Теми статей
Обрати теми

Закон про трансфертне ціноутворення: зміни глобальні та не дуже

Редакція ПК
Стаття

Закон про трансфертне ціноутворення: зміни глобальні та не дуже

З 1 вересня 2013 року набрав чинності Закон про трансфертне ціноутворення, що віднедавна є чи не найпопулярнішою страшилкою для бухгалтерів. Проте, як виявляється, не такий страшний чорт, як його малюють. Вірніше, страшний, та для небагатьох. Найбільших змін зазнала ст. 39 ПК (стара назва — Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни), яка відтепер повністю викладена у новій редакції. Нова ж її назва — Трансфертне ціноутворення. Останньому й присвячено наступний матеріал.

Юрій Товстоп’ят, економіст-аналітик

 

ЗМІНИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

 

Трансфертне ціноутворення п.п. 14.1.2511 ПК трактує як систему визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПК контрольованими.

Відповідно до п.п. 39.2.1 ПК контрольованими операціями є:

1 . Господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — нерезидентами;

господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — резидентами, які:

— задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік;

— застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року;

— сплачують податок на прибуток підприємств та/або ПДВ за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до ПК, станом на початок податкового (звітного) року;

— не були платниками податку на прибуток підприємств та/або ПДВ станом на початок податкового (звітного) року;

2 . Операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), у якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсотків нижчою, ніж в Україні*.

* У разі коли в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку), платником податку подається довідка (або її нотаріально засвідчена копія), що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративного податку), встановлену у державі його реєстрації, (до Міндоходів), у строки, визначені для подання звіту про контрольовані операції (відповідно до п.п. 39.2.1.3 ПК).

Перелік таких держав (територій) має бути затверджено КМУ у тримісячний строк після набрання чинності Законом про трансфертне ціноутворення. У свою чергу Міндоходів зобов’язаний щороку публікувати такий перелік в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). При цьому інформація про зміну ставок має публікуватися протягом трьох місяців з моменту зміни.

Зазначені вище операції визнаються контрольованими за умови, що загальна сума здійснених операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує
50 млн грн.
(без урахування ПДВ) за відповідний календарний рік. Це нововведення має надзвичайно важливе значення, адже внаслідок його запровадження значно звужується коло операцій, які потребують визначення звичайних цін з допомогою трансфертного ціноутворення.

Далі перейдемо до пов’язаних осіб. Визначення цього терміна також зазнало змін із впровадженням Закону про трансфертне ціноутворення. Відтепер п.п. 14.1.159 ПК сформульовано наступним чином:

Пов’язані особи — юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

При визнанні осіб пов’язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або спільно з пов’язаними особами, що визнаються такими відповідно до цього підпункту.

Пов’язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення визнаються:

а) юридичні особи — у разі якщо одна з таких осіб безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі
20 і більше відсотків;

б) фізична та юридична особа — у разі якщо фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

в) юридичні особи — у разі якщо одна і та сама особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами таких юридичних осіб і розмір частки корпоративних прав у кожній юридичній особі становить
20 і більше відсотків;

г) юридична особа і особа, яка має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

ґ) юридичні особи, одноособові виконавчі органи яких призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

д) юридичні особи, у яких 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради призначено (обрано) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

е) юридичні особи, у яких 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради становлять одні й ті самі фізичні особи;

є) юридична особа та фізична особа — у разі здійснення фізичною особою повноважень одноособового виконавчого органу такої юридичної особи;

ж) юридичні особи, у яких повноваження одноособового виконавчого органу здійснює одна й та сама особа;

з) фізичні особи: чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні, неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Для фізичної особи загальна частка корпоративних прав платника податку (голосів у керівному органі), якою вона володіє, визначається як частка корпоративних прав, що безпосередньо належить такій фізичній особі, та частка корпоративних прав, що належить юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою.

Якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами відповідно до цього підпункту, такі особи визнаються пов’язаними між собою

Говорити про революційні зміни у визначенні кола пов’язаних осіб не доводиться, проте воно все ж стало дещо ширшим, при цьому правила ідентифікації пов’язаних осіб тепер стали більш чіткими.

