Теми статей

Обрати теми

Податок на прибуток ПДВ РРО ЄСВ ФОП Звільнення Штрафи ПДФО Відпустка Єдиний податок Лікарняні Всі теми

Заповнення Додатків до декларації з ПДВ

Редакція ПК

Податковий кодекс Березень, 2013/№ 6

Стаття

Приєднуйтесь до Telegram спільноти та дізнавайтесь найважливіші новини першими!

ЗАПОВНЕННЯ ДОДАТКІВ ДО ДЕКЛАРАЦІЇ З ПДВ

Додаток Д1 — Розрахунок коригування сум ПДВ

Як ми зазначали раніше, додаток Д1 подається в тих випадках, коли після постачання товарів/послуг здійснюється будьяка зміна суми компенсації їх вартості, уключаючи*:

— наступний за постачанням перегляд цін;

— перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка надала їх;

— повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

* Зауважимо, що наведений перелік ситуацій не є вичерпним.

Так, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника**, то за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок:

1) постачальник зменшує суму ПЗ і відображає таке коригування ПЗ із знаком «» в таблиці 1 «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу» додатка Д1;

2) одержувач зменшує суму ПК (у разі, якщо він на дату проведення коригування зареєстрований платником ПДВ і у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг збільшив податковий кредит) і відображає відповідне коригування зі знаком «» у таблиці 2 ««Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу за обсягами придбання товарів/послуг, необоротних активів, уключених до рядка 10 декларації» додатка Д1.

** Якщо постачальник на кінець звітного (податкового) періоду, в якому було проведено такий перерахунок, є платником ПДВ.

Якщо в результаті такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника — постачальника, то за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок:

1) постачальник збільшує суму ПЗ і відображає таке коригування в таблиці 1 додатка Д1 зі знаком «+»;

2) отримувач відповідно збільшує суму ПК і відображає коригування ПК у таблиці 2 додатка Д1 зі знаком «+».

Підставою для заповнення додатка Д1 служать розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (РК) (додаток 2 до податкової накладної), що виписуються постачальником товарів/послуг при зміні суми компенсації їх вартості.

У таблиці наведемо порядок заповнення кожної з граф таблиць, що містяться в додатку Д1.

Назва графи		Номер графи	Таблиця	Порядок заповнення
1	2	3	4	5
Отримувач (покупець)	найменування (прізвище ім’я, по батькові — для фізичних осіб)	2, 3	Таблиця 1	Заповнюється в розрізі контрагентів і РК до податкових накладних. При зазначенні найменування продавця/покупця та його ІПН слід орієнтуватися на відомості, зазначені в РК до податкової накладної, в якому, у свою чергу, має бути наведено повну або скорочену назву зі статутних документів юридичної особи або повністю зазначено П. І. Б. фізичної особи — підприємця. Якщо такий покупець є неплатником ПДВ, то у графі 3 слід ставити прокреслення
	індивідуальний податковий номер
Постачальник (продавець)	найменування (прізвище ім’я, по батькові — для фізичних осіб)		Таблиці 2, 3*
	індивідуальний податковий номер
Податкова накладна, за якою проводиться коригування	дата	4	Таблиці 1, 2, 3*	У графах 4 і 5 відображаються відповідно дата та порядковий номер податкової накладної, до якої виписано розрахунок коригування у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг
	номер	5
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної	номер	6	Таблиця 1	У цих графах постачальник (продавець) зазначає номер виписаного ним РК і дату отримання його отримувачем (покупцем), проставлену таким одержувачем (покупцем) при отриманні зазначеного РК. Якщо в періоді виписки РК покупець його не підписав і, відповідно, не зазначив у ньому дату отримання, постачальник усе ж зобов’язаний здійснити коригування ПЗ. Такий висновок ґрунтується на тому, що в пп. 192.1.1 і 192.1.2 ПК йдеться про зменшення/збільшення ПЗ у періоді проведення перерахунку ПЗ, про зв’язок же між коригуванням ПЗ і датою підписання РК у ПК не йдеться. Завдання продавця в такому разі — надіслати РК покупцю. Таким чином, якщо в поточному періоді постачальник виписав РК, а покупець не підписав його або відмовився від підпису, або збирається повернути розрахунок з підписом тільки в наступному періоді, то такий постачальник проводить коригування ПЗ, але у графі 7 у такому разі ставить прокреслення. Хоча на практиці, зауважимо, податківці можуть все ж вимагати наявність підписаного РК, якщо відбувається зменшення ПЗ. У деяких випадках графа 7 не може бути заповнена у принципі. Це стосується тих випадків, коли покупець є неплатником ПДВ. У такій ситуації обидва примірники РК (як, власне, і податкова накладна, що коригується) залишаються у продавця і на підпис покупцю взагалі не передаються. Отже, при заповненні графи 7 продавець ставить у ній прокреслення (якщо декларація подається в паперовій формі) або залишає незаповненою відповідну комірку (якщо декларація подається в електронній формі)
	дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку	7
	номер	6	Таблиці 2, 3*	У графах 6 і 7 таблиці 2 покупець зазначає номер РК, переданого йому постачальником у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, і дату отримання зазначеного розрахунку таким покупцем. Як роз’яснюється податківцями в ЄБПЗ (див. розділ 130.25), ненадання РК покупцю продавцем товарів (послуг), складеного при зміні суми компенсації їх вартості, не є перешкодою для коригування ПК таким покупцем. Таким чином, якщо з будьяких причин продавець не надає покупцю РК у періоді, в якому відбулася зміна суми компенсації вартості товару/послуги, то покупець все ж коригує в такому періоді свій ПК, проставляючи при цьому в графі 7 прокреслення (для паперової декларації) або залишаючи порожньою відповідну комірку (для електронної декларації). Хоча при такому заповненні податківці на місцях можуть опиратися прийняттю зазначеної декларації, якщо подібний перерахунок спричинив збільшення податкового кредиту
	дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку	7
Підстава для коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість		8	Таблиця 1	У цій графі, як покупець, так і продавець, зазначають причину, з якої сталася зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, наприклад: «повернення товару покупцем», «повернення покупцю передоплати (авансу)», «перегляд (збільшення/зменшення) цін» тощо
Підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість			Таблиці 2, 3*
Обсяг постачання (без податку на додану вартість) (+ чи )		9	Таблиці 1, 2, 3*	Зазначаються відповідно суми коригування ПЗ або ПК у бік збільшення (зі знаком «+») чи зменшення (зі знаком «»). Якщо коригування здійснюються, але суми не змінюються (наприклад, при зміні тільки товарної номенклатури), то у графах 9 і 10 проставляється «0». Якщо РК виписується на операції, що обкладаються ПДВ за ставкою 0 %, то коригуванню підлягають тільки обсяги постачань, тобто заповнюється тільки графа 9, а у графі 10 проставляється прокреслення. У такому разі до декларації додається довідка довільної форми, що пояснює причини коригування. Якщо ж РК виписується за операціями, узагалі звільненими від сплати ПДВ, то в такому разі заповненню також підлягає тільки графа 9
Сума податку на додану вартість (+ чи )		10
* Порядок заповнення таблиці 3 додатка Д1 у цілому аналогічний порядку заповнення його таблиці 2. Особливістю таблиці 3 є те, що в ній показуються коригування ПДВ за придбаннями товарів/послуг, НОА, що частково використовуються в операціях, що обкладаються ПДВ, а частково — ні. Таким чином, кожен отриманий від постачальника РК покупцю необхідно відображати з розподілом (тобто з урахуванням частки використання товарів/послуг, НОА в оподатковуваних операціях, що відображається в таблиці 1 додатка Д7 (порядок заповнення додатка Д7 див. на с. 47.)). Отже, за кожним РК у таблиці 3 додатка Д1 необхідно заповнювати одразу 2 рядки: 1) на коригування обсягів і частини «вхідного» ПДВ, що раніше потрапив до ПК (ряд. 15.1 декларації); 2) на коригування обсягів, частина «вхідного» ПДВ за якими до ПК не включалася (ряд. 15.2 декларації).

