ІТ-пільга з ПДВ
Затверджена наказом Міндоходів України від 07.10.2013 р. № 536
Узагальнююча податкова консультація щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції
Визначення термінів
У зазначеній консультації вживаються такі скорочення:
Податковий кодекс України — ПКУ;
Митний кодекс України — МКУ;
Цивільний кодекс України — ЦКУ;
Закон України від 23 березня 2000 року № 1587-III «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» — Закон № 1587;
Закон України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» — Закон № 3792;
Указ Президента України від 22 травня 1998 року № 505/98 «Про Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні» — Указ № 505/98;
Закон України від 01 червня 2000 року № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» — Закон № 1775;
Закон України від 5 квітня 2001 року № 2371-III «Про Митний тариф України» — Закон № 2371;
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікаційних випробувань, тематичних досліджень, експертизи, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 26.01.2008 № 8/216 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.02.2008 за № 113/14804) — Ліцензійні умови № 8/216.
Загальні положення
Відповідно до Законів № 1587 та № 3792 комп’ютерна програма — це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах).
Примірником комп’ютерної програми є копія комп’ютерної програми, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї комп’ютерної програми і містить усі зафіксовані в комп’ютерній програмі рухомі зображення чи їх частину (як із звуковим супроводом, так і без нього) (стаття 2 Закону № 1587).
Компонентами комп’ютерної програми є частини програмного забезпечення, які можуть бути частинами (модулями), на основі або за допомогою яких створюється певна програма, та/або діяти як самостійні комп’ютерні програми.
Виробники комп’ютерних програм при їх постачанні також можуть здійснювати для покупця налаштування такої продукції, тестування, виявлення та усунення недоліків в програмі, що виникають в процесі її експлуатації, оновлення та/або сервісне обслуговування такої продукції на постійній або періодичній основі або протягом певного періоду, а також розробляти зміни (доповнення) до програмної продукції та/або створювати нові версії програмного продукту з метою забезпечення безперебійної роботи існуючих програм або створення нових програмних продуктів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 8 Закону № 3792, частини 1 статті 420 та пункту 2 частини 1 статті 433 ЦКУ, комп’ютерна програма є твором, отже, об’єктом авторського права (права інтелектуальної власності). Комп’ютерні програми відповідно до статті 18 Закону № 3792 охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп’ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.
Пунктом 1 статті 1107 ЦКУ визначено, що розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може здійснюватись на підставі таких договорів:
1) ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності;
2) ліцензійний договір;
3) договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності;
4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
Використання комп’ютерної програми як об’єкта авторського права шляхом укладення ліцензійних (субліцензійних) договорів та надання ліцензій
Надання права на використання комп’ютерної програми в певній обмеженій сфері здійснюється шляхом надання ліцензії (стаття 1108 ЦКУ).
Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності надається особою, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), іншій особі (ліцензіату). Така ліцензія може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦКУ (стаття 1109 ЦКУ).
У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (суб-ліцензіату) субліцензію на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Постачання засобів криптографічного захисту інформації
Пунктом 8 Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні, затвердженого Указом № 505/98, та п. 4.1 наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації від 20.07.2007 № 141 «Про затвердження Положення про порядок розроблення, виробництва та експлуатації засобів криптографічного захисту інформації» визначено, що для криптографічного захисту інформації використовуються засоби, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Сертифікація засобів криптографічного захисту інформації та державна експертиза у сфері криптографічного захисту інформації проводяться в порядку, визначеному іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 9 Закону № 1775 надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації (згідно з переліками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 543) підлягають ліцензуванню.
Згідно з визначенням, наданим Ліцензійними умовами № 8/216, засіб криптографічного захисту інформації — це програмний, апаратно-програмний, апаратний або інший засіб, призначений для криптографічного захисту інформації.
