РРО

РРО

Коли обов’язково використовувати РРО?

У яких випадках обов’язково застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО), визначає Закон про РРО.

За загальним правилом, установленим п. 1 ст. 3 Закону про РРО, застосовувати РРО зобов’язані суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Таким чином, якщо суб’єкт господарювання здійснює розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і при цьому отримує оплату від покупців готівкою або в безготівковій формі за допомогою платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, то він повинен застосовувати РРО.

Зовсім інша справа, коли операція не пов’язана з реалізацією продукції (товарів, робіт/услуг) або іншого майна. РРО тоді не використовується.

Увага! РРО має бути на кожному місці проведення розрахунків. Якщо в одному приміщенні є декілька місць проведення розрахунків, то на кожному такому місці має бути окремий РРО.

Хто звільнений від використання РРО?

Винятки, що дозволяють працювати без РРО, є, але їх мало. Зокрема, без касового апарату можуть працювати ті суб’єкти господарювання, які:

— визначені у ст. 9 Закону про РРО (ані РРО, ані розрахункові книжки (далі — РК) не використовуються);

— підпадають під дію статті 10 Закону про РРО, тобто провадять діяльність, передбачену в Переліку № 1336. У цьому випадку РРО не використовується, але кожному покупцю потрібно видавати РК установленої форми.

Кому можна працювати без РРО і РК

Як ви могли помітити вище, перелік випадків, коли суб’єкти господарювання при продажу товарів (наданні послуг) мають право не використовувати ні РРО, ні РК, визначений ст. 9 Закону про РРО. Повний їх перелік ви знайдете в таблиці.

Зупинимося детальніше на випадках, в яких не потрібно застосовувати РРО і РК.

Надання послуг підприємствами. У загальному випадку при наданні послуг за готівку або без готівки (з використанням банківських платіжних карток) повинен застосовуватися РРО. Але з цього правила є винятки. Так, у п. 1 ст. 9 Закону про РРО зазначено, що РРО не застосовуються:

«1) при наданні послуг підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ та організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і засвідчених печаткою в установленому порядку».

Увага! Цією нормою не можуть скористатися приватні підприємці-загальносистемники, оскільки звільнення стосується тільки підприємств, установ та організацій, тобто юридичних осіб.

При цьому, щоб підприємство змогло скористатися звільненням від використання РРО, йому потрібно одночасно дотримуватися таких умов:

1) надавати послуги;

2) не належати до підприємств торгівлі та громадського харчування;

3) здійснювати розрахунки в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і засвідчених печаткою.

Тут виникає запитання: а як бути, якщо, крім послуг, підприємство здійснює і торговельну діяльність? Чи можна в цьому випадку розрахунки проводити з виписуванням прибуткових касових ордерів? Міндоходівці в консультації, розміщеній у «ЗІР» (розділ 109.03), із цього приводу зазначили:

«Якщо торгівля та громадське харчування не є основним видом діяльності суб’єкта господарювання, то такий суб’єкт господарювання може при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг не застосовувати РРО та розрахункові книжки, а розрахункові операції при здійсненні інших видів діяльності, які зазначені у статуті суб’єкта господарювання, проводити через РРО».

Торгівля продукцією власного виробництва. Виробники можуть не застосовувати РРО, якщо одночасно виконуються дві умови (п. 1 ст. 9 Закону про РРО):

— торгують продукцією власного виробництва;

— здійснюють розрахунки в касі підприємства з оформленням касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і засвідчених печаткою в установленому порядку.

До продукції власного виробництва належить продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (роз’яснення в розділі 109.03 «ЗІР»).

Підприємці-єдиноподатники. Від використання РРО повністю звільнені підприємці-єдиноподатники. Таку норму закріплено в п. 6 ст. 9 Закону про РРО, а також у п. 296.10 ПК. Щоправда, у п. 296.10 ПК зазначається тільки про звільнення від застосування РРО платників єдиного податку першої — третьої груп. Проте, на наш погляд, звільнення діє і для єдиноподатників групи 5 (на підставі п. 6 ст. 9 Закону про РРО). Адже в питанні застосування РРО цей Закон є більш спеціальним.

При цьому згідно з п. 15 ст. 3 Закону про РРО підприємець зобов’язаний видати покупцю товарів/послуг на його вимогу чек, накладну чи інший письмовий документ, що свідчить про перехід права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону № 1023. Детальніше про те, які документи повинен видати покупцю підприємець-єдиноподатник, який працює без РРО, див. у газеті «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 11, с. 45.

За бажанням підприємці-єдиноподатники можуть використовувати РРО без переведення їх у фіскальний режим роботи (консультація в розділі 109.03 «ЗІР»).

Увага! Юрособи-єдиноподатники використовують РРО на загальних підставах.

Без РРО, але з РК.

Можливість здійснювати готівкові розрахунки з покупцями без РРО, але із застосуванням РК установлена ст. 10 Закону про РРО. Такою можливістю мають право скористатися ті підприємства і підприємці, види діяльності яких наведено в Переліку № 1336 (див. таблицю).

Детальніше про використання РК див. на с. 38 тематичного номера.

Яким вимогам повинен відповідати РРО?

Вимоги такі:

1. Модель РРО має бути включена до Держреєстру РРО. Так, у п. 3 ст. 3 Закону про РРО зазначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати РРО, які: «включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій». Інакше, міндоходівці відмовлять у реєстрації РРО (п. 8 гл. 2 розд. II Порядку № 417). А якщо він уже зареєстрований в органі міндоходів — приймуть рішення про скасування реєстрації РРО (підстава — п.п. 5 п. 1 гл. 4 розд. II Порядку № 417). Орган міндоходів повинен повідомити про скасування реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстави для скасування реєстрації (п. 5 гл. 4 розд. II Порядку № 417).

Останній Держреєстр РРО затверджено наказом Міндоходів від 20.01.2014 р. № 43.

Держреєстр РРО складається з двох розділів. У першому розділі перелічені моделі, первинна реєстрація яких дозволена, у другому — моделі, заборонені до первинної реєстрації.

Строк первинної реєстрації моделі РРО — це граничний строк, до закінчення якого приймаються до реєстрації нові РРО, які ще не були в експлуатації.

2. Модель РРО повинна забезпечувати передання контрольно-звітної інформації органу Міндоходів в електронному вигляді. Згідно з п. 7 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які використовують РРО, зобов’язані надавати електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО до органів Мінходів по дротових або бездротових каналах зв’язку. Тому РРО повинен забезпечити виконання цієї функції.

