Теми статей
Обрати теми

Умови, тривалість та правила надання щорічних відпусток

Стаття

Умови, тривалість та правила надання... щорічних відпусток

Кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право закріплене у ст. 45 Конституції. Воно забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки; встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв; скороченої тривалості роботи у нічний час.

Мінімальна тривалість оплачуваної щорічної відпустки, як зазначає головний документ країни, визначається законом. Вочевидь, під останнім у першу чергу слід розуміти КЗпП та Закон про відпустки. Задля справедливості зауважимо, що ці нормативні документи регулюють також багато інших нюансів, пов’язаних із відпустками (а не лише тривалість).

Так, ст. 74 КЗпП уточнює положення Конституції стосовно того, хто саме має право на щорічні відпустки. Зокрема, таке «благо» надають громадянам, які:

— перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності;

— працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Крім того, право на відпустки нарівні з громадянами України мають іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні (згідно з ч. 2 ст. 2 Закону про відпустки).

Отже, усім цим громадянам надають щорічні відпустки. Якими ж вони бувають? Про це — читайте далі.

 

Види щорічних відпусток. Класифікація відпусток наведена у ст. 4 Закону про відпустки. Згідно з нею розрізняють такі види відпусток:

 

img 1 

Види відпусток згідно зі ст. 4 Закону про відпустки

 

Згідно з наведеною класифікацією щорічні відпустки є першим і основним видом відпусток. Але й вони мають свої «підвиди». З ними ознайомтесь у таблиці, яка наведена нижче.

№ з/п

Вид щорічної відпустки

Чим регулюється

1

Основна відпустка

Ст. 6, 21 — 24 Закону про відпустки;
ст. 74 — 75, 78 — 83 КЗпП

2

Додаткові відпустки:

Ст. 21 — 24 Закону про відпустки;

ст. 76, 78 — 83 КЗпП

2.1

— за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці

Ст. 7 Закону про відпустки

2.2

— за особливий характер праці

Ст. 8 Закону про відпустки

2.3

— інші

Інші норми чинного законодавства

 

Мабуть, головною характеристикою відпустки є її «довжина».

 

Тривалість щорічних відпусток. Вона залежить від того, кому надають таку відпустку. Проте незалежно від режимів та графіків роботи тривалість відпустки розраховується в календарних днях (ст. 5 Закону про відпустки).

Приємний момент: святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються.

Що маємо на увазі? Припустимо, у 2014 р. ви пішли у щорічну основну відпустку на 24 календарні дні починаючи з 2 червня (понеділок). Здавалося б, усе просто: вийти з відпустки ви маєте 26 червня (четвер), коли й сплинуть ці 24 дні. Але ні! Не поспішайте на роботу завчасно (вона, як відомо — не вовк і в ліс не втече). Завдяки тому, що на цей період припадає святковий день — Трійця (8 червня), ваша відпустка фактично триватиме 25 календарних днів. З’явитись на роботі в розглядуваному випадку доведеться лише 27 червня (п’ятниця).

Один день (а потім — ще 3 неробочі дні*), так не хотілося б виходити на роботу та ще й у п’ятницю… І тут ви запропонуєте сміливий варіант: 8 червня (неділя) — святковий, 9 червня (понеділок) — неробочий (адже вихідний день переноситься на цю дату), то, може, відпустку продовжити на 2, а не на 1 день… При визначенні її тривалості не враховують як святкові дні, так і неробочі. Е, ні, такий «трюк» не пройде! Можете навіть не намагатись. Пояснюємо: формально святковий день збігається з вихідним, унаслідок чого вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому у тривалість відпустки не врахують лише 8 червня (святковий), а от 9 — звичайний вихідний, його у тривалість відпустки включають «як не крути».

* Якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, то вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (згідно з ч. 3 ст. 67 КЗпП). У зв’язку з цим вихідний день у суботу 28 червня (День Конституції України) має бути перенесений на понеділок 30 червня.

