Розрахунок і виплата відпускних
Розрахунок відпускних
Порядок розрахунку
При розрахунку суми відпускних необхідно керуватися Порядком № 100. Перш за все звернемося до п. 7 цього Порядку. Згідно з ним нарахування виплат за час щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Якщо скласти все це у формулу, вона виглядатиме наступним чином:
В = КДВ х (З : (КДЗ - Св - КДНВ)),
де В — сума відпускних;
КДВ — кількість календарних днів відпустки;
З — заробіток, нарахований у розрахунковому періоді (детальніше див. на с. 24);
КДЗ — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (про тривалість розрахункового періоду ви маєте можливість дізнатися -нижче на цій сторінці);
Св — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період;
КДНВ — кількість календарних днів, що не були відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді згідно із чинним законодавством чи з інших поважних причин, та впродовж яких за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.
Зауважте: частина формули, що наведена у перших дужках, представляє собою розрахунок середньоденної заробітної плати для розрахунку відпускних.
Тобто, щоб правильно розрахувати розмір відпускних для окремого працівника, окрім безпосередньо кількості днів його відпустки, важливо безпомилково визначити тривалість розрахункового періоду та заробітну плату такого працівника, нараховану у цьому розрахунковому періоді. Як це зробити, ви зможете дізнатися, зосередивши свою увагу на матеріалі цієї частини тематичного номера.
Кількість днів відпустки
Кількість днів відпустки зазначається працівником у заяві про відпустку, підписаній керівником підприємства. Відпустка завжди надається у календарних днях. Якщо на дні відпустки припадає один або декілька святкових днів, визначених ст. 73 КЗпП (що це за дні — див. на с. 22), то такий день (дні) додається до загальної тривалості відпустки. Проте цей день (дні), на відміну від інших днів відпустки, не оплачується.
Приклад 1. Працівник з 21.04.2014 р. йде у щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні.
Отже, відпустка працівника офіційно триватиме з 21.04.2014 р. по 14.05.2014 р. Але на цей період припадає 3 святкові дні, визначені КЗпП, і 1 неробочий день: 21 квітня — неробочий день у зв’язку з Великоднем, що святкується напередодні у неділю, 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих та 9 травня — День Перемоги. Тому до офіційного терміну відпустки додаються ще ці 4 дні. Таким чином, фактично відпустка працівника триватиме 28 календарних днів з 21.04.2014 р. по 18.05.2014 р.
Обчислення розрахункового періоду
Як вже було зазначено вище, стандартним розрахунковим періодом при обчисленні суми відпускних є 12 попередніх місяців. При цьому йдеться про повні місяці, тобто з 1-го до 1-го числа.
Приклад 2. Працівник працює на підприємстві з 2006 р. З 07.04.2014 р. йому надано щорічну відпустку.
Розрахунковим періодом для обчислення суми відпускних у такому випадку є квітень 2013 року — березень 2014 року — 12 повних календарних місяців, відпрацьованих перед настанням відпустки.
З цим, гадаємо, все зрозуміло. А от що робити, коли працівником, що йде у відпустку, відпрацьовано за цим місцем роботи менше 12 календарних місяців? У п. 7 Порядку № 100 сказано, що у такому випадку необхідно брати за розрахунковий період фактично відпрацьований період. Про це також ідеться в абз. 2 п. 2 Порядку № 100. Тобто, до розрахункового періоду включається час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка.
Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу 19.08.2013 р. З 14.04.2014 р. йому надано щорічну відпустку.
Як ми бачимо з умов прикладу, працівник працював на підприємстві менше 12 календарних місяців, а отже, до розрахункового періоду потраплять місяці, що були фактично відпрацьовані працівником до настання відпустки з 1-го до 1-го числа. У нашому випадку це вересень 2013 року — березень 2014 року, тобто 7 календарних місяців.
Зверніть увагу! Фахівці Мінсоцполітики відмічають, що у випадку, коли працівник прийнятий на роботу не у перший календарний день місяця, але цей день є першим робочим днем місяця, місяць прийняття на роботу буде враховуватися при визначенні тривалості розрахункового періоду.
Приклад 4. Працівник прийнятий на роботу 02.09.2013 р. З 21.04.2014 р. йому надано щорічну відпустку.
Як зазначено в умовах прикладу, працівник був прийнятий на роботу не з 1-го числа місяця. Проте цей день є першим робочим днем у вересні, оскільки 1 вересня 2013 року — неділя. Це означає, що вересень 2013 року потрапляє до розрахункового періоду для обчислення відпускних. Таким чином, розрахунковим періодом є вересень 2013 року — березень 2014 року.
З розрахункового періоду необхідно вираховувати святкові та неробочі дні за КЗпП, а також дні, які працівник не відпрацював з поважних причин і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.
Щодо святкових та неробочих днів, то їх законодавчо встановлено 10 (ст. 73 КЗпП):
— 1 січня — Новий рік;
— 7 січня — Різдво Христове;
— 8 березня — Міжнародний жіночий день;
— 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
— 9 травня — День Перемоги;
— 28 червня — День Конституції України;
— 24 серпня — День незалежності України;
— Пасха (Великдень) (у 2013 році — 5 травня, у 2014 році — 20 квітня);
— Трійця (у 2013 році — 23 червня, у 2014 році — 8 червня).