Крім того, зазнало доповнення визначення звичайної ціни. Так, збереглося стандартне визначення звичайної ціни (п.п. 14.1.71 ПК) як ціни товарів (робіт, послуг), визначеної сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК. При цьому також, як і раніше, якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. У той же час безпосередньо до п.п. 14.1.71 ПК внесено норми стосовно визначення звичайної ціни в тих чи інших випадках, зокрема:

№ з/п

Випадки

Що вважається звичайною ціною

1

Ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством

Ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання

2

У межах державного регулювання встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна

Визначається відповідно до ст. 39 ПК, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну

3

Під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки

Вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у п.п. 39.3.1 ПК

4

Проведення аукціону (публічних торгів), обов’язковість якого (яких) передбачено законом

Ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів)

5

Постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту*

Ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту

6

Продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством

Ціна, сформована під час такого продажу

* Напівжирним курсивним шрифтом тут і далі виділено нові норми, внесені до ПК Законом про трансфертне ціноутворення.

 

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

 

Як визначено у п.п. 39.1.1 ПК, податковий контроль за трансфертним ціноутворенням передбачає коригування податкових зобов’язань платника податків до рівня податкових зобов’язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційним та/або фінансовим умовам, що мали місце під час здійснення зіставних операцій, передбачених ст. 39 ПК, сторони яких не є пов’язаними особами. Тобто, якщо сторони є пов’язаними, то цілком вірогідним є виникнення ситуацій під час взаємовідносин між ними, коли фактичні ціни на товари (роботи, послуги), що передаються (виконуються, надаються) у межах такого співробітництва відрізняються від тих, що мали б місце, якби сторони не були пов’язаними. Система трансфертного ціноутворення покликана довести в цілях оподаткування рівень таких цін до тих, що мали б місце під час здійснення зіставних операцій з непов’язаними особами.

Відповідно до п.п. 39.2.2.2 ПК операції визнаються зіставними для цілей ПК, якщо вони здійснюються в однакових комерційних та/або фінансових умовах з контрольованою операцією. Такі умови можуть бути визнані зіставними лише у разі, якщо відмінності між ними не мають істотного впливу на результати операції або можуть бути усунені шляхом коригування умов та/або результатів зіставних чи контрольованих операцій.

Під час визначення зіставності операцій, а також для коригування їх комерційних та/або фінансових умов аналізуються такі елементи контрольованої та зіставних операцій (п.п. 39.2.2.4 ПК):

товари (роботи, послуги), які є предметом операції;

функції, які виконуються сторонами операції, активи, що ними використовуються, умови розподілу між сторонами операції ризиків та вигод, розподіл відповідальності між сторонами операції та інші умови операції, — функціональний аналіз;

стала практика відносин та умови договорів, укладених між сторонами операції, які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

економічні умови діяльності сторін операції, включаючи аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг).

Варто зазначити, що визначення звичайної ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться щодо податку на прибуток підприємств та ПДВ (п. 39.7 ПК). На обкладення іншими податками та зборами система трансфертного ціноутворення не впливає жодним чином.

Необхідними умовами для того, щоб до операцій застосовувались принципи трансфертного ціноутворення є те, що операції, які мають місце між сторонами, відповідають ознакам контрольованих (визначення останніх див. на с. 13), а також те, що договірні ціни не відповідають рівню звичайних цін.

 

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗВИЧАЙНОЇ ЦІНИ

 

Для визначення ціни з метою оподаткування доходів (прибутку, виручки) платників податків, що є сторонами контрольованої операції, використовується один із методів, які були передбачені старою редакцією ст. 39 ПК.

Під час вибору методу, що використовується для визначення ціни в контрольованій операції, повинні враховуватися повнота і достовірність вихідних даних, а також обґрунтованість коригування, що здійснюється з метою забезпечення зіставності умов проведення контрольованої та зіставних операцій.

Новацією, запровадженою Законом про трансфертне ціноутворення, є можливість використання комбінації двох і більше методів визначення звичайної ціни. Зрозуміло, що використання кількох методів дозволяється лише в разі, коли жоден з передбачених методів не в змозі самостійно забезпечити коректного визначення звичайної ціни контрольованої операції.

Крім того, ПК встановлено, що платник податку використовує будь-який метод, який він обґрунтовано вважає найбільш прийнятним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

Далі нагадаємо методи визначення звичайних цін і опишемо їх у деталях, зазначених у новому Законі.

№ з/п

Назва методу

Суть методу

Фінансові показники, що використовуються в межах методу

Підпункт ПК, яким встановлено метод

1

2

3

4

5

1

Порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу)

порівняння ціни товарів (робіт, послуг), застосованої під час контрольованої операції, з ринковим діапазоном цін на ідентичні (а за їх відсутності — однорідні) товари (роботи, послуги) у зіставних операціях

Ціна

39.3.1.1, 39.3.3

Для визначення ринкового діапазону цін товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені та реалізовані платником податків або іншими особами договори про продаж ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у зіставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

При цьому враховуються такі особливості:

характеристика товарів (робіт, послуг);

кількість (обсяг) товарів (робіт, послуг);

обсяг функцій, що виконуються сторонами;

умови розподілу між сторонами ризиків і вигод;

строки виконання зобов’язань;

умови здійснення платежів, звичайних для такої операції;

характеристика ринку товарів (робіт, послуг), на якому здійснено операцію;

бізнес-стратегії підприємства (за наявності);

інші об’єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Умови на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються зіставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або є економічно обґрунтованою.