На рисунку покажемо, яким чином на підставі даних додатка Д1 заповнюються строки декларації.

Додаток Д2 — Довідка про залишок суми від’ємного значення

Як ми згадували раніше, додаток Д2 подається разом із декларацією з ПДВ у тому випадку, коли залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, який включається до складу податкового кредиту поточного періоду (ряд. 21 декларації), після вирахування з нього позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, отриманого в звітному податковому періоді (ряд. 18 декларації), залишається не повністю погашеним. При цьому подавати такий додаток повинні навіть ті платники ПДВ, які не мають права на бюджетне відшкодування.

Власне кажучи, сума зазначеного залишку від’ємного значення відображається в ряд. 22 декларації, а додаток Д2 є такою собі розшифровкою від’ємної суми за періодами виникнення складових такого від’ємного значення.

З порядком заповнення додатка Д2 пропонуємо ознайомитися в таблиці.

Назва графи		Номер графи	Порядок заповнення
1	2	3	4
Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду)	звітний (податковий) період, у якому виникла сума	2	При заповненні цих граф перш за все потрібно визначити, за результатами якого періоду виник залишок від’ємного значення: — уперше за результатами попереднього періоду; — за результатами декількох попередніх періодів поспіль. У першому випадку додаток Д2 подається вперше, а дані для його заповнення беруться із самої поточної декларації з урахуванням даних із декларації за попередній звітний (податковий) період. Так, у графі 2 зазначається попередній період (тобто період, у якому вперше виник залишок від’ємного значення і заповнено ряд. 20.2 декларації). До графи 3 просто переноситься вся сума з ряд. 22 поточної декларації. У другій ситуації все дещо складніше, оскільки необхідно враховувати від’ємне значення, сформоване за кілька попередніх періодів. Так, у графах 2 і 3 розписуються складники такого від’ємного значення за періодами їх виникнення (у графі 2 зазначаються періоди, а в графі 3 — відповідні їм суми). При цьому джерелом одержання таких даних є додаток Д2 попереднього періоду. Так, для заповнення графи 2 додатка Д2 поточного періоду необхідно використовувати інформацію з аналогічної графи додатка Д2 за попередній період. До графи 3 додатка Д2 до поточної декларації переносяться дані з графи 5 такого додатка до декларації за попередній звітний період з урахуванням коригування (якщо в ньому є необхідність): — зменшення залишку від’ємного значення (у хронологічній послідовності його виникнення) на показник ряд. 18 поточної декларації (якщо він заповнений) та/або —збільшення/зменшення залишку від’ємного значення на величину показників ряд. 21.1, 21.3 поточної декларації (якщо вони заповнені)
	сума	3
Частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов’язань у декларації, у попередніх та звітному податкових періодах та не погашена податковими зобов’язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до рядка 2 розрахунку бюджетного відшкодування)	сума	4	По суті, у графі 4 відображається фактично сплачена частина* залишку від’ємного значення, що накопичився, на бюджетне відшкодування якого може претендувати платник податків. При цьому податківці погоджуються на включення до такої фактично сплаченої частини «грошової» суми ввізного імпортного ПДВ та суми ПДВ, відображеної у складі ПДВзобов’язань у декларації за попередній період при отриманні послуг від нерезидента на митній території України. Коли суму фактичної оплати визначено, порядок заповнення графи 4 в різних ситуаціях буде таким. Якщо грошові розрахунки з постачальниками щодо сум, включених до ПК періоду виникнення залишку від’ємного значення: — здійснено в повному обсязі — тоді весь залишок, наведений у графі 3, є сплаченим, отже, вся сума з графи 3 просто переноситься до графи 4; — здійснено частково — тоді з графи 3 до графи 4 потрапляє лише та сума залишку від’ємного значення, яка є сплаченою, зрозуміло, у межах суми, наведеної в графі 3; — не здійснено зовсім — у такому разі залишок від’ємного значення вважається несплаченим, а в графі 4 проставляється прокреслення
Значення рядка 24 декларації звітного податкового періоду	сума	5	У цій графі відображається саме та частина залишку від’ємного значення, яка не була фактично сплачена в попередніх та звітному періодах (графа 3 — графа 4), тобто залишок, який не взяв участі в розрахунку бюджетного відшкодування в поточному звітному періоді, а отже, підлягає включенню до складу ПК наступного звітного періоду (ряд. 24 декларації). У наступному звітному періоді ця сума може стати бюджетним відшкодуванням у разі проведення щодо неї грошових розрахунків
* Мається на увазі оплата виключно грошовими коштами* (на цьому наполягають податківці).*

Загалом схематично заповнення додатка Д2 можна зобразити таким чином.

* Залишок від’ємного значення.

Додаток Д3 — Розрахунок суми бюджетного відшкодування

Нагадаємо, що бюджетне відшкодування — це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними в розд. V ПК (п.п. 14.1.18 ПК).

Додаток Д3 подається разом з декларацією тими платниками ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування (не потрапляють під обмеження, установлені п. 200.5 ПК). При цьому обов’язковою умовою є наявність заповненого ряд. 22 в поточній декларації. Проте заповнений ряд. 22, у свою чергу, не завжди вказує на обов’язковість подання додатка Д3. Так, якщо у платника податків у поточній декларації заповнено ряд. 22, але при цьому він не має права на бюджетне відшкодування з огляду на відповідності критеріям п. 200.5 ПК або ж невиконання умов п.п. «а» п. 200.4 ПК (у ряд. 23 ставиться прокреслення), то подавати додаток Д3 такому платнику не потрібно. Перелік платників ПДВ, які не мають права на бюджетне відшкодування, наведено в п. 200.5 ПК. До таких платників належать особи, які:

— були зареєстровані платниками ПДВ менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за результатами якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування ПК унаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Проте зауважимо, таке обмеження для «новачків» не позбавляє їх права отримати належне їм бюджетне відшкодування в майбутньому. Так, якщо протягом 12 календарних місяців з моменту реєстрації платником ПДВ у такого платника накопичується сума від’ємного значення, що не перекривається позитивними ПЗ, то він може претендувати на відповідне бюджетне відшкодування за підсумками першого звітного періоду, що настає за такими 12 календарними місяцями. Крім того, це обмеження не поширюється на «ПДВновачків» у разі придбання (спорудження, будівництва) ними основних засобів. У такому разі бюджетне відшкодування такий платник податків має право отримати до закінчення 12місячного періоду;

— мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менше, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування ПК унаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Як бачимо, платники з невеликими обсягами оподатковуваних операцій також можуть претендувати на бюджетне відшкодування в разі придбання (спорудження, будівництва) основних засобів, навіть якщо обсяги їх оподатковуваних операцій менші від заявленої суми бюджетного відшкодування.

Отже, усі платники ПДВ, які не потрапляють під наведені вище обмеження, мають право на бюджетне відшкодування. Обов’язковою вимогою його отримання є заповнення ряд. 23 декларації та додатка Д3 до неї.

Традиційно розглянемо порядок заповнення додатка Д3.

Назва рядка	Номер рядка	Порядок заповнення
Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду)	1	Цей рядок аналогічний графі 3 додатка Д2. Тому для заповнення цього рядка достатньо перенести до нього підсумкову суму, зазначену в цій графі. До того ж ця сума аналогічна, наведеній у ряд. 22 поточної декларації
Частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов’язань у декларації, у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов’язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до рядка 2 розрахунку бюджетного відшкодування) (графа 4 додатка 2 до декларації звітного (податкового) періоду)	2	Інформацію про фактично сплачену частину залишку від’ємного значення також найпростіше почерпнути з додатка Д2 поточного періоду. Такі дані містяться в графі 4 зазначеного додатка
Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (сума, указана в рядку 1, у межах суми, указаної в рядку 2) (значення цього рядка переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період)	3	У цьому рядку зазначається безпосередньо сума, яка має бути відшкодована платнику ПДВ з бюджету, тобто сума, зазначена в ряд. 1 у межах суми, зазначеної в ряд. 2 цього додатка. Точно кажучи, значення ряд. 3 не що інше, як значення ряд. 2. Отримана величина має бути перенесена до ряд. 23 декларації за поточний період. Сума ж, яка не вписується в межі, відведені ряд. 2, відображається в графі 5 додатка Д2 і ряд. 24 декларації, про що ми згадували при розгляді порядку заповнення додатка Д2

Наведемо схему заповнення додатка Д3 для наочності.

