Лікарняні виникають: різні випадки бувають

ЛІКАРНЯНІ ВИНИКАЮТЬ: РІЗНІ ВИПАДКИ БУВАЮТЬ

Зима саме в розпалі. А ця пора року, як відомо, — благодатний час для вірусних хвороб. Саме в цей період підступні віруси особливо полюбляють блукати у натовпах людей у пошуках затишного для себе «житла» у вигляді якогось «гомо сапіенса». Людський організм, що здобув такого «мешканця», намагаючись його позбавитися, втрачає свою ефективну працездатність і на якийсь час вибуває з лав працюючих. Благо, за це працівник отримує допомогу у вигляді лікарняних. Для працівника — благо, а для бухгалтера — «розрахунковий» клопіт. Та ще й ситуації бувають нестандартні. Але нехай вони вас не лякають! У цій статті ми підкажемо вам, як правильно розрахувати лікарняні в тих чи інших ситуаціях.

Наталія Чернишова, економіст-аналітик

Звичайно, ситуацій з розрахунком лікарняних, що мають різноманітні нюанси, досить багато, усі їх не розглянути. У цій статті ми вибрали для вас десять найбільш поширених з найбільш неординарних з них. Далі ми по черзі представимо їх вашій увазі.

Але перед тим хотілося б нагадати, що перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів підприємства, а за час хвороби, починаючи з 6 дня тимчасової непрацездатності, виплачується допомога з ФСС ТВП. Ми ці виплати узагальнено називатимемо лікарняними.

СИТУАЦІЯ 1: ДВА ЛИСТКИ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПІДРЯД

Запитання: Працівник надав два ЛН підряд. Між днями хвороби немає жодного відпрацьованого робочого дня. Чи потрібно роботодавцю за власний рахунок оплачувати перші 5 днів тимчасової непрацездатності за другим ЛН і заново розраховувати середню заробітну плату?

Відповідь: Усе залежить від того, є другий ЛН первинним чи продовженням першого.

Якщо другий ЛН — первинний, то перший і другий ЛН свідчать про різні страхові випадки. А це означає, що за другим ЛН перші 5 днів тимчасової непрацездатності доведеться оплатити роботодавцю. Окремо для кожного страхового випадку доведеться розрахувати і середню заробітну плату для обчислення лікарняних.

Якщо другий ЛН — продовження першого, то обидва ЛН підтверджують один страховий випадок. Тому якщо перші 5 днів непрацездатності вже було оплачено за першим ЛН, то робити це ще й за другим листком не потрібно. Як не потрібно і заново розраховувати середню заробітну плату. Можна буде зітхнути спокійно.

Якщо вас цікавить, як оплатити лікарняні, якщо другий ЛН є продовженням першого, але між днями хвороби є один або декілька невідпрацьованих робочих днів, рекомендуємо вам почитати відповідь на подібне запитання, опубліковане в газеті «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 15 (63), с. 48 — 49.

А тепер — приклад!

Приклад. Працівник, повернувшись на роботу після хвороби, надав до бухгалтерії два ЛН. При цьому обидва ЛН є первинними. У першому ЛН зазначено, що працівник хворів з 28.10 по 07.11.2013 р., а у другому — з 08.11 по 15.11.2013 р. У завершальному висновку першого ЛН зазначено, що працівник має стати до роботи з 08.11.2013 р. Страховий стаж працівника 3 роки 11 місяців. Є такі дані про роботу цієї особи у квітні — жовтні 2013 року:

Оскільки обидва ЛН є первинними, вони підтверджують собою два різні страхові випадки. Тому середньоденну заробітну плату і, власне, самі лікарняні розраховуємо за кожним випадком окремо. Здійснимо ці розрахунки.

За першим ЛН. Перший страховий випадок стався в жовтні 2013 року, отже, розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати — квітень — вересень 2013 року. Середньоденна заробітна плата дорівнює:

20186,35 грн. : 117 днів = 172,53 грн.

Суму лікарняних розраховуємо таким чином:

— оплачуваних за рахунок коштів підприємства: 172,53 грн. х 5 днів* х 0,6** = 517,59 грн.

— оплачуваних за рахунок коштів ФСС ТВП: 172,53 грн. х 4 дні*** х 0,6 = 414,07 грн.

* 28, 29, 30, 31 жовтня і 1 листопада 2013 року.

** Оскільки працівник має страховий стаж менше 5 років, лікарняні йому визначаються в розмірі 60 % середньої заробітної плати (абз. 2 ст. 37 Закону № 2240).

*** 4, 5, 6 і 7 листопада 2013 року.

За другим ЛН. Другий страховий випадок стався вже в листопаді, а отже, розрахунковий період інший, ніж під час першого страхового випадку, а саме травень — жовтень 2013 року. Розрахуємо середньоденну заробітну плату та суму лікарняних для другого страхового випадку. Зауважимо, що лікарняні, нараховані в жовтні, не включаються до розрахунку середньоденної заробітної плати, оскільки вони не є складовою частиною ФОП (п. 3.2 Інструкції № 5). Дні хвороби в жовтні, відповідно, не включаються до розрахункового періоду.

Середньоденна заробітна плата для оплати лікарняних за другим ЛН дорівнює:

20939,18 грн. : 121 день = 173,05 грн.

Сума лікарняних становить:

— оплачуваних за рахунок коштів підприємства: 173,05 грн. х 3 дні**** х 0,6 = 311,49 грн.

— оплачуваних за рахунок коштів ФСС ТВП: 173,05 грн. х 3 дні***** х 0,6 = 311,49 грн.

**** 8, 11 і 12 листопада 2013 року.

***** 13, 14 і 15 листопада 2013 року.

Як бачите, усе просто!

СИТУАЦІЯ 2: ХВОРОБА ПІД ЧАС ЩОРІЧНОЇ ВІДПУСТКИ

Запитання: Працівник захворів під час перебування у щорічній відпустці. Чи потрібно подовжувати дні відпустки. Як розрахувати лікарняні?

Відповідь: Потрібно, але тільки якщо його хворобу підтверджено ЛН, оформленим належним чином. Це право працівнику надано п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки і п. 1 ч. 2 ст. 80 КЗпП. Також щорічна відпустка, на дні якої припадає період хвороби, можна не продовжувати, а перенести на інший час.

Аналогічно можна перенести або продовжити додаткову відпустку «на дітей», якщо на неї припадає тимчасова непрацездатність працівника (ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки).

Якщо ж лікар таки видав ЛН з огляду на те, що працівник не повідомив його про своє перебування у щорічній відпустці, то такий ЛН слід вважати виданим з порушенням вимог Інструкції № 455. Продовження (перенесення) відпустки в такому разі також не припустимо.

Лікарняні під час відпустки розраховують стандартно (на підставі середньої заробітної плати, розрахованої відповідно до Порядку № 1266) за фактичні дні хвороби, зазначені в ЛН.

Перераховувати відпусткові в разі продовження відпустки на кількість днів тимчасової непрацездатності в її період не треба. Але їх необхідно розподілити за місяцями, на які припадають такі дні, з метою правильного визначення права на ПСП, максимальної бази для сплати ЄСВ і доходу, з якого ПДФО справляється за ставкою 17 %.

СИТУАЦІЯ 3: ХВОРІЄ ЗОВНІШНІЙ СУМІСНИК

Запитання: Захворів зовнішній сумісник. Як розрахувати середню заробітну плату для визначення належної йому суми лікарняних?

Відповідь: Середня заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді, визначеному за основним місцем роботи (абз. 3 п. 21 Порядку № 1266).

Як випливає з абзацу вище, для розрахунку лікарняних зовнішньому суміснику розрахунковий період береться за його основним місцем роботи. Але як бути, якщо працівник у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом не працював декілька днів, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи? У такому разі для обчислення середньої заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом необхідно нараховану в розрахунковому періоді заробітну плату, з якої сплачувався ЄСВ за фактично відпрацьовані календарні місяці, поділити на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом. Аналогічно розраховується й середньоденна заробітна плата, якщо працівник у розрахунковому періоді не мав відпрацьованих робочих днів за основним місцем роботи, але в цей час працював за сумісництвом* (лист Мінпраці від 15.08.2007 р. № 500/020/99-07).

* У такому разі слід пам’ятати про обмеження, установлене абз. 5 п. 14 Порядку № 1266 (це випливає з листа Мінпраці від 13.12.2007 р. № 686/020-99-06). Його суть така, що середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не може перевищувати максимальну базу справляння ЄСВ, установлену в останньому місяці розрахункового періоду, з розрахунку на один день (годину).

Приклад. З 05.08.2013 р. на роботу прийнято зовнішнього сумісника. За основним місцем роботи він працює з 17.09.2007 р. З 22.11 по 29.11.2013 р. працівник перебував на лікарняному у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, що підтверджується копією ЛН, завіреною підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Разом з копією ЛН працівник надав довідку про середню заробітну плату, нараховану за основним місцем роботи в розрахунковому періоді. Страховий стаж працівника 9 років 4 місяці. Є такі дані щодо його роботи в розрахунковому періоді (травень — жовтень 2013 року):

Як бачимо, у цьому випадку працівник не відпрацював за сумісництвом деякий час, що припадає на розрахунковий період за основним місцем роботи. Тому для розрахунку середньоденної заробітної плати беремо кількість відпрацьованих робочих днів за місцем роботи за сумісництвом у розрахунковому періоді, визначеному за основним місцем роботи (травень — жовтень 2013 року), тобто 63 дні.

Сумарна заробітна плата, з якої розраховується ЄСВ, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не перевищує максимальну базу справляння ЄСВ. Це означає, що в розрахунку середньоденної заробітної плати бере участь уся сума заробітної плати, нарахована за місцем роботи за сумісництвом у розрахунковому періоді.

Таким чином, середньоденна заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом дорівнює:

2909 грн. : 63 дні = 46,17 грн.

Сума лікарняних у такому разі буде такою:

— оплачуваних за рахунок коштів підприємства: 46,17 грн. х 3 дні** = 138,51 грн.

— оплачуваних за рахунок коштів ФСС ТВП: 46,17 грн. х 3 дні*** = 138,51 грн.

** 22, 25 і 26 листопада 2013 року.

*** 27, 28 і 29 листопада 2013 року.

СИТУАЦІЯ 4: КОРИГУВАННЯ В РОЗРАХУНКОВОМУ ПЕРІОДІ

Запитання: Працівнику нараховано лікарняні. Через час виявлено помилку в нарахуванні заробітної плати такому працівнику за один із місяців розрахункового періоду, за який обчислювалася середньоденна заробітна плата для розрахунку лікарняних. Чи потрібно коригувати суму нарахованих лікарняних?

Відповідь: Ні, не потрібно. Не турбуйтеся. Це випливає з листа Мінсоцполітики від 22.07.2013 р. № 380/18/99-13:

Кажучи простіше, коригування (збільшення або зменшення) заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді, ніяк не вплине на нараховані в попередньому періоді лікарняні. А ось якщо місяць виявлення помилки і, відповідно, донарахування заробітної плати потрапить до розрахункового періоду для розрахунку «нових» лікарняних, то донараховану зарплату необхідно врахувати при розрахунку середньоденної заробітної плати для обчислення таких лікарняних (аналогічну думку висловлював і ФСС ТВП у своєму листі від 24.01.2013 р. № 04-29-143). При розрахунку «нових» лікарняних у разі сторнування заробітної плати враховуйте заробітну плату, нараховану в «новому» розрахунковому періоді за вирахуванням суми сторнованої зарплати.

Приклад. З 20.09 по 27.09.2013 р. працівник перебував на лікарняному, що підтверджується наданим ним ЛН. Розрахунковий період для обчислення середньоденної заробітної плати — березень — серпень 2013 року. Середньоденна заробітна плата за розрахунковий період склала 177 грн. Страховий стаж працівника — 15 років 8 місяців. За вересень 2013 року йому було нараховано лікарняні в розмірі 1062 грн. У жовтні 2013 року виявлено та виправлено помилку в нарахуванні заробітної плати за червень — заниження на 230 грн.

Той самий працівник захворів знову в листопаді 2013 року (з 13.11 по 21.11.2013 р.). Надано ЛН. Розрахунковий період для обчислення середньоденної заробітної плати — травень — жовтень 2013 року. За розрахунковий період працівнику було нараховано заробітну плату в розмірі 21600 грн. (без урахування донарахувань за червень) У розрахунковому періоді працівником було відпрацьовано 125 робочих днів.

У цій ситуації перераховувати нараховані за вересень лікарняні у зв’язку з коригуванням заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді, не потрібно.

А от донараховану заробітну плату за червень (230 грн.) необхідно приплюсувати до нарахованої заробітної плати за жовтень і врахувати при розрахунку середньоденної заробітної плати для обчислення лікарняних за листопад.

Середньоденна заробітна плата за травень — жовтень 2013 року дорівнює:

21600 грн. + 230 грн. : 125 днів = 174,64 грн.

Суму лікарняних, відповідно, розрахуємо таким чином:

— оплачуваних за рахунок коштів підприємства: 174,64 грн. х 3 дні* = 523,92 грн.

— оплачуваних за рахунок коштів ФСС ТВП: 174,64 грн. х 4 дні** = 698,56 грн.

* 13, 14 і 15 листопада 2013 року.

** 18, 19, 20 і 21 листопада 2013 року.

СИТУАЦІЯ 5: ЛІКАРНЯНИЙ У МІСЯЦІ ВИХОДУ З ВІДПУСТКИ ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ ДО 3 РОКІВ

Запитання: Працівниця вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 3 років. У місяці виходу з відпустки вона пішла на лікарняний. Як розрахувати середньоденну заробітну плату для обчислення лікарняних такій працівниці?

Відповідь: Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку — одна з чотирьох поважних причин нероботи згідно з Порядком № 1266. А це означає, що місяці (з першого по перше число) перебування працівниці в такій відпустці виключаються з розрахункового періоду (абз. 5 п. 4 Порядку № 1266). Таким чином, випливає, що в розрахунковому періоді працівниця не мала заробітку з поважної причини. У такому разі середньоденна заробітна плата для розрахунку лікарняних визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівниці на момент настання страхового випадку (абз. 1 п. 10 Порядку № 1266). При цьому для розрахунку середньоденної заробітної плати береться кількість робочих днів за балансом робочого часу підприємства (підрозділу) у розрахунковому періоді — 6 календарних місяців (лист Мінпраці від 08.01.2008 р. № 9783/0/14-07/020).

Приклад. 11 листопада 2013 року працівниця вийшла на роботу з відпустки для догляду за дитиною до 3 років. 19 листопада 2013 року вона захворіла. Тимчасова непрацездатність тривала по 26 листопада 2013 року, про що свідчить наданий ЛН. Страховий стаж працівниціниці — 8 років 3 місяці. Оклад працівниці становить 3800 грн. На підприємстві встановлено 5-денний графік робочого тижня (понеділок — п’ятниця).

Оскільки працівниця в розрахунковому періоді (травень — жовтень) не мала заробітку за одною з чотирьох поважних причин, а саме перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, то розраховуємо її середньоденну заробітну плату виходячи з її посадового окладу. Для цього беремо кількість робочих днів за графіком роботи підприємства у травні — жовтні 2013 року. Вона дорівнюватиме 125 дням.

Таким чином, середньоденна заробітна плата працівниці для обчислення лікарняних становить:

3800 грн. х 6 місяців : 125 днів = 182,40 грн.

Розраховуємо суму лікарняних:

— оплачуваних за рахунок коштів підприємства: 182,40 грн. х 4 дні* = 729,60 грн.

— оплачуваних за рахунок коштів ФСС ТВП: 182,40 грн. х 2 дні** = 364,80 грн.

* 19, 20, 21, 22 листопада 2013 року.

** 25 і 26 листопада 2013 року.

СИТУАЦІЯ 6: ПРАЦІВНИЦЯ У ВІДПУСТЦІ ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ ДО 3 РОКІВ ПРАЦЮЄ НЕПОВНИЙ ЧАС. ЗАХВОРІЛА ДИТИНА ВІКОМ ДО 14 РОКІВ

Запитання: Працівниця працює в режимі неповного робочого часу, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років. У неї захворіла друга дитина віком до 14 років. Чи оплачувати їй лікарняні та як їх розрахувати?

Відповідь: Звичайно оплачувати. Адже працівниця, працюючи в режимі неповного робочого дня (тижня), отримує за виконану роботу заробітну плату, з якої до органу Міндоходів (раніше — до органу ПФУ) сплачується ЄСВ. А отже, така працівниця є застрахованою особою. До того ж хвороба дитини до 14 років у період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до 3 років не включається до вичерпного переліку підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, наведеного у ст. 36 Закону № 2240. Це, зауважимо, підтверджується й листами Мінпраці № 412/020/153-07, № 197/18/99-09, № 389/18/153-09.

Розрахунок лікарняних в даному випадку залежатиме від того, в якому режимі неповного робочого часу працювала працівниця: неповного робочого дня або неповного робочого тижня. У разі роботи в режимі неповного робочого тижня лікарняні розраховуються стандартним чином, виходячи з середньоденної заробітної плати, обчисленої за розрахунковий період, і кількості днів хвороби дитини, що припадають на робочі дні такої працівниці згідно з графіком роботи в режимі неповного робочого тижня.

А ось при роботі в режимі неповного робочого дня для розрахунку лікарняних необхідно використовувати середньогодинну заробітну плату. Вона розраховується шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих годин застрахованою особою у зазначений період. Отриману середньогодинну заробітну плату множимо на кількість годин, невідпрацьованих у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, підтвердженою ЛН, і отримуємо належну такій працівниці суму лікарняних. Щоб краще розібратися, погляньте на приклад.

Приклад. Працівниця, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, з 01.07.2013 р. вийшла на роботу в режимі неповного робочого тижня — 3 дні на тиждень (понеділок, вівторок і середа). У листопаді в неї захворіла друга дитина 7 років. Вона надала до бухгалтерії ЛН про догляд за хворою дитиною з 08.11 по 20.11.2013 р. Заробітна плата працівниці за розрахунковий період (липень — жовтень*) склала 7200 грн. Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді — 53. Страховий стаж працівниці 5 років 1 місяць.

* Оскільки травень і червень, що припадають на розрахунковий період, працівниця не відпрацювала з поважної причини (перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років), ці місяці виключаються з розрахункового періоду. Тому середню заробітну плату обчислюємо за фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1 до 1 числа), в яких сплачено ЄСВ, тобто липень — жовтень 2013 року (п. 5 Порядку № 1266).

Оскільки працівниця працювала в режимі неповного робочого тижня, для обчислення лікарняних розраховуємо середньоденну заробітну плату за розрахунковий період (липень — жовтень). Вона становитиме:

7200 грн. : 53 дні = 135,85 грн.

Тепер розрахуємо лікарняні. Зауважимо, що розраховану середньоденну заробітну плату ми повинні помножити на кількість днів хвороби, що припадають тільки на понеділок, вівторок, і середу, тобто робочі для такої працівниці дні. Розрахуємо суму лікарняних:

— оплачуваних за рахунок коштів підприємства: 135,85 грн. х 2 дні** х 0,8*** = 217,36 грн.

— оплачуваних за рахунок коштів ФСС ТВП: 135,85 грн. х 4 дні**** х 0,8 = 434,72 грн.

Тепер розглянемо ще одну ситуацію, пов’язану з лікарняними працівників, які працюють непов-ний робочий день.

** 11 і 12 листопада.

*** Оскільки працівник має страховий стаж більше 5, але менше 8 років, лікарняні йому визначаються в розмірі 80 % середньої заробітної плати (абз. 3 ст. 37 Закону № 2240).

**** 13, 18, 19 і 20 листопада

СИТУАЦІЯ 7: У РОЗРАХУНКОВОМУ ПЕРІОДІ СТАВСЯ ПЕРЕХІД У РЕЖИМ НЕПОВНОГО РОБОЧОГО ДНЯ

Запитання: Захворів працівник. У розрахунковому періоді такий працівник перейшов на роботу в режим неповного робочого дня. Як у такому разі розрахувати середню заробітну плату для обчислення лікарняних?

Відповідь: Пункт 15 Порядку № 1266 говорить, що в разі коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, установлюється неповний робочий день, для розрахунку лікарняних застосовується середньогодинна заробітна плата. Тобто ми дні, відпрацьовані в режимі повного та неповного робочого часу, переводимо у фактично відпрацьовані за ці дні години. Потім заробітну плату, нараховану за ці дні, ділимо на кількість таких відпрацьованих годин. Таким чином, ми отримуємо середньогодинну заробітну плату для розрахунку лікарняних.

Для розрахунку розміру самих лікарняних множимо отриману середньогодинну заробітну плату на кількість днів хвороби, зазначених у ЛН. Потім отриманий результат множимо на кількість годин, які працівник повинен був би відпрацювати в ці дні за графіком, якби не хворів.

Приклад. Працівник надав ЛН, згідно з яким він хворів з 04.11 по 14.11.2013 р. Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати — травень — жовтень. З них травень і червень такий працівник працював повний робочий день (8 годин на день), а липень — жовтень у режимі неповного робочого дня (4 години на день). У режимі неповного робочого дня він продовжує працювати і в період настання хвороби. Страховий стаж працівника 5 років 2 місяці. Є такі дані щодо його роботи в розрахунковому періоді:

Ми не даремно навели кількість відпрацьованого в розрахунковому періоді часу в годинах, адже розраховувати лікарняні у разі, коли в розрахунковому періоді було встановлено неповний робочий день, доведеться виходячи із середньогодинної заробітної плати. Розрахуємо її:

11900 грн. : 646 год. = 18,42 грн.

Сума лікарняних, таким чином, дорівнюватиме:

— оплачуваних за рахунок коштів підприємства: 18,42 грн. х 5* днів х 4 год. х 0,8** = 294,72 грн.

— оплачуваних за рахунок коштів ФСС ТВП: 18,42 грн. х 4*** дні х 4 год. х 0,8 = 235,78 грн.

* 4, 5, 6, 7 і 8 листопада 2013 року.

** Оскільки працівник має страховий стаж більше 5, але менше 8 років, лікарняні йому визначаються в розмірі 80 % середньої заробітної плати (абз. 3 ст. 37 Закону № 2240).

*** 11, 12, 13 і 14 листопада 2013 року.

СИТУАЦІЯ 8: ХВОРОБА ПРАЦІВНИКА, ЯКИЙ ВІДРЯДЖАЄТЬСЯ

Запитання: Працівника направлено у службове відрядження. Під час свого перебування у відрядженні працівник захворів. Чи потрібно виплачувати йому лікарняні, а також добові та інші витрати на відрядження за дні хвороби у відпустці?

Відповідь: Протягом усього часу перебування у відрядженні за працівником зберігається його місце роботи (посада). Більше того, за всі відпрацьовані робочі дні тижня за графіком підприємства, у тому числі ті, в які працівник перебував у відрядженні, здійснюється оплата праці (п. 14 розд. І Інструкції № 59****). А це означає, що працівник, який перебуває у відрядженні, продовжує бути застрахованою особою, тобто має повне право на отримання лікарняних у разі настання тимчасової непрацездатності. Це підтверджує і абз. 3 п. 9 розд. ІІ Інструкції № 59. При цьому дні хвороби не включаються до строку відрядження, а отже, не оплачуються як дні відрядження. У зв’язку з цим керівник може прийняти рішення про продовження строку відрядження. Таке рішення керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, і воно оформляється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства (абз. 2 п. 10 розд. ІІ Інструкції № 59).

**** Інструкція № 59 регулює питання службових відряджень працівників підприємств, установ, організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Але її норми, розглянуті в цьому питанні, доцільно застосовувати й іншим (небюджетним) підприємствам.

Крім права на отримання лікарняних, працівник, який відряджається, у разі хвороби має право на:

1) отримання добових доти, доки він не зможе за станом здоров’я стати до виконання накладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше 2 місяців;

2) відшкодування витрат на наймання житлового приміщення (крім випадків, коли працівник, який відряджається, перебуває на стаціонарному лікуванні). Усі витрати, пов’язані з лікуванням працівника, який перебуває у відрядженні (відвідування платних клінік, купівля лікарських препаратів тощо), роботодавцем не компенсуються.

СИТУАЦІЯ 9: ХВОРІЄ ПРАЦІВНИК-ФОП

Запитання: Захворів працівник, який одночасно є ФОП. Чи потрібно йому виплачувати лікарняні, якщо він як ФОП бере участь у добровільному страхуванні з тимчасової втрати працездатності та отримує допомогу по тимчасовій непрацездатності з ФСС ТВП. Якщо так, то як їх розрахувати?

Відповідь: Так, він має право отримати лікарняні як працівник, з чиєї заробітної плати до Міндоходів сплачується ЄСВ. І в цьому випадку не має значення, є він при цьому ФОП чи ні. Для роботодавця він такий самий працівник, як і всі інші. Не вплине на виплату лікарняних за місцем роботи і те, що працівник-ФОП бере участь у добровільному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням*, і отримує допомогу по тимчасовій втраті працездатності з ФСС ТВП*. Сплачуючи ЄСВ і як працівник, і як ФОП (у разі участі в добровільному страхуванні з тимчасової втрати працездатності), такий працівник і допомогу по тимчасовій непрацездатності має право отримати і як працівник, і як ФОП.

* Укладений договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування з органом Міндоходів (ПФУ — до 01.10.2013 р.).