Приклад 5. Працівник прийнятий на роботу 08.07.2013 р. З 21.04.2014 р. йому надано щорічну відпустку.
Працівник працював на підприємстві менше 12 календарних місяців, отже, визначаємо, які місяці потраплять до розрахункового періоду у такому разі. Це будуть серпень 2013 року — березень 2014 року. Загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 243 (серпень — 31 к. дн., вересень — 30 к. дн., жовтень — 31 к. дн., листопад — 30 к. дн., грудень — 31 к. дн., січень — 31 к. дн., лютий — 28 к. дн., березень — 31 к.дн.). На цей період припадає 4 святкові дні: 24 серпня (День Незалежності України), 1 січня (Новий рік), 7 січня (Різдво Христове) та 8 березня (Міжнародний жіночий день). Отже, ці 4 дні вираховуються із розрахункового періоду. Таким чином, до нього потраплять 239 к. дн. (243 к. дн. - 4 св. дн.).
Що стосується днів розрахункового періоду, не відпрацьованих працівником з поважних причин, то про їх невключення до такого розрахункового періоду йдеться в абз. 6 п. 2 Порядку № 100. Що ж це за поважні причини? Відповідь на це запитання, в тому числі, можна знайти у листах Мінпраці від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07, від 21.05.2009 р. № 279/13/84-09, від 25.05.2009 р. № 294/13/84-09 та від 07.08.2009 р. № 472/13/84-09. Отже, до поважних причин відносяться:
1) час простою не з вини працівника, який оплачувався згідно з нормами ст. 113 КЗпП в розмірі не нижче 2/3 встановленої працівникові тарифної ставки (окладу);
2) час перебування працівника у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею віку 3 років або 6 років — у випадках, передбачених законодавством. Зверніть увагу, що період знаходження працівниці у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами не виключається з розрахункового періоду;
3) час, упродовж якого працівник знаходився у відпустці без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку згідно зі ст. 25 Закону про відпустки або за згодою сторін згідно зі ст. 26 Закону про відпустки. Однак зауважте: якщо в періоді, коли працівник знаходився у відпустці без збереження заробітної плати, йому були здійснені виплати із заробітної плати (премії), то у цьому випадку календарні дні місяця, в якому вони здійснюються, включаються до розрахункового періоду при обчисленні відпускних;
4) коли працівники з не залежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (наказом по підприємству працівники відділу, цеху тощо були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня в зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня). Зауважте: вихідні дні з розрахунку вилучати не потрібно, оскільки відпустки надаються в календарних днях та оплачуються календарні дні відпустки. Разом з тим, якщо працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (у зв’язку із сімейними обставинами, працює на підприємстві за сумісництвом тощо), то час такої роботи повністю включається до розрахункового періоду.
Приклад 6. Працівниця працює на підприємстві з 2008 року. З 06.12.2010 р. по 06.12.2013 р. вона знаходилася у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років і вийшла на роботу з 09.12.2013 р. З 07.04.2014 р. їй надано щорічну відпустку.
Розрахунковим періодом для обчислення відпускних для такої працівниці має бути квітень 2013 — березень 2014 року. Проте у квітні — грудні 2013 року вона мала невідпрацьовані з поважних причин (знаходження у відпустці для догляду за дитиною до 3 років) дні, тому такі дні необхідно виключити з розрахункового періоду. Таким чином, до розрахункового періоду для обчислення відпускних потрапить така кількість календарних днів:
365 к. дн. - 30 к. дн. - 31 к. дн. - 30 к. дн. - 31 к. дн. - 31 к. дн. - 30 к. дн. - 31 к. дн. - 30 к. дн. - 8 к. дн. - 3 св. дн. = 110 к. дн.
Приклад 7. Працівник працює на підприємстві з 2010 року у режимі п’ятиденного робочого тижня. У зв’язку зі скороченням виробництва з 01.01.2014 р. наказом керівника його переведено на роботу в режимі неповного робочого тижня. Робочі дні — понеділок, вівторок, середа. З 09.04.2014 р. працівнику надано щорічну відпустку.
Розрахунковим періодом у цьому випадку є квітень 2013 року — березень 2014 року. Загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 365. З них, як ми пам’ятаємо, необхідно вирахувати 10 святкових днів. У цьому прикладі працівник перевівся на роботу в режимі неповного робочого тижня не з власної ініціативи, а за наказом керівника підприємства, а отже, дні, які не були відпрацьовані працівником у зв’язку з роботою у режимі неповного робочого тижня, також виключаються з розрахункового періоду. Отже, з календарних днів у січні — березні 2014 року виключаємо всі четверги та п’ятниці. Загалом це 26 днів. Таким чином, кількість календарних днів, що включаються до розрахункового періоду для обчислення відпускних, становить:
365 к. дн. - 10 св. дн. - 26 к. дн = 329 к. дн.