Додаток Д4 — Заява про повернення суми бюджетного відшкодування

Додаток Д4 подається в разі заповнення ряд. 23.1 декларації, а саме коли платник ПДВ за підсумками звітного (податкового) періоду має право на бюджетне відшкодування, розраховане в додатку Д3 та відображене в ряд. 23 декларації, та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (у повній сумі або частково).

Додаток Д4 є заявою про повернення суми бюджетного відшкодування.

Вважаємо, що порядок заповнення цього додатка питань викликати не повинен, проте стисло все ж зупинимося на ньому.

Так, позначка («Х») у полі «звітний», «звітний новий» або «уточнюючий» проставляється залежно від того, який раз за звітний період подається заява:

— «звітний» — подається вперше;

— «звітний новий» — подавалася за такий звітний (податковий) період, проте у зв’язку з допущенням помилки, яку платник податків виявив та бажає виправити, подається повторно до закінчення граничного строку подання декларації з ПДВ;

— «уточнюючий» — подавалася за такий звітний (податковий) період, проте у зв’язку з допущенням помилки, яку платник податків виявив та бажає виправити, подається повторно після закінчення граничного строку подання декларації з ПДВ.

У полях 02 і 03 зазначається звітний (податковий) період, за який відповідно подається заява або виправляються в ньому помилки. При цьому місячні платники ПДВ заповнюють поля «рік» і «місяць», а квартальні платники — «рік» і «квартал».

У полі 04 наводиться:

— для юридичної особи та представництва нерезидента — найменування такої особи;

— для фізичної особи — прізвище, ім’я, по батькові;

— для спільної діяльності та управління майном — найменування, дата та номер договору.

У полях 041 — 046 зазначається номер (код), що ідентифікує платника податку, а саме:

— код за ЄДРПОУ — для юросіб;

— реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта — для фізосіб;

— податковий номер, присвоєний органами ДПС, — для спільної діяльності та управління майном (із зазначенням реквізитів відповідних договорів), представництва нерезидента, який не має статусу юрособи, інвестора (оператора) (із зазначенням реквізитів угоди про розподіл продукції).

Поле 05 призначено для зазначення індивідуального податкового номера платника ПДВ та номера свідоцтва про його реєстрацію як платника ПДВ.

У спеціально відведеному місці заяви зазначається сума бюджетного відшкодування, яка має бути перерахована на банківський рахунок платника ПДВ (номер рахунка та найменування банку також зазначаються в цьому місці). Сума такого бюджетного відшкодування (написана словами) переноситься до заяви з ряд. 23.1 декларації.

У нижній частині заяви проставляється дата її подання, а також підписи керівника та головного бухгалтера, або платника ПДВ, якщо такий платник є фізичною особою.

Наведемо приклад заповнення додатка Д4 (див. с. 42).

Додаток Д5 — Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів

У додатку Д5 слід розшифровувати:

— податкові зобов’язання, відображені у ряд. 1 декларації з ПДВ;

— податковий кредит, відображений у ряд. 10, 14.1 і 15 декларації з ПДВ.

Якщо зазначені вище рядки в декларації не заповнені, то додаток Д5 не заповнюється і не подається. Це випливає з абз. 3 п. 13 розд. III Порядку № 1492, у якому зазначено, що додатки у складі декларації подаються в разі заповнення даних у відповідних рядках декларації.

Розшифровці податкових зобов’язань присвячено розділ I додатка Д5, а податкового кредиту — його розділ II.

Заповнюється додаток Д5 у розрізі контрагентів (покупців і постачальників). Якщо протягом звітного періоду було здійснено кілька операцій з одним контрагентом, то для заповнення додатка Д5 дані таких операцій «згортаються» і відображаються одним рядком (за винятком деяких випадків, про які ми скажемо далі).

З метою мінімальних відхилень обсягів постачання та сум ПДВ, вказаних у додатку Д5, заповнення даних у розрізі контрагентів здійснюється у гривнях з копійками, а при заповненні рядків «Усього за місяць» округлення проводиться за загальновстановленими правилами.

Тепер детальніше розглянемо порядок заповнення додатка Д5.

Розділ І «Податкові зобов’язання»

У розділі I розшифровуються операції, відображені у ряд. 1 декларації з ПДВ. Відповідно, в додатку не слід показувати, зокрема, експортні операції, операції, що не є об’єктом обкладення ПДВ, тощо).

Рядок додатка Д5	Особливості заповнення
1	2
№ з/п 1, 2, 3…	Заповнюється в розрізі контрагентів. Кількість рядків має відповідати кількості покупців — платників ПДВ. Якщо протягом періоду було здійснено кілька постачань одному і тому ж покупцю, то ці постачання відображаються одним рядком під номером цього покупця. У гр. 2 відображається індивідуальний податковий номер покупця, без зазначення його назви та інших даних. У гр. 3 зазначається сумарний обсяг постачання (без ПДВ) покупцю за звітний період. Для заповнення показника використовуються дані гр. 8 розділу I Реєстру податкових накладних. У гр. 4 зазначається сума ПДВ, нарахована на постачання. Для заповнення показника використовуються дані гр. 9 розділу I Реєстру виданих та отриманих податкових накладних
Інші	У цьому рядку відображаються постачання товарів/послуг, що оподатковуються за ставкою 20 %: — неплатникам ПДВ; — які не пов’язані з передачею товарів/послуг покупцям. Так, у цьому рядку відображаються такі операції: — роздрібні продажі кінцевим покупцям з випискою підсумкової податкової накладної (ПНП11); — постачання неплатникам ПДВ (ПНП02); — безоплатна передача товарів (послуг) (ПНП12); — перевищення звичайної ціни над договірною (ПНП01); — послуги, поставлені нерезиденту з місцем постачання на митній території України (ПНП02); — ліквідація основних засобів, що призводить до нарахування ПДВ (ПНП05); — передача товарів (послуг) у межах балансу для невиробничого використання (ПНП04); — переведення необоротних активів до складу невиробничих (ПНП06); — постачання товарів (послуг) для використання в неоподатковуваних операціях (ПНП08); — постачання для операцій, які звільнені від обкладення податком на додану вартість (ПНП09); — умовні постачання (при анулюванні реєстрації платника ПДВ (ПНП10); — використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності (наприклад, крадіжки і нестачі) (ПНП13)
Усього за місяць (рядок 1 декларації), у тому числі:	Підсумковий рядок. Дані цього рядка повинні відповідати показнику ряд. 1 декларації з ПДВ. Платники, які застосовують квартальний звітний період, повинні вказувати дані за звітний квартал (без розбивки за місяцями)
постачання необоротних активів	Довідковий рядок. У ньому відображаються дані про операції з постачання необоротних активів, за якими податкові зобов’язання відображені в ряд. 1 декларації. Такими операціями є: — ліквідація основних засобів, що призводить до нарахування ПДВ; — переведення необоротних активів до складу невиробничих; — умовне постачання необоротних активів у разі анулювання реєстрації платником ПДВ; — переведення необоротних активів з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних; — використання виробничих засобів не у господарській діяльності

Розділ ІІ «Податковий кредит»

Цей розділ поділено на два підрозділи.

Перший підрозділ . Тут відображаються операції придбання з ПДВ, які надають право на податковий кредит (ПК) (рядки 10.1 та 15.1 декларації з ПДВ).

Другий підрозділ. У ньому розшифровуються дані рядків 10.2 (якщо придбаний товар/послуги/необоротні активи використано в неоподатковуваних операціях та в операціях, звільнених від ПДВ, та/або використовується для постачання послуг з місцем постачання за межами митної території України), 14.1 (якщо придбані товари/послуги/необоротні активи не призначені для використання в господарській діяльності) і 15.2 (якщо придбані товар/послуги/необоротні активи одночасно використовуються в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, на частину, що припадає на неоподатковувані постачання).