Крім того, до щорічних відпусток згідно зі ст. 78 КЗпП не включають:

— дні тимчасової непрацездатності, засвідченої у встановленому порядку;

— відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Тобто, якщо посеред відпустки ви (не дай Боже) захворієте, то відлік календарних днів відпустки на час хвороби призупиниться. При цьому до уваги, як і завжди, беруть лише дні хвороби, засвідчені лікарняним листком!

З декретними відпустками, сподіваємося, все зрозуміло і без приписів законодавця.

З наступної таблиці ви дізнаєтеся тривалість щорічних відпусток згідно із Законом про відпустки. Її розраховують за відпрацьований робочий рік. Він, у свою чергу, відлічується з дня укладення трудового договору.

Наприклад, ви уклали трудовий договір 29.07.2013 р. Саме з цієї дати для вас розпочався перший робочий рік. Триватиме він до 28.07.2014 р.

Право на першу щорічну відпустку повної тривалості у такому разі у вас виникне 28.01.2014 р. Пояснюється це тим, що право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві (згідно зі ст. 79 КЗпП та ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки). Про винятки, в яких ви матимете право піти у таку відпустку раніше, ви зможете прочитати трохи пізніше.

Працівники, яким надають відпустки

Тривалість відпустки та особливості її встановлення

Щорічна основна відпустка

Всі працівники

Не менше 24 календарних днів

Промислово-виробничий персонал вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятий на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин

24 календарних дні. Ця тривалість збільшується за кожні 2 відпрацьовані роки на 2 календарних дні. Але в кінцевому підсумку вона не може бути більше 28 календарних днів

Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною 150 м і нижче

28 календарних днів незалежно від стажу роботи

Працівники, зайняті в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною до 150 м

24 календарних дні. Ця тривалість збільшується на 4 календарних дні при стажі роботи на цьому підприємстві 2 роки і більше

Працівники лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств та лісництв*

28 календарних днів

* Згідно зі Списком робіт, професій і посад працівників лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв, яким надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів, затвердженим постановою КМУ від 09.06.97 р. № 570.

Воєнізований особовий склад гірничорятувальних частин

30 календарних днів

Невоєнізовані працівники гірничорятувальних частин

24 календарних дні. Ця тривалість збільшується за кожних 2 відпрацьованих роки на 2 календарних дні. Але в кінцевому підсумку вона не може бути більше 28 календарних днів

Керівні працівники навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічні, науково-педагогічні працівники та наукові працівники

До 56 календарних днів у порядку, затверджуваному КМУ**

** Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам затверджений постановою КМУ від 14.04.97 р. № 346.

Інваліди I і II груп

30 календарних днів

Інваліди III групи

26 календарних днів

Особи віком до 18 років

31 календарний день

Сезонні та тимчасові працівники***

Пропорційно до відпрацьованого ними часу

*** Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджений постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278.

Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці

Працівники, зайняті на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів*

До 35 календарних днів. Конкретну тривалість відпустки встановлюють у колективному чи трудовому договорі. Залежить вона від результатів атестації робочих місць** за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах

* Згідно зі Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженим постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290.

** Проводять таку атестацію відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці

Працівники окремих категорій, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я***

До 35 календарних днів. Конкретну тривалість відпустки встановлюють у колективному чи трудовому договорі залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах

*** Згідно зі Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290.

Працівники з ненормованим робочим днем

До 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою

 

Та не Законом єдиним (Законом про відпустки)! Тривалість щорічних відпусток для окремих категорій працівників передбачена іншими нормативно-правовими актами. Про це розповість інша таблиця:

Працівники, яким надають відпустки

Тривалість відпустки та особливості її встановлення

Норма нормативно-правового акта, яким це закріплено

1

2

3

Щорічна основна відпустка

Військовослужбовці строкової служби, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Не менш як 30 календарних днів* без урахування часу проїзду

Ст. 25 Закону № 796

Працівники, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення:

Ст. 47 Закону № 796

— у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення

44 календарні дні. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 56 календарних днів

