Групи юросіб-єдиноподатників та умови роботи у них

Умова для включення та перебування у групі

Група 4

Група 6

1

2

3

Середньооблікова кількість працівників

Не перевищує 50 осіб

Не обмежена

Згідно з п.п. 14.1.227 ПК середньолікова кількість працівників  — це кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, які працюють за ЦПД та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Окремої методики, яка б установлювала порядок визначення наведеної вище середньооблікової кількості працівників, наразі не існує, тому не залишається нічого іншого, як використовувати методику, наведену в Інструкції № 286.

У роз’ясненні податківців, наведеному в підкатегорії 108.01 ЄБПЗ, ідеться про те, що для визначення середньоолікової кількості працівників треба розраховувати таку величину як середню кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік), порядок розрахунку якої встановлено п. 3.1 Інструкції № 286. Проте ми вважаємо такий підхід неправильним. Наше заперечення випливає безпосередньо з визначення середньооблікової кількості працівників, наведеної в п.п. 14.1.227 ПК (з ним ми ознайомили вас вище). Так, у ньому зазначається, що середньооблікова кількість працівників є кількістю працівників юрособи в еквіваленті повної зайнятості, порядок визначення якої регламентовано п. 4 тієї ж Інструкції № 286. На жаль, це не єдине протиріччя податківців нормам п.п. 14.1.227 ПК. Так, у цьому підпункті досить чітко сказано, що особи, які працюють за ЦПД та за сумісництвом, потрапляють до розрахунку середньооблікової кількості працівників тільки в разі, якщо вони працюють більше одного календарного місяця. Але в роз’ясненні з підкатегорії 108.01 ЄБПЗ податківці говорять про зворотне, а саме про те, що при розрахунку середньооблікової кількості працівників враховуються наймані працівники, які пропрацювали менше одного місяця за ЦПД та за сумісництвом. До таких висновків податківців приводять, швидше за все, фіскальні мотиви (податківці зацікавлені, щоб середньооблікова кількість працівників перевищила 50 осіб і ЮРЄП сплачував ЄП за більшою ставкою, працюючи у групі 6, а не 4), проте наріжним «податковим» каменем є все ж таки ПК, а не сміливі роз’яснення податківців у ЄБПЗ, тому в цьому випадку варто орієнтуватися саме на норми п.п. 14.1.227 ПК. Таким чином, при розрахунку середньооблікової кількості працівників ураховуються:

— штатні працівники;

— особи, які пропрацювали за ЦПД більше одного календарного місяця (крім фізосіб-підприємців);

— зовнішні сумісники, які пропрацювали більше одного календарного місяця.

Показник середньої кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості характеризує умовну кількість працівників (робочих місць), що відпрацювали повний робочий день, яка необхідна для виконання встановленого (визначеного) підприємством обсягу робіт (послуг). Методика його визначення базується на перерахунку оплаченого робочого часу усього персоналу (штатні працівники, сумісники, які працюють за договорами), що залучався до роботи у звітному періоді й отримував відповідну заробітну плату, в умовну кількість працівників, яких було б достатньо підприємству для виконання фактичного обсягу роботи за умови роботи всіх працівників упродовж повного робочого дня, виходячи зі встановленої його тривалості.

Ще раз нагадаємо, що з порядком визначення цього показника можна ознайомитися в п. 4 Інструкції № 286. У додатку до цієї Інструкції наведено також приклад розрахунку кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості.

Оскільки в п.п. 4 п. 291.4 ПК ідеться про те, що цей критерій не має бути перевищений протягом календарного року, вважаємо, що для перебування ЮРЄПа у четвертій групі платників ЄП ліміт у 50 середньооблікових працівників не має бути перевищений у кожному з періодів календарного року

Річний обсяг доходу

Не перевищує 5 млн грн.

Не перевищує 20 млн грн.

Порядок визначення доходів і їх склад установлено ст. 292 ПК. У цьому тематичному номері їх розглянуто на с. 15.

Заборонені види діяльності

Види діяльності, якими заборонено займатися юрособам-єдиноподатникам, за деякими винятками, практично повністю збігаються з аналогічними видами діяльності для ФОП-єдиноподатників. Нагадаємо, що це:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів.

! Дозволено займатися роздрібною торгівлею паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів;

4) видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

! Дозволено займатися виробництвом, постачанням, продажем (реалізацією) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

5) видобуток, реалізація корисних копалин.

! Дозволена реалізація корисних копалин місцевого значення (Перелік корисних копалин місцевого значення затверджено постановою КМУ від 12.12.94 р. № 827);

6) діяльність у сфері фінансового посередництва.

! Дозволена діяльність у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПК;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти та зв’язку.

! Дозволена кур’єрська діяльність, а також діяльність із надання послуг зв’язку, що не підлягає ліцензуванню;

9) діяльність із продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Детальніше з наведеними вище забороненими видами діяльності можна ознайомитися в газеті «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 16 (64), с. 3 — 4

Заборону на перебування на спрощеній системі оподаткування також встановлено для:

— страхових (перестрахових) брокерів, банків, кредитних спілок, ломбардів, лізингових компаній, довірчих товариств, страхових компаній, установ накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційних фондів і компаній, інших фінансових установ, визначених законом; реєстраторів цінних паперів;

— суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками ЄП, дорівнює або перевищує 25 %. Якщо в суб’єкта господарювання статутний фонд не сформовано (це можливо, якщо підприємство було створене до 01.01.2004 р., коли юридичні особи могли створюватись із формуванням статутного фонду або без його формування згідно із законодавством), та, відповідно, частку, що належить засновникам (учасникам), у статутному фонді визначити неможливо, і при цьому такий суб’єкт господарювання має одного або декількох засновників — юридичних осіб, які не є платниками ЄП, то перебувати на спрощеній системі оподаткування він також не може;

— представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів юридичної особи, яка не є платником ЄП. Зазначимо, що у зворотному випадку, коли юрособа є єдиноподатником, представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи такої юрособи не можуть бути платниками інших податків і зборів. Про це податківці зазначили у своїй консультації, наведеній у підкатегорії 108.01 ЄБПЗ. Одним словом, головне підприємство та його відокремлені підрозділи мають перебувати на одній системі оподаткування;

— юридичних осіб — нерезидентів

— суб’єктів господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником ЄП мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Нагадаємо, що під податковим боргом розуміють суму узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк ПК, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов’язання

№ з/п

Правило роботи на ЄП

Наслідки порушення

1

Обсяг доходу ЮРЄПа впродовж календарного року має бути в межах розміру доходу, передбаченого п. 291.4 ПК для кожної з груп юросіб-єдиноподатників

— для платника ЄП групи 4 — перехід до групи 6 не пізніше 20-го числа місяця, наступного за кварталом, в якому сталося перевищення, або перехід на загальну систему з 1-го числа місяця, наступного за кварталом, в якому утворилося перевищення;

— для платника ЄП групи 6 — перехід на загальну систему з 1-го числа місяця, наступного за кварталом, в якому утворилося перевищення

Застосування подвійного розміру ставок до суми перевищення (детальніше див. на с. 11)

2

Середньооблікова кількість працівників у ЮРЄПа групи 4 впродовж календарного року не повинна перевищувати 50 осіб

Перехід на загальну систему з 1-го числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено таке перевищення

3

ЮРЄПи не повинні займатися забороненими видами діяльності, наведеними в п. 291.5 ПК

Перехід на загальну систему з 1-го числа місяця, наступного за кварталом, в якому здійснювалися такі види діяльності

Застосування подвійного розміру ставок до суми доходу, отриманого від забороненої діяльності (детальніше див. на с. 11)

4

ЮРЄПи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), тобто бартер, векселі, взаємозалік та інші негрошові розрахунки при реалізації товарів (робіт, послуг) заборонені

Перехід на загальну систему з 1-го числа місяця, наступного за кварталом, в якому здійснювалися такі види діяльності

Застосування подвійного розміру ставок до суми доходу, отриманого з використанням негрошових форм розрахунків (детальніше див. на с. 11)

5

На відміну від ФОП-єдиноподатників, юрособи — платники ЄП, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО (за винятком випадків, наведених у ст. 9 Закону про РРО)

Штраф у розмірі:

— за вчинене вперше порушення — 1 грн.;

— за вчинене вдруге — 100 % вартості проданих із порушеннями товарів (послуг);

— за кожне наступне порушення — у 5-кратному розмірі вартості проданих із порушеннями товарів (послуг).

Крім того, посадові особи підприємства, які порушили правило застосування РРО, притягаються до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 155¹ КпАП