При використанні товарів (послуг, необоротних активів) одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях на одного контрагента (постачальника) слід заповнити два рядки: один у першій частині розділу II, другий — у другій частині розділу II.

Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту
№ з/п 1, 2, 3…	Тут розшифровуються дані ряд. 10.1 і 15.1 декларації з ПДВ у розрізі контрагентів. На кожного контрагента виділяється один рядок. Якщо протягом періоду покупець отримав від постачальника дві податкові накладні — одну своєчасно, іншу із запізненням (виписана в одному з минулих періодів), у такому разі на такого постачальника буде заповнено два рядки. У гр. 2 зазначається індивідуальний податковий номер (ІПН) постачальника (без його найменування). У гр. 3 зазначається період виписки податкових накладних та інших документів, що надають право на податковий кредит. Зазначати потрібно саме період (наприклад, 03.2013), а не дату виписки податкової накладної. Якщо податковий кредит сформовано на підставі додатка Д8, то в гр. 3 зазначається період, у якому податкова накладна мала бути виписана постачальником (звітний період, за який подається декларація) (лист ДПСУ від 16.01.2013 р. № 721/6/153115). Для заповнення показників гр. 4 та 5 слід використовувати дані розд. II Реєстру (гр. 9 і 10 відповідно) з урахуванням розподілу (частина, яку платник має право включити до податкового кредиту)
Усього за місяць (рядки 10.1 + + 15.1 декларації), у тому числі:	Підсумковий рядок. Дані цього рядка повинні відповідати сумі показників ряд. 10.1 і 15.1 декларації з ПДВ. Квартальні платники у цьому рядку відображають показники за весь звітний квартал
придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів	Довідковий рядок, у якому відображаються дані про операції з придбання необоротних активів, за якими сформовано податковий кредит у ряд. 10.1 або 15.1 декларації з ПДВ. Зауважимо, що придбання товарів/послуг, призначених для будівництва (спорудження, створення) об’єктів необоротних активів, також слід відображати в цьому рядку
Операції з придбання з податком на додану вартість, які не надають права формування податкового кредиту
№ з/п 1, 2, 3…	Тут розшифровуються дані ряд. 10.2, 14.1 і 15.2 декларації з ПДВ у розрізі контрагентів (їх ІПН зазначаються в гр. 2). У гр. 3 зазначається звітний період виписки податкових накладних у форматі «ММ.РРРР». Для заповнення показників гр. 4 слід використовувати дані розд. II Реєстру (гр. 11, 13 та 15), а для заповнення гр. 5 — дані розд. II Реєстру (гр. 12, 14 і 16) з урахуванням розподілу (частина, яку платник не має права включити до податкового кредиту). Зверніть увагу, що при відображенні операцій з придбання у нерезидента товарів/послуг, не призначених для використання в господарській діяльності (ряд. 14.1 декларації з ПДВ), у гр. 2 потрібно буде зазначити умовний ІПН «200000000000», що використовується в Реєстрі
Усього за місяць (рядки 10.2 + 14.1 + 15.2 декларації)	Підсумковий рядок. Дані гр. 4 цього рядка повинні відповідати сумі показників ряд. 10.2, 14.1 і 15.2 колонки А декларації з ПДВ. Квартальні платники ПДВ відображають у цьому рядку показники за весь звітний квартал

Додаток Д6 — Довідка

Додаток Д6 подається тими платниками ПДВ, які заповнюють ряд. 3, і 4, і 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів. При цьому залежно від того, які саме з наведених рядків заповнюються, заповнюються ті чи інші таблиці додатка Д6. Детальніше — у таблиці.

Рядок декларації	Таблиця додатка Д6	Хто заповнює
ряд. 3	Таблиця 1	Платники ПДВ, які здійснюють операції, що не є об’єктом оподаткування, відповідно до ст. 196 ПК. Зауважимо, що такі операції повинні відповідати визначенням постачання, наведеним у п.п. 14.1.185 ПК (визначення постачання послуг) і п.п. 14.1.191 ПК (визначення постачання товарів). Так, наприклад, виплата заробітної плати, яка фактично не є об’єктом обкладення ПДВ відповідно до п.п. 196.1.6 ПК, у додатку Д6 відображатися не буде
ряд. 4	Таблиця 2	Платники ПДВ, які здійснюють операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пп. 186.2 і 186.3 ПК за межами митної території України
ряд. 5	Таблиця 3	Платники ПДВ, які здійснюють операції, звільнені від оподаткування відповідно до ст. 197 і підрозд. 2 розд. ХХ ПК, а також міжнародних договорів (угод)

Крім платників, наведених у таблиці, як ми зазначили вище, обов’язок з подання додатка Д6 також поширюється на підприємства (організації) інвалідів, до яких застосовується пільговий режим оподаткування, передбачений п. 197.6 або п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПК (до 01.01.2015 р.). Такі підприємства (організації) ставлять позначку у спеціальному полі 10 вступної частини декларації. У таблиці 4 додатка Д6 вони здійснюють розрахунок:

— відсотка інвалідів, які мають на підприємстві (в організації), заснованому(ій) громадськими організаціями інвалідів, основне місце роботи, протягом попереднього звітного (податкового) періоду від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу такого підприємства (організації);

— відсотка фонду оплати праці інвалідів упродовж звітного періоду від суми загальних витрат з оплати праці, що відносяться до складу витрат;

— відсотка суми витрат з переробки (обробки, інших видів перетворення) сировини, комплектуючих виробів, складових частин, інших купованих товарів/послуг, що використовуються при виготовленні таких товарів/послуг, щодо яких застосовується звільнення від оподаткування підприємством (організацією), заснованим громадськими організаціями інвалідів, від ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.

Що стосується порядку заповнення таблиць 1 — 3 додатка Д6, то він схожий для кожної з цих таблиць і не становить труднощів у заповненні. Так, у графі 2 зазначається назва операції, яка відповідно до тієї чи іншої статті ПК , що наводиться, у свою чергу, у графі 3*, не є об’єктом оподаткування (для таблиці 1), або звільнена від оподаткування (для таблиці 3), або є постачанням послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено за межами митної території України (для таблиці 2). У графі 4 зазначаються суми за такими операціями.

* У цьому випадку під статтею слід розуміти більш конкретну норму (пункт, підпункт), оскільки номер безпосередньо статті й так зазначений у заголовках таблиць.

Розглянемо приклад.

Приклад. Підприємствоплатник ПДВ у березні 2013 року здійснило такі операції:

— продано вексель за грошові кошти на суму 200 грн.;

— надано нерезиденту консультаційні послуги вартістю 350 грн.;

— реалізовано стоматологічне обладнання на суму 1500 грн.

У додатку Д6 ці операції відображатимуться таким чином (див. таблиці).

<…>

Таблиця 1. Пункт 3 декларації «Операції, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу)»

(грн.)

№ з/п	Назва операції	Стаття Кодексу	Сума
1	2	3	4
I	Постачання цінних паперів (векселів)	п.п. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196	200
УСЬОГО			200

Таблиця 2. Пункт 4 декларації «Операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України»

№ з/п	Назва операції	Стаття Кодексу	Сума
1	2	3	4
I	Постачання консультаційних послуг нерезиденту	п.п. «в» п. 186.3 ст. 186	350
УСЬОГО			350

Таблиця 3. Пункт 5 декларації «Операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))»

№ з/п	Назва операції	Стаття Кодексу	Сума
1	2	3	4
I	Постачання стоматологічного обладнання	п.п. 197.1.27 п. 197.1 ст. 197	1500
УСЬОГО			1500

<…>

Додаток Д7 — Перерахунок ПДВ між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями

Додаток Д7 підлягає заповненню платниками, які:

1) здійснюють розподіл податкового кредиту між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями згідно зі ст. 199 ПК. Такий розподіл, нагадаємо, проводиться в разі, якщо придбані та виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні. Підкреслимо, що розподіляти податковий кредит потрібно тільки в тому випадку, коли неможливо визначити, яка частина придбаних товарів/послуг/необоротних активів використовуватиметься в оподатковуваних, а яка в неоподатковуваних операціях;

2) при постачанні товарів/послуг, визначених в п. 187.10 ПК, застосовують одночасно і касовий метод, і загальні правила визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту.