Держреєстр РРО № 43 містить тільки ті РРО, які передають контрольно-звітну інформацію до органів Міндоходів в електронній формі.

Причому в ньому містяться 2 типи моделей:

1) ті, які забезпечують тільки передання податківцям контрольно-звітної інформації (позначені в Держреєстрі 4 зірочками). Такі РРО потрібно дообладнувати зовнішнім модемом (вид модему зазначено в Держреєстрі). Для цього зверніться до центру сервісного обслуговування РРО;

2) ті, які забезпечують передання контрольно-звітної інформації до органів Міндоходів та формування контрольної стрічки в електронній формі (у Держреєстрі вони позначені
5 зірочками). Ці моделі вже містять у собі вбудований модем

Зверніть увагу! З 1 січня 2015 року первинній реєстрації підлягатимуть тільки РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі (Закон України від 06.12.2012 р. № 5518-VI з урахуванням змін, унесених Законом України від 04.07.2013 р. № 406-VII).

3. Обрана модель РРО повинна відповідати сфері, де вона використовуватиметься. Поглянути, для якої сфери РРО підходить той чи інший РРО, можна у гр. 8 Держреєстру РРО.

4. Не минув строк служби РРО. Згідно з п. 3 розд. I Порядку № 417 строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектуючих виробів і його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

Строк служби РРО встановлює виробник РРО. Якщо виробник не встановив строк служби РРО, то такий строк служби РРО становитиме 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років з дати випуску (роз’яснення в розділі 109.11 «ЗІР»).

5. РРО має бути зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи. Детальніше про це — далі.

Реєстрація РРО

Розрахункові операції з покупцями мають проводитися через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО. Це правило встановлене п. 1 ст. 3 Закону про РРО. Про те, хто, на підставі яких документів і в які строки здійснює реєстрацію РРО, ви дізнаєтесь далі.

Процедуру реєстрації РРО визначено в Порядку № 417.

Реєструють РРО в органі Міндоходів за основним місцем обліку суб’єкта господарювання (п. 3 гл. 2 розд. II Порядку № 417).

Увага! Реєструвати РРО в органі Міндоходів за місцем перебування господарської одиниці, де використовуватиметься РРО, не потрібно. Проте в будь-якому разі платник повинен стояти на обліку в такому органі Міндоходів (такий обов’язок установлено п. 63.3 ПК). Якщо виявиться, що суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі Міндоходів за адресою господарської одиниці, то в реєстрації РРО відмовлять (п. 8 гл. 2 розд. II Порядку № 417).

Якщо є відокремлені підрозділи. Суб’єкти господарювання — платники податку на прибуток, які мають відокремлені підрозділи (філії), можуть зареєструвати РРО в податковому органі за місцем перебування своїх відокремлених підрозділів. Щоправда, ця норма не стосується тих платників податку на прибуток, які прийняли рішення про сплату та/або сплачують цей податок консолідовано (вони можуть реєструвати РРО тільки за своїм основним місцем обліку).

Реєстрація РРО проходить у декілька етапів.

Етап 1. Резервуємо в органі Міндоходів фіскальний номер РРО

Для цього до органу Міндоходів подайте такі документи:

1) заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (додаток 1 до Порядку № 417);

2) копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, який підтверджує право власності або користування РРО;

3) копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;

4) копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Зверніть увагу! Заява та копії документів мають бути підписані керівником або підприємцем із зазначенням дати подання.

Подавати заяву та копії документів можна:

1) у паперовому вигляді. Під час подання заяви міндоходівцям потрібно пред’явити оригінали зазначених документів;

2) засобами телекомунікаційного зв’язку (доступно тим суб’єктам господарювання, хто підписав із міндоходівцями договір про подання податкових документів в електронному вигляді). У цьому випадку до заяви додаються відскановані копії наведених документів. Майте на увазі: сканувати слід копії, вже засвідчені підписом керівника/фізособи-підприємця. Оригінали цих документів разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію пред’являються органу Міндоходів уже на завершальному етапі реєстрації (див. етап 3).

У реєстрації РРО можуть відмовити, якщо (п. 8 гл. 2 розд. II Порядку № 417):

— РРО вже зареєстрований;

— модель (модифікація) РРО не включена або виключена з Державного реєстру РРО;

— РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній у реєстраційній заяві;

— ЦСО не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;

— документи подані не в повному обсязі;

— в органі доходів і зборів є відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

— відсутній документ на право власності чи інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;

— суб’єкт господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців;

— суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі доходів і зборів, до якого подано документи на реєстрацію РРО;

— суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в органі доходів і зборів за адресою господарської одиниці, де використовуватиметься РРО.

Якщо підстав для відмови в реєстрації РРО немає, то посадова особа органу Міндоходів не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів видасть довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО (додаток 2 до Порядку № 417).

Ті суб’єкти господарювання, які подавали заяву про реєстрацію РРО в електронному вигляді, можуть отримати довідку про резервування фіскального номера РРО також в електронному вигляді. Таку довідку податківці можуть надіслати безпосередньо за електронною адресою ЦСО, зазначеною в реєстраційній заяві.

Запам’ятайте! Довідка дійсна тільки протягом 5 робочих днів з дати її видачі/надсилання на адресу електронної пошти суб’єкта господарювання (п. 10 гл. 2 розд. II Порядку № 417). За цей час суб’єкт господарювання має встигнути ввести РРО в експлуатацію (етап 2), а також знову звернутися до органу Міндоходів для завершення процедури реєстрації (етап 3).

Етап 2. Звертаємося до центру сервісного обслуговування РРО

Отримавши довідку про резервування фіскального номера РРО, суб’єкт господарювання протягом 5 робочих днів має звернутися до ЦСО, з яким у нього укладено договір на технічне обслуговування, для:

— переведення РРО у фіскальний режим роботи;

— занесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО;

— персоналізації та опломбування РРО.

Проводити такі дії ЦСО повинен у строк, що не перевищує трьох діб з дати, коли суб’єкт господарювання поінформував його про отримання довідки про резервування фіскального номера РРО (п. 6 розд. II Порядку опломбування РРО).

Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію представник ЦСО (п. 6 розд. II Порядку опломбування РРО):

— робить запис в експлуатаційних документах;

— видає суб’єкту господарювання у двох примірниках Акт введення РРО в експлуатацію;

— видає Довідку про опломбування РРО за ф. № 1-ЦСО.

Етап 3. Завершуємо процедуру реєстрації РРО в органі Міндоходів

Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання знову звертається до органу Міндоходів.

Важливо! Зробити це потрібно до закінчення строку дії довідки про резервування фіскального номера РРО. Інакше всю процедуру знову доведеться пройти заново.

До органу Міндоходів потрібно подати (п. 14 гл. 2 розд. II Порядку № 417):

— один примірник акта введення РРО в експлуатацію;

— копію довідки про опломбування РРО.

Крім цих документів, суб’єкт господарювання, який подав реєстраційну заяву в електронному вигляді, має пред’явити міндоходівцям оригінали документів, відскановані копії яких передавалися до органу Міндоходів разом із заявою на реєс-трацію.

Якщо з документами все гаразд, то посадова особа органу Міндоходів не пізніше наступного робочого дня після отримання всіх документів проводить реєстрацію РРО і видає реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО (додаток 3 до Порядку № 417).

Отримати посвідчення можна або поштою, або особисто в органі Міндоходів. Якщо суб’єкт господарювання вирішив скористатися послугами пошти, то він повинен заздалегідь сплатити вартість поштових послуг: подати до податкової інспекції поштові марки на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення (п. 16 гл. 2 розд. II Порядку № 417).

Усе. З цього моменту РРО вважається зареєстрованим в органі Міндоходів.

Перереєстрація РРО

РРО планується використовувати в іншій господарській одиниці. Порядок перереєстрації в цьому випадку врегульовано п. 1 гл. 3 розд. II Порядку № 417. Для перереєстрації РРО до органу Міндоходів подають:

1) реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО з відміткою «Перереєстрація»;

2) документ на право власності або документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;

3) реєстраційне посвідчення РРО.

Якщо претензій до документів не буде, то протягом двох робочих днів з дня отримання реєс-траційної заяви міндоходівці видадуть суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення з відміткою про перереєстрацію РРО.

Увага! Не забудьте в перереєстрованому РРО перепрограмувати адресу господарської одиниці.

Змінилися дані, зазначені в реєстраційному посвідченні. У цьому випадку до органу Міндоходів протягом 5 робочих днів, наступних за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення, суб’єкт господарювання повинен подати:

— реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО з відміткою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;

— реєстраційне посвідчення;

— довідку про опломбування РРО — подається в разі, якщо зміна даних, зазначених у реєстраційному посвідченні, вимагає переопломбування РРО.

Не пізніше двох робочих днів з дня подання документів міндоходівці видадуть нове реєстраційне посвідчення (п. 2 гл. 3 розд. II Порядку № 417).

Суб’єкт господарювання переводиться до іншого органу Міндоходів. Порядок перереєстрації РРО в цьому випадку безпосередньо Порядком № 417 не прописано. Як суб’єкту господарювання діяти в цій ситуації, роз’яснено в листі Міндоходів від 08.01.2014 р. № 55/7/99-99-18-02-03-17. Так, після того, як суб’єкт господарювання стане на облік в органі Міндоходів за новим місцезнаходженням, до «нового» органу Міндоходів необхідно подати такі документи:

— заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО з відміткою «Перереєстрація»;

— реєстраційне посвідчення за формою № 3-РРО;

— довідку про опломбування РРО (у разі внесення змін, що вимагають переопломбування РРО).

Якщо немає підстав для відмови в перереєстрації, посадова особа органу Міндоходів видасть нове реєстраційне посвідчення. Дата реєстрації РРО і дата початку обліку в органі Міндоходів за адресою господиниці не змінюються.

Ось і вся процедура реєстрації/перерестрації РРО.

Програмування РРО

Проводити розрахункові операції через РРО суб’єкти господарювання зобов’язані з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закону про РРО).

У чому суть програмування? У тому, що з кожним видом товару, наявного у продажу, зіставляється код. З його допомогою визначають найменування та ціну товару, що зазначаються в чеку РРО. Код, як правило, вводиться вручну або сканується з упаковки.

Увага! Попередньому програмуванню підлягають тільки найменування та ціна товару (послуги), що реалізовується, а ось кількість товару попередньо програмувати не потрібно. Суб’єкту господарювання необхідно тільки забезпечити належний облік кількості реалізованих товарів через РРО — щоб у чеку відображалася кількість проданого покупцю товару.

Заздалегідь запрограмувати РРО можна як самостійно, так і із залученням фахівців центру сервісного обслуговування

Найменування товару: яким воно має бути?

Як зазначено в розд. I Положення № 614, найменування товару (послуги) — це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, що відображує споживчі ознаки товару (послуги) й однозначно ідентифікує товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

Головна вимога при програмуванні найменування товару — можливість його однозначної ідентифікації!

Таким чином, найменування товару повинно містити тип товару і його індивідуальну назву (наприклад, «Цукерки Roshen трюфель»).

Ураховуючи, що кількість символів, призначених для програмування назви товару обмежено, цей реквізит можна запрограмувати у скороченому вигляді. Проте в будь-якому разі, щоб забезпечити унікальність назви товару, доцільно використовувати складову його найменування, що присвоєне тільки цьому товару і дозволяє його відрізнити від аналогічного.

Програмування РРО при продажу товарів у розстрочку

Торгівля у розстрочку, передбачає передачу товарів у розпорядження покупця в момент здійснення першого внеску (завдатку) з передачею права власності на такі товари після остаточного розрахунку (п.п. 14.1.249 ПК).

При цьому згідно з п. 17 Правил торгівлі на виплат фізичним особам, затверджених постановою КМУ від 30.03.2011 р. № 383, погашення суми розстрочки здійснюється шляхом внесення готівки до каси суб’єкта господарювання або шляхом безготівкового перерахування через банківські установи.

Як правило, у роздрібній торгівлі первинний внесок здійснюється готівковими коштами. Тому при внесенні таких коштів продавцю необхідно роздрукувати розрахункові документи на повну вартість товарів.

Операцію з продажу товарів на виплат потрібно оформити, пробивши 2 чеки із зазначенням відповідних часток товару:

— на суму першого внеску — через відділ «Готівкою»;

— на суму, що залишилася, — через відділ «Кредит».

