ОСНОВНЕ ПРО АДМІНІСТРАТИВНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ бухгалтерів підприємств (частина 2)
У попередньому інформаційно-аналітичному номері* ми пообіцяли продовжити розгляд складів адміністративних правопорушень у сфері бухгалтерського обліку. Крім того, в цій статті ми з’ясуємо, хто уповноважений складати адмінпротоколи та в якому порядку притягаються до відповідальності винні особи.
Олена Григорьєва, консультант
* «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 19 (67), с. 40.
Нагадаємо: в попередній статті ми розглянули склади адміністративних правопорушень, передбачених ст. 1631та 1651 КпАП. На черзі склади, передбачені ст. 1654, 1653і 1655 КпАП.
Стаття 1654 КпАП. Порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
Об’єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Вказані відносини регулюються такими нормативно-правовими актами:
| 1 | КЗпП |
| 2 | Законом № 1105 |
| 3 | Законом України від 14.10.92 р. № 2694-XII «Про охорону праці» |
| 4 | Законом України від 22.02.2001 р. № 2272-III «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» |
| 5 | Порядком здійснення державного нагляду у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженим постановою КМУ від 26.11.2003 р. № 1845 |
| 6 | Іншими нормативно-правовими актами |
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Об’єктивна сторона, правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 1654 КпАП, полягає в таких, зокрема, діяннях:
| 1 | порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності |
| 2 | несвоєчасне або неповне повернення страхових коштів |
| 3 | несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності |
| 4 | подання недостовірної звітності щодо страхових коштів |
| 5 | несвоєчасне інформування ФСС НВ про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства |
Роботодавець як страхувальник зобов’язаний (ст. 45 Закону № 1105):
| 1 | інформувати робочий орган виконавчої дирекції ФСС НВ про: — кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; — зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику |
| 2 | подавати робочому органу виконавчої дирекції ФСС НВ відомості про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік |
| 3 | безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників ФСС НВ |
| 4 | повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції ФСС НВ, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з цим ФСС НВ обслуговують підприємство |
| 5 | подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції ФСС НВ у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим ФСС НВ |
Порядок і строки подання вищевказаних відомостей визначаються ФСС НВ.
Суб’єктами правопорушення є посадові особи підприємств, установ, організацій, а також фізичні особи, які використовують найману працю.
Покарання. За діяння, передбачені ч. 1 ст. 1654 КпАП, встановлено застосується стягнення шляхом накладення штрафу від 8 до 15 нмдг, тобто від 136 до 255 грн.
При вчиненні дій, передбачених ч. 1 ст. 1654 КпАП, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, відповідальність настає за ч. 2 ст. 1654 КпАП, а це — штраф від 10 до 20 нмдг, тобто від 170 до 340 грн.
Стаття 1653 КпАП. Порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
Об’єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Такі відносини, зокрема, регулюються:
| 1 | Законом № 1533 |
| 2 | Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до ФССБ, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339 |
| 3 | Іншими нормативно-правовими актами |
Об’єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні таких діянь:
| 1 | порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, несвоєчасне або неповне їх повернення |
| 2 | несвоєчасне подання або неподання визначених Законом № 1533 відомостей |
| 3 | подання недостовірних відомостей про використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття |
Відповідно до вимог ст. 35 Закону № 1533 роботодавець зобов’язаний:
| 1 | подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: — прийняття на роботу працівників; — розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників; — виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; — використання коштів ФССБ з безробіття за іншими визначеними Законом № 1533 напрямами |
| 2 | під час перевірки правильності використання коштів ФССБ та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки |
Достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей використання роботодавцем коштів ФССБ з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.
Суб’єктом правопорушення є посадові особи підприємств, установ, організацій, а також фізичні особи, які використовують найману працю.
Покарання. За діяння, передбачені ч. 1 ст. 1653 КпАП, законом встановлено застосування стягнення шляхом накладення штрафу від 8 до 15 нмдг, тобто від 136 до 255 грн.
При вчиненні дій, передбачених ч. 1 ст. 1653 КпАП, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, відповідальність настає за ч. 2 ст. 1653 КпАП шляхом накладення штрафу від 10 до 20 нмдг, тобто від 170 до 340 грн.