Додаток 7 подається до декларацій 0110/0121 — 0123/0130/0140 за наявності подій, які підлягають відображенню у такому додатку (п. 15 розд. III Порядку № 1492). Відповідно, платники, які здійснюють розподіл податкового кредиту, додаток Д7 повинні подавати:

— разом з декларацією за січень/I квартал (у ньому буде зроблено розрахунок частки використання товарів/послуг/необоротних активів в оподатковуваних операціях (коефіцієнт ЧВ), що використовуватиметься протягом усього поточного календарного року);

— разом з декларацією за грудень/IV квартал звітного року (для проведення основного і «необоротного» річних перерахунків).

У разі появи неоподатковуваної діяльності в поточному календарному році додаток Д7 подається з декларацією за місяць/квартал, в якому вперше з’явилися такі операції.

Додаток Д7 складається з чотирьох таблиць.

Таблиця 1 «Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях». Заповнюється з метою розрахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях (цю частку надалі називатимемо ЧВ). Нагадаємо, що згідно з п. 199.1 ПК, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Заповнюватися ця таблиця повинна:

1. При розрахунку ЧВ, що буде застосовуватися для розподілу податкового кредиту впродовж поточного календарного року:

— платниками, які в попередньому році мали неоподатковувані операції (ряд. 1), — при поданні додатка Д7 до декларації за січень/I квартал поточного року;

— платниками, в яких з’явилися неоподатковувані операції в поточному році (ряд. 2), — при поданні додатка Д7 до декларації за місяць/квартал, в якому вперше здійснено такі операції.

2. При розрахунку ЧВ для проведення основного та «необоротних» річних перерахунків (ряд. 3.1 — 3.3) — при поданні додатка Д7 з декларацією за грудень/IV квартал (у разі зняття платника з обліку — з декларацією останнього податкового періоду, коли відбулося таке зняття).

Порядок заповнення таблиці 1 наведемо нижче.

Заповнення таблиці 1 Додатка Д7

№ з/п	Платник	Податковий період, за який здійснюється розрахунок	Обсяги постачання (без податку на додану вартість)		Частка* використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (колонка 5 х 100 % / колонка 4)
			загальний обсяг постачання (сума значень рядків 6, 8.1, 8.1.1 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків)	оподатковувані операції (сума значень рядків 1, 2.1, 2.2, 8.1, 8.1.1 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків)
1	2	3	4	5	6
1	який здійснює розрахунок відповідно до пункту 199.2 статті 199 розділу V Кодексу	попередній календарний рік	Цей рядок заповнюють ті платники податків, які в попередньому календарному році мали разом з оподатковуваними неоподатковувані операції. Розрахунок частки використання товарів/послуг/необоротних активів в оподатковуваних операціях такими платниками, згідно з п. 199.2 ПК здійснюється на підставі даних за попередній календарний рік. Частка використання товарів/послуг/необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Рядок 1 заповнюється при поданні додатка Д7 до декларації за січень (I квартал)
			У колонці 4 зазначається загальний обсяг постачань, здійснених за попередній календарний рік. Сукупний обсяг постачання визначається відповідно до алгоритму, наведеного в заголовку колонки 4. Так, для цього підсумовуються значення ряд. 6, 8.1, 8.1.1 колонки А декларації з ПДВ за минулий рік і всіх уточнюючих розрахунків, якими виправлено самостійно виявлені платником помилки звітних (податкових) періодів, що передують поточному календарному року	У колонці 5 зазначається загальний обсяг оподатковуваних операцій. Для цього підсумовуються значення рядків 1, 2.1, 2.2, 8.1, 8.1.1 колонки А декларації з ПДВ за минулий календарний рік і всіх уточнюючих розрахунків, якими платником податків здійснено виправлення помилок за такий попередній календарний рік	Показник колонки 5 розраховується згідно з алгоритмом, наведеним у заголовку: (колонка 5 х 100 % / колонка 4). Розрахований показник ЧВ округлюється до двох знаків після коми (лист ДПАУ від 06.04.2011 р. № 9496/7/16151705). Визначений у цій колонці показник ЧВ відображається платником у спеціальному полі ряд. 15.1 і ряд. 16.6.1 декларації з ПДВ і застосовується ним протягом усього поточного календарного року (уключаючи останній період поточного року — грудень/для квартальних платників податків — IV квартал) для визначення суми податкового кредиту при заповненні ряд. 15.1 та/або 16.6.1 декларації
2	який здійснює розрахунок відповідно до пункту 199.3 статті 199 розділу V Кодексу	перший звітний податковий період, у якому задекларовані такі операції	Цей рядок заповнюють платники, в яких у попередньому календарному році не було неоподатковуваних операцій. Розрахунок ЧВ такими платниками здійснюється за підсумками першого звітного періоду, в якому з’явилися неоподатковувані операції (п. 199.3 ПК). Розрахунок ЧВ подається до органу державної податкової служби одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому вперше задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції
			Алгоритм розрахунку показників колонки 4 і 5 цього рядка анлогічний тому, який наведено при описі ряд. 1 за винятком того, що потрібно брати дані однієї декларації того звітного періоду (місяця або кварталу), в якому вперше задекларовано неоподатковувані операції		Розрахований таким чином коефіцієнт розподілу (ЧВ) надалі використовують при розподілі ПДВ упродовж періодів поточного року, що залишилися, (уключаючи останній період поточного року — грудень/для квартальних платників податків — IV квартал) для визначення податкового кредиту при заповненні ряд. 15.1 та/або 16.6.1 декларації
3.1	який здійснює розрахунок відповідно до пункту 199.4 статті 199 розділу V Кодексу	один календарний рік (поточний)	У рядку 3.1 відображається річний перерахунок частки використання (ЧВ) товарів/послуг/необоротних активів (відображеної за ряд. 15.1 та/або16.6.1 декларації поточного року), в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Також у цьому рядку відображається перерахунок частки використання (ЧВ) необоротних активів в оподатковуваних операціях за підсумками поточного календарного року, на який припадає перший повний рік їх експлуатації. Зазначимо, що згідно з п. 199.4 ПК перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію). Заповнюється цей рядок при поданні додатка Д7 до декларації за грудень/IV квартал (у разі зняття платника з обліку — у декларації останнього податкового періоду, коли відбулося таке зняття)
			Підсумовуються значення ряд. 6, 8.1, 8.1.1 колонки А всіх декларацій та уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік (із січня по грудень)		Показник колонки 5 розраховується згідно з алгоритмом, наведеним у заголовку (колонка 5 х 100 % / колонка 4). Розрахована ЧВ використовується для заповнення: — таблиці 2 додатка Д7 (для перерахунку за товарами/послугами/необоротними активами, придбаними в поточному році);
					— таблиці 3 додатка Д7 (для здійснення перерахунку за необоротними активами за підсумками календарного року, на який припадає перший повний рік їх експлуатації)
3.2		два календарних роки (поточний і попередній)	Рядки 3.2 і 3.3 призначено для перерахунку частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях за підсумками двох (ряд. 3.2) і трьох (ряд. 3.3) календарних років, наступних за роком, в якому їх було введено в експлуатацію. Рядки 3.2 і 3.3 заповнюються при поданні додатка Д7 до декларації за грудень/IV квартал (за наявності підстав для їх заповнення) (у разі зняття платника з обліку — у декларації останнього податкового періоду, коли відбулося таке зняття)
			Підсумовуються значення ряд. 6, 8.1, 8.1.1 колонки А всіх декларацій та уточнюючих розрахунків за: — поточний рік; — попередній рік	Підсумовуються значення ряд. 1, 2.1, 2.2, 8.1, 8.1.1 колонки А декларації та уточнюючих розрахунків за: — поточний рік; — попередній рік	Показник колонки 5 розраховується згідно з алгоритмом, наведеним у заголовку (колонка 5 х 100 % / колонка 4). Розрахована ЧВ використовується для заповнення таблиці 3 додатка Д7
3.3		три календарних роки (поточний та два попередніх)	Підсумовуються значення ряд. 6, 8.1, 8.1.1 колонки А всіх декларацій та уточнюючих розрахунків за поточний рік і 2 попередні роки	Підсумовуються значення ряд. 1, 2.1, 2.2, 8.1, 8.1.1 колонки А декларації та уточнюючих розрахунків за поточний рік і 2 попередні роки

Таблиця 2 «Перерахунок* частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях». У ній здійснюється річний перерахунок частки використання та коригування податкового кредиту за товарами/послугами та необоротними активами, придбаними в поточному році. Заповнюється при поданні додатка Д7 до декларації за грудень/IV квартал (у разі зняття платника з обліку — до декларації за останній податковий період, коли відбулося зняття з обліку).