— у зоні гарантованого добровільного відселення

37 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 календарних днів

— у зоні посиленого радіологічного контролю

30 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарних днів

Працівники протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, здійснюють догляд за хворими на туберкульоз та/або прибирання приміщень, у яких перебувають такі хворі

36 календарних днів

Ст. 23 Закону № 2586

Працівники протитуберкульозних закладів у разі виникнення в них професійного захворювання

45 календарних днів

Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, які мають вислугу в календарному обчисленні:

 

Ст. 101 Закону № 2011

— до 10 років

30 календарних днів

— від 10 до 15 років

35 календарних днів

— від 15 до 20 років

40 календарних днів

— понад 20 календарних років

45 календарних днів

Громадяни під час проходження альтернативної служби

15 календарних днів

Ч. 5 ст. 16 Закону № 1975

Прокурори і слідчі прокуратури

30 календарних днів

Ч. 2 ст. 49 Закону про прокуратуру

Судді

30 робочих днів

Ст. 130 Закону № 2453

Державні службовці

30 календарних днів**

Ст. 35 Закону про держслужбу

Члени КМУ

30 календарних днів

Ст. 54 Закону про КМУ

Посадові особи місцевого самоврядування

30 календарних днів**

Ч. 5 ст. 21 Закону № 2493

Працівники дипломатичної служби

30 календарних днів**

Ст. 36 Закону про дипломатичну службу

Учасники бойових дій та прирівняні до них особи

45 календарних днів

Ч. 4 ст. 21 Закону № 3475

Особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які мають вислугу років:

 

— до 10 календарних років

30 календарних днів*

— від 10 до 20 років

35 календарних днів*

— від 20 до 25 років

40 календарних днів*

— 25 і більше календарних років

45 календарних днів*

Народні депутати

45 календарних днів

Ч. 8 ст. 20 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17.11.92 р. № 2790-XII

Члени ЦВК

45 календарних днів

Ч. 4 ст. 37 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» від 30.06.2004 р. № 1932-IV

Журналісти

36 календарних днів

Ч. 3 ст. 13 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.97 р. № 540/97-ВР

Помічники вихователів дошкільних навчальних закладів

28 календарних днів

Ч. 4 ст. 30 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-III

Особи рядового і начальницького складу цивільного захисту, які мають вислугу років (у календарному вимірі):

 

Ч. 2 ст. 129 КЦЗУ

— до 10 років

30 календарних днів

— від 10 до 15 років

35 календарних днів

— від 15 до 20 років

40 календарних днів

— 20 і більше років

45 календарних днів

Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту — учасники бойових дій та прирівняні до них особи

45 календарних днів

Ч. 3 ст. 129 КЦЗУ

Службові особи митних органів, які мають вислугу років (у календарному обчисленні):

 

П. 37 постанови КМУ «Про затвердження Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України» від 09.02.93 р. № 97

— до 10 років

30 календарних днів*

— від 10 до 15 років

35 календарних днів*

— від 15 до 20 років

40 календарних днів*

— від 20 років і більше

45 календарних днів*

Службовим особам митних органів додатково до їхніх відпусток надається час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки та у зворотному напрямку, який не перевищує 15 діб.

Щорічна додаткова відпустка

Особи, віднесені до категорії 1 громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

14 робочих днів

П. 22 ч. 1 ст. 20 Закону № 796

Особи, віднесені до категорії 2 громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

П. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 796

Батьки ВІЛ-інфікованих дітей і дітей, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ, та особи, які їх замінюють (до досягнення дітьми 18-річного віку)

10 календарних днів

П. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» від 12.12.91 р. № 1972-XII

Атестовані працівники прокуратури, які мають стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років:

 

Ч. 2 ст. 49 Закону про прокуратуру

— після 10 років

5 календарних днів

— після 15 років

10 календарних днів

— після 20 років

15 календарних днів

Судді, які мають стаж роботи понад 10 років

15 календарних днів

Ст. 130 Закону № 2453

Члени громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону

5 календарних днів

Ст. 18 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22.06.2000 р. № 1835-III