Стаття 1655 КпАП. Порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням
Об’єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Такі відносини, зокрема, регулюються:
| 1 | КЗпП |
| 2 | Законом України від 14.01.98 р. № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» |
| 3 | Законом № 2240 |
| 4 | Іншими нормативно-правовими актами |
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (роботодавець), громадянами, а також із бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету ФСС ТВП, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, що передбачені законом.
Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1655 КпАП, полягає у вчиненні таких діянь:
| 1 | порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; несвоєчасне або неповне їх повернення |
| 2 | несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності |
| 3 | подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів |
Відповідно до ст. 27 Закону № 2240 страхувальник (роботодавець) зобов’язаний:
| 1 | надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального |
| 2 | вести облік коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам ФСС ТВП встановлену звітність щодо цих коштів |
| 3 | допускати посадових осіб органів ФСС ТВП з втрати працездатності, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок |
| 4 | надавати виконавчій дирекції відділення ФСС ТВП з втрати працездатності відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до вимог закону в порядку, встановленому правлінням ФСС ТВП з втрати працездатності |
| 5 | у разі порушення провадження у справі про банкрутство повернути ФСС ТВП з втрати працездатності страхові кошти, зараховані на окремий рахунок |
Суб’єктами правопорушення є посадові особи підприємств, установ та організацій, фізичні особи, які використовують найману працю.
Покарання. За діяння, передбачені ч. 1 ст. 1655 КпАП, застосовуються стягнення у вигляді накладення штрафу від 8 до 15 нмдг, тобто від 136 до 255 грн.
При вчиненні дій, передбачених ч. 1 ст. 1655 КпАП, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, відповідальність настає за ч. 2 ст. 1655 КпАП шляхом накладення штрафу від 10 до 20 нмдг, тобто від 170 до 340 грн.
СТИСЛО ЩОДО СКЛАДАННЯ ПРОТОКОЛІВ ПРО ВЧИНЕННЯ АДМІНПОРУШЕНЬ
Хто ж має право складати протоколи за вчинення вищеописаних діянь, передбачених КпАП, та до чиєї компетенції належить їх розгляд? Для зручності розуміння цього питання зобразимо таблицю:
| Стаття | Хто складає протокол | Хто розглядає справу та накладає стягнення |
| Ст. 1631 | Посадові особи органів державної податкової служби | Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) (ст. 221 КпАП) |
| Ст. 1651 | Посадові особи: — органів внутрішніх справ; — органів ПФУ | Органи ПФУ (ст. 2422 КпАП) |
| Ст. 1653 | Посадові особи органів ФССБ | Органи ФССБ (ст. 244-9 КпАП) |
| Ст. 1654 | Посадові особи ФСС НВ | Органи ФСС НВ (ст. 24410 КпАП) |
| Ст. 1655 | Посадові особи ФСС ТВП | Органи ФСС ТВП (ст. 24411 КпАП) |
ПОРЯДОК ПРИТЯГНЕННЯ ДО АДМІНВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Відповідний орган, встановивши в діяннях особи наявність ознак адміністративного правопорушення, складає протокол про адміністративне правопорушення (далі — протокол).
Увага! Відповідно до ст. 38 КпАП адміністративне стягнення (в тому ж числі і штраф) може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення. У тих випадках, коли справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через 3 місяці з дня його виявлення.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Протокол повинен відповідати вимогам ст. 256 КпАП, у ньому повинно бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Протокол складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
До протоколу додаються матеріали, на основі яких його було складено (наприклад, акти перевірки), а також пояснення особи, що допустила порушення (в нашому випадку пояснення бухгалтера), і усі ці документи направляються в орган, уповноважений розглядати справи про такі правопорушення.
Саме компетентний орган (посадова особа) проводить остаточне розслідування в справі й дає правову оцінку діям особи, яка зазначена в протоколі як правопорушник.
Відповідно до ст. 278 КпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен з’ясувати, чи:
| 1 | належить до його компетенції розгляд даної справи |
| 2 | правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення |
| 3 | сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду |
| 4 | витребувано необхідні додаткові матеріали |
| 5 | підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката |
Однак, варто зазначити, що у питанні правильності складання протоколу більш прискіпливими є саме суди (порівняно з іншими органами, уповноваженими розглядати справи). Саме вони найчастіше повертають матеріали справи в разі, коли посадові особи не виконали належним чином вимоги ст. 256 КпАП, а саме: не вказали всі анкетні дані правопорушника (рік, число, місяць та місце народження), його точну адресу, місце роботи, посаду, а також необхідні відомості про особу, яка склала протокол (прізвище, ім’я та по батькові, посада, службові телефони).