Заповнення таблиці 2 Додатка Д7

№ з/п	Товари/послуги та необоротні активи	Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів та/або початок використання товарів/послуг та необоротних активів, суми податку, сплачені при придбанні та/або виготовленні яких не були включені до складу податкового кредиту, та/або з яких були визначені податкові зобов’язання, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу (крім пункту 15), міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (пункти 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу)		Фактично включено до податкового кредиту (сума значень рядків 15.1, 16.1.2 та 16.6.1 колонки Б декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік)	Сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту з урахуванням перерахованої частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях (колонка 4 х колонка 6 рядка 3.1 табл. 1)	Коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях (колонка 6 колонка 5) — значення цього рядка із знаком + чи переноситься до рядка 16.4 декларації за останній податковий період календарного року
№ з/п	Товари/послуги та необоротні активи	обсяг (сума значень рядків 15, 16.1.2, 16.1.3, 16.6.1 та 16.6.2 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік)	сума податку на додану вартість (колонка 6 х основну ставку, %)
1	2	3	4	5	6	7
1	товари/послуги	Зі значень рядків 15, 16.1.2, 16.1.3, 16.6.1 та 16.6.2 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік потрібно вибрати лише ті обсяги, що належать до товарів/послуг	Визначається сума податку, що має бути відображена виходячи з фактичних обсягів придбань товарів/послуг. Розрахунок здійснюється згідно з алгоритмом, наведеним у шапці таблиці. Проте тут у шапці таблиці допущено помилку: на ставку 20 % потрібно помножити значення її колонки 3 (а не 6).	Тут підсумовується ПДВ, фактично включений протягом поточного календарного року до податкового кредиту за товарами/послугами в результаті щомісячного застосування до ряд. 15 і 16.6 декларації з ПДВ частки використання (ЧВ). Із значень рядків 15.1, 16.1.2 і 16.6.1 колонки Б декларацій та уточнюючих розрахунків потрібно вибрати тільки ті обсяги, що належать до товарів/послуг	Розраховується згідно з алгоритмом, наведеним у назві колонки: колонка 4 х колонка 6 ряд. 3.1 табл. 1	Тут визначається різниця між фактичною та дозволеною сумами податкового кредиту. Тобто якщо за результатами первинного розподілу протягом року до податкового кредиту було включено суму ПДВ більшу, ніж сума, яку дозволено включити згідно з річним перерозподілом, то різницю буде зазначено в цій графі зі знаком «». І навпаки, сума, яку можна додатково включити до податкового кредиту за результатами перерозподілу, буде зазначена зі знаком «+». Підсумкове значення цієї колонки переноситься до ряд. 16.4 декларації за грудень (IV квартал)
2	необоротні активи	Зі значень рядків 15, 16.1.2, 16.1.3, 16.6.1 та 16.6.2 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік потрібно вибрати лише ті обсяги, що належать до придбаних протягом поточного року необоротних активів		Те ж саме, що і в ряд. 1, тільки зі значень рядків 15.1, 16.1.2 і 16.6.1 колонки Б декларацій та уточнюючих розрахунків потрібно вибрати тільки ті обсяги, що належать до необоротних активів

Таблиця 3 «Перерахунок* частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях» . У таблиці 3 проводиться річний перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).

Заповнюється при поданні додатка Д7 до декларації за грудень/ IV квартал (у разі зняття платника з обліку — до декларації за останній податковий період, коли відбулося зняття з обліку).

У рядку 1 таблиці 3 відображається перерахунок частки використання необоротних активів та коригування податкового кредиту за підсумками першого повного року їх експлуатації. У таблиці 3 додатка Д7 до грудневої декларації за 2013 рік за цим рядком має бути відображено ті необоротні активи, які було введено в експлуатацію в 2012 році. Для перерахунку використовується показник ЧВ за 2013 рік, розрахований у колонці 6 ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д7.

У рядку 2 таблиці 3 відображається перерахунок частки використання необоротних активів та коригування податкового кредиту за підсумками 2 повних років експлуатації таких активів. Відповідно, в таблиці 3 додатка Д7 до грудневої декларації за 2013 рік за цим рядком має бути відображено ті необоротні активи, які було введено в експлуатацію в 2011 році. При цьому для перерахунку використовується показник ЧВ, розрахований за даними 2012 і 2013 років (колонка 6 ряд. 3.2 таблиці 1 додатка Д7).

У рядку 3 таблиці 3 відображається перерахунок частки використання необоротних активів і коригування податкового кредиту за підсумками 3 повних років їх експлуатації. У таблиці 3 додатка Д7 до грудневої декларації за 2013 рік за цим рядком стоятиме прокреслення. Адже, як зазначено в Узагальнюючій податковій консультації № 129, перерахунок частки здійснюється тільки за тими необоротними активами, що введені в експлуатацію після 01.01.2011 р.

Для заповнення таблиці 3 додатка Д7 слід використовувати дані аналітичного обліку.

Заповнення таблиці 3 Додатка Д7

№ з/п	Кількість календарних років, що настали за роком, в якому необоротні активи почали використовуватись (введені в експлуатацію)	Вартість придбання необоротних активів (з урахуванням розрахунків коригування у разі їх наявності)		Фактично включено до податкового кредиту з урахуванням визначеної частки використання	Підлягає включенню до податкового кредиту з урахуванням перерахованої частки** за результатом одного/двох/трьох календарних років	Коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях (колонка 6 колонка 5) — значення цього рядка із знаком + чи переноситься до рядка 16.4 декларації за грудень (IV квартал) того року, що настає за роком, в якому вони почали використовуватись (у разі зняття з обліку — у декларації останнього податкового періоду, коли відбулося таке зняття)
		обсяг (без податку на додану вартість)	податок на додану вартість
1	1	Наводиться вартість придбання (без ПДВ) необоротних активів, які було введено в експлуатацію в попередньому році та за якими проводився розподіл податкового кредиту	Наводиться сума ПДВ за такими необоротними активами (значення колонки 3 х 20 %)	У цій колонці відображається сума ПДВ, що потрапила до податкового кредиту за результатами попереднього перерахунку. Для її заповнення використовуються дані аналітичного обліку	Визначається шляхом множення значення колонки 4 на коефіцієнт ЧВ, зазначений у колонці 6 ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д7	Визначається згідно з алгоритмом, наведеним у заголовку. Від значення колонки 6 віднімається значення колонки 5. Значення переноситься до ряд. 16.4 декларації за грудень (IV квартал)
2	2	Наводиться вартість придбання (без ПДВ) необоротних активів, які було введено в експлуатацію 2 роки тому			Визначається шляхом множення значення колонки 4 на коефіцієнт ЧВ, зазначений у колонці 6 ряд. 3.2 таблиці 1 додатка Д7
3	3	Наводиться вартість придбання (без ПДВ) необоротних активів, які було введено в експлуатацію 3 роки тому			Визначається шляхом множення значення колонки 4 на коефіцієнт ЧВ, зазначений у колонці 6 ряд. 3.3 таблиці 1 додатка Д7

Таблиця 4. «Розрахунок* розподілу сум податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) у зв’язку з отриманням товарів/послуг**, при постачанні яких застосовуються одночасно касовий метод визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту та загальні правила визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту».

Ця таблиця не має нічого спільного з попередніми трьома таблицями, що реалізують механізм розподілу сум податкового кредиту згідно зі ст. 199 ПК. Вона заповнюється тими платниками, які застосовують «касовий метод» обліку ПДВ згідно з п. 187.10 ПК.

Відповідно до п. 20 розд. III Порядку № 1492 в разі застосування платниками касового методу визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту згідно з п. 187.10 ПК такі платники здійснюють розподіл сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) у зв’язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно і касовий метод, і загальні правила визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту, в порядку та за формою таблиці 4 додатка Д7.

У п. 187.10 ПК ідеться про постачання теплової енергії, газу природного (крім скрапленого), послуг з водопостачання, водовідведення або послуг, вартість яких уключається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, а саме: послуг з технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики і димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового і грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інших послуг, що надаються ЖЕКами (далі — комунальні послуги).

Отже, при постачанні таких комунальних послуг фізичним особам, бюджетникам, ЖЕКам та іншим платникам як безпосередньо, так і через ЖЕКи, застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту. Суть його полягає в тому, що датою виникнення податкових зобов’язань є дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (до каси) платника, а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) на оплату придбаних товарів/послуг.

При постачанні комунальних послуг іншим споживачам застосовується загальне правило першої події.

Тому для розподілу загальних обсягів придбаних товарів/послуг і сум ПДВ між «касовими» та «загальними» операціями і призначено табл. 4 додатка Д7, із заповненням окремих колонок якої, сподіваємося, питань не виникне.

Додаток Д8 — Заява на постачальника

Додаток Д8 є одним із тих двох додатків до декларації з ПДВ, що не прив’язані до заповнення того чи іншого рядка декларації, а подаються залежно від наявності певних обставин. Так, цей додаток подається у випадку (абз. 11 п. 201.10 ПК):

— відмови постачальника надати податкову накладну;

— порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної. Тут зазначимо, що раніше у своїй консультації, наведеній у розділі 130.10 ЄБПЗ (діяла до 16.12.2011 р.), податківці зазначали: якщо постачальник порушив порядок заповнення розрахунку коригування, виписаного у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, то платник податків також має право подати відповідну заяву зі скаргою . У зв’язку з відсутністю більш пізнього роз’яснення із цього приводу вважаємо, що позиція податківців на сьогодні залишилася незмінною, адже, по суті, РК є додатком до раніше складеної податкової накладної, тобто певним її продовженням (про те, що РК є невід’ємною частиною податкової накладної, податківці, зокрема, зазначали у листі ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/161517). Отже, вважаємо абсолютно справедливим застосування порядку, визначеного в абз. 11 п. 201.10 ПК, і стосовно такого РК;

— порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН). Зауважимо, що таке порушення може мати місце в тих випадках, коли виписану таким постачальником податкову накладну відповідно до законодавства (п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПК) має бути внесено до ЄРПН. Нагадаємо, що до таких податкових накладних належать такі з них:

— податкові накладні, у яких сума ПДВ перевищує 10 тис. грн.;

— податкові накладні, виписані при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів*;

— податкові накладні, виписані при здійсненні операцій з постачання товарів, увезених на митну територію України*.

* Незалежно від розміру ПДВ.

Крім того, уточнимо, що обов’язковій реєстрації в ЄРПН незалежно від суми ПДВ та номенклатури товару (у тому числі його походження) підлягає податкова накладна, яка за вимогою покупця складена в електронній формі (лист ДПСУ від 31.12.2012 р. № 8238/0/6112/153115).

Інформацію про правильність реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податків може отримати, звіривши дані такої податкової накладної з даними, наведеними в ЄРПН. Для цього йому потрібно направити запит до ЄРПН** та отримати звідти відповідний витяг. Таке право платник ПДВ має згідно з п. 13 Порядку № 1246.

** Для цього платнику податків необхідно мати спеціалізоване програмне забезпечення, ЕЦП та договір із податковою про визнання електронних документів.

Додаток Д8 є заявою зі скаргою на постачальника у зв’язку з учиненням з його боку наведених вище порушень.

В абз. 11 п. 201.10 ПК, як, власне, і в самому додатку Д8, ідеться про необхідність додання до такої заяви копій товарних чеків чи інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копій первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. При цьому платники, які подають декларацію з ПДВ у електронному вигляді, згідно з п. 21 розд. III Порядку № 1492 такі копії повинні подавати окремо в порядку, визначеному для подання податкової звітності в паперовому вигляді.

Про те, що до декларації подається заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та порядку реєстрації в ЄРПН), робиться позначка («Х») в спеціально відведеному для цього полі в частині декларації, розташованій після розділу III.

Основна частина додатка Д8 складається з двох таблиць. Перша з них заповнюється в тому разі, якщо постачальник взагалі не подає податкову накладну, а друга — якщо податкову накладну постачальник подав, але в ній виявлено порушення порядку заповнення або її реєстрації в ЄРПН. Зазначені таблиці не мають номерів, проте для простоти ідентифікації умовно назвемо їх відповідно «таблиця 1» та «таблиця 2».

Порядок заповнення додатка Д8 наведемо в таблиці на с. 56.

Назва графи		Номер графи	Таблиця	Порядок заповнення
1		2	3	4
Постачальник	найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи)	2	Таблиці 1, 2	Зазначається повна або скорочена назва відповідно до статутних документів юридичної особи або повністю зазначається П. І. Б. фізичної особи — підприємця. У разі заповнення таблиці 2 така інформація береться безпосередньо з податкової накладної, наданої таким постачальником. У разі заповнення таблиці 1, тобто коли податкову накладну такий постачальник подати відмовляється, джерелом подібної інформації можуть бути, наприклад, відомості з договору на постачання товарів і надання послуг або ж будьякі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції
Постачальник	індивідуальний податковий номер	3	Таблиці 1, 2	При заповненні таблиці 2 ІПН постачальника переноситься до графи 3 безпосередньо з поданої ним податкової накладної. У разі неподання податкової накладної (тобто при заповненні таблиці 1) ІПН постачальника можна довідатися з первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції (якщо він там є) або ж із податкових накладних, наданих таким постачальником раніше (якщо покупець мав відносини з таким контрагентом до цього). Ще таку інформацію можна знайти на сайті ДПС у розділі «Реєстр платників ПДВ» (http://sts.gov.ua/reestr)
Дата виникнення податкових зобов’язань		4	Таблиця 1	Зазначається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається подія, що сталася раніше: — дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; — дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Визначається така дата на підставі первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції
Податкова накладна	дата	4	Таблиця 2	Зазначається відповідно номер і дата складання податкової накладної, виписаної постачальником товарів/послуг з порушенням порядку її заповнення або порушенням порядку її реєстрації в ЄРПН
Податкова накладна	номер	5	Таблиця 2
Придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою	обсяг поставки (без податку на додану вартість)	5	Таблиця 1	У цих графах зазначається обсяг постачання товарів/послуг, «очищений» від ПДВ, та безпосередньо сама сума ПДВ, узяті з первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції, або (при заповненні таблиці 2) з отриманої від постачальника податкової накладної (якщо такі відомості при виписуванні було внесено до неї без порушень). Як видно з назви графи, до неї пропонується вносити інформацію лише про ті податкові накладні, за якими отримувалися товари/послуги з метою їх наступного використання в рамках господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають обкладенню ПДВ за основною ставкою. Нагадаємо, що згідно з п. 194.1 і п. 10 підрозд. 2 розд. ХХ ПК основною ставкою на сьогодні є ставка у розмірі 20 %. Отже, виникає запитання, що в такому разі робити експортерам, які купують для своїх операцій товари/послуги з ПДВ, адже для них ставку обкладення ПДВ встановлено у розмірі 0 %, тобто іншому, ніж основна. На нашу думку, для таких суб’єктів господарювання немає підстав бути позбавленими можливості подавати заяву зі скаргою на постачальника щодо додатка Д8, оскільки такий покупець має право на податковий кредит, а якоїсь іншої форми для подання скарги на постачальника для них законодавчо не передбачено
	обсяг поставки (без податку на додану вартість)	6	Таблиця 2
	сума податку на додану вартість	6	Таблиця 1
	сума податку на додану вартість	7	Таблиця 2
Причини відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну	номер і дата документа, що засвідчує факт відмови	7	Таблиця 1	Ця графа може непокоїти переважну більшість платників ПДВ, оскільки безпосередньо п. 201.10 ПК, що регулює це питання, не містить жодних вказівок на те, що факт відмови про надання податкової накладної має бути задокументовано. Таке документування може бути ініціативою самого покупця. Так, наприклад, таким документом може бути лист, що засвідчує звернення покупця до постачальника з вимогою надати податкову накладну (такий варіант пропонували податківці у своїй консультації, розміщеній у розділі 130.25 ЄБПЗ). Також таким документом може стати лист, що засвідчує відмову постачальника надати податкову накладну, якщо вона є. В інших випадках, тобто коли такого документа у покупця немає, вважаємо, в цій графі має бути зроблено прокреслення
	пояснення	8	Таблиця 1	У графі 8 покупцем мають бути описані причини, з яких постачальник відмовився надати йому податкову накладну, наприклад, «Продавець не видає податкову накладну, доки не буде оплачено відвантажений товар»
Опис порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних		8	Таблиця 2	У графі 8 другої таблиці покупцеві необхідно детально пояснити помилки, допущені постачальником при заповненні податкової накладної або її реєстрації в ЄРПН