Ринковий діапазон цін визначається на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, або інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

За умови наявності інформації тільки про одну зіставну операцію, предметом якої є ідентичні (а за їх відсутності — однорідні) товари (роботи, послуги), ціна такої зіставної операції може бути визнана одночасно мінімальним і максимальним значенням ринкового діапазону цін тільки у разі, якщо умови такої операції є повністю зіставними з умовами контрольованої операції або за допомогою відповідного коригування забезпечено повну зіставність таких умов, а також за умови, що продавець товарів (робіт, послуг) у зіставній операції не є монополістом на ринку таких ідентичних (однорідних) товарів (робіт, послуг)

2

Ціни перепродажу

визначення відповідності ціни товарів (робіт, послуг) контрольованої операції звичайній ціні шляхом зіставлення валової рентабельності контрольованої операції, отриманої під час подальшої реалізації (перепродажу) товарів (робіт, послуг), що були придбані в контрольованій операції, з ринковим діапазоном валової рентабельності

Валова рентабельність. Визначається як відношення валового прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, ПДВ, інших податків та зборів

39.3.1.2, 39.3.4

Цей метод використовується для визначення відповідності ціни товару, за якою товар придбавається під час здійснення контрольованої операції та перепродається непов’язаним особам. Метод ціни перепродажу також використовується, якщо під час перепродажу товару здійснюються такі операції:

підготовка товару до перепродажу та його транспортування (поділ товарів на партії, формування поставок, сортування, перепакування);

змішування товарів, якщо характеристики кінцевої продукції (напівфабрикатів) істотно не відрізняються від характеристик змішуваних товарів

3

«Витрати плюс»

визначення відповідності ціни товарів (робіт, послуг) контрольованої операції звичайній ціні шляхом зіставлення валової рентабельності собівартості контрольованої операції з ринковим діапазоном валової рентабельності собівартості у зіставних операціях

Валова рентабельність собівартості. Визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг)

39.3.1.3, 39.3.5

Метод застосовується під час:

виконання робіт (надання послуг) особами, які є пов’язаними з отримувачами результатів таких робіт (послуг);

реалізації товарів, сировини або напівфабрикатів за договорами між пов’язаними особами;

реалізації товарів (робіт, послуг) за довгостроковими договорами (контрактами) між пов’язаними особами

4

 

Чистого прибутку

 

порівняння рентабельності контрольованої операції з ринковим діапазоном рентабельності у зіставних операціях

 

Чиста рентабельність. Визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, ПДВ, інших податків та зборів.

Чиста рентабельність витрат. Визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до суми собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг).

Рентабельність операційних витрат. Визначається як відношення валового прибутку до операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг).

Рентабельність активів. Визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до поточної ринкової вартості необоротних та оборотних активів (крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів), що прямо або опосередковано використовуються у контрольованій операції.

Рентабельність капіталу. Визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до капіталу (сума необоротних та оборотних активів, крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів, крім поточних зобов’язань)

39.3.1.4, 39.3.6

 

Розрахунок найбільш прийнятного показника рентабельності у контрольованій операції (або в сукупності контрольованих операцій у разі, коли окремі операції є настільки взаємопов’язаними або безперервними, що не можуть бути адекватно оцінені окремо) здійснюється платником податку згідно з п.п. 39.3.2 ПК.

Цей метод використовується, зокрема, у разі відсутності або недостатності інформації, на підставі якої можна обґрунтовано зробити висновок про достатній рівень зіставності комерційних та/або фінансових умов контрольованої та зіставних операцій під час використання методів ціни перепродажу та «витрати плюс».

5

Розподілення прибутку

зіставлення фактичного розподілення отриманого сукупного прибутку між сторонами контрольованої операції з розподіленням прибутку, здійсненим на економічно обґрунтованій основі між непов’язаними особами

39.3.1.5, 39.3.7

Цей метод використовується, зокрема, у разі наявності:

істотного взаємозв’язку між контрольованими операціями та іншими операціями, що здійснюються сторонами контрольованої операції з пов’язаними з ними особами;

у власності (користуванні) сторін контрольованої операції прав на об’єкти нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності.