Поширеним порушенням ст. 256 КпАП щодо складених протоколів та інших матеріалів справи, що потребують їх доопрацювання, є незазначення відповідної частини статті КпАП, якою передбачено відповідальність за вчинене правопорушником діяння. Трапляються випадки, коли у матеріалах справи нема доказів, які б підтверджували факт вчинення особою правопорушення, даних про те, чи притягалася вона до адміністративної відповідальності раніше, а також пояснень цієї особи, свідків або підписів останніх.
Важливо! Повернення матеріалів справи на доопрацювання нерідко призводять до пропуску строків накладення адміністративних стягнень, і як наслідок — справа закривається, тобто особа залишається без покарання.
За загальним правилом справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або надсилається особі, щодо якої її винесено, про що робиться відповідна відмітка у справі.
Відповідно до ст. 283 КпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Також у постанові повинна міститися вказівка про порядок і строк її оскарження.
КпАП передбачена можливість оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 287 КпАП таким правом наділені прокурор, особа, щодо якої її винесено, а також потерпілий.
Постанови у ст. 1631, 1651,1653, 1654, 1655 КпАП оскаржуються вищестоящим органам (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАСУ, з особливостями, встановленими КпАП.
Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Така скарга протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.
Скарга (і подання прокурора) на постанову у справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України.
ДЕКІЛЬКА ПРИКЛАДІВ НАЯВНОЇ ПРАКТИКИ
Ураховуючи, що за правопорушення, передбачені ст. 1631, 1651, 1653, 1654, 1655 КпАП, суди компетентні розглядати лише протоколи, складені за вчинені правопорушення, які визначені ст. 1631 КпАП, то лише такі можна віднайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень (режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/). Тому наведемо кілька прикладів постанов суду, відповідно до яких головних бухгалтерів притягнуто до адмінвідповідальності.
Приклад 1
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 39 від 20.12.2012 року ОСОБА_1, будучи головним бухгалтером ПрАТ «Атлант», допустила ведення податкового обліку з порушенням встановленого законодавства, в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 103 868 грн. та ПДВ на загальну суму 90 320 грн.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1631 КУпАП України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала.
Відповідно до ст. 251 КпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБИ_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 1631 КпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 1631, ст. ст. 251, 284, 285 КпАП України, суд постановив:
ОСОБУ_1 визнати винною в скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КпАП України, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п’яти нмдг, що становить 85 (вісімдесят п’ять) грн. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена або опротестована прокурором до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з моменту її винесення.
Приклад 2
ОСОБА_1, працюючи головним бухгалтером НВФ «Промсервісдіагностика», порушила ведення податкового та бухгалтерського обліку, а саме: НВФ «Промсервісдіагностика» у формі ТОВ занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в період, що перевірявся. На момент перевірки порушення тривало. Акт від 25.03.2013 року № 153/1-22-70-16297019, тобто ОСОБА_1 здійснила дії, передбачені ч. 1 ст. 1631 КпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з’явилась, вину у вчиненні правопорушення визнала. ЇЇ вина за ч. 1 ст. 1631 КпАП підтверджується актом податкової перевірки та зібраними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає за необхідне визнати її винною за ч. 1 ст. 1631 КпАП. Враховуючи характер правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та ступінь її вини, суд вважає за необхідне застосувати відносно неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283 — 285 КпАП, суд постановив:
ОСОБУ_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі п’яти нмдг, що становить 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп.
Постанова може бути опротестована прокурором протягом десяти днів або оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.
На жаль, свої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності органи ПФУ, ФССБ, ФСС НВ, ФСС ТВП на офіційних сайтах не оприлюднюються, тому приклади їх постанов ми не наводимо.
Використані документи та скорочення
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
КАСУ — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.
Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Закон № 1533 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.
Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.
Нмдг — неоподаткований мінімум доходів громадян
ПФУ — Пенсійний фонд України.
ФССБ — Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
ФСС ТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
ФСС НВ — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