Подальші платежі можуть здійснюватися покупцем як у готівковій, так і в безготівковій формі. Якщо розрахунки здійснюватимуться в безготівковій формі, то при зарахуванні банком від покупця сум у рахунок погашення заборгованості за товари, продані у розстрочку, такі суми через РРО не проводитимуться. Якщо ж покупець погашатиме свою заборгованість готівкою через касу продавця, то тоді при прийнятті від покупця таких готівкових коштів потрібно проводити операції через відділ «Погашення кредиту» РРО.

Програмування РРО при отриманні передоплати

Операції з отримання авансів готівкою поширені в господарській практиці, причому як у сфері торгівлі (наприклад, при торгівлі меблями, побутовою технікою), так і у сфері громадського харчування (наприклад, при банкетному обслуговуванні торжеств тощо).

Застосовувати РРО у разі отримання авансу обов’язково, адже операції з отримання авансу в готівковій формі за товари (послуги), підпадають під визначення розрахункової операції.

Раніше в ЄБПЗ містилася консультація, в якій податківці допускали проведення розрахункових операцій з передоплати через РРО окремим відділом, із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів». Проте, на нашу думку, такий підхід не відповідає чинному законодавству. Адже касовий чек повинен містити найменування товару (п. 3.1 Положення № 614).

На наш погляд, при отриманні авансу в чеку слід методом підбору відобразити ту кількість товару, що відповідає сумі отриманих коштів. Якщо при цьому товар є неподільним, то при отриманні авансу від покупця на клавіатурі РРО вводиться код, що відповідає артикулу товару, який продається, і дробова кількість неподільного товару, що дорівнює відношенню суми авансу до загальної вартості одиниці товару. Надалі під час надходження оплати за цей товар касир вибиває чеки на суми, що відповідають розрахованим аналогічним чином часткам за цим самим артикулом.

Програмування знижок

Існує декілька способів програмування РРО в разі надання знижок.

Якщо кількість товарів, що реалізовуються, незначна, то можна кожне найменування товару запрограмувати кілька разів за різними цінами з різними кодами. При цьому в найменуванні товару можна передбачити ознаку знижки.

Проте зручніший спосіб у цьому випадку — введення знижки безпосередньо перед продажем товару. Така можливість надається практично всіма моделями РРО.

Цей спосіб допускає три різні варіанти програмування:

— перший варіант передбачає програмування РРО таким чином, що знижка застосовуватиметься до всієї суми покупки. Це можливо тільки в разі, якщо абсолютно на всі товари, представлені в торговельному залі, поширюється знижка в одному й тому самому розмірі;

— другий варіант використовується, якщо підприємство застосовує декілька дисконтних програм, що охоплюють різні категорії покупців. Підтвердженням приналежності конкретного покупця до тієї чи іншої категорії може слугувати дисконтна картка, що дає право на фіксований розмір знижки. Тоді РРО програмують так, щоб одна з декількох можливих знижок автоматично застосовувалася до всіх товарів, придбаних учасником певної дисконтної програми;

— третій варіант полягає в занесенні знижки до РРО тільки на певний товар або перелік товарів (наприклад, таких, що швидко псуються чи мають строк реалізації, що закінчується, тощо). При цьому в чеку буде зазначена повна вартість такого товару, сума знижки на нього (у відсотковому та грошовому вираженні) та остаточна ціна з урахуванням знижки.

Програмування в РРО подарункових сертифікатів

Ви могли помітити вище, що розрахункові операції проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Проте, коли покупець придбаває подарунковий сертифікат, ще невідомо, які саме товари будуть придбані. Тобто найменування товару не може бути зазначене в чеку при придбанні сертифіката.

У такому разі доцільно заздалегідь програмувати в РРО сертифікати можливих номіналів, а при внесенні покупцем оплати — зазначити в чеку їх найменування, кількості та вартість.

При продажу товару/послуги пред’явнику сертифіката слід знову вибити чек РРО, проте повторно відображати в ньому повну вартість товару не потрібно, адже при цьому утворюється задвоєння показників. У такому разі необхідно вибивати чек на товар зі знижкою, що дорівнює вартості сертифіката.

Відповідальність за непрограмування РРО

Якщо проводити розрахункові операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, доведеться понести відповідальність у розмірі 5 нмдг (85 грн.) (п. 6 ст. 17 Закону про РРО)

Підготовка до використання/роботи РРО

Щоб використовувати РРО, суб’єкт господарювання повинен:

1. Обов’язково мати на місці продажу Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстровану на кожен РРО. Реєстрацію першої КОРО на РРО проводять одночасно з реєстрацією самого РРО (п. 8 гл. 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО і РК). Реєструють її, так само як і РРО, у податковому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання. Другу та подальші КОРО на РРО реєструють на підставі поданого суб’єктом господарювання реєстраційної заяви (п. 8 гл. 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО і РК).

Форму КОРО на РРО ви знайдете в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО і РК. Перед початком використання КОРО на її титульній сторінці зазначте дату початку використання.

У КОРО відображаються дані про здійснені операції за день на підставі роздрукованих і підклеєних у КОРО щоденних звітів (в основному Z-звітів). Майте на увазі: без запису в КОРО готівка, проведена через РРО, не вважатиметься оприбуткованою.

Детальніше про порядок ведення КОРО див. на с. 38.

2. Зареєструвати розрахункову книжку (РК) — вона знадобиться у випадку:

— виходу РРО з ладу;

— ремонту РРО;

— тимчасового відключення електроенергії.

На кожному місці проведення розрахунків має використовуватися окрема розрахункова книжка з КОРО, на яку вона зареєстрована (п. 6 гл. 2 розд. III Порядку реєстрації КОРО і РК).

Реєстрація РК здійснюється в органі Міндоходів за місцем реєстрації КОРО.

3. Провести попереднє програмування в РРО найменування та ціни товарів (послуг) (детальніше це питання розглянуто на с. 26).

Дії перед початком роботи з РРО

Перед початком роботи на РРО необхідно:

1 Перевірити правильність установленої дати і часу;

2. Перевірити справність блокувальних пристроїв, пробити декілька нульових (пробних) чеків з метою перевірки чіткості та правильності друкування реквізитів на чеку;

3. Перевірити наявність чекової та контрольної стрічок, за необхідності — поставити нову.