Визначення підсумкової величини прибутку (збитку) кожної сторони контрольованих операцій здійснюється шляхом підсумовування відповідних розрахункового прибутку (збитку) і залишкового прибутку (збитку).

При цьому для розподілу між сторонами контрольованих операцій сукупного або залишкового прибутку (збитку) всіх сторін зазначених операцій враховуються такі показники:

розмір витрат, понесених кожною із сторін контрольованих операцій у зв’язку із створенням нематеріальних активів, використання яких впливає на розмір фактично отриманого прибутку (збитку) від контрольованих операцій;

характеристика персоналу, залученого кожною стороною контрольованих операцій, включаючи його чисельність і кваліфікацію; витрачений персоналом час; обсяг витрат на оплату праці, що мають вплив на розмір фактично отриманого прибутку (понесеного збитку) кожною стороною контрольованих операцій;

ринкова вартість активів, що були використані кожною стороною контрольованих операцій та мали вплив на розмір фактично отриманого прибутку (збитку) контрольованих операцій;

інші показники, які пов’язані з виконанням функцій, використанням активів, прийнятими комерційними ризиками та розміром фактично отриманого прибутку (збитку) кожною стороною контрольованих операцій

 

Зауважимо, що спільними для перших чотирьох методів визначення звичайної ціни є наступні ознаки:

1) у разі якщо показник, що є визначальним при застосуванні того чи іншого методу (для методу порівняльної неконтрольованої ціни — ціна, для методу ціни перепродажу — валова рентабельність контрольованої операції і т. д.), перебуває в межах відповідного ринкового діапазону, то для цілей оподаткування визнається, що ціна товарів контрольованої операції відповідає звичайній ціні;

2) якщо показник, що є визначальним при застосуванні того чи іншого методу, є меншим за мінімальне значення відповідного ринкового діапазону, то для цілей оподаткування враховується ціна, що визначається виходячи з показника, який відповідає мінімальному значенню відповідного ринкового діапазону;

3) якщо показник, що є визначальним при застосуванні того чи іншого методу, перевищує максимальне значення відповідного ринкового діапазону, то для цілей оподаткування враховується ціна, що визначається виходячи з показника, який відповідає максимальному значенню відповідного ринкового діапазону;

4) застосування для цілей оподаткування мінімального чи максимального значення ринкового діапазону, що використовується для визначення звичайних цін за допомогою того чи іншого методу, здійснюється за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

У той же час для методу розподілення прибутку характерним є наступне:

1) у разі коли прибуток, отриманий стороною контрольованих операцій, дорівнює прибутку, розрахованому для цієї сторони відповідно до вказаного методу (чи перевищує розмір такого прибутку), або якщо збиток, понесений зазначеною стороною, дорівнює збитку, розрахованому для цієї сторони відповідно до цього методу (чи є меншим за розмір такого збитку), для цілей оподаткування приймається відповідно фактично отриманий прибуток або фактично понесений збиток;

2) у разі коли прибуток, отриманий стороною контрольованих операцій, є меншим за прибуток, розрахований для такої сторони відповідно до методу розподілення прибутку, для цілей оподаткування приймається прибуток, розрахований для такої сторони відповідно до цього методу;

3) у разі коли збиток, понесений стороною контрольованих операцій, перевищує збиток, розрахований для такої сторони відповідно до даного методу, для цілей оподаткування враховується збиток, розрахований для такої сторони відповідно до такого методу;

4) на підставі зіставлення прибутку (збитку), врахованого для цілей оподаткування відповідно до методу розподілення прибутку, фактично отриманий прибуток (понесений збиток) платником податку підлягає коригуванню з метою визначення кінцевої суми податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету.

5) застосування для цілей оподаткування прибутку або збитку, розрахованого відповідно до вказаного методу, здійснюється за умови, що це не призводить до зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету.

 

ЗВІТНІСТЬ з КОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІй ТА ШТРАФИ ЗА ЇЇ НЕПОДАННЯ

 

У зв’язку із запровадженням нових правил оподаткування на платників податків, що здійснюють контрольовані операції, покладається обов’язок щодо звітування по таких операціях до Міндоходів, закріплений у п. 39.4 ПК.

Відповідно до п.п. 39.4.2 ПК платники податків (крім НБУ), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. При цьому форма звіту (уточнюючого звіту) про контрольовані операції має бути встановлена Міндоходів.

Крім того, передбачено подання документації про контрольовані операції згідно із запитом Міндоходів за наявності обставин, визначених ст. 78 ПК, зокрема, у разі встановлення відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін при здійсненні моніторингу цін у контрольованих операціях, а також при неподанні платником податків або поданні з порушенням вимог п. 39.4 ПК звіту про контрольовані операції або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту.