Під час відпустки у працівника може статися така неприємність, як хвороба. Та це не означає, що на омріяному відпочинку потрібно ставити хрест. У разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, законодавство дозволяє продовжити щорічну відпустку або перенести її на інший період. Чи потрібно у такому разі визначати новий розрахунковий період? Відповідь на це запитання може бути як ствердною, так і негативною.
Наново визначати розрахунковий період доведеться у разі, коли не використані у зв’язку із хворобою дні відпустки переносяться на інший період. Цього можна уникнути тільки у разі, коли перенос відпустки відбувається у тому ж календарному місяці, в якому вона розпочиналася вперше. Тоді розрахунковий період залишиться незмінним.
Приклад 8. Працівник працює на підприємстві з 2012 року. З 17.03.2014 р. йому надано щорічну відпустку на 14 календарних днів. У період відпустки працівник захворів. З 19.03 по 24.03.2014 р. він знаходився на лікарняному, про що свідчить наданий ним ЛН. Працівник вирішив перенести не використані у зв’язку з хворобою 6 днів відпустки на інший період — з 07.04 по 12.04.2014 р.
Розрахунковим періодом, що визначається для надання відпустки з 17.03.2014 р., є березень 2013 року — лютий 2014 року. Невикористані дні відпустки згідно з умовами прикладу переносяться на інший місяць — квітень, а це означає, що для розрахунку нових відпускних необхідно визначити новий розрахунковий період. Оскільки початок відпустки припадає на квітень, то розрахунковим періодом будуть попередні 12 календарних місяців, тобто квітень 2013 року — березень 2014 року.
Не потрібно заново визначати розрахунковий період, якщо:
1) щорічна відпустка продовжується на дні хвороби. У цьому разі початок відпустки залишається незмінним, а значить, потреби наново визначати розрахунковий період не виникає;
2) щорічна відпустка переноситься на інший період, який розпочинається у тому ж місяці, у якому відпустка розпочиналася вперше.
Приклад 9. Працівник прийнятий на роботу у 2000 році. З 31.03.2014 р. йому надано відпустку тривалістю 14 календарних днів. Протягом відпустки працівник захворів. Хвороба тривала з 03.04 по 09.04. 2014 р., про що свідчить наданий працівником ЛН. На не використані у зв’язку з хворобою дні (7 днів) працівник вирішив продовжити відпустку.
Відпустка працівника розпочинається у березні, отже, розрахунковим періодом для обчислення відпускних є березень 2013 року — лютий 2014 року. Оскільки працівник вирішив продовжити відпустку на дні хвороби, початок її є незмінним — 31 березня 2014 року. Це означає, що заново визначати розрахунковий період не потрібно. Таким чином, працівник вийде на роботу 22 квітня* 2014 року.
* Фактично це має бути 21 квітня, але у 2014 році цей день є неробочим, оскільки на неділю 20 квітня припадає релігійне свято Великдень.
Виплати, які включаються в розрахунок суми відпускних
У формулі розрахунку відпускних, як ви, напевно, пам’ятаєте, фігурує такий показник, як сума заробітної плати, нарахованої у розрахунковому періоді. Щоб правильно визначити цей показник, необхідно розібратися, які виплати працівникам слід до нього включати, а які — ні. Пропонуємо це зробити за допомогою наступної таблиці.
| № з/п | Види виплат |
| 1 | 2 |
| Виплати, які враховуються при розрахунку відпускних (п. 3 Порядку № 100) | |
| 1 | Основна заробітна плата |
| Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків). | |
| 2 | Доплати і надбавки |
| Доплати і надбавки є складовою фонду додаткової заробітної плати. До них, зокрема, відносяться доплати і надбавки за: — надурочну роботу та роботу в нічний час; — суміщення професій і посад; — розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; — високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); — умови праці; — інтенсивність праці; — керівництво бригадою; — вислугу років та ін. | |
| 3 | Виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії |
| Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. | |
| 4 | Винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо |
| Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік (абз. 2 п. 3 Порядку № 100). Майте на увазі: обов’язковою умовою врахування одноразової винагороди є її нарахування в поточному році за попередній календарний рік. А отже, одноразові винагороди, які нараховуються в поточному році за поточний рік, не враховуються при обчисленні відпускних. На це вказує низка листів Мінпраці, зокрема, листи від 24.06.2008 р. № 411/13/84-08, від 02.03.2007 р. № 696/0/10-07/13 та від 26.01.2007 р. № 49/13/155-07. | |
| 5 | Виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток |
| До таких, зокрема, відносяться виплати за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо. | |
| 6 | Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю |
| Зверніть увагу: при розрахунку відпускних враховується також оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства. | |
| 7 | Допомога по вагітності та пологах |
| Прямо у п. 3 Порядку № 100 про віднесення допомоги по вагітності та пологам до виплат, які враховуються при розрахунку відпускних, не йдеться. Проте на таке віднесення вказують окремі листи Мінпраці, а саме листи від 22.06.2006 р. № 4201/0/14-06/13 та від 17.06.2011 р. № 190/13/116-11. | |
| Виплати, які не враховуються при розрахунку відпускних (п. 4 Порядку № 100) | |
| 1 | Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника |
| З таких виплат є винятки. Запам’ятайте їх: доплати за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками. Відповідно, такі виплати враховуються при розрахунку відпускних, більш того, про деякі з них ми згадували вище у цій таблиці, коли говорили про доплати і надбавки. | |