До засобів криптографічного захисту інформації належать:
— апаратні, програмні та апаратно-програмні засоби, що реалізовують криптографічні алгоритми перетворення інформації;
— апаратні, програмні та апаратно-програмні засоби, системи і комплекси захисту від нав’язування неправдивої інформації, у тому числі засоби імітозахисту та електронного цифрового підпису, що реалізовують криптографічні алгоритми перетворення інформації;
— апаратні, програмні та апаратно-програмні засоби, системи і комплекси, призначені для виготовлення та розподілу ключових документів, які використовуються в засобах криптографічного захисту інформації, незалежно від виду носія ключової інформації;
— системи та комплекси (у тому числі ті, які входять до систем та комплексів захисту інформації від несанкціонованого доступу), до складу яких входять апаратні, програмні та апаратно-програмні засоби, що реалізовують криптографічні алгоритми перетворення інформації.
Оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції
Пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
криптографічні засоби захисту інформації.
Згідно з підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПКУ будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) для цілей оподаткування визначається як роялті.
Не вважаються роялті платежі за отримання об’єктів власності, визначених в абзаці першому цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об’єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об’єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.
Відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ виплата роялті у грошовій формі не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Створення програмної продукції за межами митної території України та постачання результатів таких робіт на митну територію України
При виконанні робіт зі створення програмної продукції за межами митної території України та постачанні результатів таких робіт на митну територію України (незалежно від того, ким здійснюється таке створення та/або постачання: резидентом чи нерезидентом) слід враховувати таке.
Відповідно до статей 40, 41, 42 МКУ митному контролю підлягають усі товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, шляхом перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю.
Підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначає поняття «товари» як матеріальні та нематеріальні активи.
В цілях оподаткування операцій з переміщення майна та енергії через митний кордон України термін «товари» вживається у значенні, визначеному МКУ, а саме: будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезень пасажирів і товарів через митний кордон України (пункт 39 статті 1 МКУ). При декларуванні ввезених на митну територію України товарів кожен з них класифікується за окремою, тільки йому властивою товарною позицією, за правилами, встановленими Законом № 2371.
Програмний продукт (програмний засіб, програмне забезпечення) не має окремо визначеного коду УКТ ЗЕД та розглядається як результат виконання послуг, який має бути зафіксований на відповідному матеріальному носії (паперовому, диску для лазерних систем зчитування, флеш-карті, зйомному жорсткому диску тощо) виконавця або замовника, або може бути переданий виконавцем замовнику з використанням мережі Інтернет електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.
Обов’язковість пільгового режиму оподаткування
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПКУ податкова пільга — передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав.
Згідно із пунктом 30.4 статті 30 розділу I ПКУ платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ.
Відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків вправі лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг.
Податкові пільги з податку на додану вартість визначаються виключно за операціями з постачання товарів та/або послуг та не надаються окремим суб’єктам господарювання, а тому застосовуються платниками податку на додану вартість в обов’язковому порядку без права відмови від використання податкової пільги.
Таким чином, звільнення від оподаткування податком на додану вартість поширюється не на окремих суб’єктів господарювання, а на операції з постачання товарів/послуг.
Запитання 1. Чи може платник податків, що здійснює операції з постачання програмної продукції, відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів?
Відповідь 1. Ні, не може. Звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції застосовується в обов’язковому порядку без можливості відмови від застосування цієї пільги.
Коментар редакції
Відмовитися від ІТ-пільги з ПДВ не можна
Міндоходівці вкотре продемонстрували незмінність своєї позиції щодо питання можливості платника відмовитися від ІТ-пільги з ПДВ.
Їх висновок такий: поставляючи програмну продукцію, платник ПДВ зобов’язаний застосовувати пільгу. Аналогічні роз’яснення наводилися раніше у листі ДПСУ від 26.03.2013 р. № 4670/6/15-33-15, а також у ЄБПЗ. Аргументація податківців така. ІТ-пільгу встановлено не до певних суб’єктів, а щодо операцій з постачання програмної продукції. Тобто вона є «об’єктною». Тому відмовитися від цієї пільги за власним бажанням платник податків не може.