Державні службовці, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років

5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Загальна ж тривалість цієї відпустки не може перевищувати 15 календарних днів

Ст. 35 Закону про держслужбу

Посадові особи місцевого самоврядування, які мають стаж служби в цих органах понад 10 років

П. 1 постанови КМУ «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.94 р. № 250;

Ч. 6 ст. 21 Закону № 2493

Працівники дипломатичної служби, які мають стаж роботи в держорганах понад 10 років

До 15 календарних днів

Ч. 2 ст. 36 Закону про дипломатичну службу

* В документі, що встановлює тривалість відпустки, йдеться про кількість діб, але ст. 5 Закону про відпустки встановлює, що тривалість відпустки розраховується в календарних днях.

** Якщо законодавство не передбачає більш тривалої відпустки.

 

Як бачите, тривалість щорічної основної відпустки — це, як правило, конкретна стала величина. А от що стосується щорічних додаткових відпусток, то при визначенні їх тривалості більше повноважень має адміністрація та колектив підприємств. Домовляючись між собою, їм потрібно зважати на граничні обмеження, визначені законодавством. І не забути результати своєї домовленості «перенести» до колективного та/або трудового договору.

Важливий момент: щорічна додаткова відпустка надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Проте є й винятки із правил.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно зі щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

Зауважте: загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів. Для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, ця величина не повинна бути більше 69 календарних днів.

Ви здивуєтесь, але КЗпП, Законом про відпустки і згаданими в останній таблиці нормативними актами не обмежується законодавство, що регулює тривалість відпусток. Дуже важливою в цьому аспекті є постанова № 505. На особливу увагу заслуговує п. 2 постанови, який наказує зберегти відпустки раніше встановленої загальної тривалості* за працівниками, які користувалися відпусткою більшої загальної тривалості, ніж визначена відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України. Такої тривалості відпустки потрібно дотримуватись на весь час їх роботи на цьому підприємстві, в установі, організації. Причому, увага: лише на тих посадах, професіях, роботах, що давали їм право на цю відпустку. Також обов’язковою є наявність умов, за якими вона надавалася.

* Тобто тієї, що діяла до набрання чинності Законом про відпустки (01.01.97 р.).

Таким чином, ці норми можуть поширюватись лише на тих працівників, які ось уже більше як 17 років працюють на одному й тому ж місці. Деякі роз’яснення з цього приводу надало Мінсоцполітики в листі від 24.10.2011 р. № 391/13/116-11. Так, представники міністерства зазначають, що при зміні місця роботи, посади, професії право на збереження раніше встановленої тривалості відпустки такі працівники втрачають.

Працівник, який користувався до 01.01.97 р. відпусткою більшої тривалості, має право на використання:

— або збереженої відпустки,

— або відпустки, яка надається згідно із Законом про відпустки.

Наприклад, працівник до введення в дію Закону про відпустки користувався відпусткою, яка складалася із:

— щорічної відпустки тривалістю 12 робочих днів;

— додаткової відпустки за роботу з ненормованим робочим днем тривалістю 12 робочих днів.

Всього, таким чином, 24 робочих (28 календарних) дні. У цьому разі й надалі, в разі збереження відпустки за наявності умов, за якими вона надавалася, працівник має право на відпустку саме такої тривалості, тобто 28 календарних днів.

Крім того, як роз’яснює міністерство, сумування збереженої відпустки та відпустки, яка надається згідно зі ст. 8 Закону про відпустки (працівникам із ненормованим робочим днем), у цьому випадку не допускається Причина банальна: у збереженій відпустці вже врахована відпустка за ненормований характер праці.

Ви, мабуть, уже звернули увагу на те, що до 01.01.97 р. тривалість відпустки визначали в робочих, а не календарних днях.

Питання переведення тривалості відпустки з робочих у календарні дні Мінсоцполітики теж не залишило поза увагою в цьому листі. Так, якщо працівники, які були прийняті на роботу до 01.01.97 р. і працюють досі, до введення в дію Закону про відпустки мали право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 робочих дні, то з 01.01.97 р. відпустку їм мали надавати тривалістю 28 календарних днів. У цьому випадку щорічну додаткову відпустку надають тривалістю понад 28 календарних днів збереженої за працівником щорічної основної відпустки.