| 2 | Одноразові виплати |
| До них, зокрема, відносяться компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо. Але! Такі виплати, як одноразова винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років, враховуються при розрахунку відпускних. Про це ви мали змогу дізнатися трохи вище у цій таблиці. Також зауважте, що при розрахунку відпускних не враховується навіть та матеріальна допомога, яка має систематичний характер та виплачується відповідно до колективного договору (див. лист від 13.12.2005 р. № 694/13/84-05). | |
| 3 | Компенсаційні виплати на відрядження і переведення |
| До них відносяться добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових. | |
| 4 | Деякі види премій, а саме премії за: — винаходи та раціоналізаторські пропозиції; — сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій; — впровадження нової техніки і технології; — збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів; — збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин; — введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності) |
| 5 | Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо |
| 6 | Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати |
| 7 | Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором |
| 8 | Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешко-джувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування |
| 9 | Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку |
| 10 | Виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо |
| 11 | Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування |
| 12 | Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством) |
| 13 | Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я |
| 14 | Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства |
| 15 | Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати |
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітку не з власної вини, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. 3 п. 4 Порядку № 100). При цьому, як кажуть фахівці Мінпраці у своєму листі від 22.12.2005 р. № 717/018/84-05, необхідно брати оклад (тарифну ставку), встановлений у трудовому договорі на момент розрахунку відпускних.
Приклади розрахунку відпускних в окремих ситуаціях
Розібравшись з тим, як правильно визначати розрахунковий період та виплати, які враховуються при розрахунку відпускних, розглянемо безпосередньо приклади обчислення відпускних у деяких ситуаціях.
У розрахунковому періоді була одноразова винагорода за підсумками річної роботи. Нагадаємо, що такі виплати враховуються при розрахунку суми відпускних, але тільки тоді, коли винагорода нараховується у поточному році за підсумками минулого року. Сума такої винагороди порівну «розбивається» на всі 12 місяців розрахункового періоду. Тобто винагорода за підсумками річної роботи додається до заробітку кожного місяця розрахункового періоду, а не тільки тих місяців, за які вона нарахована. Таким чином, якщо працівник працює на підприємстві більше 1 року і, відповідно, розрахунковий період для визначення відпускних становить 12 календарних місяців, при розрахунку відпускних враховується вся сума одноразової винагороди за підсумками роботи. Якщо ж працівник пропрацював на підприємстві менше 12 календарних місяців, то при розрахунку суми відпускних враховується тільки частина винагороди, пропорційна кількості місяців розрахункового періоду.
Приклад 10. Працівника прийнято на роботу 17.06.2013 р. З 07.04.2014 р. йому надано частину щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів. У розрахунковому періоді (липень 2013 року — березень 2014 року) цьому працівнику була нарахована заробітна в загальній сумі 32400 грн. У січні 2014 року йому також нарахована винагорода за підсумками роботи за 2013 рік у розмірі 1800 грн.
Оскільки розрахунковий період складає менше 12 місяців, необхідно визначити частину винагороди, яка буде враховуватися при розрахунку відпускних. Вона, нагадаємо, має бути пропорційною кількості місяців розрахункового періоду:
1800 грн. : 12 міс. х 9 міс. = 1350 грн.
Таким чином, загальна сума виплат, що враховуються при розрахунку відпускних, становить: 32400 грн. + 1350 грн. = 33750 грн.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді: 31 + 31 + 30 + 31 + 30 + 31 + 31 + 28 + 31 - 4* = 270 к. дн.
Суму відпускних розраховуємо наступним чином:
14 к. дн. х (33750 грн. : 270 к. дн.) = 14 к. дн. х 125 грн. = 1750 грн.
У розрахунковому періоді була тимчасова непрацездатність. Нагадаємо, що допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю враховується при обчисленні суми відпускних відповідно до абз. 4 п. 3 Порядку № 10. Причому це стосується як оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, так і виплат, що здійснюються з «кишені» ФСС ТВП, починаючи з шостого дня непрацездатності. Відповідно, дні перебування працівника на лікарняному включаються в розрахунковий період при обчисленні відпускних. Це, зокрема, підтверджується спільним листом Мінпраці та Мінфіну від 04.04.2006 р. № 2300/0/14-06/13-15, № 31-18040-02-5/6826.
Приклад 11. Працівник працює на підприємстві з 2007 року. З 14.04.2014 р. йому надано частину щорічної відпустки тривалістю 17 календарних днів. У розрахунковому періоді цьому працівнику було виплачено заробітну плату у загальному розмірі 35723,80 грн. З 13.01 по 24.01.2014 р. працівник знаходився на лікарняному. Сума нарахованих лікарняних склала 1180,96 грн.
