ВИТРАТИ НА СТРАХУВАННЯ АВТОМОБІЛЯ, ЩО ПЕРЕБУВАЄ У ЗАСТАВІ, У СКЛАДІ ПОДАТКОВИХ ВИТРАТ. ЧИ МОЖЛИВО?
Підприємство взяло кредит у банку під заставу автомобіля, що перебуває в його власності. Чи можуть витрати на страхування автомобіля (повне КАСКО), що перебуває в заставі, бути віднесені до податкових витрат підприємства — заставника?
Так, можуть. Страхування наземного транспорту — один із видів добровільного страхування, який за своїм бажанням може обрати суб’єкт господарювання (п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону про страхування*). При цьому в Законі про страхування відсутні будь-які заборони на страхування майна, що перебуває в заставі. Разом з тим у ч. 1 ст. 10 Закону про заставу** прямо йдеться про можливість страхування предмета застави за згодою сторін. І навіть більше того, незважаючи на добровільність страхування наземного транспорту, на практиці без наявності повного КАСКО (а також, зауважимо, ОСАЦВ***, а іноді й страхування водіїв) банк узагалі не оформить кредитний договір. Що стосується витрат на страхування, які можуть бути віднесені до складу «податкових», то їх перелік визначено п.п. 140.1.6 ПК****. До цього переліку, зокрема, потрапили витрати на страхування майна платника податку. Оскільки під майном у сфері господарювання згідно з ч. 1 ст. 139 ГК***** мають на увазі сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), що мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів, то транспортний засіб у вигляді автомобіля цілком підпадає під це визначення.
При всьому цьому згідно з нормами ПК, щоб витрати на страхування майна відповідали критеріям податкових, має бути дотримана умова використання такого майна в господарській діяльності****** платника податків (податківці це підтверджують, зокрема, у своїй консультації, наведеній у підкатегорії 102.07.12 ЄБПЗ, а також у роз’ясненні Міндоходів «Практика застосування норм Податкового кодексу України: останні зміни» від 01.07.2013 р.). І тут виникає запитання: чи можна вважати витрати на страхування автомобіля, що перебуває в заставі, пов’язаними з господарською діяльністю? На нашу думку, безумовно, так. Адже передбачається, що кредит у банку підприємство бере зовсім не для задоволення чиїхось особистих потреб, а для використання отриманих у кредит коштів безпосередньо в господарській діяльності підприємства (наприклад, для переоснащення матеріально-технічної бази, розрахунків з працівниками підприємства із заробітної плати тощо). А застава майна в цьому випадку є однією з умов отримання такого кредиту. Таким чином, виходить, що перебування автомобіля в заставі є частиною господарської діяльності підприємства, а отже, і витрати на його страхування можуть вважатися «податковими». Та й сам заставлений автомобіль залишається у власності підприємства і в більшості випадків продовжує використовуватися в його господарській діяльності (таке право йому — заставнику — надано ст. 17 Закону про заставу). Раніше податківці називали таку позицію неправильною, вважаючи, що страхові ризики, пов’язані з наданням кредиту, є страховими ризиками сторонніх юридичних осіб (банку) та не пов’язані безпосередньо з власною господарською діяльністю платника податку в контексті Закону про податок на прибуток******* (див. лист ДПА у м. Києві від 26.09.2006 р. № 734/10/31-106). Потім, щоправда, передумали, і в уже пізнішому листі висловили думку, що витрати у вигляді страхових платежів на страхування власного заставленого майна включаються заставником до його валових витрат за умови використання коштів, отриманих у кредит, у господарській діяльності підприємства (лист ДПАУ від 23.07.2008 р. № 14730/7/15-0517). І хоча остання, висловлена з цього приводу думка податківців, припадає ще на час дії Закону про податок на прибуток, за відсутності будь-яких її спростувань, вважаємо її достовірною й на сьогодні, коли біля «податкового керма» знаходиться ПК.
У Податковій декларації з податку на прибуток підприємства******** відображення сум страхових платежів за договором страхування заставленого автомобіля залежить від того, з якою метою використовується такий автомобіль: для загальновиробничих потреб (п.п. «г» п.п. 138.8.5 ПК) — рядок 05.1, для адміністративних потреб (п.п. «в» п.п. 138.10.2 ПК) — рядок 06.1, з метою збуту продукції (п.п. «д» п.п. 138.10.3 ПК) — рядок 06.2. Витрати, що відображаються в рядках 06.1 і 06.2 декларації, нагадаємо, визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПК).
Цікавим є той факт, що в ЄБПЗ у підкатегорії 102.07.12 вміщено відповідь на запитання про те, чи включаються до витрат заставодержателя витрати зі страхування заставленого майна. Так ось тут відповідь однозначна: оскільки укладення договору застави не передбачає перехід права власності на об’єкт застави, а є способом забезпечення зобов’язань перед кредитором (заставодержателем), то витрати, понесені заставодержателем зі страхування заставленого майна, не можуть враховуватися при визначенні в нього об’єкта оподаткування.
Висновок:
1) автомобіль, що перебуває в заставі для отримання кредиту в банку, може і має бути застрахований заставником;
2) витрати на страхування автомобіля, що перебуває в заставі, у повному обсязі можуть бути віднесені до «податкових» витрат підприємства — заставника, якщо кошти, отримані в банку під таку заставу, використовуються в господарській діяльності підприємства*********.
Наталія Чернишова
* Тут і далі — Закон України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.
** Тут і далі — Закон України «Про заставу» від 02.10.92 р. № 2654-ХІІ.
*** Обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності.
**** Тут і далі — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
***** Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
****** Господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 ПК).
******* Тут і далі — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.
******** Форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. № 1213.
********* Зауважимо, що це стосується не тільки тих випадків, коли майно перебуває у власності заставника, а й коли воно є об’єктом фінансового чи оперативного лізингу.