Запитання 2. Чи необхідна реєстрація підприємства суб’єктом індустрії програмної продукції для застосування пільги з податку на додану вартість до операцій з постачання програмної продукції?
Відповідь 2. Ні, не потрібна. Звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції не залежить від реєстрації платника податку на додану вартість як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів індустрії програмної продукції, передбачені пунктом 15 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, оскільки застосовується до таких операцій, а не суб’єктів.
Коментар редакції
ІТ-пільга з ПДВ діє незалежно від реєстрації як суб’єктів індустрії програмної продукції
Міндоходівці підтвердили висновки, зроб-лені в листі від 06.12.2012 р. № 6709/0/61-12/15-1415: пільга поширюється на всіх суб’єктів, що здійснюють постачання програмної продукції, а не тільки на тих, які зареєстровані як суб’єкти програмної продукції. І ми з цим висновком цілком згодні. Адже перелік операцій, що пільгуються щодо ПДВ, не прив’язаний ані до переліку «айтішних» видів діяльності, ані до статусу постачальника. Тобто від ПДВ ці операції звільняються незалежно від того, користується їх постачальник спеціальним «айтішним» режимом обкладення податком на прибуток чи ні.
Запитання 3. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, якщо така програмна продукція передається каналами мережі Інтернет?
Відповідь 3. Так, звільняється. Операції з постачання програмної продукції з переданням права власності на таку продукцію (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності) звільняються від оподаткування податком на додану вартість незалежно від того, чи постачається така продукція на матеріальних носіях, чи передається покупцеві іншим шляхом, в тому числі і з використанням мережі Інтернет, електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.
Коментар редакції
Пільга діє незалежно від форми постачання програмної продукції
Цього разу Міндоходівці не стали фіскально підходити до застосування ІТ-пільги (як це було, наприклад, у листі ДПСУ від 26.03.2013 р. № 4670/6/15-33-15) і зазначили, що спосіб передачі програмної продукції для застосування ІТ-пільги значення не має. Пільга діє незалежно від того, поставляється програмна продукція на матеріальних носіях (дисках) чи через Інтернет. Такий самий висновок зроблено і в листі Міндоходів, що недавно з’явився, від 16.08.2013 р. № 9151/6/99-99-19-04-02-15.
Запитання 4. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції (комп’ютерних програм), до складу вартості якої входять послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм)?
Відповідь 4. Якщо технічна підтримка (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм), що здійснюється її виробником, є складовою постачання програмної продукції, то операції з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм) звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Якщо послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм) не входять до складу вартості програмної продукції та постачаються не її виробниками, то вони оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
Коментар редакції
Послуги з налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків програмної продукції
Міндоходівці вказали на те, що надання зазначених вище послуг може підпадати під пільгу п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПК, і відповідно звільнятися від ПДВ, за умови, що такі послуги:
1. Поставляються безпосередньо виробником програмної продукції.
2. Входять до вартості постачання програмної продукції як невід’ємна її складова. Відповідно, для того щоб не нараховувати ПДВ на такі послуги, їх вартість окремо краще не виділяти.
Щодо надання послуг техпідтримки «невиробниками». На нашу думку, якщо вартість таких послуг не буде виділена окремо, то тут також діятиме пільга. Адже в цьому випадку послуги техпідтримки будуть оформлені як «постачання програмної продукції».
Запитання 5. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, яка є результатом комп’ютерного програмування третіх осіб, а не особа, що постачає цю програмну продукцію?
Відповідь 5. Так, звільняється. Звільнення від оподаткування податком на додану вартість поширюється не на осіб, а на операції. Не має значення кількість етапів постачання програмної продукції від особи, яка її створила, до останнього покупця (споживача), якщо на цих етапах відбувається перехід права власності на програмну продукцію (згідно договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності). На всіх етапах в ланцюгу постачань програмної продукції операції з такого постачання звільняються від податку на додану вартість.