Оскільки працівник працював на підприємстві більше року, до розрахункового періоду потраплять останні 12 місяців, що передують місяцю настання відпустки. Дні знаходження на лікарняному з цього періоду не виключаються, а нараховані лікарняні враховуються при обчисленні суми відпускних. Таким чином, сума відпускних, яку належить виплатити працівникові, складає:
17 к. дн. х ((35723,80 грн. + 1180,96 грн.) : (365 к. дн. - 10 св. дн.)) = 17 к. дн. х 103,96 грн. = 1767,32 грн.
У розрахунковому періоді працівник не мав заробітку не з власної вини. В такому випадку, як ви вже мали змогу дізнатися, сума відпускних визначається, виходячи з установленого посадового окладу (тарифної ставки) працівника на момент настання відпустки.
Приклад 12. Працівниця працює на підприємстві з 2007 року. З 28.03.2011 р. по 28.03.2014 р. вона перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. Працівниця вийшла на роботу з 31.03.2014 р. і з цієї ж дати пішла у щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Місячний посадовий оклад працівниці на день відбуття у відпустку складає 2800 грн.
За умовами прикладу працівниця не працювала останні 12 календарних місяців з поважних причин та, відповідно, не мала заробітку. У такому випадку треба керуватися абз. 3 п. 4 Порядку № 100 та визначати суму відпускних такій працівниці виходячи з установленого їй в трудовому договорі посадового (місячного) окладу. Отже, кількість календарних днів, які потраплять до розрахункового періоду у цьому випадку, дорівнює 355 (365 к. дн. - 10 св. дн.). Суму відпускних, відповідно, розраховуємо наступним чином:
24 к. дн. х (2800 грн. х 12 міс. : 355 к. дн.) = 24 к. дн. х 94,65 грн. = 2271,60 грн.
У розрахунковому періоді був простій. Для розрахунку відпускних у такому випадку важливо визначити, був цей простій спричинений з вини працівника чи ні. Якщо винуватцем простою був працівник — час простою включається до розрахункового періоду для розрахунку відпускних. Якщо ж простій виник не з вини працівника і час простою оплачувався в розмірі не нижче 2/3 встановленої йому тарифної ставки (окладу), то цей час вираховується з розрахункового періоду. При цьому, якщо у періоді простою не з вини працівника за ним зберігався середній заробіток, то час простою не виключається з розрахункового періоду.
Приклад 13. Працівник працює на підприємстві з 1999 року. З 02.04.2014 р. йому надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Розрахунковим періодом для обчислення відпускних є квітень 2014 року — березень 2014 року. З 03.03 по 07.03.2014 р. він не працював у зв’язку з простоєм, спричиненим з його вини. У розрахунковому періоді працівнику була нарахована заробітна плата у сумі 28160 грн.
Оскільки простій відбувався з вини працівника, то час простою включається до розрахункового періоду для обчислення відпускних. Таким чином, сума відпускних розраховується так:
24 к. дн. х (28160 грн. : (365 к. дн. - 10 св. дн.)) = 24 к. дн. х 79,32 грн. = 1903,68 грн.
Приклад 14. Працівник працює на підприємстві з 2009 року. З 14.04.2014 р. йому надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні. На розрахунковий період для обчислення відпуск-них (квітень 2013 року — березень 2014 року) припадає час простою не з вини працівника. Простій тривав з 10.02 по 23.02.2014 р. Час простою оплачувався у розмірі 2/3 окладу працівника. Загальна сума заробітної плати, нарахованої працівникові у квітні 2013 року — березні 2014 року, становить 49850 грн., у т. ч. за період з 10.02 по 23.02.2014 р. — 1400 грн.
Оскільки простій, протягом якого працівник не працював, виник не з його вини, час простою виключається з розрахункового періоду для обчислення відпускних. Відповідно, не враховуються при обрахунку відпускних і виплати, що здійснювалися за час простою. Таким чином, кількість календарних днів у розрахунковому періоді для обчислення відпускних складає:
365 к. дн. - 10 св. дн. - 14 к. дн. = 341 к. дн.
Сума виплат, що враховуються при обчисленні відпускних, становить:
49850 грн. - 1400 грн. = 48450 грн.
Тепер вже можемо розрахувати і безпосередньо суму відпускних:
24 к. дн. х (48450 грн. : 341 к. дн.) = 24 к. дн. х 142,08 грн. = 3409,92 грн.
Працівник працює за сумісництвом. Одразу зазначимо, що розрахунок відпускних за основним місцем роботи та за сумісництвом здійснюється окремо (лист Мінпраці від 06.09.2007 р. № 554/13/155-07). Тобто до розрахунку відпускних за основним місцем роботи ми включаємо розрахунковий період за основ-ним місцем роботи та виплати здійсненні виключно за основним місцем роботи (про невключення до розрахунку відпускних заробітної плати за сумісництвом ви можете також побачити на с. 25). Так само і при розрахунку відпускних за сумісництвом враховуються виплати та береться розрахунковий період тільки за місцем роботи за сумісництвом.
Приклад 15. Працівник працює на підприємстві за основним місцем роботи з 2005 року. Крім того, з 09.09.2013 р. він працює на іншому підприємстві за сумісництвом. З 14.04.2014 р. йому надано частину щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів. Сумарний заробіток працівника за основним місцем роботи у квітні 2013 року — березні 2014 року — 27300 грн. За місцем роботи за сумісництвом працівник в жовтні 2013 року — березні 2014 року загалом заробив 7800 грн.
Визначаємо суму відпускних окремо за основним місцем роботи і окремо за місцем роботи за сумісництвом.
За основним місцем роботи працівник відпрацював більше 12 повних календарних місяців, значить, розрахунковим періодом у цьому випадку є квітень 2013 року — березень 2014 року. Виплати, отримані працівником у розрахунковому періоді, які враховуються при обчисленні відпускних, складають 27300 грн. Отже, сума відпускних, які працівник має отримати за основним місцем роботи, становить:
14 к. дн. х (27300 грн. : (365 к. дн. - 10 св. дн.)) = 14 к. дн. х 76,90 грн. = 1076,60 грн.
За сумісництвом працівник пропрацював менше 12 календарних місяців, а це означає, що до розрахункового періоду включається фактично відпрацьований час з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка. У цьому випадку таким є жовтень 2013 року — березень 2014 року. Нарахована у цьому періоді заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом, як сказано в умовах прикладу, складає 7800 грн. Таким чином, сума відпускних за місцем роботи за сумісництвом дорівнює:
14 к. дн. х (7800 грн. : (31 к. дн. + 30 к. дн. + 31 к. дн. + 31 к. дн. + 28 к. дн. + 31 к. дн. - 3 св. дн.)) = 14 к. дн. х (7800 грн. : 179 к. дн.) = 14 к. дн. х 43,58 грн. = 610,12 грн.
Працівнику надано дві відпустки поспіль. Випадки, коли працівнику надано дві відпустки поспіль за різні періоди, не вирізняються оригінальністю. Так, для обчислення обох відпускних береться розрахунковий період 12 календарних місяців, що передують місяцю надання першої з двох відпусток, а також виплати, здійснені протягом цих 12 місяців. Період, за який надається відпустка, значення не має.
Приклад 16. Працівник працює на підприємстві з 2003 року. З 16.04.2014 р. йому надано частину щорічної відпустки за поточний рік тривалістю 14 к. дн. та 6 к. дн. невикористаної щорічної відпустки за минулий рік. У квітні 2013 року — березні 2014 року працівнику нарахована заробітна плата у розмірі 39600 грн.
Незважаючи на те що 6 календарних днів відпустки надано за минулий період, розрахунковий період для обох відпусток, що слідують одна за одною, буде єдиний: квітень 2013 року — березень 2014 року. Відповідно і всі виплати, отримані працівником упродовж цього періоду, будуть ураховуватись при обчисленні відпускних. Таким чином, сума відпускних за обидві відпустки становить:
(14 к. дн. + 6 к. дн.) х (39600 грн. : (365 к. дн. - 10 св. дн.)) = 20 к. дн. х 111,55 грн. = 2231 грн.
Розрахунок відпускних у випадку підвищення заробітної плати на підприємстві
З метою недопущення зниження середньої заробітної плати у зв’язку із підвищенням на підприємстві, в установі, організації тарифних ставок, окладів п. 10 Порядку № 100 передбачено проведення коригування заробітної плати. Таке коригування необхідно проводити тоді, коли в розрахунковому періоді або в періоді перебування працівника у відпустці на підприємстві було підвищено тарифні ставки/посадові оклади відповідно до актів законодавства або за рішенням, передбаченим у колективному договорі (угоді). Причому коригування необхідно проводити як відносно безпосередньо заробітної плати, так і щодо інших виплат, що враховуються при обчисленні відпускних (премії, доплати, надбавки та ін.).
Донарахування необхідно проводити і тоді, коли працівник відразу після відпустки звільняється, а в період, коли працівник перебував у відпустці, відбулося підвищення окладів.
Тож як саме проводити таке коригування заробітної плати? Для початку потрібно визначити такий собі коригуючий коефіцієнт. Для цього посадовий оклад (тарифну ставку), встановлений після підвищення, необхідно поділити на посадовий оклад (тарифну ставку), який був встановлений працівнику до такого підвищення, без урахування доплат, надбавок тощо. Після того, як коефіцієнт визначено, помножуємо на нього суму заробітної плати з урахуванням усіх премій, надбавок тощо за проміжок часу до підвищення.
Якщо у розрахунковому періоді відбувалося декілька підвищень тарифних ставок (посадових окладів), то коригуючі коефіцієнти розраховуються щодо кожного такого підвищення та помножуються на виплати за період до підвищення.
На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто у випадку скрутного фінансового стану госпрозрахункове підприємство має право дещо зменшити коефіцієнт коригування. Але! Це не позбавляє такі підприємства коригування взгалі. Майте на увазі: керівник підприємства має видати наказ (розпорядження) про застосування коефіцієнта нижчого, ніж розрахунковий. Цей наказ (розпорядження) має погоджуватись із профспілковим комітетом підприємства або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.
Однак коригування необхідно проводити не завжди. Необхідності його здійснювати не виникає, коли:
1) зміна тарифної ставки (посадового окладу) працівнику відбувається у зв’язку з присвоєнням йому вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо (абз. 3 п. 10 Порядку № 100);
2) у розрахунковому періоді на підприємстві відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) лише окремій категорії працівників (лист Мінпраці від 03.08.2005 р. № 18-441-1).
Розглянемо конкретні приклади.
Приклад 17. Працівник працює на підприємстві з 2003 року. З 22.04.2014 р. він іде у щорічну відпустку на 14 календарних днів. Розрахунковий період для обчислення відпускних: квітень 2013 року — березень 2014 року. Посадовий оклад працівника в квітні — грудні 2013 року становив 2500 грн. Окрім того, за листопад 2013 року йому була нарахована премія за впровадження нової технології у розмірі 1200 грн. У січні 2014 року відбулося загальне підвищення посадових окладів по підприємству. Посадовий оклад цього працівника було збільшено до 2800 грн.
Отже, що ми маємо. У розрахунковому періоді на підприємстві відбулося збільшення посадових окладів. А це означає, що виплати, які враховуються при обчисленні суми відпускних, потрібно підкоригувати. Для цього визначаємо коригуючий коефіцієнт:
2800 грн. : 2500 грн. = 1,12
Як бачимо, премія, отримана працівником у листопаді 2013 року, у розрахунку коригуючого коефіцієнта участі не бере.
Тепер визначимо суму виплат, які враховуються при обчисленні відпускних, за квітень — грудень 2014 року з урахуванням коригуючого коефіцієнта. Тут уже суму отриманої у листопаді 2013 року премії також потрібно враховувати. Розрахунок буде наступним:
(2500 грн. х 9 міс. + 1200 грн.) х 1,12 = 26544 грн.
Загалом же сума виплат, які враховуються при обчисленні відпускних, становить:
26544 грн. + 2800 грн. х 3 міс. = 34944 грн.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, які враховуються при обчисленні відпускних, визначаємо таким чином:
365 к. дн. - 10 св. дн = 355 к. дн.
Маючи всі необхідні дані, розраховуємо безпосередньо суму відпускних:
14 к. дн. х (34944 грн. : 355 к. дн.) = 14 к. дн. х 98,43 грн. = 1378,02 грн.
Приклад 18. Працівник працює на підприємстві з 2007 року. З 31.03.2014 р. йому надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Розрахунковим періодом для обчислення відпускних є березень 2013 року — лютий 2014 року. Протягом цього періоду на підприємстві тричі підвищувалися посадові оклади працівників: у травні, вересні 2013 року та у січні 2014 року. Для цього конкретного працівника виплати у розрахунковому періоді були наступними.
| Місяці розрахункового періоду | Посадовий оклад, грн. | Інші виплати, грн. |
| Березень — квітень 2013 року | 2650,00 | 1800,00 (доплата за надурочну роботу у квітні) |
| Травень — серпень 2013 року | 2810,00 | — |
| Вересень — грудень 2013 року | 3005,00 | 500,00 (одноразова матеріальна допомогу у грудні) |
| Січень — лютий 2014 року | 3280,00 | 2000,00 (премія за виконання важливих завдань у січні) |
У цьому прикладі ми маємо вже не одне, а цілих 3 підвищення посадових окладів на підприємстві протягом розрахункового періоду. Тому нам доведеться розрахувати і 3 коригуючі коефіцієнти. Для спрощення сприйняття пропонуємо здійснити такий розрахунок у наступній таблиці. У ній заодно відобразимо й обчислення виплат, які враховуються при визначенні сум відпускних, з урахуванням розрахованих коефіцієнтів.
| Місяці розрахункового періоду | Сума отриманих виплат, грн. | Коригуючий коефіцієнт | Сума виплат, які враховуються при обчисленні відпускних, грн. |
| Березень — квітень 2013 року | 7100,00 (2650,00 х 2 міс. + 1800,00) | 1,06 (2810,00 : 2650,00) | 8777,57 (7100,00 х 1,06 х 1,07 х 1,09) |
| Травень — серпень 2013 року | 11240,00 (2810,00 х 4 міс.) | 1,07 (3005,00 : 2810,00) | 13109,21 (11240,00 х 1,07 х 1,09) |
| Вересень — грудень 2013 року | 12520,00 (3005,00 х 4 міс. + 500,00) | 1,09 (3280,00 : 3005,00) | 13101,80 ((12520,00 - 500,00*) х 1,09) |
| Січень — лютий 2014 року | 8560,00 (3280,00 х 2 міс. + 2000,00) | — | 8560,00 |
| Усього | 39420,00 | — | 43548,58 |
| * Одноразові виплати (окрім одноразової винагороди за підсумками річної роботи та вислугу років), нагадаємо, не враховуються при обчисленні відпускних (див. с. 24). | |||
Ну, тепер ми можемо розрахувати безпосередньо суму відпускних. Робимо це таким чином:
24 к. дн. х (43548,58 грн. : (365 к. дн. - 10 св. дн.)) = 24 к. дн. х 122,67 грн. = 2944,08 грн.