Додаток ДС9 — Розрахунок сільгоспчастки

Як зазначалося раніше в номері, додаток ДС9 подається так званими «спецрежимними» підприємствами (крім переробних підприємств), які зобов’язані подавати декларацію з ПДВ з відміткою в полі 0121, 0122, 0123, 0130. Одразу зазначимо, що всі підприємства, які підпадають під такий спеціальний режим оподаткування (підприємства, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства та рибальства), у ПК узагальнюються під назвою «сільськогосподарські підприємства». Так далі іменуватимемо їх і ми.

Отже, згідно з абз. 1 п. 209.6 ПК для застосування зазначеного вище спецрежимного порядку оподаткування має дотримуватися 75 % розмір сільгоспчастки. Це означає, що питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг, має бути не менше 75 % вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (уключаючи поточний*).

Деякі особливості визначення сільгоспчастки встановлено для новостворених підприємств, тобто таких, що здійснюють госпдіяльність менше 12 календарних місяців. Так, сільгоспчастка розраховується ними за результатами кожного окремого звітного податкового періоду (п.п. «а» абз. 2 п. 209.6 ПК). При цьому з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними та не становили окрему підприємницьку діяльність (п.п. «б» абз. другого п. 209.6 ПК).

Безпосередній розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальному обсязі постачання проводиться в таблиці додатка ДС9. Порядок її заповнення наведено нижче.

Назва графи		Номер графи	Рядок	Порядок заповнення
1		2	3	4
Податковий період (місяць/рік)		2	1 — 12	У цій графі зазначаються 12 послідовних звітних (податкових) періодів, уключаючи поточний. Для новоствореного платника — звітний (податковий) період. Із цього формулювання випливає, що для розрахунку сільгоспчастки, що проводиться в додатку ДС9, ураховуються 11 попередніх звітних (податкових) періодів і поточний (усього 12). Проте зауважимо, такий підхід не зовсім відповідає нормам ПК. Так, зокрема, в абз. 1 п. 209.6 ПК* у частині визначення підприємства як сільськогосподарського йдеться про необхідність наявності питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг не менше 75 % вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Тобто виходить, що поточний звітний період у цьому розрахунку нібито брати участі не повинен. Проте, дотримуючись вказівок, наведених у додатку ДС9, варто здійснити розрахунок сільгоспчастки все ж за результатами 11 попередніх періодів і 1 поточного. Причому зазначимо, якщо на підставі даних за попередні 11 послідовних звітних податкових періодів і одного поточного, наведених у додатку ДС9, з’ясується, що сільгоспчастка становить менше 75 %, то право використовувати спецрежим у такого платника втрачається вже з першого числа поточного звітного періоду (місяця)
Обсяги постачання (без податку на додану вартість)	сільськогосподарських товарів/послуг	3	1 — 12	До цих рядків графи 3 вносяться дані про обсяги постачання сільськогосподарських товарів/послуг відповідно щомісячний (тобто за кожен звітний податковий період окремо) і всього за 12 місяців. Дані для заповнення ряд. 1 — 12 цієї графи, зокрема, можна взяти з податкових декларацій 0121 — 0123/0130 за відповідні звітні (податкові) періоди. Так, обсяги постачання сільськогосподарських товарів/послуг дорівнюватимуть сумі рядків 6.1 і 8 колонок А зазначених декларацій (без урахування умовного постачання за його наявності)
			Усього
			Питома вага (%)	Зазначається питома вага (у %) сільськогосподарських товарів/послуг у загальному обсязі постачань протягом 12 послідовних звітних періодів (окремого звітного податкового періоду). Розраховується за такою формулою: усього графа 3 х 100 : усього графа 5
	товарів/послуг, що не належать до сільськогосподарських	4	1 — 12	До цих рядків графи 4 вносяться відповідно дані про обсяги постачання товарів/послуг, що не належать до сільськогосподарських, щомісячно (ряд. 1 — 12) і всього за 12 місяців («Усього»). Ця величина є сумою ряд. 6.1 і 8 колонок А декларації 0110 відповідних звітних (податкових) періодів (без урахування умовного постачання за його наявності)
			Усього
			Питома вага (%)	Зазначається питома вага товарів/послуг, що не належать до сільськогосподарських, у загальному обсязі постачань за результатами 12 попередніх місяців (окремого звітного (податкового) періоду) у відсотковому виразі. У формі додатка ДС9 пропонується використовувати для розрахунку таку формулу: усього графа 4 х 100 : усього графа 5. Можна також скористатися елементарними правилами арифметики і просто із загального обсягу постачань, тобто 100 %, відняти обсяг постачань сільськогосподарських товарів/послуг. Інакше кажучи, можна використати таку формулу: графа 5 ряд. «Питома вага (%)» (100) графа 3 ряд. «Питома вага (%)»
	загальні (графа 3 + графа 4)	5	1 — 12	Зазначається загальний обсяг постачань усіх товарів/послуг, постачань за попередні 12 місяців (щомісячно і всього за 12 місяців) як сільськогосподарських, так і не належних до таких. Як видно із заголовка графи, ця величина є сумою граф 3 і 4 цієї таблиці. Крім того, вона є сумою рядків 6.1 і 8 колонок А декларації 0110 і аналогічних рядків декларацій 0121 — 0123/0130 відповідних звітних (податкових) періодів (без урахування умовного постачання за її наявності)
			Усього
			Питома вага (%)	Цю графу таблиці наведено у формі додатка ДС9 уже заповненою. У ній стоїть «100», що означає, що загальний обсяг постачань товарів/послуг протягом року (окремого звітного (податкового) періоду) приймається за 100 %
* Крім новоствореного сільськогосподарського підприємства.

Показники сільгоспчастки мають бути відображені у відповідних полях додатка ДС9 таким чином:

— у спеціальному полі для відміток рядка «ПВ» зазначається питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом 12 послідовних звітних (податкових) періодів сукупно (сільгоспчастка у %);

— у спеціальному полі для відміток рядка «ПВН» зазначається питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів послуг, поставлених новоствореним сільськогосподарським підприємством за результатами кожного окремого звітного податкового періоду (сільгоспчастка у %).

При цьому платники, зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування не менше 12 послідовних звітних податкових періодів, розраховують питому вагу за такою формулою:

* Без урахування умовного постачання за його наявності.

PRO-доступ до усіх закритих матеріалів сайту Отримати доступ

Наступна публікація