Коментар редакції
Пільга поширюється не тільки на розробників, а й на тих, хто перепродає програмну продукцію
ІТ-пільга з ПДВ діє на всіх етапах постачання програмної продукції. Тобто стосується не тільки розробників продукції, а й усіх тих суб’єктів, які надалі перепродують програмну продукцію. Власне кажучи, це ж справедливо: на підставі п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПК від ПДВ звільняється операція постачання програмної продукції, а не конкретний суб’єкт господарювання.
Запитання 6. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, яка є невід’ємною складовою систем та/або устаткування/обладнання, що постачаються замовнику?
Відповідь 6. Операції з постачання систем
та/або устаткування/обладнання, невід’ємною складовою яких є програмна продукція, не віднесені до операцій з постачання товарів і послуг, до яких застосовуються податкові пільги з податку на додану вартість. Відповідно при здійсненні таких операцій платники податків зобов’язані здійснювати нарахування та сплату податку на додану вартість за такими операціями на загальних підставах, визначених для поставки товарів та послуг в Україні.
Лише у випадку, якщо програмна продукція була поставлена підприємством постачальником/виконавцем робіт з побудови системи як окремий елемент поставки та на таку продукцію передано право власності (згідно договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності), то така операція звільняється від оподаткування податком на додану вартість як операція з постачання програмної продукції згідно з пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Коментар редакції
Постачання програмної продукції у складі обладнання
Думка Миндоходівців така. Якщо вартість програмної продукції окремо не виділена у вартості обладнання, то ІТ-пільга в цьому разі не застосовується. Адже за цієї ситуації буде звичайне постачання товарів.
У тому випадку, коли програмна продукція виділена як окремий елемент постачання і на неї передано виключні майнові права — до вартості такої програмної продукції застосовується ІТ-пільга з ПДВ.
Запитання 7. Чи оподатковуються податком на додану вартість операції із постачання програмної продукції від нерезидента резиденту на митну територію України та від резидента нерезиденту?
Відповідь 7. Ні, не оподатковуються.
Коментар редакції
Постачання програмної продукції від нерезидента або нерезиденту ПДВ не обкладається
Щодо того, чи застосовується ІТ-пільга з ПДВ, якщо програмна продукція поставляється нерезиденту, або навпаки отримується від нього, міндоходівці виявилися небагатослівними. Вони просто відповіли: такі операції не оподатковуються ПДВ. Проте вважаємо за доцільне розглянути це питання детально.
Придбання програмної продукції у нерезидента. У листі від 06.02.2013 р. № 12/2-12.2/490 ДМСУ вказувала на те, що необхідно відокремлювати два самостійні об’єкти обкладення ПДВ, визначені п. 185.1 ПК:
— операції з уввезення товарів на митну територію України (у нашому випадку програмної продукції);
та
— операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Щодо операції з ввезення програмної продукції міндоходівці в листі від 16.08.2013 р. № 9151/6/99-99-19-04-02-15 зазначили, що сама по собі програмна продукція не має коду УКТ ЗЕД і тому не може визнаватися товаром, а розглядається як результат виконання послуг. Відповідно, операції з постачання програмної продукції від нерезидента резиденту України не підлягають митному контролю та не обкладаються ПДВ.
Проте тут варто відзначити, що у тому разі, коли програмна продукція поставлятиметься на матеріальних носіях (дисках) і матиме місце перетин митного кордону України, то в цілях митного контролю вартість матеріального носія інформації та вартість програмного забезпечення розмежовуються (ч. 4 ст. 51 МК). Під час визначення митної вартості носіїв інформації, які містять програмне забезпечення, враховується тільки вартість носія інформації. Тому з вартості матеріальних носіїв (диска) необхідно буде сплатити ПДВ.