Приклад 19. Працівник працює на підприємстві з 2004 року. З 09.04.2014 р. йому надано щорічну відпустку тривалістю 16 к. дн. У розрахунковому періоді (квітень 2013 року — березень 2014 року) двічі відбувалося підвищення заробітної плати цього працівника:
— у вересні 2013 року — у зв’язку з підвищенням посади
— у січні 2014 року — у зв’язку з підвищенням посадових окладів працівникам підприємства.
Посадовий оклад працівника у розрахунковому періоді становив:
— у квітні — серпні 2013 року — 3300 грн.
— у вересні — грудні 2013 року — 4000 грн.
— у січні — березні 2014 року — 4500 грн.
У зв’язку з нестабільним фінансовим становищем підприємства було прийнято рішення про застосування більш низьких коригуючих коефіцієнтів. З 2014 року такий коефіцієнт становить 75 % від фактичного відсотка підвищення посадових окладів.
Як ми бачимо з умов прикладу, підвищення окладу працівника в розрахунковому періоді відбувалося двічі. Але двічі обчислювати коригуючі коефіцієнти нам не доведеться, оскільки вересневе підвищення пов’язане з підвищенням посади, а це, як зазначалося вище, не призводить до коригування суми заробітної плати, отриманої до такого підвищення. Тому розраховуємо коригуючі коефіцієнти тільки для січневого підвищення посадового окладу. Вони становлять:
— за квітень — серпень: 4500,00 грн. : 3300,00 грн. = 1,36;
— за вересень — грудень: 4500,00 : 4000,00 грн. = 1,13.
Тобто, порівняно з квітнем — серпнем посадовий оклад працівника підвищився на 36 %. А порівняно з вереснем — груднем — на 13 %. Проте, як ми знаємо з умов прикладу, у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем на підприємстві прийнято рішення про зменшення коригуючих коефіцієнтів. З урахуванням цього коригуючі коефіцієнти дорівнюють:
— за квітень — серпень: 1 + 0,36 х 0,75 = 1,27;
— за вересень — грудень: 1 + 0,13 х 0,75 = 1,1.
Визначаємо суму виплат, які враховуються при обчисленні відпускних, з урахуванням коригуючих коефіцієнтів:
3300,00 грн. х 5 міс. х 1,27 + 4000,00 грн. х 4 міс. х 1,1 + 4500,00 грн. х 3 міс. = 20955,00 грн. + 17600,00 грн. + 13500,00 грн. = 52055,00 грн.
Сума відпускних у такому випадку дорівнює:
16 к. дн. х (52055,00 грн. : (365 к. дн. - 10 св. дн.)) = 16 к. дн. х 146,63 грн. = 2346,08 грн.
Строки виплати відпускних
Законодавчо встановлений строк виплати відпускних — не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки (ч. 4 ст. 115 КЗпП, ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки). Причому йдеться не про робочі, а про календарні дні. Про це спеціалісти Мін-праці доповіли у своєму листі від 26.06.2009 р. № 155/13/116-09. Судячи з прикладу, наведеного у цьому листі, день виплати відпускних до цих трьох днів не включається. Так, наприклад, якщо відпустка розпочинається з понеділка 28 квітня, то останнім днем виплати відпускних є четвер 24 квітня.
Крім того, враховуючи те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником і роботодавцем, у разі необхідності отримання щорічної відпустки (або її частини) у стислі терміни (у зв’язку із сімейними обставинами, станом здоров’я тощо) в заяві працівник може висловити своє бажання про отримання заробітної плати за неї в терміни, визначені між працівником та роботодавцем. Про це говорили спеціалісти Мінсоцполітики у своєму листі від 05.01.2012 р. № 7/13/133-12, додатково посилаючись на § 2 ст. 7 Конвенції № 132 «Про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 році)», ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-III. На нашу думку, стислими термінами можна вважати узгодження надання відпустки менш ніж за 2 тижні до її настання. Така наша думка сформована на основі ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки, згідно з якою роботодавець має письмово повідомити працівника про дату початку його відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну. Отже, нормальним терміном отримання повідомлення про щорічну відпустку є за 2 тижні до її початку. Якщо такий термін є меншим за 2 тижні, то він вважається стислим, і тоді у працівника з’являється можливість отримати відпускні в узгоджений із роботодавцем строк. Для цього, як ми вже казали, йому необхідно буде скласти та надати роботодавцеві відповідну заяву.
Наостанок зазначимо, що за порушення строків виплати відпускних винні посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності. Штраф за таке порушення складає від 30 до 100 нмдг (ч. 1 ст. 41 КпАП), що в гривневому еквіваленті — від 510 до 1700 грн.