4. Ввести суму розмінної монети. На початку кожної зміни касир до початку реєстрації першої розрахункової операції розмінну монету, залишену з попередньої зміни або отриману з каси підприємства, проводить через РРО за допомогою операції «Службове внесення» (п. 6 розд. III Порядку № 417). Це необхідно зробити для забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО (Х-звіті). Якщо необхідно, протягом зміни запас розмінної монети можна поповнювати. При цьому в касі на суму виданих коштів складають витратний касовий ордер, а внесення грошей до РРО реєструють за допомогою операції «Службове внесення».

Протягом зміни або перед її закінченням виручку можуть передавати на інкасацію або до каси підприємства, оформивши таку операцію в РРО за допомогою операції «Службова видача». Якщо наявність розмінної монети необхідна на початок наступної зміни (наприклад, немає можливості передати її з каси підприємства), то її можна залишити у скриньці РРО. Головне, щоб сума таких коштів не перевищила встановлений ліміт каси.

Що зберігати біля РРО?

На місці проведення розрахунків (біля РРО) потрібно зберігати:

1) КОРО, зареєстровану в податковому органі (п. 6 гл. 4 розд. II Порядку КОРО);

2) останню використану розрахункову книжку (РК), а також поточну РК, що використовується в період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або в разі тимчасового (не більше 72 годин) відключення електроенергії (п. 4 розд. III Порядку № 417, п. 6 гл. 2 розд. III Порядку реєстрації КОРО і РК);

3) реєстраційне свідоцтво РРО та останню довідку про опломбування РРО (або їх копії) (п. 4 розд. III Порядку № 417).

Порядок проведення розрахунків через РРО

Отже, ви зареєстрували, підготували до роботи та належним чином запрограмували РРО. Тепер час перейти до його використання за прямим призначенням. Тобто почати проводити через нього розрахункові операції.

Що, на вашу думку, представляють собою останні? Розрахункова операція визначена абз. 4 ст. 2 Закону про РРО як:

— приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг);

— видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу);

— у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або

— у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

У свою чергу, розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту*, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

* Це може бути касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо.

Пам’ятайте: РРО можна застосовувати тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні. Крім того, п. 3 розд. III Порядку № 417 встановлює такі вимоги до РРО:

— його використовують відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО;

— наявність договору про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Врахуйте: коли здійснюєте розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, ви маєте певні обов’язки.

При цьому не має значення, в готівковій чи безготівковій формі ви проводите розрахунки. Всіх вимог доведеться дотримуватись як в одному, так і в іншому випадку.

Але це ще не все, до чого вам треба бути готовими. Свої вимоги (поряд із вже наведеними) висуває п. 4 розд. ІІІ Порядку № 417. Отож, згідно з ними ви повинні:

1) зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну РК, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії.

Зверніть увагу: у таких випадках проводити розрахункові операції можна, використовуючи КОРО та РК. Запасним варіантом може слугувати резервний РРО, але тільки якщо він належним чином зареєстрований.

Якщо на період виходу з ладу РРО або при відключенні електроенергії ви проводили розрахункові операції з використанням КОРО та РК, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК. Крім того, відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) треба провести суми розрахунків за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії. Будьте пильні: робити це треба окремо за кожною ставкою ПДВ. Після цього слід виконати Z-звіт*. За потреби виконують операцію «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків;

2) друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства.

X-звіт — це денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам’яті;

3) здійснювати підрахунок готівкових коштів на місці проведення розрахунків під час перевірки господарської одиниці на вимогу посадової особи органу Міндоходів;

4) зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії;

5) при застосуванні РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, друкувати контрольну стрічку в єдиному робочому циклі з розрахунковими документами без повторного її використання. Якщо застосовуєте портативні РРО — можна друкувати контрольну стрічку перед друкуванням фіскального звітного чека. Звісно ж, якщо це дозволяють технічні можливості РРО.

* Z-звіт — це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО (п. 3 розд. І Порядку № 417).

Отож, чого вимагають від вас, з’ясували. Погодьтесь, список виявився пристойним. А як, власне кажучи, реєструють самі розрахункові операції?

Реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. При цьому особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, видають розрахунковий документ на повну суму проведеної операції. Це, як ви могли помітити, є однією з вимог, з якими ви ознайомились вище. Розрахункову операцію вважають проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Вище ми розглядали продаж товарів з однієї сторони і їх повернення з іншої як щось подібне, тотожне. Проте зверніть, будь ласка, увагу на особливості проведення через РРО повернення товарів. Те саме, до речі, стосується і випадків:

— відмови від послуги;

— прийняття цінностей під заставу;

— виплати виграшів у державні лотереї тощо.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, то ви маєте право реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача». А от реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно» не можна!

Повертаючи кошти, звертайте увагу на їх суму. Якщо вона більше 100 грн., то матеріально відповідальна особа господарської одиниці повинна скласти акт про видачу коштів. Це може зробити й особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки. В акті необхідно зазначити наступні відомості:

1) дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);

2) відомості про товар (послугу);

3) суму виданих коштів;

4) номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий же акт складають при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку. У ньому вказують дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передають до бухгалтерії. Зберігати їх треба протягом трьох років.

Якщо у вас нема бухгалтерії як такої, акти просто слід підклеїти на останній сторінці відповідної КОРО. Цього вимагає п. 8 розд. ІІІ Порядку № 417.

Ось так стисло ми постарались донести до вас основні вимоги та правила проведення розрахунків через РРО. Сподіваємось, в цьому не виникне труднощів!

Вимоги до розрахункових документів, які повинні видавати покупцю

Особі, яка отримує або повертає товар, отримує або відмовляється від послуги, видавати розрахунковий документ зобов’язує п. 2 ст. 3 Закону про РРО. Дублює цю вимогу п. 4 розд. ІІІ Порядку № 417. При цьому документ має бути встановленої форми й оформлений на повну суму проведеної операції.

Крім того, обов’язок надавати покупцю товарів (послуг) чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця встановлює п. 15 ст. 3 Закону про РРО. Зверніть увагу: робити це потрібно лише за вимогою покупця. Такий документ видають з метою виконання норм Закону № 1023.

Форму та зміст розрахункових документів встановлює Міндоходів (відповідно до ст. 8 Закону про РРО). На сьогодні діє Положення № 614, яке затвердив попередник міністерства — ДПАУ. Це Положення визначає форми і зміст розрахункових документів, які треба видавати при здійсненні розрахунків для підтвердження факту:

— продажу (повернення) товарів;

— надання послуг;

— отримання (повернення) коштів.