А от якщо програмну продукцію резидент отримує від нерезидента через Інтернет, то в цьому випадку операції ввезення товарів на митну територію України немає, а має місце тільки постачання програмної продукції, а отже, діє ІТ-пільга з ПДВ.
Постачання нерезиденту програмної продукції. Вище ми вже зазначили, що постачання програмної продукції міндоходівці розглядають як результат виконання послуг (товаром вона не може визнаватися унаслідок відсутності на неї коду УКТ ЗЕД. Тому тут вступають у дію правила обкладення ПДВ постачання послуг. Послуги обкладаються ПДВ у випадку, якщо місце їх постачання знаходиться на митній території України (п.п. «в» п. 186.3 ПК). Місце постачання послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення згідно з п.п. «в» п. 186.3 ПК визначається за місцем реєстрації одержувача. Відповідно у разі постачання програмної продукції нерезиденту така операція не буде об’єктом обкладення ПДВ (це підтверджують міндоходівці і в розділі 101.14.07 ЄБПЗ). ІТ-пільга, передбачена п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПК, у цьому випадку не діє.
Якщо резидент передає права користування програмною продукцією нерезиденту, то в цьому разі плату за право користування слід розглядати як отримання роялті (докладніше див. питання 9 цієї УПК). Роялті, отримане в грошовій формі, не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.6 ПК).
Запитання 8. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із постачання компонентів програмних продуктів?
Відповідь 8. Так, звільняються. Операції з постачання окремих компонентів програмної продукції, на основі або за допомогою яких створюється певна програмна продукція, або які можуть діяти як самостійні комп’ютерні програми, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Коментар редакції
Постачання компонентів програмної продукції звільняється від ПДВ
Міндоходівці зазначили, що постачання компонентів програмних продуктів також звільняється від ПДВ. Це випливає із самого п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПК, у якому зазначено:
«Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
— результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів <…>».
Визначення компонентів комп’ютерної програми наведено у першій частині УПК. Такими вважаються частини програмного забезпечення, які можуть бути частинами (модулями), на основі або за допомогою яких створюється певна програма, та/або діяти як самостійні комп’ютерні програми.
Запитання 9. Чи підлягають оподаткуванню податком на додану вартість операції з надання права на користування програмною продукцією?
Відповідь 9. Ні, не підлягають, але тільки у разі отримання оплати у грошовій формі. При наданні невиключного права на користування програмною продукцією на підставі ліцензійного (субліцензійного) договору має місце операція з надання права на користування об’єктом авторського права чи нематеріальним активом, який залишається у власності іншої особи (правовласника). Плата за надання права користування комп’ютерною програмою як об’єктом авторського права, яку користувач сплачує на підставі ліцензійного (субліцензійного) договору, є роялті. Відповідно до пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ виплата роялті у грошовій формі не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Коментар редакції
Надання права користування програмною продукцією
Надання прав користування програмною продукцією не може визнаватися постачанням програмної продукції. Тому про пільгу на підставі п. 261 підрозд.2 розд. ХХ ПК тут не йдеться. Платежі за користування або надання права на користування програмною продукцією вважаються роялті (п.п. 14.1.225 ПК).
При цьому для роялті, яке виплачується в грошовій формі, діє пільга на підставі п.п. 196.1.6 ПК — така операція не є об’єктом обкладення ПДВ.
Запитання 10. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг (виконання робіт) із розробки програмної продукції чи її компонентів, якщо виконавці таких послуг (робіт) не набувають права власності на таку програмну продукцію в процесі її створення, а після завершення виконання таких послуг (робіт) право власності на готову програмну продукцію (її компоненти) набуде замовник?
Відповідь 10. Ні, не звільняються, оскільки звільненню від оподаткуванню підлягають операції з постачання програмної продукції, під час яких відбувається перехід права власності на програмну продукцію від постачальника до покупця. У зазначеній ситуації виконавець таких послуг не отримує право власності на програмну продукцію, а тому не відбувається операція з постачання програмної продукції.