Зауважимо, що в минулі часи Мінпраці вважало інакше. Воно зазначало, що отримати лікарняні працівник — ФОП може тільки за одним місцем своєї діяльності: або як працівник, або як ФОП (лист Мінпраці від 15.06.2010 р. № 2718/0/18/10-зв). Ми вважаємо такий підхід неправильним і таким, що порушує права такої особи.

Особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не перебуває ні з ким у трудових відносинах, що, у свою чергу, не може вважатися роботою за сумісництвом за наявності основної оплачуваної роботи на умовах трудового договору (це, зокрема, підтверджується листом ФСС ТВП від 21.04.2009 р. № 04-06/Г-64з-91). Тому лікарняні для працівника-ФОП розраховуються у звичайному порядку, тобто як для будь-якого працівника-несумісника. Жодних довідок про свої доходи як ФОП такий працівник надавати не зобов’язаний.

СИТУАЦІЯ 10: ПРОСТІЙ У РОЗРАХУНКОВОМУ ПЕРІОДІ

Запитання: Захворів працівник. Розраховуємо середньоденну заробітну плату для обчислення лікарняних. Але в розрахунковому періоді був простій не з вини працівника. Чи потрібно виключати дні простою з розрахункового періоду?

Відповідь: ні, не потрібно. Про це чітко та ясно зазначає Мінпраці у своїх листах від 16.04.2010 р. № 108/18/99-10 і від 08.07.2010 р. № 201/18/99-10. Річ у тім, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня зарплата для визначення лікарняних, є 6 календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю настання тимчасової непрацездатності, упродовж яких працівник працював і з його зарплати сплачувався ЄСВ. У свою чергу, період простою не з вини працівника оплачується, і така оплата включається до фонду оплати праці згідно з абз. 12 п.п. 2.2.12 Інструкції № 5. Отже, із суми оплати простою як складової частини ФОП сплачувався ЄСВ. Отже, оплачувані дні простою не з вини працівника включаються до розрахункового періоду.

Крім того, згідно з абз. 5 п. 4 Порядку № 1266 з розрахункового періоду виключаються тільки ті місяці (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин. До таких поважних причин відносять виключно: тимчасову непрацездатність, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком. Як бачимо, період простою поважною причиною не є.

Середньоденна заробітна плата за розрахунковий період, в якому був простій не з вини працівника, розраховується у звичайному порядку. При цьому при розрахунку за час простою враховуються робочі дні за графіком роботи підприємства.

Приклад. У період простою захворів працівник (простій не з його вини). Згідно з наданим ЛН тимчасова непрацездатність працівника тривала з 19.11 по 26.11.2013 р. Простій триває з 02.09.2013 р. Заробітна плата працівника, нарахована йому в розрахунковому періоді (травень — жовтень), склала 9000 грн. Кількість відпрацьованих робочих днів у травні — серпні — 81. Кількість робочих днів у період простою (вересні — жовтні) — 44. Страховий стаж працівника — 17 років.

Перебування працівника на простої не позбавляє його права на отримання лікарняних. Щоб розрахувати їх розмір, визначаємо середньоденну заробітну плату такого працівника за розрахунковий період (травень — жовтень). При цьому час простою у вересні — жовтні 2013 року з розрахункового періоду не виключаємо. Таким чином, середньоденну заробітну плату розраховуємо так:

9000 грн. : (81 + 44) днів = 72 грн.

Лікарняні в такому разі дорівнюватимуть:

— оплачувані за рахунок коштів підприємства: 72 грн. х 4 дні* = 288 грн.

— оплачувані за рахунок коштів ФСС ТВП: 72 грн. х 2 дні** = 144 грн.

* 19, 20, 21 і 22 листопада 2013 року.

** 25 і 26 листопада 2013 року.

Використані документи та скорочення

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.

Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

Інструкція з ЄСВ — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 455.

Інструкція № 59 — Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59.

Лист № 412/020/153-07 — лист Мінпраці «Про видачу та оплату листка непрацездатності» від 26.06.2007 р. № 412/020/153-07.

Лист № 197/18/99-09 — лист Мінпраці від 17.07.2009 р. № 197/18/99-09.

Лист № 389/18/153-09 — лист Мінпраці «Про надання листка непрацездатності» від 23.10.2009 р. № 389/18/153-09.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ЛН — листок непрацездатності.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ПМПО — прожитковий мінімум для працездатних осіб.

ФО-П — фізична особа — підприємець.

ФОП — фонд оплати праці.

ФСС ТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.