Щорічні відпустки надають працівникові (незалежно від дати його прийняття на роботу) з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Отже, з тривалістю щорічних відпусток розібрались. Тепер саме час розглянути інше цікаве питання.

 

Які періоди входять до стажу, що дає право на щорічну відпустку? Цьому питанню присвячена ст. 9 Закону про відпустки та ст. 82 КЗпП. Нагадаємо їх положення:

№ з/п

Час, що зараховується до стажу роботи, який дає право на щорічні відпустки:

1

2

Час, що входить до стажу, який дає право на щорічну ОСНОВНУ відпустку

1

Час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка

2

Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково. Сюди включають також час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу

3

Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню. Виняток — частково оплачувана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

4

Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки. Винятки — відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею:

— шестирічного віку;

— шістнадцятирічного віку — в разі, якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний)

5

Час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів

6

Час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці. Сюди включають, зокрема, такі зміни: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників

7

Інші періоди роботи, передбачені законодавством

Час, що входить до стажу, який дає право на щорічні ДОДАТКОВІ відпустки

1

Час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади

2

Час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці

3

Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів

Час, що входить до стажу, який дає право на щорічні основну та додаткові відпустки

1

Час, за який працівник не використав щорічні основну та додаткові відпустки за попереднім місцем роботи. Це можливо за умови, що працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав ці відпустки. Крім того, увага: не одержав за них грошову компенсацію

 

Важливо: якщо працівник був:

— на лікарняному;

— у відпустці без збереження заробітної плати;

— на курсах підвищення кваліфікації тощо, —

ці дні не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці. Такої позиції дотримується Мінсоцполітики (лист від 27.01.2011 р. № 14/13/116-11). На наш погляд, така думка досить-таки справедлива. У зазначених випадках працівнику надають таку відпустку тривалістю пропорційно фактично відпрацьованому часу, а не повної тривалості.

Вище ми обіцяли вам розповісти, у яких випадках ви зможете піти у щорічну відпустку повної тривалості, не відпрацювавши і півроку. Тож давайте розглянемо це питання.

 

Право на відпустку повної тривалості: особливості. Спершу нагадаємо те, про що вже обмовились раніше. Щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надають працівникам після закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві, в установі, організації. Завдячувати за це треба нормам ст. 79 КЗпП та ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки.

Якщо такі відпустки все ж надають до закінчення шестимісячного строку, то їх тривалість визначають пропорційно відпрацьованому часу.

Наприклад, ви уклали трудовий договір на новому місці роботи 29.07.2013 р. При цьому жодними «пільгами» щодо відпусток ви не користуєтесь. Тобто маєте право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Згідно з графіком відпусток ваш відпочинок припадає на 30.12.2013 р. Оскільки відпрацювати 6 місяців на новому підприємстві ви ще не встигли, то й про 24 дні відпустки годі й мріяти.

Скільки ж тоді триватиме ваша відпустка? Як ви пам’ятаєте, «довжину» відпустки в таких випадках визначають пропорційно відпрацьованому часу. З 28.07.2013 р. до 29.12.2013 р. ви встигли відпрацювати 5 місяців. Відпустка тривалістю 24 календарні дні надається в розрахунку на робочий рік, тобто на 12 місяців. Не складно підрахувати, що щомісяця ви «заробляєте» 2 дні відпустки (24 календарні дні: 12 міс.). Тому, відпрацювавши 5 місяців, ви маєте право відпочити лише 10 календарних днів (5 міс. х 2 дні/міс.).