Отже, операції з постачання послуг (виконання робіт) із розробки програмної продукції чи її компонентів, на які право власності отримує замовник після завершення виконання таких послуг (робіт), оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
Коментар редакції
Послуги з розроблення програмної продукції
Буває ситуація, коли за умовами договору розробник не отримує права власності на розроблену програмну продукцію, а від самого початку таке право належить замовнику. У цьому разі, як пояснюють міндоходівці, у розробника немає права на ІТ-пільгу з ПДВ. Висновок логічний. Адже ця операція не може вважатися постачанням програмної продукції, оскільки не передбачає передачу права власності від продавця до покупця (п.п. 14.1.191 ПК). Розробнику таку операцію слід розглядати як постачання послуг. При цьому послуги мають обкладатися ПДВ у тому разі, якщо місце їх постачання знаходиться на митній території України (п.п. «б» п. 185.1 ПК). Місце постачання послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення визначається за місцем реєстрації отримувача послуг (п.п. «в» п. 186.3 ПК). Тому, якщо замовником послуг виявиться нерезидент, то такі послуги не обкладатимуться ПДВ.
Запитання 11. Яких умов необхідно дотримуватись платникам податку для застосування режиму звільнення від оподаткування податком при здійсненні операцій з постачання засобів криптографічного захисту інформації?
Відповідь 11. Операції платників податку з постачання засобів криптографічного захисту інформації звільняються від оподаткування податком на додану вартість за умови наявності ліцензій на право здійснення такої діяльності та сертифікатів відповідності на засоби криптографічного захисту інформації або позитивних експертних висновків за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Коментар редакції
Постачання засобів криптографічного захисту інформації
Міндоходівці роз’яснили, за яких умов постачання засобів криптографічного захисту інформації потрапляє під ІТ-пільгу з ПДВ. Пільга діє за наявності у продавця:
1) ліцензії на торгівлю засобами криптографічного захисту інформації;
2) позитивних експертних висновків за наслідками державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Запитання 12. Чи оподатковуються податком на додану вартість операції з постачання примірників комп’ютерної програми, що здійснюються одночасно з наданням (постачанням) ліцензій на право використання комп’ютерної програми?
Відповідь 12. Ні, не оподатковуються. У випадку якщо постачається примірник комп’ютерної програми з наданням (постачанням) ліцензії, яка є переліком умов щодо обмеженого використання такої комп’ютерної програми за її функціональним призначенням та одночасно є складовою постачання самої комп’ютерної програми, то така операція звільняється від оподаткування податком. При цьому режим звільнення від оподаткування податком застосовується на всіх етапах постачання примірника комп’ютерної програми: від особи, яка її створила, до споживача.
Директор Департаменту координації
нормотворчої та методологічної роботи
з питань оподаткування
Н. Привалова
Коментар редакції
Постачання примірників програмної продукції також звільняється від ПДВ
Відповідь миндоходівців порадувала. Нарешті вони погодилися з тим, що ІТ-пільга поширюється і на продаж дисків з розтиражованим програмним забезпеченням.
Раніше, нагадаємо, податківці дотримувалися іншої думки.
Так, у листі ДПСУ від 26.03.2013 р. № 4670/6/15-33-15 зазначалося, що операція з постачання товарів (дисків, комп’ютерів) із записаним/установленим на них розтиражованим програмним забезпеченням не може розглядатися як постачання програмної продукції (відповідно, має обкладатися ПДВ на загальних підставах). Звичайно ж такий висновок податківців був занадто фіскальним. Адже п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПК подібних обмежень не встановлює.
Віднині справедливість перемогла.
Засмучує тільки те, що тепер не зрозуміло, як бути тим платникам, які прислухалися до попередніх роз’яснень податківців і нараховували весь цей час ПДВ. Найімовірніше, продавцям дисків із розтиражованим програмним забезпеченням доведеться відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ, а їх покупцям — податковий кредит.
Коментарі підготувала економіст-аналітик Марина Казанова