Положенням № 614 керуються, коли проводять розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. А от розрахунки при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти його норми не регулюють. Крім того, Положення № 614 не поширюється на розрахункові проїзні та перевізні документи на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті.

Вимоги Положення № 614 визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів. Будьте пильні: відсутність хоча б одного з таких реквізитів призведе до того, що документ не вважатимуть розрахунковим. Те саме стосується випадків, коли документи склали не у сфері їх призначення.

Розрахункові документи, які РРО друкують на паперовому носії, відповідно до п. 2.3 розд. 2 Положення № 614 можуть містити додаткові дані про:

— проміжний підрахунок загальної суми за чеком;

— суму решти;

— інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.

Трапляються випадки, коли розрахункові операції проводять не у гривнях. Як бути в такому разі? Тоді в розрахунковому документі вкажіть назву або загальноприйняте умовне позначення іноземної валюти. Якщо в одній операції використовують одразу кілька валют, то всі вартісні реквізити в розрахункових документах треба вказувати за кожною валютою окремо.

Важливий момент! Форма і зміст розрахункових документів, які використовують при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом, повинні відповідати наказу № 503. Не стосується це тих документів, які друкують на РРО, а також квитків на приміські (типи ПА-I, ПА-II) та міські автомаршрути (типи МА-I, МА-II), а також багажних квитків на приміські автомаршрути (тип КБ-II). Їх форми встановлюють додатки 2, 3 та 5 до наказу № 503.

Бланки розрахункових документів, які використовують при проведенні розрахункових операцій без застосування РРО, треба виготовляти за затвердженими зразками. Випадки, коли це можливо, визначені Положенням № 614. При цьому слід керуватись Правилами виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затвердженими наказами Мінфіну від 25.11.93 р. № 98, СБУ від 15.11.93 р. № 118 та МВС України від 24.11.93 р. № 740 «Про затвердження Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку».

Детальніше про розрахункові документи, їх обов’язкові реквізити та форми розкаже наступна таблиця.

Електронна звітність із РРО

Не так давно паперову звітність із РРО замінила необхідність подавати інформацію стосовно операцій, проведених через РРО, дротовими або бездротовими каналами зв’язку (п. 7 ст. 3 Закону про РРО).

З 1 січня 2014 року неподання електронної звітності з РРО тягне за собою накладання штрафу на порушника згідно з п. 9 ст. 17 Закону про РРО. Та про останній (і йому подібні) — читайте у наступному підрозділі цього випуску.

Важливе значення має те, які РРО ви застосовуєте. Як звітувати залежно від виду РРО, яким ви «озброєні», — читайте в таблиці, наведеній нижче.

Цікавий факт. Порядок передання інформації до органів Міндоходів дротовими або бездротовими каналами зв’язку встановлює орган Міндоходів. Зробити це він повинен на базі технології, розробленої НБУ та погодженої Міндоходів. На сьогодні ці питання регулює розроблений Мінфіном Порядок № 1057. На його нормах і зосередимось далі.

У першу чергу, цей документ дає відповідь на запитання, куди саме передають дані. Для цих цілей призначений сервер обробки інформації, про що свідчать пп. 1.5 — 1.7 Порядку № 1057. Що ж являє собою цей сервер? Відповідно до п. 1.2 Вимог № 1057 — це сервер інформаційного еквайєра, до якого модем передає контрольно-звітну інформацію.

Зустрічне запитання: хто такий еквайєр? Інформаційний еквайєр, як визначено п. 1.2 Порядку № 1057, — це учасник платіжної системи НСМЕП з обмеженими функціями, який надає суб’єктам господарювання послуги з:

— технічної підтримки,

— інформаційного обслуговування

згідно з технологією зберігання і збору даних РРО для органів Міндоходів* та отримав від НБУ висновок про відповідність зазначеним вимогам та правилам роботи, визначеним НБУ.

* В тексті документа говорять про ДПСУ, але, сподіваємось, невдовзі ці неточності виправлять.

Вимоги до еквайєрів установлює розд. ІІІ Порядку № 1057.

Розставляючи всі крапки над «і», доводимо до вашого відома, що НСМЕП — це банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, у якій розрахунки за товари та пос-луги, видача готівкових грошей та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, розробленою НБУ.

Усі тонкощі передання даних із пам’яті РРО до сервера обробки інформації не розглядатимемо. Але основні моменти все ж окреслимо.

Для можливості такого передання необхідна персоналізація РРО. Її виконують для РРО, яким уже призначено фіскальний номер. Після призначення такий номер (як і заводський номер РРО) потрібно передати до бази даних СОД РРО.

СОД РРО — це програмно-апаратний комплекс, розміщений у центральному органі Міндоходів, що використовує інформацію, яка збирається за допомогою СЗЗД РРО.

У свою чергу, СЗЗД РРО — система, призначена для збору даних РРО до бази даних СОД РРО, для реалізації якої використовується зазначена технологія.

Ці визначення містить п. 1.2 Порядку № 1057.

Для того щоб провести персоналізацію, потрібно підключити РРО до каналу зв’язку.

Під час персоналізації мають місце такі дії:

1) РРО переводять у режим персоналізації;

2) РРО за допомогою МБ SAM встановлює захищене з’єднання зі службою персоналізації через інформаційного еквайєра. Крім того, він передає їй ідентифікаційний номер МБ SAM, фіскальний номер РРО та унікальний номер РРО (або модема).

МБ НСМЕП — це засіб захисту інформації НСМЕП Національного банку. Він являє собою спеціалізований пристрій, призначений для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду. Існує у формі картки МБ SAM (модуль безпеки терміналу НСМЕП) та у формі плати для комп’ютера МБ серверів НСМЕП. МБ SAM призначений для встановлення в РРО або модем;

3) служба персоналізації у відповідь передає СОД РРО та РРО інформацію про успішне виконання персоналізації РРО.

У таблиці, наведеній нижче, ви можете знайти інформацію про порядок передання даних із пам’яті РРО до сервера обробки інформації залежно від виду реєстратора.

Передання даних РРО згідно з вимогами п. 9.1 Порядку № 1057 виконується у форматі XML за протоколом передання інформації. Останній є документом, в якому наведено:

— структуру ПД РРО для обміну із сервером обробки інформації;

— інтерфейси взаємодії компонентів;

— процес персоналізації РРО тощо.

Це все і навіть трохи більше про те, що вам потрібно знати про передання інформації з РРО. Тож успіхів вам (і їм) у цьому!

Відповідальність за порушення правил роботи з РРО

Якими можуть бути порушення при роботі з РРО? Чим це загрожує порушнику? На ці запитання ви можете знайти відповіді у цьому підрозділі тематичного випуску.

Регулює питання відповідальності розд. V Закону про РРО. Він передбачає такі види порушень:

Ми навмисне не згадували про штрафи, передбачені ст. 18 Закону про РРО. В ній ідеться мова про порушення при здійсненні операцій із купівлі-продажу іноземної валюти. Оскільки цієї теми ми не розглядали в межах сьогоднішнього випуску, то не вважаємо за доцільне знайомити вас і з пов’язаними з цим фінансовими санкціями.

Зазначені в таблиці фінансові санкції мають право застосовувати органи Міндоходів.

Логічно виникає запитання: в які строки потрібно сплачувати штрафи? Вони згідно зі ст. 25 Закону про РРО підлягають перерахуванню в десятиденний строк із дня прийняття органами Міндоходів рішення про застосування фінансових санкцій.

Зверніть увагу і на ще один важливий момент. За вчинені порушення «віддуватись» буде не лише підприємство, на яке накладуть штраф. Органи Міндоходів мають право притягнути до адміністративної відповідальності й посадових осіб і працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг.

Використання РК і КОРО

З чим вам доведеться мати справу у цьому підрозділі? Зараз, нагадаємо.

Розрахункова книжка (РК) — це належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах доходів і зборів, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених Законом про РРО випадках, коли не застосовуються РРО.

У свою чергу, книга обліку розрахункових операцій (КОРО) — це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідні визначення містять абз. 16 і 17 ст. 3 Закону про РРО.

Про ті випадки, в яких ви можете не використовувати РРО, натомість застосовуючи РК та КОРО, ви могли прочитати на с. 21. У цьому підрозділі йтиметься про те, як саме працювати з ними.

Реєстрація РК та КОРО

Для того щоб вони змогли слугувати вам повною мірою, потрібно зареєструвати їх в органі Міндоходів. Як це зробити? Відповіді знайдете у гл. 1 — 3 розд. ІІ та гл. 1 розд. ІІІ Порядку ведення РК.

Цікавий факт: реєстрація першої КОРО та РК і наступних відрізняється одна від одної. Так, у другому випадку вам доведеться подавати реєстраційну заяву, тоді як при реєстрації першої КОРО та РК цього робити не потрібно. Їх реєс-трують одночасно з реєстрацією РРО.

Важливо! Саме Порядок ведення РК містить чинні форми таких документів:

— заяви про реєстрацію КОРО та/або РК;

— заяви про скасування реєстрації КОРО;

— рішення про скасування реєстрації КОРО;

— реєстраційної сторінки РК.

Помітно, що для КОРО, крім документів для проведення реєстрації, є ще й ті, що слугують для перереєстрації та скасування реєстрації. На додачу до цього відповідні процедури для КОРО описали в Порядку ведення РК, тоді як для РК — лише реєстрацію. Справа в тому, що перереєстрацію останніх здійснюють у тому ж порядку, що і КОРО. Роблять це у разі:

— перереєстрації КОРО на окрему господарську одиницю або

— перереєстрації РРО.

Скасування РК відповідно до п. 9 гл. 1 розд. ІІІ Порядку ведення РК проходить одночасно зі скасуванням реєстрації КОРО.

Тепер — до використання КОРО та РК.

Організаційні моменти

Ви повинні забезпечити використання КОРО:

— у тій господарській одиниці, що зазначена на титульній сторінці книги при її реєстрації/перереєстрації, — для КОРО на господарську одиницю;

— з тим РРО, до якого такі книги зареєстровані, — для КОРО на РРО.

Як ви, мабуть, здогадались, КОРО бувають 2 видів: на господарську одиницю* та на РРО. Їх форми наведені в додатках 1 та 2 Порядку ведення РК.

* Господарська одиниця — це стаціонарний або пересувний об’єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції (п. 3 розд. І Порядку ведення РК).

Якщо в окремій господарській одиниці ви організували декілька місць проведення розрахунків, де дозволено проводити розрахунки без застосування РРО, то на всіх цих місцях можна використовувати одну КОРО. Маємо на увазі в межах цієї одиниці.

Використання КОРО

Насамперед зазначте на титульній сторінці КОРО дату початку її використання, після чого можна переходити до записів у ній.

Їх виконуйте кульковою ручкою.

Використовувати КОРО, зареєстровану на господарську одиницю, — означає:

1) мати КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;

2) здійснювати записи про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання РК та безпосередньо після його закінчення у межах робочого дня чи зміни;

3) щоденно виконувати записи про рух готівки та суми розрахунків. При цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів) та виданими їм, записуйте окремо.

Якщо КОРО, зареєстровану на господарську одиницю, ви використовуєте на декількох місцях проведення розрахунків, то окремо щодо кожного з них робіть щоденні записи про:

— реквізити розрахункових квитанцій;

— рух готівки.

Коли ж на одному місці проведення розрахунків протягом дня ви використовували кілька РК, то вказані вище записи виконуйте окремо щодо кожної з них.

А от використовувати КОРО, зареєстровану на РРО, потрібно таким чином:

1) мати КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

2) підклеювати фіскальні звітні чеки на відповідні сторінки КОРО;

3) щоденно виконувати записи про рух готівки та суми розрахунків. Дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів) та виданими їм, варто записувати окремо;

4) у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснювати записи за обліком розрахункових квитанцій. Нагадаємо, проводити розрахункові операції з використанням КОРО та РК у цьому разі вимагає ст. 5 Закону про РРО. Також у таких випадках можете застосовувати належним чином зареєстрований резервний РРО;

5) вести облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі КОРО.

Якщо протягом робочого дня ви роздруковуєте на РРО декілька фіскальних звітних чеків, то підклеювати у відповідній КОРО потрібно всі такі чеки.

Які дані вносити до КОРО у розрізі розділів та граф, розповідають пп. 8 — 11 Порядку ведення РК. Тут же йдеться про можливі додаткові графи.

Як бути, якщо при веденні КОРО припустилися помилок? Виправити записи в КОРО зможуть тільки ті особи, які здійснювали ці записи, або особи, які виконують їх обов’язки. При цьому виправлення має засвідчуватись підписом відповідальної особи (у т. ч. фізичної особи — підприємця).

Зіпсовані аркуші КОРО і такі, на яких зроблено більше 5 виправлень, слід:

— перекреслити по діагоналі з обох боків;

— зробити на них напис «Анульовано»;

— проставити дату анулювання;

— засвідчити підписом відповідальної особи (у т. ч. фізичної особи — підприємця). Усі дані з анульованого аркуша перенесіть на новий аркуш КОРО. Його номер при цьому вкажіть на анульованому аркуші.

Отже, припустимо, КОРО закінчилась. Що далі? Після цього на її титульній сторінці зазначте дату закінчення.

А якщо у вас нема бухгалтерії, то на останній сторінці КОРО ви зобов’язані підклеювати:

— акти про видачу коштів;

— акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку.

Ось і всі премудрості роботи з КОРО. Перейдімо до РК.

Використання РК

Розпочинати потрібно із зазначення на реєстраційній сторінці дати початку використання РК.

У корінці та у відривній частині розрахункової квитанції повинна вказуватись повна сума розрахунку вручну або у друкарський спосіб. При цьому якщо записи у розрахункових квитанціях ви здійснюєте вручну, то користуйтесь кульковою ручкою з пастою темного кольору.

Якщо ваше підприємство є платником ПДВ, то в корінці розрахункової квитанції потрібно зазначати суму, що оподатковується ПДВ. У спрощених розрахункових квитанціях цього робити не потрібно.

Трапляється, що при продажу товару (послуги) мають місце знижка чи надбавка. У цьому випадку ви можете вказати загальну суму знижки чи надбавки в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції. Робити це слід у дужках поряд із сумою розрахунку з позначкою «зн» або «нд» відповідно. Будьте уважні: це — ваше право, а не обов’язок. Ним ви можете скористатись, а можете і знехтувати.

Інколи доводиться видавати кошти покупцям назад. Це можливо, наприклад, у разі:

— повернення товару;

— рекомпенсації послуги;

— прийняття цінностей під заставу тощо.

Тоді суму розрахунку потрібно вказати в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції зі знаком «-» (мінус).

При цьому, якщо сума виданих коштів перевищує 100 грн., потрібно скласти акт про видачу коштів. Це — обов’язок матеріально відповідальної особи господарської одиниці або особи, яка безпосередньо здійснює розрахунки.

Такі акти передають до бухгалтерії та зберігають протягом трьох років. Якщо ж бухгалтерії немає, підклейте зазначені акти на останній сторінці відповідної КОРО.

РК згідно з п. 6 гл. 2 розд. ІІІ Порядку ведення РК потрібно використовувати таким чином:

1) на кожному місці проведення розрахунків використовуйте окрему РК з КОРО, на яку вона зареєстрована;

2) при проведенні розрахункової операції заповнюйте спочатку корінець, потім відривну частину розрахункової квитанції. Зрозуміло, що це не стосується квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо шляхом проштамповування чи у друкарський спосіб. Вказані в корінці та у відривній частині суми розрахунків при цьому повинні бути ідентичними;

3) відривну частину відокремлюйте від корінця за лінією відриву та видавайте покупцеві чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.

РК, зареєстровані на окрему КОРО, використовуйте послідовно згідно з їх порядковими номерами та до повного вичерпання розрахункових квитанцій. Якщо в КОРО обліковуються розрахункові операції за декількома місцями проведення розрахунків, то дотримуйтесь такої послідовності щодо кожного місця проведення розрахунків.

Періодично готівку доводиться вносити та забирати з місця проведення розрахунків. При цьому:

— суму готівки, яку зберігаєте до початку робочого дня, вносите протягом робочого дня або маєте на момент виходу з ладу РРО (відключення електроенергії), записуйте в корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення»;

— суму готівки, яку вилучаєте протягом робочого дня, записуйте у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача».

Є ще кілька заборон, які потрібно врахувати. Так, не можна:

— використовувати розрахункові квитанції повторно;

— виправляти записи у квитанціях;

— вилучати з РК корінці розрахункових квитанцій;

— порушувати кріплення РК.

У разі пошкодження розрахункової квитанції чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати. Для цього на її корінці та відривній частині зробіть помітку «Анульовано». Після цього її потрібно засвідчити підписом особи, яка здійснює розрахунки.

Рано чи пізно закінчуються і РК. Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити:

— дату її закінчення;

— загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями у книжці.

Але можлива і ситуація, коли до закінчення РК проводять її розпломбування. Це може трапитись при:

— порушенні цілісності засобу контролю на РК;

— виявленні факту опломбування книжки підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у реєстраційній заяві.

Тоді керівник органу Міндоходів приймає рішення про скасування реєстрації РК.

На цьому — все про використання РК. Далі торкнемось питання, як подавати звітність.

Звітність

Вимогу подавати її містить п. 7 ст. 3 Закону про РРО. Звітувати до органів Міндоходів про застосування РК ви повинні не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.

Таку звітність подають щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктора, об’єкт виїзної торгівлі), які ведуться разом із РК.

Звітність, пов’язана з використанням РК, відповідно до п. 2 Порядку № 614 подається у складі:

— Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1);

— Довідки про використані розрахункові книжки (додаток 1 до Порядку № 614).

Заповнити окремі графи Звіту допоможе Інструкція із заповнення «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № ЗВР-1 (додаток 2 до Порядку № 614).

І ще один важливий аспект. При поданні звітності подавати одночасно з цим КОРО чи РК не потрібно!

Зберігання КОРО та РК

Ви зобов’язані зберігати використані документи протягом 3 років після їх закінчення. Такий обов’язок висуває п. 6 ст. 3 Закону про РРО. КОРО на господарську одиницю зберігають у межах такої одиниці. Увага: це стосується лише останньої належним чином закінченої КОРО. Ці правила не поширюються на:

— транспортні засоби;

— об’єкти виїзної торгівлі;

— об’єкти пересувної торговельної мережі.

Не зберігаєте КОРО та РК — чекайте на фінансові санкції.

Втратите РК — обов’язково повідомте про це орган Міндоходів за місцем реєстрації КОРО. На це п. 10 гл. 2 розд. ІІІ Порядку ведення РК відводить 2 робочі дні з дня втрати.

А краще — не втрачайте, та й взагалі проблем не майте! Сподіваємось, що наші матеріали стануть для вас запорукою в цьому.