Увага! Таке обмеження стосується лише першого року роботи на новому місці. А ось щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть надавати працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Проте є «щасливчики», які не повинні чекати на відпочинок повної тривалості так довго навіть у перший рік роботи. Про кого ідеться? Перелік таких осіб міститься у ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки. Отже, не чекаючи на закінчення 6 місяців безперервної роботи, надавати щорічні відпустки дозволено:

1) жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї. Те саме стосується жінок, які мають 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

2) інвалідам;

3) особам віком до 18 років;

4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

5) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби. На них такі «пільги» поширюються лише якщо після звільнення зі служби їх прийняли на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;

6) сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку. Увага: і не одержали за неї грошової компенсації;

9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Будьте пильні: всім цим працівникам «дострокові» відпустки надають за їх бажанням. Тобто якщо працівники не хочуть — є всі підстави не відправляти їх у відпустку «заздалегідь».

Ще одна цікава деталь на цю тему. Якщо діти у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, а їх батьки працюють на вашому підприємстві — ви повинні дещо пам’ятати. За бажанням батьків їм надають щорічну відпустку або її частину (не менш як 12 календарних днів). Як ви розумієте, знадобиться вона для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямку. Якщо працівник має 2 або більше дітей такого віку, то відпустку надають окремо для супроводження кожної дитини.

Крім того, деяким працівникам (перший це рік їх роботи чи наступні) відпустки надають незалежно від спливання 6 місяців безперервної роботи. Зокрема, це:

№ з/п

Працівники

Коли надають щорічні відпустки

1

Керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти навчальних закладів

У період літніх канікул

Незалежно від часу прийняття їх на роботу

2

Працівники художньо-постановочної частини і творчі працівники театрів

У літній період у кінці театрального сезону

3

Працівники, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва

Відпустки приєднують до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою

4

Працівники, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах

З таким розрахунком, щоб відпустки можна було використати до початку навчання в цих закладах

 

Увага! Працівникам останніх двох позицій зі списку щорічні відпустки надають саме в такому порядку лише за їх бажанням!

Отже, ви ознайомились із тим, хто має право на щорічні відпустки повної тривалості незалежно від часу, який вони встигли відпрацювати. Наступне питання цього підрозділу дещо схоже із тим, яке ви щойно розглянули. От тільки йтиметься в ньому вже дещо про інших «пільговиків».

 

Хто має право на щорічні відпустки у зручний час? Думаєте всі? Як би не так! Впевнені, більшість із вас стикались із проблемою, що вийти у відпустку тоді, коли б ви цього хотіли, не завжди виходить. Чи може якось допомогти законодавство у цій ситуації?

Щорічні відпустки згідно з ч. 4 ст. 10 Закону про відпустки надають працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Черговість надання відпусток визначається графіками. Їх може затверджувати:

— власник;

— уповноважений ним орган.

Роблять вони це за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Такий графік доводять до відома всіх працівників. Складаючи графіки, відповідні особи зобов’язані враховувати інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджують між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Останній повинен письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну.

Але з кожного правила є винятки. Є ті, хто може піти у відпустку «в обхід» графіків. Зокрема, щорічні відпустки відповідно до ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки за бажанням працівника у зручний для нього час надають:

1) особам віком до 18 років;

2) інвалідам;

3) жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

5) одинокій матері (батьку), яка (який) виховує дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII;

9) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Крім того, надавати відпустку в зручний час деяким категоріям працівників вимагають і деякі інші нормативні акти. Детальніше — в наступній таблиці.

Працівники

Норма законодавчого акту

Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту — учасники бойових дій та прирівняні до них особи

Ч. 3 ст. 129 КЦЗУ

Особи, віднесені до категорії 1 громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

П. 22 ч. 1 ст. 20 Закону № 796

Особи, віднесені до категорії 2 громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

П. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 796

Працівники протитуберкульозних закладів, які захворіли на туберкульоз внаслідок виконання службових обов’язків

Ч. 3 ст. 23 Закону № 2586

Один із батьків дитини-інваліда, якій установлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, або особа, яка їх замінює

П. 3 ч. 3 ст. 30 Закону № 796

Діти війни

Ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-IV

Почесні донори України

Абз. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР

 

Це зовсім не означає, що відповідні особи можуть відпочивати, коли їм заманеться. По-хорошому, про свої бажання такі працівники мають повідомити власника або ж уповноважений ним орган заздалегідь. Той, у свою чергу, має врахувати їх, складаючи відповідний графік.