Так, установлено, що платники податків (крім великих платників) протягом місяця з дня, що настає за днем надходження запиту від Міндоходів, зобов’язані подати первинну документацію щодо окремих контрольованих операцій, що зазначені в запиті, та іншу документацію (сукупність документів або єдиний документ, складений в довільній формі), якими вони можуть обґрунтувати відповідність договірних цін вказаної контрольованої операції рівню звичайних цін.

Великі платники податків (крім НБУ) відповідно до п.п. 39.4.8 ПК зобов’язані подати щодо окремих контрольованих операцій, які зазначені в запиті, документацію (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) протягом двох місяців з дня, що настає за днем надходження запиту.

Платникам необхідно мати на увазі, що відповідно до п. 120.3 ПК неподання платником податків звіту та/або обов’язкової документації про проведені ним протягом року контрольовані операції відповідно до вимог п. 39.4 ПК до Міндоходів тягне за собою накладання штрафу у розмірі:

5 % загальної суми контрольованих операцій  — у разі неподання звіту про контрольовані операції;

100 розмірів мінімальної заробітної плати (на сьогодні цей розмір еквівалентний 114700 грн.) — у разі неподання документації, визначеної п.п. 39.4.8 ПК.

Слід зазначити, що за порушення інших норм ст. 39 ПК, вчинені у період з 01.09.2013 р. по 01.09.2014 р., штрафні санкції застосовуються у розмірі 1 грн. за кожне порушення.

 

КОНТРОЛЬ ЗА ВИЗНАЧЕННЯМ ЦІН У КОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІЯХ

 

Відповідному питанню присвячено п. 39.5 ПК. Ним, зокрема, встановлено, що податковий контроль за визначенням цін у контрольованих операціях здійснюється шляхом моніторингу цін у контрольованих операціях, а також проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій.

Моніторинг цін у контрольованих операціях здійснюється шляхом спостереження Міндоходів за цінами, що застосовуються сторонами таких операцій, та шляхом аналізу документації про контрольовані операції, поданої платником податків відповідно до п 39.4 ПК.

Перевірка визначення цін у контрольованих операціях фактично являє собою окремий вид перевірок з притаманними лише йому рисами.

Підставами для перевірки контрольованих операцій є:

а) надсилання повідомлення про виявлені контрольовані операції відповідно до п. 39.4 ПК;

б) виявлення за результатами моніторингу відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін відповідно до п.п. 39.5.1 ПК;

в) неподання платником податку звіту про контрольовані операції відповідно до п. 39.4 ПК;

г) неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ПК документації про контрольовані операції.

Звертає на себе увагу те, що тривалість такого роду перевірки відповідно до п.п. 39.5.2.9 ПК може досягати шести місяців. Строк проведення перевірки контрольованих операцій за рішенням керівника (заступника керівника) Міндоходів може бути продовжений на строк, що не перевищує шести місяців.

Заслуговують окремої уваги, та обсяг нашого видання не дозволяє належним чином освітити, інші зміни, запроваджені Законом про трансфертне ціноутворення. Про них стисло далі.

 

ІНШІ НОВОВВЕДЕННЯ

 

Серед них варто відзначити:

— можливість самостійного коригування платником податків ціни контрольованої операції і відповідно податкового зобов’язання (що передбачено п.п. 39.5.4 ПК) та здійснення пропорційного коригування (про яке детально йдеться у п.п. 39.5.5 ПК);

— закріплення у ПК зобов’язання КМУ затвердити перелік офіційних джерел інформації, що можуть бути використані для визначення звичайних цін у контрольованих операціях. При цьому визначено, що в разі відсутності або недостатності відповідної інформації у зазначених джерелах може бути використана така інформація (п.п. 39.5.3.2 ПК):

а) ціни, що склалися за результатами публічних торгів (аукціонів), тендерів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування;

б) статистичні дані державних органів і установ;

в) довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань (у тому числі інтернет-видань) і публікацій (у тому числі електронних) та інших банків даних, звіти і довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном, інформаційні програми, що використовуються з метою трансфертного ціноутворення, інші публічні інформаційні джерела, що є загальнодоступними;

г) відомості про ціни, діапазон цін та котирування, оприлюднені в засобах масової інформації;

ґ) відомості, отримані з бухгалтерської та статистичної звітності платників податків, оприлюднені в засобах масової інформації, у тому числі на офіційних веб-сайтах в Інтернеті;

д) результати незалежної оцінки майна та майнових прав, проведеної відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III;

е) інформація про інші контрольовані операції, здійснені платником податків.

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про трансфертне ціноутворення — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 04.07.2013 р. № 408-VII.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі