в наступних податкових періодах (п.п. «а» п. 200.14 ст. 200 ПКУ).
Отже, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, повинен декларувати його у рядку 23 податкової декларації з ПДВ та подавати Розрахунок суми бюджетного відшкодування».
Заявлена до відшкодування сума підлягає перевірці:
— протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ПК);
— за наявності достатніх підстав, що свідчать про те, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, протягом наступних 30 календарних днів (що настають за закінченням камеральної перевірки) податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування (п. 200.11 ПК). Достатні підстави перелічено в Переліку № 1238.
У п. 200.6 передбачено можливість вибору платником напряму відшкодування (повністю або частково): на поточний рахунок у банку (при цьому заповнюється рядок 23.1) або у зменшення податкових зобов’язань за цим податком подальших звітних (податкових) періодів (заповнюється рядок 23.2).
! При заповненні рядка 23 декларації 3 ПДВ подається додаток Д3. Не подають його ті платники, які не мають права на бюджетне відшкодування

23.1/Д4

на рахунок платника у банку

Цей рядок заповнюється в тому випадку, якщо платник податків бажає, щоб сума бюджетного відшкодування була зарахована йому на поточний рахунок у банку. У цьому випадку подається також додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» (Д4)

23.2

у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів

Заповнюється у тому випадку, коли платник податків обрав варіант отримання відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов’язань з ПДВ майбутніх періодів. У деклараціях за наступні періоди сума такого бюджетного відшкодування не відображається.

Сума рядка 23.2 декларації з ПДВ переноситься до картки особового рахунка платника податку і надалі ця сума бере участь у погашенні податкових зобов’язань з ПДВ у порядку календарної черговості виникнення таких переплат.
Заявлена сума бюджетного відшкодування (з рядка 23.2), що значиться на особовому рахунку, може бути зарахована в рахунок погашення донарахованого штрафу та пені

24b>

Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 ­ рядок 23)
(значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)

Відображається залишок від’ємного значення, що не потрапив під бюджетне відшкодування в поточному періоді (наприклад, через те, що така сума виявилася не сплаченою постачальнику, відповідно не відповідає критеріям п. 200.4 ПК). Така сума не пропадає, а переноситься на наступні періоди. У декларації поточного періоду вона відображається в рядку 24 і переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду.
У наступному періоді все залежатиме від здійснених у ньому оплат: або ця сума потрапляє до бюджетного відшкодування, або знову залишиться «залишком від’ємного значення», що не потрапив під бюджетне відшкодування і переноситься до податкового кредиту наступного періоду. У другому випадку вона знову перейде з рядка 24 до рядка 21.2 декларації за наступний період.
Платники, які не мають права на бюджетне відшкодування, до ряд. 24 переносять значення ряд. 22 в повній сумі.
Показник, відображений у ряд. 24 декларації з ПДВ, має бути тотожний значенню гр. 5 додатка 2 (Д2)

25

Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та:
(рядок 18 ­ рядок 21)

Відображається підсумкове податкове зобов’язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за результатами поточного звітного періоду, що розраховується за формулою, наведеною в назві цього рядка. Проте не вся сума, що декларується за ряд. 25, підлягає перерахуванню до бюджету. Наприклад, якщо раніше платником податків заявлялося бюджетне відшкодування, що направляється в рахунок зменшення майбутніх податкових зобов’язань (ряд. 23.2), то воно може бути зараховане в рахунок задекларованого ПДВ до сплати

25.1

сплачується до загального/спеціального фонду бюджету

У загальній декларації сюди переноситься значення ряд. 25 декларації.
У декларації 0140 (переробного підприємства) у ряд. 25.1 відображається сума, що підлягає перерахуванню до спеціального фонду державного бюджету. Нагадаємо, що згідно з п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПК переробне підприємство позитивну різницю між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у податковій декларації з ПДВ щодо діяльності з постачання продукції, в 2013 році сплачує:
— до спеціального фонду Державного бюджету України — у розмірі 40 %;
— на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, — у розмірі 60 %.
Відповідно в ряд. 25.1 декларації 0140 відображається 40 % від суми, показаної за ряд. 25. У рядку 25.2 такі підприємства показують 60 % суми, вказаної за рядком 25.
У деклараціях 0121 — 0123, 0130 рядок 25.1 не заповнюється, з тієї причини, що згідно п. 209.2 ПК сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках

25.2

залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок

У загальній декларації (0110) ряд. 25.2 не заповнюється.
У декларації 0140 (переробного підприємства) у цьому рядку в 2013 році відображається 60 % від суми, показаної за ряд. 25.
У деклараціях 0121 — 0123 за ряд. 25.2 відображається сума, що спрямовується на спецрахунок (п. 209.2 ПК), а в декларації 0130 за цим рядком показується сума ПДВ, що залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства (п. 209.18 ПК)