Але складений графік ще не гарантує, що всі ним задоволені. Важливо, щоб обидві сторони знайшли порозуміння. В цьому контексті розглянемо ще таке питання.

 

Чи можна примусити працівника йти у відпустку? «Трудоголіки» в нашій країні — швидше виняток із правил, проте ми не можемо не згадати і про них. Хоча не обов’язково той, хто не хоче йти у відпустку, належить саме до цієї категорії. Іноді когось просто не влаштовує час, коли йому згідно зі складеним графіком потрібно йти у відпустку.

Як же бути з такими працівниками? Ні для кого не секрет, що найкраще рішення — це консенсус. Тому ще перед складанням графіка варто виявити бажання всіх працівників і постаратись максимально догодити кожному з них. Якщо ж невдоволені все ж залишаться, тоді в хід можна пускати й заходи примусу.

Ненадання щорічних відпусток у строки, визначені Законом про відпустки та КЗпП, є грубим порушенням законодавства про працю. За це роботодавця можуть притягнути до відповідальності згідно із законодавством. На це звертає увагу Мінсоцполітики у листі від 21.06.2012 р. № 207/13/116-12. У цьому ж роз’ясненні міністерство дає відповідь, як діяти, коли працівник противиться виходу у відпустку. Цитуємо:

«… якщо працівник відмовляється використати надане йому Конституцією України, Законом України «Про відпустки» право на відпочинок (щорічну відпустку), зважаючи на те, що роботодавець несе відповідальність за ненадання відпустки, він має право в межах, установлених графіком, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки.

Відповідно до статті 139 Кодексу законів про працю України працівники зобов’язані своєчасно і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця. За їх невиконання працівника може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності».

Тобто, як бачите, законні шляхи відправити у відпустку того, хто цього не дуже хоче, є. Це цілком логічно, адже у протилежному випадку реалізувати свій обов’язок із надання відпусток працівникам роботодавцеві було б часом дуже складно.

Ми вже частково торкнулись питання відповідальності за ненадання відпустки. Далі пропонуємо вам розглянути його більш предметно.

 

Відповідальність за ненадання відпустки. В нашій країні не поодинокі випадки, коли деякі працівники роками не отримують відпусток. Зрозуміло, що при цьому відбувається грубе порушення норм трудового законодавства. Чим же загрожує роботодавцеві виявлення у нього такого неподобства?

Відповідь дає ст. 41 КпАП. В ній ідеться про порушення вимог законодавства про працю. Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 нмдг. В перерахунку на національну валюту це — від 510 до 1700 грн.

Зверніть увагу! Порушенням у нашому випадку можуть бути лише такі дії:

— ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2 років поспіль;

— ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років;

— ненадання відпусток працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Про це свідчать ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки та ст. 80 КЗпП.

Отже, відпочивати працівники вашого підприємства мають достатньо і своєчасно. У попередньому підрозділі ви могли прочитати, як відправити у відпустку працівника навіть усупереч його небажанню. Тому радимо не допускати порушень усіма доступними способами. Чи, можливо, вам потрібні санкції? Впевнені, що ні.

І ще дещо. Якщо раптом так склалось, що працівники не були у відпустках довше, аніж цього вимагає законодавство, права коли-небудь все ж відпочити вони не втрачають. У тому числі й за минулі періоди. Ніякого строку давності при цьому не передбачено. Право на відпустки в жодному разі не анулюють!

Та це ще не все, про що ми хочемо розповісти вам у межах цього розділу.

 

Відпустка для сумісника. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Таке визначення поняттю дає п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. № 43. Цією ознакою (виконання роботи під час, вільний від виконання обов’язків за основним трудовим договором), як зазначає Мінсоцполітики в листі від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06, сумісництво відрізняється від суміщення професій (посад).

Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах із підприємством, установою, організацією, фізичною особою, тому має право на оплачувану щорічну відпустку.

Важливо! Чинне законодавство не містить якихось обмежень щодо тривалості відпустки сумісників. Тобто як мінімум 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік вони зможуть відпочити.

Особливістю надання відпустки суміснику в перший рік його роботи є те, що її мусять надати одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Такі відпустки повної тривалості роботодавець повинен надати до настання шестимісячного строку безперервної роботи. Тобто сумісник користується певними поблажками в цьому плані.

У наступні роки сумісник теж може відпочивати тоді ж, коли й за основним місцем роботи. От тільки якщо за основним місцем роботи щорічна відпустка надається більшою тривалістю, ніж на роботі за сумісництвом, на різницю днів тривалості відпусток робити це доведеться за власний рахунок. Пояснимо: сумісникам в обов’язковому порядку надають відпустку без збереження заробітної плати на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи. Причиною цього є п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки. Увага: роблять це виключно за бажанням працівника. Тобто, якщо схоче, сумісник зможе працювати у вас під час своєї відпустки за основним місцем роботи. А якщо буде поміркованим та здатним на компроміс — то узгодить строки своїх щорічних відпусток за основним та неосновним місцем роботи так, щоб вони співпадали.

Отже: цілком імовірно, що за основним місцем роботи може бути передбачена щорічна відпустка більшої тривалості, аніж за неосновним. Причому це може бути як щорічна основна відпустка, так і додаткова. Що робити працівнику в цьому разі? Вирішувати вже йому. При цьому можливими нам бачаться такі варіанти:

— або скористатися своїм правом на отримання відпустки на ці дні за власний рахунок за неосновним місцем роботи;

— або працювати у той проміжок часу, коли за основним місцем роботи він все ще має право відпочивати.

Насамкінець звернемо вашу увагу на ще одне схоже питання.

 

Право на відпустку при неповному робочому часі. За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом можна встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Зробити це вдасться як при прийнятті на роботу, так і згодом.

Власник або уповноважений ним орган згідно зі ст. 56 КЗпП зобов’язаний встановлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання:

— вагітної жінки;

— жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням;

— жінки, що здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Тривалість же відпусток визначається Законом про відпустки, іншими законами та іншими нормативно-правовими актами України. Незалежно від режимів та графіків роботи вона розраховується в календарних днях.

Чи означають такі норми ст. 5 Закону про відпустки, що право на відпустку повної тривалості працівник має незалежно від того, працює він повний робочий день чи ні? Самі по собі навряд чи, адже в них ідеться у першу чергу про те, що календарні дні — єдина та універсальна одиниця виміру тривалості відпусток. При цьому її застосовують і для виміру відпусток тих осіб, що працюють позмінно або ж згідно з якимось іншим графіком.

Але, зважаючи на те, що ніде в чинному законодавстві обмежень для осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу, не міститься, можна сміливо стверджувати: відпочивати вони мають право, як і всі.

Ще один доказ цього — п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки та п. 1 ч. 1 ст. 82 КЗпП. Ці пункти дозволяють уключати до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, час фактичної роботи протягом робочого року, за який надається відпустка. І, що найважливіше, окремо зазначається, що сюди включають і стаж роботи на умовах неповного робочого часу.

Крім того, як не згадати положення ст. 56 КЗпП? Вони встановлюють, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Важливе значення має, який саме вид неповного робочого часу застосовується до праці особи:

— неповний робочий день;

— неповний робочий тиждень.

Для першого випадку недоступним є ненормований робочий день. На це вказує п. 2 Рекомендацій № 7. Для другого ж варіант ненормований робочий день може бути встановлений. Зі всіма витікаючими поблажками, в тому числі з правом на отримання щорічної додаткової відпустки.

В решті ж особи, які працюють на умовах неповного робочого часу, мають такі ж права, як і всі інші працівники. А про них ви вже достатньо дізнались із цього матеріалу.

На цьому дозвольте закінчити, наостанок побажавши вам завжди знаходити «золоту серединку» між роботою та відпочинком. А відпустки нехай викликають у вас лише приємні клопоти.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі